Реферат на тему:

Історія, перспективи розвитку

та класифікація стрілецької зброї

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

Важливим етапом, революційною подією у розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і виникнення вогнепальної зброї.

Офіційною датою виникнення вогнепальної зброї, принаймні серед європейських народів, вважається XIV століття. На Русі вперше про неї згадує «Софій­ський временник» у 1382 р. під час оборони Москви від татар та «Галицький часопис» у 1389 р.

У XIV столітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки, їх називали ручницями або гаківницями: знизу виступав гак (мал. ).

Тоді ж з'явилися рушниці з ґнотовим замком: на Заході — аркебузи, на Русі — ручні пищалі (мал. 44).

На початку XVT ст. в арміях європейських держав ста­ли використовувати досконаліші ґнотові рушниці-мушкети (мал. 45, 46). В Росії мушкети були на озброєнні у стрільців.

Велике значення для роз­витку стрілецької зброї мав пе-; рехід від ґнотових та кременевих до колісцевих замків. Ця глад-_;
коствольна дульнозарядна зброя проіснувала до XIX ст.

Перші зразки нарізної зброї були створені ще у XVI ст., але через складність виготовлення на озброєння вони потрапили тільки у 60-х роках XIX ст.

Винахід у першій половині XIX ст. ударного замка і капсуля як засобу запалення метального заряду, паперового (у 60-х роках — металевого) унітарного патро­на, удосконалення замків і ство­рення затворів дали змогу під час Мілютінської військової реформи

переозброїти армію нарізними казеннозарядними кара­бінами і гвинтівками (гвинтівка Мосіна, мал. 47).

Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї було ство­рення автоматичної зброї. Вона з'явилась наприкінці XIX ст. Першість у серійному виготовленні і практичному застосу­ванні належить Росії. У 1913 р. В. Г. Федоров запропонував свій автомат, яким була озброєна рота 189-го Ізмаїльського полку під час першої світової війни (мал. 48).

Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся у ро­ки другої світової війни. Створено велику кількість піс-толетів-кулеметів, автоматів. Найбільше розповсюдження мав пістолет-кулемет Шпагіна (мал. 49).

У післявоєнний період на озброєння армії надійшли високонадійні, невеликих габаритів зразки легкої авто­матичної зброї: самозарядний карабін Симонова (СКС), руч-

ний кулемет Дегтярьова, снайперська гвинтівка Драгунова (мал. 50), автомат Калашникова АК-47.

На, початку 50-х років розпочалась ера автомата Кала­шникова (мал. 51) — найкращого зразка стрілецької зброї XX ст., модифікації якого є на озброєнні багатьох армій світу, в тому числі і Збройних Сил України.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ В УКРАЇНІ

Україна володіє значним інтелектуальним і виробни­чим потенціалом. Продукція ВПК (військово-промислового комплексу) від ракетоносіїв (балістична ракета «Дніпро») і танків Т-84 до пістолетів визнається іноземними фахів­цями однією з кращих у світі.

За останні роки було створено автомат «Сорока», який не має віддачі, пістолет-кулемет «Гоблін-1», який на відста­ні 50 м пробиває 4,5 мм броні. Відомий «Узі» просто не в змозі конкурувати з нашим «Гобліним».

Після «Гобліна» з'явився «Трансформер», який поєднав досягнення в характеристиках попередників і мав вже зов­сім інший дизайн. Зразок у складеному вигляді являє собою «цеглину» розмірами приблизно 35 на 10 см і приводиться в бойову готовність рівно за 1 секунду.

В останніх зразках пістолетів-кулеметів втілено в життя ще одне досягнення: з одного ствола зброї можна зробити 10 000 пострілів. Це набагато переважає зарубіжні зразки.

В Україні створено декілька нових зразків пістолетів: КБ-С-1 (який вже встигли охрестити «Вієм»), «Гном» — служ­бовий револьвер та ін; Усі вони мають стволи, для яких 10 000 пострілів — не межа, і ємність магазинів 16—20 набоїв. Багато зроблено для розвитку протитанкової зброї. У но­вому гранатометі використано новий підхід, і хоча тепер калібр гранатомета всього 24 мм (проти 40 мм гранатометів старого покоління), він успішно пробиває броню будь-якого танка. Початкова швидкість гранати удвічі більша, ніж у кумулятивної гранати для РПГ-7.1 При цьому вага гранати — 100 г (ПГ-7В важить, як відомо, 2,2 кг).

Новий автомат, який прийде на зміну автоматам Калаш­никова, матиме тільки рухомі системи, все штамповане, його абсолютно не треба буде чистити — пісок українській зброї не завада. Його ствол абсолютно не нагріватиметься. Віддача від­сутня, адже імпульс сили віддачі спрямований від стрільця.

Снайперська гвинтівка буде довжиною лише 80 см; це вдвічі менше за наявну СГД-1. На відстані 1200 м можна буде без зусиль влучити в голову противника, її вбивча сила у 7 разів більша, ніж у СГД-1; вона може на відстані 50 м пробити 4»5 мм броні.

Наприкінці 1997 р. Державний науково-дослідний центр артилерійсько-стрілецького озброєння завершив розробку та випробування чотирьох револьверів — «Сотник» (калібр 9 мм), «Осаул» (5,45 мм), «Па­ні» (5,6 мм) та мисливського гладко-ствольного револьвера 16-го калібру (мал. 52). Усі револьвери мають ком­пактні лазерні приціли.

Вже створено новий пістолет укра­їнського зразка — «Форт». Порівняно

3 розмірами ПМ його ствол буде на

4 см довший.

Українські технології у галузі роз­робки і виробництва стрілецької зброї привертають увагу як на Заході, так і на Сході.

КЛАСИФІКАЦІІЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

У нинішній час на озброєнні армій знаходиться велике різноманіття зразків стрілецької зброї. Для їх вивчення і оцінки можливостей її бойового використався потрібна класи­фікація, яка дасть змогу звести все до визначених видів.

Види стрілецької зброї можна поділити за такими ознаками:

— призначення;

— ступінь автоматизації;

— калібр;

— бойові можливості.

Крім цього, іноді ще виділяють види стрілецької зброї за кількістю обслуги, за способом тримання під час стріль­би, за конструкцією ствола, за характером джерела енергії для метання куль, за кількістю стволів (табл. 4). ;

Порівняти види стрілецької зброї за бойовими мож­ливостями можна за допомогою таблиці 5, в якій вказа­ні середні дані її головних характеристик.

Таблиця

БОЙОВІ МОЖЛИВОСТІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

Примітки: 1. Бойова швидкострільність: у чисельнику — пооди­ноким вогнем, у знаменнику — чергами.

2. Маса зброї: у чисельнику — без станка, у знамен­нику — зі станком.

3. Час підготовки до стрільби вказано з висуванням на позицію для стрільби з вихідного положення на 10 м.