Локальные сети (Укр.)

Локальн мереж 1. Обчислювальн й локальн мереж та системи. Роздивимся особливий клас методв та засобв , як можна використовувати для обднання обчислювальних машин та звязаних з ними пристров. Обчислювальн машини можуть бути самих рзних типв, починая вд мкропроцесорв, вбудованих, наприклад, у друкуючий пристрй, до супер-ЕОМ. Сукупнсть цих методв та засобв називаться локальними обчислювальними мережами

ЛОМ. х вдрзня вд нших обчислювальних мереж те, що вони завжди розмщуються на обмеженй територ та звичайно мають зднуючий кабель довжиною до деклькох клометрв даних. Хоч найбльш важливою областю примнення локальних мереж у дйсний час являться передача цифрових даних, деяк методи можуть бути розповсюджен на передачу мовно , текстово та вдеонформац, що, наприклад , дозволя обднати рзн форми учрежденського звязку у рамках одн мереж.

Локальн мереж почали використовуватися з середини 70-х рокв. У результат зниження цн на електронн компоненти розширення можливостей термнальних пристров, як використовуються в обчислювальних системах, кльксть рзномантного обчислювального обладнання, який встановлений у закладах, школах, унверстетах, на заводах та т.д збльшилось. Засоби обчислювально технки стали бльш значними завдяки можливост взамод цих засобв один з одним, доступа

до спецальних служб та пристров, одночасного роздлення обчислювальних ресурсв. Так, користувач вдносно дешевих нтелектуальних пристров, як зроблен на мкропроцесорах, почали пошуки таких же дешевих методв х зднання мж собою. Це стало можливим з появою локальних мереж, хоч частше всього вони розроблялись для нших цлей. В результат локальн мереж з успхом стали застосовуватися для виршення цих нових завдань. Локальн мереж получили швидкий розвиток за короткий час.

Однаково слд мати на уваз, що методи та засоби, як використовуваються при х створюванн, по всй видимост, довго не будуть мнятися, так як вони на протяз багатьох рокв обстежувались у наукових лабораторях. У подальшому область застосування локальних мереж буде розширюватися. Крм того, отрима розповсюдження сервс, який локальн мереж явля користувачу. Локально-обчислювальна мережа може робити тльки на обмеженй тертор.

Як правило, це терторя од споруди чи робочого участку, а довжина вд клькох сотен метрв до клометра. Основн особливост ЛОМ розмщення ЛМ тльки на обмеженй тертор зднання в ЛМ незалежних пристров забезпечення високого рвня взамозвязку пристров мереж використання ЛМ для передач нформац в цифровй форм дешев засоби передач нформац в нтерфейсн пристро можливсть взамод кожного пристроя з будь-яким ншим. Бльш детально необхдно опредлити наступн характеристики локально

мереж розмр мереж пристро як використовуються швидксть передач нформац топологю мереж фзичне середовище, яке використовуться для передач нформац використовуюч протоколи та методи доступу наявнсть або вдсутнсть керуючого вузла. Роздивимся деяк характеристики снуючих мереж. Оскльки ця область розвиваться швидко, зрозумло, що ц характеристики можуть значно мнятися в залежност вд нових методв передач даних та додаткв локальних мереж.

Вже йшла мова про пристро, як можуть бути обднан з допомогою локальних мереж, та про подбн вдстан мж ними. Обговоримо решту характеристик локальних мереж. Швидксть передач. Швидксть передач даних звичайно склада вд 1 до 20 Мбтс. Деяк системи зараз роблять з меншими швидкостями. Топологя. сну дв основн тополог шина та кльце. Можливо, з розробкою високошвидксних цифрових комутаторв,

придатних для змшано передач мови та даних, бльше значення незабаром придбають мереж з зркоподбною топологю. Передаюче середовище. Основним передаючим середовищем, яке використовуться у дйсний час, являються коаксиальний кабель та вита пара телефоних дротв.Для широкого використання волокнянно-оптичних кабелв необхдно виршити деяк практичн проблеми. Метод доступу. Використовуться два основних метода доступу мережевих протокола з змаганням та контролем несучо для

використання у мережах з роздлямою шиною та тактуючий доступ з циклчною черговстю для мереж з кльцевою структурою. нш методи знаходяться на стад розробки та, беззаперечно, зявляться в майбутньому. Найбльш перспективними з них метод передач маркера яка годиться для шинно, кльцево та зркообразно типологй, а також метод вставки регстра для кльцевих мереж. Керуюч вузли мереж. В наш час тльки в небагатьох локальних мережах в управлння знаходиться знаходиться

в одному вузл. Однак з зростанням значення мереж, основне на цифрових телефоних комутаторах, ситуаця може змнитися комутатор буде функцюнувати як центральна комутацйна станця. Однак така станця не буде здйснювати функц мережевого чи звязкового контролера звичайно обчислювально мереж. Комутатори, як правило, дозволяють використовувати мережу без обмежень всм ншим пристроям. Бльш новий цифровий комутатор буде робити як пристрй маршрутзац комутац з додатковими сервсними можливостями,

як предоставляються всм використовувачам. Розширення област примнення. Локальн мереж розроблялися для задоволення визначених вимог науково-дослдницьких органзацй. На протяз 70-х рокв в обчислювальнй технц вдбулося змщення вд одиночно високопродуктивно машини яка доступна всм використовувачам, як знаходяться у безпосереднй близкост вд не, до розподлено обробки використовуванню обчислювальних мереж. Коли зднати один з одним пристро,як зроблен на баз мкропроцесорв, то можна досягти

переваг, о яких ми згадували ранше в звзку з розподленням обчислювальними системами. така система бльш переважна з зрвнянням з окремими пристроями ,особливо в збереженн обробки нформац. На рис.1.1 показана типова установча система,в якй рзн уневерсальн робоч станц використовують один високошвидкисний файловий накопичувач звязан з ним процедури управлння файлами. В мереж, крм того, клька спецальних пристров, як дуже дорог, щоб закрпляти за окремими робочими станцями.

Топологя мереж. Топологя мереж визначаться розмщенням вузлв зднань мж ними. Вузли можуть бути зднан в мережу слдуючими способами. Зркоподбна радальна структура. Органзуться центральний вузол, до якого, або через який посилаються вс повдомлення. Кльцева структура. Вс вузли зднуються один з другим в кльце не один з них не може повнстю контролювати доступ до мереж рис. Петльова структура.

Вс вузли зднан один з одним в кльце, один з них керу другими визнача, який з цих вузлв повинен використовувати канал звязку рис.1.3 Шинна структура. Вс вузли мають одну лню звязку, але ця лня не замкнута в петлю. Кожен вузол використову шину для звязку з любим другим вузлом рис.1.4 Деревовидна структура. Вузли звязан одним з одним розгалуженим каналом звязку. В цьому випадку в мереж не ма петельрис.1.5 Змшана мережа.

Якщо вузли мереж зднан бльш складнше, то мережу можна назвати змшаною. Де як лн можуть роздлятися потоками даних, як передаються двома парами вузлв. Повнозвязкова мережа. Якщо кожен вузол мереж зднаний з любим ншим вузлом каналом, мережа називаться повнозвязковою. Можуть викорустовуватися рзномантн комбнац вище перерахованих мереж. Наприклад деклька зркоподбних мереж обднаних в кльце.

Локальн мереж створюються для розподлу загальних ресурсв обчислювальних пристров, базово передаючо середи, нколи-комутацйного пристрою. з мережевих типологй, перечислених вище, зркоподбна, кльцева та шинна найбльш зустрчаються в локальних мережах. Вони забезпечують при малих витратах зднання обчислювальних машин звязаних з ними пристров, полегшу одначасове пдднання нових пристров вдключення снуючих пристров. Зркоподбна мережа вдома як типова обчислювальна рис. в якй в центр зрки розташована обчислювальна машина,

яка обробля нформацю, яка передаться перефирйними пристроями, як телефонна система, в якй центральний вузол представля собою комутатор, який здну рзних використовувачей мереж. деальний для ситуац, яка потребу доступ багатьох абонентв до одного обсуговумого центра. На рзних радальних напряках можуть використовуватись рзномантн канали швидкост передач кожний радальний напрямок незалежний вд нших забезпечу високий рвень захисту доступу до даних спрощен процеси знаходження

виправлення помилок адресаця проста контролються центром допуска нтеграцю передач даних. Але так мереж мають так недолки залежнсть вд надйност центрального вузла складна технологя, яка використана в центральному вузл звдси висока собвартсть в центральному вузл для управлння лнями потрбн порти логчн крапки вводу-виводу перекладка кабелв збльшу цну для розвитку мереж нтенсивнсть потокв даних менша нж в кльцевй або шиннй топологю, так як потребу х обробку в центральному вузл.

Кльцева мережа. В кльцевй мереж кожен вузол зднаний з двома тльки з двома ншими вузлами. Вони вдрзняються вд петльово мереж тим, що не мають окремого вузла, який контролю нш вузли який виршу як вони можуть приймати посилати повдомлення. Сам кльцевий канал не здну кнцев пристро. Кльце складаться з деклькох повторювачв або прийомопередовачв, зднаних фзичною середою передач даних, як показано на рис.1.9. дея використовування кльцево тополог в локальних мережах звязана з бажанням

зменьшити залежнсть мереж вд центрального вузла зрки, забезпечуючи високошвидксну передачу данних мж всма пристроями мереж. Кльцев мереж мають так переваги пропускна можливсть розподляться мж всма використовувачами вдсутня залежнсть вд центрального пристрою несправн канали та вузли можуть легко ндетифкован маршрутизаця дуже проста легко здйснються контроль помилок при передач легко органзуться автоматичне пдтвердження прийому легко здйснються широкоповдомлююча предача всм вузлам доступ до кльця гарантований, навть тод

коли мережа сильно загружена можливсть помилки дуже мала можлива дуже висока швидксть передач можливо використовувати змшане передаюче середовище Кльцев мереж мають так недолки надйнсть мереж залежить вд всх кабелв та повторювачв звичайно на практиц потрбен монторний пристрй важко додавати нов вузли без переривання функцювання кльця повторювач вносять затримку сигналу повторювач повинн бути близько розташован прокладка кабелв бува дуже складною. Петльова мережа.

Петльова мережа по форм дуже схожа на кльцеву. Ц мереж вдрзняються методом розподлу передаючого середовища. Петльова мережа показана на рис.1.10. Один з вузлв повнстю визнача, який вузол може використовувати мережу для яко мети. Це досягаться циклчним опитом кожного вузла, або посилкою пустих пакетв-контейнерв, як доступн будь-якому пристрою мереж. Так, як керування петльовою мережою збрано в одному мсц, то легко встановлюються та аналзуться прортети пристров.Повторювач використовуються рдко, так як доступ до передаючого

середовища контролються централзовано. Петльов мереж бувають короткими, а швидкост передач низькими. Петльов мереж мають так превагизручн для звязку пристров з малими обчислювальними можливостями, мають низьку собвартсть прокладки кабеля використовуються вдом процедури управлння термналами звязаними з головною ЕОМ легко пдключаються нов пристро. Петльов мереж мають так недолки функцювання мереж залежить вд контроллера передача данних здйснються на низьких швидкостях здйснються взамодя типу пристрй-контролер.

Шинна мережа. Основний вид шини для передач даних, чи магстрал представля собою сегмент кабелю, не замкнутий в кльце. Пристро пдключен до шини з деякими нтервалами. Для мереж великих розмрв та у тих випадках, коли окрем мереж повинн бути зднан один з одним, може бути потрбна деяка кльксть спецальних пдсилювачв та повторювачв. Однак це особливий випадок, який потребу спецального перегляду в залежност вд способу передач та використовуючого

методу доступу. -легко пдключаються нов пристро -може бути досягнуто ефективне використання випускних можливостей -вс компоненти легко доступн -монтаж мереж простий- не ма складних проблем маршрутзац -мережа пристосована для передач трафка з рзкими коливаннями -деклька низькошвидксних пристров можуть бути пдключен через один нтерфейсний модуль. Однак шинна мережа ма слдуюч недолки -кожен, хто ма вдповдне обладнення, може прослуховувати передач, не будучи знайденим та не порушуючи нормального функцонування мереж -для

звязку з середовищем потребуться нтелектуальний пристрй -звичайн термнали можуть бути пдключен тльки через складн нтерфейсн модул -нод вдбуваться нтерференця повдомлень, яка передаться в шин -не ма автоматичного пдтвердження прийому -у мереж вдсутнй справедливий контроль розподлення ресурсв, оскльки вузли можуть використовувати передаюче середовище завжди , коли воно вльне -загальна довжина шинно мереж обмежена звичайно приблизно 1 чи 2 км але на справд вона залежить вд багатьох факторв.

АРМБ категор. Важливе мсце в прискорен прогресу бухгалтерського облку в народному господарств займа автоматизаця облково обчислювальних робт,яка направлена на всебчне прискорення науково технчного прогресу. Коли з явилися ЕОМ це дозволило перестроти органзцю технологю ведення бухалтерського облку шляхом зтворення автоматизрованих робочих мсць АРМ бухгалтерв. АРМ бухгалтера органзуться по функцональному признаку охоплю частини облку основних засобв, матеральних цнностей, труда та заробтно плати, фнансово - облкових

операцй, затрат на виробництво. Технчне забезпечення АРМ бухгалтера включа як правило, двух рвневий обчислювальний комплекс. На верхньому рвн ЕОМ с швидкодючим процесором великим об мом оперативно пам ят, вона обробля основний потк облкових даних, поступаючих с ЕОМ нижчого рвня. На нижчому рвн знаходиться ЕОМ рабочего мсця бухгалтера, яке оснащене переферйним устаткуванням.

В состав входять процесор, монтор, накопичувач, клаватура, друкуючий пристрй. АРМ бухгалтера може функцюювати в рзних типах локальних мереж зркоподбна, кльцева, комбнована, мережа з общею шиною це детально викладено в першому питанн. Бухгалтерському апарату пдпримства схильна ерархчна органзацона структура управлння. Найбльш ясно показу принцип категорй АРМ бухгалтера зркоподбний спосб органзац обчислювально мереж.

В цьому питанн не будемо розглядати вс способи об днання АРМ бухгалтера за допомогою локально- обчислювально мереж, це було розглянуто детально в першому питанн. Найчастше на пдпримствах АРМ бухгалтера тльки двох категорй, центральна ЕОМ сервер пдкючен ло не користувач. Вдповдно сервер це АРМ категор, а вс користувач АРМ категор. Для того щоб розглянути де використовуються бльше двох категорй

роздивимся на приклад банквську установу. Банк це централзована система в якй багато АРМ рзних категорй. АРМ категор в банквськй установ знаходится завжди в нацональному банку крани де перевряються вс операц як робить банк за день. АРМ категор знаходится безпосередньо в примщенн банквсько установи з днуться з АРМ за допомогою системи електронно пошти, вн перевря внутрбаньквськ операц звту АРМ . АРМ категор знаходиться також в тому самому примщенн що й

АРМ категор. АРМ АРМ категор з днан мж собою за допомогою локально обчислювально мереж. АРМ обробля нформацю яка приходить вд користувачв, бухгалтерв АРМ категорй. Як також знаходяться в примщенн де й АРМ категорй це прост робоч станц. В банквський ситсем так багато АРМ рзних категорй для забезпечення контролю операцй.

Вся нформаця завжди проходить стад переврок звту на АРМ категор.