Промышленный комплекс Украины (Укр.)

Розвиток розмщення промислового комплексу Украни 1. Промисловсть найважливша структурна ланка господарського комплексу Украни. На не припада 13 основних фондв, понад 35 населення, зайнятого у народному господарств. Промисловсть як провдна ланка господарства Украни визнача рвень економчного розвитку, спецалзацю економки, маштаби участ в територальному подл прац й нтенсивност територально-економчних зв язкв.

2. Структура промислового комплексу Важка промисловсть - машинобудвний комплекс металургйний комплекс хмчно-лсовий комплекс промисловсть будвельних матералв паливно-енергетичний комплекс. Легка промисловсть. Харчова промисловсть. Галуз промисловост1990 р.1998 р.Вся промисловсть100,0100,0Електроенергетика3 ,214,7Паливна промисловсть5,711,5Металургйна12,624,7Хм чна нафтохмчна66,5Машинобудвна металообробна30,715,5Лсова деревообробна2,91,7Промисловсть будвельних

матералв3,43,3Легка промисловсть10,81,5Харчова промисловсть22,615нш галуз2,75,6 За радянський перод розвитку економки виробництво засобв виробництва групи А розвивалося найбльше, а його частка в загальному обсяз виробництва становила 71,2 1989 р Частка виробництва групи Б виробництво предметв споживання становила 28,8 . З 1990 р. почалися структурн змни, спрямован на виробництво товарв народного споживання.

У 1995 р. частка ц ланки промисловост становила 30,8 . Ц прогресивн змни мають негативн риси тому, що головний його чинник пов язаний з найбльшими темпами зниження виробництва групи А. Особливо це стосуться галузей, як не мають достатньо сировинно бази або труднощ в розвитку. Найбльший спад виробництва вдбуваться в нафтопереробнй, хмчнй та нафтохмчнй, вугльнй промисловост, чорнй металург, будвельнй ндустр. Незважаючи на те, що частка виробництва товарв народного

споживання збльшуться, загальний обсяг виробництва значно зменшуться. Це пов язано з загальною економчною кризою важким фнансовом становищем, високим рвнем нфляц, розпадом господарських зв язкв з кранами близького зарубжжя. 3. Промислове виробництво розмщене по територ республки нервномрно. Найвища його просторова концентраця склалася в ндустрально розвинутих областях з переважанням пдпримств

важко промисловост Донецька, Днпропетровська, Луганська, Запорзька. Видляються також Кивська включаючи м. Кив, Харквська, Одеська, Льввська та нш област, де основний обсяг промислового виробництва територально зосереджений в обласних центрах. Паливно-енергетичний комплекс ПЕК складаться з групи галузей пдгалузей промислового виробництва, що спецалзуться на видобутку, збагаченн,

переробц та споживанн твердого мнерального, рдкого газового палива, виробництв, передач використанн електроенерг й тепла. Структура ПЕК Украни формуться з урахуванням паливно-енергетичного балансу, що склався, вдобража територальну специфку видобутку виробництва споживання паливних та енергетичних ресурсв. Паливна промисловсть республки складаться з кам яно- та будвельно, нафто- та газовидобувно, торф яно та нафтопереробно галузей. Вугльна промисловсть представлена видобутком кам яного та бурого вуглля.

Вугльн шахти зосереджуються переважно у центральнй пвнчних частинах Донецько та пвденнй частин Лугансько областей. Коксвне вуглля добувають головним чином у центральнй частин Донецько област в район наквого, Горлвки, Маквки, Донецька, Красноармйська, Костянтинвки та нших мст, а також в Краснодарському та Кадвському районах Лугансько област.

В Антрацитвському, Лутугинському та Алчевському районах Лугансько област добувають бльше енергетичного вуглля. Газ добувають переважно у Лисичанському район. Нафтова промисловсть Украни характеризуться низькими показниками, хоча потенцальн можливост видобутку можуть бути бльшими. Нин перше мсце з видобутку нафти належить Лвобережнй частин

Украни, де працюють нафтогазов управлння в Чернгвськй област на баз Гндинцвського Прилуцького родовищ, Сумськй на основ Охтирського Качанвського родовищ в Полтавськй на баз Сагайдацького, Зачепилвського, Радчанквського родовищ. Тут видобувають понад половину нафти в Укран. Друге мсце займа

Прикарпатська нафтогазоносна провнця, де працюють нафтогазовидобувн управлння Бориславнафтогаз Долинонафтогаз. Поки що маштаби видобутку нафти невелик через вичерпнсть засобв недостатн пошуков роботи. Нафтопереробна промисловсть Украни представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Льввським Надврнянським нефтопереробними заводами.

Газова промисловсть наймолодша галузь паливно промисловост Украни. Днпровсько-Донецьку гозоносну область виявлено поряд з покладами нафти в Днпровсько-Донецькй западн. Днпровсько-Донецька нафтогазоносна область найбльша в Укран, на не припада 93,8 видобутку газу крани. Основн радовища природного газу розташован у Харквськй Шебелинське, Хрестищенське, Кегичвське, Дрежелюбвське

Захднохрестищенське Сумськй Рибальське, Качанвське Полтавськй Солохо-Диканське Днпропетровськй Перещепинське та Чернгвськй Гндинцвське областях. Торфова промисловсть одню з найдавнших галузей паливно промисловост. Основн родовища торфу зосереджен в Сумськй, Чернгвськй, Житомирськй, Рвненськй та Льввськй областях.Видобуток його невеликий.

Електроенергетика складовою частиною ПЕК. Вона вплива не тльки на розвиток народного господарства, а й на територальну органзацю продуктивних сил. Ус електростанц Украни подляють на чотири види. В основу подлу покладено ознаку використовуваного ресурсу теплов електростанц, що працюють на твердому, рдкому газоподбному палив.Серед них вирзняють конденсацйн теплоелектроцентрал гдравлчн, що використовують вдповдн гдроресурси

подляються на гдроелектростанц, гдростимуляцйн припливн атомн, як у вигляд палива використовують збагачений уран або нш радоактивн елементи електростанц, що використовують нетрадицйн джерела енерг. Серед них найперспективншими втров, сонячн,тощо. Основн ТЕС Украни розташован в Донецьку - Луганська Вуглегрська Миронвська Старобешевська Слов янська Курахвська зувська.

Приднпров - Запоржська Криворжська 1 Криворжська 2 Приднпровська. Харквськй област - Змвська Готвольдовська. Захднй частин Украни - Добротвирська Бурштинська Калуська. Внницькй област - Ладижинська. Кивськй област - Трипльська. Основн гдроелектростанц розташован на Днпр. Це Днпрогес,

Кременчуцька, Каховська, Днпродзержинська, Канвська Кивська. На Днстр збудована Днстровська ГЕС ГАЕС, у Закарпатськй област Тебле-Рцька ГЕС. Крм них, на малих рчках дють близько сотн електростанцй невелико потужност, бльш з них належать до державно енергосистеми. Збудовано каскади ГЕС на рчках Рось Корсунь-Шевченквська,

Стеблеквська та н. Пвденний Буг. Специфчну роль вдграють гдроакумуляцйн електростанц ГАЕС - Кивська Днстровська Запорзька Днпрогес 2. За х допомогою можна успшно виршити проблему забезпечення споживачв електроенергю в пков години. Атомн електростанц Украни - Чорнобильська Рвненська Хмельницька Запоржська Пвденноукранська. Металургйна промисловсть основою розвитку машинобудування, металообробки будвництва.

Сучасна чорна металургя посда одне з чльних мсць у народному господарств крани матеральною базою всього комплексу важко ндустр Украни. Чорна металургя вплива на розвиток усх галузей народного господарства Украни як найголовнший споживач палива й електроенерг, води. До складу чорно металупг належить видобуток, збагачення та агломераця залзних, марганцевих хромтових руд виробництво чавуну, доменних феросплавв, стал й прокату, електроферосплавв, вогнетривв, металв промислового

значення, вторинна переробка чорних металв коксування вуглля, видобуток допомжних матералв. Основн райони виробництва чавуну, прокату, стал Приднпров я - Днпропетровськ Днпродзержинськ Запоржжя Нкополь. Донбас - Донецьк Маквка Комунарськ Краматорськ Костянтинвка. Кривбас - Кривий Рг. Приазов я - Маруполь. Найпотужншими заводами, комбнатами повного циклу -

Криворжсталь Азовсталь Запоржсталь Донецькй завод Маквськй завод. Територально виробництво труб зосереджено в - Нкопол Днпропетровську Харцизьку. Кольорова металургя включа видобуток, збагачення, металургйну переробку кольорових руд, дорогцнних рдксних металв, у тому числ виробництво сплавв, прокат кольорових металв, переробку вторинно сировини видобуток кольорового камння.

У структур виробництва кольорових металв Украни провдне мсце посда алюмнва промисловсть, що складаться з виробництва глинозему та алюмню. Основною алюмнвою рудою боксити, запаси яких в Укран невелик. Промислове значення мають Високопльське Днпропетровська обл. Смлянське Черкаська обл. родовоща. В Укран значн запаси нефелнових порд, що можуть бути сировинною базою велико алюмнво промисловост

Жовтневе та ланчицьке в Приазов . Алюмнва промисловсть Украни ма новий великий глиноземний завод, збудований у Миколав, який працю на бокситах Гвне, Запорзький завод завод алюмнвих сплавв у Свердловську Луганська обл Пдпримства титаново-магнво металург добувають збагачують титаново-магнву сировину виробляють титан магнй. Сировиною для одержання магню в

Укран потужн родовища калйно-магнвих солей Прикарпаття у Стебнику, Калуш, млководн водойми Приазов я Причорномор я Сиваш, що мстять у розчиненому вигляд багато сполук магню та нших солей. У Калуш збудовано магнвий завод у виробничому об днанн Орана, у Запоржж магню титану. На Верхньоднпровському грничо-металургйному комбнат, розташованому у

м. Вльногрську Днпропетровська обл виробляють цирконвий, рутиловий, льментовий концентрати, цирконй знезалзнений, двоокис цирконю. На мсцевих покладах кновару понад столття працю Микитвський ртутний комбнат Донецька обл В Укран Константинвський завод Укрцинк, який працю на баз цинкових концентратв. Основна продукця заводу металевий цинк. Побузький нклевий завод Кровоградська обл. переробля мсцев залзо-нкелев руди.

Основна його продукця нкель феронкель. У Атемвську Донецька обл. збудовано завод для обробки кольорових металв, який випуска мдний латунний круглий плоский прокат прути, труби, дрт, листи. Машинобудвний комплекс охоплю два десятки спецалзованих галузей. До нього належать практично вс галуз машинобудування крм годинниково. Вн основою важко ндустр й вдгра виршальну роль у створенн матерально-технчно бази.

В узагальненому вид структура машиннобудвного комплексу складаться з галузей Важкого машинобудування - металургйне грничо-рудне енергетичне. Середнього машинобудування - транспортне сльськогосподарське тракторне верстатобудування устаткування для легко харчово промисловост. Точного машинобудування - приладомашинобудування електротехнчне машинобудування. Найважлившою складовою частиною важкого машинобудування виробництво металургйного грничо-рудного устаткування.

Основне пдпримство Новокраматорський завод, який випуска устаткування для доменних печей, ковальсько-пресове устаткування та екскаватори. Устаткування для металургйно промисловост виробляться в - Марупол Дебальцево Луганська обл - Кривому Роз Днпропетровську. Пдпримства, що виробляють грничо-рудне устаткування, розташован в Донбас Приднпров . Заводи по виробництву шахтного устаткування функцонують в

Донецьку, Харков та Луганську. Центрами виробництва енергетичного устаткування Харкв та Полтава. Виробництво устаткування для нафтово газово промисловост зосереджено в Харков, Конотоп Сумська обл. та Дрогобич Льввська обл Структура транспортного машинобудування - залзничне машинобудування авто машинобудування ава машинобудування суднобудування морське та рчне. В Укран транспортне машинобудування представлено всма галузями.

Велик заводи, що спецалзуються на виробництв устаткування для залзниць розташован у Луганську, Харков та Днпропетровську. А головними центрами вагонобудування Днпродзержинськ, Кременчук Кадвка Луганська обл Залзничн цистерни виробляють в Марупол, а в великих транспортних центрах вузлах працюють локомотивно-ремонтн заводи. Центрами морського суднобудування Миколав та Херсон, а рчного

Кив. Судоремонт морського транспорту здйснються в Одес, Марупол, Керч та Севастопол, а рчного Запоржж та змал. Автомобльн заводи Украни випускають автобуси Львв, великовантажн автомашини Кременчук, маловантажн легков автомобл Запоржжя, легков автомобл для сльсько мсцевост Луцьк, автомобльн мотори Мелтополь. Центрами автомоблескладання

Луганськ, Чернгв, Херсон. Мотоцикли, мопеди та велосипеди виготовляють у Львов, Кив, Харков та Чернгов. Центрами лтакобудування Кив та Харкв. Найважлившим центром тракторобудування Харкв, де дють заводи - тракторний, тракторних самохдних шас, моторобудвний. Колсн трактори виробляють у Днпропетровську, тракторн агрегати у

Внниц. Ряд великих пдпримств для виробництва деталей запасних частин для тракторв працю у Смферопол, Кременчуц, Чугув, Кив, Блй Церкв, Луганську, Одес. Виробництво верстатв зосереджено в Кив, Харков, Днпропетровську, Одес, Запоржж, Львов, Краматорську, Житомир. Найбльшими центрами виробництва телевзорв

Львв, Кив, Харкв, Смферополь електронно-обчислюваних машин Кив, приладобудування та нструментв Кив, Харкв, Днпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоржжя, Львв. Хмко лсовий комплекс охоплю галуз промисловост, що продукують сировину конструкцйн матерали. До них передусм належать хмчна лсова промисловост, як забезпечують народне господарство мнеральними добривами, содою, фабрами, паливно-мастильними продуктами, пластмасами, синтетичними волокнами,

пиломатералами, папером, целюлозою та багатьма ншими видами сировини й матералв. Хмчна промисловсть належить до складних галузей. У структур хмчно та нафтохмчно галузей виявляють так пдгалуз - грно-хмчну основну хмю хмю органчного синтезу галуз з виробництва полмерних матаралв хмю тонкого органчного синтезу лакв, фарб, фотохмчних товарв побутову хмю. Украна ма потужну сировинну базу для розвитку хмчно промисловост.

Хмчна промисловсть найбльш розвинена в Донбас, Приднпров Прикарпатт. Продукцю грничо-хмчно промисловост калйн сол Калуша та Стебника, срка Роздолу та Яворова, кам яна сль Артемвська Слов янська, вапняки Донецько област та Автономно Республки Крим. Галузь в основному сконцентрована у

Карпатському, Донецькому Приднпровському економчних районах. Нафтопереробна промисловсть зосереджена в районах видобування нафти, в портових мстах Украни, у Донбас, Приднпров , Прикарпатт та центральнй частин Украни. Це нафтопереробн пдпримства Одеси, Херсону, Бердянська, Кременчука, Лисичанська, Запоржжя, Внниц,

Дрогобича, Борислава, Надврно та Львова. Гумова промисловсть представлена Днпропетровським шинним, Блоцерквським комбнатом шин та гумоазбестових виробв, Кивським АТ Кив-Гума, Кивським Сумським регенераторними заводами, пдпримствами у Бердянську, Запоржж, Харков, Одес, Нжин та нших мстах. Сажу виробляють у Дашав, Саханов та Кременчуц. Пдпримства срчанокислотного виробництва розмщен разом

з виробництвом фосфорних азотних добрив у Костянтинвц, Сумах, Внниц, Одес, Горлвц, Днпродзержинську й Лисичанську. Фосфорн добрива виробляють на Внницькому й Костянтинвському хмчних заводах, Сумському ВО Хмпром та Одеському суперфосфатному завод. Азотно-тукова промисловсть Украни випуска азотн добрива сульфат амоню, амачну селтру, карбамд, тощо.

Основн центри Днпродзержинськ, Горлвка, Лисичанськ, Алчевськ, Северодонецьк, Запоржжя, Черкаси, Рвне. Найбльш пдпримства по виробництву хмчних волокон розмщен у Чернгов синтетичн волокна, Кив Дарницький шовковий комбнат, Черкасах штучний шовк, Сокал штучне волокно. Складовими частинами лсового комплексу

Украни лсогосподарський, деревообробний, целюлозно-паперовий, лсохмчний пдкомплекси. Лс в Укран заготовляться в основному в вано-Франквськй, Закарпатськй, Волинськй, Житомирськй, Кивськй Чернгвськй областях. Найбльшими центрами лсопилення в Укран Брошнв, Рожнятв, Вигода, Надврна в вано-Франквськй, Чернвц Берегомет у

Чернвецькй, Сколе, Стрий Турка у Льввськй, Рахв Свалява в Закарпатськй, Костопль Сарни в Рвненськй, Ковель Камнь-Каширський у Волинськй, Малин, Овруч Коростень у Житомирськй областях. Фанерна промисловсть зосереджена в основному в Львов, Кив, Чернвцях, Оржев Костопол. Найбльш меблев пдпримства розташован у

Кив, Харков, Львов, Ужгород, Мукачев, Одес, Луганську, Днпропетровську, Донецьку, вано-Франквську, Чернвцях та нших мстах. Основними центрами лсохм Великий Бичкв, Перечин, Свалява Закарпатська область, Коростень Житомирська область, Кив та н. Промисловсть будвельних матералв комплекс галузей у склад важко промисловост, як виготовляють

матерали, детал, та конструкц для всх видв будвництва. До не належать галуз - цементна азбестоцементних цементних виробв збрних залзнобетонних бетонних конструкцй та виробв стнових матералв будвельно керамки будвельних матералв та виробв з полмерно сировини народних будвельних матералв пористих заповнювачв та н. Найбльш центри промисловост будвельних матералв Кив, Харкв, Одеса, Днпропетровськ, Кривий Рг, Запоржжя,

Донецьк, Маруполь. Найбльш цементн комбнати Украни споруджен у Донбас Авмросвський, Краматорський, наквський. Найбльш цементн заводи розташован у Криврму Роз, Днпродзержинську й Днпропетровську, у Льввськй Миколав, Рвненськй Здолбунв, вано-Франквськй Ямниця та Хмельницькй Кам янець-Подльський областях.

На територ Украни утворилися чотири велик зони виробництва цементу - пвденно-схдна Донецька обл - пвнчно-схдна Харквська обл - центральна Днпропетровська обл - захдна Рвненська, вано-Франквська, Льввська та Хмельницька област. Основн об днання з виготовлення комплектв збрних залзобетонних конструкцй деталей Харквське, Льввське, Криворзьке, Луганське,

Сумське. Пдпримства для виготовлення збрного залзобетону для гдротехнчного будвництва зосереджен в Каховц Херсонська обл Новомосковську Днпропетровська обл Арциз Одеська обл Збрн залзобетонн конструкц для моств та шляхового будвництва виготовляють у Кив, Внниц, Житомир, Львов. Пдпримства для виробництва сталевих конструкцй дють у Донецькй, Днпропетровськй, Луганськй, Запорзькй, Житомирськй,

Льввськй областях. Виробництво будвельно цегли складаться з двох пдгалузей виробництво глиняно та силкатно цегли. Велик центри виробництва будвельно цегли Кив, Харкв, Днпропетровськ, Запоржжя, Бахмут, Слов янськ, Чернгв, Львв, вано-Франквськ. Виробництво керамчних глазурованих плиток зосереджено в Слов янську Донецька обл Харков та Львов, а метлахських у

Харков та Артемвську Донецька обл Будвельний фарфорф фаянс виробляють у Славут Хмельницька обл Первомайську Житомирська обл В Укран шсть заводв листового технчного скла. Найбльш з них Лисичанський Пролетар, Константинвський склоробний та завод Автоскло Запорзький склоробний. Скло виробляться на склозаводах

Лугансько й Донецько областей, на Льввському склоробному завод й частково на Кивському завод художнього скла. Фарфорова промисловсть ма в Укран центри - Коростень, Баранвка, Городниця, Кам яний Брд, Довбич Житомирська обл Дружквка Донецька обл Полтава, Кровоград, Суми, Борислав Льввська обл Синельникове

Днпропетровська обл. Тернопль. У легкй промисловост найбльшою пдгалуззю текстильна, до яко належить первинна обробка текстильно сировини, потм бавовняна, льняна, вовняна, шовкова, нетканих матералв, конопле-джутова, текстильно-галантерейна, трикотажна пдгалуз. Пдпримства текстильно промисловост розташован в Кив, Полтав, Одес, Житомир. Основн бавовнян пдпримства розмщен у

Херсон Тернопол бавовнян комбнати, Донецьку бавовнянопрядильний комбнат, в Кив ватноткацька, Чернвцях, вано-Франквську, Коломи, Коростишев та Радомишл ткацьк фабрики, Нкопол ниткова фабрика. Сучасн фабрики вовняно промисловост дють у Харков, Одес, Сумах, Дунавцях Хмельницька обл Богуслав, Кременчуц,

Донецьку, Лубнах у Луганську тонкосуконна фабрика, Чернгов камвольно-суконний комбнат Кривому Роз вовнопрядильна фабрика. Шовкова промисловсть зосереджена у Кив, де виробляють крепдешин крепжоржет з натурального шовку у Кив Черкасах випускають тканини з штучного синтетичного волокон, у Луганську меланжев шовков тканини. Льняна промисловсть розташована на

Рвненському Житомирському льонокомбнатах, Коростенськй Марчихно-Будськй Житомирська обл. фабриках. Найбльш трикотажн пдпримства розташован у Кив, Харков, Львов, Одес, Житомир, Миколав, Смферопол, Чернвцях, Донецьку, вано-Франквську, Днпропетровську, Луганську, Хмельницьку, Прилуках Чернгвська обл Шкрян пдпримства розмщен у

Харков, Кив, Львов, Васильков Кивська обл Бердичев, Миколав. Стар взуттв фабрики у Кив, Харков, Днпропетровську, Миколав,Бахмут, Херсон реконструйовано у Луганську, Кив, Львов, Одес, Васильков, Запоржж й Мукачев збодовано нов велик пдпримства. В Укран збудован працюють хутров пдпримства у Харков,

Балт Одеська обл Красноград Харквська обл Тисмениц вано-Франквська обл Львов, Одес, Жмеринц. Виробництво галантерейних виробв зосереджено у Кив, Харков, Львов, майже в усх обласних центрах та нших мстах Украни. Найбльш полграфчн пдпимства розташован у Кив, Харков, Внниц, Днпропетровську, Донецьку, Запоржж,

Львов, Одес, Рвному, Тернопол, Смферопол, Чернвцях та н. Харчова промисловсть важливою галуззю гасподарства будь-яко кпани. Пдпримства харчово промисловост рвномрно розмщен по всй територ Украни. Цукрова проомисловсть традицйною галуззю спецалзац Украни. Бльшсть заводв розмщен в Лсостепу, деяк пдпримства переробляють мпортну сировину.

Найбльшими виробниками цукру Внницька, Кивська, Хмельницька, Тернопльська, Черкаська, Палтавська област. Борошно-круп яна промисловсть одню з найдавнших галузей. Значна частина пдпримств зосереджена як у районах сировини, так в мсцях споживання, зокрема в степових лсостепових областях. Хлборобна та кондитерська област орнтуються на спожживача. У великих та найбльших мстах Кив, Харков, Одес, Львов,

Донецьку, Днпропетровську тощо працюють найпотужнш хлбокомбнати кондитерськ фабрики Украни. У м яснй промисловост на першому мсц стоть виробництво яловочини та телятини, дал йдуть свинина, м ясо птиц, баранина. Найбльшими виробниками м яса Кивська, Днпропетровська, Донецька, Харквська. Внницька, Чернгвська обл. та Кримська Республка. До складу молочно промисловост входуть маслоробна, сироробна,

молочноконсервна пдгалуз та виробництво продукц з незбираного молока. Пдпримства орттуються на сировину споживача. Олйно-жирова промислловсть виробля олю та маргарин. Найбльшими виробниками продукц Днпропетровська, Одеська, Запорзька, Донецька, Чернвецька, Кровоградська област. Пдпримства плодоовочево промисловост здйснюють ус види переробки плодв овочей, а також х збергання.

Найбльш пдпримства галуз консервн та овочесуштльн заводи, засолювальн пункти розмщують в пвденних та захдних областях Украни. Спиртова промисловсть, як правило, розмщуться в невнликих мстах селах, орнтуться на сировинну базу мелясу побчни продукт цукрового виробництва, зерно пшениця, жито, ячмнь, кукурудза, картоплю тощо. Виробництво етилового винного спирту та спирту-сирцю сконцентровано в Чернгвськй, Внницькй, Кивськй, Черкаськй та нших областях.

4. Висновки зонвання таритор Украни по рвню промислового розвитку. ОбластНаселення тис. чол.Обсяг промислово продукц млн. грн.Виробництво промислово продукц на 1 чол.ндексУкрана50499,971543,814171,00Авт ономна респ. Крим2555,01490,85830,41Внницька1847,1161 4,78470,61Волинська1067,9477,04470,32Днп ропетровська3775,411481,230412,15Донецьк а5064,413679,027001,91Житомирська1457,11 069,07340,52Закарпатська1288,2351,72730, 19Запоржська2042,56243,330572,16вано-

Фра нквська1463,61448,89900,70Кивська4493,35 471,312180,86Кровоградська1197,8689,9580 0,41Луганська2706,44677,417281,22Льввськ а2739,62192,28000,56Миколавська1322,5181 2,513710,97Одеська2547,81584,46220,44Пол тавська1708,33419,920021,41Рвненська1192 ,21525,812800,90Сумська1369,81974,814421 ,02Тернопильська1168,4643,75510,39Харквс ька3024,44413,914591,03Херсонська1246,87 35,65900,42Хмельницька1485,71470,09890,7 0Черкаська1478,71406,89510,67Чернвецька9 38,5445,54750,34Чевнгвська1318,51224,692 90,66