Авіакатастрофи Рятування людей Ознаки і правила поведінки людей

Реферат з БЖД

на тему:

"Авіакатастрофи. Рятування людей. Ознаки і правила поведінки людей"

П’ять тисячоліть тому, коли з’явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера – сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи техносфери. Справжня техносфера з’явилась в епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово розширити технічні можливості людини, давши їй змогу:

а) швидко пересуватися по земній поверхні і створювати світове господарство;

б) заглибитись у земну кору та океани;

в) піднятися в атмосферу;

г) створити багато нових речовин.

Створивши все це, людіна спричинила появі різноманітних аварій, катастроф та ін.

Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

Аварії на авіаційному транспорті

Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток авіації, підвищення її ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних заходів та повітрянно-транспортних пригод .

Будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалася послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

Аналіз авіаційний катастроф у світовому масштабі показує, що загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на великих реактивних авіалайнерах значно вищий, порівняно з невеликими літаками. Але і на них шанс вижити дуже малий.

Авіакатастрофи нашого часу

З преси відомо чимало фактів:

20 січня 2004 над Червоним морем сталася трагедія: розбився літак "Боїнг-737". За словами глави єгипетської слідчої комісії Шакіра Келади, після розшифровки даних "чорних скриньок" слідство переконане, що причиною падіння пасажирського літака не був теракт. Виступаючи на прес-конференції в Каїрі, він сказав, що катастрофа була спричинена "технічними проблемами і помилками пілотів". Літак чартерної авіакомпанії "Flash Airlines" впав у Червоне море через чотири хвилини після злету з аеропорту Шарм ель-Шейха. Внаслідок катастрофи загинули 148 людей, у тому числі 134 французьких туристи. На борту перебувало чимало дітей та дві великі родини.

28 серпня 2004 року у катастрофі літака По-2 на аеродромі Коротич під Харковом загинув пілот. За даними оргкомітету Авіаційного свята, присвяченого Дню авіації, основна програма якого мала розпочатися о 12:20, катастрофа сталася о 8:12. Літак належав Харківському національному аерокосмічному університетові "ХАІ". За попередніми даними, загиблий пілот - 69-річний Євген Прозоров, мешканець Запоріжжя, відомий льотчик-спортсмен, кількаразовий переможець змагань з пілотажних видів спорту. Медичний допуск до польотів Прозоров мав. Зараз оргкомітет приймає рішення про скасування намічених святкових заходів, зокрема, ймовірно, буде відмінено рок-концерт і урочисту частину свята, а також урочисте нагородження переможців чемпіонату України з авіаспорту.
Літак, що розбився, був зареєстрований і мав допуск до польотів.

26 грудня 2003 року сталася повітряна катастрофа під час учбових стрільб ППО України на Кримському півострові, внаслідок яких загинули 78 осіб – пасажири і екіпаж російського літака Ту-154. Україна виплатить родичам російських громадян, які загинули внаслідок авіакатастрофи, грошову суму, еквівалентну 200 тис. доларів за кожного загиблого.

27 липня 2002 року у Львові трапилась катастрофа літака Су-27 і стала причиною масової загибелі людей. Дані, отримані на перших етапах розслідування, свідчать, що причиною катастрофи стали серйозні прорахунки в організації підготовки та здійснення польотів у Військово-повітряних силах і, зокрема, при організації демонстраційних заходів у Львові. Літак зачепився верхівки дерев, мов спинився за долю секунди, розвернувся одним крилом і впав на злітну смугу. Пронісся по ній, зачепив літак, що стояв на смузі й на очах 10-тисячного натовпу вибухнув. Вогненні частини літака полетіли в гущу натовпу. У смертельному пеклі, охоплені вогнем та клубами диму, опинились десятки людей, серед яких багато дітей.

11 липня 2003 року поблизу с. Осиково (Донецька обл.) під час проведення авіаційних хімічних робіт над сільськогосподарськими угіддями ТОВ "Чапаєвець" упав вертоліт "Мі-2" (екіпаж - 1 пілот, власник - приватна авіаційна компанія "Скіф-Авіа", м. Донецьк). Внаслідок падіння постраждав пілот вертольота. У важкому стані він госпіталізований у центральну районну лікарню. Вертоліт зруйнований цілком. Попередня причина події - відмова двигуна.

У липні 2002 року сталася жахлива катастрофа: у небі над Німеччиною зіткнулись два літака--"Боїнг-737" і російський Ту-154. Всі пасажири і екіпаж загинули. Російський пілот виконав команду знизитися через 25 секунд після її отримання. Однак, на думку ряду експертів, до цього часу на «Боїнгу» могла спрацювати система раннього попередження про зіткнення, внаслідок чого цей літак автоматично знизився і знову виявився на одному рівні з «Туполєвим». Тим часом російські телеканали повідомили з посиланням на західні ЗМІ, що один із пілотів «Боїнга» ніби не раз говорив про своє бажання загинути в авіакатастрофі. Але безперечним фактом є те, що авіакатастрофа в небі над Німеччиною сталася з вини диспетчерів.

Заходи по рятуванню людей в нашій країні

Президент України Леонід Кучма підписав Указ "Про вдосконалення єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку, рятування та організації захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій". Документ видано з метою вдосконалення єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку, рятування та організації захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Глава держави постановив погодитися з пропозицією Кабінету Міністрів України про утворення у складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби на базі Головного центру координації авіаційних робіт з пошуку і рятування.

Указом визначено, що основними завданнями Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби є:

- реалізація державної політики щодо вдосконалення єдиної державної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

- організація та забезпечення авіаційних пошуково-рятувальних робіт всіма наявними силами і засобами Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення, а також силами і засобами інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, налагодження їх взаємодії;

- розроблення напрямів єдиної технічної політики у сфері вдосконалення сил і засобів, що використовуються для виконання пошуково-рятувальних робіт.

Правила поведінки людей

Дотримання правил безпеки членами екіпажу та пасажирами, а також всіми наземними підрозділами, значно зменшує ризик потрапляння в надзвичайні ситуації.

не можна проходити в заборонені службові приміщення;

треба дотримуватися правил знаходження у літаку;

не можна провозити паливні матеріали і зброю;

виконувати всі вимоги капітана та персонала літака під час перельоту;

не можна палити.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах

У кожному літаку з тих чи інших причин може виникнути пожежа. Тому кожен пасажир повинен знати правила поведінки при пожежах. Адже, саме із-за них чосто виникають авіакатастрофи.

при пожежах треба остерігатися високої температури, задимленості і загазованості, вибухів, падіння обладнання літака і аеродромних будівель, провалів у прогорілу підлогу або грунт;

перед тим, як увійти в палаюче приміщення, треба накритися з головою вологим простирадлом, плащем, шматком тканини тощо;

при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, воду, пісок, простирадла та ін. Засоби.

слухати вказівки відповідного персоналу і не панікувати! Пожежі часто супроводжуються вибухами. Вони виникають на об’єктах, які виробляються вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню.

З історії відомі випадки, коли літаки приземлялися на воду (море, океан) і люди мусили триматись у холодній воді. Тому треба знати деякі правила:

щоб уповільнити переохолодження організму і збільшити шанси на виживання при низьких температурах води, необхідно голову тримати якомога вище над водою тому, що 50% всіх тепловитрат організму припадає на голову. Утримувати себе на поверхні води треба так, щоб мінімально витрачати фізичні зусилля.

Перебуваючи на рятувальному плоті, шлюпці чи в воді, людина повинна намагатися подолати паніку, розгубленість, вірити в те, що її врятують. Така поведінка в екстремальних ситуаціях збільшує шанси людини на виживання.