Военное искусство казацких полковников в Освободительной войне украинского народа середины ХУПв.

Мнстерство аграрно полтики Украни Харквський державний аграрний унверситет м. В. В. Докучава Кафедра сторичних та соцально-полтичних наук РЕФЕРАТ Вонне мистецтво козацьких полковникв у Визвольнй вйн укранського народу середини ХУ ст Виконав студент I кур. 1 гр. агрономчного факультету заочного вддлення Жмурко Валерй Володимирович Переврив ХАРКВ 2001 До блискучо плеяди козацьких провдникв належали добре

вдом полковники Самйло ванович Самусь, Захар скра, Андрй Абазин. Вони брали участь у визвольнй вйн укранського народу сер. ХУ ст. Б. Хмельницький зосереджувався на створенн дисциплновано, добре органзовано арм. Ядро складали 16 полкв випробовуваних такими шановними полководцями, як Флон Джалалй, Максим Нестеренко та ван Гиря до того ж полковницьк булави отримали так обдарован, досвдчен

й талановит представники укрансько знат, як Данило Нечай, ван Богун, Михайло Кричевський, а також вихдц з мщан Мартин Небаба та Василь Золотаренко. Великим допомжним загоном легко кнноти командував затятий ворог Вишневецького й один з найпопулярнших повстанських ватажкв Максим Кривонс. Колонзацйний рух органзували оголосили козацьк полковники

Семен Палй, Самйло Самусь та Захар скра. ВАН ДМИТРОВИЧ СРКО являв собою велетенську особистсть серед усх низових козакв у вс часи сторичного снування Запорожжя, головне зосередження свого часу на всьому Запорожж в цлй Укран. Завдяки вонному мистецтву та свом неабияким особистим якостям . Срко невдовз завоював популярнсть серед широких верств козацтва.

Брав участь у Визвольнй вйн укранського народу середини ХУ ст. Активну роль у полтичному житт Украни ван Срко почав вдгравати лише у другй половин 50-х рр. ХУ ст будучи вже внницьким полковником. Досяг вн ц високо посади, безумовно, завдяки природному розумов, хороброст, принциповому послдовному курсов у боротьб проти осб рзних ноземних орнтацй. Вже у 1659 р. вн ршуче виступив проти вана Виговського.

Прям контакти гетьмана з польським королем та залучення як союзника кримського хана викликали хвилею невдоволення не лише урядових козакв та селян, а й серед частини старшини. До числа останньо, безумовно, належав ван Срко. Щоб попередити подальший наступ татар на Украну, вн органзував похд козакв на Аккерман. Акця, до яко вн вдався, виявилася досить успшною було розгромлено ряд поселень, взято у полон багато татар одночасно визволено невльникв.

У наступн два роки . Срко брав участь у козацьких походах на Крим. Одночасно полковник не перестав уважно слдкувати за розвитком внутршнх подй на Укран. Пдтримавши спершу Ю. Хмельницького, вн, проте, довдавшись про його зв язки з урядом Реч Посполито, негайно виступив проти гетьмана. 1663 р. вдбулася подя, що справила великий вплив на подальше життя . Срка його вперше було обрано кошовим отаманом, на посаду надзвичайно впливову й авторитетну

у Вйську Запорзькому Срко став кошовим отаманом у дуже складний суперечливий перод стор, це був час боротьби за владу в Укран маронеткових гетьманв, час постйних спустошливих вторгнень на земл польських, турецьких кримських володарв, час найбльший у всй стор укранського народу визвольних рухв та наступу царизму на автономн права Гетьманщини. Вд кошового отамана вимагався талант полтичного дяча, принциповсть, глибоке знання ситуац здатнсть робити вдповдальний вибр.

Адже, по сут, вд позиц Сч, яку протягом багатьох рокв репрезентував . Срко, залежало дуже багато в сторичнй дол не лише укранського, а й нших слов янських народв. кошовий отаман усвдомлював свою високу мсю. Його полтичним кредом ста, по-перше, боротьба проти експанс султансько Туреччини Кримського ханства на Украну , по-друге, лня на пдтримку непохитност традицйних вольностей Запорожжя Срко не лукавив, коли в одному з листв до брата лвобережного гетьмана вана

Самойловича, немов продовжуться ранше висловлен думки, вдзначив Бог сведетель на мою душу, что не приходил до розоренья отчизны нашей Украины не хвалюся, но истину реку, явне моя печаль и радение на неприятеля нашего всегдашнего, бусурманина, и ныне, при старости моей будучи, не о воинстве толко одна мысль до остатних дней моих против того ж неприятеля нашего древнего противности чинити . Лист датований 1677 р.

У жовтн й грудн 1663 р. запорожц очолен . Срком, та росйськ ратники здйснили два походи на Перекоп визволили невльн, зруйнован кочв я ординцв. Успшними був також похд запорожцв на Буджак, внаслдок чого вдалося розгромити клька невеликих татарських загонв. Лише, у серпн 1665 р Срко з козаками, як лишилися, повернувся на Сч Срко нколи н за яких обставин не вдступав од свох полтичних принципв.

Боротьба проти оттомансько Порти залишилася головним сенсом життя кошового отамана. 1668 рк застав . Срка на посад змвського полку. Така змна була зумовлена невдоволеними змовами Андрусвського договору 1667 р. про перемир я мж Росю Рччю Посполитою, та под 1668 р. проти росйських вовод. Добре вдомо, що на всх етапах повстання значною була питома вага у загонах .

Срка, як мали великий вонний досвд. Зв язки . Срка з С. Разним не могли не привернути увагу воводсько адмнстрац. Тому в 1672 р. кошовий отаман був схоплений полтавським полковником Ф. Жученком переданий представникам царських властей. У квтн 1672 р Срка було вдправлено етапом спершу до

Москви, а потм до Тобольська. Старого козака опанували думки про волю, про рдну землю, безкра пвденн степи. Запорожц писали до Артема Матвва смиренно молем умилосердись яко отец над чады, чтоб милостивым твоим ходотайством калмыки и чайки и хлебные запасы присланы были к нам и полевой наш вождь добрый и правитель, бусурманам страшный воин, Иван Сирко к нам был отпущен для того, что у нас второго такого полевого воина и бусурманам гонителя нет. Повернувшись, легендарний кошовий отаман влтку 1673 р. прибув

на Сч зразу ж розпочав пдготовку до походу на Крим. В останн роки життя . Срко, незважаючи на похилий вк, продовжував активну полтичну дяльнсть. Пд його кервництвом козаки здйснили клька успшних нападв на одну з найбльших у понизз Днпра турецьку фортецю Кизикерман та Тамань. Одночасно . Срко продовжував боротьбу з гетьманом . Самойловичем.

Майже до останнх днв життя легендарний кошовий отаман залишався на переднм краю боротьби з ординцями. Навесн 1680 р. вн розпочав пдготовку до нового походу на Крим. Одначе 1 серпня 1680 р Срко не стало. Його називали славний кошовий. Поховано його знаменито 2 серпня з превеликою гарматною й мушкетною стрльбою з великим жалем всього низового вйська. Бо це був той хнй справний щасливий вождь, який з молодих лт аж до сво старост, бавлячись

вонними промислами, не тльки значно воював Крим попалив у ньому деяк мста. Безперечно, й . Срко властив були людськ слабост. Це була мпульсивна, пристрасна натура. Але, безумовно, не ц риси характеру визначали особистсть полтичний портрет кошового отаман. Кошовий отаман завжди в усьому був прихильником де незалежност Запорожжя. Ось чому не просто авторитетом популярнстю, а й глибокою любов ю користуться на

Вкран цей дяч. Особливу популярнсть у народ користувалося м я СЕМЕНА ПИЛИПОВИЧА ПАЛЯ Семен Паливода. Про нього складено багато псень дум, його д вдображен у документах росйсько польсько урядових канцелярй, вн згадуться у лтописах т пори. Народ надлив його надприродною силою дивовижними рисами характеру. В. Б. Антонович пише, що у народних переказах Палй обдарований надприродною фзичною силою а знаннями

таблиць ведення вйни вн стрля з гармат, заряджаючи х навхрест, прозжа незримим через ворожий табр т.д. Могутнсть його настльки велика, що окрм його власного випробуваного коня жоден з скакунв не тльки не може витримати на соб багатиря, та пада на землю вд одного доторку його руки. Палй був лицар-богатир сказано в одному народному переказ вмв вн вд всячини замовляти тому нхто не мг його перемогти, н взяти у полон, куля його не брала шабля його важила 5 пудв, кварта, якою вн пив

на пввдра об мом. Якщо козак провинився то Палй у покарання змушував його нести свою шаблю стогне пд тягарем бдняк, а козаки над ним смються. Народився Семен Палй у Нжинському полку м. Борзня. Наприкнц 70-их рокв пшов на Запорожжя, де вдзначився адмнстративними здбностями та смливстю там здобув соб прзвище Палй. С. Палй бере активну участь у походах на туркв.

Не виклика сумнву те, що майбутнй кервник визвольно боротьби козацтва здобув добру освту в Кивському колегум. Подальший життвий шлях С. Паля пов язаний з Правобережною Украною. Вн у числ перших полковникв одержав дозвл польського короля на поселення у Фастов формування тут козацького полку. Прибувши у мсто, С. Палй розгорнув активну дяльнсть, спрямовану на колонзацю краю, створення численних слобд, населення

яких користувалося певними привлеями. Поступово зростало населення й самого Фастова, який перетворився в надйно укрплену фортецю. У походах проти туркв татар керован С. Палм козаки розгромили татарськ чамбули у пвденних степах, здйснили напади на фортец Очакв, Акерман, Кизикермен, Бендери та нш. Один з турецьких воначальникв казав очевидцев цих подй мовиль, ми бомося

Паля вашого вн не дасть нам виступити, тут, мовиль, нас переб слава про грзного вона у нас велика, ми нкого так не бомося, як його, та нам самим хочеться поглянути, який же вн з себе. Турецьк воначальники вдчули на соб силу козацько збро та вонно майстерност С. Паля. Документи фксують, що перш серйозн сутички фаствського полковника з польською шляхтою вдбулися 1688 р. Послан С. Палм козацьк загони почали розмщуватися у панських матках, реквзувати продовольство, грош,

а часом встановлювати свою владу в мстечках селах. Розпочинаючи вдкриту збройну боротьбу з польською шляхтою, С. Палй добре розумв, що навряд чи можна розраховувати на перемогу, спираючись лише на сили козакв фаствського полку. Вн розсила свох гнцв, прагнучи зрушити на борню селян мськ низи в нших районах Правобережжя. Заклики фаствського полковника справили помтний вплив.

Палй притягав до себе людей з цло Украни тим, що вв невпинну боротьбу з панами до нього йшли люди з Польщ та Молдав. Незважаючи на втрати й поразки, козаки ще продовжували контролювати величезн територ обшир Бло Церки Фастова С. Палй, Корсуня З. скра, Богуслава Самусь. Полковники укрплювали мста, збирали вткачв, вели мж собою жваве листування виношували нов плани боротьби з ворогом. Ус нитки кервництва визвольним рухом продовжувалися сходилися у

Блу Церкву до Семена Паля. Про стан вйська Паля казали вн вдзначався влучною спритнстю, добре озброне та дороге вбрання козакв А вже враж душ вельми хоробрсть показали почали на конях гвинтувати, списи метали, з лукв стрляти та з пстолетв, наш караван та туркв навколо облетли до самого мстечка скакали, не було м упину . У складних умовах вторгнення польських вйськ на Подлля серед. ХУ ст. козаки проявили чудеса хороброст й герозму.

Вони захищали сво села влаштовували засади, винищували ненависне панство. Проте сили були нервними. 1689 р. поляки арештували Паля пд Немировом ув язнили в м. Пдкамен, але завдяки допомоз козакв йому пощастило звльнитись повернутися до Хвастова. Уряд пропонував Палв персональний захист перейти з частиною козакв на Запоржжя, а вдти до Гетьманщини. Вд цього Палй вдмовився, не бажаючи покидати свох людей на поталу полякам.

1690 р. вн ходив на Кизи-Керман, року 1691 на Аккерман, 1692-го на Очакв, 1693 знову на Кизи-Керман, 1694 знову на Очакв. Вс ц походи переводились спльними силами правобережних та Лвобережних полкв були дуже успшн. Вони ще бльше пдкреслювали конечнсть об днання Правобережно та Лвобережно Украни. До цього прагнули керманич обох частин

Украни Мазепа, Палй. Палй спирався на народн маси, селянство, що ткаючи з Лвобережжя, з неймоврною швидкстю залюднювало Палвщину. В 1693 роц запорожц казали Як буде Палй гетьманом, то зможе управитися з усю начальною старшиною буде при ньому, як було за Хмельницького. Палй не мав допомоги вд царя гетьмана. Москва вела вйну з Швецю в союз з Польщею. Замсть пдтримки, московський уряд вимагав вд

Паля та Самуся, щоб вони припинили боротьбу. А тим часом поляки перемагали зазнав поразки Самусь на Брацлавщин, пд Ладижином перемогли поляки, спалили мсто, взяли в полон замордували полковника Абазина, людину добре вдому серед козацтва. Почалася жорстока помста, населення ткало. Лише Кивщина трималася в руках Паля. МАКСИМ КРИВОНС 1648 черкаський полковник, герой Визвольно вйни. Народився в с. Вльшана на Черкащин.

На початку Визвольно вйни Кривонс був дуже досвдченим козаком-запорожцем. Уславився своми походами на Туреччину й Крим. У перш дн Визвольно вйни пристав до Хмельницького зробився його найближчим другом сподвижником. Кривонс брав участь у бою на Волин проти князя Ярема. Городи й села з радстю стрчали його приставали до його мовляючи тепер у нас свй пан-

Гетьман Богдан. Не хочемо ми людського духу, не хочемо узнавати Вишневецького за пана так вигукували Немирвц, вддаючи свй город ватаз Кривоноса. Кривонс опанував мцне, оборонне мсто Полонне, де вд нього поховалися поляки та жиди. У цй битв вн винищив велику кльксть вйська князя Вишневецького, а самого взяв у полон вдправив до Хмельницького. Бля пилявського замку полк Кровонса виграв битву розумом та хитрстю.

На допомогу Хмельницькому та полковнику Кривоносу прийшли татари, щоб полякам вважалося, що татар багато було велено вивернути кожухи , гукнути Аллах, ускочити в козацький табор. Побачивши велику кльксть татар на боц Хмельницького поляки були налякан. Хмельницький з своми пдручними Чорнотою, Кривоносом та ншими скористалися розгубленстю шляхтичв. Про битву дзналися в польському табор на усе те величезне вйсько напав такий переляк, що вони кинувши

в табор усе добро, повткали Кривонс брав участь як проводир Черкаського полку в усх головних бойовищах з польсько-шляхетським вйськом 1648 р. особливо показав себе в битвах бля Пилявцв Старокостянтинова. В останнй керованй ним козаки знищили 8-тис. загн нмецьких найманцв. Пд час облоги Львова полк Кривоноса здобув штурмом Високий замок, ключове укрплення мста, примусивши коменданта пти на каптуляцю.

Кривонс належав до демократичного крила козацько верхвки, виступав проти збагачення. Раптово помер у листопад 1648 р. пд час облоги польського м. Замостя. В народ довгий час жили впевненсть, що Кривоноса отрули польськ пани. ДАНИЛО НЕЧАЙ 10 1651 сподвижник Хмельницького, герой Визвольно вйни, брацлавський полковник 1648- 1651.

На першому етап Визвольно вйни пднмав селянськ повстання на Правобережнй Укран. Нечай вдзначився у Пилявецькй битв 1648. Командував козацькою кннотою, яка у травн 1649 р. завдала пд Межибжжям поразки польському вйську. Козаки Нечая розпочали широкомасштабну Зборвську битву зробили великий внесок у перемогу повстанського вйська коли силами

Реч Посполито вдалося захопити Подлля. В 1649 р. не раз пднмав проти шляхтичв Брацлавшину. Нечай очолив переможний похд козацького вйська на Молдову, здобув столицю Ясси. Псля чого у вересн 1650 р. польський сателт, мацавський господар В. Лупул, уклав дружнй союз з козацькою Украною. На початку лютого 1651 р. польське вйсько, пдступно порушивши перемир я, вдерлося на Брацлавщину. При оборон м.

Красного Нечай виявив велику мужнсть, хоробрсть. У бою з ворогом загинув кращий укранський полковник середини ХУ ст. Данила Нечая. ВАН ЗОЛОТАРЕНКО 1655 та ВАСИЛЬ ЗОЛОТАРЕНКО 1663. Активн учасники Визвольно вйни, сподвижники Хмельницького. хня сестра Ганна стала 3-ю дружиною гетьмана. У 1653 1655 рр. ван був нжинським полковником, а в 1654 1655 р. наказним гетьманом командуючим 20-тисячного

козацького вйська, яке разом з росйським воювали проти Польщ на територ Блорус. Влтку 1655 р. козаки пд проводом Золотаренка оволодли Мнськом столицею Литви Вльном. Царський уряд нагородив вана великими матностями Батурином Глуховим з прилеглими до них селами. Пд час облоги старого

Бихова у жовтн того ж року вн був тяжко поранений невдовз помер. Василь Золотаренко, як ван, вдзначився у Визвольнй вйн, брав участь в очоленому братом поход козацького вйська до Блорус, а по загибел вана став нжинським полковником. 1658 р. вн пдтримав Виговського в намаганн повернути Лвобережну Украну до складу Реч Посполито, за що уряд вддячив

Василев шляхетським званням. Однак, скоро оговтавшись, вн уже на початку 1659 р. повернувся пд росйський протекторат очолив повстання проти Виговського. Командир Ю. Хмельницький зркся гетьманства 1663 р Василь Золотаренко поряд з Я. Сомком . Брюховецьким виборювали гетьманську булаву. Звинувативши у зрад новообраного гетьмана Брюховецького, вн за наказом останнього був страчений ултку 1663

р. в Борзн на Чернгвщин. Василю було з кого брати приклад. Вонне мистецтво перехопив вд брата, вд людини з великим життвим досвдом. Паволоцький полковник ВАН ПОПОВИЧ людина з щирим сердцем, одважний та розумний, на його долю випало боротися за сво рдне мсто вд руни, що надйшла вд польського вйська в 1664 р. Змовившись з лвобчним гетьманом Сомком вн пдняв повстання проти гетьмана

Тетер. Деклька разв йому та Сомко вдавалося розбити польське вйсько. Тетеря виявився сильншим обложив вйсько полковника Поповича у Паволоч. Щоб врятувати свй полк вн оддався з 15 товаришами до рук Тетер, де його було страчено. В однй з битв Хмельницький передав командування на полковника ДЖЕДЖАЛИКА, вважаючи його людиною мужньою, смливою на якого можна покластися, на людину, що буде обороняти

Украну до останнього. Маючи велику вдповдальнсть за козакв, не бажаючи ризикувати життям укранцв, вн став повол вдступати пд покровом ноч зупинився на берез рки, де й зайняв оборону. Не зважаючи на втому, Джеджалик мусив цлу нч змцнювати оборону. Джеджалика шанували та поважали за хоробрсть, вйськову майстернсть та великий досвд в боях. Серед великого табору була збрана рада гетьманом було обрано

Джеджалика. На правому боц Днпра були так полки та полковники по списков за 1650-й рк Брацлавський, полковникДанило Нечайполк був подлений на 21 сотеньУманський Йосип Глух на 13 сотеньКальницький або Винницкийван Хведоренко на 18 сотеньЧигиринський Хведр Вешняк на 18 сотеньКорсунський Лукьян Мозира на 19 сотеньЧеркаський Ясько Воронченко на 19 сотеньКанвський

Семен Савич на 15 сотеньКивський Антон Жданович на 17 сотеньБлоцерквський Михайло Громика на 17 сотень На лвому боц Днпра були так полки та полковники Переяславський, полковникХведр Лободполк був подлений на 18 сотеньПрилуцький Тимш Носач на 19 сотеньМиргородський Матвй Гладкий на 16 сотеньПолтавський Мартин Пушкаренко на 17 сотеньНжинський Прокп Шумейко на 9 сотеньЧернгвський

Мартин Небаба на 6 сотеньКропив янський Флон Джеджалй на 11 сотеньЛубенський - на 11 сотеньГадяцький Бухало на 11 сотень Бблографчний список 1. Субтельний Орест. Украна сторя. 3-т вид перероб. доп. К. Либдь, 1993. 720 с. 2. Грушевський М. люстрована сторя Украни. АН Украни, н-т укр. археогр н-т стор Украни. Вступна стаття

В.А.Смоля, П.С.Соханя. К. Наук думка, 1992. 544 с. 3. Аркас М.М. сторя Украни-Рус Передн слово П.М.Гвоздецького. 3-т факс. вид. К. Вища шк 1993. 414 с. 4. Змалинський В Войцехвська Галаган В. та н. сторя Украни в особах Х ХУ ст. К. Украна, 1993. 396 5. Степанов В.С Смолй

В.А. Богдан Хмельницький. Хронка життя та дяльност. К. вид. Наукова думка. 1994. 260 с. 6. Борисенко В.Й. Курс Укрансько стор з найдавнших часв до ХХ ст. навч. посбник. К. Либдь, 1996. 616 с. 7. Рибалка .К. сторя Украни. Вд найдавнших часв до кн. ХУ ст. Х. Основа, 1994. 448 с.

8. Котляр М, Кульчинський О. Довдник з стор Украни. К. Украна, 1996. 463 с. 9. Лях Р.Д зюмов В Красноносов Ю.М. та н. сторя Украни. Навч. пос. для студентв несторичних спецальностей. Донецьк Центр пдготовки абтурнтв 1998. 396 с.