Свято Iвана Купала (укр)

СВЯТО ВАНА КУПАЛА ТРАДИЦ УКРАНИ Кивщина лежить на багатих землях наpод споконвку вкладав весь свй хист у сльське господаpство. Все життя було пдкоpене pитму пpац на земл, а свята вдзначалися на меж вд одного виду сльськогосподаpських pобт до наступного. Ще в дохpистиянськ часи пеpед початком кожно pоботи пpоводилися уpочистост, заклинання, як мали спpияти вдалому виконанню pобт. Пзнше, з пpийняттям хpистиянства, ц сезонн свята пеpеплелися з хpистиянськими

в цьому вигляд дожили до наших часв, незважаючи на десятки pокв антиpелгйно пpопаганди. Як ж тpадиц снують на Кивщин Весною, коли псля холодно голодно зими на селян чекала найбльш виснажлива pобота зоpати та засяти лан, святкували Великдень - свято Воскpесння Хpиста Пасха До цього дня господин печуть паски, а двчата за допомогою фаpб та воску pозмальовують писанки, вкpиваючи звичайне куpяче яйце магчними pзнобаpвними взеpунками.

Писанки та звичайн кpашанки pзними кольоpами пофаpбован яйця - неодмнною ознакою цього свята. Великдень, немов квтка, виpоста з дохpистиянських вpувань, коли боги помиpали воскpесали кожно поpи pоку, звдти ж де звичай пекти паски фаpбувати яйця. До свята Вознесння на 40-й день псля Пасхи селяни обходили посви озимини, дивилися, як жито почина викидати колос. До цього свята тpеба було повнстю обсятися.

Початок лта - свято Тpйц. Ще зветься Пятидесятницею, тому що святкуться на 50-й день псля Пасхи, сяга свом коpнням у дохpистиянськ часи, як звичай пpикpашати осел клечанням - глками деpев та запашним зллям. Четвеp псля Тpйц зветься Hавська недля, або Русалчин Великдень. Слдом за Русалями, що завеpшують весну, надходить свято початку лта - початку Петpвки посту, що закнчиться на Петpа та Павла - 12 липня.

Пеpший день цього посту - свято жнок, повязане з хнм пpоханням до Всевишнього на довгу молодсть, на добpобут. Свято середини лта, свято кpаси, молодост, самоочищення - Купальська нч 7 липня. Вогонь вода були неодмнними атpибутами свята. Тут багаття, чеpез яке пеpестpибували попаpно хлопц двчата, взявшись за pуки, пpивоpожувало кохання, щастя Дти стpибали не чеpез вогонь, а чеpез кpопиву.

В цей день обовязково тpеба було скупатися в pчц чи ставку. Двчата в цей день воpожили на судженого, пускаючи внки за водою. Це було останн свято перед жнивами На вана Купала баба муки не мала, а на свято Петра пирогв напекла. от наста маквка лта - найспекотнша пора року та найгарячший час для сльського трудвника. Тут косовиця, початок жнив. Для тяжко роботи потрбн сили. от 12 липня на

Петра Павла закнчуться пст Петрвка. Свято лл Пророка 2 серпня, що з гуркотом громовим мчить по небу на свой вогнянй колсниц, сяга корнням у дохристиянськ часи, коли прообразом святого був Перун - покровитель грому та блискавки. Традицйно в той день закнчувалися жнива. У серпн три свята, що звуться Спасами. Перший з них 14 серпня - медовий Спас. У цей день починали збирати мед. Князь Вододимир, за переказами, саме в цей день прийняв хрещення,

в стародавньому Кив саме в цей день освячували воду в Днпр, а потм люди купалися в цй вод, щоб очиститися вд лихо сили та запобгти хворобам, тому в народ цей Спас зветься Спас на вод. В християнств це свято збгаться з днем мученикв Маккавев по-народному Маков, в цей день освячують голвки маку, васильки, чорнобривц. Другий Спас 19 серпня - Великий або Преображення Господн зветься

Яблучним На другий Спас жебрак яблучко зсть. Висвячували овоч та фрукти, а також гриби та мед. До Спаса було збрано вс зернов, тому цей Спас вдзначають як свято врожаю, кнець лта. Третй Спас 29 серпня - горховий бо достигають горхи. На цей час закнчуться збирання льону, з якого виготовлялося полотно, тому це свято ще зветься Спас на полотн. Починаться свба озимих. Перед цим святом вдзначали

Успння Пресвято Богородиц 28 серпня - Перша Пречиста до цього дня треба було збрати вс фрукти. 14 вересня - початок справжньо осен. З цього дня починаться старе бабине лто, яке закнчуться 21 вересня, на Другу Пречисту Рздво Богородиц. 21 листопада - на Михайла - закнчуться час справляти веслля. Цей день вщу, якою буде зима, що вже стоть на пороз. Якщо Михайло прижджа на блому кон, зима саньми приде, а якщо вдлига - не жди санного шляху до

Миколи, тобто до 19 грудня. Святий Микола або Добрий Микола, що його зробили Ддом Морозом атестичн традиц, то дуже справедливий та добрий до дтей святий. Це свято передувало Рздву 7 счня, Пд зркою, що символом т, пд якою народився сус Христос. Веселий гурт колядникв заходив до кожно осел, де вчиняв веселе дйство, сценарй якого гнучко змнювався залежно вд складу см та характеру господаря.

З цим яскравим святом може посперечатися хба що свято на Щедрий вечр - свято Маланки, коли ватага парубкв обовязково мала в свому склад переодягнутого в жноче вбрання найбльшого дотепника. Ус свята супруводжуються пснями щедрвками, колядками, веснянками, як свою мелодйнстю чарують свт. СВЯТО ВАНА КУПАЛА Коли духмяне укранське лто в самому розпал, з квтчаститми внками яскравими вогнищами- приходить свято вана Купала.

Але всех таки найпоетичншим святом, яке широко вдзначалося на Укран, слд вважати вана Купала Купайла. Починалось воно в нч на 24 червня. Це день лтнього сонцевороту, що збгаться з Рздвом вана Хрестителя. мя ж святу дав Купало - поганський бог земних плодв. Колись йому приносили в жертву хлб - головний дар укрансько земл.

Та вже багато лт цього дола нхто не вшанову, про його божественну суть забули, а самого перетворили на опудало.Головн атрибути свята - це Купало й Марена. Тому до цього свята молодь заздалегдь старанно готувалась робили опудало, готували деревця називали х Мареною або Купалом, плели з живих квтв внки, збирали хмиз, готували кул соломи на вогнище. За звичам, це дв уквтчан глки, подбн до людських фгур.

Довкола опудал молодь водить таночки та спвають ритуальн купальськ псн. Двчата плетуть внки з польових квтв й перед заходом сонця збираються на вигонах бля рчок. Увечер чи вже пзньо ноч двчата пускають на воду сплетен ними внки з прилаштованими запаленими свчками. сну прикмета якщо внок пливе добре свчка горить, то двчина впродовж року вийде замж, а якщо крутиться на мсц - доведеться й ще трохи двувати. Якщо внок вдпливе далеко й пристане до якогось берега, з т сторони

й прийде наречений двчини. Часто хлопц намагаються зловити внки двчат. Двйко зазделегть домовляються про те, яким буде внок. Кожна двчина плете його так, щоб можна було впзнати вплтали яскраву свчку, або велику квтку. Якщо хлопцю вдаться зловити внок кохано, дставшись до нього вплав чи на човн, це вважаться доброю прикметою для х подальшо спльно дол. Хлопц приносять щойно зрубану розлогу вербу.

Це Купайло, що поступово перетворються у Марену Коло Мареноньки ходили двоньки й дещо пзнша традиця, коли роль Купайла викону вродлива двчина у внку, що розда внки ншим двчатам, як танцюють навколо не та ворожать. Потм двчата вткають вд Купайла над воду заворожувати соб красу. Вдтак наста найцкавший для парубкв, що приталися неподалк, момент.

Головне не поспшати Двчата роздягаються й, спваючи, обливаються водою. Псля чого пускають на воду внки й стежать в який бк попливе, звдти буде суджений. Ввечер, коли за обрм ховалося сонце, а на неб з являлися даманти зрок, молодь збиралася на умовленому мсц здебльшого недалеко вд рчки, на узлсс чи в гаю навколо марени починали водити хороводи. Основною темою цих хороводв кохання. На вдмну вд весняного циклу хороводв на

Купала х виконують двчата й хлопц разом. Обов язково розкладаться велике вогнище, через яке стрибають двчата хлопц поодинц або в пар. Танцююче полумя цього лтнього вечора вигляда казково. Купальське вогнище згдно переказв ма велику мфчну силу. Через купальське вогнище стрибають вс, проходячи таким чином свордний ритуал ощищення. Пари, як кохаються, мають стрибати вдвох. Вважаться, що та пара, яка не рознме рук, перестрибуючи через

багаття, згодо побреться. Про виконання петрвчаних псень та хороводв у нч пд вана Купала . Лньова писала Нарешт почина смеркатися легкий туман спускаться на гори. Окрем групи двчат з являються на горах, на рзнй висот. Ось молодий, сильний низький голос заспву псню Та малая нчка Петрвочка, Не виспалася наша двочка. Заспв пдхоплюють нш голоси, дзвнк, чист, нескнченно сили енерг.

Спва вже не одна група, свордна мелодя, вд яко в чимось архачним, начебто викликала у вдповдь другу псню, третю, четверту. Тепер уже спвають всюди, на горах, до самих вершин, як губляться в лс. Оригнальною багатоголосною фугою звучить псня в туман на горах групи молод рухаються спвають. Т хороводи, як виконувала молодь на свято Купала, вдзначаються одню важливою особливстю, а саме водили ц хороводи навколо марени або вогнища. Ця, на перший погляд, незначна деталь нада м специфчного нацонального

колориту, яскраво пдкреслю х поетичну сторону. Вдомо також те, що молодь охоче стрибала через вогнище. Звичайно, далек наш предки цй д надавали обрядового значення. Так, вважалось, що коли двчина хлопець, як кохаються, узявшись за руки, стрибають у пар через вогнище х руки залишаються з днаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. Проте в цьому видовищ можна бачити й нший бк спортивний.

Кожний намагався стрибнути через вогнище якнайвище якнайдал, не забуваючи й про те, щоб стрибок був красивим. Часто на свято Купала молодь запрошувала музик-виконавцв на народних нструментах, як на скрипц, цимбалах, соплц окремо взятих чи в ансамбл разом з бубном супроводжували псенну мелодю. Жвавше вився хореографчний малюнок танка, зручнше легше ставало спвати його учасникам. Але найвеселше проводила молодь решту свята в танцях, як органзовувала псля хороводв.

Весело щебетала скрипка, якй вторила басоля, завзято вистукував бубон В нчнй темряв, над долиною, з яко виднлося вогнище, лунала мелодя гопака чи козачка, хтось пдспвував трендичку. В танц кружляла молодь. Чути було веселий смх, жарти, дотепн слвця Молодь веселилася до свтанку. Тут важливо вдзначити, що колись, у сиву давнину, веснянки й хороводи мали обрядове значення за традицю, яка. складалася вками, виконувались у вдповдну пору року.

Першим вдчутним порушенням них традицй було виконання, побутових танцв гопакв, козачкв, триндичок, коломийок в супровод нструментально музики. Вкраплення побутових танцв в обряд поступово змнювали його початкове значення. Обрядова церемоня, художн засоби, твори, як входили до репертуару, залишились у пам ят народу як невд мна частина видовища, Так, зокрема, почали розглядатись народом марена вогнище, навколо яких спвали псень, водили хороводи, танцювали.

Можна смливо казати, що серед народних свят, що вдзначаються влтку, чи не найулюбленшими серед молод бо найромантичншими, вважаються купальськ свята. За народними переказами, саме В НЧ НА ВАНА КУПАЛА з шостого на сьоме липня востанн зявлялися русалки, а опсля вже затихали до наступного року. Переконатися в цьому щороку у чарвн куточки природи вдправляються романтики прагматики. Адже купальська нч, це ще й нч вльно любов. А кому мама не дозволя, можна обмежитися й не менш екзотичним

аж кров у жилах горить заняттям традицйно у нч на Купала молодь перестрибу через велику чим бльшу то краще ватру. А ЩЕ У НЧ НА ВАНА КУПАЛА ЦВТЕ ПАПОРОТЬ. Здавна були смливц, що хотли здобути цвт. Вважалося, що той, хто встигне зрвати жовту квтку, здобуде чарвну силу, яка допоможе знаходити закопан скарби, передбачати долю людини, лкувати хвороби. Кажуть, природа ц сили нечиста. Тому, квтка папорот може зробити людину багатою, але щасливою нколи.

сну повря про цвт папорот, котрий зявляться в купальську нч. Згдно легенди папороть цвте лише одну коротку мить найкоротшо у роц ноч пд вана Купала. Здобути цю квтку досить важко, оскльки береже вд людей нечиста сила. Страхтлив народн перекази про витвки використав у свому оповданн Вечр напередодн вана Купала видатний укранський письменник

Микола Гоголь.Той, хто ма цвт папорот, може розумти мову будь-чкого створння, може бачити захован в землю скарби. Володар заповтно квтки також мг у нч напередодн вна Купала бачити, як ходять лсом дерева й стиха розмовляють мж собою. Але не варто розчаровуватись, незнайшовши квтки - насправд-бо папороть не цвте. В Укран росте безлч рослин, що можуть подарувати найбльше багатство - силу здоровя. сну поврування,

що збран в нч на вана Купала чи вранц з ванвською росою лкарськ рослини мають особливу, надзвичайну силу. За народними легендами цлющ трави сють русалки - потоплен двчата, мавки - душ маленьких нехрещених дтей та нш духи природи. Вони ж доглядають за зллям знають, як коли його вживати. В НАРОД РОЗПОВДАЮТЬ, що русалки зявилися на свт у момент падння з неба Сатани. Деяк з його однодумцв, яких вигнали разом з ним, впали у воду де й почали готувати зло проти

людства. На наших же теренах за часв язичництва русалки вважалися не лише рчковими богинями, яким приносили чисельн жертви, але й володарками скарбв та чарвницями. деклька версй походження слова русалка вд слова русло, або ж вд слова русява, адже русалок уявляли з довгим й густим русявим волоссям, що розкшними хвилями спада з плечей, прикриваючи голе тло. На Заход ж русалки зявлялися у, так би мовити, пристойншому вигляд вдягнутими в рибальськ ст. Втм, верся, що волосся русалок все ж таки зелене.

Переважно русалки живуть у вод, але напередодн свята вана Купала виходять на береги свох рчок. За тимчасове житло вони обирають стар, глляст дерева. Як це властиво й хнм цивлзованим однолткам, потяг до серйозних конструктивних занять у них абсолютно вдсутнй вони цлими вечорами гойдаються на глках, розмотуючи пряжу, вкрадену в жнок, що лягають слати без молитви. Лави русалок безперервно поповнюються.

Ними стають мертвонароджен двчатка або ж немовлята, що померли без хрещення, а також утопленц-самогубц. А ще двчата, що купалися без натльного хреста наявнсть чи вдсутнсть купальникв та ншого одягу до уваги не береться. Мж ншим. чимало легковажних осб й сам прагнули приднатися до русалок адже т володють даром вчно краси та молодост, та ще й мешкають у кришталевих палацах, споруджених на дн озер та рчок неважко здогадатися, що льввська Полтва до цього аж няк не надаться.

Над ними голову цариця, яку признача теж з русалок за безапеляцйним принципом водяний цар. повря, що рядов русалки без вказвки цариц не мажуть н погубити, н навть налякати людину. Ще одна принада русалок хн чарвн голоси. СПРОБУЙ УПЙМАТИ РУСАЛКУ НЕ ТАК ВЖЕ Й ВАЖКО Оскльки проти х нападу допомага полин-трава та хрест, накреслений на земл, деяк практичн чоловки свого часу робили так навколо хреста малювали коло й ставали в нього, захищаючись

вд надокучливих чплянь чарвних звабниць. Якщо ж ви, власне, й не зовсм проти, спробуйте котрусь з них вхопити за руку й надягнути й натльний хрест бажано рижуху принаймн так на пвклограма. Усе якщо, звсно ж, доведете додому, русалка вдтепер, принаймн так твердить фольклор, виконуватиме всю хатню роботу, харчуючись лише парою. Щоправда, й нший бльш властивий неадаптованому до реалй кнця другого тисячолття фольклорному свтов варант облаштувати подружн життя з русалкою.

Легенди стверджують, що для цього треба просто дозволити русалц залоскотати себе не поспшайте вигукувати так, доки не дочитате слв псля трьох крапок до смерт Тих же, кого такий варант не ляка, русалки й справд сам забирають до свого дому на руках, плечах чи юзом фольклор не уточню, себто на дно. Тут обранець благополучно ожива й решту свого життя проводить у розкошах Русалчин ж веслля вдбуваються на горобин ноч.

Тож, двчата плетуть вночки, щоб пустити х по вод Тепер час хлопцв. Встигнеш зловити внок т, що впала в око, поки сидв у чагарниках маш ус пдстави вимагати у не як викуп виконання будь-якого твого бажання. Якщо двчин таки вельми кортить замж, хоче вона того, а чи вда, що н, мусить виконати твою забаганку До слова, саме у цей час молодь сходилася на грища межи села. що мали любовно-еротичний характер. Тому деяк купальськ псн трактують обрядове дерево як символ двочо краси,

пори двочост втм, не забуваймо, що дерево ма перед встановленням бути зрубаним натяк чи збг, вже й не знамо. й ще одне давнше й двозначнше трактування купальського дерева, що витка з прандйських Ригвед. Воно символзу свтоствореня мовляв, купальське дерево небесним й породжу вогонь тертям глок одна об одну. Це й спордню дерево з сонцем як з джерелом вогню, а молодь, здатну на аналог, в обймах й цлунках. У деяких народв купальськ вогн замнюються спаленням колеса, обвязаного соломою.

Вогняне, воно котиться з пагорба, розсипаючи скри. Розкладання багаття та стрибання через нього мають на мет звльнення вд ворожо сили, хвороб, смерт, злих мфчних стот. Адже на Купала активзуються надприродн сили русалки, мавки, упир та вдьми. Тому вд них охороняються вслякими засобами кладуть на пдвконня жалку кропиву, в стайнях ставлять осикове дерево. Спалення ж Купайла також ма мфчне пдрунтя, по сут це обряд звльнення людини вд смерт, символ

перемоги над небуттям. Псля свята Купала музика замовкала. Наближалась гаряча пора жнив. Переврити все вище сказане нажаль неможливо, але одне можна сказати напевне найголовнше - врити в магчну силу рослин та нших чинникв свят, пдтримувати та вдроджувати традиц, все це обовязково допоможе.