Дунайский государственный заповедник (Укр.)

ДЕРЖАВНИЙ ЗАПОВДНИК. ДУНАЙСЬК ПЛАВН Дунай, друга псля Волги рчка за довжиною в вроп 2850 км з загальним перепадом рвня води 678 м, утворю одну з найбльших у свт дельту за площею близько 5000 км2. Дельта ма ряд рукавв, найбльш з яких Клйський, Сулинський головний судохдний та Георгвський. З природоохоронного погляду район дельти один з небагатьох природних малопорушених в вроп середовищ,

яке при цьому також наймолодшою геоморфологчною формацю континенту. Тут вдбуваються велетенська безперервна трансформаця ландшафтв, рельфу, рунтового покриву, змна конфгурац окремих островв, проток, озер, рикв, намивання нових островв, кс протягом багатьох столть. У дельт дють три основн сили, як стотно впливають на процеси формування. Це боротьба мж суходолом водою, рзними умовами розвитку богеоцено-зв та боротьба мж тваринами за певн

середовища. У цй ггантськй лаборатор природи з мяким клматом, на якому позначаться близьксть Чорного моря, вдбуваються постйн весняно-лтн повен, як нод тривають протягом трьох-чотирьох мсяцв, а рвень води пднматься на 4 м. Дуже велике значення ма також зольоване положення та нш природн фактори ц частини дельти Дунаю, що сприя розвитку величезно рзномантност флори фауни. Дельта Дунаю здавна привертала увагу вчених. Докладно вивчати цей регон радянськ вчен почали з 1946

р. Значна роль у цьому належить ученим Академ наук УРСР, спвробтникам Вилковсько бологчно станц та Одеському державному унверситету. Питання про заповдання длянок дельти Дунаю постало з кнця 50-х рр. Уже в 1967 р. уряд УРСР проголосив дельту Дунаю заповдною, а в 1973 р. Дунайськ плавн разом з прибережною акваторю моря загальною площею 7758 га вднесено до

Чорноморського державного заповдника на правах флалу. Як самостйний державний заповдник Дунайськ плавн створено 23 квтня 1981 р. Загальна площа 14851 га, суходльна частина становить 9251 га, а на акваторю Чорного моря припада 5600. До складу заповдника ввйшли острови Гнеушв, Полуденний, третина Очаквського, половина площ

Акунднова, Стамбульського, Кубанського, дв третини Кубану, повнстю Курильський Циганка з новоутвореними острвцями млководдями островв Курильських Циганських. Дуже важливо, що в межах заповдника кути так називаються невелик затоки-озера, вдвойован суходолом у моря з млководдями косами. Кути найулюбленш кормов угддя ряду видв птахв, серед них найбльш Желан-нй, Отножий, Ананькин кут, а також

Рибачинськ плеса. Таким чином, заповдник Дунайськ плавн розташований на крайньому сход дельти Дунаю, на схд пвденний схд вд мста Вилкове, у Клйському район Одесько област. За фзико-географчним районуванням вн знаходиться в област Заднстровського Причорноморя у се-редньостеповй пдзон степово зони Украни. Ус ландшафтн комплекси заповдника цлком характерн для вс дельти

Дунаю, вн да повне уявлення про свй регон. У геоморфологчному вдношенн район заповдника це приморська низовинна рвнина, розчленована балками, а в самому заповднику каналами-риками. Сучасний ландшафт формувався досить швидко, оскльки найбльш знижена частина територ цього району являла собою велику затоку-лиман. Тут глибина ерозйного розчленування коливаться в приморськй смуз вд 20 до 50 м. Причому заповдник розташований у район, де вдбуваться тектончне прогинання опускання.

За розрахунками геологв швидксть цього процесу в дельт Дунаю становить 2 4 мм за рк. Свордний також клмат заповдника. Це район найбльших теплових ресурсв Дунайсько-днстровського Причорноморя, який ма найменшу континентальнсть. найтеплш зими. За багаторчними спостереженнями середньорчна температура повтря тут становить 12,5

С. Середньомсячна температура липня 23 С. Счнева середньомсячна температура повтря 1,5 С. Абсолютний максимум температур 39 С, абсолютний мнмум 15 С. Вдмн середньомсячн температури повтря спостергаються, крм счня, лише в лютому 0,2 С до 0,5 С. Середньорчне коливання температур досить стале здебльшого становить 24 25 С. Загалом безморозний перод трива понад 200 днв. Таким чином, теплов умови температурний режим у заповднику

надзвичайно сприятлив для рослинного тваринного свту. Зволоження територ також у цлому сприятливе багато протокв вплив самого Дунаю, але опадв у середньому випада всього близько 400 мм при рчному випаровуванн до 900 мм. Найважлившою особливстю району заповдника те, що зими тут досить мяк, з дуже частими вдлигами. Постйний снговий покрив щороку не утворються. Акваторя моря, озер, каналв рикв замерза в середньому

раз у 10 12 рокв. Таким чином, клмат заповдника приморський, з жарким тривалим лтом вдносно короткою мякою зимою. Гдрографя заповдника Дунайськ плавн, його островв, як повнстю або частково затоплюються пд час повеней, озерно дельти, протокв рикв в основному залежить вд часу розмрв весняно-лтнх повеней. Тим бльше, що тривал повен промивають засолен длянки заповдника. Грунтов води залягають вдносно неглибоко, частина пдземних вод значно мнералзована засолена.

На пдвищених частинах островв заповдника грунти частково складаються з солонцевих рзновидностей пвденних чорноземв, що утворюються зеленою масою свордно пдстилки, щльн шари яко сягають до 1,8 м складаються з переплетених стебел .волокон корння очерету. Цей грунт починаться по краях озер продовжуться пд водою. З кожним роком вн ста щльншим товщим вд рослинного перегною гумусу, вдкладень тваринного походження наносв мулу вд повеней. Трапляються на островах темно-каштанов грунти, а на низьких терасах деградован

солончаки. На морському узбережж вдкладення пску зверху намулв створю пщан обмлини навть дюни. Мсцями пщан наноси, зовсм не вкрит будь-якою рослиннстю, заходять вглиб плавнв. Грунти заповдника сформован на суглинках глинах внаслдок дерново-лучного болотоутворюючих процесв при порвняно значному зволоженн поверхневими рунтовими водами. Загальною особливстю грунтв заповдника малогумуснсть висока мнералзаця.

Флора дельти дуже рзномантна, що повязано з наявнстю тут клькох флористичних комплексв справжнього водного, лучно-болотного, лучного, солончакового, алювального степового. У заповднику багато ендемчних видв причорноморсько-каспйського регону. Водяний горх дунайський вузьколокальний ендем дельти Дунаю. Водяний горх плаваючий занесено до Червоно книги

СРСР. Цей самий вид, а також сальвня плавуча до Червоно книги Укрансько РСР. У флор заповдника в значнй клькост види, дуже рдксн для Причорноморя, так, як коро-лиця пзня, лутига карликова, азола папоротевидна азола каролнська. У заповднику представлена така рослиннсть лсова, прсноводна, болотна, пщана, галофтна та морська. Поширена вона досить нервномрно. Лси, здебльшого -у вигляд смуг, ростуть по берегах островв бля водотокв.

Займають вони у заповднику всього близько 300 га, тобто 3,2 вс заповдно площ суходолу. Мцнш лсов угруповання сформувалися бля русла Дунаю, а в заповднику у нижнй частин на Курильських островах. Лсова кущова рослиннсть представлена формацями верби бло, верби тритичинково, верби попелясто, а також облпихи крушиновидно, аморфи кущово тамариксу галузистого. Угруповання двох останнх формацй поширен на невеликих длянках.

Болотна водна рослиннсть у заповднику займають найбльш площ понад 9000 га. Болотна рослиннсть представлена формацями рогозу вузьколистого, очерету звичайного, осоки струнко, осоки загострено та н. Ултку дельта здаться суцльним очеретяним зеленим лсом. Очерет звичайний, який росте тут, дунайською рзновиднстю, досяга у висоту 4 м. Серед багато рослинност то тут, то там видляються численн завод озера, рики, затоки, кути з пщаними

обмлинами та банками. Тут чимало сплавин з характерними для пвденних регонв угрупованнями рослинност. Рослиннсть на пщаних грунтах засолених длянках здебльшого росте на приморському берез островв кс. Загальна площа цих типв рослинност становить близько 160 га або всього лише 1,7 вс площ заповдника. Пщана рослиннсть найрзномантнша. Вона представлена формацями нетреби звичайно, грчака перцевого водяний перець, колосняка чорноморського, осоки пщано, галмони бородавчасто, турнефорц сибрсько та н.

Рослиннсть на псках вдгра надзвичайно важливу протиерозйну роль захища пски вд сильних втрв. Галофтна-рослиннсть займа зовсм невелик площ в заповднику представлена дуже простими формацями солонця звичайного, кураю содового деякими ншими видами солончаково рослинност. Прсноводна рослиннсть досить рзнордна, в основному це групи формацй узбережно-водно справжньо водно рослинност. Вона поширена на значних площах да досить повне уявлення про аналогчн типи рослинност всього

стародавнього Середземноморя. Саме в заповднику серед цього типу рослинност угруповання рдксних, релктових зникаючих видв, як за свою площею е найбльшими в вроп. Морська рослиннсть заповдника характеризуться дифузним поширенням монодомнантнстю угруповань, тобто окрем види займають значн площ. Вона представлена формацями руп морсько, занкел морсько морсько трави звичайно. Значного поширення, особливо за останн 5 7 рокв, у заповднику набули угруповання адвентивних

занесених з нших районв поширення видв азоли папоро-тевидно, азоли каролнсько, ряски мало, лутиги карликово, молочаю плямистого та деяких нших видв. Рослиннсть заповдника викону важливу функцональну роль у плавневих богеоценозах ма велике клматичне та гдрологчне значення. Значною мрою вона пдтриму екологчну рвновагу в дельт Дунаю. Рослинний свт з наукового погляду дуже важливий еталон малопорушених плавневих екосистем для

розробки питань вдтворення плавневих ландшафтв, як вже в багатьох дельтах рчок пвдня республки зазнали значних антропчних змн. Рослиннсть також вдгра величезну роль як один з основних компонентв екосистем заповдника, що забезпечу кормову базу для численних представникв тваринного свту, особливо для орнтофауни. Тваринний свт заповдника ма сво характерн вдмнност порвняно з навколишнми суходольними длянками. Тут мало видв ссавцв, як типовими представниками фауни степово, зони.

З копитних у плавнях Дунаю тльки дик свин почувають себе добре не тльки на суходол, вони навть влаштовуються на певний час на плавучих острвцях, де вдосталь ж. У просторих заростях очерету водиться значна кльксть видр. З нших цнних хутрових ссавцв у заповднику також норка вропейська горностай. У плавн часто заходять лисиц. В дуже малй клькост тут диких котв вовкв.

За останн десятирччя в дунайськ плавн мгрував нотовидний собака. З гризунв тут чимало рзних полвок. Особливо багато полвок водяних та пацюкв срих. Зявилася також ондатра, яко в довонн роки в дельт Дунаю не було. Досить часто зустрчаються представники комаходних жак звичайний, землерийки, клька видв кажанв. Провдне мсце серед хребетних у заповднику належить птахам.

Дельта Дунаю одне з найважливших мсць вдпочинку мгруючих птахв. Саме тут пролягають пять найважливших маршрутв перелтних птахв, тому весною восени вона ста справжнм царством птахв. У Клйському гирл дуже багато видв промислово-мисливських та нших корисних для народного господарства птахв багато з них представлен значною клькстю особин. Таке зосередження видв птахв в УРСР спостергаться лише на окремих длянках

Чорноморського заповдника. З водоплавних птахв гнздяться зимують у район заповдника багато представникв з ряду гусиних, починаючи з лебедя-шипуна, який зрдка тепер в невеликй клькост гнздиться в найбльш важкодоступних, вддалених вд селищ куточках, закнчуючи чисельними видами качок. Велика цннсть заповдника в тому, що тут в значнй клькост ще гнздиться гуска сра. Найбльш масов серед промислово-мисливських птахв крижн, качка сра нерозень та чернь блоока чорнушка.

Нерозень найпоширенший з усх качок. Оселяться найчастше на значних вдкритих просторах стоячо води на узбережж моря та солоних лиманв. У заповднику немало лисок. На глухих важкодоступних водоймах у значнй клькост гнздиться представник ряду норцв норець срощокий. З куликв найпоширенш шилодзьобка, чайки чибси, дерихвости лучний степовий. Численними зуйки. У невеликй клькост трапляться ходуличник вид, занесений до

Червоно книги Укрансько РСР. З мартинв у заповднику досить поширений мартин звичайний, водяться крячки чорний, блокрилий рчковий. З дрбних спвочих птахв синиця вусата, очеретянки 8 видв, ввсянка очеретяна та н. З воронових багато ворон срих сорок, у невеликй клькост крук. У заповднику гнздиться багато представникв голнастих, як досить часто тут утворюють мшан велик й мал колон. Особливо багато чапель великих малих блих, .чимало чапель жовтих, звичайних срих, квак, бугайчик

бугай, коровайка. дине мсце гнздування колпиц на Укран це пониззя гирла Дунаю. З ряду веслоногих тут гнздяться баклани великий рдше малий. Прилтають з румунсько частини дельти на годвлю пелкани рожевий кучерявий, але в заповднику вони не гнздяться. У дельт Дунаю трапляються деяк види хижих птахв. Удень орлани, лун, яструби шулки чорн, кбц та деяк нш, а вноч х змнюють сови.

З видв, занесених до Червоно книги Укрансько РСР, тут бувають на гнздуванн поодинок пари орлана-блохвоста, а пд час перельотв беркут, могильник, скопа, пдорлик великий. Акваторя заповдника важливе мсце зимвл на територ УРСР, в основному водоплавних птахв. Восени взимку тут перебува близько 20 видв тльки качиних птахв, як гнздяться не тльки в УРСР, а й по всй вропейськй частин

Союзу РСР. Особливо багато в цей час крижнв, шилохвоств, свищв, чиркв-трскункв чиркв-свистунв, деяких видв черн та н. На зимвл можна побачити велик згра лебедв-шипунв, лебедв-кликунв навть зрдка поодинок особини лебедя малого, який сюди прилта з тундрово зони вропейсько частини СРСР. Зимують тут так рдксн птахи, як гуска велика блолоба гуска мала блолоба, гуменник, а останнм часом у невеликй клькост червоно-вола казарка, вид, занесений до

Червоно книги СРСР. Усього на зимвл бува понад 120 видв птахв, як належать до 16 рядв. Але особливо багато птахв пд час весняних осннх перельотв. У цей час спостергаться близько 150 видв птахв, як належать до 18 рядв. Характер мсцевост, географчне положення, клматичн умови, рзнорднсть ботопв багатство кормово бази створюють надзвичайно сприятлив умови для життя земноводних, х тут 9 видв.

В риках, протоках чимало тритонв звичайних гребнчастих. Добре почувають себе кумка звичайна, ропуха зелена. На пщаних длянках зустрчаються часничниця звичайна, а на лучних жаба гостроморда. Добре почувають себе, а х тут багато, жаби озерна ставкова. Усюди на кущах навть на очерет багато квакш. Плазуни представлен смома видами.

Досить численна черепаха болотяна. Ящрки в невеликй клькост. З двох пдвидв ящрки прудко найчастше зустрчаться прудка пвденна, досить рдко ящрка чорноморська прудка. Цей пдвид поширений на пщаному узбережж уздовж Чорного моря вд Дунаю до Кнбурнсько коси, але псля освоння пщаних пляжв ста дедал рдксним. Ще рдше в заповднику можна побачити ящрку кримську.

Рдксним, зникаючим видом пщана ящрка, яка в минулому була поширена по всй береговй територ дельти Дунаю. У значнй клькост вуж звичайний водяний. Дуже рдко трапляються гадюка степова й мдянка. Вважають, що вони сюди потрапили випадково, були занесен в плавн водами Дунаю. Водойми в гирл Дунаю, його численн канали, рики, протоки озера та вся узбережна акваторя заповдника багат на рибу майже 100 видв. Найбльш цнн осетров.

Деяк з них осетр чорноморський, севрюга, блуга та осетр звичайний заходять у Дунай на нерест, тод як стерлядь живе тут постйно. У невеликй клькост водиться цнний вид лососевих дунайський лосось. Мльйони окунв, лящв, коропв, карасв та нших вид вдгодовуються у водоймах плавнв Дунаю. Багато ту щук, сомв та нших хижих видв риб.

Великими кося ками йде на нерест у Клйське гирло оселедець дунай ський. У кути заходять на вдгодвлю косяки кефал та деяк нш морськ риби. Водойми дельти переповнен ракоподбними, як кормом для птахв риб, а деяк види рак рчковий мають промислове значення. Район заповдника, що ма багат теплов ресурс пдвищену зволоженсть, явля собою оптимальну з умовами територю на пвдн республки, де живуть без хребетн, х налчуться тут близько 10 тис. видв.

Дуж важливо й те, що кльксть особин деяких видв без хребетних у заповднику в клька разв перевищу щль нсть х на сумжних територях. Так, кльксть тльк жукв жужелиць на узбережних длянках мсцями досяга до 300 особин на один квадратний метр. З безхребетних серед кльчастих червякв тут велин скупчення на млководдях утворюють полхети основи жа багатьох видв куликв. Чимало видв олгохет, пяво та н. Багато тут також рзних молюскв. Але найбльше, звичайно, комах.

Тут х налчуться близько 4600 видв. Основну масу становлять двокрил мокриц 17 видв, мошки 5, кулциди 13, едз ЗО, а також нш кровососи. У величезних клькостям виплоджуються метелики, веснянки, комар-дзвнц, жуки водолюби та нш, що складовою частиною кормово бази мисливсько-промислових тварин. У заповднику науков працвники проводять певну роботу богеоценологчного та екологчного характеру Заповдник Дунайськ плавн входить до Мжнарод ного Списку найважливших водно-болотних угдь, голов ним

чином як мсць оселення рдксних птахв.