Внешняя
экономика Украины
Місце
України в регіональному та міжнародному поділі праці
Серед комплексу
невідкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення Укр у світове
госп-во і міжнародне співробітництво першочергове значення має формування
механізму зовнішньоекономічних зв¢язків, його теоретична розробка та
практичне втілення в життя. При цьому йдеться про створення фактично нового
механізму, який має регулювати взаємовідносини Укр з навколишнім світом на
принципово нових засадах. В суч умовах ек розвитку Укр зовнішноек відносини –
одна з найважливіших сфер її діяльності. Створення і розвиток цих відносин з
усіма кр світу, і особливо з найбільш розвинутими, сприятиме
інтернаціоналізації в-ва, підвищенню рівня його технології та якості пр-ції.
Тільки цим шляхом Укр зможе інтегруватися в Європейський і світовий ринок. В
той же час стр-ра та обсяги експорту не відповідають стану Укр у
світогосподарських зв¢язках. Укр, нас-ня якої становить майже
1,5% нас-ня світу, країна, має невідповідно низьку частку у світовому експорті
– 0,2%. Якщо у Канаді на душу нас-ня експортується продукції на суму 5,6тис
дол., Німеччині- 5,1, Франції – 4,1, Італії – 3,3, Японії – 3,2, Великобританії
– 3,1, США – 2,0, Росії – 0,4, то в Укр – 0,2-0,3 тис дол. Жодна кр світу, на
якому б рівні ек розвитку вона не зн-нсь, не може нормально розвиватися поза
світовим госп-вом, без тісних ек зв¢язків з іншими країнами світу. Міжнародні
ек зв¢язки – це система госп-х зв¢язків
між нац-ми економіками країн на основі міжнародного поділу праці. Саме зовнішні
ек відносини сприяють зростання нац доходу, прискореному розвитку НТП,
підвищенню рівня життя нас-ня. Крім того, зовнішні ек зв¢язки
впливають на заг атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських
відносин та взаєморозуміння і добросусідства. Для Укр на суч перехідному етапі
розвитку її ек-ки особливо важливим є повне і ефективне використання зовнішніх
ек зв¢язків для вирішення нагальних
науково-технічних і госп-х проблем. Розвиток ефективних зовнішньоек-х зв¢язків
дасть змогу Укр швидше подолати глибоку ек кризу, сприятиме стабільному і
швидкому розвитку пс і зростанню на цій основі життєвого рівня нас-ня. Відомо,
що країна, яка не розвиває зовнішню торгівлю, не має господ-х зв¢язків з
ін кр світу, змушена збільшити витрати в-ва приблизно з півтора – два рази. Укр
як молода суверенна держава не має достатнього досвіду налагодження ек зв¢язків з
ін країнами світу. Тому вона робить перші кроки на шляху до входжуння у світове
госп-во. Цьому сприяє створення відповідної правової бази і прийняття законів:
Закону про зовнішньоек діяльність Укр, Закону про створення
експортно-імпортного банку, Закону про іноземні інвестиції, а також Декретів
Кабінету міністрів України. Об¢єктивними причинами, що перешкоджають нині
входженню Укр як повноправного партнера у світове госп-во, є низька
кокурентоспроможність її пр-ції на світових ринках. З вітчизняних пром товарів
на ринках далекого зарубіжжя може конкурувати не більше 1%.Крім того, навіть ті
товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не відповідають міжнародним
стандартам. Так, майже весь чавун не має світових сертифікатів, йому властивий
низький обсяг номенклатури відливок, що спричиняє велику металомісткість
продукції, а відходи металу зростають до 25%. Крім того, в Укр недосконалою є
сис-ма упр-ня зовнішньоек діяльністю. До основних причин, що зумовили суч
рівень розвитку зовнішньоек-х зв¢язків Укр, слід віднести такі. По-перше,
після розпаду колишнього РадС стався значний розрив госп-х зв¢язків
Укр з ін країнами, і насамперед з Росією. Через це Укр втратила частину своїх
традиційних ринків збуту, зупинилося чимало п-в через відсутність комплектуючих
виробів тощо. Більше того, Росія значною мірою втратила інтерес до виготовлених
у нашій країні виробів, приладів, машин, а також виплавленого металу тощо
внаслідок зростання їх енергомісткості та ціни. Тому навіть ті вироби, в яких
вона зацікавлена, не можуть бути реалізовані на її ринку, оск вони дорожчі за
зарубіжні аналоги на 30-50%. По-друге, переважання в експорті Укр
паливно-сировиннної групи товарів. Їх частка нині перевищує 70%, а разом з товарами
народного споживання становить понад 90%. По-третє, в стр-рі експорту низькою є
частка машин, обл-ня, об¢єктів інтелектуальної власності. Згідно з
даними Держкомстату Укр тільки 0,5% від загальної к-сті вироблених новидх видів
машин і обл-ня за своїми технічними характеристиками були конкурентоспроможними
на світовому ринку. По-четверте, в експорті незначною є частка товарів, які
виготовляються відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та
кооперування в-ва. По-п¢яте, відмічається значне зростання частки
бартерних операцій у зовнішньоек-ій та господарській діяльності всередині
країни. Нині ця частка становить майже 80%. Слід відзначити пріоритетні напрями
розвитку експортної спеціалізації, переорієнтуватися на в-во наукомісткої
продукції і ресурсозберігаючих технологій у сфері верстатобудування,
літакобудування, в ракетно-космічній техніці та створенні надтвердих
матеріалів. В Укр необхідно налагодити в-во імпортозамінної пр-ції, зокрема
такої, як зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси,
холодильники, автомобілі та ін.По-шосте, слід заохочувати іноземних інвесторів.
Найважливішою умовою цього є стабільність чинного законодавства у зовнішньоек
діяльності. Нині Укр, згідно з оцінкою міжнародних експертів, за створенням
надійного інвестиційного клімату посідає лише 130-те місце в світі. По-сьоме,
важливо налагодити надійний державний контроль. Так, у розвинутих кр світу
держава бере на себе облік і всебічний контроль за експортом і імпортом
товарів.
Н/г-ке зн-ня зовнішньоек-х зв¢язків
України.
Найтісніші зв¢язки в
галузі науки, техніки та освіти Україна має з Росіїю, а також з деякими ін кр
колинього РадС. Слід підкреслити, що, на жаль, в результаті розриву раніше
існуючих державних, політичних та господарських зв¢язків
між колишніми союзними республіками помітно ослабло співробітництво українських
вузів і наукових закладів з відповідними науковими центрами цих країн.
Взаємовигідна міжнародна торгівля товарами та послугами, як і раніше, посідає
провідне місце в складній системі міжнародних ек зв¢язків,
оск вона по суті відтворює всі види міжнародного поділу праці і об¢єднує
всі країни в єдину господарську цілісність на сучасному світовому ринку
товарів. На суч етапі соціально-економічного розвитку Укр має тісні
зовнішньоекономічні зв¢язки з більш ніж 100 країнами світу.
Провідну роль у розвитку зовнішніх ек зв¢язків Укр відіграють країни близького
зарубіжжя. Найважливішими торговельними партнерами Укр є Росія, Туркменія,
Білорусь, Азербайджан, Литва, Казахстан та інші країни. Стр-ра зовнішньої
торгівлі Укр зумовлена спеціалізацією її економіки. В 1997р у стр-рі експорту
переважали чорні метали та вироби з них (38% всього експорту Укр у 1997р),
продовольчі товари (білше ніж 9%),руди і мінеральне паливо (8,0%), продукція
хім пр-сті (більше ніж 10%) та продукція машинобудування (майже 13%). В імпорті
переважали мінеральне паливо (майже 46% усього імпорту), реактори ядерні, котли
і устаткування для електроенергетики (більше ніж 11%), продукція інших галузей
машинобудування (майже 9%), продукція хім пр-сті (більше ніж 8%) та ін.
Внаслідок впровадження режиму вільної торгівлі з кр СНД і Балтії
зовнішньоторговельний баланс з цими кр істотно покращується. Нині питома вага
зовнішньоторговельного обороту з цими кр перевищує 63% від загального
товарообігу, в т ч по експорту цей показник сягає 60%, а по імпорту – більше
ніж 65%. Основним тоговельним партнеромУкр залишається Російська Федерація, на
яку припадає майже половина загальних обсягів торгівлі Укр. Росія задовольняє
майже 100% потреби Укр в годинниках, швейних машинах; поставляє значну частину
легкових і вантажних автомобілів, радіоприймальних пристроїв, програвачів,
відеомагнітофонів, персональних комп¢ютерів, одягу, взуття, тканин, целюлози,
синтетичного каучуку, продукції кольорової метаургії, риби і рибопродуктів,
задовольняє майже 4/5 потреби в лісоматеріалах, майже 90% потреби в нафті і
нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газі; частково поставляє
електроенергію і деякі сорти чорного прокату. В експорті з Укр до Росії
переважають чорні метали, які задовольняють майже половину потреби в них з боку
Росії, а також труби, марганцева руда, трактори, сільськогосподарська техніка,
прокатне устаткування (в т ч доменне і сталеплавильне), металорізальні і
деревообробні верстати, екскаватори, автомобільні крани, аміак, цемент,
автобуси, скло, телевізори, касетні магнітофони, холодильники, вироби із
золота, платини та срібла, цукор, олія, м¢ясо і м¢ясопродукти, молочні продукти та ін. В
останні роки зростає експорт Укр до ін республік колишнього РадС, в т ч за
останні два-три роки експорт до Білорусі зріс майже на третину, до Молдови – в
1,6 раза, до Грузії – більше ніж у 10 разів, в Узбекистан – в 1,6 раза і т.д. У
цілому Укр має позитивне зовнішньоторговельне сальдо з Білоруссю,
Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном,
Естонією. Разом з тим Укр має велике від¢ємне торговельне сальдо з Росією,
Туркменією, Казахстаном. Крім країн СНД і Балтії, Укр розширює зовнішньоек зв¢язки з
багатьма розвинутими кр світу. В останні роки найбільші експортні поставки Укр
здійснювала до Китаю (майже 1,5млрд дол, або 10% загального обсягу експорту),
Туреччини (майже 700млн дол, або близько 5%), Німеччини (майже 600 млн дол, або
4%), Італії (близько 3%), Польщі (майже 3%), Угорщини і США (більше ніж по 2%),
Словаччини (майже 2%). Найбільші імортні поставки в Укр надходять з Німеччини
(більше ніж 1,3 млрд дол, або майже 8% загального імпорту), США (майже 700 млн
дол, або 4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії (більше ніж 2%), Франції (майже
2%), Великобританії (1,5%), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та ін. Сучасна
зовнішньоек політика Укр спрямована на формування нового торговельного режиу з
подільшою інтеграцією до світового ек простору шляхом поступового і зваженого
збільшення ступеня відкритості нац ек-ки. Перш за все передбачається: -
підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей
міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому ринку; -
прискорення ек реформ шляхом гармонізації ек законодавства відповідно до
світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ); - зняття технічних бар¢єрів у
торгівлі з провідними країнами – членами СОТ(США, ЄС), розшмрення торгівлі з
якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення
пр-сті, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збальшення
іноземних інвестицій. Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх ек зв¢язків
Укр є забезпечення просування товарів укр в-ва на нові зарубіжні ринки.
Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків Укр з
державами, які утворилися на терених колишнього РадС. Саме ці країни в
найближчій перспективі повинні бути найбільш привабливими для укр експорту.
Розвиток гідного торговельно-ек співробітництва з ними є одним з пріоритетів
Укр в зовнішньоек зв¢язках. Аналіз стр-ри і обсягів зовнішньої
торгівлі Укр за останні роки свідчить про те, що саме з кр СНД і Балтії
найбільше зріс товарообіг при випереджаючому збільшенні обсягів експорту.
Важливим для розвитку взаємовигідних торговельно-ек-х зв¢язків з
кра СНД та ін кр світу є зміщення акщенту з співробітництвва на державному
рівні до співробітництва на рівні господарюючих суб¢єктів
шляхом створення спільних п-в, транснаціональних промислово-фінансових груп,
виробничих корпорацій та ін госп-х структур.
Експорт
України та його стр-ра
В експорті з
Укр до Росії переважають чорні метали, які задовольняють майже половину потреби
в них з боку Росії, а також труби, марганцева руда, трактори,
сільськогосподарська техніка, прокатне устаткування (в т ч доменне і
сталеплавильне), металорізальні і деревообробні верстати, екскаватори,
автомобільні крани, аміак, цемент, автобуси, скло, телевізори, касетні
магнітофони, холодильники, вироби із золота, платини та срібла, цукор, олія, м¢ясо і м¢ясопродукти,
молочні продукти та ін. В останні роки зростає експорт Укр до ін республік
колишнього РадС, в т ч за останні два-три роки експорт до Білорусі зріс майже
на третину, до Молдови – в 1,6 раза, до Грузії – більше ніж у 10 разів, в
Узбекистан – в 1,6 раза і т.д. У цілому Укр має позитивне зовнішньоторговельне
сальдо з Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Таджикистаном,
Узбекистаном, Естонією. Разом з тим Укр має велике від¢ємне
торговельне сальдо з Росією, Туркменією, Казахстаном. Крім країн СНД і Балтії,
Укр розширює зовнішньоек зв¢язки з багатьма розвинутими кр світу. В
останні роки найбільші експортні поставки Укр здійснювала до Китаю (майже
1,5млрд дол, або 10% загального обсягу експорту), Туреччини (майже 700млн дол,
або близько 5%), Німеччини (майже 600 млн дол, або 4%), Італії (близько 3%), Польщі
(майже 3%), Угорщини і США (більше ніж по 2%), Словаччини (майже 2%). Укр
традиційно протягоб багатьох років займала провідне місце серед ін республік у
складі СРСР у розвитку експортного в-ва. Для цього були вагомц об¢єктивні
умови, насамперед природні ресурси, виробничі потужності, науково-технічний
потенціла, кваліфіковані трудові ресурси, географічне положення, транспортне
забезпеченнята ін. Про це свідчать такі даня: частка Укр в останні роки
існування СРСР становила 20% загальносоюзних експортних поставок. За окремими
видами експортних поставок питома вага Укр становила: по залізній руді – 98%,
марганцевій руді – 100, чавуну і трубах – 75, ковальсько-пресовому обладнанню і
с/г машин – більше ніж 70, екскаваторах і сортового прокату – більше ніж 60% і
т.д. Сучасні можливості експортного потенціалу Укр повною мірою залежать від
рівня розвитку окремих ек районів і областей. Аналіз зовнішньоторговельних
відносин Укр з зарубіжними кр показує, що більшеніж за 5 останніх років баланс
зовнішньої торгівлі Укр не мав позитивного значення. Тільки в 1997р. Укр
імпортувала товарів мажйже на 3 млрд дол. США більше, ніж експортувала, у тому
числі в республіки колишнього Радянського Союзу – майєе на 4,5млрд дол. Ця
різниця між імпортом і експортом обумовлена передусім від¢ємним
сальдо по імпорту природного газу, нафти, дизельного паливва, автомобільного
безнизу, вугілля, тобто за рахунок енергоносіїв.
Імпорт
України та його стр-ра
Основні
країни-експортери товарів в Україну. Найбільші імортні поставки в Укр надходять
з Німеччини (більше ніж 1,3 млрд дол, або майже 8% загального імпорту), США
(майже 700 млн дол, або 4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії (більше ніж 2%),
Франції (майже 2%), Великобританії (1,5%), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та
ін. Сучасна зовнішньоек політика Укр спрямована на формування нового
торговельного режиу з подільшою інтеграцією до світового ек простору шляхом
поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості нац ек-ки. Перш за все
передбачається: - підтримка національних товаровиробників шляхом використання
можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому
ринку; - прискорення ек реформ шляхом гармонізації ек законодавства відповідно
до світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ); - зняття технічних бар¢єрів у
торгівлі з провідними країнами – членами СОТ(США, ЄС), розшмрення торгівлі з
якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення
пр-сті, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збальшення
іноземних інвестицій. Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх ек зв¢язків
Укр є забезпечення просування товарів укр в-ва на нові зарубіжні ринки.
Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків Укр з
державами, які утворилися на терених колишнього РадС. Саме ці країни в
найближчій перспективі повинні бути найбільш привабливими для укр експорту.
Розвиток гідного торговельно-ек співробітництва з ними є одним з пріоритетів
Укр в зовнішньоек зв¢язках. Аналіз стр-ри і обсягів зовнішньої
торгівлі Укр за останні роки свідчить про те, що саме з кр СНД і Балтії
найбільше зріс товарообіг при випереджаючому збільшенні обсягів експорту.
Важливим для розвитку взаємовигідних торговельно-ек-х зв¢язків з
кра СНД та ін кр світу є зміщення акщенту з співробітництвва на державному
рівні до співробітництва на рівні господарюючих суб¢єктів
шляхом створення спільних п-в, транснаціональних промислово-фінансових груп,
виробничих корпорацій та ін госп-х структур.
Ек зв¢язки
України з Росією: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
Основним тоговельним партнеромУкр залишається
Російська Федерація, на яку припадає майже половина загальних обсягів торгівлі
Укр. Росія задовольняє майже 100% потреби Укр в годинниках, швейних машинах;
поставляє значну частину легкових і вантажних автомобілів, радіоприймальних
пристроїв, програвачів, відеомагнітофонів, персональних комп¢ютерів,
одягу, взуття, тканин, целюлози, синтетичного каучуку, продукції кольорової
метаургії, риби і рибопродуктів, задовольняє майже 4/5 потреби в
лісоматеріалах, майже 90% потреби в нафті і нафтопродуктах, понад 70% потреби в
природному газі; частково поставляє електроенергію і деякі сорти чорного
прокату. В експорті з Укр до Росії переважають чорні метали, які задовольняють
майже половину потреби в них з боку Росії, а також труби, марганцева руда,
трактори, сільськогосподарська техніка, прокатне устаткування (в т ч доменне і
сталеплавильне), металорізальні і деревообробні верстати, екскаватори,
автомобільні крани, аміак, цемент, автобуси, скло, телевізори, касетні
магнітофони, холодильники, вироби із золота, платини та срібла, цукор, олія, м¢ясо і м¢ясопродукти,
молочні продукти та ін.
Економічні зв’язки з Білоруссю.
По експорту і імпорту
Білорусь була на 2-му місці. Експорт і імпорт мають тенденцію до скорочення.
Експорт: олія, важке машинобудування, прокат сталі.
Імпорт: ліс, машини, м’ясо-молочна продукція, льон, верстати, хімічна продукція, добрива.
Ек зв¢язки України з країнами Балтії: суч стан
та перспективи розвитку.
Пріоритетним
завданням для Укр є забезпечення взаємовигідних і стабільних ек зв¢язків з
країнами СНД, які утворили Економічний союз, та з країнами Балтії. Через
створеня умов для ефективних торговельних відносин з цими країнами можна
прискорити досягнення стабілізації у вітчизняному в-ві. Проте актуальність
розвзитку цих відносин не зменшуватиме значення розвитку економічних зв¢язків з
ін країнами світу. Зовнішньоекономічні зв¢язки з цією групою країн будуть
розвиватися переважно на двосторонній основі з одночасним вдосконаленням
торговельних режимів на засадах взаємної рівності і спрямовуватимуться на: -
поліпшення торговельного режиму з Російською Федерацією; - продовження і
вдосконалення різних форм торговельно-економічних, коопераційних, інвестиційних
двосторонніх стосунків з іншими країнами – члнами Митного союзу (Казахстан,
Коиргистан, Білорусь); - поглиблення торговельних та ін форм ек відносин з
країнами, які не є членами Митного союзу (Узбекистан, Туркменистан, Грузія,
Вірменія); створення за участю цих країн товарно-транспортних ліній з
мінімальним використанням транзитних територій третьої країни (через море –
залізниця – автотранспортні шляхи); - розвиток і поглиблення різнобічного
торговельно-економічного співробітництва з Молдовою шляхом обопільної
реалізації усіх переваг угоди про вільну торгівлю двостороннього Митного союзу;
- забезпечення стабільних поставок в Укр на взаємовигідних умовах
паливно-сировинних товарів відповідно до потреб н/г. З цією метою
вживатимуються заходи для збільшення експорту українського капіталу, насамперед
у формі прямого інвестування відповідних п-в нафтогазодобувної та
гірничодобувної пр-сті країн СНД, освоєння розташованих на їхніх територіях
окремих родовищ на основі концесій; - створення спільних п-в, транснаціональних
компаній, спеціалізованих і кооперативних в-в на базі угод про спільну
діяльність; - відновлення і зміцнення виробничих зв¢язків по
кооперації на базі традиційної внутрішньо та міжгалузеевої спеціалізації;
формування і розвиток нових зв¢язків на основі спільного використання
прогресивних технологій; - розвиток прямих договірних ек зв¢язків з
окремими суб¢єктами (регіонами) Російської Федерації,
насамперед з такими, як Тюмень, Комі, Карелія, Якутія, Башкортостан, Татарстан,
Далекий Схід, де зосереджено паливно-енергетичні ресурси, які становлять
інтерес для традиційного експорту України; - забезпечення
конкурентоспроможності традиційних вітчизняних товарів (продукції
агропромислового комплексу і чорної металургії, машин, устаткування) на ринках
країн СНД і Балтії; збільшення ступеня інтеграції з країнами Балтії шляхом
створення умов для ефективної реалізації режиму вільної торгівлі та посилення
через ці зв¢язки торговельно-ек відносин з країнами Центральної
і Північної Європи.
Ек зв¢язки
України з країнами Середньої Азії: суч стан та перспективи розвитку.
Активізація економічних стосунків з
Ліваном, Кувейтом, Туреччиною, Єгиптом, Сирією, Саудівською Аравією, Об'єднаними
Арабськими Еміратами та іншими країнами регіону має велике значення з точки
зору забезпечення економіки України альтернативними джерелами енергоносіїв та
фінансовими «портфельними» інвестиціями. Регіон може стати також великим
споживачем інженерно-технічних послуг України по спорудженню промислових та
цивільних об'єктів, транспортної і комунальної структури. За певних умов
доцільно буде співробітничати у розвитку трансконтинентальної системи
транспорту та зв'язку. Виважена політика дозволить українським підприємствам
військово-промислового комплексу одержати необхідні для конверсії кошти від
торгівлі військовою технікою, озброєнням та ремонтними послугами.
Економічні зв’язки України з Німетчиною, Францією,
Італією,Великобретанією, Польшею, та іншими країнами Європи: сучасний стан,
основні проблеми та перспективи розвитку.
Україна бере участь в економічному
співробітництві з промислово розвиненими країнами Європи. Серед розвинутих
країн цього регіону чільне місце займає Німеччина (зовнішньоторгівельний оборот-1,9
млрд). значний товарообіг має Уураїна також з Італією, Великобританією,
Нідерландами, Францією (зовнішньоторгівельний оборот відповідно 958 , 312 , 279
та 419 млн дол). Вони отримують з України промислову продукцію і промислову
сировину: залізну і рганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт,
скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучні алмази,велосипеди,
металообробні верстати, прилади автонавантажувачі, а такожцукор, льоноволокно,
олію тощо. До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун,
феросплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льноволокно, хміль, а
УкраїніВеликобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні
продукти, вовняні тканини. До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали,
автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини
й промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію. До Франції
з України вивозять антрацит, помпи, металообробні верстати, фотоапарати,
льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-механізовані й
автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін трактора Т-150. На
французьких суднобудівних підприємствах виконують замовлення Чорноморського
пароплавства.
Список литературы
Для подготовки данной работы были использованы материалы
с сайта http://www.stydent.od.ua/