Северин Наливайко (Укр.)

ДГУ РЕФЕРАТ ПО СТОР УКРАНИ НА ТЕМУ СЕВЕРИН НАЛИВАЙКО ВИКОНАЛА СТУДЕНТКА факультета СЗМК 1 КУРСУ ГР ЗМ 98-1 НЕСТЕРЕНКО Т.А. ПРИЙНЯВ КОЛОМОЦЬ Ю ДНЕПРОПЕТРОВСЬК 1998 ПЛАН 1. ВСТУП 2. БОГРАФЧН ДАН 3. Наливайка мсцевих жителв проти нападв туркв татар на укранськ земл 4.

ПОХОДИ НАЛИВАЙКА В МОЛДАВЮ 5. Повстання на Брацлавщин Подлл кнець 1594 1595р. р. 6. БОРОТЬБА СЕЛЯН КОЗАКВ ПД КЕРВНИЦТВОМ НАЛИВАЙКА НА ВОЛИН БЛОРУС кнець 1595 початок 1596 р. р. 7. РАЗГОРТАННЯ АНТИФЕОДАЛЬНО БОРОТЬБИ НА ВОЛИН КИВЩИН ВЕСНОЮ 1596р. 8. ВДСТУП ПОВСТАНЦВ НА ЛВОБЕРЕЖЖЯ Х ПОРАЗКА 9.

СТРАТА НАЛИВАЙКА 10. ЗАКЛЮЧЕННЯ 11. СПСОК ВИКОРИСТОВАНО ЛТЕРАТУРИ 1. ВСТУП. Посилення феодально-крпосницького, нацонального релгйного гнту на Укран в кнц 16-го ст. викликало загострення класових протирч пднесення антфеодально боротьби народних мас. В мстах спалахували повстання бдноти. Майже все Правобережжя охопив козацько-селянський рух. Перше у 1591-93 р.р. очолював гетьман рестрового козацтва

Крихтоф Косинський. А одню з знаменитих подй в стор Украни було селянсько-козацьке повстання 1594-1596р.р. пд проводом Северина Наливайка, який почав свою активну дяльнсть восени 1593 р. на Пвденному Подлл, виступав на чол нерестрових козакв повсталих селян, як проводили боротьбу проти феодально крпосницького гнту, турецьких татарських загарбникв.

Це повстання охопило Кивщину, Брацлавщину, Волинь, Подлля, частково Галичину Переяславщину. Воно мало великий вплив на Блорусю, Литву, Польщу Молдавю, де також посилювалась боротьба пригноблених мас проти феодально-крпосницького гнту. Про сельнсько-козацьке повстання на Укран пд проводом Северина Наливайко Григоря Лободи як репрезентували два табори у козацтв

Лобода рестровцв, а Наливайко нерестрових козакв дослджувалось висловлювалось у працях рзних сторикв. Також широко вдомий твр визначного укранського письменника вана Ле Наливайко, в якому автор намагався висвтлити в лтературно-художнй форм селянсько-козацьке повстання в кнц 16ст. всебчно показати в ньому роль С. Наливайка. Проте в ньому не вс под описан врно з погляду сторично правди.

2. БОГРАФЧН ДАН. Бографчн дан про походження молод роки Наливайка сторичних джерелах дуже бдн. За одними даними, вн народився приблизно на початку 60-х рокв 16 столття в м. Гусятин на Подлл, де його батько мав невеличке господарство трохи земл. За ншими, менш врогдними вдомостями вн народився в м. Кам янц-Подльському в родин чинбаря. Северин, за словами сторикв, нби мав сестру

Ольгу двох братв. Проте в стор вдомий лише його старший брат, Дем ян Наливайко, який служив священиком в особистй церкв магната Костянтина Острозького в м. Остроз, що стояла в замку. Псля повстання Дем ян став протокопом, а згодом духовником князя Острозького. Вдомий свою освченстю й непримиреннстю до будь-яких спроб пдпорядкувати православну церкву

католицькй. Северин також мав свою см ю, але проти не в документах нема точних даних. Батько С. Наливайка постйно жив у м. Гусятин, мав там хату невелику длянку земл. Його землю у 80-х роках 16ст. надумав захопити мсцевий магнат Калиновський, вн напав на двр Наливайка, пограбував майно, захопив землю, побив старого так, що той через клька днв помер. З того часу мати Северина переселилася в

Острог до свого старшого сина Дем яна. Початкову освту Наливайко здобув у Гусятин. Потм поповнював сво знання за допомогою Дем яна. Завдяки цьому вн мг читати книги, писати був для свого часу освченою людиною, з молодих рокв захоплювався вйськовою справою, мряв стати досвдченим козаком. Ще юнаком вн брав участь у захист мст сл вд нападв татарських орд, як часто появлялися на

Подлл Брацлавщин. У цй боротьб вн набув першого свого вйськового досвду, навчився володти зброю. Жив Наливайко в Сч, де ознайомився з життям запорожцв. Точно не вдомо, як Наливайко потрапив у двр магната К. Острозького, де служив ротмстром у вйськовому загон особисто охорони князя, напевно при допомоз свого брата Дем яна. Перебуваючи на служб у магната, вн мусив охороняти його маток вд нападв татар нших феодалв,

супроводити князя пд час його подорожей, а також брати участь у придушенн селянсько-козацьких повстань. В сторичних документах зустрчаться згадка, де говориться, що С. Наливайко нбито брав участь разом с Острозьким у придушенн селянсько-козацького повстання на Житомирщин бля П ятки, яким керував Косинський. Яка була там його дяльнсть майже не вдомо. Псля цього повстання смерт Косинського Наливайко покинув служб в магната появився на

Пвденному Подлл з невеликою групою козакв, де й почав активну боротьбу проти феодально-крпосницького гнту Польщ на Укран. залишався там до весни1594 року. 3. Наливайка мсцевих жителв проти нападв туркв татар на укранськ земл У той час на Балканському пвостров була вйна мж Туреччиною Австрйською мперю за панування над народами балканських кран.

Туреччина Кримське Ханство зосередили там велик вйськов сили, що загрожували Молдав, Польщ Укран. Крм того, кримськ татари нападали на мста села Брацлавщини Подлля, де чинили грабеж розбо. За дозволом уряду мсцев магнати створювали озброн загони з мсцевих жителв. Формування вйськових сил для боротьби проти польсько шляхти Наливайко проводив, фактично здйснюючи вйськову хитрсть користуючись загрозою вторгнення татарсько орди

, Наливайко запропонував князю Острозькому збрати охоче козацьке вйсько виступити на зустрч з турецьким вйськом. Так складалось враження, що основний намр Наливайка органзаця боротьби проти турецько-татарсько навали. Проте, наступн под дозволяють дйти висновку, що вже тод Наливайко виношував замр згуртувати сили, зокрема збройн, на боротьбу проти шляхетсько влади.

Дйсно, десь на початку 1594 р. велика татарська орда вдерлась на Подлля почала сво варварськ грабунки. Наливайко негайно вирушив туди з свом козацьким загоном. Бля м. Теребовл козаки завдали татарам значно поразки визволили багато полонених. Така дяльнсть Наливайка в той час не суперечила нтересам Польсько держави. Навпаки, коронний гетьман . Замойський був зацкавлений в тому, щоб кордонне укранське

населення брало участь в боротьб проти нападв туркв татар. У той час козацький загн С. Наливайко переважно складався з нерестрових козакв селян, як не хотли виконувати феодальних повинностей, озброювались були готов розгорнути активну боротьбу проти феодалв татарських орд. У квтн 1594 р. Наливайко повдомля Острозького, що вн нколи не повернеться до нього на службу. В той час вн мав вже приблизно 1,5 2 т. вонв, як були готов боротися проти внутршнх зовншнх ворогв

за нтереси свого народу. Тод загн Наливайка розташовувався в селах мстечках Брацлавщини. Козаки брали у шляхти фураж, хлб, м ясо тощо. Шляхт це дуже не подобалось, але небезпека вд нападв туркв татар примушувала допомагати козакам. Весною 1594 р. на Брацлавщин в селах мстечках появилися невелик озброн загони повсталих селян, як робили напади на шляхетськ матки, збирали зброю рзне майно.

Виступи селян очолювали переважно досвдчен козаки. Одночасно повстанц спльно з запорозькими козаками провадили боротьбу проти татар, як з являлись на Правобережж. Загони татар були розгромлен, награбовано ними майно козаки повернули селянам. Псля перемоги над татарськими загонами Наливайко в кнц квтня 1594 написав листа до коронного гетьмана . Замойського, в якому вказував, що збрав чимале вйсько мав намр виступити в похд на

Молдавю для боротьби проти туркв татар. З листа видно, що Наливайко намагався ввести в оману гетьмана вдвернути його увагу вд антшляхетсько дяльност повстанцв. У червн 1594 р. Наливайко вирушив до грла Днстра, щоб перегородити шлях татарськй орд, яка йшла з Криму в Угорщину. Проте сили козакв були дуже мал, щоб розгромити ворога. В таких умовах козаки вдало влаштовували нчн напади на татарськ обози знищили багато татар.

Закнчивши свй похд загн козакв урочисто повернувся на Пвденне Подлля. Змцнивши сво сили тепер козаки вже не приховували сво ненавист до магнатв шляхти. До них почали прибувати загони озброних селян та нших повстанцв з Захдного Подлля, Братцлавщини Волин. Кльксть вйська у Наливайко знову поповнилась. Козаки вимагали у шляхти продуктв харчування, збро не корилися мсцевй влад.

Коли шляхта вдмовлялася виконувати распорядження повстанцв, вони сам забирали з маткв усе потрбне для себе. Поповнивши загн мсцевими повстанцями, С. Наливайко в кнц червня 1594 р. вирядив у Запорозьку Сч свох посланцв з пропозицю розпочати спльну боротьбу проти агресивних дй туркв татар. Як розповда у свому щоденнику Е. Лясота, який був посланцем австрйського мператора на Запоржж, вн був присутнм коли, посланц Наливайка прибули на

Сч з цю пропозицю запорожц вдверто висловили свою недовру за д Наливайка пд час повстання пд проводом Косинського. Через посланцв С. Наливайко виправдовувався перед запорожцями тим, що вн тод був на служб у магната накше не мг дяти. В особистому лист Наливайко називав себе х другом братом. На вдзнаку сво врно дружби зобов язався вдправити на

Запорожжя 1 600 коней, мав намр особисто прибути туди виправдатися перед козаками за сво попередн д, готовий був вдповдати перед судом запорозького вйська. Скоро суперечки були усунут Наливайко почав дяти ще енергйнше, всляко пдтримуючи з Запорозькою Сччю дружн взамовдносини. На початку лта 1594 р. козаки пд проводом Наливайка почали дяти на Братславщин, де захопили м.

Брацдав, ще бльш вдкрито. Вони займали мста, мстечка, тутешн замки, влаштували клька нападв на матки Калиновського, брали усе потрбне в шляхетських матках, господар яких вдмовлялися платити контрибуцю. Розгортання боротьби повстанцв викликало незадоволення у Варшав. Польський король вимагав вд Наливайка негайно припинити напади, розпустити козакв, селян вдправити вд х панв. Але Наливайко не виконував королвських наказв.

Боротьба поширювалась на всю Брацлавщину, охопила значну частину Пвденного Подлля тривала до кнця лта 1594р. Там де стояли повстанц влада фактично була в х руках. 4. ПОХОДИ НАЛИВАЙКА В МОЛДАВЮ Дзнавшись, що татарськ орди вдерлись в галицьк земл, Наливайко на початку вересня 1594р. з великим козацьким загоном вирушив у Молдавю. Вн мав намр перегородити шляхи вдступу татарам, оточити х, знищти визволити полонених.

Пд його кервництвом козаки пшли на Тагин сучасна назва мста Бендери штурмом оволодти ним. Там вони розбили турецький гарнзон, взяли в полон багато туркв татар. Але тод до Тагина прибув великий загн молдавських вйськ на чол с Ароном, ставлеником турецького султан, який змусив козакв вдступити. На переправ через Днестр багато козакв загинуло, у нх вдбрали весь полон.

Козаки з Наливайком знову повернутися на Подлля. В кнц вересня 1594р. С. Наливайко Г. Лобода з 12-тисячним козацьким загоном спльно вирушили в Молдавю, щоб примусити Молдавського господаря Арона розрвати стосунки з турецьким султаном. Незабаром козаки розгромили турецьк гарнзони вйська господаря, який утк з Молдав. Пвнчна Молдавя фактично була визволена вд турецьких татарських гарнзонв.

Розгромивши ворога, козаки повернулись на Украну, де розташувались на зимов квартири на Брацлавщин. Коли козаки вели боротьбу у Молдав, шляхта Брацлавщини виршила озбротись, захопити Брацлав, розгнати козакв, що перебували там. Вона заспокоювала мсцеве населення, що нхто не буде покараний за дружбу з козаками, закликала ремсникв торговцв виступити проти повстанцв вигнати х з свого мста.

5.Повстання на Брацлавщин Подлл кнець 1594 1595р. р. Коли на початку жовтня 1594р. Наливайко прибув з козаками у Брацлав, все трудяще населення мста перейшло на бк козакв. Мсцев шляхтич, як залишились на Брацлавшин, поспшили привезти козакам борошно, сало, фураж. Частина козацьких загонв була розставлена в селах навколо мста.

На всй Пвденнй Брацдавщин було встановлено владу козакв, а королвськ урядовц втекли на Захдне Подлля Волинь. Основн сили шляхетського вйська Брацлавського воводства збралися у Внниц, де розпочали пдготовку до збройно боротьби з козаками. Розвдники доносили, що сили козакв незначн х можна легко розбити. Похд шляхти на Брацлав був дуже гучним. Шляхтич були переконан, вдасться захопити мсто взяти в полон

Наливайка. У середин жовтня 1594 р. чимале шляхетське вйсько наблизилося до Брацлава. Проте вноч воно побоялося заходити в мсто влаштувалось поблизу. У Брацлав вона направила свого посланця з лстом, де повдомляла жителям мста, що нхто бльше не даватиме бунтарев Наливайков нчого шляхта придушить виступи всх його свавльникв. В ноч 16 жовтня 1594р. козаки спльно з озброним населенням мста пд кервництвом

Наливайка напали на шляхту розгромили . Псля розгрому шляхетського вйська мщани вдмовились коритися братславському воводов Ю. Струсу сам, без королвських урядовцв, стали управляти мстом. В середин листопада Наливайко з частиною повстанцв вирушив на Подлля до м. Бара, де в той час, посилилась боротьба селян роти шляхти. До Бара прибув також великий загн рестрових не рестрових козакв на чол з

Г. Лободою. Повстанц захопили Бар без усякого бою. Королвський гарнзон злякався втк з мста. Тод Наливайко Лобода провели в Бар раду кервникв повстанських загонв, на який було виршено спльно дяти на випадок появи на Подлл польсько-шляхетських вйськ. На рад було прийнато постанову написати унверсали до селян мщан, в яких закликати х озброюватись починати збройне повстання проти магнатв, шляхти королвських урядовцв.

Увага на рад була звернута на те, щоб забезпечити повстанцв зброю провзю. Цей заклик мав великий успх. У кнц 1594р. в Барському Братславському старостах розгорнулась активна боротьба в селах мстечках утворювались озброн загони селян, ремсникв, наймитв, як встановлювали там свою владу. Побоюючись за сво життя, шляхта кидала сво матки ткала звдси.

На початку 1595р. Наливайко з тисячним загоном козакв вирушив до м. Остропль, захопивши його без бою, з якого перед тим втекла вся шляхта з мсцевим гарнзоном. Цлу зиму козаки стояли на Брацлавському Барському повтах. Перелякан магнати шляхтич зовсм не з являлись у свох матках, посилали до Варшави листи з проханням прислати вйсько для боротьби з повстанцями.

Але королвська армя тод стояла в Молдав не було кого послати на Украну. Фактично з осен 1594 до кнця весни 1595 року на пвдн Правобережно Украни влада була в руках повстанцв. Весною 1595 року антифеодальна боротьба на Укран ще бльше посилилась. Загони повсталих селян розгорнули свою дяльнсть на Кивщин, Переяславщин Волин. Основн сили повсталих селян козакв пд проводом

Наливайка Лободи весною 1595 р. були зосереджен в Барському повт. Таке розташування пояснювалось рядом причин. По-перше, на Брацлавщин Подлл в той час почилась гостра боротьба селян проти магнатсько-шляхетського гнту, яку потрбно було очолити направити проти польського панування. По-друге, загони Наливайка Лободи мали гармати, багато рзно збро, пороху були готов зустрти королвську

армю, яка мала прибути туди для придушення повстанцв. По-трет, весною 1595 р. Польща розгорнула активну пдготовку до вйни проти султансько Туреччини. У зв язку з цим кервники повстанцв тримали значн сили на Подлл щоб не допустити туди королвських вйськ. По-четверте, в той час поширювались чутки, що турецько-татарська армя готувала похд у Молдавю для придушення антитурецького руху, а потм мала намр вирушити

на Подлля, Брацлавщину Галичину. Завданням повстанцв було захистити укранськ земл вд ворожого нападу. Основною причиною того, що польський король всю зиму 1594-1595 р. р. не мав можливост вжити ршучих заходв проти повстанцв було те, що основну свою увагу звернув на пдготовку арм до вйни проти Туреччини. Мало значення ще й те, що королвський уряд сподвався використати у вйн рестрових козакв. У квтн 1595 року повстанц вирушили у пвденну частину

Подлля. В той час вони ще точно не виршили, як дяти чи вести боротьбу проти польсько-шляхетського гнту, чи йти в Молдавю на боротьбу з турецько-татарською агресю. Бльшсть козакв на чол з Наливайком прийняла ршення спочатку виступити в похд проти турецько навали, а потм продовжувати боротьбу проти магнатв шляхти. Рестров та нш заможн козаки на чол з Лободою не мали бажання виступити проти туркв татар.

Псля тривалих суперечок частина повстанцв на чол з Лободою вирушила на Поднпров я, де тод розгорнулася боротьба запорожських козакв селян проти магната Вишневецького мсцево шляхти. На початку травня загн Наливайка на Брацлавщин протягом двох тижнв поповнював сво запаси, готувався до походу. З Брацлавщини повстанц рушили до р.Днестр, щоб захопити переправи перешкодити турецько-татарской арм

здйснити похд на Украну. Там вони довдались, що вс ворож сили пшли в Угорщину. В кнц травня 1595р. Наливайко з 3-ма тисячами найбльш вдважних козакв вирушив через Молдавю на територю Семиграддя, де цле лто вели боротьбу проти турецько-татарських загонв. За цей час козаки клька разв з являлися на територ Молдав, Семиграддя, Угорщини не зазнали жодно поразки.

Така дяльнсть козакв викликала велике незадоволення серед феодалв цих кран. Австрйський уряд запропонував Наливайков залишити австрйськ володння повернутися на Украну. Проте повернутися м через Молдавю на Брацлавщину вже було неможливо. В кнц лта на територ Молдав появилися велик сили турецько-татарсько арм, також прибула багатотисячна польська армя. За таких обставин Наливайко виршив повести сво вйсько через

Карпатськ гори в Галичину, а потм на Подлля Волинь. Вн мав намр до повернення королвсько арм з молдавського походу очолити на Волин антфеодальну боротьбу повстанських загонв, як дяли там усе лто 1595р. Завданням Наливайко було об днати вс повстанськ загони спрямувати х на боротьбу проти магнатсько-шляхетського панування. 6. БОРОТЬБА СЕЛЯН КОЗАКВ ПД КЕРВНИЦТВОМ

НАЛИВАЙКА НА ВОЛИН БЛОРУС кнець 1595 початок 1596 р. р. На початку вересня 1595р. козаки пд кервництвом Наливайка з гарматами обозом прибули в Галичину. Оскльки сили козакв були невелик, а польсько-шляхетське вйсько могло в будь який час повернутися з Молдав створити для них небезпеку, Наливайко псля короткого вдпочинку вирушив на Подлля до мста Гусятина. Вн давно вже мав намр вдплатити магнатов

Калиновському за вс його злочинства. Повстанц по дороз захопили ряд його фльваркв, але сам вн вчасно уткав з свох маткв. Проте затримуватись на одному мсц Наливайков було небезпечно, з його появою на Галичин на Подлл королвський уряд зобов язував ус замков гарнзони негайно виступити проти повстанцв. За таких обставин козаки залишили Подлля пшли на Волинь, де в той час пожвавилась антфеодальна боротьба.

Наливайко мав намр використати повстанськ загони, для того, щоб розгорнути антишляхетську борьбу по всй Волин Блорус. В кнц жовтня 1595р. Наливайко з козаками появився бля Луцька, який тод був особливо багатолюдним. Саме в той час там вдбувався великий ярмарок . Дзнавшись про наближення козакв, перелякана шляхта почала ткати з мста. Для того щоб припинити панку магстрацький уряд послав на зустрч повстанцям свох делегатв, як запропонували

козакам велику суму грошей попросили х повернутися назад не турбувати прибулих гостей. Але Наливайко не зважив на це з свом вйськом прибув у Луцьк примусив шляхту сплатити велику контрибуцю. Поява козакв в Луцьку викликала велику тривогу в Варшав. Королвський уряд виршив вдкликати з Молдав сво вйсько пд кервництвом гетьмана С. Жолкевського послати його проти повстанцв.

Не маючи потрбних сил для боротьби проти королвського вйська, повстанц на початку листопада виршили залишити Луцьк йти на Полсся. Там Наливайко поповнив свй загн за рахунок мсцевих повстанцв. З Полсся козаки пшли на блоруськ земл. З сторичних документв видно, що похд повстанцв на Блоруссь був пов язан з цлим рядом важливих обставин. По-перше, мж укранським блоруським народами з давних-давен пдтримувались широк кономчн культурн зв

язки. В т часи було дуже важко визначити етнографчн кордони мж Украною Блорусю. Серед запорожських козакв було дуже багато блорусв, як брали активну участь у селянсько-казацьких повстаннях. По-друге, у листопад 1595 р. Наливайко ще не мав достатнх вйськових сил, якими можна було б починати активну вйну проти королвсько арм. Наливайко розумв, що така вйна неминуче закнчилася б поразкою повстанцв свом походом у

Блорусю мав намр вдвернути увагу королвського уряду вд тих подй, як вдбувалися на Укран. По-трет, розгортання боротьби блоруського народу примусило б королвський уряд послати частину сво арм в Блорусю. Все це роз днало б королвську армю дало змогу повстанцям бльш успшно проводити боротьбу проти гнобителв. Проте вдступ Наливайка на Полсся значно послабив сили повстанцв, сотн козакв селян вдмовились вд цього походу повернулися до дому. З Наливайком залишилось 1,5-2 тисяч чоловк, як вже мали

великий досвд багаторчно боротьби проти магнатв турецько-татарських загарбникв. З цим вдважним загоном Наливайко в середин листопада з явився на Блорус. Незабаром повстанський загн пдйшов до Слуцька. Мсцевий гарнзон був нечисленний неспроможний обороняти мсто. Псля коротко сутички повстанц штурмом оволодли мстом замком.

Незабаром про захоплення повстанцями Слуцька дзнався хозян мста, який був вдсутнй пд час цх подй, литовський гетьман К. Ходкевич. Свом листом вн повдомив про це польського короля просив у нього вйська для придушення повстання. Польський король наказав воводов Радзвллу вирушити проти повстанцв. Було збрано шляхетського вйська в клькост понад 2000чоловк. Про намри ворога Наливайко дзнався завчасно. Оскльки сили повстанцв були значно слабший вд шляхетського

вйська, козаки не наважились вийти з мста, органзували оборону на околиц Луцька зустрли ворога гарматним вогнем. План цей виявився дуже вдалим польська кннота раптово повернула назад. Зробивши успшну перемогу над польським вйськом пд Слуцьком Наливайко, щоб поповнити свй загн новими силами, виршив продовжити похд вглиб Блорус. Прибувши у Бобруйське Наливайко одержав повдомлення, що в

Мнську збралася велике шляхетське вйсько, яке мало негайно вирушити проти повстанцв. Уникаючи зустрч з небезпечним ворогом козаки рушили на Могильов 30 листопада 1595р. прибули туди. За допомогою мсцевого населення козаки штурмом здобули замок, у бою знищили багато шляхти , розгромили в язницю. Майже два тижня повстанц стояли в Могильов. В цей час

Наливайко пдтримував зв язки з прикордонними росйськими гарнзонами висловлював таку думку на випадок поразки, перейти з усма повстанцями Чернгвщину стати на службу до росйського царя. Для боротьби з козаками королвський уряд збрав велике вйсько. 3 грудня 1595р. до Могильова прибула шляхетська кннота пдпалила мсто, щоб вигнати повстанцв. Козаки вийшли на зустрч ворогов з намром вдбити наступ, вдступити на

Прип ятське Полсся, перезимувати там, а навесн повернутися на Украну. Проте вдступати було вже пзно. Опинившись в такому становище , козаки зробили з возв саней оборонний табр захищалися. Псля клькагодинного бою ворожа кннота ослабила свй наступ скориставшись цим козаки , утворивши рухомий табр, пшли на м. Бихов , а дал до м. Рчицю. Тим часом почалися сильни морози шляхетська кннота припинила переслдування повстанцв.

З мста Рчиця Наливайко 15 грудня 1595р. написав листа до польського короля, в якому забов язувався в майбутньому захищати Рч Посполити вд туркв татар. Про похд на Блорусю Наливайко писав, що м потрбний був вдпочинок поповнення вйськових припасв, щоб на весну можна було вирушити проти турецьких завойовникв. Вн просив призначити його гетьманом пвденних степв , як лежали мж

Пвденним Бугом Днстром. Ця територя тод належала Кримському ханству. Наливайко зобов язувався визволити вд турецько- татарського панування, захопити мста Тягин Очакв, набрати сильне козацьке вйсько охороняти кордони Реч Посполито. З цього листа видно, що Наливайко по сут мав намр взяти пвденноукранськ земл Запорожську Сч пд свою владу. Польський уряд добре розумв намири

Наливайка вважав його найбльшим ворогом Реч Посполито. Плани Наливайка король вдхилив спрямував свою увагу на те, щоб швидше придушити повстання захопити в полон його кервника. У кнц грудня 1595 року Наливайко, довдавшись, що на Волинь ще не прибуло польсько-шляхетське вйсько з Молдав, вирушив на Украну у середин счня прибув до мста Острога, зупинившись у двор свого брата

Дем яна, повстанц були розквартирован в селах навколо мста. В цей час антифеодальна боротьба набрала великого розмаху нею була охоплена вся Волинь Кивщина. Боротьба повстанцв на Волин мала також релгйний характер королвський уряд Собор мав виршити питання про приднання православно церкви до католицько. 7. РАЗГОРТАННЯ АНТИФЕОДАЛЬНО БОРОТЬБИ НА ВОЛИН КИВЩИН

ВЕСНОЮ 1596р. На початку 1596р. козаки, як стояли на Пвнчнй Кивщин провели багатолюдну раду, де усунули з гетьманства Г. Лободу, а на його мсто обрали Матвя Шаулу, який потм пшов на Блорусю, щоб пдняти там масове антишляхетське повстання. На початку счня 1596р псля того як наступили морози, польськ полки пд кервництвом

Жолкевського вирушили з Молдав на Подлля. Командування точно не знало, куди йти де мстилися основн сили повстанцв пд проводом Наливайка. Королвське вйсько було дуже знесилено потребувала тривалого вдпочинку. Але польський король наказав Жолкевському до початку весни придушити повстанцв схопити Наливайка, Лободу, Шаулу та нших кервникв повстанцв. Жолкевський виконуючи наказ короля, поспшив на Волинь.

Вн мав намр робити напади на окрем загони повстанцв знищувати х поки вони не об дналися. Дзнавшись про просування ворога Наливайко швидко залиша Острог вируша на Брацлавщину. Вн мав намр залишити ворога в пвденному степу швидкими маневрами знесилити його, а потм збрати на Брацлавщин потрбн сили завдати ворогу поразки, також заманюючи в степ шляхетське вйсько. Про вдступ повстанцв на пвденний схд негайно дзналося польське командування.

16 лютого 1596р. Жолкевський вирушив до Старокостянтинова, куди вже вже наближалися вдступаючи повстанц пд проводом Наливайка. В рзних мстах селах почалися бо повстанцв, котр ззнавали дедал бльшо поразки почали вдступати. 22 лютого 1596р. Наливайко написав листа послав до населення Брацлава, в якому просив мщан органзувати озброний загн, сподваючись, що мсцеве населення пдтриму повстання. Але брацлавц не вдповли йому побоялись виступати проти ворожих сил.

Одночасно вн послав клькох козакв до Лободи Шаули, в яких пропонував об днати всх повстанцв радив збирати загони до Бло Церкви, укрпитися в мст пдняти все мсцеве населення на боротьбу проти шляхтв магнатв. Незважаючи на перевагу сил противника, загони Наливайка чинили йому страшений опр, псля кожно переправи повстанц знищували за собою мости, чим затримували просування королвського вйська. Над Наливайка на допомогу з боку населення Брацлава не здйснилась вн вирушив в

Уманськ лси на початку березня зупинився там. Дзнавшись, що Наливайко вже пдходить до Корсуня, Г. Лобода негайно повертаться з козаками у напрямок до Бло церкви. М. Шаула теж повертаться з Блорус, де об днуться з загонами Лободи, дзнаються, що Наливайко з своми козаками також йде на Блу Церкву. Про рух повстанцв пд проводом Шаули , Лободи

Наливайка на Блу Церкву дзнаться С. Жолкевський. В середин березня 1596р. вн з Внниц вируша на Блу Церкву. Наливайко прибува до мста ранше вд ворожих сил. 23 березня 1596р. починаться штурм. Для того, щоб охопити мсто з усх бокв Наливайко почав з одного боку, а Шаула з ншого ,але раптовий напад на нього вноч польсько кнноти пд проводом Ружинського, поламав ус плани Шаули. Повстанц розгубилися стали вдступати, але переконавшись,

що мають справу з невеликим вйськом, завдали ворогу значно поразки. У той час , коли Ружинський з свом полком бився з козаками, Наливайко з другого боку пдйшов до мста. Мськ жител вдчинили повстанцям ворота вони без бою захопили мсто. Переконавшись, що Ружинський з свом загоном утк з мста, полк Наливайка почав карати мсцеву шляхту. Проте незабаром

Ружинський не знаючи, що вдбуваться в мст, раптово з явився на мськй площ. Наливайко пдпалив замок залишив мсто, тому що був переконаний, що до мста прибула польська армя пд кервництвом Жолкевського. Але прибувши у козацький табр, дзнаться про те становище, яке склалося внаслдок проведених операцй знову йде на Блу Церкву. Ружинський змушений був припинити бй зачинитися в Блоцерквйському замку. Про под як вдбувались пд Блою

Церквою дзнаться Жолкевський, швидко просуваться до не. Коли основн сили королвського ворога наблизились до мста, козаки припинили штурм замку рухомим табором почали вдступати до Триплля. 24 березня цлий день польсько-шляхетське вйсько йшло за вдступаючим табором, але боялося розпочинати бй. У вечор повстанц прибули на урочище гострий камень. Вороже вйсько клька разв намагалося прорватися у табр козакв, але без будь-якого успху.

Повстанц були у вигдншому становище вони мцно укрпилися за возами, а в промжках мж ними поставили гармати, з яких влучно стрляли по ворогу. Втративши значну частину свох вйськ , Жолкевський був змушений припинити напади на табр повстанцв. Вдбивши наступ ворога, повстанц, напевно, не мали сили його переслдувати. Серед них було багато вбитих ранених. М. Шаулу гарматна куля вдрвала руку,

Наливайко теж був поранений. Замсть Шаули козаки обрали гетьманом Наливайка. Незважаючи на небезпеку з боку ворога, на бездоржжя весняну повень, повстанц знову рушили на Триплля. Наливайко зумв моблзувати вс можливост, щоб переправити повстанцв селян-уткачв через рчку влаштувати вдступ на Лвобережжя. Про пднесення антфеодально боротьби на Укран весною 1596р. Жолкевський в одному з свох листв до польського короля писав

Вся Украна покозачилась. Скрзь повно зрадникв шпигунв козацьких. Справд , треба взяти за ршуч засоби щодо т Украни. Пд час перебування в Блй Церкв шляхетськ загони чинили жахлив розправи з селянами трудящими мщанами Кивщини. Багато селян кидали сво домвки ткали в лс, болота, або приднувались до запорожських козакв. Багато повстанцв уткало на Лвобережжя переселялось на територю володнь

Росйсько держави. 8. ВДСТУП ПОВСТАНЦВ НА ЛВОБЕРЕЖЖЯ Х ПОРАЗКА 12 квтня повстанцям нарешт вдалося переправитися на лвий берг Днпра. У середнх числах квтня в Переяслов збралась велика кльксть повстанцв, селян-уткачв трудящих мщан. Загострилися суперечки мж рестровими нерестровими козаками. Псля тривалих козацьких рад кервником усх повстанцв було обрано

Григоря Лободу. Щоб уникнути розколу мж повстанцями, С. Наливайко М. Шаула теж погодились коритись наказам нового гетьмана. В цей час до Переяслова прибувають загони повстанцв з Полсся та нших мст. Кльксть людей щодня зростала. Через рзн суперечки повстанц затримались у Переяслов на два тижн. Значна частина повстанцв розумла свою непдготовленсть до початку вдкритого бою

з ворогами висувала думку про дальший вдступ у пвденн степи Переясловщини. Цлком можливо, що цю групу повстанцв пдтримував Наливайко, який був бльш здбним полковником, глибше розумв нтереси повстанцв. Суперечки, як загострилися в Переяслов мж рзними групами повстанцв, ослаблювали х днсть сили. В кнц квтня 1596р. польсько-шляхетськ полки прибули до

Кива почали пдготовку до форсування Днпра. Готуючись до переправи , Жолкевський , щоб обманути повстанцв розпочав з Г.Лободою переговори про припинення вйни. Вн чекав, коли в Днпр спаде вода легше буде його полкам переправитись на лвий берег. Погоджуючись на мир, Жолкевський вимагав вд повстанцв видати

Наливайка, Шаулу та нших кервникв повстання, видати зброю а самим повстанцям повернутися до свох панв виконувати феодальн повинност. Звичайно так вимоги не могли бут принят Лободою. За переговорами пильно стежив Наливайко, без згоди якого Лобода не мав права виршите це важливе питання. Затримавши мирними переговорами кервникв повстання бля Кива, королвське вйсько в районн Триплля почало переправлятися на лвий берег

Днпра зразу в клькох мсцях через це повстанц не змогли йому перешкодити. Коли королвськ вершники з явились на лвому берез, Лобода Наливайко вирушили у Переяслов, де зустрлися з новими труднощами. До повстанцв дшли чутки, що велике польско-шляхетське вйсько переправилось через Днпро готуться вдарити на Переяслав. У свому лист до короля

Жолкевський писав, що повстанцв у Переяслову збралось 10-12 тисяч, з яких близько 7 тисяч становили жнки, дти, лтн люди. При такому становище повстанцв вдступати було дуже небезпечно, але залишатися у Переяслов вести вйну проте переважаючих сил противника було зовсм неможливо. 3 травня 1596р. повстанц вийшли з мста вирушили в степ. Вдступали вони дуже повльно. На просування вд Переяслова до

Лубен, вдстань мж якими становила близько 200 км, повстанц витратили 13-14 днв, це призвело до того, що вони не зумли вдрватися вд ворога вдступити дал в глиб степв. В цьому, напевне, була провина Лободи, Наливайка та ншх кервникв повстання, як не розумли серйозно небезпеки не прискорили вдступу, а сили противника все росли. Опинившись в оточенн великих сил ворога, повстанц виршили просуватись ближче до правого берега рки

Солониц, яка недалеко впадала в Сулу, щоб хоч один бк свого табору можна було не захищати вд нападу королвських вйськ. Мсто, де зупинилися повстанц зробили табр, був на тому мст , де тепер розташовано село Солониця. Зупинившись, вони виршили зробити свй табр не приступним для ворога обнесли його возами, в результат утворив високй майже неприступний вал, що шляхетське вйсько не могло стежити за тим, що дялось у табор. Всього повстанцв здатних вести оборону, за повдомленням польських джерел, у

Солоницькому табор було близько 5000 чоловк. 16 травня 1596р. почалася герочна битва повсталих селян козакв проти переважаючих сил польсько-шляхетського вйська. Оточивши табр повстанцв притиснувши його до р. Солониц болота, польська армя розпочала наступ. Повстанц вели герочну боротьбу з ворогом, не допускали його до свох укрплень, робили вноч вилазки нападали на противника, завдавали йому багато втрат. Нестерпне становище в табор повстанцв псля тижнево блокади

загострилося до краю. Воно ще бльше посилило суперечки мж двома групами козакв, як всляко намагався використати Жолкевський, знову почавши переговори з Лободою. Бльша частина повстанцв зная вроломство польсько шляхти, няк не хотла складати зброю. Цю групу очолював Наливайко, Шаула К.Кремпський. Вона складалась з нерестрових козакв селян, трудящих з мст. У табор щодня вдбувались бурхлив ради, на яких обмрковувалось питання про загальну дяльнсть.

Розмови не припинялись н вдень н вноч. Пд час одн бурхливо ради мж рестровими нерестровими козаками розгорлася бйка, в результат яко Лобода був убитий. Псля страти Лободи рестров козаки розгубилися на певний час припинили свою активнсть. Найсильншою групою серед повстанцв тимчасово стали запорозьк нерестров козаки, на чол с Крифтофом Кремпським. З того часу повстанц пд кервництвом

Наливайка майже щодня влаштовували вилазку на шляхетський табр, щоразу завдаваючи ворогов багато шкоди. 25 травня 1596 р. в польський табр було привезено з Кива багато збро. Жолкевський наказав свом полковникам спрямувати вс гармати на центральну частину повстанського табору продовжувати обстрл вдень вноч. Вд ворожих снарядв в табор спалахнула пожежа в клькох мстах , загинули сотн людей худоби рестров козаки не слухали распоряджень гетьмана зовсм ухилялись вд боротьби.

Сили повстанцв слабшали, вилазки припинились. Майже зовсм вичерпались продукти харчування. В таких умовах Жолкевський знову розпочав сво провокацйн переговори з рестровими козаками. Наливайко, Кремпський та численн маси козакв селян ршуч виступали проти каптуляц. Але бльшсть людей Солоницького табору вже не пдтримували Наливайка Кремпського. Ц люди вимагали прийняти пропозицю

Жолкевського перемр я. Повстанц не знали, що з Запорозький Сч йде до них велика допомога. Так, кнець кнцем , повстанц, маючи перед очима змучених жнок дтей, поранених хворих, не витримали дальшо боротьби прийняли тяжк умови каптуляц. Як тльки стало вдомо, що бльшсть повстанцв погодилась каптулювати видати королвському командуванню провдникв, Наливайко з свом полком хотв вирватися з табору вирушити в пвденн степи.

Але за ним пильно стежили рестров козаки, бо м я Наливайка першим згадувалося в усх вимогах жолкевського. Коли вони спробували схопити Наливайка заковати його в кандали, в табор повстанцв повстанцв розгорлась збройна мжусобна боротьба, прискорила жахливий кнець для Солоницького табору. 28 травня 1596 р. оставшися рестрови козаки схопили Наливайка, закували його негайно видали Жолкевському.

Потм були схоплен Шаула та нш поводир повстанцв. Псля виконання основних вимог повстанцв Жолкевський дозволив магнатам шляхт забрати всх свох пдданих, а жовнрам найманцям позбирати зброю, порох, коштовн реч та н а тих хто чинив опр вбити. Зрозумвши вроломство королвського командування, запорозьк козаки, селяни та нш повстанц знову взялись за шабл. Але було вже пзно. Польсько-шляхетське вйсько почало чинити криваву розправу над усма без розбору,

не уникли ц розправи рестров козаки. Пд час ц криваво бйки вдалося втекти в степ близько 1.500 козакв разом з К.Кремпським. сторичн джерела, як свдчать про кльксть повстанцв, що загинули, не дають нам точних даних. Не зважаючи на тяжку поразку на Солониц, селяни, козаки дал боролись проти магнатв шляхти. Поразка стала значним уроком для селян козакв. Це повстання було початком тривалой збройной боротьби селян козакв проти свох гнобителв. 9. СТРАТА НАЛИВАЙКА

Псля поразки на Солониц, Наливайка королвський уряд тримав у в язниц бльше 10 мсяцв, застосовуючи до нього найлютш засоби катування знищення. Королвськ урядовц намагалися довдатися про його особист полтичн плани вдносини з росйським урядом , кримським ханом, австрйським мператором, молдавським господарем. Допитуючи Наливайка урядовц намагалися глибше дзнатися про визвольну боротьбу на Укран з тю метою, щоб у майбутньому не допустити ще такого повстання.

Так, у Варшав понад 300 днв королвськ кати знущались з Наливайка не давали сти, пити, спати, тримали на холод, пекли розжареним залзом та н. На вс запитання катв Наливайко вдповдав, що боровся проти гнобителв, прагнув визволити людей з панського рабства, дати м бльше незалежного життя. Проте у Варшав було чимало таких людей, як спвчували Наливайков намагалися йому допомогти втекти з в язниц.

Селянин магната Язковецького, який довгий час разом з Наливайком воювал прибув у Варшаву пдготовляв втечу. Вн зумв через вкно передати йому в тюрму пилку. Наливайко перепилив нею колоду, до яко був прикут мав намр втекти. Проте варта випадково дзналася про це перешкодила втеч. Тривале ув язнення Наливайка викликало серед деяких магнатв шляхтичв пдозрння в тому, що нби хтось

у королвському уряд ма велику силу навмисно зволка його страту. Пдозрння також падали на К.Острозького, але його класов нтереси не мали нчого спльного з нтересами Наливайка. На вимогу магнатв шляхти королвський уряд виршив прискорити страту Наливайка. 1 квтня 1597 р. вн був прилюдно страчений у Варшав. Згодом про герочну боротьбу смерть Наливайка було складено багато псень легенд, вршв написаних

Шевченком. 10. ЗАКЛЮЧЕННЯ У боротьб проти польсько-шляхетського панування 1591-1596 р.р. укранський народ мав успхи невдач. нод повстанц визволяли цл волост навть повти, де селяни козаки створювали свою владу. На Брацлавщин, Подлл, Волин Кивщин повстанц захопили сотн феодальних маткв, знищли немало гнобителв. Значна частина повстанцв загинула, нш пшли на Запоржжя, чимало селян, рятуючи сво життя, переселилося на територю Слобожанщини або на Дон пд владу Росйсько держави.

У походах повстанцв Наливайко завжди був попереду, показував герочн приклади. З багатьох бов видно, що вн умв реально враховувати вс обставини в нтересах повсталих селян козакв. Повстанц знали його виняткову хоробрсть, бачили його велик здбност полководця завжди врили йому. Солоницька трагедя страта Наливайка не залякала поневолених закрпачених мас укранського народу. В кнц 16 початку 17 столття продовжувалась боротьба, то в одной, то в другй мсцевост знову вдбувалися

повстання. Герочна боротьба селян, козакв трудящих з мст у кнц 16 столття проти польського колонального панування була початком загального руху народних мас Украни, який мав глибокй антифеодальний нацонально визвольний характер. 11. СПСОК ВИКОРИСТОВАНО ЛТЕРАТУРИ 1. Д Мишко Северин Наливайко 1962. 2. сторичний журнал 12 1969. 3. М.Ф.

Котляр В.А. Смолй сторя в життписах 1994.