Глобальна продовольча проблема

Доповдь з географ на тему Глобальна продовольча проблема Виконав учень 10 - А класу середньо школи 96 Коркуна Дмитро Львв 2000 Глобальна продовольча проблема Стародавня мудрсть каже Людина сть щоб жити, а не живе, щоб сти. Кльксть ж, потрбна для нормального життя дяльност , залежить вд стат, вку, маси, зросту, вд характеру умов прац, побуту, вд клматичних особливостей територ.

Учен вважають, що методична норма калорйност добового рацону ж повинна становити не менш як 2300-2600 ккал 70-100 г блка. Але за нашого часу, як свдчать дан ООН, лише 13 людства забезпечена харчуванням, яке ма достатню калорйнсть рацональну структуру. Протягом останнх десятилть ХХ ст. перед народами свту постало багато гострих складних проблем, як дстали назву глобальних. Серед них слд вдзначити продовольчу проблему.

На шляху глобально продовольчо проблеми багато перешкод. Продовольча криза у багатьох малорозвинених кранах проявляться у неспроможност сльського господарства забезпечити стабльний прирст продуктв харчування. Вн повинен, принаймн вдповдати темпам приросту населення цих кран. Продовольча криза поглиблються соцальними, економчними нколи полтичними чинниками та зумовлена низьким рвнем землекористування. Половина тих, хто займаться у цих кранах сльським господарством, обробляють

земельн длянки дос сохою та мотикою. Найбльш складна продовольча ситуаця склалась в кранах, що розвиваються, на як припада лише 13 свтового збору зернових, 15-20 виробництва м яса, молока, яць. Середня калорйнсть харчового рацону в цих кранах 2400 ккал 60 г блка за добу. У бльшост з них харчування недостатн за калорйнсттю за кльксттю блкв, що негативно позначаться на здоров , працездатност навть на розумовому розвитку людей.

Ще в середин минулого столття бразильский учений Жозуе де Кастро написав книжку Географя голоду. Вдтод голод у свт набрав ще бльших масштабв. За нашого часу географю голоду насамперед визначають найвдсталш крани Африки. Пвденно Пвденно-Схдно Аз, де значна частина населення живе буквально на гран голодно смерт. Кльксть голодуючих людей у свт, за даними ООН, зросла з 460 млн. у 1970 р. до 550 млн. у 1990 р можливо,

досягне 600 650 млн. у 2000 р. Це означатиме, що голодуватиме кожен десятий житель планети. У розвинутих кранах добове споживання ж склада у середньому 33000 кКал а в кранах що розвиваються не бльше 2200 кКал при мнмальнй норм, визначенй органами ООН у 2400 кКал. Це тод, коли при наявних технологях обробтку земл, за прогнозами можна було б прогодувати при врному пдход населення, яке в клька разв перевищувало б сучасне.

Щоб розв язати глобальну продовольчу проблему, людство ма повнше використовувати ресурси рослинництва, тваринництва рибальства. При цьому воно може йти двома шляхами. Екстенсивний шлях ще дальше розширення орних, пасовищних рибопромислових угдь. Та оскльки вс родюч зручно розташован земл практично вже освон, цей шлях вимага дуже великих затрат. нтенсивний шлях поляга насамперед у пдвищенн бологчно продуктивност снуючих угдь.

Виршальне значення для нього матимуть ботехнологя, впровадження нових високоврожайних сортв нових методв обробки грунту, розвиток механзац, хмзац, а також мелорац, сторя яко налчу вже клька тисячолть. Проте мелораця земель також потребу старанно пдготовки прогнозування, бо досвд багатьох кран показу, що вона може спричинити до багатьох небажаних наслдкв. Перспективне виршення продовольчо проблеми йтиме найшвидшим шляхом пдвищення урожайност , збльшення

площ зрошувальних земель та удосконалення технологй обробтку земель. Технчн можливост для впровадження таких заходв лише у найрозвиненших кранах, а тому важливо пдкреслити необхднсть всебчного спвробтництва, яке може закласти основи прогресу у виршенн продовольчо проблеми на планет. Щоб забезпечити населення земл продовольством, потрбно в останню чверть ХХ столття збльшити обсяг сльськогосподарського виробництва у два рази, а на середину

ХХ у пять раз. Розрахунки показують, що, коли б досягнутий тепер у багатьох розвинутих кранах рвень продуктивност сльського господарства поширити на вс крани свту, можна було б повнстю задовольнитити потреби в продовольств 10 млрд. чоловк навть бльше. Отже, нтенсивний шлях- головний у розвязанн продовольчо проблеми людства. Уже тепер вн забезпечу 910 усього приросту продукц землеробства.

У наш час питаннями, як повязан з глобальною продовольчою проблемою займаться продовольча сльськогосподарська органзаця ООН ФАО. ФАО заснована 1945 р. офцйна мета полпшення харчування пдвищення життвого рвня народв пдвищення продуктивност сльського господарства полпшення системи розподлу продовольства та продукц. Найвищий орган ФАО конференця у склад представникв усх держав-членв. Кервний орган рада у склад представникв 49 держав-членв, яких обира конференця.

Адмнстративний орган Секретарат на чол з генеральним директором. Мсце перебування секретарату ФАО Рим.