Конституція Пилипа Орлика

МНСТЕРСТВО ОСВТИ ТА НАУКИ УКРАНИ Нацональна грнича академя Украни Кафедра полтолог та укранознавства РЕФЕРАТ по дисциплн сторя держави та права Украни на тему Конституця Пилипа Орлика Виконав ст. гр. ГП-2000-1, Шашенко Д. О. Переврила викл. каф професор Швидько Г.К. Днпропетровськ, 2001 р. ПЛАН РОБОТИ Вступ

С. 1. Науков парадгми щодо Конституц Пилипа Орлика. С. 2. КОНСТИТУЦЯ сторя, поняття, функц. С. 3. ПАКТИ Й КОНСТИТУЦ ЗАКОНВ ТА ВОЛЬНОСТЕЙ ВЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО. Змст правових норм та х оформлення з точки зору визнаних норм конституцйного права. С. 14 Заключення С. 22 Список лтератури С. 23 ВСТУП

Конституця будь-яко держави основним, найголовншим законом. Конституця виступа як джерело права. Вона закрплю вдносини, що склалися, да перспективи, напрямки розвиткувона встановлю фундаментальн, принципов положення органзац дяльност, як держави та взагал суспльства,констату правовий статус особистост. Конституця мстить в соб не лише форму державного ладу, организацю публично, легитимно влади, делающей свои веления обязательными на определенной территории, але й вдношення держави

до усх сфер позадержавного, гражданського життя. Економка, полтика, соцальн вдносини, духовне життя та питання культури знаходять сво, окреслен основним законом правила функционування, розвитку. Конституця установлю норми взамовдносин особистост держави, права та обовязки сторн особистость - держава , гарант та меж прав свобод людини в даному суспльств, правила взамовдносин мж людьми. Основний закон викону також важливу нравственную, мировоззрнчеську, философську функцию с ц точки зору,

свордним джерелом для появи концепцй, принципв, цлей формування особистост, що була б адекватна демократичному, вдкртому суспльству, виховання в дус поваги прав та свобод людини, терпимост, вдповдальност, миру та толерантност. Конституцонн положення про людину, права свободи як найвищу цннсть, идейною платформою рыночно економки, экономичних свобод политичного плюралзму, правово держави, громадянського суспльства. Украна держава дуже молода. Адже, що таке 10 рокв нашо державност порвнянн, наприклад, з сьома сторччями

державност Велико Британ, яка матрю сучасних конституцйно-демократичних моделей , нажаль, конституцйний досвд нашо крани досить сумний ми не змогли створити Основний закон з першого разу, а коли прийняли його вдруге, то сам не завжди його виконумо бльшисть законв в нашй держав розбгаються з Конституцй, а нод прямо й суперечать. Чому так Адже нби вс намагаються робити, як найкращ, а виходить як завжди.

Поста питання А чи завжди так було Невже до влади нколи не приходила людина, яка мала достатнй талант та осву, щоб щось змнити на краще Часто ми забувамо, що ми, укранц вропейською нацю, яка завжди дягнулася у свому розвтку на Захд, хоча доля нод розпоряджалася накше. А тому ця наця нердко була здатна народити полтика захдного типу, якй мг би провести свою нацю до вропи не через вкно , а широкою дорогою свочасного прогресу.

В славетному ряду таких людей, рядом з Мазепою та Хмельницьким, стоть гетьман Пилип Орлик, автор першого у свт конституцйного твору Це був один з найвидатнших дячв ХУ-ХУ ст самовд-даний укранський патрот, який все життя присвятив боротьб за незалежнсть Украни. Вн походив з чеського роду, одна лня якого подалася до Польщ. Вн народився 1672 року на Вленщин, вчився в

Киво-Могилянськй колег був учнем славетного вченого Стефана Яворського, що був пзнше мсцеблюстителем патраршого престолу в Москв. Орлик працював у Генеральнй Вйськовй Канцеляр, де його пзнав й оцнив Мазепа. З 1700 року став вн генеральним писарем одним з найближчих найбльш доврених людей гетьмана. Вн належав до ново формац Мазепиних спвробтникв, не звязаний з родовою старшиною крм шлюбу з дочкою

Полтавського полковника Герцика всм був зобовязаний свом здбностям та гетьманськй ласц. Довгий час вн диний був утамничений в полтичн плани Мазепи й залишився врним йому до смерти. Пакти й Конституц , написан гетьманом Вйська Запорозького Пилипом Орликом та його спвробтниками Г. Герциком, А. Войнаровським, були прийнят 5 квтня 1710 р. у

Бендерах, першою вропейською конституцю в сучасному розумнн. Науков парадгми щодо Конституц Пилипа Орлика Щодо стор створення цього визначного документу та його практичного застосування снують неоднозначн погляди та висновки. Наприклад, видатний канадський вчений О. Субтельний писав наступне У 1710 р. Пилипа Орлика 1710 1742, що при Мазеп був генеральним писарем, обирають гетьманом у вигнанн.

Намагаючись завоювати соб пдтримку, Орлик склада проект так звано Бендерсько конституц. Нею вн зобовязувався обмежити гетьманськ прерогативи, зменшити соцальну експлуатацю, зберегти особливий статус запорожцв боротися за полтичне й церковне вдокремлення Украни вд Рос у випадку, якщо вн здобуде владу на Укран. За пдтримки Карла XII Орлик вступа в союз з кримськими татарами та

Оттоманською Портою й на початку 1711 р. розпочина спльний похд запорожцв татар проти росян на Укран. Псля клькох вражаючих успхв цей похд провалився. Протягом наступних рокв Орлик з невеликою групою прибчникв здить вд одн вропейсько столиц до ншо в пошуках пдтримки сво справи. Врешт-решт гетьмана на вигнанн нтернували в Оттоманськй мпер. Проте вн не припиняв бомбардувати французьких, польських, шведських турецьких полтичних

дячв манфестами про недолю Украни та разом з сином Григорм планувати кроки, спрямован на звльнення втчизни вд московського ярма Субтельний О. Украна. сторя на CD-ROM Антологя стор Украни. Укранськ вчен А. Г Слюсаренко та М. В. Томенко навпаки без жодних вагань заявляють, що Пакти й Конституц першою вропейською конституцю в сучасному розумнн, а

Конституця Пилипа Орлика дяла на Правобережнй Укран до 1714 р. Слюсаренко А. Г Томенко М. В. сторя укрансько конституц, 1993. С. 9. Н. Полонська-Василенко так характеризу цю подю Ця конституця, в якй гармонйно поднано нтереси гетьманату, старишни як провдно верстви Украни, та Запоржжя, як вйськово сили, була в той же час манфестом державно вол укрансько нац перед

цлим культурним свтом До цього можна додати, що поява негайно псля Полатвсько катастрофи може в значнй мр пояснити, чому саме пляни великого гетьмана зазнали поразки вона свдчить, що вн не мав пд собою твердого грунту, не мав середовища, на яке мг спиратися, не мав т сили, яка могла б примусити вс середовища схилятися перед нею Гетьманування Пилипа Орлика пройшло поза Украною, але в боротьб за незалежнсть.

Полонська-Василенко Н. сторя Украни, 1995. С. 173 При тм списано нтересн постанови, яке ма бути правлнн гетьманське, хоч с постанови не були здйснен, бо взяти Украну в сво руки сим людям не удало ся нколи, але вони цкав, як вираз поглядв бажань сих людей, що- звязали свою долю з визволеннм Украни. В постановах сих богато нового, що могло б бути важним кроком наперед зауважу М. С. Грушевський Грушевський М. С. люстрована сторя

Украни. на CD-ROM Антологя стор Украни Отже, як ми бачимо, погляди бльш авторитетних вчених схиляються до того, щоб вважати Пакти Конституц лише талановитим твором людей, котр попередили час на майже 70 рокв а саме через стльк часу зявилися перш конституц вропи та США. Але, приймаючи до уваги сторичн обставини епохи Пвнчно вйни, було б занадто ризиковано розглядати цей документ як такий, що принс би укранському народов

реальну користь. Незважаючи на це, сучасна сторична нука Украни намагаться розглядати твр Пилипа Орлика як першу конституцю в свтовй стор. Що ж мають на уваз вчен-сторики, використовуючи цей термн, такий простий та звичний на перший перший погляд Що виступа критерм надання тому чи ншому документу статусу конституц КОНСТИТУЦЯ сторя, поняття, функц Термн конституця як вважаться, вд лат.

Constitutio устрй, установлення у рзн часи використовувався в рзних значеннях. Так, зокрема, у Стародавньому Рим конституцями називали деяк акти мператора, а у середньовчнй вроп - акти, в яких закрплювалися привле та вольност феодалв Велика хартя вольностей 1215 р. в Англ, Великий березневий ордонанс 1358 р. у Франц тощо. В той же час н в античному свт, н в середн вки сучасного поняття конституц не снувало.

Як не було таких законв, як можна було б розглядати як юридичну базу чинно нормотворчост, як акти, як б визначали належну органзацю державно влади, закрплювали гарант прав свобод людини. Сучасна наука конституцйного права використову термн конституця у клькох значеннях конституця юридична, конституця фактична, конституця соцальна. Юридична конституця - це система правових норм, як закрплюють засади конституцйного державного ладу, встановлюють найвищ правов гарант прав свобод людини громадянина,

визначають систему, принципи органзац функцонування органв публчно влади органв державно влади органв мсцевого самоврядування, встановлюють територальний устрй держави. У залежност вд способу вираження цих норм, юридичн конституц, в свою чергу, можуть мати формальний або матеральний характер. Формальна конституця становить собою закон або клька законв, який прийматься в особливому порядку ма найвищу юридичну силу по вдношенню до всх нших законв.

Матеральна конституця становить собою акт або велику кльксть прийнятих у рзн часи нормативних актв, судових ршень та конституцйних звичав, як визначають засади державного ладу, основи органзац органв державно влади, закрплюють та гарантують права свободи людини, регулюють взамовдносини з державною владою. Матеральна конституця не носить формалзованого характеру, тобто акти, як складають, не мають вищо юридично сили по вдношенню до нших законв. Фактична та соцальна конституця - ц термни застосовуються для характеристики

реальний стан суспльних вдносин, як складають предмет конституцйного регулювання, вони позначають реально снуюч в кран основи державного ладу, фактичну ситуацю з правами та свободами людини тощо. Найбльш поширеним використання термну конституця в його формально-юридичному значенн, тобто як основного закону держави що прийматься в особливому порядку, ма найвищу юридичну силу та регулю найважливш суспльн вдносини, як визначають принципи органзац публчно влади, закрплюючи при цьому засади конституцйного

ладу, гарант прав свобод людини громадянина, систему, порядок органзац компетенцю органв державно влади, територальний устрй держави, державн символи Чиркин В. Е. Конституционное право Россия и зарубежный опыт М. Зерцало ,1998 С.29 . В переважнй бльшост кран, в тому числ й в Укран, юридична формальна конституця представлена одним диним актом.

Так конституц менують кодифкованими або консолдованими конституцями. Кодифкована конституця бльш зручною з точки зору користування текстом, будь-якй особ набагато простше ознайомитися з конституцйними нормами, тощо. У деяких джерелах термн матеральна конституця використовуться як тотожний термнам фактична конституця , соцальна конституця . Чиркин В. Е. Конституционное право Россия и зарубежный опыт

М. Зерцало ,1998 С.27 Видатн мислител 17-18 ст. Д. Локк та Т. Гоббс в Англ, Ш. Монтеск, Сс у Франц Кант - в Нмеччин, Т. Пейн - в Америц та нш сформулювали теоретичн положення, як були використан пд час розробки перших писаних конституцй та збергають сво значення сьогодн. Основн з них полягають у наступному 1. Конституця - це акт, за допомогою якого встановлються така органзаця

державно влади, яка б забезпечила захист людини, гарантовансть природних прав свобод тобто належна органзаця влади. 4. Належна органзаця державно влади повинна базуватися на засадах розподлу на законодавчу, виконавчу та судову, що ускладню можливсть узурпац вс повноти влади , тим самим, дозволя захистити людину вд деспот. 5. Установлювати, конституювати належним чином органзовану державу може лише народ, якому, тльки якому, належить верховне право виршувати власну долю звдси виплива право народу на насильницьке повалення

тиранчно, неналежним чином органзовано влади, яка посяга на природн права свободи людини. 6. Конституця як акт установчо влади народу, за допомогою якого народ установлю належним чином органзовану державу, характеризуться найвищою юридичною силою по вдношенню до актв державно влади, оскльки остання ма похдну вд установчо влади народу природу це, в свою чергу, також означа, що жоден орган державно влади не може на свй розсуд змнювати конституцйн положення, як визначають установлений народом характер

органзац державно влади. 7. За свою соцально-полтичною сутнстю конституця становить собою певний компромс нтересв рзних частин суспльства класв, соцальних прошаркв, територальних або нацональних спльнот тощо, свордний суспльний договр - угоду мж членами суспльства з приводу установлення т або ншо конкретно форми органзац влади, яка бльшстю народу була б визнана справедливою. 8. Як суспльний договр конституця повинна мати письмову форму, що забезпечу чтке виконання умов договору,

однозначне тлумачення його положень. У досить лакончнй форм призначення конституц та предмет були сформульован у французькй Декларац прав людини громадянина 1789 р. Будь-яке суспльство, в якому не забезпечено користування правами не проведено розподлу влад, не ма Конституц Конституции зарубежных государств М. Изд-во БЕК, 1996 - С.137 Функц конституц - це основн напрямки впливу на суспльн вдносини, як обумовлен соцальним

призначенням конституц. Основними з них юридична функця, повязана з тим, що конституця ос овним джерелом права вона визнача всю систему правового регулювання в суспльств полтична функця поляга в тому, що конституця визнача основн принципи полтично дяльност, функцонування нститутв полтично системи суспльства деологчна функця поляга у виховнй рол конституц, яка встановлю взамовдносини держави з людиною, нститутами громадянського суспльства на основ х взамно вдповдальност. В деяких джерелах до найважливших функцй конституц також

вдносять закрплення контнутету, тобто безперервност, спадкомност державно влади, протидю лвому правому радикалзму, протидя територальному розпаду держави. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации. М 1996. -С. 62. Отже, вимоги до документв конституцйного характеру висвтлен бль нж чтко та ясно. Розглянемо документ, створений П. Орликом бльш детально, щоб доказати його право першим стояти в одному

ряду з Конституцями США, Франц, Польш. ПАКТИ Й КОНСТИТУЦ ЗАКОНВ ТА ВОЛЬНОСТЕЙ ВЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО. Змст правових норм та х оформлення з точки зору визнаних норм конституцйного права Текст був складений латинською та руською мовами. Пакти й Конституц законв та вольностей Вйська Запорозького написан пд значни впливом дей захдновропейського парламентаризму закладали головн принципи республкансько форм правлння.

Документ складений як договр мж гетьманом та Вйськом Запорозьким народ Украни, що було характерно для захдно традиц, вдрзнялися вд дей схдного патримоналзму. Конституця складаться з преамбули та 16 параграфв, де сформульован головн принципи побудови держави. У преамбул схематично викладено сторю Вйська Запорозького всього малоросйського народу. Тут Пилип Орлик витворив сторико-полтичний мф про те, що першим прийняв християнство каган хозарв-козакв

, а не князь Володимир Святославич. Отак народ козацький, давнй та вдважний, ранше званий Хозарським, спочатку пднс безсмертною славою, широкими володннями та герочними дяннями, яких не лише сусдн народи, а й сама Схдна Взантйська мперя на мор й на суш боялась настльки, що Схдний Взантйський, мператор,замисливши умиротворити цей народ, поднався з ними мцним союзом власну дочку Кагана себто володаря Козакв, призначив сину свому як дружину

Слюсаренко А. Г, Томенко М. В. сторя укрансько конституц К. Знання, 1993. С.25 У такий спосб документ заклав сторичний проритет Укрансько держави, першсть у нй вддавалася козакам. Саме козаки, на думку Пилипа Орлика, були попередниками Володимира Великого в процес прилучення укранських земель до вропейсько цивлзац.

Дана схема хозари-козаки оборонц народу на територ Украни стала пдрунтям де окремшност руського-малоросйеького-укранського народу та його природного права на власну державу. У першому параграф розглянуто питання ври, заявлено про православя як панвну релгю в держав, а також про вдновлення автокефал. Тому тепершнй новообраний Ясновельможний Гетьман буде зобовязаний примушений у законному порядку особливо дбати про те, щоб жодна

чужинська релгя не запроваджувалася на нашй Руськй батьквщин. гетьман повинен буде сам з власно нцативи викорнити, не допускаючи проповдування та розмноження клькост прихильниквдокладаючи особливих зусиль, щоб вовки мцнла одна-дина Вра Православна Схдного Обряду пд священним Апостольським престолом у Константинопол А задля бльшого авторитету першого в Малй Рус Кивського митрополичого престолу для зручншого кервництва

духовними справами згаданий Ясновельможний Гетьман, коли наша батьквщина буде звльнена вд московського ярма, мусить сприяти поверненню у пдпорядкування влад Константинопольского Апостольского престолу, щоб таким чином вдновити звязок послушницьку належнсть нашо батьквщини до вищеназваного Апостольского Константинопольского престолу, удостоного вангельською проповддю нести свтло утверджуватися у Святй Вселенськй

Вр. Другий параграф важливий тим, що чтко означив кордони держави, визначен Зборвською угодою 1649 р. Гетьман зобовязаний обергати територальну цлснсть крани. Принциповий характер ма шостий параграф, де закладен принципи управлння та дяльност органв державно влади. Конституця певною мрою грунтувалася на де розподлу законодавчо, виконавчо та судово влад. Законодавча влада належить Рад, членами яко полковники з свою старшиною, сотники, генеральн радники

вд всх полкв та посли вд Низового Вйська Запорозького для слухання обговорення справ, щоб взяти активну участь . Рада повинна збиратися трич на рк на Рздво Христове, Свято Великодня Покрови, а також за ршенням гетьмана. Вс важлив державн справи гетьман ма попередньо узгоджуват на власний розсуд нчого не повинне н починатися, виршуватися, не здйснюватися . Суд також мав дяти незалежно, оскльки гетьман не повинен карати сам,

з власно нцативи помсти, але таке правопорушення умисне, й випадкове ма пдлягати розгляду Генерального Суду, який повинен винести ршення не поблажливе й не лицемрне, а таке, якому кожен мусит пдкоритися, як переможений законом пар. 7. Змст шостого параграфу однозначно вказу на вплив дей захдновропейського парламентаризму. У свтл сьогодншнього незадовльного стану економчного та антикорупцйного законодавства та нердких в наш час порушень прав людей дуже цкавими параграфи 9 та 10

Пар. 9 Оскльки вдомо, що з давнх часв у Вйську Запорозькому були Генеральн Скарбники, як вдали публчним скарбом, млинами всма публчними прибутками, податками сплатами розпоряджалися всм цим на розсуд за згодою Гетьмана, отож нин за загальною згодою встановлються такий порядок ухвалються закон, що не пдлягатиме змнам, що на випадок, якби наша Батьквщина звльнилася вд Московського ярма, належить на розсуд

Гетьмана при публчнй згод обрати Генерального скарбника, мужа видатного, заслуженого, багатого прямодушного, який взяв би пд свою опку державну скарбницю, вдав би млинами всма прибутками дбав би про них не для власно, а для загально потреби, враховуючи думку Гетьмана. А сам Ясновельможний Гетьман не повинен няким чином поширювати сво право обертати х на власну користь, обмежуючись свою часткою прибуткв, як належать на

Гетьманську булаву особу. Бльше того, Ясновельможному Гетьману видляться частина з спльних володнь земель Вйська Запорозького, але так, щоб необмежена влада не порушила прав тих, чи заслуги перед батьквщиноею менш, а саме ченцв, священикв, бездтних удв, виборних рядових козакв, дврських слуг приватних осб. При цьому повинен бути обраний не тльки Скарбник, який перебува при

Гетьман й постйно знаходиться у Гетьманськй столиц, але також одночасно слд обрати у кожному Полку двох присяжних Скарбникв, значних заможних представникв, затверджених спльною ухвалою обох станв козакв простого люду. Вони мусять знати прибутки Полку вд приватних осб, публчн податки, й зобовязан опкуватися видатками, щороку складаючи звти звтуючи про сво управлння. Отож ц Полков Скарбники, перебуваючи у залежност вд

Генерального Скарбника, мали б свом завданням обовязком виплачувати у свох Полках борги з державно скарбниц, визначати прибуток, збирати його й передавати до рук Генерального Скарбника. А панам Полковникам жодним способом не слд втручатися в справи полково скарбниц, оскльки м належить задовольнятися прибутками й пльгами свого уряду. Як ми бачимо, Пилип Орлик з своми колегами перейняли де не лише конституцйно науки

Заходу, створивши парламентарний уряд з усма атрбутами розвинуто державност, а й запровадили засоби яксного контролю над економкою держави та боротьби з економчними злочинами корупцю. Пар. 10 Подбно до того, як Ясновельможному Гетьману з обовязку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Вйська Запорозького, так само вн повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий простий народ не покладали надмрних тягарв, утискв надмрних вимог

Через це нехай пани Полковники, Сотники Отамани, Урядники Виборн не наважуються пригноблювати свою домашню челядь рядових козакв, а особливо рядових простолюдинв, як не знаходяться у прямй залежност вд хнх дл чи в хньому особистому пдданств, посилаючи х косити сно чи збирати врожай, виганяючи на укрплення валв, вдбираючи насильно, шляхом грабунку чи примусового продажу земель, за якусь незначну провину все рухоме й нерухоме майно.

Ремсникв же примушують без дозволу до виготовлення замовлених для хатнього вжитку речей, а козакам не надають приватних вдпусток. Ясновельможний Гетьман повинен заборонити ц зловживання, що так поширилися, й, уникаючи х сам, гдним наслдування прикладом, викорнюючи. Оскльки ж ус тягар здирство нещасного простолюду беруть свй початок з пдкупу за сприяння особам, що просять домагаються судових посад, не користуючись доврям не маючи заслуг, але ненаситно прагнучи до

власного збагачення, розбещуючи урядовцв, козакв простолюдинв, завойовуючи прихильнсть гетьмана пдступними дарунками, за допомогою яких намагаються без вльних виборв, всупереч праву рвност, пднятися на вершину полкових та нших урядв почестей, тому найсерйозншим чином постановлямо, що Ясновельможний Гетьман не надаватиме нкому няких урядв ан почестей, керуючись якоюсь попередньою оцнкою вартост Полковницьких вдзнак чи нших козацьких та простих посад, не навязуватиме на них нкого силомць.

Але завжди як козацьк, так прост урядники, а особливо полковники, повинн обиратися вльним волевиявленням голосуванням, псля виборв затверджуватися гетьманською владою, хоча вибори цих виборних осб не повинн оголошуватися здйснюватися без гетьмансько згоди. Цей же закон належить виконувати Полковникам, не призначаючи сотникв та нших урядникв на основ дружнх стосункв особисто прихильност без вльного голосування всього повту, але обираючи не усуваючи вд урядв через приватн сутички.

Особлива увага придлялася соцальному забезпеченню родин вйськовослужбовцв, в тому числ вдв та сирот, що виплива з тексту статт 11 Встановлються оголошуться непорушним, що вдови козакв, хн дружини та дти-сироти, козацьк господарства господарства жнок, чоловки яких перебувають на вйн або на якихось вйськових службах, не притягатимуться до жодних обовязкових для простого люду загальних повинностей не будуть обтяжен сплатою податкв. У висновку ц глави мен хотлося б зауважити, що деяк пункти документу, особливо

т, що висвтлюють проблеми простого люду несуть в соб виршення цих проблем, на перод початку 18 сторччя практично не мали у свт аналогв серед офцйно затверджених, але не слд забувати, що документ, пдписаний П. Орликом так нколи не вступив в дю. ЗАКЛЮЧЕННЯ Який же висновок ми можемо з усього, що було прочитано вище Можна довго сперечатися з приводу того, що було б, якщо Украна почала жити за законами Орлика. Але, як вдомо, сторя нехту такими питаннями.

Того, чого не трапилось, на мою особисту думку, бути не могло такий закон часу , а, з того що було можна треба робити висновки. На жаль у 18му сторчч Украна не перетворилася н на Англю, н на Францю, н на США, та це ще зовсм не означа що ми щось незворотньо втратили. У 1991 роц доля знов дала укранськй нац ще один шанс стати на ноги та йти свом, вльним шляхом, яким

би важким теренистим вн не був. щоб пройти цей шлях до кнця нам перш за все треба вивчати та памятати сторю, свою та чужу, бо легше вчитися на помилках попередникв, нж на свох. Ми повинн знати все, що було в стор доброго та поганого, славетного та ганебного, реального та нездйсненного, бо тльк тод будемо точно знати кто ми, куди ми йдемо та чого прагнемо. обовязково в цй книз судеб укранського народу одню найславетнших найсумнших сторнок буде спроба гетьмана

Орлика дати свому народу не свтле майбутне, а свтле сьогодення, зробити це не на кров, а цивлзованим шляхом демократ та закону, загально злагоди та добробуту. СПИСОК ЛТЕРАТУРИ 1. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации. М 1996. -С. 62. 2. Грушевський М. С. люстрована сторя Украни. на CD-ROM Антологя стор

Украни 3. Конституции зарубежных государств М. Изд-во БЕК, 1996 - С.137. 4. Полонська-Василенко Н. сторя Украни, 1995. С. 173. 5. Слюсаренко А. Г Томенко М. В. сторя укрансько конституц, 1993. С. 9 6. Субтельний О. Украна. сторя на CD-ROM Антологя стор Украни 7.

Чиркин В. Е. Конституционное право Россия и зарубежный опыт М. Зерцало ,1998 С.29, 27.