Традиции и обычаи Украины (укр)

Традиции и обычаи украины Кожна наця , кожен народ , навть кожна соцаль- на група ма сво звича , що виробилися протягом багатьох столть освячен вками . Але звича - це не вдокремлене явище в житт народу , це - втлен в рухи дю свтовдчуття , свтосприймання та взамини мж окремими людь- ми . А ц взамини свтовдчуття безпосередньо впливають на духовну культуру даного народу , що в свою чергу вплива на процес постання народньо творчост.

Саме тому народна творчсть нерозрив- но звязана з звичаями народу . Звича народу - це т прикмети по яких розпзна-ться народ не тльки в сучасному , а в його сто- ричному минулому. Звича - це т неписан закони , якими керуються в найменших щоденних найбльших всенацональ-них справах . Звича , а також мова - це т наймцнш елементи ,що обднують окремих людей в один на- род ,в одну нацю .Звича , як мова ,виробилися про- тягом усього довгого життя розвитку кожного народу .

В усх народв свту сну повря , що той хто забув звича свох батькв , караться людьми Богом . Вн блука по свт , як блудний син , нде не може знайти соб притулку та пристановища , бо вн загублений для свого народу . Наш великий поет Тарас Шевченко,звертаючись до Украни ,як до матер , що вчно стражда пита Чи ти рано до схд-сонця Богу не молилась Чи ти дточок непевних Звичаю не вчила

I Ми , укранц , наця дуже стара свою духовну культуру наш пращури почали творити далеко до християнського пер- оду на Укран . Разом з християнством Взантя принесла нам свою культуру , але саме свою культуру , а не культуру взагал . У нас на Укран вже була нацональна культура , Володимир Великий тльки додав християнську культуру до сво рдно , батьквсько культури . Зустрч Взант з Украною - це не була зустрч бдного з багатим це була зустрч якщо не рвних , то близьких

поту- гою , але рзних характером культур . Ще й тепер ми мамо у свох звичаях народнй уснй творчост ознаки зустрч , под- нання староукрансько , дохристиянсько культур . Але ми до цього вже так звикли , що нод не можемо розпзнати де кнчаться в народних звичаях староукранське де почина- ться християнське . Бо староукранськ традиц ввйшли у плоть кров наших звичав , тепер ми соб не уявля- мо Рздва без кут , Великодня - без писанки ,

Свято Троц - без клечання , навть називмо це останн свято Зеленими Святами . Вс ми вдзначамо свято Купала , на Введння закликамо щастя на майбутнй рк , на Катерини кличемо долю , а на Андря хто з нас не кусав калети це великий корж з блого борошна яка двчина не ворожила , чи вий- де замж цього року Нарешт , дти , бавляться весною , спвають

А ми просо сяли , сяли , Ой , дд-Ладо , сяли , сяли Спвають подбне двчата , ведучи хоровд Ой , дд , дд Ладо Все це - наша дохристиянська культура , наша найстарша традиця . Кутя - це символ урожаю , писанка - це символ на- родження сонця . Зеленим гллям наш предки охороняли сво II житло вд нечистих духв ,що прокидаються так вони врили разом

з воскреснням природи - вд русалок , мавок , перелес- никв Купала - це типове дохристиянське свято з усма старо- укранськими атрибутами . Ладо - це поганський бог кохання плодючост . На час , у який ми тепер святкумо Рздво Христове , колись ,ще до християнства на Укран прпадало свято зимово- го повороту сонця . Це був час ворожння на майбутнй рк а тому ми тепер мамо в рздвяних звичаях цлу низку дохрис- тиянських

елементв , що мали свом призначенням накликати добрий врожай у наступнм роц , багатство добробут у дм господаря , щаслив лови для мисливця , веслля для двчини та щасливу мандрвку для парубка - дружинника князя або й самого княжеча . Вс стихйн сили природи умиротворяються та закликаються , щоб не дяли на шкоду людям худоб . Про все це спваться в колядках , що були вдом далеко ще до початку християнських часв на Укран це виявляться у звичайних обрядах , як ось дванадцять полн , дванадцять святвечернх страв

, закликання на вечерю мороза , вовка , чорно бур та злих втрв , ддух на покутт , сно на стол . Вс ц рухи , д слова , що на перший погляд не мають някого значення в житт людини , вють на серце кожного з нас чаром рдно стих для душ живущим бальзамом , який сповню могутньою силою.