Администрирование сетей (Укр.)

Мережне адмнстрування ВСТУП Засоби мережного системного адмнстрування нколи не займали домнуючих позицй у корпоративних нформацйних системах. Традицйно допомжна роль, що м вдводилась, призвела до того, що структура функц ПО даного класу виявилися в прямо залежност вд архтектури обчислюванних систем еволюцонували разом з ними. Тим часом корпоративн користувач нформацйних технологй поступово приходять до усвдомлення значущост того впливу, що засоби адмнстрування роблять на бзнеси-процеси.

Цей факт, з одного боку, змушу бльш строго поставитися до формулювання критерв, котрим повинне вдповдати керуюче ПО, а з нший, дозволя припустити, що вже незабаром йому може бути вдведене бльш почесне мсце в структур нформацйно системи. Замкнуте коло Строго говорячи, сторя системного адмнстрування нарахову деклька десятилть, оскльки задача керування обчислюванними комплексами виникнули вдразу псля появи самих цих комплексв. Доминуюча до кнця 80-х рокв централзована обчислювальна модель типу мейнфрейм - термнали

один до одному проектувалася на архтектуру засобв адмнстрування. Строго централзована органзаця адмнстративного ПО сьогодн багатьма сприйматься в якост надбання стор. Проте усе пзнаться в порвнянн, оцнюючи з сучасних позицй можливост нколи популярних керуючих пакетв типу RACF додаткв VTAM для платформ S360 S370, припада визнати, що по зручност надйност ц системи можуть служити свордним еталоном для оцнки всх нших засобв адмнстрування.

Як вдомо, на початку 90-х рокв ер безроздльного панування хост-компютерв прийшов кнець. Бурхливе поширення розподлених архтектур клнтсервер викликало кардинальн перерви й у сфер керування нформацйними системами. Основна проблема полягала в тому, що замсть однордного середовища адмнстраторам наявним в хньому розпорядженн нструментальним засобам прийшлося мати справу з небаченим ранше рзноманттям ресурсв, чи йшла промова про компютерн платформи, активному мережному устаткуванн або програмному забезпеченн

де виникнула множина операцйних систем, варантв сполучного ПО, СУБД, офсних додаткв т.д Ця гетерогеннсть зажадала ршення цлком нових адмнстративних задач - урахування розподлених ресурсв, електронного поширення ПО контролю лцензй, аналзу трафка керування пропускною спроможнстю мереж, перерозподли серверного навантаження, вдслдковування стану окремих настльних систем т.д що попросту були вдсутн али в класичнй централзованй модел. Справа ускладнювалася ще тим, що в нове середовище неможливо

було перенести додатка адмнстрування, що функцонували на мейнфреймах, так що виробникам довелося створювати керуюче ПО практично з нуля. Трудомстксть процесв адмнстрування розподленого обчислювального середовища, що лягли важким тягарем на бюджети корпоративних замовникв, явилася одним з стимулв до появи скорочених розподлених обчислюваних моделей. Восени 1996 р. компан Oracle Sun Microsystems виступили з нцативою створення мережних компютерв, а через пвроку у надрах

Intel Microsoft зародилася концепця мережних персональних компютерв Net PC. Незважаючи на стотн вдмнност цих двох архтектур хоча один час експерти щиро протиставляли х одну до одно, обидв вони ознаменували собою часткове повернення до централзовано обчислювально модел до вдповдно органзац всх процесв адмнстрування. Справедливост заради зауважимо, що якщо поява архтектури Net PC технологй типу, що примикають, Wired for Management

Wake-on-LAN щиро мало на мет скорочення експлуатацйних витрат, то адептв мережних компютерв не в останню чергу надихали можливост нових технологй, що вперше одержали прописку в Internet. У прагненн до вседност Еволюця концепцй адмнстрування вдбувалася не тльки уздовж архтектурно ос, але й у простор тих обктв, що поступово утягувалися в сферу компетенц керуючих засобв. З погляду розвязуваних задач, у перод, коли мейнфрейми знаходилися в зент слави, хн адмнстрування можна

було з повною пдставою вднести до категор системного, що не в останню чергу означало снування дино уяви обчислювального середовища. Поява розподлених архтектур у якомусь змст вдкинуло всю ндустрю адмнстрування тому, оскльки на початку ц епохи нового часу задача керування обмежувалися контролем за функцонуванням окремих компонентв мережного устаткування, персональних компютерв робочих станцй, запамятовуючих пристров, перифер нших типв н причому в багатьох випадках справа зводилася до простого збору даних про ресурси

замсть справжнього керування хньою роботою. Цей перехдний тип керування ще не можна вднести до мережного адмнстрування в суворому значенн цього слова. Останн виникло тльки тод, коли в адмнстратора зявилася можливсть оперувати диним представленням мереж. Одночасно був зроблений перехд вд управлння функцонуванням окремих пристров до аналзу трафка в окремих длянках мереж, керуванню логчною конфгурацю конкретними робочими параметрами, причому вс ц операц можна було виконувати з одн керуючо консоли.

Якщо слдувати трактор сторичного розвитку засобв адмнстрування, то наступний крок полягав у реалзац функцй управлння нформацйними системами в цлому, а це означало, що в перелк контрольованих обктв додалися мережн операцйн системи, розподлен бази даних сховища даних, додатки , нарешт, сам користувач. У цьому звязку цкаво проаналзувати еволюцю спввдношення мж мережним системним адмнструванням. Нов проблеми, що виникли в розподлених середовищах, призвели до того, що на якийсь час мережне управлння

стало розглядатися в якост головно турботи адмнстраторв нформацйних систем. З погляду ситуац на ринку це висловилося в рзкому збльшенн попиту на платформи мережного управлння HP OpenView, IBM NetView, SunNet Manager, Cabletron SPECTRUM, що служили базою для запуску керуючих додаткв. Системне ж адмнстрування при цьому як би вдйшло на другий план, а вдповдний нструментарй фгурував у

якост автономних служб, зовншнх стосовно платформ додаткв мережного управлння. Ця нверся, що не цлком вдповда логк функцонування корпоративних нформацйних систем оскльки мережа вдгра роль усього лише допомжно нфраструктури, збергалася протягом деклькох рокв. Ситуаця змнилася ще раз псля того, як кльксть розподлених додаткв, насамперед баз даних, функцонуючих у мереж, перевалило за деяке граничне значення. Зростання рол системного адмнстрування в такй ситуац

було цлком природним. Неминучим виявився й нший процес - нтеграця системного мережного адмнстрування, що змусила провдних виробникв типу Hewlett-Packard Computer Associates термново модернзувати сво продукти. Проте тут не обйшлося без перегинв мережне адмнстрування часом стало розглядатися як одна з множини складових частин адмнстрування системного, а мережа - як один з керованих ресурсв поряд з компютерами,

периферйними пристроями, базами даних, додатками т.д. Поборники такого дискримнацйного прирвнювання в правах начебто намрено не помчали того факту, що управлння роботою складно гетерогенно мереж явля собою незрвнянно бльш складну задачу, нж, скажемо, контроль за функцонуванням мережних принтерв. Питання про те, яка подальша доля цих двох областей управлння корпоративними ИС, по якому шляху - нтеграцйному або дезнтеграцйному пде хнй розвиток, поки залишаться вдкритим.

Варто врахувати, проте, що кнцевою цллю всх процедур управлння досягнення таких параметрв функцонування нформацйних систем, що вдповдали би потребам користувачв. Останн ж оцнюють роботу С не по характеристиках мережного трафка, застосовуваним протоколам, часу вдгуку серверв на запити визначеного типу й особливостям виконуваних сценарв управлння, а по поводженню додаткв, щодня що запускаються на настльних компютерах. Цей очевидний факт, що проте довгий час зникав з уваги

як постачальникв керуючого ПО, так адмнстраторв, да пдстави ряду експертв припустити, що на змну мережному системному адмнструванню в майбутньому прийде управлння додатками якстю сервсу, безвдносно до використовуваних обчислюванним платформам або мережам. Втм, поки до остаточного обднання справа не дйшла, рзн сфери адмнстрування ма сенс роздивитися один по одному. Мережне адмнстрування Якщо не вдаватися в детал, то задача, розвязуван в данй област, розбиваються на дв групи контроль за

роботою мережного устаткування й управлння функцонуванням мереж в цлому. У першому випадку мова йде про монторинг окремих мережних пристров концентраторв, комутаторв, маршрутизаторв, серверв доступу й н настроюванню змн хньо конфгурац, усуненн виникаючих збов. Ця достатньо традицйна група задач одержала назву реактивного адмнстрування reactive management. Друга група нацлена на монторинг мережного трафка, виявлення тенденцй його змни й аналз подй з метою

реалзац схем приоритизац ршення проблем, що випереджа, повязаних з хибою пропускно спроможност попереджаюче, або профлактичне, адмнстрування, proactive management. Сюди ж ставляться формування диного представлення мереж з метою внесення змн у конфгурацю, урахування мережних ресурсв, управлння IP-адресами користувачв, фльтраця пакетв в цлях забезпечення нформацйно безпеки ряд нших задач. Потреба в контрол за мережею в цлому з одн керуючо станц викликала до життя

рзномантн архтектури платформ додаткв адмнстрування. Найбльше поширення серед них одержала двохрвнева розподлена архтектура менеджер - агенти. Програма-менеджер функцону на керуючо консоли, постйно взамод з модулями-агентами, що запускаються в окремих пристроях мереж. На агенти в такй схем покладаються функц збору локальних даних про параметри роботи контрольованого ресурсу, внесення змн у його конфгурацю по запит вд менеджера, надання останньому

адмнстративно нформац. Незважаючи на очевидн зручност двохрвнево схеми, застосування в реальному мережному середовищ призводить до зростання обсягв службового трафка , як наслдок, зниженню ефективно пропускно спроможност, доступно додаткам. Цей ефект надаться особливо видлен у складних сегментованних мережах, що мстять велику кльксть активних пристров. У якост часткового ршення проблеми вичерпання пропускно спроможност була запропонована трьохрвнева схема, у якй частина керуючих функцй делегувалася найважлившим

мережним вузлам. Инстальован в цих вузлах програми-менеджери через власну мережу агентв управляють роботою пдзвтних м пристров в той же час сам виступають у рол агентв стосовно основного програм-менеджеру менеджеру менеджерв, запущено на керуючй станц. У результат основна частина службового трафка надаться локалзовано в окремих мережних сегментах, оскльки сплкування локальних менеджерв з адмнстративною консоллю здйснються тльки тод, коли в цьому дйсно виника необхднсть. Очевидно, уперше трьохрвнева архтектура управлння була

реалзована в 1995 р. у продукт Solstice компан Sun Microsystems. В даний час вона застосовуться й у розробках нших виробникв, наприклад у програмному забезпеченн Tivoli Enterprise компан IBM. Необхднсть контролювати роботу рзномантного устаткування в гетерогенному середовищ зажадала унфкац основних керуючих процедур. Згадана схема менеджер - агенти знайшла вираження в протокол

Simple Network Management Protocol SNMP, що швидко став базовим протоколом мережного адмнстрування, в стандарт дистанцйного монторингу RMON. Управлння настльними системами звичайно здйснються на баз стандарту Desktop Management Interface DMI, розробленого органзацю Desktop Management Task Force DMTF. Крм згаданих базових стандартв в област мережного адмнстрування снують специфкац, що грають менше фундаментальну роль.

Як приклад можна назвати стандарт Web-Based Enterprise Management WBEM, запропонований ултку 1996 р. однойменним консорцумом, у який увйшли Microsoft, Intel, Cisco н або зявившийся приблизно тод ж з йлегко руки компан Tivoli специфкац Network Management Environment NME, так не доведен до статусу стандарту, але проте склали основу керуючо платформи TME ц компан. Саме зацкавлене поляга в тому, що розвязавши задачу упорядкування

керуючих процедур регламентац архтектури адмнстративних платформ додаткв, згадан стандарти по великому рахунку не виправдали надй, що покладалися на них. Втм, сьогодн, наприкнц 90-х рокв здаться, що накше бути не могло. Найгострша конкуренця мж провдними виробниками мережного устаткування змушу останнх застосовувати у свох продуктах ункальн архтектурн ршення, детал котрих практично нколи не стають надбанням широко громадськост.

Тому навть для реалзац базових можливостей протоколу SNMP модул-агенти для конкретного устаткування звичайно нада його постачальник. Якщо ж справа доходить до детального контролю за роботою пристрою, то без керуючого ПО вд виробника апаратного засобу попросту не обйтися. Результат такого розвитку подй неважко пророчити заздалегдь ндустря

ПО мережного управлння виявилася роздлено на трьох частини. Першу утворять платформи мережного управлння - аналоги операцйних систем, що формують середовище для запуску додаткв, але при цьому вони володють обмеженою функцональнстю. Типовими прикладами продуктв ц категор OpenView компан Hewlett-Packard SPECTRUM виробництва Cabletron. Другий сегмент повязаний з керуючими додатками виробникв

мережних апаратних засобв, про як тльки що говорилося. Проте вони розрахован на всеосяжне управлння тльки цлком визначеною групою пристров рдко дозволяють обслуговувати вироби нших компанй. Подбн додатки пропонуються практично усма вдомими постачальниками устаткування найбльше яскрав представники продуктв ц категор - CiscoWorks, 3Com Transcend, NortelBay Optivity, ForeView цкаво, що згадана вище розробка

Cabletron не ставиться до данно групи , оскльки з самого початку створювалася в якост унверсально керуючо платформи. Нарешт, замикають хд численн програми третх фрм, нацлен на ршення вузьких задач мережного адмнстрування. З погляду користувача описана ситуаця означа тльки одне набр застосовуваних засобв мережного адмнстрування ста дзеркальним вдбитком зоопарку встановленого активного устаткування. На щастя, у самий останнй час ситуаця, здаться, почала змнюватися до кращого монопол виробникв на засоби

управлння що випускаться ними устаткуванням незабаром може прийти кнець. Як в нших областях, штурм неприступно мцност, що здавалася, почали молод фрми. Помтного успху домоглася компаня Ukiah Software, продукт яко - NetRoad Active Policy System - спроможний контролювати роботу маршрутизаторв, комутаторв, серверв вддаленого доступу серверв додаткв деклькох постачальникв, включаючи 3Com,

Cabletron, Cisco Systems Extreme Networks. Системне адмнстрування Функцональна область управлння, що вдносяться до ц сфери, чтко визначен в специфкацях ISO ршення проблемних ситуацй дагностика, локалзаця й усунення несправностей, рестраця помилок, тестування управлння ресурсами врахування, контроль використання ресурсв, виставляння рахункв за використан ресурси й обмеження доступу до них управлння конфгурацю, спрямоване на забезпечення надйного й ефективного функцонування

всх компонентв нформацйно системи контроль продуктивност збр аналз нформац про роботу окремих ресурсв, прогнозування ступеня задоволення потреб користувачвдодаткв, заходи для збльшення продуктивност захист даних управлння доступом користувачв до ресурсв, забезпечення цлсност даних управлння хнм шифруванням. В даний час на ринку присутн сотня продуктв, що дозволяють виршувати т або нш задач системного адмнстрування. У пдстав свордно прамди знаходяться базов платформи управлння -

CA-Unicenter TNG компан Computer Associates, HP OpenView Tivoli Enterprise виробництва IBM. Назван системи покривають уся функцональна область, обумовлен стандартом ISO окрем пробли в цьому спектр згодом усуваються шляхом власних розробок, висновки партнерських угод або придбання нших фрм. Самостйну групу складають смейства керуючих додаткв, що охоплюють лише частина областей системного адмнстрування. Прикладами програм ц категор можуть служити пакети

PATROL компан BMC Software EcoSYSTEMS виробництва Compuware. Нарешт, множина фрм у даний час пропону так називан крапков продукти, орнтован на ршення конкретних вузьких задач аналз подй, генераця звтв про продуктивнсть, управлння IP-адресами т.д Основний результат тривалого розвитку галуз системного адмнстрування висловився в тому, що з функцонально точки зору основн платформи управлння в даний час досить схож один на одного.

Розходження мж ними криються в сфер структурного виконання , крм того, повязан з тими вихдними цлями, що ставилися на початкових етапах розробки. Так, корен смейства OpenView лежать у сфер мережного адмнстрування вдповдн функц рахуються найбльше сильними в порвнянн з конкуруючими пакетами, засоби ж системного адмнстрування були додан пзнше. Навпроти, пакет Tivoli Enterprise тод ще Tivoli Management

Environment спочатку був нацлений на ршення проблем системного адмнстрування те ж справедливо й у вдношенн ПО CA-Unicenter. Що стосуться архтектурно реалзац, то тут можна спостергати як варанти диних нтегрованих систем CA-Unicenter, компоненти котрого стали пропонуватися окремо тльки в 1997 р так продукти, що споконвчно мали модульну структуру HP OpenView. Архтектурн аспекти виходять на перший план, коли виника потреба в нтеграц рзномантних продуктв, наприклад крапкових ршень з базовою платформою адмнстрування.

Про актуальнсть ц задач свдчить поява окремого сегмента програмного забезпечення, що нтегру, що сьогодн пропонуться такими фрмами, як CACI Products, Ganymede Software, Make Systems, Managed Object Solutions, NetReality. Серед численних категорй користувачв ПО системного адмнстрування усе бльша вага набирають фрми середнього розмру, що у свому розвитку вже переростили найпростш задач керування настльними компютерами, обднаними

в локальну мережу, але ще не готов - н в психологчному, н у фнансовому план - розгорнути в себе складн дорог керуюч платформи. Очевидно, користувачам ц групи потрбн не крапков продукти, у надлишку присутн сьогодн на ринку, а закнчен ршення, що мають обмежену функцональнсть, нтутивний Web-нтерфейс прийнятну цну. Нша, що тут утворилася, поступово почина заповнюватися як приклад можна назвати пакет FrontLine Manager, що випускаться молодою компаню

Manage. Com. Останнм часом у закордоннй лтератур усе активнше обговорються концепця динамчного адмнстрування. поява вдповда загальнй тенденц у свт мережного системного адмнстрування - переносу акцентв з контролю за окремими ресурсами або хнми групами, з керування робочими характеристиками С на максимальне задоволення запитв кнцевих споживачв нформацйних технологй. Такий пдхд припуска насамперед наявнсть засобв аналзу поводження користувачв, у ход якого повинн бути

виявлен як хн преваги, так проблеми, що виникають у повсякденнй робот. Результати, отриман на цьому етап, повинн служити вдправною точкою для так називаного активного керування взамодю мж основними обктами адмнстрування - користувачами, додатками мережею. Термн активне розум постйне вдслдковування характеру роботи користувальних додаткв оперативне втручання в цей процес у тому випадку, коли рвень сервсу, одержуваний користувачем, не вдповда очкуваному.

Для найбльше адекватного реагування на виникаюч проблеми прихильники концепц активного адмнстрування закликають використовувати аналтичн засоби пдтримки прийняття ршень. Проте перед тим, як справа дйде до конкретних мр, системний адмнстратор повинен мати формальний опис тих послуг, що Т-вддл зобовязаний надати конкретному користувачу, мати у свому розпорядженн надйн засоби вимру параметрв сервсв у реальному час. Один з варантв цього сценарю поступово оформився в самостйну

концепцю керування Т-услугами. Управлння Т-услугами Передумови, що викликали до життя цю дею, востину давн як свт. Спроби максимально регламентувати роботу корпоративних Т-вддлв, а в деал поставити хнй бюджет у пряму залежнсть вд якост обслуговування всх нших пдроздлв з т або ншою частотою починалися протягом вс стор снування нформацйних технологй.

Втм, специфка адмнстрування високо гетерогенних розподлених середовищ небачене рзноманття мережних, комункацйних прикладних сервсв у сьогодншнх корпоративних С змусило по-новому глянути на цю проблему2. Якщо говорити про сучасний етап розвитку нформацйних технологй, то навть на цьому порвняно короткому вдрзку часу концепця управлння Т-услугами встигнула перетерпти помтн змни. На початку 90-х рокв практична реалзаця зводилася до розгортання

систем класу Service DeskHelp Desk, спрямованих переважно на фксацю подй, що вдбувалися в розподленому середовищ. Проте поступово акцент усунувся на ршення виникаючих проблем, а потм на профлактичне адмнстрування, що згадувалося вище. Логчним завершенням цього еволюцйного шляху стала бзнес-орнтовансть усх процедур, повязаних з управлнням Т-услугами. На практику це означа насамперед сувору формалзацю взамовдносин мж Т-вддлом всма ншими пдроздлами органзац. У що пдписуються мж ними контрактах на обслуговування

Service Level Agreement, SLA повинний утримуватися вичерпний перелк Т-послуг, умов хнй надання санкцй за порушення цих умов в деал так санкц виражаються в зменшенн суми вдрахувань вдповдного пдроздлу в бюджет Т-вддлу, опис засобв контролю за наданням послуг з боку хнього споживача, а також аналогчного нструментаря, застосовуваного постачальником послуг - мережним або системним адмнстратором. Зауважимо, що згадан контракти SLA не чимось новим в област

Т-послуг. хн пдписання - обовязковий крок при делегуванн хоча б частини адмнстративних функцй сторонньо органзац. Бльш того, поширенсть контрактв на обслуговування призвела до появи самостйного сектора програмного забезпечення, на якому сьогодн д бля десятьох компанй див. урзання. Дйсно новим у що описуться пдход те обставина, що правила гри, стандартн для сторонньо органзац, тепер поширюються на власний Т-вддл. Звдси навть виник парадоксальний термн - внутршнй аутсорсинг in-house

outsorcing. Кнцева цль подбно метаморфози настльки ж тривальна, як складна - пдвищити ефективнсть експлуатац корпоративно нформацйно системи. Потужний стимул де управлння Т-послугами в сучасному розумнн наприкнц 1997 р. дала Hewlett-Packard, яка придбала тод невеличку голландську фрму ProLin, що почала вести розробки в даному напрямку ще ранш.

Свою роль зграло появу фундаментально прац IT Infrastructure Library, що нарахову без малого 70 томв пдготовленого в середин 90-х рокв з доручення британського уряду з метою узагальнити кращий досвд застосування нформацйних технологй у рзномантних органзацях. Примтно, що поява концепц управлння IT-послугами виявилося настльки свочасним, що компан Hewlett-Packard практично не вдалося стати перед потенцйними замовниками в гордй самтност у даний час

ршення в данй сфер активно просувають основн конкуренти компан. Як приклад достатньо назвати корпорацю IBM, в арсенал яко сьогодн присутн пакети Tivoli Service Desk управлння проблемними ситуацями, ресурсами змнами конфгурац обчислювального середовища Tivoli Decision Support засоби аналтичного опрацювання адмнстративно нформац. Ршення само Hewlett-Packard в област управлння Т-послугами зветься

HP OpenView IT Service Manager ITSM. Воно включа програмн модул рзномантного функцонального призначення - вд засобу швидкого упорядкування контрактв на обслуговування SLA Wizard до нструментаря, що вдслдкову вплив ресурсу, що вдмовив, на нш сервси Service Navigator. Весною цього року HP внесла стотн змни в ПО ITSM, що вдтепер пропонуться у вигляд чотирьох самостйних, хоча тсно нтегрованих продуктв -

ITSM Asset Manager врахування ресурсв, ITSM Help Desk Manager управлння системою пдтримки, ITSM Change Configuration Manager управлння змнами конфгурацю ITSM Service Level Manager управлння рвнем сервсу. Прагнення звязати задач мережного системного адмнстрування з потребами бзнесу органзац-замовника досить швидко довело свою продуктивнсть.

У результат сьогодн сво ршення в данй област пропонують не тльки головн постачальники керуючих платформ, але фрми меншого калбру, наприклад Concord Communications International Network Systems навть новачки ринку начебто NextPoint Networks. Проте, якщо говорити про сферу управлння Т-послугами, то вона в якомусь сенс стоть над окремими областями адмнстрування, тому виробники, що розташовують

широким арсеналом керуючих засобв начебто HP IBMTivoli, можуть запропонувати в цй област бльш привабливе нтегроване ршення нж розроблювач крапкових продуктв. Як це н парадоксально, але популярнсть, що завойову, дея внутршнього аутсорсинга не перешкоджала виникненню прямо протилежно концепц - управлння додатками, що делегуться стороннй фрм. До числа прикладних задач, управлння котрими бере на себе постачальник вдповдних послуг

Managed Application Provider, MAP, ставляться програми колективного користування електронна пошта, ПО класу groupware, програми адмнстративного призначення управлння кадрами, постачаннями, платежами й н. додатки для вертикальних ринкв. Незважаючи на те, що ринок послуг даного типу ще не вдсвяткував свй перший день народження, серед MAP-провайдерв сьогодн можна зустрти US West Bell South, EDS, IBM Oracle, а також множину дрбних фрм.

Деяк проблеми погляд у майбутн Аналз розвитку базових концепцй комерцйних програм мережного системного адмнстрування дозволя зробити висновок, що останн десятилття в цй сфер виявилося надзвичайно плдним. З одного боку, комплексний пдхд до управлння нформацйними системами став домнуючим, поступово витеснив функцонально обмежен технолог управлння розрзненими ресурсами. З нший, мережне системне адмнстрування перестало сприйматися як два антагонстичних свти, а це розчистило

дорогу для нтеграцйних процесв. Сектор адмнстративного програмного забезпечення вже деклька рокв як вступив у стадю зрлост. На ринку широка гама пропозицй - вд базових платформ комплексних ршень до крапкових пропозицй, оптимзованих для виконання вузьких задач. Бльш того, якщо розглядати засоби адмнстрування найбльших виробникв Computer Associates, Hewlett-Packard, IBMTivoli, то розходження мж ними в план функцональност стають

усе бльш размитими. Ця обставина нада користувачам додаткову свободу вибору, можливсть виходити з деталей реалзац достатньо специфчних функцй, з запропонованих виробником варантв постачання цнових схем, а головне - з тих бзнесв-задач, ршенню котрих повинно сприяти адмнстративне ПО. Останн стало можливим завдяки усе бльшй бзнесу-орнтованост керуючих технологй додаткв. стотну роль тут зграло появу концепц управлння IT-послугами реалзуючих продуктв.

Симптоматичним представляться проникнення в цю сферу сучасних методв нтелектуального аналзу даних аж до технолог нейроних мереж, як у ПО Neugents компан Computer Associates пдтримки прийняття ршень. Що ж дал Як спробував показати автор у дйсному огляд, еволюця засобв адмнстрування не може не вдслдковувати розвиток основних нформацйних технологй. Одна з серйозних задач, що коштують сьогодн перед розроблювачами керуючого

ПО, поляга в максимально можливому використанн у свох продуктах сучасних Web-технологй, починаючи вд екранних нтерфейсв закнчуючи застосуванням активних Java-компонентв мови XML. Окрема проблема повязана з створенням комплексних наскрзних засобв управлння, що дозволили б обднати у тому ступен, у який це бува необхдно системи адмнстрування, встановлен в органзацях-партнерах. Актуальнсть ц задач буде наростати в мру усе бльшого поширення мереж extranet.

Впровадження в корпоративних нформацйних системах технологй intranet також не може обминути стороною сферу адмнстрування. Нарешт, самостйну цннсть представляють засоби управлння Web-ресурсами, причому не тльки стосовно до мереж intranet extranet, але в ще бльшому ступен в звязку з поширенням електронно комерц. На останнй нарад групи Desktop Management Task Force DMTF, що состоялись у

Сан-Хосе в середин червня, обговорювався проект стандарту, що регламенту обмн даними мережного системного адмнстрування через Web з використанням протоколу HTTP. У нових специфкацях, що доповнюють результати дяльност консорцуму WBEM, особливий упор зроблений на застосування мови XML з метою стотно розширити можливост обмну службовою нформацю щодо тих, що нада протокол

SNMP. Принципове ж значення нового стандарту, на думку аналтикв, поляга в тому, що вн уперше вдчинить можливсть для реально нтеграц трьох доменв управлння - корпоративних С, сервсв, повязаних з електронною комерцю, послуг Internet-провайдеров - у загальне середовище адмнстрування, з диними нтерфейсом рархю службових даних. Нов потреби не змусять себе довго чекати й в област мережного адмнстрування.

Так, широко що практикуться робота спвробтникв у корпоративнй мереж з будинку вже зажадала вд постачальникв створення нових нструментальних засобв в област управлння доступом нформацйно безпеки Нема основ думати, що цей список коли-небудь вичерпаться. Питання лише в тому, у якому ступен виробники платформ додаткв адмнстрування зможуть задовольняти вс нов нов потреби користувачв. Якщо судити по сучасному стан ндустр керуючого

ПО, у них для цього все необхдне. Ршення проблем два пдходи Основна дея адмнстрування, що випереджа, зводиться до того, щоб, проаналзувавши поводження корпоративно С або окремих компонентв, почати превентивн мри, що дозволяють не припустити розвитку подй по найгршому сценарю. Проведення подбно профлактики потребу застосування ншого нструментаря, нж при звичайному реактивному управлнн. Як вдомо, традицйна методологя адмнстрування заснована на використанн правил.

Останн наказують систем адмнстрування почати визначен д наприклад, видати попереджуюче повдомлення на керуючу консоль у випадку настання визначених подй скажемо, перевищенн нтенсивнстю трафка заздалегдь визначеного граничного значення. В даний час системи управлння на баз правил випускають багато виробникв. Так, цей пдхд використовуться в смейств продуктв OpenView фрми Hewlett-Packard або Tivoli Enterprise корпорац IBM. зарекомендовавшаяДобре себе в невеличких мережах,

методологя управлння на основ правил наштовхуться на безлч перешкод, як тльки промова заходить об значних корпоративних С. Основна труднсть тут повязана з самим визначенням правил, оскльки функцонування потужного обчислювального середовища може описуватися багатьма тисячами параметрв. Додатков проблеми повязан з обчисленням стинно причини, що викликала попереджуюч повдомлення який у вдповдь на одна подя може виникнути безлч, у винятку помилкових або повторних спрацьовувань н.

Крм того, використання правил у бльшост випадкв допомага боротися з уже виниклою проблемою для реалзац адмнстрування, що ж випереджа, воно повиннео бути доповнено потужним нструментарм для ретроспективного аналзу поводження нформацйно системи. Засоби профлактичного управлння сьогодн пропонуються поруч фрм. Як приклад можна згадати продукти Hewlett-Packard - OpenView Service Simulator розроблений разом з компаню

MIL 3, MeasureWare PerfView. Проте востину революцйний крок у цьому напрямку порвняно нещодавно зробила компаня Computer Associates. У грудн минулого року фрма випустила ПО Neugents, що базуться на технолог нейроних мереж призначене для управлння системами пд Windows NT. Псля навчання на ретроспективних даних, збраних за допомогою традицйно схеми менеджер - агенти, нейрона мережа виявляться в стан як виявляти поточн проблеми, так пророкувати т, що можуть виникнути

в майбутньому. Основну роль у цьому процес гра розбивка множини можливих станв системи на класи прогнозування можливостей мграц з одного класу в нший. Застосування фрмою CAI технолог нейроних мереж викликало суперечлив оцнки. Прихильники нового пдходу вказують на його перспективнсть, оскльки вн звльня адмнстраторв вд рутинно роботи, повязано з формулюванням правил, адаптацю бблотек подй пд особливост конкретних систем аналзом

динамки мережно активност з метою попередження можливих проблем. Прихильники традицйних поглядв на органзацю управлння вдзначають, що в даний час прогнози, що видаються Neugents, не поширюються бльш нж на час вперед тим самим антрошки не наближають адмнстратора до ршення задач стратегчного планування розвитку С нарощування мережних обчислювальних ресурсв. Крм того, на хню думку, остання розробка Computer

Associates не врахову специфки взамод багаторвневих стекв протоколв у мережному середовищ. Результатом тако взамод нердко значн змни в поводженн мережних додаткв, що не можуть бути предсказан самонавчальною мережею. У той же час, розташовуючи набором правил, адмнстратор може варювати граничн значення вагов коефцнти, виходячи не тльки з результатв статистичного аналзу, але з власно нтуц. Отже, питання про те, який з двох пдходв бльш перспективний, фактично зводиться до виявлення переможця

змагання мж людським мозком штучними самонавчаючими системами в ршенн погано формалзованних задач. Як вдомо, до останнього часу удача в основному супроводжувала першого. Адмнстративне ПО ринков аспекти За даними аналтична компаня Business Research Group BRG, торк сумарний обсяг ринку продуктв мережного системного адмнстрування склав 13,8 млрд долл. З ц суми 7,9 млрд долл. 57 припадало на

ПО системного управлння 5,9 млрд долл. 43 - на програми мережного управлння. Спецалсти BRG прогнозують 23-процентний рст даного сегмента ринку в поточному роц, причому продаж засобв мережного адмнстрування будуть рости ледве швидше. У цлому ж середньорчн темпи росту в цьому сектор ндустр ПО в найближч пять рокв складуть бля 15 див. табл Становлять нтерес дан про поширенсть рзномантних платформ

адмнстрування, опублкован т ж компаню. Як показав опитуванння кервникв IT-вддлв 250 американських фрм рзного розмру, що працюють на рзних вертикальних ринках федеральн органи, фнансов заснування, виробнич фрми, торгов пдпримства представники сфери послуг, найбльшо пп Популярнстю в США користуться продукт HP OpenView 57. За ним випливають IBM TMENetView 33, Sun SolsticeSunNet

Manager 15, Cabletron SPECTRUM 9 Microsoft SMS 3.