Агентство з питань банкрутства. Особливості діяльності та функції.

Агентство з питань банкрутства. Особливості діяльності та функції. ПЛАН Вступ 1. Основні відомості про агентство з питань банкрутства 2. Особливості діяльності агентства 3. Функції агентства 13 Висновок 16 Список використаної літератури 18 Вступ Банкрутство є необхідним і дійовим інструментом ринкової економіки.

Це власне механізм, за допомогою якого розв’язуються питання щодо неплатоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності. Правовою підставою функціонування інституту банкрутства є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 92. Наразі основні положення цього Закону встановлюють умови і порядок відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності або визнання його банкрутом

та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Законодавством передбачені особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності, насамперед містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, професійних учасників ринку цінних паперів, суб’єктів підприємницької діяльності — громадян, селянського (фермерського) господарства. Ще років 10-12 тому слово «банкрутство» асоціювалося в уяві

із західною економікою, яка, відповідно до ідеологічних стереотипів, десятиліттями не виходила із кризи. Проте після здобуття Україною незалежності й переходу на ринковий тип розвитку, банкрутство стало непоодиноким явищем і в її економічному просторі. Банкрутство – річ сумна і малоприємна для суб’єктів господарювання, що підпадають під цю процедуру. Однак якщо обставини складаються відповідним чином, то

іноді вона просто необхідна. З метою надання цьому процесу керованості та дотримання цивілізованих правових норм, в Україні діє спеціальна державна установа – Агентство з питань банкрутства при Міністерстві економіки. Основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливості діяльності Агентство з питань банкрутства. 1. Основні відомості про агентство з питань банкрутства

В нормах Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ в редакції від 30 травня 1999 р. (далі – Закон) враховано досвід у даній галузі провідних держав з ринковою економікою. Найважливішим питанням є впроваджені Законом основні ідеї правового регулювання неплатоспроможності підприємств, а саме те, що в більшості випадків більш

доцільно відновити платоспроможність і зберегти підприємство, ніж ліквідувати і продати майно з метою задоволення вимог кредиторів. Ліквідація тепер розглядається лише як винятковий захід щодо безнадійних і неперспективних суб’єктів підприємницької діяльності. Факт порушення провадження у справі про банкрутство ще не означає, що підприємство буде визнано банкрутом

і ліквідовано, швидше навпаки – це змушує власників підприємства, які зацікавленні в його роботі, віднайти способи й механізми відновлення платоспроможності підприємства та забезпечити його ефективну діяльність у майбутньому. Для ефективного правового регулювання ситуацій неплатоспроможності суб’єктів підприємницької діяльності одного Закону, навіть найдосконалішого, недостатньо. Необхідна система, яка забезпечувала б ефективне впровадження норм

Закону. Згідно зі ст. 2 Закону, державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур платоспроможності боржника або визнання його банкрутом здійснює Державний орган з питань банкрутства. Виконання цих повноважень Указом Президента України «Про Міністерство економіки України» від 23 жовтня 2000 р. № 1159/2000 покладено на

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. З метою ефективного виконання цієї складної, але дуже важливої і відповідальної роботи Мінекономіки створило територіальні управління з питань банкрутства в областях України. До 2000 р. Державним органом з питань банкрутства було Агентство з питань банкрутства, ліквідоване постановою

Кабінету Міністрів України «Про утворення державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства» 24 квітня 2000 р. № 691. На базі ліквідованого центрального органу виконавчої влади було створено Державну госпрозрахункову установу “Агентство з питань банкрутства” (далі – Агентство), яка підпорядковується Міністерству економіки та з питань

європейської інтеграції України. Агентство з питань банкрутства має структурні підрозділи в кожній області України, що дозволяє здійснювати діяльність по всій її території. Основними завданнями Агентства є: • реалізація заходів щодо запобігання банкрутству підприємств та організацій; • проведення за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади аналізу фінансово-господарського становища підприємств та

організацій, майно яких перебуває у державній власності, з метою визначення неплатоспроможних підприємств та організацій; • ведення реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій, майно яких перебуває у державній власності ; • здійснення функцій щодо управління майном підприємств та організацій, занесених до реєстру; • проведення експертизи проектів програм оздоровлення фінансового становища та запобігання банкрутству підприємств та організацій, занесених до реєстру; • здійснення заходів щодо реорганізації

та санації неплатоспроможних підприємств та організацій, занесених до реєстру; • методологічне забезпечення вирішення питань, пов'язаних з неплатоспроможністю підприємств та організацій; • формування і ведення єдиної бази даних про підприємства-банкрути. 2. Особливості діяльності агентства Основною метою діяльності Агентства, відповідно до Закону, є надання послуг у процесі провадження у справах про банкрутство.

Для реалізації поставленої мети за Агентством закріплені такі основні повноваження: • визначення порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника відповідно до п. 7.8. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі – Закон про погашення зобов’язань платників податків); • організація торгів, конкурсів з продажу активів

платників податку, щодо яких порушено справу про банкрутство; • створення і використання інформаційної бази щодо неплатоспроможних підприємств та організацій; • розробка планів санації або проведення їх експертизи для державних підприємств-боржників та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, а також інших суб’єктів підприємницької діяльності; • участь у проведенні аналізу фінансово-господарського стану

суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають у державній власності, з метою виявлення серед них боржників та запобігання їх банкрутству; • надання юридичних, консультаційних, інформаційних та інших послуг підприємствам, організаціям та громадянам. За роки діяльності перелік повноважень, покладених на Агентство, істотно змінився. У зв’язку з останніми концептуальними змінами в положенні та структурі

Агентством розроблена нова стратегія розвитку основних напрямів своєї діяльності, яка полягає у виконанні ним повноважень щодо захисту інтересів держави у процедурах банкрутства. Для здійснення цієї мети Агентство зосередилось на таких стратегічних напрямках своєї діяльності: • акумулювання голосів “державних” кредиторів у ході провадження справ про банкрутство стратегічно важливих підприємств, що дозволить встановити державний контроль за збереженням

і ефективним використанням майна з метою відновлення платоспроможності цих підприємств; • ведення щоквартального моніторингу стану справ про банкрутство і платоспроможність державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків. За ходом виконання цієї роботи стежить Комісія з питань неплатоспроможності (далі – Комісія), створена відповідно до постанови Кабінету

Міністрів України «Про утворення Комісії з питань неплатоспроможності» від 12 вересня 2001 р. № 1181. За результатами проведеного Агентством моніторингу діяльності підприємств у 2003 р. Комісія прийняла рішення про те, що всі органи виконавчої влади, в управлінні яких перебувають зазначені підприємства, мають розробити плани заходів щодо проведення досудової санації стратегічно важливих підприємств чи ліквідації збиткових неперспективних підприємств; • виконання роботи за договорами

із системними державними замовниками. Така робота поєднує в собі функцію захисту інтересів держави з комерційними інтересами діяльності Агентства. Це, перш за все, супровід процедури банкрутства й надання при цьому різноманітних послуг, проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, розробка планів санації та бізнес-планів підприємств, проведення фундаментальних досліджень у сфері відновлення платоспроможності боржника, стягнення з боржників

на користь довірителя дебіторської заборгованості тощо. Оскільки ключовою фігурою в ході провадження у справі про банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), то одним із завдань Агентства з питань банкрутства є тісна співпраця з ними та допомога їм у здійсненні своїх повноважень в ході провадження у справі про банкрутство.

З цією метою Агентство здійснює акредитацію арбітражних керуючих та укладає з ними договори про співпрацю. Для більш ефективного виконання своїх повноважень Агентство також співпрацює з господарськими судами, органами виконавчої влади, облдержадміністраціями, кредиторами та боржниками, центрами навчання арбітражних керуючих, профспілкою та асоціаціями арбітражних керуючих. Агентство здійснює формування і ведення реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій

(далі - реєстр), майно яких перебуває у державній власності, організацію роботи із зазначеними підприємствами для здійснення заходів запобігання їх банкрутству. Реєстр - це документ, до якого вносяться відомості про неплатоспроможні підприємства та організації, майно яких перебуває у державній власності , та інформація про їх фінансово-економічний стан на час внесення до реєстру.

Порядок формування реєстру наступний. Органи, уповноважені управляти державним майном, на основі попереднього аналізу фінансово-господарського стану підприємств пропонують Агентству перелік підприємств, які підлягають внесенню до реєстру. Цей перелік публікується в газеті "Урядовий кур'єр". Агентство створює комісію для поглибленого аналізу фінансово-господарського стану відповідного підприємства.

До складу комісії включаються спеціалісти Агентства, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Державної податкової адміністрації, цього підприємства та обслуговуючого його банку за погодженням з їх керівниками. Склад комісії затверджує голова Агентства. Комісія на основі результатів аналізу подає голові Агентства свої висновки та пропозиції про доцільність внесення до реєстру відповідного підприємства,

узгоджений в установленому порядку проект рішення Кабінету Міністрів України про його передачу до сфери управління Агентства. Підставою для внесення підприємства до реєстру є рішення Кабінету Міністрів України. У тижневий термін з моменту внесення підприємства до реєстру Агентство повідомляє про це суб'єкт господарської діяльності.

Аналіз діяльності підприємства здійснюється комісією у визначений головою Агентства термін. Аналізу підлягають: • виробнича структура; • фінансовий стан; • використання прибутку попереднього та поточного років; • структура собівартості продукції; • використання раніше отриманих кредитів та інвестицій; • конкурентоспроможність продукції; • виробничий потенціал та матеріальні і нематеріальні активи; • стан дотримання вимог Закону

України "Про охорону навколишнього природного середовища"; • кадровий склад; • об'єкти незавершеного будівництва; • рівень завантаженості та зносу основних фондів; • об'єкти соцкультпобуту, їх майновий стан та фінансові витрати на їх утримання; • інші витрати. З метою більш детального аналізу фінансового стану підприємства проводиться оцінка структури балансу та визначаються коефіцієнти покриття, забезпечення власними коштами

і абсолютної ліквідності. Коефіцієнт покриття (Кп.) характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначається відношенням усіх поточних активів підприємства (сума підсумків розділів II та III активу балансу) до суми його короткотермінових зобов'язань (підсумок розділу III пасиву балансу). Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз. к.) характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової сталості,

і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів (підсумок розділу І пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу І активу балансу) до фактичної вартості наявних у підприємства обігових коштів - виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (сума підсумків розділів

II і III активу балансу). Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка. л.) характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов'язань (підсумок розділу III пасиву балансу). Структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним у разі якщо: • значення коефіцієнта покриття (Кп.) менше 1; • значення коефіцієнта забезпечення власними

коштами (Кз. к.) менше 0,1; • значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (Ка. л.) менше 0,2. З моменту внесення підприємства до реєстру Агентство: • здійснює функції щодо управління його майном; • укладає або розриває контракт з керівником; • одержує від підприємства бухгалтерську та статистичну звітність; • затверджує розроблені підприємством плани заходів, пов'язаних з його реструктуризацією та фінансовим оздоровленням, здійснює контроль за їх виконанням; • готує пропозиції щодо реструктуризації

боргів та їх погашення; • розробляє пропозиції щодо роздержавлення майна підприємства; • приймає рішення щодо ліквідації окремих суб'єктів господарської діяльності під час проведення реструктуризації; • готує пропозиції Кабінету Міністрів України щодо подальшого використання об'єктів соцкультпобуту (крім житлового фонду); • приймає рішення про передачу майна від одного внесеного до реєстру підприємства іншим внесеним до реєстру підприємствам; • організовує роботу, пов'язану

із залученням вітчизняних та зарубіжних інвесторів до фінансування заходів оздоровлення підприємства. Агентство має право: • залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; • представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України; • одержувати в установленому законодавством порядку від міністерств,

інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від Мінстату - безплатно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань; • скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції; • притягати до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних органів Агентства, підприємств та організацій, занесених до реєстру.

Агентство у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав. Агентство в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, рішення

Агентства є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та громадянами. Нормативно-правові акти Агентства підлягають державній реєстрації в установленому порядку. Агентство у разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади,

органами місцевого самоврядування спільні акти. Агентство очолює голова, якого призначає Президент України. Голова має заступників, які призначаються відповідно до законодавства. Розподіл обов'язків між заступниками провадить голова. Голова здійснює керівництво Агентством і несе відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за стан справ у сфері його діяльності, визначає ступінь

відповідальності заступників голови, керівників підрозділів Агентства. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Агентства, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Агентстві утворюється колегія у складі голови, заступників голови за посадою, а також інших керівних працівників Агентства. До складу колегії можуть входити керівники

інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами Агентства. 3. Функції агентства На виконання Закону про погашення зобов’язань платників податків Агентством розроблено «Порядок продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах

банкрутства» (далі – Порядок), затверджений наказом Міністерства економіки України «Про затвердження Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства» від 7 червня 2001 р. № 123, зареєстрований Міністерством юстиції України 22 травня 2001 р. № 536/5727 (далі – Наказ Мінекономіки № 123). Відповідно до п. 1.4. Порядку, на

Агентство покладено обов’язок „забезпечення захисту інтересів держави на різних стадіях провадження у справі про банкрутство при продажу активів платника податків для погашення його зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами та іншими кредиторами”. Таким чином, Агентство виступає не просто організатором торгів, а виконує при цьому свою головну функцію

– захищає інтереси держави. Отже, Агентство: • визначає склад, стан та інші особливі ознаки активів, які можуть бути запропоновані для продажу; • визначає черговість, спосіб та строк продажу активів боржника; • обґрунтовує розмір початкової ціни предмета продажу і розмір завдатку; • розробляє документацію про торги, фіксовані умови конкурсу; • розробляє оголошення про торги, конкурс, яке має містити всю необхідну інформацію від характеристики активів боржника до

порядку звернення до Антимонопольного комітету України у випадках, коли це потрібно; • розробляє проекти договорів купівлі-продажу активів. • Крім зазначеного вище, Агентство обов’язково визначає наявність екологічних і соціальних проблем, які є або можуть виникнути при продажу активів боржника (особливо небезпечні підприємства, містоутворюючі підприємства, підприємства з великою кількістю працівників, регіони з високим рівнем

безробіття, підприємства, що мають на своїй території звалища шкідливих відходів, сміттєзвалища тощо). Враховуючи наведене, Агентство виконує значно ширший обсяг роботи при організації продажу активів, ніж обсяг робіт, який виконують інші спеціалізовані організації при продажу активів. При цьому воно встановлює за свої послуги винагороду в розмірі, що не перевищує розміру відповідної винагороди інших спеціалізованих організацій. З метою ефективного виконання вимог

Порядку Агентством розроблені Методичні рекомендації щодо виконання наказу Мінекономіки № 123. Проте показники залучення Агентства при організації торгів залишаються незадовільними. Так, протягом 2003 р. господарські суди України розглянули 7904 справ про банкрутство, але Агентство виступило організатором торгів або безпосереднім продавцем активів боржника лише у 319 справах. Необхідно зазначити, що далеко не всі арбітражні керуючі виконують вимоги зазначеного

Порядку й не залучають Агентство до процедури продажу активів підприємств-банкрутів, що є порушенням чинного законодавства, а значить, і ліцензійних вимог. Агентство також є Адміністратором бази даних і забезпечує функціонування єдиної бази даних підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство. Вказана функція покладається на Агентство відповідно до наказу

Міністерства економіки України «Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство» від 11 квітня 2001 р. № 77 (далі – Наказ № 77). Згідно з Наказом № 77, лише Агентство має право видавати Довідку про наявність чи відсутність в Єдиній базі даних інформації про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Ця Довідка є одним із документів, що їх має надати претендент на участь у проведенні аукціонів і тендерів, які здійснюються відповідно до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ (далі – Закон про закупівлю). Закон про закупівлю в п. 1, ст. 11 визначає, що “рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі приймається у разі, якщо

учасника в установленому порядку визнано банкрутом чи стосовно нього порушено справу про банкрутство”. На практиці трапляються випадки, коли переможцем торгів визначаються особи, проти яких порушено справу про банкрутство. Саме тому Агентство направляє організаторам торгів із закупівлі товарів робіт і послуг за державні кошти відповідні листи-застереження. Висновок В Україні вирішення всіх організаційних питань пов’язаних з банкрутством, покладено на державну

госпрозрахункову установу Агентство з питань банкрутства. Ця установа була утворена відповідно до Указу Президента України від 15.12.99 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» та постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.00 і підпорядкована Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції

України. Діяльність Агентства здійснюється згідно з положенням про державну госпрозрахункову установу «Агентство з питань банкрутства», затвердженого Мінекономіки наказом від 06.06.00. Основною метою діяльності Агентства є реалізація повноважень державного органу з питань банкрутства, а також надання послуг у процесі провадження у справах про банкрутство. Для реалізації поставлених завдань Агентство наділено такими повноваженнями: за рішенням господарського

суду виступати учасником господарського провадження у справах про банкрутство підприємств, а також делегувати працівників до складу ліквідаційної комісії; надавати пропозиції господарському суду щодо кандидатури господарських керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 %; забезпечувати реалізацію процедур банкрутства щодо відсутнього боржника; здійснювати функції адміністратора

Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; забезпечувати проведення експертизи фінансового становища державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 %; готувати на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства; надавати пропозиції щодо проведення досудової санації суб’єктів

підприємницької діяльності, які перебувають у державній власності, погодження в установленому порядку умов участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації таких підприємств; готувати пропозиції щодо продажу частини майна боржника — державного підприємства у процедурі санації, а також майна державного підприємства-банкрута, стосовно якого винесено ухвалу про ліквідацію. Крім того, Агентство має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові

і немайнові права, нести зобов’язання, виступати позивачем і відповідачем у суді, господарському чи третейському суді, укладати мирові угоди, брати участь в утворенні та діяльності промислово-фінансових груп, а також асоціацій, корпорацій, інших об’єднань підприємств. Агентство очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Міністерства економіки та з питань

європейської інтеграції України і здійснює свої повноваження на умовах, передбачених контрактом та положенням про державну госпрозрахункову установу «Агентство з питань банкрутства». На голову покладена персональна відповідальність за виконання покладених на Агентство завдань. Список використаної літератури 1. Закон України № 784-XIV від 30.06.1999 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом". 2. Наказ Кабінету міністрів України №114 від 06.06.2000 „Про затвердження Положення про державну госпрозрахункову установу Агентство з питань банкрутства” 3. Наказ Міністерства економіки України № 156 від 27.07.2001 "Про затвердження Порядку виконання Агентством з питань банкрутства окремих повноважень державного органа з питань банкрутства". 4. Наказ Міністерства економіки

України № 10 від 17.01.2001 "Про Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства й ознак дій щодо приховання банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства". 5. Законодавство про банкрутство: Збірник нормативних матеріалів та аналітичних статей, Під редакцією О.М. Бірюкова, Київ, Юстініан, 2003. 6. Хабібулін Р. Банкрутство чи катастрофа // Діловий партнер, №7/2007, с.9-11 7.

Шакун Н. Місце і роль державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства» в системі банкрутства // Юридичний журнал # 5/2004, с.15-17