План

1. Вступ

2. Патоморфологія

3. Клініка

4. Діагноз

5. Диференційна діагностика

6. Прогноз

7. Лікування

Вступ

Сухий плеврит спостерігається при різних захворюваннях легень (гостра і хронічна пневмонія, інфаркт легень), як супутній процес при нелегеневих захворюваннях (піддіафрагмальнім абсцесі, холециститі, панкреатиті), а також при деяких колагенових захворюваннях (ревматизмі) і особливо при туберкульозі. В останнім випадку клінічне значення сухого плевриту може бути дуже важливим, так як він деколи являється єдиним проявом протікаю чого процесу і часто являється етапом розвитку ексудативного плевриту.

Патоморфологія

Плевра потовщена, повнокровна, ту скла з шершавою, інколи з зернистою поверхнею (осідання фібрина). Спостерігається злущування мезателія, внаслідок чого оголюються волокнисті структури плеври. При сприятливому протіканні відкладений фібрин розсмоктується, однак частіше відбувається організація випавшого фібрина, що викликає утворення плевральних злук.

Клініка

Сухий плеврит частіше всього протікає з вираженим больовим синдромом, особливо при втягненні в процес пристінкової плеври, однак ураження вісцеральної протікає, як правило, без болі. Біль збільшується при кашлі, глибокому вдосі, інколи навіть при розмові. Біль, зумовлений ураженням реберної плеври, локалізується переважно в області патологічного процесу. При запаленні других відділів пристінкової плеври біль може спостерігатися поза грудною кліткою: при ураженні купола плеври відзначається болем у м’язах плечового поясу (симптом Штернберга); при діафрагмальному плевриті можлива біль в правій підхрящевій області, інколи симулюють картину гострого живота; при медіостенальнім плевриті біль іррадіює в область грудини.

Кашель переважно сухий, відзначається відставання ураженої половини грудної клітки в диханні.

При перкусії відзначається обмеження рухливості краю легень на стороні пошкодженої половини грудної клітки.

При аускультації шум тертя плеври.

Температура тіла нормальна або субфебрильна, рідко перевищує 38^о
С. При дослідженні крові виявляється незначний лейкоцитоз, помірно прискорене ШОЕ. Рентгенологічна картина мало характерна: спостерігається більш високе стояння діафрагми на стороні пошкодження, інколи легке затемнення в бокових відділах легеневого поля.

Клінічне протікання переважно легке і в основному залежить від первинного захворювання. Сухий плеврит триває 1-3 неділі. Затягнений і рецидивуючий сухий плеврит характерний для активного туберкульозного процесу в легенях або лімфатичних вузлах середостіння.

При накопиченні ексудату в порожнині плеври біль заспокоюється, шум тертя зникає, розвивається клінічна картина ексудативного плевриту.

Діагноз

Сухий плеврит в типових випадках (при наявності двох основних симптомів-болі і шуму тертя плеври, характерно збільшуються болі при глибокому вдосі). Значно тяжче вияснити причину розвитку сухого плевриту.

Диференційна діагностика

Необхідна з перикардитом, міжреберною невралгією і міозитом, гострим животом. Забруднення можуть виникнути при діафрагмальному плевриті. При діафрагмальному плевриті діагностична важкість пов’язана з тим, що шум тертя плеври зазвичай не вислуховується. Має значення біль в поясниці і верхньому відділі живота, як це спостерігається при холециститі, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, нирковій коліці. Діагностика ускладнюється у зв’язку з можливою наявністю при діафрагмальному плевриті ікоти, блювання і навіть порушення ковтання. Все це створює картину гострого живота. При діафрагмальній діагностиці з гострим животом потрібно мати на увазі, що відсутність збільшення болю при глибокій пальпації живота з порівнянням з поверхневою і вираженим лейкоцитозом свідчить про плеврит.

Прогноз

При сухому плевриті, як правило, благоприємний.

Лікування

Необхідне лікування основного захворювання. Застосовують також симптоматичні засоби: баралгін, проти кашльові засоби; відволікаючі зігрівальні компреси, гірчичники, змащування настойкою йоду, ЛФК, дихальна гімнастика.