ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є
дані бухгалтерського балансу (форма 1) та додатків до нього (форма 2),
статистична та оперативна звітність.
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансовою стану
підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну).
Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності,
виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.
Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники,
норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання
фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді
й «ноу-хау». Відповідно до чинного законодавства України підприємство має
право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник
підприємства.
Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв'язані один
з одним. Їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану
підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.
У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і
свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме
здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого
капіталу.
З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської
звітності.
Вона повинна уможливлювати:
— оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;
— оцінку наявних у підприємства ресурсів та ефективності їх
використання;
— прийнятгя обгрунтованих управлінських рішень для здійснення
інвестиційної політики.
Фінансовий аналіз — це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового
стину підприємства ни підставі його бухгалтерської звітності.
Звіт про прибутки та збитки відображає ефективність (неефек-іивність)
діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий
стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає
картину фінансових результатів за відповідний тривалий період (квартал,
півріччя, 9 місяців, рік).
У звіті про прибутки та збитки наводяться дані про одержані доходи від
виробництва продукції та інших видів діяльності. Різниця між доходами та
витратами є прибутком або збитком підприємства за вказаний період.
У названому звіті відображено чотири види показників прибутку: валовий
прибуток, операційний прибуток, прибуток за вирахуванням податків та чистий
прибуток.
Прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після виплати
із чистого прибутку дивідендів на привілейовані та звичайні акції, а також
після формування резервного капіталу (фонду) є нерозподіленим прибутком
підприємства.
Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію щодо
стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються
основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів
підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони
підприємства та резерви для поліпшення фінансового стану в перспективі.
ОЦІНКА ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Ліквідність підприємства — це його здатність швидко продати активи й
одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.
Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини
його високоліквідних активів (грошові кошти, ринкові цінні папери,
дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.
Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми
ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.
Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт,
що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.
Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його
зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів
від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення
зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати
дивідендів.
Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури
кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона
«стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові
зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.
Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних
зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як
коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.
Як практичний приклад спробуємо, використовуючи основні показники
оцінити ліквідність певного умовного підприємства (табл. 1).
Таблиця 1
ОЦІНКА ДИНАМІКИ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЛІКВІДНОСТІ
|№ п/п |Показники |На початок |На кінець |Відхилення |
| | |поточного |поточного | |
| | |року |року | |
|1 |Коефіцієнт абсолютної |0.08 |0.16 |+O.OS |
| |ліквідності | | | |
|2 |Проміжний коефіцієнт покриття |0,61 |1,38 |+0,77 |
|3 |Загальний коефіцієнт покриття | | | |
| |3.1. Фактичний |1,2 |2,5 |+1.3 |
| |3.2. Нормативний[1] |1,61 |2,13 |+0,52 |
|4 |Коефіцієнт поточної ліквідності |2.8 |3,0 |+0,2 |
|5 |Коефіцієнт критичної оцінки |1.5 |1 2 |-0,3 |
|6 |Період інкасації дебіторської |65 |59 |-6 |
| |заборгованості (днів) | | | |
|7 |Обертання матеріальних запасів |4,0 |3,4 |-0,6 |
| |(днів) | | | |
|8 |Тривалість кредиторської |62 |58 |-4 |
| |заборгованості (днів) | | | |
|9 |Співвідношення довгострокових |0,035 |0.8 |+0,45 |
| |зобов'язань перед кредиторами та| | | |
| |довгострокових джерел | | | |
| |фінансування підприємства | | | |
| |(коефіцієнт довгострокових | | | |
| |зобов'язань) | | | |
|10 |Коефіцієнт поточної |0.45 |0,52 |+0.0~ |
| |заборгованості | | | |
|11 |Співвідношення вхідних грошових |0,13 |0,17 |+0,04 |
| |потоків та заборгованості | | | |
| |кредиторам | | | |
|12 |Співвідношення вхідних грошових |0,25 |0.23 |-0.02 |
| |потоків та довгострокових | | | |
| |зобов'язань перед кредиторами | | | |
|13 |Обертання постійних активів |3.0 |3,1 |+0,1 |
|14 |Обертання всіх активів |1.11 |1.18 |+0,07 |
Із таблиці можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства
сталися істотні зміни. Так, наприкінці поточного року проти його початку
становище з абсолютною ліквідністю відносно нормалізувалось. Однак фактичне
значення коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,16 усе ще залишається нижчим
за норму (0,2—0,35).
Нормативний коефіцієнт покриття, розрахований за даними підприємства,
діяльність якого аналізується, суттєво збільшився за рахунок збільшення
дебіторської заборгованості та матеріальних запасів у межах необхідної
потреби.
Порядок розрахунку нормативного коефіцієнта покриття подано у табл. 2
Таблиця 2
РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНОГО КОЕФІЦІЄНТА ПОКРИТТЯ, тис. гри.
|№ |Показники |Значення показників |Відхилення|
|п/| | | |
|п | | | |
| | |на початок |на кінець | |
| | |поточного |поточного | |
| | |року |року | |
|1 |Матеріальні запаси в межах |314,2 |443,2 |+129.0 |
| |необхідної потреби | | | |
|2 |Іісзнадійна (довгострокова) |33,5 |42,7 |+9.2 |
| |дебіторська заборгованість | | | |
|3 |Короткострокова крслиторска |570,0 |430,0 |-140,0 |
| |заборгованість | | | |
|4 |Нормативний коефіцієнт покриття |1.61 |2,13 |+0,52 |
| |[pic] | | | |
Таким чином, за зростання за рік суми матеріальних запасів у межах
необхідної потреби та безнадійної (довгострокової) заборгованості на 138,2
тис. грн. та за зниження короткострокової кредиторської заборгованості на
140 тис. грн. нормативний коефіцієнт покриття збільшився на 0,52 пункта.
Водночас фактичний коефіцієнт покриття збільшився на 1,3 пункта, тобто
більше ніж удвічі.
Загальний коефіцієнт покриття по підприємству на початок минулого
періоду був нижчим за нормативний на 0,41 відсоткового пункта. За період,
що аналізується, він значно зріс і став вищим за нормативний коефіцієнт
покриття на 0,37 відсоткового пункта, що слід оцінити позитивно.
Проміжний коефіцієнт покриття за поточний рік порівняно з минулим зріс
на 0,77 відсоткового пункта і перевищив мінімально допустиме значення
(0,7—0,8). Коефіцієнт поточної ліквідності за цей період зріс із 2,8 до 3,0
і за обидва роки перевищив максимально допустиме нормативне значення (2).
Як негативну можна оцінити ситуацію з періодом інкасації дебіторської
заборгованості, що є досить тривалим (65 днів). Слід відзначити як
позитивний фактор те, що за рік сталося певне (хоч і незначне) зменшення
його тривалості.
Показник обертання матеріальних запасів за аналізований період також
знизився на 0,6 дня, що слід оцінити позитивно.
Проте в нашого підприємства співвідношення довгострокових зобов'язань
перед кредиторами та довгострокових джерел фінансування нижче за
середньогалузеве (1,0). До того ж це співвідношення є порівняно високим і
має тенденцію до збільшення (на 0,45 відсоткового пункта).
Коефіцієнт поточної заборгованості поступово зростає, що слід оцінити
позитивно.
Коефіцієнт співвідношення вхідних грошових потоків та заборгованості
збільшився, що сприятиме підвищенню ліквідності підприємства.
Такого самого висновку можна дійти, аналізуючи співвідношення вхідних
грошових потоків та довгострокових зобов'язань перед кредиторами.
Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка
характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої
платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій
грошового характеру, що мають певні терміни сплати.
Аналіз платоспроможності підприємства доцільно здійснювати як за
поточний, так і на прогнозований період.
Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі звітного
балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов'язаннями з
використанням платіжного календаря.
Розглянемо платоспроможність підприємства, користуючись даними табл. 3
Із даних табл. 3 можна зробити висновок, що платоспроможність
підприємства є небезпечно низькою. Про це свідчать незадовільний рівень
показника співвідношення довгострокової заборгованості до акціонерного
капіталу та тенденція до його дальшого зниження.
Відношення надходження коштів до довгострокової заборгованості за рік,
що аналізується, зросло на 2,7 пункта, що слід оцінити позитивно:
підприємство має досить коштів, щоб задовольнити не тільки поточні, а й
довгострокові потреби.
Наступний показник — відношення суми прибутку (до сплати податків) і
постійних витрат до постійних витрат — у періоді, що аналізується, є нижчим
за три попередні показники. Це свідчить про те, що підприємство має
можливість здійснювати постійні витрати.
Індикатором платоспроможності підприємства є відношення суми
надходжень коштів і постійних витрат. У підприємства цей показник становить
4,8 за минулий рік і 5,2 за поточний рік, тобто він збільшився на 0,4
відсоткового пункта. Це свідчить про те, що стан платоспроможності
підприємства відносно нормальний. Однак цей показник майже не збільшився.
Доцільно оцінювати його в динаміці за триваліший період.
Показник відношення активів до довго- та середньострокової
заборгованості в підприємства зріс на 0,4 відсоткового пункта за рік. Це
свідчить про те, що вся довгострокова заборгованість підприємства може бути
оплаченою за рахунок його активів. Відтак захищеність одержаних
підприємством кредитів можна визнати достатньою.
Відношення чистого прибутку до всієї суми активів має в підприємства
тенденцію до зростання, що свідчить про збільшення (хоч і невелике) його
прибутковості.
Таблиця 4
ОЦІНКА ДИНАМІКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (у частках одиниці)
|№ |Показник |Минулий|Поточний|Відхиленн|
|п/| |рік |рік |я(+,-) |
|п | | | | |
|1 |Відношення .довгострокової заборгованості до |0,12 |0.08 |-0.04 |
| |акціонерного капіталу | | | |
|2 |Підношення надходжень коштів до |12,1 |14,8 |+2.7 |
| |лонгостроковоїзаборгованості | | | |
|3 |Виношення суми прибутку (до сплати податків) і |4,8 |5,2 |+0,4 |
| |постійних витрат до постійних витрат | | | |
|4 |Відношення суми надходжень коштів та постійних |10,7 |10,9 |+0.2 |
| |витрат до постійних витрат | | | |
|5 |Відношення активів до довго- та середньострокової |25.8 |26,2 |+0,4 |
| |заборгованості | | | |
|6 |Відношення чистого прибутку до всієї суми активів |0.6 |0.8 |+0,2 |
|7 |Коефіцієнт зміни ліквідаційної вартості | |0,82 | |
| |підприємства за період, що аналізується (у | | | |
| |ліквідаційну вартість включено готівку, | | | |
| |швидколіквідні цінні папери, товарно-матеріальні | | | |
| |запаси, рахунки дебіторів, 70% від загальної суми | | | |
| |витрат майбутніх періодів і 50% від вартості інших | | | |
| |активів за винятком поточної та довгострокової | | | |
| |заборгованості)[2] | | | |
-----------------------
[1] Кожне підприємство, виходячи з конк)ч : [ііх умов господарювання та
власних показників, визначає свій нормативний коефіціент покриття.
[2] Коефіцієнт визначається як відношення розрахункової ліквідаційної
вартості на 1 січня минулого року до такої самої вартості на початку
періоду, що аналізується.