Київська область

Площа —
28,1 тис. км²

Населення — 1830,5 тис.чол.

(на 2000 р., без Києва)

Центр —
м.Київ

Загальні дані.
Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на півночі України, в
басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує
з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході — з Черкаською, на
південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на
півночі — з  Гомельською областю Білорусі. В
області 25 районів, 25 міст, в тому числі обласного підпорядкування, 29 селищ
міського типу, 1194
населених пунктів.

          Населення. Основне населення — українці;
живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Середня щільність
населення (без м.Києва) — 68,7 чол. на 1 км²
(1985).
Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення
(крім Києва) становить 52% (1985). Великі міста (крім Києва): Біла Церква,
Бориспіль, Бровари, Васильків, Переяслав-Хмельницький, Фастів.

          Природа. Поверхня області — горбиста рівнина
із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три
частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (вис. до 198 м).
Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами.
Південно-західна частина зайнята Придні­провською
височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними
висотами до 273 м.

          Корисні копалини. Виявлені і
розробляються переважно міне­ральні
будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є
невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла
Церква).

          Клімат помірно
континентальний, м’який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня -6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду
198-204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на
Південь від 2480 до 2700°. За
рік на території області випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку.
Київщина має густу річкому мережу (177 річок завдовжки понад 10 км).
Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км),
його головні притоки — Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж
(ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського
водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000
озер.

          Грунти. На півночі поширені
дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні грунти. У
центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі
лісові грунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На
лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і
болотні солончакові грунти.

Загальна
площа лісового
фонду області
— 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви
хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені
ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа),
кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів
(Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані
перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні —
луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні
розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і
об’єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому
числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7
заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський,
Усівський тощо), пам’ятник природи (урочище Бабка), дендропарк “Олександрія” (Біла Церква).

Народне
господарство.
Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого
визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і
харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством
зерно-бурякового і м’ясо-молочного напрямів.

Промисловість.
Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес
(машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна,
електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для
області виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області
розташовані Трипільська ГЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства
машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини
для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку,
технологічне устаткування для підприємств тогівлі, а також товари побутового призначення.

Серед діючих
підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче
об’єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів,
Броварський з-д пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена заводами
Трипільським біохімічним і біохімічних препаратів у селищі міського типу Немішаєво. В Обухові
картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові
(основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові,
крохмальні, консервні зводи, м’ясо- птахокомбінати.

На території
області — 21
комбікормовий завод. Легка промисловість об’єднує підприємства швейної,
трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах
Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі,
Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів
розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних
виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча),
скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу
Богуслава і Білої Церкви.

На території
області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли.
Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна
промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих
промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль,
які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське
господарство.
У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає
тваринництво (54,7%, 1985). В області 1771 тис.га під сільськогосподарськими
угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га.
Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільськ. господарство області
характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна
культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк,
льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво
спеціалізується на виробництві м’ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах
області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток
одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство,
рибне господарство.

Транспорт.
Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 880 км
(1985 р.). Через
територію області проходять лінії: Москва – Київ – Львів, Київ – Дніпропетровськ – Донецьк тощо. Електрифіковані
приміські ділянки залізниці: Київ –
Фастів – Козятин,
Київ – Фастів – Миронівка, Київ – Тетерів, Київ – Ніжин, Київ – Яготин. Залізничні вузли: Київ,
Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в т.ч. з твердим
покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербуг – Київ -  Одеса, Київ – Харків, Київ – Дніпропетровськ. Судноплавство по
Дніпру, Десні, Прип’яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Газопроводи:
Уренгой - Помари - Ужгород, Шебелинка - Полтава - Київ.