Днепропетровская область (Укр.)

Природно-ресурсний потенцал Днпропетровсько област Вступ Моя курсова робота Природно-ресурсний потенцал Днпропетровсько област- ма важливий характер, тому що природн умови стотно впливають на особливост й засади територально органзац виробництва, а що головне, на нас з вами, на ЛЮДЕЙ. Природн умови, до яких выдносять клмат, рельф, геологчну будову, географчне положення, можуть

в одному випадку гальмувати розвиток суспльного виробництва та вважатись несприятливими для людини, а в ншому - створювати сприятлив умови для технчного та матерального прогресу нормальне зволоження, достатня рчна сума додатнх температур, родючсть рвнинного грунту, наявнсть тих або нших природних ресурсв, а також корисних копалин може бути одним з головних стимулв, поштовхом для розвитку економки област, регону, крани в цлому. Природн умови справляють стотний вплив на по-перше людину, яка буде в них працювати,

структуру народного господарства крани, регону та види виробництва, що залежать вд природних умов. Присутнсть або брак якихось природних умов, дикту розмщення продуктивних сил на територ. Щоправда, нколи, через змну природних умов - доводиться перерозподляти продуктивн сили на територ. Природн ресурси тим елементом продуктивних сил, на який спрямована праця людини. Вигднсть чи невигднсть використання природних ресурсв визначають за критерями господарсько вддач цих

ресурсв при порвнянн затрат на х освоння переробку. Ц затрати залежать вд виду ресурсу, його мсця перебування корисного вмсту. Вони не постйними, а можуть зростати чи знижуватись залежно вд обктивних економчних обставин. З економчного погляду, вони виражають категорю оборотних фондв, тобто частини виробничих фондв, яка повнстю споживаться в кожному виробничому цикл яка цлком переносить свою вартсть на створену продукцю

для продовження виробництва вдтворються як у натуральнй, так у вартснй форм псля кожного циклу. Варто зазначити, що який би природно-ресурсний потенцал на мала крана, регон чи область, найважлившим критерм його корисност економчна оцнка, тобто умння як найменше його витрачати, а отримувати максимальну вддачу, та не приносити велико шкоди природно-територальному комплексу. 1. Роль природних ресурсв у формуванн економчного потенцалу

Починаючи ций роздл, треба по-перше зазначити, що чткого визначення потенцал та ресурси не мають. У рзних тлумачних виданнях, з економчно та соцально географ свту, можна знайти таке формулювання природно-ресурсний потенцал ПРП територ акватор це сукупна продуктивнсть природних ресурсв, засобв виробництва предметв споживання, яка виражаться у х сукупнй споживнй вартост, У такому розумнн ПРП територ акватор посда цлком певне мсце в систем суспльство природа.

Сфера взамод природи й суспльства охоплю не лише безпосередньо експлуатован, а й ус розвдан природн ресурси, що складають ПРП територ, оскльки в перспектив, решта теж може бути залучена до народногосподарського обгу. Разом з поняттям ПРП територ акватор використовують термни потенцал ландшафтний, потенцал природних ресурсв. Потенцал ландшафтний характеризу фзичний стан енергетичну забезпеченсть географчних ландшафтв, як визначають хню здатнсть виконувати природоохоронн та соцально-економчн функц, а також задовольняти

суспльн потреби через рзн види природокористування. Потенцал природних ресурсв це здатнсть природного комплексу або його окремих компонентв задовольняти потреби суспльства в енерг, сировин, здйсненн рзномантних видв господарсько дяльност. Величина потенцалу природного потенцалу ландшафтного, на вдмну вд природно-ресурсного, оцнються в природних натуральних показниках ммрк водний, кВт-год енергетичний та н

За системним ученням, ПРП територ акватор цлсна система складноорганзованих обктв. Його цлснсть визначаться закономрним сполученням взамноумовлених природних соцально-економчних зв язкв залежностей, що поднують територальне вс природн ресурси. ПРП це обктивна дйснсть водночас сукупнсть економчних вдношень, що складаються на баз його використання. Найважлившою властивстю ПРП територ як системи те, що вн становить природний комплекс, у якому снують

тсний взамозвязок та рархчна пдпорядковансть усх компонентв, що його складають. Змни в одному з них викликають вдповдн змни в ншому, й навпаки. Для ПРП територ характерна наявнсть компонентно, функцонально, територально та органзацйно структур. Компонентна структура ПРП це внутршн та мжвидов спввдношення природних ресурсв лсових, земельних, водних тощо. Щодо цього ПРП територ акватор може бути подлений на так групи ресурсв мнеральн паливно-енергетичн

й металев корисн копалини, нерудна сировина, сировина для металургйно промисловост, грничо-хмчна сировина, будвельн матерали, водн поверхневий стк, пдземн води, земельн з урахуванням сльськогосподарського призначення Й характеру грунтового покриву, лсов щорчний прирст деревини, природно-рекреацйн рекреацйн територ, придатн для створення санаторно-курортних закладв, баз вдпочинку, туристичних маршрутв тощо. Функцональна структура ПРП вдобража класифкацю природних ресурсв за хньою здатнстю до формування комплексв

та участ в територальному подл прац, що втлються в господарськй спецалзац окремих територй видобуток вуглля, лсове господарство тощо. Територальна структура ПРП характеризу рзн форми просторово органзац природно-ресурсних комплексв вуглля залзна руда для виплавлення металу тощо. Органзацйна структура ПРП розгляда природн ресурси пд кутом зору хньо самоорганзац, самовдтворення, а також щодо ефективност хньо експлуатац, охорони й вдтворення.

Розвиток ПРП територ в час ма циклчний характер веде до формування ресурсних циклв, як вдображають життдяльнсть потенцалу природних ресурсв. Пд ресурсним циклом розумться сукупнсть перетворень просторових перемщень певно речовини або групи речовин, що присутн на всх етапах використання його людиною виявлення, пдготовка до експлуатац, вилучення з природного середовища, перероблення, споживання, повернення в природу в межах суспльно ланки загального кругообгу дано речовини на

Земл. Важливе значення в систем рацонального природокористування мас природно-ресурсне районування. Воно базуться на економко-географчному вивченн ПРП вдобража пдсумки еколого-економчно оцнки ПРП, да змогу встановити не тльки яксн, а й певн кльксн меж ресурсу. Крм цього, природно-ресурсне районування розкрива особливост органзацйно структури ПРП як системного утворення в компонентному, функцональному й територальному аспектах.

У практичному аспект природно-ресурсне районування може слугувати науковим обгрунтуванням для схем комплексного використання, охорони Й вдтворення ПРП, тобто природокористування в цлому. Рацональне використання та охорона ПРП найважливша проблема сучасност в багатьох регонах свту. Пд охороною ПРП розумють систему заходв, що спрямован на пдтримання яксних кльксних параметрв його продуктивност в нтересах розвитку суспльства. Вдтворення

ПРП можна розглядати як процес вдновлення попереднього стану й збльшення продуктивност природних ресурсв територ. Охорона вдновлення ПРП охоплю широкий комплекс заходв щодо функцонування природокористування технологчних, вдтворювальних, господарських. Важливим завданням природокористування також вдновлення природних ресурсв, щонайперше родючост грунтв, вдновлення рибних ресурсв, продуктивност лсв т. н. Господарськ заходи повязан з удосконаленням територально органзац в природокористуванн, розробленням

схем комплексного використання, охорони природних ресурсв хнх окремих компонентв, провадженням ефективно цново полтики, викликано введенням плати за користування природними ресурсами. Високий рвень концентрац промисловост в багатьох регонах свту, нтенсифкаця сльськогосподарського виробництва, не завжди виважена з економчного погляду полтика в розмщенн й розвитку окремих галузей виробництва призвели до надмрних техногенних навантажень на природн ресурси. нод вплив господарсько дяльност на

довклля зрвняний з природними катаклзмами. В умовах ринково економки найважлившою проблемою в систем природокористування вдпрацювання механзму фнансування природозахисних заходв. У багатьох кранах свту для виршення ц проблеми вводяться екологчн податки, плата за користування природними ресурсами, пльги при кредитуванн ресурсозбергальних технологй тощо. Корисним ринковим механзмом стимулювання виробництва альтернативно екологчно продукц екобанки.

Обмн речовиною мж суспльством природою подляться на основн ресурсн цикли й пдцикли 1 цикл енергоресурсв енерг з енергохмчним гдроенергетичним пдциклами 2 цикл металорудних ресурсв металв з коксохмчним пдциклом 3 цикл неметалево викопно речовини з групою пдциклв грничо-хмчних, мнеральних, будвельних матералв, особливо цнних рдких нерудних корисних копалин 4 цикл лсових ресурсв лсоматералв з лсохмчним пдциклом 5 цикл рунтових клматичних ресурсв та сльськогосподарсько речовини 6 цикл ресурсв фауни й флори з серю пдциклв,

що розвиваються на баз бологчних ресурсв вод, ресурсв мисливського господарства та корисних дикоростучих плодв рослинност. Дяльнсть людини дода до ПРП територ акватор яксно нову ознаку поряд з самоорганзованою вона ста керованою системою, спрямовансть функцонування яко пдпорядкована не лише саморегуляц потокв речовини, енерг та нформац, а й економчним нтересам. Маючи безпосереднй звязок з суспльним виробництвом, з задаволенням потреб людей,

ПРП територ акватор великою мрою фактичним потенцалом усього подальшого прогресу суспльства. Структура, розмщення та економчна оцнка природно-ресурсного потенцалу Днпропетровсько област Днпропетровська область утворена 27 лютого 1932 року. Розташована у пвденно-схднй частин Украни, в басейн середньо та нижньо теч Днпра. Межу на пвноч з Полтавською та Харквською областями, на сход з

Донецькою, на пвдн з Запорзькою Херсонською, на зход з Миколавською та Кировоградською областями. Займа площу 31 тис. кв.км тобто майже 7 площ держави. Населення приблизно 3893 тис. чоловк. Днпропетровська область Подляться на 20 районв, ма 19 мст, у т.ч. 10 областей пдпорядкування, 54 селища мського типу, 1452 сльськ населен пункти.

Вигдне географчне положення, значн поклади корисних копалин, розтушування у фзико-географчнй зон, сприятлив грунтово-клматичн умови, густа транспортна стка сприяють розвитков господарського комплексу област. Центр Днпропетровсько област мсто Днпропетровськ. Вн розташований на берегах нижно теч судноплавного Днпра на шляху мж вугльним Донбасом залзорудним Криворжжям.

Мсто найбльшим в Укран та одним з найбльших у свт центром чорно металург та звязаних з нею галузей. В промисловост зайнято 32,7 усх працюючих, на транспорт 9,4 , у будвництв 9,2 . У мст два потужн металургйн, два трубопрокатн коксохмчн заводи, функцонують велик пдпримства важкого машинобудування по випуску металургйного обладнання, верстатобудвельний, електровозний, вагоно-ремонтний, парового машинобудування, важких пресв. Поверхня област хвиляста рвнина з розвинутою долинно-балковою

сткою. Геоструктурну основу територ област становлять три регони. Правобережна частина знаходиться у межах Приднпровського частково Кровоградського блокв Укранського щита, складених метаморфчними та нтрузивними породами докембрйського фундаменту, на поверхн якого заляг покрив осадочних вдкладв. Пвнчно-захдна частина лвобережжя явля собою схил Днпровсько-донецько западини, пвденно-схдна

Донецько-Орльську сдловину. На поверхн фундаменту, зануреного на глибину до 4-5 км заляга товща осадочних порд вд девону до неогену. Майже суцльний антропогенний покрив представлений переважно лсовидними утвореннями, а в рчкових долинах пщаними алювальними вдкладами. Поверхня област хвиляста рвнина висотою 100-200 м. На пвнчному заход вдроги Приднпровсько височини вис.

До 192 м, яка поступово знижуться у пвденно-схдному напрям обриваться до долини Днпра крутим уступом. На крайньому пвдн ця височина переходить у Причорноморську низовину. Лвобережна частина област зайнята Приднпровською низовиною, на крайньому пвденному сход вдроги Приазовсько височини. В цлому поверхня дуже розчленована глибокими долинами рчок, балками та ярами.

Область ма рзномантн корисн копалини, за запасами деяких з них, зокрема залз, марганцевих руд та каолну, посда провдне мсце в кран. На територ Днпропетровсько област Криворзький залзорулний басейн та Нкопольський марганцевий басейн. Важливе промислове значення мають також поклади титанових, цирконвих, нкелевих та кобальтових руд та бокситв. Область добре забеспечена паливними ресурсами кам яне вуглля

Захдного Донбасу, буре вуглля, нафта газ. Рзномантн будвельн матерали представлен вогнетривкими глинами вапняками, кварцитами, гнейсами, гпсом, псками, грантами. джерела мнеральних вод. Клмат помрно континентальний. Взимку часто бувають вдлиги та значн морози з втрами, влтку й навесн сухов та пилов бур. Тривалсть вегетацйного пероду 210 днв. На тертор Днпропетровсько област 145 рчок, завдовжки понад 10 км.

Рчки належать до басейну Днпра, який перетина територю област. Основн його притоки Орль та Самара з Вовчою лв, Мокра Сура, Базавлук, нгулець прав. Рчки рвнинного типу, переважно снгового живлення. Озер в област небагато, та й вони незначн за своми розмрами. У межах област частини Днпродзержинського, Каховського а також

Днпровського водосховищ. Багато невелих водосховищ та ставкв. Для постачання питно та технчно води районов Криворжжя споруджено канал Днпро-Кривий Рг. Грунт та рослиннсть. У грунтовому покрив переважають звичайн й пвденн чорноземи, а також темно-каштанов, по долинах рчок чорноземно-лучн, дерново-лучн й пщан грунти. Майже вся територя област розорана. Природна рзнотравно-типчакова типчаково-ковилова рослиннсть трапляться

по схилах балок рчкових долин. Лси заплавн, байрачн полезахсн лсов смуги займають 2,7 територ област. Найбльш масиви лсв Самарський бр дубово-сосновий та Дбровський лс дуб, ясен, клен, липа. Область лежить у степовй зон, де поднуються пвнчностепов пдвищен та схилов, на крайньому пвденному заход середньорвнинн та схилово пдвищен природно-територальн комплекси. На територ област 123 природно-заповдн обкти загальна площа 13,5 тис.

Га, у т.ч. 15 державних заказникв Кльченський, Солоний лиман, Балка Бандурка, Волошанська Дача, Грабвський т.д три памятки природи. У зв язку з високою концентрацю промислових пдпримств особливе значення ма охорона повтря, значн роботи проводяться по будвництву та реконструкц очисних споруд на великих промислових пдпримствах. Народне господарство Днпропетровщина один з провдних районв залзорудно та марганцеворудно промисловост

та чорно металург, з розвинутою енергетикою, машинобудуванням, хмчною промисловстю, виробництвом будвельних матералв, високонтенсивним сльським господарством, що спецалзутся на вирощуванн зерна, соняшнику, овочв та м ясо-молочному тваринництв. Фауна Фауна област представлена степовими деякими лсовими тваринами 69 видв ссавцв, 59 риб, 10 земноводних, 12 видв пдвидв плазунв, 246 видв птахв. З хижакв водяться вовк, лисиця, тхр, перевязка, куниця лсова та барсук.

Провдн галуз господарства Днпропетровсько област област, що розвиваються пд впливом природно-ресурсного потенцалу Промисловий комплекс област спираться на енергетичну базу, що включа мсцев кам яне вуглля, газ та довзн паливн ресурси. Вугльна промисловсть представлена виробництвом вуглля у Захдному Донбас. Дють Криворзька та Приднпровська ДРЕС, Днпродзержинська ГЕС. Значного розвитку здобула грничодобувна промисловсть.

Найбльш грничо-збагачувальн комбнати по видобуванню та переробц залзно руди Пвденний, Новокриворзький, Центральний, Пвнчний, нгулецький. Спецалзацю област визнача наперед чорна металургя. Вона представлена 30 пдпримствами об днаннями. В област Днпропетровський та Нижньоднпровський трубопрокатн та

Нкопольський та Новомосковський трубн заводи. Розвиваться коксохмчна, хмчна та нафтохмчна промисловсть, тсно повязана з чорною металургю. Найбльш пдпримства хмчно промисловост днпропетровське виробниче обднання Днпрошина, днпродзержинське виробниче обднання Азот та н. На мсцевй металургйнй баз створено металомстке машинобудування, яке представлено виробництвом грничих та ковальсько-пресових машин, магстральних вагонв, бурякозбиральних комбайнв, баштових кранв, машин

та устаткування для харчово, лсово, паперово, комбкормово та нших галузей промисловост. Розвинут хмчна, електротехнчний, комунальне та нш галуз машинобудування. Швидкими темпами розвиваться промисловсть будвничих матералв. Провдн галуз харчово промисловост розмщено по всй област борошно-мельно-круп яна, олйно-жирова, макаронна, м ясна, молочна, пивоварна. В Днпропетровськй област 15 комбкормових заводв.

Легка промисловсть спецалзуться на випуску верхнього трикотажу Днпропетровськ, шкряного взуття Кривий Рг, швейних виробв тощо. Деревообробна та паперова промисловсть працюють на довзнй сировин. У Днпропетровську працю одна з найбльших на Укран паперова фабрика, а також меблевий комбнат. На терирор област сформувалися три промислов вузли.

Промислову основу Днпропетровського вузла становить чорна металургя та тсно повязане з нею машинобудування та хмчна промисловсть. З нших галузей значне мсце займа легка, меблева та будвельних матералв промисловсть. У структур промислового виробництва Криворзького вузла переважають залзорудна промисловсть та грничорудне машинобудування у поднанн з легкою та харчовою промисловстю. Днпродзержинський вузол видляться металургю, хмчною та машино-будвною галузями. х доповню легка, харчова,

будвельних матералв та деревообробна промисловост. Сльськ угддя займають 2522 тис. га. Площа зрошувальних земель 237.5 тис. га , осушених 0.7 тис. га. Найбльш зрошувальн системи областКриворзька, Нкопольська, Марганецька. Провдна культура озима пшениця, вирощують також ярий ячмнь, кукурудзу та зерно, просо, гречку. З технологчних сонячник, пвденн конопл, сою.

Значн площ пд кормовими культурами однорчн та багаторчн трави, кукурудза на силос та зелений корм, кормов корнеплоди тощо, а також пд овоче-баштанними культурами картоплею. Розвиваються садвництво яблун, вишн, груш, виноградарство та ягдництво. У тваринництв провдною галуззю скотарство м ясо-солочного напряму, розвиваються свинарство, ввчарство, птахвництво, рибництво. Проблеми антропогенного впливу на навколишн природне середовище

Як завжди, важливою проблемою стосункыв людини та природи, виступа запобгання можливим негативним наслдкам впливу людини на навколишн середовище. Як бачимо, промисловий потенцал Днпропетровсько област дуже великий, та людина, використовуючи це, наносить невдтворну шкоду природ. Дуже забруднюють повтря величезн промислов заводи днпропетровське виробниче обднання Днпрошина, днпродзержинське виробниче обднання Азот, облтепломережа, рзн об кти чорно металург, деревообробн

комбнати, машинобудвн, трубопрокатн та трубн заводи. Пдпримства мста найбльше викидають у навколишн середовище пилу, вд якого дуже стражда бюджет мста та област. Значним е збиток й вд окису азоту срчаного ангдриду вдповдно. Найбльш запилювач мста - об кти хмчно, коксохмчно промисловост. На багатьох пдпримствах мста гранична допустима концентраця

ГДК за окремими нгреднтами перевищують нормативи, що свдчать про недосконалсть технологчних процесв та неуважнсть до питань охорони природи з боку кервництва пдпримств. Так, на хмчному завод викиди ксилолу в 34,2 раза перевищують ГДК, толуолу - в 19,5 раза 44,4 ГДК по пилу на ДОКов, облтепломережа - 13,9 ГДК ц речовини. Машинобудвний завод забрудню атмосферу щорчно 40 кг свинцю 2

ГДК, по уайт-сприту - 4,2 ГДК. Слд вдзначити особливу небезпечнсть для здоров я населення свинцю, який належить до системних отрут. Економчний збуток вд забруднення м. Днпропетровськ, як великого економчного вузла автомобльним транспортом лише на трьох головних артерях мста становить 0,86 млн. грн.рк, у т.ч. вд окису вуглецю - 0,6, вуглеводнв - 0,4, окису азоту 0.3 млн. грн. на рк.

В цлому ж по названих нгреднтах щорчно викидаться 22,0 тис.т. шкдливих речовин, як приносять шкоду по-перше ж людин. Загальний економчний збиток по м. Днпропетровськ вд забруднення атмосферного повтря стацонарними пересувними джерелами дорвню 8,53 млн. крб.рк Економчний збиток вд забруднення атмосфери - лише одна з складових нтегрального збитку вд забруднення навколишнього середовища, земельних водних ресурсв як у промисловому, так в комунальному господарств

мста. Все це потребу проведення додаткових дослджень, органзац монторингу природного середовища м. Днпропетровськ та Днпропетровсько област в цлому. Наслдком попереднього, не завжди грамотного рацонального господарювання е те, що на територ Днпропетровсько област клька мсцевостей з напруженою екологчною ситуацю. Тут антропогенне навантажання на ландшафти значно перевищу х вдтворююч та захисн можливост, а тому

це призводить до значного погршення природних умов стосовно виробничих запитв людини сантарних вимог життдяльност. Одним з таких регонв промисловий центр - мсто Днпропетровськ, де сконцентрован велик промислов пдпримства, мешка 30 жителв област не досить сприятлив мкроклматичн умови. Головними чинниками напружено екологчно ситтуац е забрудники в атмосферному повтр, водах мських рчок-потокв Орль та Самара, несанкцонаван смттзвалища по берегах водойм пустирях.

Друга територя екологчно напруги - це долинн ландшафти рчок. На протяз клькох десятирч з русла та низько заплави у великих розмрах видобували гравйно-пщану сумш для будвництва житла, шляхв сполучення та нших народногосподарських потреб. Однак неконтрольована науково небезпечна розробка призвела до падння русел рчок. Ця проблема дуже актуальною для жителв Днпропетровська, атже це питна вода, без яко не буде працювати

жодна галузь промисловост, лише тому, що нема кому буде на нй працювати. Ця проблема потребу негайного виршення владою мста, атже неяксна питна води призводить до зниження загального ммунтету людей, а особливо дтей. Будвництво гребель великих водосховищ на рвнинних рчках завжди негативно позначаться на стан природного середовища. Починаться абразйне руйнування високих берегв, що активзу водну ерозю, пдтоплюються чимал територ,

стрибки рвня води - до 10 метрв - заважають рацонально використовувати длянки периодичного осушення, а сама водойма перетворилась у громаджувач забрудникв, що потрапляють з водою у рчку. В Днпропетровськый област проводиться значна робота по виявленню взяттю пд охорону держави цнних об ктв природи, що утворюють природно-заповдний фонд област входять до державного природно-заповдного фонду. Кльксть х зроста з року в рк. Важливою проблемою у всьому свт е лквдаця промислових побутових вдходв,

смття. Тепер в облас пд смттзвалищами зайнято сотн гектарв земель, як б могли бути використан для нших потреб при цьому вони у багатьох випадках сам е джерелами забруднення середовища. В Днпропетровськй област понад 41 усього земельного фонду вражено водною ерозю, майже чверть територ зсувонебезпечна, понад ОО тис.га перезволожен. з загально площ област 31.9 тис. км2 сльськогосподарськ угддя займають 2045 тис.га, або майже 86 територ, в тому числ 12,2 пд сножат та пасовища.

Це значно перевищу можливост ландшафтв до саморегуляц, а тому активна водна ерозя завда велико шкоди. За пдрахунками, внаслдок ероз втрачаться грунту пересчно майже 22 тонни з гектара, що екввалентно втратам до 40 потенцйного врожаю. А всього щорчно в област змиваться у рчки та водойми бля 80 тис. тонн гумусу. Ось чому в област для кожного з господарств розроблен схеми ландшафтно органзац територ, як дозволяють так розмстити угддя по елементах рельфу та органзувати обробку полв, щоб максимально зменшити або ж

припинити ерозю грунтв зберегти землю, як для нас, так для далеких нащадкв. У сльському господарств основними джерелами забруднення велик тваринницьк комплекси, де не завжди чтко налагодженн вивезення гновки на поля, вона потрапля у найближч водойми, а також склади отрутохмкатв мнеральних добрив, як е у кожному господарств. Останнми роками в Днпропетровськй област заборонене внесення отрутохмкатв та мнеральних добрив за допомогою авац, заборонене

застосування деяких з них - найбльш стйких токсичних та органзовуться х збирання вивз на переробку. Усе бльших масштабв набувають бологчн методи боротьби з шкдниками сльськогосподарських культур, однак сучасне нтенсивне землеробство неможливе без застосування рзних хмчних сполук. Додаток 1 Додаток 2 Додаток 3