Жизненная безопасность (Укр.)

оорганзмв, а при температур 75С гинуть. Але при 60-70 проходить окиснення обвуглення деяких легкозаймистих органчних сполук з утворенням дрбнопористого вуглля. Адсорбуючи кисень повтря це вуглля нагрваться до температури розпаду активного окиснення органчних речовин, що призводить до займання. .Протипожежн вимоги до будинкв споруд Виходячи з властивостей речовин матералв, умов х застосування обробки у вдповдност з

ОНТП 24-86 Визначення категорй примщень будвель по вибухопожежнй пожежнй небезпец примщення по вибухопожежнй пожежнй небезпец дляться на п ять категорй А, Б, В, Г, Д. До категор А належать примщення, де перебувають спалим та легкозаймист рдини з температурою спалаху, що не перевищу 28С, а також речовини матерали здатн вибухати горти при взамод з водою, киснем або одне з одним при утворенн вибухонебезпечних сумшей розвиваться розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа.

До категор Б належать примщення, в яких пил та волокна, легкозаймист рдини з температурою спалаху понад 28С та спалим рдини в такй клькост, що можуть утворюватися вибухонебезпечн пилоповтрян та пароповтрян сумш, при займанн яких розвиваться розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа. До категор В належать примщення, де перебувають спалим та важкоспалим рдини, тверд спалим та важкоспалим речовини та матерали в тому числ пил та волокна, а також речовини матералияк здатн при взамод з водою,

киснем повтря та одне з одним тльки горти за умови, що ц примщення не вдносяться до категор А чи Б. До категор Г належать примщення, в яких неспалим речовини та матерали в гарячому, розпеченому або розплавленому стан, а також спалим гази, рдини та тверд речовини, як спалюються або утилзуються як паливо процес х обробки супроводжуться видленням променево теплоти, скор та полум я. До категор Д належать примщення, в яких неспалим речовини та матерали у холодному стан.

На розвиток пожеж у примщеннях та спорудах значно вплива здатнсть окремих будвельних елементв чинити опр впливу тепла, тобто х вогнестйксть. Вогнестйксть здатнсть будвельних конструкцй чинити опр д високо температури, утворенню наскрзних трщин та поширенню вогню в умовах пожеж виконувати при цьому сво звичайн експлуатацйн функц. Вогнестйксть конструкцй будвель характеризуться межею вогнестйкост. Межа вогнестйкост це час, на протяз якого конструкця може витримати дю вогню, а потм вже починаться

деформаця. Вс будвл споруди за ступенем вогнестйкост за СНиП 2.01.02-85 подляють на 5 ступеней. Будинок може належати до того або ншого ступеня вогнестйкост, якщо значення меж вогнестйкост меж поширення вогню усх конструкцй не перевищу значень вимог СНиП 2.01.02-85. Пожежна профлактика електрообладнання. Електрична енергя певних умовах легко переходить у теплову це може викликати пожеж вибухи.

Пожежна небезпека електрообладнання, електронних приладв, радоелектронно апаратури, апаратури управлння, електроприймачв пов язана з використанням спалимих матералв гуми, пластмас, лакв, олй. Джерелами займання можуть бути електричн скри, дуги, коротке замикання, струмов перевантаження, перегрт опрн поверхн, несправнсть обладнання. Окислювачем звичайно служить кисень. Але потужнсть тривалсть д цих джерел займання порвняно мал, тому горння, як правило, не розвиваться.

Виникнення пожеж в електронних пристроях можливо, якщо використовуються спалим важкоспалим матерали вироби. Кабельн лн електроживлення виконан з спалимого золяцйного матералу, тому найбльш пожежонебезпечними елементами в конструкцях електрообладнання. Коротке замикання КЗ. КЗ виникають в результат порушення золяц частин обладнання, що проводять струм зовншнх механчних пошкоджень в електричних дротах, монтажних дротах, обмотках двигунв апаратв. золяця елементв, що проводять

струм може пошкоджуватися при д на не високо температури або полум я, нфрачервоного випромнювання, переходу напруги з первинно обмотки силового трансформатора на вторинну, при пдвищених режимах навантаження нагрв до високих температур, як наслдок при охолодженн конденсуться вода та нш. Сила струму КЗ може бути вд одиниць до сотень клоампер. Струми КЗ викликають термчну електродинамчну дю супроводжуються рзким зниженням напруги в електромереж.

Струми КЗ можуть перегрти частини, що проводять струм розплавити дроти температура до 20000С. Проткання по провднику тривалого допустимого струму силою пов язано з видленням тепла Q Дж, кльксно визначаться законом Ленца-Джоуля , I сила тривалого припустимого струму, А R активний опр, Ом - час, с. Час проходження струму КЗ не перевищу деклькох секунд або навть дол секунди залежить вд д апаратв захисту плаких запобжникв,

автоматичних виключател, нш. При проходженн струму КЗ сила якого перевищу допустимий струм, температура нагрву дроту рзко пдвищуться може досягнути небезпечних значень. Вдомо, що два провдники, по яких проходить електричний струм, взамодють один з одним. Напрям сили взамод визначаться напрямом струму в провдниках. При одинаковому напрям струму електродинамчн сили притягують провдники, при рзних вдштовхують.

При КЗ в мереж можуть виникати струми, що в десятки сотн раз перевищують номнальн, тому електродинамчн сили стараються деформувати провдники золююч частини, на яких вони крпляться. КЗ супроводжуться рзким зниженням напруги в електромережах. В результат виника частковий або повний розлад електропостачання споживачв. Профлактика КЗ передбача наступн заходи правильний вибр, монтаж експлуатаця електричних мереж, електрообладнання

правильний вибр конструкц електрообладнання, способу встановлення класу золяц опр золяц згдно з ПУЕ 500кОм електричний захист електричних мереж, електрообладнання швидкодюч реле, автоматичн вимикач, запобжники. Перевантаження. При проходженн струму по провдниках видляться тепло, яке нагрва х до температур при яких посилюються окислювальн процеси, на дротах утворюються оксиди, як мають високий опр, збльшуться опр контакту , вдповдно кльксть тепла, що видляться.

А це спричиня старння або руйнування золяц. Наслдком цього може бути електричний пробй золяц пошкодження пристрою, а при наявност спалимо золяц пожежо- вибухонебезпечного середовища пожежа або вибух.Оскльки кожний провдник розрахований на певний струм, то збльшення його може призвести до перевантаження. Причиною перевантаження може бути неправильний розрахунок при проектуванн мереж схем занижений перерз дротв, перевантаження радоелементв, додаткове включення пристров до джерел живлення на як вони не розрахован,

пониження напруги в мереж. Профлактика пожеж вд перевантажень при проектуванн необхдно правильно вибирати перерз провдникв мереж схем за допустимою густиною струму, щоб доп. р в процес експлуатац електричних мереж не можна включати додатково електроприймач, якщо мережа на це не розрахована для захисту електрообладнання вд струмв перевантаження найбльш ефективн автоматичн електронн схеми захисту, виключател, теплов реле плавк запобжники. Перехдн опори. Причиною пожеж аварй можуть бути велик перехдн опори, як виникають

в мсцях з днань та розгалужень провдникв, в контактах пристров, або на клемах, якщо ц з днання зроблен неправильно або покрилися ржою. При проходженн струму навантаження в такому контактному з днанн видляться деяка кльксть тепла, пропорцйна квадратному струму опору точок дйсного дотику. Вона може бути досить велика, що мсця перехдних опорв сильно нагрваються. Якщо контакти будуть торкатися спалимих матералв, то ц матерали можуть зайнятися, якщо ж вибухонебезпечна

сумш газв виникне вибух. Профлактика пожеж вд перехдних опорв для збльшення площ дйсного дотику контактв необхдно використовувати пружн контакти або спецальн стальн пружини для вдводу тепла вд точок дотику розсювання його необхдно виготовляти контакти певно маси поверхн охолодження вс контактн з днання повинн бути доступн для огляду. Головним засобом запобгання пожеж вибухв вд електрообладнання правильний вибр експлуатаця обладнання у вибухо- пожежонебезпечних примщеннях виробництвах.

Згдно ПУЕ, примщення цехи, дльниц та нш. подляються на пожежонебезпечн П-1, П П-а, П- вибухонебезпечн В В-а, В-б, В-г, В В-а зони. Пожежонебезпечна зона це простр, де можуть знаходитися спалим речовини, як при нормальному технологчному процес, так можливих його порушеннях. Вибухонебезпечна зона це простр, в якому або можуть з явитися вибухонебезпечн сумш. За ступенем пожежно небезпеки пожежонебезпечн примщення подляються на наступн

класи П- примщення, в яких використовуються або збергаються тверд спалим рдини з температурою спалаху парв вище, нж 61 градус целься склади мнеральних масел, насосн станц спалимих рдин. П- примщення, в яких видляться спалимий пил або волонка з нижньою концентрацйною межею займання бльш, нж 65 гм3 до об му повтря, як не можуть утворювати вибухонебезпечн сумш деревообробн цехи, малозапилен цехи, млини. П-а примщення, в яких утворюються тверд спалим матерали без видлення пилу волокон склади

паперу, цехи збергання меблв. П- зовншн установки, в яких використовуються спалим рдини з температурою спалаху, бльшою нж 61 градус целься або тверд спалим речовини склади палива деревини. Згдно ПУЕ вибухонебезпечн установки примщення подляються на так класи По газу В В-а, В-б, В-г По пилу В В-а В- примщення, в яких видляються спалим гази або пари легкозаймистих речовин в такй клькост мають так властивост, що можуть утворювати з повтрям вибухонебезпечн сумш при

нормальних умовах роботи постйно вибухонебезпечна концентраця завантаження-розвантаження технологчних апаратв, збергання або переливання легкозаймистих речовин. В-а та В-а примщення, в яких вибухонебезпечн сумш утворюються в результат авар або несправност апаратв, установок, а в нормальних умовах роботи технологчного обладнання вибухонебезпечн сумш не утворюються. В-б примщення характеризуються такими ж показниками, як в

В-а, але мають наступн особливост Спалим гази мають високу нижню межу вибуховост 15 бльше рзкий запах при гранично допустимих концентрацях Може мати мсце локальна вибухонебезпечна концентраця Спалим гази легкозаймистих речовин знаходяться в таких клькостях, як в примщенн не створюють загально вибухонебезпечно концентрац, робота з ними проводиться без використання вдкритого вогню. Ц примщення вдносяться до невибухонебезпечних за умови, що робота виконуться в витяжних шафах або пд

витяжною парасолею. В-г зовнш установки, в яких мстяться вибухонебезпечн пари, гази легкозаймист речовини сховища легкозаймистих речовин. В- примщення, в яких видляться пил, який переходить в завислий стан, що здатний утворювати з повтрям ншими окислювачами вибухов системи при нормальних нетривалих режимах роботи технологчних апаратв та обладнання. Згдно з ПУЕ в пожежонебезпечних зонах використовуються електрообладнання закритого типу,

В вибухонебезпечних зонах зовншнх установках необхдно використовувати вибухозахищене електрообладнання, виготовлене згдно з ГОСТ 12.2.020-76 Електрообладнання вибухозахищене. Засоби та способи гасння пожеж Пожежу, яка виникла можна лквдувати, якщо забрати один з трьох факторв необхдних для горння горючу речовину, окислювач, джерело тепла. снують два способи гасння пожеж фзичний та хмчний. До фзичних способв припинення горння вдносяться охолодження зони горння або горючих речовин

розбавлення реагуючих речовин в зон горння негорючими речовинами золяця реагуючих речовин вд зони горння Хмчний спосб припинення пожеж це хмчне гальмування реакц горння. До основних засобв гасння пожеж з допомогою яких здйснються той чи нший спосб припинення горння вдносяться вода у вигляд струменя або у розпиленому стан нертн гази вуглекислий газ, азот пни хмчн та повтряномеханчн порошков сумш покривала з брезенту та азбесту. Вибр тих чи нших способв та засобв гасння пожеж визначаться

в кожному конкретному випадку залежно вд стад розвитку пожеж, масштабв загорянь, особливостей горння речовин та матералв. Вода - найбльш дешева та поширена вогнегасна речовина. Це пояснються великою тепломнстю теплота пароутворення 539 калг високою термчною стйкстю розкладаться при температур вище 1700С значним збльшенням об му при пароутворенн 1л води при випаровуванн утворю бльше 1700л пари охолоджу зону горння Воду застосовують у вигляд потужних струменв як пару.

Струменем води збивають полум я одночасно охолоджують поверхню. Струменем води гасять тверд спалим речовини дощем водяним пилом тверд, волокнист сипуч речовини, а також легкозаймист та спалим рдини спирт, трансформаторна оля, тощо. Водяна пара застосовуться для гасння пожеж у примщеннях об мом до 500 м3 невеликих загорянь на вдкритих установках. Промислов пдпримства мають зовншн внутршн протипожежне водопостачання.

Необхдний тиск води створються стацонарними пожежними помпами, котр забезпечують подання компактних струменв на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними помпами мотопомпами, що забирають воду з гдрантв.Внутршнй протипожежний водогн обладнуться пожежними кранами, як встановлюються на висот 1,35 м вд пдлоги всередин примщень бля виходв, у коридорах, на сходах. Кожний пожежний кран споряджаться прогумованим рукавом та пожежним стволом.

Для гасння пожеж всередин будвель, крм пожежних кранв встановлюються автоматично дюч спринклерн або дренчерн установки. Спринклрна установка водяно системи явля собою розгалужену мережу труб пд стелею з спринклерними головками розбризкувачами, як закрит легкоплавкими замками, що розрахован на спрацювання при температур 72, 93, 141, 182 С. Установки мають контрольно-сигнальний клапан, який пропуска воду в спринклерну мережу, при цьому одночасно пода звуковий сигнал, контролю тиск води до псля клапану.

Дренчерн установки обладнуються розбризкуючими головками, як постйно вдкрит. Вода податься в дренчерну систему вручну або автоматично при спрацюванн пожежних давачв, як вдкривають клапан групово д. нертн гази вуглекислота, азот, аргон, нш. особливо доцльно застосовувати тод, коли застосування води може викликати вибух або поширення горння, або ж пошкодження апаратури, обладнання, цнностей. Вуглекислота викону дв функц охолоджуючу та золюючу.

Вуглекислота газ без кольору запаху. Вн важче вд повтря в 1.5 рази при 0С Р36атм легко переходить у рдкий стан, тод його називають вугликислотою. З 1л рдко вуглекислоти при t0 утворються 506л газу. Збергаються в стальних балонах. Подача кислоти проводиться через раструби диффузори, внаслдок чого вдбуваться переохолодження кислоти, що виходить утворення вуглекислого снгу.

При використанн вуглекислоти необхдно врахувати токсичнсть . При вдиханн повтря, яке мстить 10 СО2, не ма запаху наступа паралч дихання смерть. Азот не ма н кольору н запаху. Порвняно з СО2 в рдкий стан переходить при дуже низькй температур -195.8С. Азот як засб гасння використовуться по методу розбавлення спалимо речовини. Вуглекислоту азот застосовують в порвняно невеликих по об му примщеннях, головним чином при гаснн речовин,

що горять полум ям рдини, гази. Погано гасять речовини, здатн тлти. Оскльки вуглекислота вдновлються лужноземельними металами, не можна застосовувати при гаснн цих металв. Азот застосовують для заповнення вльних об мв в посудинах над ЛЗР з метою запобгання вибухв у виробничих установках. Пни для гасння пожеж являють собою сумш газу з рдиною.

Пухирц газу можуть утворюватися всередин рдини в результат хмчних процесв або механчного змшування газу повтря з рдиною. Гасння пною заключаться в тому, що пнне покриття якби екраном, який запобга д тепла зони горння на поверхню речовини. Пна запобга виходу рдини в зону горння, виявляючи золюючу дю. Пна виявля деяку охолоджуючу дю. Хмчна пна утворються в результат тако реакц, при якй в рдкому середовищ утворються будь-який газ. Наприклад, для утворення пни використовують пногенераторний порошок, який

мстить кислотну частину - срчанокислий глинозем Al2SO43 , лужну частину - бкарбонат натрю NaHCO3 , екстракт солодкового кореня пноутворююча речовина, яка нада мцнсть плвкам пухирцв. При змшуванн порошка з водою вдбуваться реакця з утворенням вуглекислого газу. Цю пну застосовують для гасння нафтопродуктв. Повтряно-механчна пна утворються при механчному змшуванн повтря, води поверхнево-активно речовини наприклад, пноутворювача

ПО-1. Пни характеризуються кратнстю стйкстю. Пд кратнстю розумють вдношення об му пни до об му рдини з яко вона одержана. Кратнсть хмчно пни склада 5. Повтряно-механчна пна бува низько до 10, середньо 11-200 високо 201-1000 кратност. Стйксть час вд моменту утворення до повного розпаду. Стйксть хмчно пни становить 40 хв повтряно-механчно 20-30 хв. Пни низько та середньо кратност застосовуються для гасння нафтопродуктв, твердих речовин та матералв.

Пни високо кратност використовуються для гасння легкозаймистих та спалимих речовин. Первинн засоби гасння пожеж внутршн пожежн крани. вдра, кошми, лопати, псок вогнегасники Пнний вогнегасник ОХП-10 складаться з зварного сталевого корпусу, який мстить лужний розчин соди з лакричним екстрактом. Всередин встановлено полетиленовий посуд з сумшшю срчано кислоти та сульфату залза. При змшуванн кислотного лужного розчинв утворються пна.

Цей вогнегасник можна застосовувати для гасння твердих речовин та легкозаймистих рдин з вдкритою поверхнею. Пна електропровдна, тому цим вогнегасником не можна гасити електрообладнання, що знаходиться пд напругою. Вогнегасники вуглекислотн ОУ-2, ОУ-5 складаються з сталевого балону з запорним вентилем. Балон заповнений зрдженою вуглекислотою пд тиском 7 Мпа. При вдкриванн вентиля зрджена вуглекислота пряму у патрубок, де вона розширються за рахунок цього

температура знижуться до мнус 70 С утворються снгоподбна вуглекислота. Ц вогнегасники застосовують для гасння невеликих пожеж, електрообладнання, що знаходиться пд напругою. Не можна гасити спирт ацетон, котр розчиняють вуглекислоту, а також фотоплвку, целулод, котр горять без доступу повтря. Порошков вогнегасники ОП-1, ОП-5, ОП-10 та нш. це полетиленов балончики, як мстять фосфорноамонйн сол, карбонат натрю.

Застосовуються для гасння магню та його сплавв, лужних металв алюмню, металоорганчних сполук, а також тод коли не можна гасити пожеж водою, пною або вуглекислим газом.