Огляд життя Александра Довженко

Реферат на тему Огляд життя Олександра Довженко Учня 11-М класу середньо школи 5 м. Харьква Гольштейна Олександра 00 Олександр Петрович Довженко всесвтньо вдома людина. Вн режисер-новатор який вдкрив нов шляхи в свтовому кномстецтв. Вн сценарист, який створив новий лтературний жанр кноповсть. Вн письменник, оргнальний, самобутнй майстер слова.

А ще художник, а також державний та громадський дяч. Народився О.П.Довженко 30 серпня 1894 року на околиц невеликого мстечка Сосниц на Чернгвщин. Батьки його були неписьменн. Дтей у см було багато чотирнадцять, але в живих залишилося тльки дво. Довженко писав у свой автобограф Коли я зараз пригадую сво дитинство свою хату, в мой уяв плач похорон. Вони проходять по всх мох сценарях, по всх картинах.

У всх мох фльмах розлука. Геро прощаються, поспшаючи кудись далеко вперед, в нше життя невдоме, але принадне, краще. Вони прощаються поквапливо недбало, вдрвавшись, не оглядаються, щоб не розрвалося серце, а плачуть от, що залишаються. Це моя мати. Народжена для псень, вона проплакала все життя, провожаючи назавжди. Так питання жизн смерт вражали, очевидно мою дитячу уяву, що й залишилися в мен на все життя, пронизуючи в найрзномантнших виявах мою творчсть.

Так у численному ряд жиночих образв образ матер заступив собою ус нш. Дд у фльм Земля це мй покйний дд Семен Тарасович. Друге, що в мому дитинств було виршальним для характеру мо творчост , це любов до природи, правильне вдчуття краси природи. Я завжди думав думаю , що без гарячо любов до природи людина не може бути митцем. Восени 1903 року малого Сашка вддають до Сосницько чоттирикласно гмназ.

Рухливого, меткого хлопчика цкавило буквально усе. Швидко навчившись читати, вн став запом ковтати книжки. Прочитане кидало школяра вд одн мр до друго. Йому хотлося всього У мене не було пристраст до чогось одного певного згадував майстер. Мен здавалось, що все легко, мен хотлось начебто роздлиться на клька частин жити в багатьох життях,

професях, кранах навть видах. Восени 1907 року Довженко був зарахований до Сосницького мського чотирикласного училища. Вн був вдмнником, але найбльшу насолоду дставав вд креслення малювання. Бути художником згодом стане мрю його життя. вн мав ус данн для цього. Але псля закнчення училища Довженко вступив до Глуховського учительського нституту, тому що там платили стипендю. У червн 1914 року О.Довженко склав випускн екзамени, одержав свдоцтво про закнчення ституту

та прихав до Житомира, куди був призначений на роботу. На початку свтово вйни О.Довженко за станом здоров я був визнаний непридатним до вйськово служби. Влтку 1917 року вн приздить до батькв у Сосницю, маючи намр бльше до Житомра не повертатися, а спробувати продовжити навчання. Так вн зробив. Влаштувавшись вчитилем у Кив, Довженко вступив вльнослухачем до

Кивського комерцйного йнституту. Цей нститут теж не був мою школою, писав пзнше митець. Я вступив до нього лиш тому, що мй атестат не давав мен права до вступу до нших учбових закладв. Це був засб здобути соб вищу освту. нцативний та енергйний студент був обраний головою студентськой громади нституту. Всередин 1918 рокуБ коли влада в Кив перейшла до рук гетьмана Скоропадського, вн взяв участь в органзац загальностудентського мтингу

протесту проти призову в гетьманску армю. На цей час в Кив органзувалась Академя мистецтв, молодий Довженко перейшов вчитися туди, але скоро покинув заняття. На початку 1920 року вн вступив до парт боротьбиств. Через клька тижнв ця партя влилася в КП бУ, таким чином вн став членом КПбУ. Довженко призначили завдувати Житомрською партйною школою, а потм в пдплля в

Коровинецький район. Там вн був взятий у полон польським кнним роз здом, але йому пощастило благополучно втекти до свого загону. Псля визволення Кива Довженко був призначенний секретарем губернського вддлу мсько освти, де працював приблизно рк. Крм секретарства завдував вддлом мистецтва, був комсаром театру Шевченка, брав участь у робот органзацйного комтету працвников освти. У липн 1921 року Довженко було зараховано до наркомату закордонних справ направлено на роботу до

Повноважного представництва УРСР у Польщ. Там вн очолив мсю по репатрац та обмну вйськовополоненим, а з часом обйняв посаду керуючого справами представництва. в цих умовах Довженко не облишав свого улюбленного заняття малювання. У вльн вд роботи часи вн малював шаржи й карикатури, вдгукуючись на под, що вдбувались навколо. На початку лютого 1922 року О.Довженка переводять на посаду секретаря консульского вддлу

Торгового представництва УРСР в Нмеччин. До цього ж часу належать перш публкац О.Довженка художника. Деяк з його малюнкв-карикатур були надрукован в журнал Молот, що виходив у США. О.Довженко розумв, що поднувати службов обов язки малювання буде важко, тому вн звертаться до ЦК КПбУ з заявою, в якй просить надати йому можливсть зайнятись у Нмеччин вивченям графки. Вн вступа до приватного художнього училища профессора

Геккеля, в якому навчаться бля року. Е.Геккель належав до експресонстичного напрямку в живопис. За сонову художньо творчост експресонсти брали не первинн почуття людини, а свдомсть, абсолютн переживання. вдтворювали свт вдповдно до цих переживань. Для експресонизму характерна загострена емоцйнсть фантастична гротескнсть образв, напруженнсть д акцентування на патетичнй декламац, смволц, рзке протиставлення епзодв за емоцйним звучанням та увага освтленню. Уроки нмецького експресонста справили на молодого художника

неабияке враження. На раннх самостйних кноработах митця, зокрема на стрчках Сумка дпкур ра та Звенигора вдчутний вплив школи, яка дала О.Довженков перш уроки професйно майстерност в мистецтв живопису. У липн 1923 року Довженко повертаться на Украну почина робити у Харков, карикатуристом в газет. Вн знайомиться з Ю.

Смоличем, М.Бажаном, В.Сосюрой, П.Тичиной. У червн 1926 року Довженко вихав до Одеси, де влаштувався режисером на кнофабрику. В тридцять два роки, маючи певний досвд певн трудов навики, вн круто змнив сво життя, по сут, начавши все заново, цей ршучий крок дав свтов неперевершенного майстра кномистецтва. Прийшовши на кностудю, Довженко думав зайнятися комедйними фльмами.

Йому не подобалося те, що робилося у радянськй кнематограф в галуз комедйних фльмв. У нас комедйних персонажв чомусь позбавляють розуму, а треба робити зовсм навпаки. Комедйний характер нчого спльного з розумовою недоладнстю не ма. Та життя розпорядилось по-свому жодно комед вн так не зробив, хоч теплий гумор гостра сатира невд мними елементами усх його фльмв. Першим фльмом О.Довженка був

Сумка дпкур ера, знятий в 1927 роц. В основу сценарю фльма було покладено убивство радянського дипломатичного кур ра Теодора Нетте. У цьому фльм Довженко зграв свою дину роль в кно кочегара, який перехову сумку Нетте. Про свй перший фльм автор говорив так Я ще не працюю. Я вчуся роботи. Наступним фльмом О.Довженка була Звенигора. В ньому подавалась сторя укранського народу вд сиво давини до сучасност.

У сценар був широко використаний фольклорний матерал, змальовувались картини вковчно боротьби укранського народу за сво визволення. Фльм був знятий одним духом за сто днв. Картину я не зробив, а проспвав, як птах говорив О.Довженко. Фльм прозвучав, як псня любов до рдного народу, в ньому звеличувалась його невичерпна мудрсть, оптимзм, працьовитсть, вра в свтле майбутн, поетичнсть.

Автор Броненосця Потемкин С.Ейзенштейн писав про цей фльм Фльм усе бльше почина звучати невимовною чарвностю. Чарвностю свордно манери мислення. Дивним переплетенням реального з глибоко нацональною поетичною вигадкою. Гостросучасного разом з тим мфологчного. Гумористичного патетичного. Чогось гоголвського. В повтр носилося серед нас нова людина кно, майстер з власним обличчям.

Звенигора був останнм фльмом О.Довженка, знятим за чужим сценарм. В 1929 роц вн зняв фльм Арсенал, сценарй до якого писав вже сам. Новатор у кнорежиссур, вн, шукаючи шляхв поднання кно з ншими видами мистецтва, в першу чергу з лтературою, став новтаорм письменником, що створив новий прозовий жанр кноповсть. Змст кноповст вдтворються на екран техннчними засобами кномистецтва.

Крм того кноповсть ма самостйне лтературне знасчення. Цей невеликий за обсягом прозовий твр мсткий стислий. Характеристика геров хнх стосункв податься тут через далог авторський коментар. Кноповст Довженка несли в себе такий заряд флософських роздумв, оргнальних думок, мркувань, спостережень, що перетворювались в глибок трактати про життя смерть, добро зло, прекрасне потворне, про те, що близько

людям усього свту. Арсенал був першою кноповстю Довженка. Сюжет, як у всх нмих фльмах великого майстра надзвичайно простий. Це хронка повстання на кивському Арсенал у 1918 роц проти Центрально ради. Вся головна частина фльму бльше двох третин його метражу показу тяжк дн страйку, перш кроки повстання , нарешт, його трагчну поразку. Сценарй

Арсеналу будуться на трьох визначальних епзодах залзнична аваря, початок страйку, придушення повстання. Ще перед початком роботи О.Довженко говоривЯ поставлю фльм за принципом атракцонв, пов язанних диною цльовою настановою. Принцип атракцонв, розроблений С.Ейзенштейном, полягав у тому, що дя розбивалась на окрем епзоди великого емоцйного наповнення атракцони, кожен з яких мав стверджувати у свдомост глядачв певну дею.

О.Довженко блискуче використав цей прийом. Стискаючи под, що вдбуваються одночасно в рзних просторових точках, чергуючи кадри з протилежним змстом, митець досягав у кноповст потужно драматично виразност. Сцени вйни, жорстоко, бзглуздо чергуються з сценами життя села, убогого, майже безлюдного. Найбльшу емоцйну напругу виклика паралельний монтаж сцен, коли отупла вд горя мати б свох дтей, а озврлй вд тяжкого життя солдат-нвалд б на убогй нив свого коня, а той не витриму промовля до свого господаря

Не туди б ш, ване. Кнь не витриму, а як же витримати людин Коротк, нформативн речення монтажних епзодв перебиваються всценар авторськими лричними вдступами, його звертанням до читачв, внутршнми монологами геров. В автобограф О.Довженко запишеГеро Арсеналу були ще мало персонфкован. Це були нос дей, деологй. Я оперував ще, за звенигорськоюзвичкою, не типами, а класовими категорями.

Велич масштабгнсть подй змушували мене стискувати матерал пд тисненням багатьох атмосфер. Це можна було б зробити, вдаючись до мови поетично Я йшов до реалзму в кно повльними кроками. Арсенал остання стрчка, знята митцем на Одеськй фабриц, де вн познайомився з Ю.Солнцевою, актрисою, яка стала його другом супутницею на все життя, продовжувачкою його справи. Свй новий фльм Земля вн збирався ставити на

Кивськй кнофабриц, що саме тод будувалась. Фльм Земля став першим твором в укранськй кнематограф про колективзацю останнм фльмом нмого пероду у творчост О.Довженка. Вн виростав з реального життвого матералу, сповненого рагчних конфлктв, суперечностей. Митець знову повернувся до фольклорних джерел, гоголвських традицй. Особливого значення в такй художнй структур фльму автор надавав смерт похорону

Василя. На одному з обговорень вн сказав, що хотв показати загибель героя так, щоб людям хотлося жити. Соцальна гострота, драматизм конфлкту, незвичнсть бографй характерв, новизна екранно умовност, несподвана поведнка вчинки геров багатьох тод здивували насторожили. Критика доркала й за те, що автор неправильно показав куркуля, що у фльм вдсутн класов характеристики. Справд, О.Довженко не кара Хому. На першому обговоренн фльму в

Харков вн так вдповв свом опонентамНайтяжча кара змусити людину вбити саму себе. Приречений куркуленко Хома не знаходить мсця н серед людей, н серед природи, тод в божевлл, як хробак, головою нби угвинчуться в землю. Кожний фльм Довженка нкого не залишав байдужим. Спалахнула дискуся навколо Земл. Автор радв з того, що широк кола глядачв фльм сприйняли захоплено. Псля переглядв Земл в селах нердко вдбувалися збори, мтинги, приймалися резолюц, в яких вдзначалась

актуальнсть життва правдивсть фльму. Великий резонанс мав фльм за кордоном. Близько п ятдесяти рецензй з явилося тльки у берлнськй прес. О.Довженко вважав, що в пошуках нових художнх форм, засобв розкриття людсько краси автор ма право на експеримент вн був переконаний, що чим яснша думка, тим яснша форма. Нов умовн форми вдкривають нов можливост не тльки в пзнанн навколишнього свту, а й в розкритт свту

самого художника. У Земл Довженко вдкрив нов можливост творення характеру, художн детал як елемента екранно драматург. Сльський юнак Василь вироста в образ фольклорного героя дд Семен у чистй сорочц помира серед цвтння дозрлих плодв як хлбороб мислителя яблунева глка нжно торкаться молодого усмхненого обличчя Василя в трун яблуко, омите дощем, про яке французький вчений Марсель Мартен сказав Той, хто не бачив яблуко крупним планом у

Довженковй Земл, той взагал нколи не бачив яблуко щедрий дощ, який полива в кнц фльму заплднену землю, обважнл вд плодв глки у садах з екрана не чутно н звуку падаючих яблук у саду, н людських голосв, н двочих псень, н пострлу серед лтньо ноч, але екранно-зоров образи, взуальн детал створюють люзю реально звуково полфон. Розповдають, що Ч.Чаплн, перш нж приступати до створення нового фльму, переглядав одну з частин Земл. Коли вже нме кно стало звуковим, кольоровим, широкоформатним, в 1958 р.

Нмий фльм Земля в числ 12 був визнаний кращим фльмом всх часв народв . Псля народження звукового кно Довженко зробив сво перш звуков фльми ван та Аероград. У фльм ван разгортаться сторя молодого селянина, який ста робтником бере участь у спорудженн грандозно електростанц на Днепр. У фльм Аероград вн узяв цлковито новий для нього сюжет, що з явився псля тривало подорож Довженка по рц Амур. Це фльм про боротьбу радянських прикордонникв.

В 1939 роц Довженко вразив усх фльмом Щорс. Сказати просто, що Щорс укранський Чапав, це означало би непродумано зв язати два твори, про саму природу яких треба подумати глибше. Безсумнвно, подбнсть . Вони обидва вдтворюють епопею революц, постат легендарних геров. Але образи фльму Щорс це не просто сторичн геро, це не абстрактн символи, а справжн образи геров у найширшому значен цього слова. Довженко нада свому фльмов епчного водночас лричного характеру.

Вн створю грандозн масов сцени битви, кнн походи. знову, як у фльм Земля розгортаються вчн теми життя, смерть, любов. тут лейтмотивом проходить глибоке дихання природи. Псля виходу кноповст Щорс О,Довженко був прийнятий до Сплки радянських письменикв. Основна тема Щорса це народ у вйн. Звичайно, ця тема головною у всх роботах Довженка, створенних в час

Велико Втчизняно вйни. Вн пише статт До збро, Украна в огн Та н виступа не агтифашистських мтнгах. Пд чвс вйни Довженко написав клька оповдань Нч перед бом, Воля до життя, Тризна. Вн сняв дв документальн кнострчки, текст до яких написав сам. Битва за нашу радянську Украну 1943р та Перемога на

Правобережнй Укран вигнання нмецьких загарбникв за меж укранських радянських земель 1945 р створюють длогю про велику битву за Украну. У першому фльм висвтлювалися под вд 1941 року до початку 1943, тобто до початку визволення укранських земель. У другому показано сторичне значення грандозних бтв, якими завершувалось звльнення рдно земл вд ворога. В 1944 1945 роках Довженко працю над сценарм Повст полумяних лт. Це був епос про

Велику Втчизняну вйну. Фльм у 1960 роц поставила Ю.Солнцева. Першим кольоровим фльмом О.Довженка був Мчурн, перша назва якого була Життя в цвту. Це була поема про тяжкий шлях пзнання, самотнсть шукача стни, про щастя здйснення мети. До спогадв про дитячи роки Довженко вперше звернувся у 1942 роц. Повсть зачарована Десна була завершена у 1955роц.

Довженко називав автобографчним кнооповданням. В повст чтко окреслюються два плани. Перший реалстично виписан картини дитинства, дитячи враження вд навколишнього свту, картини сльского життя, хлопчач радост жал, розповд про людей, що оточували хлопчика. другий план флософське осмисленя всього баченного перейденного людиною, чи життя вже повечорло, на чиму шляху були радост творення розпука невдач яка не продала свого яблукатого коня мр. Пафос лрика ц два крила довженковсько творчост в

Зачарованнй Десн дстали особливо яскраве вираження. Винятково важливу роль у повст вдгра природа, нерозривно пов язана з життям людей Жили ми в певнй гармон з природой, зимой мерзли, лтом смажились на сонцвосени мсили грязь, а весною нас заливало водою, хто цього не зна, не зна т радост повноти життя. Картини повен, сножат, нчного зоряного неба сповнен смутку веселощв, пройнят трепетною закоханостю

в свй край, в його красу. Свордним символом, ркою життя проходить через повсть образ зачарованно Десни. Кноповсть Зачарована Десна була екранзована в 1964 роц Ю.Солнцевою. Лебединою пснею О.Довженка стала Поема про море фльм про будвництво Каховського моря. Митець вмер напередодн першо павльонно зьомки на кностуд Мосфльм. Фльм вийшов на екрани через три роки. Перенесла його на кноплвку

Ю.Солнцева. Про творчсть О.Довженка можна сказати словами .Франка Вона вся пристрасть бажання вся вогонь, вся тривога, Вся боротьба вся дорога, Шукання, досвд погон, До мет, що мчать на небосклон. Довженко справив великий вплив на розвиток свтового мистецтва кно. Його шукання й вдкриття дставали розвиток у рзних напрямках кномистецтва, лягали в теоретичне пдгрунтя

рзних кношкл кноперодв. талйськ кнокритики вважають, що поштовхом до виникнення поетики неорелзму стали Довженков вдкриття, зроблен ще в епоху Земл в час нмого кно. Французський кнодяч Анр Ланглуа так сказав про Довженко Тепер, коли вдбуваться нова революця у свтовому кно, фльми Довженка, його мова, його вдкриття, як наперед визначили багато чого з того, що винаходиться сьогодн,

виступають на передньому кра сучасного мистецтва, як знахдки середньовчних архтекторв, як проступили крзь пил кптяву столть на Нотр-Дам де-Пар. Фльмографя Вася-реформатор 1926. Одеська кнофабрика. Сатирична комедя. Автор сценарю спврежисер. Ягдка кохання. 1926. Одеська кнофабрика. Короткометражний фльм-комедя. Автор сценарю режисер.

Сумка дипкур ра. 1927. Одеська кнофабрика. Пригодницький фльм. Сценарй М.Заца Б.Шаранського у переробц О.Довженка. Режисер-постановник О.Довженко. Звенигора. 1927. Одеська кнофабрика. Автор сценарю режисер. Арсенал. 1928. Одеська кнофабрика. Автор сценарю режисер. Земля. 1930. Кивська кнофабрика.

Автор сценарю режисер. ван. 1932. Кивська кнофабрика. Фльм-кноповсть. Автор сценарю режисер свого першого звукового фльму. Аероград. 1935. Мосфльм. Автор сценарю режисер. Щорс. 1939. Кивська кнофабрика. Автор сценарю режисер. Визволення. 1940. Кивська кнофабрика. Документальна стрчка. Автор сценарю режисер.

Битва за нашу Радянську Украну. Документальна кнопублцистична стрчка. Автор сценарю спврежисер. Перемога на правобережнй Укран. Документальна кнопублцистична стрчка. Автор сценарю спврежисер. Мчурн. 1949. Мосфльм. Автор сценарю режисер-постановник. Поема про море. 1958. Мосфльм. Автор сценарю. Режисер

Ю.Солнцева. Повсть полум яних лт. 1960. Мосфльм. Перший радянський широкоформатний художнй фльм. Автор сценарю. Режисер Ю.Солнцева. Лтература 1. Олександр Довженко. Збрник спогадв статей про митця. 2. С.Л. Коба . Олександр Довженко