Конфликтные процессы (Укр.)

Конфлктн процеси ВСТУП. Факти свдчать про те, що конфлкти грають в житт людей, народв кран набагато бльшу роль, нж хотлося б самим людям вс хочуть миру, але кожний прагне до нього по-свому внаслдок цього по-свому виника вйна. Ця ситуаця була помчена ще древнми сториками мислителями. Кожний великий конфлкт не залишався безслдним. Вйни описувалися аналзувалися в сторичнй лтератур багато як сторики видляли як причини вйськових зткнень невдповднсть нтересв ворогуючих сторн, прагнення одних

захопити територю пдкорити населення прагнення нших захиститися, вдстояти сво право на життя незалежнсть. Але не тльки сторики описували вивчали причини конфлктв озброних зткнень. У ХIХ ХХ ст. проблема конфлктв стала предметом вивчення соцологв. По сут справи в рамках соцолог склався спецальний напрям, який нин значиться як соцологя конфлкту. Вивчення конфлктв означа насамперед ознайомлення з вельми багатою рзномантною лтературою по цй проблематиц,

засвоння теоретичних практичних знань, накопичених в рамках даного напрямку соцологчно думки. Конфлктн процеси мало хто схвалю, але майже вс в них беруть участь. Якщо в конкурентних процесах суперники просто намагаються випередити один одного, бути кращим, то при конфлкт робляться спроби навязати противнику свою волю, змнити його поведнку або навть взагал усунути його. У звязку з цим пд конфлктом розумють спробу досягнення винагороди шляхом пдкорення, навязування

сво вол, видалення або навть знищення противника, прагнучого досягнути т ж винагороди. Окрем вбивства або цла битва, загрози, звернення до закону для впливу на противника, створення коалцй для обднання зусиль в боротьб - це усього лише деяк вияви соцальних конфлктв. У багатьох випадках крайнх виявв соцальних конфлктв х результатом ста повне знищення противника наприклад, Рим знищив Карфаген або американськ переселенц практично перебили деяк племена пвнчноамериканських

нданцв, що ворогують з ними. У конфлктах з менш насильною формою основна мета ворогуючих сторн складаться у вдстороненн противникв вд ефективно конкуренц шляхом обмеження х ресурсв, свободи маневру, в зниженн х статусу або престижу. Наприклад, конфлкт кервника з виконавцями у раз перемоги останнх може привести до пониження кервника в посад, обмеженню його прав по вдношенню до пдлеглих, паднню престижу , нарешт, до його виходу з колективу. Конфлкти мж ндивдами частше за все заснован на емоцях особистй неприязн,

в той час як мж груповий конфлкт звичайно носить безликий характер, хоч можлив спалахи особисто неприязн. Конфлктний процес, що виник важко зупинити. Це пояснються тим, що конфлкт ма кумулятивну природу, тобто кожна агресивна дя приводить до д у вдповдь або вдплати, причому бльш сильному, нж первинне. Конфлкт загострються охоплю все бльше людей. Проста образа може, зрештою, привести до вияву жорстокост у вдношенн сво противникв. Жорстоксть в соцальному конфлкт нод помилково приписуться садизму природним

завдаткам людей, однак частше за все здйснюють звичайн люди, що попали в екстраординарн ситуац. Конфлктн процеси можуть примусити людей грати рол, в яких вони повинн бути жорстокими. Так, солдати як правило, звичайн молод люди на територ противника не щадять мирне населення, або в ход мжнацонально ворожнеч звичайн мирн жител можуть здйснювати надто жорсток вчинки. Труднощ, виникаюч при гаснн локалзац конфлктв, вимагають ретельного аналзу всього конфлкту, встановлення

його можливих причин наслдкв. 1. Етапи проткання соцальних конфлктв. Аналз конфлктв треба починати з елементарного, найпростшого рвня, з джерел виникнення конфлктних вдносин. Традицйно вн починаться з структури потреб, набр яких специфчний для кожно особистост соцально групи. Вс ц потреби можна подлити на пять основних типв - фзичн потреби жа, матеральне благополуччя т.д потреби в безпец - соцальн потреби сплкування, контакти, взамодя - потреби в досягненн престижу, знань, поваги,

визначеного рвня компетенц - вищ потреби в самовираження, самоствердженн. Всю поведнку людини можна представити як ряд елементарних актв, кожний з яких починаться з порушенням рвноваги в звязку появою потреби значущо для ндивда мети, а закнчуться вдновленням рвноваги досягненням мети. Будь-яке втручання або обставина, що створю перешкоду, перерву в д, називаться блокадою. У раз появи блокади вд ндивда або соцально групи потрбна переоцнка ситуац, прийняття ршення в умовах

невизначеност, постановка нових цлей прийняття нового плану дй. У такй ситуац кожна людина намагаться уникнути блокади, шука обхдн шляхи, нов ефективн д, а також причини блокади. Зустрч з непереборним ускладненням в задоволенн потреби може бути вднесена до фрустрац, яка звичайно повязана з напруженням, незадоволенням, перехдним в роздратування злсть. Реакця на фрустрацю може розвиватися у двох напрямах - це може бути або вдступ, або агреся.

Вдступ - це уникнення фрустрац шляхом короткочасно або довготривало вдмови вд задоволення певно потреби. Вдступ може бути двох видв 1 заборона - стан, при якому ндивд вдмовляться вд задоволення яко-небудь потреби з страху 2 придушення - вдхд вд реалзац цлей пд впливом зовншнього примушення, коли фрустраця заганяться углиб може в будь-який момент вийти назовн в форм агрес. Агреся може бути направлена на ншу людину або групу людей, якщо вони причиною фрустрац.

Агреся при цьому носить соцальний характер супроводиться станами гнву, ворожост, ненавист. Агресивн соцальн д викликають агресивну реакцю у вдповдь з цього моменту починаться соцальний конфлкт. Таким чином, для виникнення соцального конфлкту необхдно - по-перше, щоб причиною фрустрац була поведнка нших людей - по-друге, щоб на агресивну соцальну дю виникла реакцю у вдповдь. Вс конфлкти можна класифкувати в залежност вд зон розбжностей таким чином

Особистий конфлкт Мжособовий конфлкт Мжгруповий конфлкт Конфлкт приналежност Конфлкт з зовншньою середою. Будь-який соцальний конфлкт ма складну внутршню структуру. Аналз змсту особливостей проткання соцального конфлкту доцльно провести по трьох основних стадях предконфликтная ситуаця безпосередньо конфлкт стадя виршення конфлкту. Передконфлктна ситуаця. Жоден соцальний конфлкт не виника вмить.

Емоцйне напруження, роздратування злсть звичайно нагромаджуються протягом деякого часу, передконфлктна стадя нод затягуться настльки, що забуваться першопричина зткнення. Передконфлктна стадя - це перод, в який конфлктуюч сторони оцнюють сво ресурси, перш нж зважитися на агресивн д або вдступати. Спочатку кожна з конфлктуючих сторн шука шляхи досягнення цлей уникнення фрустрац без впливу на суперника. Цей момент в передконфлктно стад називаться дентифкацю.

Предконфликтная стадя характерна також формуванням кожно з конфлктуючих сторн стратег або навть деклькох стратегй. Безпосередньо конфлкт. Ця стадя характеризуться, передусм, наявнстю нциденту, тобто соцальних дй, направлених на змну поведнки противника. Це активна, дяльна частина конфлкту. Д, що складають нцидент, можуть бути рзними. х можна роздлити на дв групи, кожна з яких ма в свой основ специфчну поведнку людей. До першо групи вдносяться д суперникв в конфлкт, що носить вдкритий характер.

Словесн дебати, економчн санкц, фзичний вплив, полтична боротьба т.п. До друго групи вдносяться потайн д суперникв в конфлкт. Основним образом д в прихованому внутршньому конфлкт рефлексивне управлння. Це спосб управлння, коли основи для прийняття ршення передаються одню з дйових осб ншому. Один з суперникв намагаться передати впровадити в свдомсть ншого таку нформацю, яка примушу ншого дяти

так, як вигдна тому, хто передав дану нформацю. Виршення конфлкту. Зовншньою ознакою виршення конфлкту може служити завершення нциденту. Саме завершення, а не тимчасове припинення. Усунення, припинення нциденту - необхдне, але недостатня умова погашення конфлкту. Часто, припинивши активну конфлктну взамодю, люди продовжують шукати його причину. тод загаслий було конфлкт спалаху знову. Виршення соцального конфлкту можливе лише при змн

конфлктно ситуац. Ця змна може приймати рзн форми. Але найбльш ефективною змною конфлктно ситуац, що дозволя погасити конфлкт, вважаться усунення причин конфлкту. Можливе також виршення соцального конфлкту шляхом змни вимог одн з сторн суперник йде на поступки змню цл сво поведнки в конфлкт. Конфлкти можуть приймати саму рзну форму - вд просто сварки двох людей до великого вйськового або полтичного зткнення з участю мльйонв.

Всм конфлктам властив чотири основних параметри - причини конфлкту - гострота конфлкту - тривалсть конфлкту - наслдки конфлкту. Псляконфлктна стадя. Велике значення ма заключна псляконфлктна стадя. На цй стад повинн бути зроблен зусилля по остаточному усуненню протирч нтересв, цлше, установок, лквдована соцально-психологчна напруженсть припинена будь-яка боротьба. Врегульований конфлкт сприя полпшенню соцально-психологчних характеристик, як окремих груп, так мжгрупово

взамод. Вн сприя згуртованост груп, пдвищу рвень дентифкац членв з загальними цлями задоволення в груп. Разом з тим, вн розвива шанобливе вдношення до колишнх опонентв, дозволя краще зрозумти х нтереси, цл спонукання. 2. Причини конфлкту. Причина конфлкту тим пунктом, навколо якого розвертаться конфлктна ситуаця. Можна видлити наступн типи причин 1. Наявнсть протилежних орнтацй. У кожного ндивда соцально групи певний набр цннсних орнтацй вдносно найбльш значущих сторн соцального

життя. Вс вони розрзнюються звичайно протилежн. У момент прагнення до задоволення потреб, при наявност цлей, що блокуються, досягнути яких намагаються деклька ндивдв або груп, протилежн цннсн орнтац приходять в зткнення можуть стати причиною виникнення конфлктв. Конфлкти внаслдок протилежних цннсних орнтацй надто рзномантн. Найбльш гостр конфлкти зявляються там, де снують вдмнност в культур, сприйнятт ситуац, статус або престиж.

Конфлкти, причиною яких служать протилежн орнтац, можуть проткати в сферах економчних, полтичних, соцально-психологчних нших цннсних орнтацй. 2. деологчн причини. Конфлкти, виникаюч на рунт деологчних розбжностей, окремим випадком конфлкту протилежност орнтацй. Рзниця мж ними поляга в тому, що деологчна причина конфлкту поляга в рзному вдношенн до системи дей, як виправдовують узаконюють вдносини субординац, домнування основоположн свтогляди у рзних груп суспльства.

3. Причини конфлкту, що полягають в рзних формах економчно соцально нервност. Цей тип причин повязаний з значними вдмнностями в розподл цнностей мж ндивдами чи групами. Нервнсть в розподл цнностей сну повсюдно, але конфлкт виника тльки при такй величин нервност, яка розцнються як вельми значна. 4. Причини конфлктв, лежач у вдносинах мж елементами соцально структури. Конфлкти зявляються внаслдок рзного мсця, яке займають структурн елементи в суспльств, органзац або

впорядкованй соцальнй груп. Конфлкт з ц причини може бути повязаний, по-перше, з рзними цлями. По-друге, конфлкт з ц причини бува повязаний з бажанням того або ншого структурного елемента зайняти бльш високе мсце в рархчнй структур. Будь-хто з перерахованих причин може послужити поштовхом, першим рвнем конфлкту тльки при наявност певних зовншнх умов. Що ж повинно трапитися, щоб виник конфлкт, щоб актуалзувалася вдповдна причина

Очевидно, що крм снування причини конфлкту навколо не повинн скластися певн умови, що служать поживною середою для конфлкту. 3.Гострота конфлкту. Коли кажуть про гострий соцальний конфлкт, то передусм, мають на уваз конфлкт з високою нтенсивнстю соцальних зткнень, внаслдок яких в короткий промжок часу витрачаться велика кльксть психологчних матеральних ресурсв. Для гострого конфлкту характерн в основному вдкрит зткнення, як вдбуваються настльки часто, що зливаються в дине цле.

Гострота конфлкту в найбльшй мр залежить вд соцально-психологчних характеристик протиборствуючих сторн, а також вд ситуац, що вимага негайних дй. Вбираючи енергю ззовн, конфлктна ситуаця примушу учасникв дяти негайно, вкладаючи в зткнення всю свою енергю. 4.Тривалсть конфлкту. Кожний ндивд в свому житт неминуче стикався з конфлктами рзно тривалост. Це може бути коротка, що трива деклька хвилин сутичка мж двома ндивдуумами, а може бути протистояння

рзних груп, що трива протягом життя деклькох поколнь конфлкт мж релгями. Дослдження конфлктних ситуацй показують, що тривал, затяжн конфлкти небажан при будь-яких обставинах. 5.Наслдки соцального конфлкту. Наслдки соцального конфлкту вельми суперечлив. Конфлкти, з одного боку, руйнують соцальн структури, приводять до значних необрунтованих витрат ресурсв, а з ншою - тим механзмом, який сприя розвязанню багатьох проблем, гурту групи зрештою служить одним

з способв досягнення соцально справедливост. Подвйнсть оцнки людьми наслдкв конфлкту привела до того, що соцологи, що займаються теорю конфлктв, або, як ще кажуть, конфлктологю, не пришли до загально точки зору з приводу того, корисн або шкдлив конфлкти для суспльства. Так багато хто вважа, що суспльство окрем його складов частини розвиваються внаслдок еволюцйних змн, внаслдок цього передбачають, що соцальний конфлкт може носити тльки негативний, руйнвний характер.

Але сну група вчених, що складаться з прихильникв далектичного методу. Вони визнають конструктивний, корисний змст всякого конфлкту, оскльки внаслдок конфлктв зявляться нова яксна визначенсть. Передбачимо, що в кожному конфлкт снують як дезинтегративн, руйнвн, так нтегративн, творч моменти. Конфлкт здатний руйнувати соцальну спльнсть. Крм того, внутршнй конфлкт руйну групову днсть. Кажучи про позитивн сторони конфлкту, потрбно зазначити,

що обмеженим, приватним наслдком конфлкту може зявитися посилення групово взамод. Конфлкт може виявитися диним виходом з напружено ситуац. 6. Виршення конфлктв. Конфлктологя виробила ряд рекомендацй, проходження якими прискорю процес виршення конфлкту - пд час переговорв проритет повинен вддаватися обговоренню змстовних питань - сторони повинн прагнути до зняття психологчно соцально напруженост - сторони повинн демонструвати взамну повагу один

до одного - учасники переговорв повинн прагнути перетворити значну приховану частину конфлктно ситуац у вдкриту, гласно доказово розкриваючи позиц один одного свдомо створюючи атмосферу публчного рвноправного обмну думками - вс учасники переговорв повинн виявляти схильнсть до компромсу. Компромс явля собою такий спосб виршення конфлкту, коли конфлктуюч сторони реалзовують сво нтереси цл шляхом або взамних поступок, або поступок бльш слабй сторон, або тй сторон, яка зумла довести обрунтовансть

свох вимог тому, хто добровльно вдмовився вд частини свох домагань. ВИСНОВОК. Глибок складн процеси в сучасному укранському суспльств соцальна криза, трансформаця соцально структури, полтичн духовн змни, соцальн конфлкти - вдбуваються в суспльств перехдного стану. Сучасна криза укранського суспльства одню з самих глибоких тривалих в нашй стор. Конфлктами охоплен вс сфери життя суспльства. Найбльш небезпечними конфлкти в полтичнй сфер, особливо

в сфер влади, соцально-економчних мжнацональних вдносин. Розумння х природи, причин виникнення розвитку допоможе виробити правила поведнки шляхи урегулювання. Цлснсть Украни як держави, стабльнсть в суспльств набувають проритетне значення в способах регулювання конфлктв.