Процедурний аспект обліку в німецькомовних країнах

Процедурний аспект
обліку в німецькомовних країнах

ПЛАН

Вступ

1.Особливості
облікової системи в Німеччині

2. Процедурний аспект обліку в
німецькомовних країнах

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Концепція німецької школи щодо визначення бухгалтерського
обліку полягала в підході до обліку не ззовні (пошук облікового змісту
бухгалтерії в інших науках), а зсередини.

Обліковий зміст шукали в самій бухгалтерії, в самій
процедурі облікового процесу. Тому і основний напрям німецької школи був
названий процедурним. Ця школа об’єднувала вчених-бухгалтерів Німеччини,
Австро-Угорщини і німецькомовної частини Швейцарії. Навіть частина сучасної
України (Галичина, Буковина, Закарпаття) знаходилась під впливом німецькомовної
школи, оскільки на той час входила до складу Австро-Угорської імперії.

Слід сказати, що процедурний підхід до вивчення
бухгалтерського обліку у вигляді математичних формул в майбутньому мав значний
позитивний вплив на впровадження комп’ютерної техніки в облікову практику. Тому
можна сказати, що німецька бухгалтерська школа сприяла розвитку обчислювальної
техніки, створенню карткових форм обліку, поширенню математичних і статистичних
методів, уніфікації Плану рахунків.

Метою написання
даної індивідуальної науково-дослідної роботи є вивчення процедурного аспекту
обліку німецькомовних країн.

Предметом
дослідження є система теоретичних, методичних
та практичних аспектів, що стосуються обліку в німецькомовних країнах.

Основне завдання
полягає у глибшому вивченні і дослідженні поняття «процедурний аспект обліку
німецькомовних країн», а також у розкритті особливостей облікової системи в
Німеччині.

1.
Особливості облікової системи в Німеччині

Бухгалтерський
облік відповідно до німецького господарського права розглядається як
постачальник інформації для підприємця (про майно, зобов’язання, витрати,
прибутки, прибутки, збитки); для власника; для виконання податкових зобов’язань
і фінансового управління на макрорівні; для аналізу кредитоспроможності і
використання кредитів; в якості доказів у разі судових розглядів.

Відповідно до вимог нормативно-правового регулювання ведення бухгалтерського обліку
ґрунтується на приписах Комерційного і Торговельного кодексів, Закону про
податок на корпорації, Закону про баланси. Держава не втручається у внутрішні
справи організації.

Щодо принципів обліку, то вони є вимогами,
що пред’являються законодавством Німеччини до бухгалтерського обліку.

До
головних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік Німеччини, слід
віднести:

Ø повнота;

Ø правильність змісту інформації;

Ø тимчасові розмежування;

Ø ясність;

Ø наочність;

Ø можливість контролю;

Ø правильність форми;

Ø хронологічний порядок
записів.

Технологічний
цикл бухгалтерського обліку в Німеччині складається з трьох фаз, а методологія
обліку, включаючи порядок записів в облікові регістри, визначається вимогами
«Основ правильного ведення бухгалтерського обліку».

Слід сказати, що як і в кожній науці, в
бухгалтерському обліку Німеччини існують методи і об’єкти внутрішнього
(управлінського) контролю якості інформації. Основним методом визнається
інвентаризація - метод зіставлення фактичного і облікового стану активів і
зобов’язань.

До
об’єктів внутрішнього контролю відносять:

- стан зобов’язань замовників;

- стан розрахунків з
постачальниками;

- стан розрахунків з персоналом
організації.

План
рахунків бухгалтерського обліку - класифікований перелік і номенклатура (типова
система) рахунків бухгалтерського обліку, використовуваних в різних галузях
народного господарства і торгово-промислових палатах, він допускає заміну найменувань
рахунків їх номерами.

Номенклатура
рахунків містить 10 розділів, з діленням на 10 груп по кожному розділу; групи
номенклатури рахунків розділяються на 10 рахунків; рахунки розбиваються на 10
субрахунків.

Підприємства Німеччини результати своєї діяльності
оформляють у річному фінансовому звіті. До публікованого річного звіту
пред’являються наступні вимоги:

v  правильне розмежування
періодів;

v  повнота;

v  достовірність;

v  ясність;

v  наочність;

v  правильність змісту;

v  можливість перевірки;

v  правильність форми.

Щодо
звітності, то її поділяють на комерційну і податкову.

2.
Процедурний аспект обліку в німецькомовних країнах

бухгалтерія обліковий балансовий теорія

Напрям в європейській бухгалтерській науці другої половини
XIX- початку XX ст. - німецька школа - дещо відставала від передових італійської
та французької шкіл. Для неї було характерне чітке розмежування обліку на два
самостійних цикли: торгову та виробничу бухгалтерію.

В середині XX ст. утворився новий напрям бухгалтерського
обліку - нова німецька школа. її видатними представниками були Ф. Гюглі, Е. Шмаленбах,
І.Ф. Шер, Г. Нікліш, А. Кальмес, Г. Хольцер, В. Ле-Кутр тощо.

В працях вчених велике значення надавалось процедурним
питанням, конструюванню форм рахівництва, послідовності записів. Значна увага
приділялась теорії балансу. Для німецької школи є характерним перехід в обліку
від балансу до рахунку, на відміну від італійської і французької шкіл. Якщо дві
останні школи трактували дебет і кредит будь-якого рахунку як якісно однорідні
поля (теорія одного ряду рахунків), то німецькі автори вважали, що значення
дебету і кредиту змінюється залежно від того, про активний чи про пасивний
рахунок йде мова (теорія двох рядів рахунків).

Представники цієї школи при формулюванні принципів
бухгалтерії не відходили від неї в пошуках облікової сутності. На відміну від
італійської школи, яка пояснювала бухгалтерський облік, виходячи з
юриспруденції, і від французької, що виводила облік з політичної економії, цю
сутність вони бачили в тих документах та регістрах, що надходять до
бухгалтерії. Облікова процедура - це і мета, і предмет, і метод бухгалтерії.
Поза бухгалтерією немає обліку. її наукова сторона зводилась до максимально
можливої формалізації облікових процедур, що перетворювало її на своєрідну
математичну мову господарського процесу.

Німецька школа дотримувалася принципу необмеженості в праві
оцінки, допускала та визнавала різні методи оцінки, подібно до італійської
школи. Поряд з книжковим інвентарем (що підлягає обліку) німецька школа ставила
завжди некнижковий (позаобліковий, натуральний) інвентар, який міг вимагати
будь-якого відступу від книжкового за даними суб’єктивної натуральної оцінки.

Значним був внесок німецької школи в розвиток
обчислювальної техніки, створення карткових форм рахівництва, виключення з
обліку хронологічного запису (журналу), розповсюдження математичних і
статистичних методів, уніфікації планів рахунків.

Розглядаючи кореспонденцію рахунків (проводки) тільки як
розвиток взаємозв’язків між частинами балансу, представники німецької школи
створили і широко практикували змішані проводки (декілька рахунків, що
кредитуються, і декілька рахунків, що дебетуються).

Формалізована процедура відкриває шлях до синтезу різних,
але на перший погляд однакових рішень, оскільки кожне з цих рішень є окремим
випадком загальної універсальної процедури. По суті, з німецької школи бере
свій початок облікове моделювання, творцем якого був швейцарець І.Ф. Шер.

Концепція німецької школи щодо визначення бухгалтерського
обліку полягала в підході до обліку не ззовні (пошук облікового змісту
бухгалтерії в інших науках), а зсередини.

Обліковий зміст шукали в самій бухгалтерії, в самій
процедурі облікового процесу. Тому і основний напрям німецької школи був
названий процедурним. Ця школа об’єднувала вчених-бухгалтерів Німеччини,
Австро-Угорщини і німецькомовної частини Швейцарії. Навіть частина сучасної
України (Галичина, Буковина, Закарпаття) знаходилась під впливом німецькомовної
школи, оскільки на той час входила до складу Австро-Угорської імперії.

Підхід процедурної концепції до вивчення бухгалтерського
обліку у вигляді математичних формул в майбутньому мав значний позитивний вплив
на впровадження комп’ютерної техніки в облікову практику. Тому можна сказати,
що німецька бухгалтерська школа сприяла розвитку обчислювальної техніки,
створенню карткових форм обліку, поширенню математичних і статистичних методів,
уніфікації Плану рахунків.

Найвідомішими представниками німецької школи були Ф.
Скубіц, Ф. Ляйтнер, Б. Пенндорф, Е. Шмаленбах, І.Ф. Шер, А. Кальмес та ін. Слід
зазначити, що німецька школа в своєму історичному розвитку дещо поступалась
італійській та французькій. Лише всередині XIX ст. на основі праць Тантигеля,
Г. Курцбауера, Г.Д. Аугшпурга в Німеччині почала зароджуватись теорія
бухгалтерського обліку і поступово формуватись облікова наукова думка.

Директор відомого в Німеччині комерційного училища в
Гьорліці Ф. Скубіц у своїх працях визначав бухгалтерський облік як діяльність,
яка в типовій формі виражає і відображає весь хід господарського життя
підприємства. Дещо інше визначення бухгалтерії давав Ф. Ляйтнер:
«...бухгалтерія - це хронологія відображення господарських операцій, їх
систематизація у певному причинному зв’язку. В ній все підпорядковане
безпосередній процедурі ведення бухгалтерського обліку». Враховуючи це, Ф.
Скубіц виділяв в бухгалтерії два напрями (види): споживчий і продуктивний (в
сучасних умовах - бюджетний і госпрозрахунковий).

Відомим прибічником процедурної концепції був
вчений-бухгалтер І.Ф. Шер. Він розглядав облікову процедуру як мету, предмет і
метод бухгалтерії. В основу обліку І.Ф. Шер поклав не рахунки, а баланс, тому
його теорію і досі часто називають «балансовою теорією Шера». Баланс вчений
називав «альфою і омегою бухгалтерії»; він говорив, що все починається з
балансу і все ним закінчується. Навіть до цього часу майже всі підручники з
теорії бухгалтерського обліку при вивченні методу починають з балансу, а не з
рахунків. Під впливом дедуктивного методу І.Ф. Шера - від балансу до рахунків,
- бухгалтерія в 20-х рр. XX ст. поступово трансформувалась на балансовий облік
(балансоведення).

Висновки

Система
бухгалтерського обліку Німеччини залишається суто національною, строго
регульованою державою, незважаючи на застосування МСФО, директив ЄС і єдиної
європейської валюти.

Саме вивчення бухгалтерського обліку від балансу до
рахунків було основною відмінністю німецької школи від італійської та
французької.

Внесок німецької школи в розвиток європейської і світової
бухгалтерських шкіл є досить вагомим. Проте, слід зауважити, що всі три школи
незалежно одна від одної в умовах взаємної критики та конкуренції збагачували
одна одну і значно розвивали облікову наукову думку.

Концепція німецької школи щодо визначення бухгалтерського
обліку полягала в підході до обліку не ззовні (пошук облікового змісту
бухгалтерії в інших науках), а зсередини.

Обліковий зміст шукали в самій бухгалтерії, в самій
процедурі облікового процесу. Тому і основний напрям німецької школи був
названий процедурним. Ця школа об’єднувала вчених-бухгалтерів Німеччини,
Австро-Угорщини і німецькомовної частини Швейцарії. Навіть частина сучасної
України (Галичина, Буковина, Закарпаття) знаходилась під впливом німецькомовної
школи, оскільки на той час входила до складу Австро-Угорської імперії.

Підхід процедурної концепції до вивчення бухгалтерського
обліку у вигляді математичних формул в майбутньому мав значний позитивний вплив
на впровадження комп’ютерної техніки в облікову практику. Тому можна сказати,
що німецька бухгалтерська школа сприяла розвитку обчислювальної техніки, створенню
карткових форм обліку, поширенню математичних і статистичних методів,
уніфікації Плану рахунків.

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф. Теорія
бухгалтерського обліку: Підр. для студентів вузів спеціальності «Облік і
аудит»». - Житомир: ЖІТУ, 2000. - 640с.

2. Голов С.Ф., Костюченко
В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі:
Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. - 840 с.

3. Грабова Н.М. Теорія
бухгалтерського обліку: Навч. посібник. - К.: А.С.К., 2001. - 272 с.

4. Завгородний В.П.
Бухгалтерський облік в Україні): Підручник для студентів вищих навчальних
закладів. - К.: А.С.К., 2001. - 848 с.

5. Кужельний М.В., Лінник
В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 334 с.

6. Сопко В.В. Бухгалтерський
облік: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с.

7. Ткаченко Н.М.
Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для
студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: А.С.К.,
2001. - 784 с.

8. Швець В.Г.
Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: Знання, 2004. - 447 с.