Механизмы устойчивости опухолей к цисплатину

ЗМСТ 1. Транспорт цисплатина 2. Внутршньоклтинна мшень цисплатина 3. Вплив цисплатина на клтинний цикл та ндукця апоптозу 4. Механзми резистентност пухлинних клтин до цисплатина 1. Механзми клтинно резистентност на рвн цитоплазматично мембрани 2. Внутршньоклтинн толов детоксикуюч системи 9 4.2.1.

Система глутатону 2. Металотеонени 3. Репараця пошкоджень ДНК 4. Змни генома, що асоцйован з резистентнстю до цисплатина 15 Список використаних джерел 21 Цисплатин одним з найбльш загальновживаних препаратв у лкуванн солдних пухлин людини. Однак ефективне застосування цисплатина у клнц часто лмтуться токсичнстю препарату та розвитком резистенстност до нього. Резистентнсть до цисплатина ма комплексний характер повязана з рядом

особливостей пухлинних клтин, включаючи змни в проникност цитоплазматично мембрани, пдвищення активност детоксикуючих та репаративних систем клтини, порушення експрес генв fos, nm23, p53, mdm2, bcl-2 та нш. Порушення бохмчних сигнальних шляхв апоптозу також можуть бути основою для розвитку резистентност. Розумння молекулярних основ д цисплатина та механзмв розвитку резистентност до нього дозволять значно покращити результати клнчних випробувань препарату.

1.Транспорт цисплатина Взамодя цисплатина з плазматичною мембраною першою щаблею багатостадйного процесу реалзац цитотоксичного ефекту препарату. Ступнь пошкодження мембран цитостатиком залежить вд текучост х лпдно компоненти, яка визначаться швидкстю проходження процесв перекисного окислення лпдв 1. На сьогодн снують дв гпотези поглинання препарату пухлинною клтиною. Бльш аргументована гпотеза пасивного транспорту, основана на фактах вдсутност нгбування переносу цисплатина

за допомогою його структурних аналогв та проникнення цисплатина в клтину без насичення до меж його розчинност у культуральному середовищ 2. Але ряд вчених вдстою дею снування активного транспортера цисплатина. У 1984 роц був вдкритий нгбтор синтезу протенв бензальдегд, який послаблював цитотоксичний ефект цисплатина за рахунок зменшення його накопичення в клтин. нший вдомий нгбтор блкового синтезу циклогексамд не мав такого ефекту. Це й стало основою для заключення, що бензальдегд якимось чином безпосередньо реагу з

мембранним блком-транспортером, уповльнюючи таким чином проникнення цисплатина у клтину 3. Пзднше було знайдено, що альдегдн похдн пиридоксаль та пиридоксаль-5-фосфат також значно послаблюють цитотоксичну активнсть цисплатина. Вдомо, що ц речовини утворюють основи Шиффа з амногрупами на поверхн клтини. Було показано, що бензальдегд нш похдн нгбують проникнення цисплатина у клтину на 50 у порвнянн з контролем. дан про те, що попередня нкубаця клтин з нгбтором

NаК АТФ-ази уабаном також зменшу проникнення цисплатина у клтину на 50. Подальш дослдження у цьому напрямку показали, що безпосередньо NаК АТФ-аза не транспортером цисплатина, однак транспорт лкв Na-залежний, а також залежить вд мембранного потенцалу клтини 4,5. Розглянемо загальновживану модель акумулювання цисплатина в клтин, яка влаштову прибчникв обох гпотез.

Швидке накопичення половини цисплатина у клтин проходить за рахунок пасивно дифуз, тод як нша половина транспортуться через канали, що закриваються. Якщо активнсть останнх заблоковано, то можна очикувати зменшення проникнення цисплатина в клтину на 50. Дан про регуляцю активност каналв дозволяють зробити висновок, що проходження цисплатина через них регулються каскадом реакцй фосфорилювання, що нцюються протенкназою А РКА, протенкназою С РКС чи кальмодулнзалежними кназами 3.

Здатнсть мембранонепроникних альдегдних похдних блокувати накопичення цисплатина у клтин на 50 обумовлються реактивнстю зовншнх амногруп блкв, що формують такий канал. Той факт, що нгбування початкового потоку цисплатина у клтину на 50 вдбуваться за допомогою уабана, пдтверджу, що повний мембранний граднт, зумовлений NaK АТФ-азою, важливий для роботи каналв. Bиведення цисплатина з клтини двохфазний процес з дуже короткою

почaтковою фазою тривалстю 5 хв та бльш довгою кнцевою фазою 6,7. Встановлено снування АТФ-залежного переносника цисплатина конюгованого з глутатоном 8,9. Описана АТФ-залежна глутатон-S-конюгат експортуюча помпа ГS-Х-помпа , що ма широкий спектр субстратно специфчност та транспорту органчн анони, лейкотрн С4 та нш сполуки, що несуть велик гдрофобн длянки та хоча б два вдмн заряди.

ГS-Х-помпа виводить потенцйно токсичн конюгати глутатон-S-платина ГS-Pt з пухлинних клтин, таким чином беручи участь в формуванн резистентност клтин до цисплатина 2.Внутршньоклтинна мшень цисплатина. Внутршньоклтинною мшенню цисплатина ДНК, з якою препарат ковалентно звязуться. Бфункцональн продукти взамод цисплатина з ДНК, що називаються цисплатин-ДНК-адукти, блокують реплкацю, транскрипцю , як наслдок клтинну пролферацю.

Цисплатин д на 7-му позицю залишка гуанна та форму деклька типв адуктв з основами ДНК. Два основн адукти це G-G внутршньоланцюгов зшивки складають 60-65 усх адуктв, A-G внутршньоланцюгов зшивки 20-25 усх адуктв, а також мжланцюгов та ДНК-блков зшивки 11. Псля д цисплатина основна кльксть адуктв утворюються вже через 6-12 годин 12. Формування адуктв вдбуваться в два етапи. Спочатку ма мсце швидкий етап алклування один ланцюг

ДНК форму цисплатин-моноадукт. Дал повльна фаза реакця зднання з другим ланцюгом. Бльшсть робт у напрямку дослдження взамод цисплатина та ДНК стосуться ядерно ДНК. Але в останн роки вчених зацкавила у цьому вдношенн мтохондральна ДНК. Виявилось, що ця ДНК у 4-50 разв для рзних модельних систем бльш чутлива до пошкоджуючого ефекту цисплатина, нж ядерна ДНК 13,14. А у звязку з сучасними уявленнями про роль мтохондрй у реалзац програми

апоптозу цей факт набува нового значення. 3.Вплив цисплатина на клтинний цикл та ндукця апоптозу. Вдомо, що у багатьох модельних системах in vitro цисплатин не э фазоспецифчним протипухлинним препаратом. Пухлинн клтини у рзних фазах клтинного циклу однаково чутлив до нього 15. Але дан деяких дослджень свдчать про те, що все таки у фаз G2M клтини бльш чутливими до д цитостатика 16. Низьк концентрац цисплатина у клтинах викликають уповльнене

проходження S-фази зупинку у G2M-фаз клтинного циклу 17. В залежност вд концентрац препарату , вдповдно, пошкодження ДНК, клтина псля G2M-зупинки вступа в наступну фазу клтинного циклу мтоз, або входить в апоптоз. Щодо д цитостатика на регулятори клтинного циклу, то встановлено, що цисплатин не вплива на внутршньоклтинний вмст циклну А 18. Але при д препарату збльшуються рвн циклну

В, p34cdc2 а також зроста активнсть гстон Н1-кнази 19. Псля д цисплатина пдвищуться експреся циклну D1, cdk4, а також збльшуться рвень фосфорилювання блка ретинобластоми, тобто зявляються ус ознаки руху клтини по клтинному циклу 20. дйсно, якщо обробляти цисплатином клтини, що знаходяться у стан спокою G0, вони виходять у G1-фазу, повльно проходять S-фазу зупиняються у G2M-фаз клтинного циклу.

Псля пошкодження ДНК цисплатином у клтинах вдбуваться збльшення експрес блка Р53 Р53-залежне пдвищення експрес блка р 21, який спричиня зупинку клтинного циклу 21. Субтокичн дози цисплатина ндукують загибель клтин за типом апоптозу, з усма характерними бохмчними та морфологчними ознаками процесу екстерналзацю фосфотидилсерину, активацю каспаз, фрагментацю ДНК, утворенням апоптичних тлець 22-24. В багатьох модельних системах in vitro показано, що лкарськ

протипухлинн препарати, в тому числ цисплатин, викликають пдвищення експрес поверхневого рецептора Fas, що потребу синтезу блка de novo 25, а також його лганда FasL 26. Але на сьогодн вважаться, що ндукований проитипухлинними лками апоптоз не залежним вд активац безпосередньо Fas-системи, оскльки вживання антагонстичних анти-CD95 моноклональних антитл не впливало на розвиток апоптозу пд дю цитостатикв 27.

Особливо цкавими дан щодо ефекторних механзмв апоптозу, ндукованого цисплатином. Вдомо, що у цьому процес бере участь каспаза-3, оскльки застосування нгбторв блка CrmA та Z-VAD-CH2DCB призводить до гальмування апоптозу, спричиненого цитостатиком 28,29. Каспаза-3 активу нш каспази, крм того розщпля фактор нцац трансляц 4G eIF4G, що призводить до гальмування синтезу блка 30. 4.Механзми резистентност пухлинних клтин до цисплатина.

4.1.Механзми клтинно резистентност на рвн цитоплазматично мембрани Одним з основних механзмв клтинно резистентност до цисплатина розглядають особливост будови цитоплазматично мембрани та прямого та зворотнього транспорту крзь не. Одню з особливостей пухлинних клтин, резистентних до д цисплатина, зменшена у порвнянн з чутливими клтинами акумуляця препарату 31,32. Дана модель поясню, чому так багато клтинних лнй резистентних до

д цисплатина вдрзняються зменшеним накопиченням цисплатина. Мутац, що призводять до змн структури каналв чи гперполяризац клтинно мембрани, можуть спричинити виникнення резистентного клона клтин. Нещодавно до клтин мишино лмфоми R1.1, резистентних до д цисплатина були одержан антитла, як реагували з глкопротедом з молекулярною масою 200кД, гперекспресованим на поверхн цих клтин.

Кльксть блка на клтиннй поверхн знаходилась у зворотнй залежност вд акумулювання цисплатина у клтинах та корелювала з рвнем х чутливост до цисплатина. Було запропоновано, що даний блок може бути аналогом Р-глкопротеда Pgp непрацездатним каналом, що гперекспресований на клтиннй поверхн для компенсац дефектно функц 33. В резистентних до цисплатина клтинах з пдвищеним вмстом глутатона часто спостергаться гперекспреся ГS-Х-помпи. В цитоплазматичних везикулах таких клтин знаходиться бльше конюгатв

ГS-Pt, нж в чутливих клтинах 34. Така внутршньоклтинна компартменталзаця лкв та продуктв х метаболизму також вважаться одним з механзмв лкарсько резистентност. В багатьох випадках резистентн пухлинн клтини вдрзняються розвинутою везикулярною сткою, що дозволя м просторово нейтралзувати токсини та виводити х шляхом екзоцитозу. В експериментах з використанням бутионнсульфоксимна

BSO, нгбтора синтезу глутатона, було показано, що при витощенн внутршньоклтинного глутатона активнсть ГS-Х-помпи лише трохи зменшуться 35. Таким чином, ефективнсть транспорту ГS-Pt-конюгатв визначаться не тльки концентрацю останнх, а й експресю переносника. Останнм часом зявилися роботи, що засвдчують, що блок, асоцйований з загальною лкарською резистентнстю MRP але не Pgp може функцонувати як ГS-Х-помпа 36,37.

Ця гпотеза пдтверджуться такими фактами 1 клтини, що гперекспресують MRP секретують у культуральне середовище бльше глутатона 2 витощення внутршньоклтинного глутатона за допомогою BSO запобга виведенню лкв з клтин за допомогою MRP 3 гперекспреся MRP вдповда пдсиленому АТФ-залежному транспорту конюгатв ГS-Х 4 антитла до MRP реагують з блком з молекулярною масою 190 кД, який може звязуватись з

ГS-конюгатами та лейкотрном С4. Таким чином, видалення з клтин комплексв глутатон-S-платина переносниками з активнстю ГS-Х-помпи важливим механзмом резистентност, завдяки якому внутршньоклтинна концентраця препарату пдтримуться на низькому рвн, що сприя зменшенню його пошкоджуючого ефекту. 4.2.Внутршньоклтинн толов детоксикуюч системи 4.2.1. Система глутатона Глутатон та ферменти його метаболзму важливими елементами меxанзму резистентност клтин

до алклуючих агентв, в тому числ сполук платини. Бльшсть клтинних лнй, резистентних до д цисплатина вдрзняються пдвищеним вмстом внутршньоклтинного глутатона тачи гпреактивнстю фермента, що нцю синтез глутатона g-глутамлцистенсинтетази g-ГЦС 38-40. Однак описан приклади стйких до д цисплатина клтинних лнй з нормальним 41,42 та зниженим 43 у порвнянн з чутливими лнями вмстом глутатона. Сучасн стереоскопчн та спректроскопчн методи дозволили визначити, що глутатон та цисплатин реагують

безпосередньо у безклтиннй систем в молярному спввдношенн 21, утворюючи хелатний комплекс диглутатонплатини. Псля 12 годин нкубац клтин в середовищ з цисплатином концентраця ГS-Pt-конюгатв ста максимальною. При цьому 60 внутршньоклтинно платини знаходиться у звязаному стан 10. Заслуговують на увагу дан, отриман в експериментах з використанням нгбтора синтезу глутатона бутоннсульфоксимна BSO. Обробка BSO клтинних лнй раку шлунка людини MKN-28 та

MKN-45 , раку ячника КК та МН, аденокарциноми ротово порожнини КВ призводить до сенсиблзац клтин до д цисплатина 44,45. Причому витощення внутршньоклтинного глутатона за допомогою BSO не впливало на акумулювання цисплатина в клтинах а також формування конюгатв GSH-Pt 46. При вивчeнн взамод ферментв метаболзму глутатона та х рол в механзмах резистентност велике

значення мають експерименти з використанням культур клтин, трансфекованих генами вдповдних ензимв. Наприклад, клтини раку легенв людини, трансфекован геном фермента g-ГЦС, мають у 2 рази бльше глутатона, в 1,6 рази пдвищену активнсть ГS-Х-помпи та в 1,5 рази меньшу акумуляцю цисплатина, в 6,7 рази бльшу резистентнсть до цисплатина у порвнянн з батьквською клтинною лню. Витощення внутршньоклтинного глутатона в трансфектах за допомогою

BSO не впливало на резистентнсть до цисплатина. У таких випадках зберглась висока активнсть ГS-X-помпи тому внутршньоклтинна концентраця платини не змнилася. Таким чином, в данй клтиннй систем резистентнсть обумовлена посиленим видаленням ГS-Pt-конюгатв за допомогою ГS-Х-помпи, що не загубила сво активност навть при витощенн субстрата глутатона 47. В той же час не винайдено някого звязку мж рвнем експрес глутатонредуктази та глутатонпероксидази та

ступенем стйкост клтин до д цисплатина 48,49. 4.2.2.Металотеонени Особлива роль у формуванн резистентност вдводиться металотеоненам. Оскльки у вльному стан ц сполуки нуклеофльн, металотеонени звязуються з електрофльними протипухлинними препаратами типу цисплатина, а також мелфаланом та деякими антиботиками адрамцином, блеомцином та доксорубцином. Клтини, що гперексперсують металотеонени, часто резистентн до д цисплатина 50,51.

Однак металотеонен не обовязковим компонентом резистентност до цього препарату, оскльки зустрчаються резистентн до цисплатина клтинн лн, в яких металотеонен не виявляться 43. При обробц цисплатином резистентних до препарата клтин з пдвищеним вмстом металотеонена 70 внутршньоклтинно платини знаходять у звязаному з блком стан. Дослди по трансфекц гена металотеонена а показали, що клтини-трансфекти набувають резистентност до цисплатина, хлорамбуцила та мелфалана 52.

Добре виражена експреся металотеонена в пухлинах може мати прогностичне значення. Наприклад, при лкування хворих на рак стравоходу за допомогою цисплатина 5-рчна життздатнсть пацнтв з металотеонен-вдмними пухлинами становить 56, а пацнтв з металотеонен-позитивними пухлинами 26 53. З наведених вище даних можна заключити, що у випадках пдвищено експрес металотеонен важливою складовою резистентност до цисплатина. 4.3.Репараця пошкоджень

ДНК. Резистентнсть клтин до д цисплатина може залежати вд стану системи репарац пошкоджень ДНК. Один з механзмв резистентност клтин до цисплатину прискорена репараця цисплатин-ДНК-адуктв 54. Чутлив до д цисплатина клтинн лн вдрзняються зниженою здатнстю лквдувати основн адукти ДНК та цисплатина GG-Pt та GA-Pt, а також послабленою активнстю ДНК-полмераз 55,56. Обробка резистентних до цисплатина клтин афдиконом нгбтором

ДНК-полмераз a та b поверта чутливсть до цисплатина, що стверджу роль репарац адуктв цисплатин-ДНК у формуванн резистентност 57. На сьогодн мало вдомо, щодо лквдац продуктв платинування ДНК у мтохондрях. Вважають, що мтохондральна ендонуклеаза G Endo G може брати участь у репаративних процесах цих органел 58. Нещодавно з культурально рдини пухлинних клтин та бопсйного матералу пухлин людини були видлен блки

HMG high-mobility group та м подбн, як звязуються з ДНК, що пошкоджена цисплатином, але не трансплатином чи ультрафолетовим випромненням 59,60. Ц блки висококонсервативн, локалзуються у цитоплазм та ядр клтини. х бологчна роль ще точно не встановлена. нтенсивнсть звязування ДНК з цисплатином та HMG-подбними блками прямо пропорцйна ступеню пошкодження ДНК. ДНК резистентних клтин звязуться з цими блками бльш ефективно.

HMG-блки взамодють з платинованою ДНК, закривають пошкоджен сайти вд ферментв ексцизйно репарац. Припускають, що звязування HMG-подбних блкв з пошкодженою ДНК може викликати зупинку реплкац чи транскрипц, а також впливати на роботу систем контролю клтинного циклу при руйнуванн ДНК. Вдомо, що так дефекти системи репарац невдповдностей mismatch repair, як недостатня експреся блкв hMSH2 чи hMLH-1, призводять до виникнення резистентност до цисплатина 61,62.

MSH2-блок сам по соб чи разом з блком GTBPp160 розпзна невелик змни у ланцюгу ДНК, наприклад, продукти платинування ДНК, звязуться з ними. Априор можна було б припустити, що вдсутнсть яко-небудь частини системи репарац ДНК сприя розвитку гперчутливост до д цисплатина, що вдбуваться у клтинах, дефектних за системою ексцизйно репарац. Але у випадку порушення функц системи mismatch repair клтина набува резистентност до цисплатина.

Цей феномен можна розглядати з двох позицй. По-перше, порушення системи mismatch repair може бути наслдком ндукованого цисплатином випадкового мутагенезу, що в результат обумовлю стйксть до д цисплатина. По-друге, саме дефект у робот ц системи репарац може покласти початок резистентност 63,64. Комплекс блкв репарац розпзна адукти у ланцюгу-шаблон ДНК та намагаться виправити ланцюг, що синтезуться 65.

Так, поки сну адукт у ланцюгу-шаблон, а пдбр нових основ не лквду невдповднсть, що сну, генеруться сигнал, який запуска програму апоптозу. Якщо система mismatch repair не працю, такий сигнал не генеруться, клтини стають толерантними до адуктв цисплатин-ДНК та набувають резистентного фенотипу. У випадку порушення системи ексцизйно репарац спостергаться протилежний ефект. Клтини, дефектн по систем ексцизйно репарац значно бльш чутлив до д цисплатина, нж нормальн клтини 66.

Показано, що цисплатин ндуку експресю важливого для ексцизйно репарац гена ERCC-1. Але до активац гена ERCC-1 вдбуваться активац генв c-fos та c-jun, а також фосфорилювання блка c-Jun 67. Нещодавно був вдкритий новий ген BRCA1, повязаний з репарацю пошкоджено ДНК. Показано, що гперекспреся цього гена в клтинах рака ячника та молочно залози асоцйована з резистентнстю до д цисплатина 68. Топозомерази та , що релаксують спрал

ДНК, важливими ферментами реплкац, транскрипц та рекомбнац. Вони вдграють суттву роль у процесах усунення адуктв ДНК-цисплатин. У багатьох резистентних до д цисплатина клтинах спостергаться пдвищена активнсть топозомерази 69. нгбтори топозомераз та етопозид, камтотецин, СРТ-11, SN-38, новобоцин викликають сенсиблзацю резистентних клтин до д цисплатина 70-72.

Ще одним механзмом резистентност до цисплатина на рвн ДНК може бути пдвищена концентраця в клтин вльних нуклеотидв наприклад, АТФ, АДФ, як конкурують з ДНК за звязування з цисплатином 73. Таким чином, вльн нуклеотиди, концентраця яких у цитоплазм вдрзняться в рзних клтинах, можуть значно впливати на чутливсть пухлин до цисплатина. Важливо також розглянути утворення зшивок

ДНК-блок пд дю цисплатина. Хоча кльксть цих адуктв набагато менше, нж у раз мж- та внутри- ланцюгових зшивок, але вдмчено, що вони також вдповдальн за цитотоксичний ефект цисплатина. Наприклад, було показано, що одна резистентна до д цисплатина клтинна лня раку ячника утримувала у 6 разв менше цитокератина 18, нж чутлива лня. Трансфекця кДНК цитокератина 18 в клтини резистентно лн давала клони з пдвищеним рвнем цього блка та у бльшост випадкв з чутливим фенотипом.

При цьому було встановлено, що псля обробки цисплатином, з ДНК у клтинах звязуються негстонов блки. Пзнше ц блки було дентифковано як цитокератини 74. Можливо, що формування зшивок цитокератин-ДНК, асоцються з цитотоксичнстю цисплатина. Тод зменшення продукц цитокератина 18 у резистентних клтинах веде до зменшення клькост зшивок блок-ДНК та, як наслдок, зниження чутливост до цисплатина.

Виходячи з вищенаведеного, можна заключити, що резистентнсть до д цисплатина на рвн ДНК обумовлена пдвищеною активнстю систем репарац клтини чи толерантнстю до снуючих ДНК-Pt-адуктв. 4.4.Змни генома, що асоцйован з резистентнстю до цисплатина. Оскльки клтинна резистентнсть стйко спадковою ознакою в ряду поколнь, можна зробити висновок, що стйксть до д цисплатина визначаться генетичними особливостями клтини.

Встановлено, що основна роль в цьому феномен належить 11-й та 16-й хромосомам у людини 75. На клтинних гбридах з рзним хромосомним складом було показано, що обовязковою умовою резистентного фенотипа наявнсть 16- хромосоми з резистентних клтин та 11- хромосоми з чутливих клтин. При цьому основну роль гра 16-та хромосома, а 11-та хромосома необхдна для нормального функцонування. Ц хромосоми залучен у рзн боки резистентност. На 16-тй хромосом присутн гени

MRP multidrug resistance associated protein, LRP lung resistance protein, гени додаткового блка ексцизйно репарац-4, металотеонена. На 11-й хромосом розташован гени, що кодують глутатон трансферазу p ГSТ-p, а також протен, що розпзна специфчн послдовност пошкоджено ДНК. Чутливсть пухлинних клтин до д цисплатина може залежати вд функцонально активност генв р 53 та генв родини bcl. На сьогодн все ще залишаться вдкритим питання про звязок лкарсько резистентност з р 53-статусом

клтин. Невизначенсть тут сну тому, що роль блка Р 53 у хемочутливост клтин до лкарсько терап розглядають з двох протилежних точок зору 1 експреся блка Р 53 дикого типу wt p 53 збльшу чутливсть до хмотерап шляхом прискорення входження клтин в апоптоз 2 блок wt P 53 зменшу хемочутливсть, оскльки псля пошкодження ДНК обумовлю зупинку росту для репарац ДНК 76. Вдомо, що псля д цисплатина у чутливих клтинах збльшуться

рвень експрес гена р 53 та вдповдно блка Р 53. Р 53 ндуку експресю блка р 21WAF1CIP1-нгбтора циклн залежних кназ, що гра важливу роль у зупинц клтинного циклу у G1-фаз псля генотоксичного стресу 77,78. Пд час ц зупинки клтиною прийматься ршення репарувати ДНК чи входити в апоптоз, в залежност вд глибини пошкодження. На сьогодн ще невдом ус бохмчн подробиц того, як активаця р 53 нцю апоптоз.

Бльшсть робт по вивченню функцонально активност Р 53 у резистентних до д цисплатина клтинах засвдчують, що мутац гена р 53 призводять до розвитку резистентност до хмотерап 79-82. Показано, що в резистентних клтинах часто порушена внутршньоклтинна локалзаця блка Р 53 83 а також не вдбуваться ндукця експрес Р 53 та р 21 цисплатином 84,85. Дослди по трансфекц гена р 53 також довели, що перенос у дефектн за функцю

Р 53 чи null-клтини wt p53-гена обумовлю збльшення чутливост до лкарських препаратв, а трансфекця мутантного гена mut p 53 спричиня розвиток резистентност 86. Дослджено, що в клтин псля д цисплатина разом з р 53 ндукуться експреся гена mdm 2. Продукт даного гена вдрзняться властивстю утворювати комплекси з блком Р 53 , таким чином дезактивуючи частину внутршньоклтинного Р 53. В резистентних до цисплатина клтинах нод спостергаться гперекспреся гена mdm 2 87 а використання

антисмислових проти mdm 2 нуклеотидв у такй систем призводить до збльшення чутливост до лкарсько терап 88. Таким чином, функця Р 53 може бути нактивована двома шляхами мутацями безпосередньо гена р 53 а також пдвищеним комплексоутворенням Р 53 з MDM 2. Але дан деяких дослджень заперечують, що мутац р 53 обовязково спричиняють розвиток лкарсько резистентност. Feudis з спвавторами показали, наприклад, на 9 клтинних лнях раку ячника з рзним р 53- статусом, що в цих клтинних лнях псля обробки цисплатином рвень експерс

р 21 пдвищуться однаковo нема рзниц у чутливост до апоптозу, ндукованого дю препарата 89,90. Однак вдомо, що бльш половини злояксних новоутворень людини вдрзняються мутацями р 53, i ця ознака важливим показником чутливост пухлин до хмотерап 91. У клнчних дослдженнях показано, що рвень експрес р 53 у зразках бопсйного матерала при раку шлунка та ячникв може бути важливим прогностичним показником захворювання 92. Дослджено, що Р 53-позитивний фенотип пухлин асоцються з поганим прогнозом 93,94.

Це пояснються тим, що мутантна форма блка ма подовшений час напвжиття тому легше виявляться муногстохмчно. Блки родини Bcl Bcl-2, Bcl-Xl, Bcl-Xs, Bax та нш грають важливу роль у регуляц процесу апоптоза. Деяк з них Bcl-Xl, Bcl-2 гальмують розвиток апоптоза, тод як нш Bcl-Xs, Bax, Bak навпаки промоторами цього процесу. Вдомо, що блки дано родини здатн гетеродимеризуватись, утворюючи умовний реостат, який регулю функцональну

активнсть блкв 95. Дослджено, що блки Bcl-2 та Bcl-Xl гперекспресован при багатьох неопластичних захворюваннях людини. Причому така гпрекспреся асоцйована з резистентнстю пухлинних клтин in vitro до протипухлинних препаратв 96. Така стйксть клтин повязана з порушенням механзмв ндукц апоптозу у вдповдь на лкарську терапю. У дослдах з використанням клтин траксфекованих генами bcl-2 чи bcl-xl було показано, що трансфекти

набувають резистентний фенотип до цлого ряду лкарськи препаратв включаючи цисплатин 97,98. У таких модельних клтинах була значно зменшена деградаця ДНК псля обробки цисплатином. Якщо порвнювати внесок продуктв генв bcl-2 та bcl-xl у антиапоптозному ефект, то показано, що блок Bcl-Xl ма бльший вплив 99. Псля обробки цисплатином у чутливих клтинах, що входять в апоптоз, не змнються рвень експрес блкв

Bcl-2, Bcl-Xl та Bax 24kDa, але пдвищуться рвень блкв Bak та Bax 21 kDa, тобто блкв-агонств апоптозау 100-102. Вдомо, що в деяких резистентних до цисплатина клтинних лнях спостергаться знижений рвень експрес Bax 103, а трансфекця гена bax спричиня пдвищення чутливост до хмотерап 104. А от клтини з пдвищеною експресю Bak вдрзняються бльшою чутливстю до д цисплатина 105.

Вдомо, що блок Bcl-2 часто гперекспресований у пухлинах людини. Причиною тако гперекспрес вважають част длец великих нетрансльованих послдовностей з 3 та 5 кнцв гену bcl-2 78-А. Дещо суперечлив дан муногстохмчних дослджень експрес блкв родини Bcl у зразках бопсйного матералу та прогнозування чутливост до лкарсько терап у порвнянн з дослдженнями in vivo. Наприклад, одн дослдники повдомляють, що Вcl-2-позитивн неоплаз мають слабку вдповдь на хмотерапю

та поганий прогноз 106,107, нш навпаки, спостергають, що експреся Вcl-2 у пухлинах асоцються з покращеним виживанням 108. Експреся Вax окремо не ма някого прогностичного значення 109. Роботи, зроблен з використанням резистентних до д цисплатина лнях клтин показали важливсть онкогена fos в резистентност до цього препарату. В резистентних лнях клтин спостергали пдвищений рвень експрес

гена fos. Були визначен дв важлив функц Fos-блка транскрипцйна активаця синтеза ДНК та участь у клтниннй пролферац. Fos-блок контролю клтинну вдповдь на пошкодження ДНК цисплатином через активацю генв топозомерази , полмерази b та металотеонена 2. Повдомляться про те, що гперекспреся супресорного гена nm 23 супроводжуться, як правило, збльшенням чутливост до д цисплатина. Дан результати отримано з дослджень in vitro на клтинних лнях карциноми молочно

залози людини MDA-MB-435, лн карциноми ячника OKAR-3 та лн меланоми К-1735-ТК, а також при дослдженн клнчного матералу пухлин молочно залози. У всх дослджуваних системах гперекспреся nm 23 призвела до формування у клтинах велико клькост мжланцюгових зшивок ДНК та збльшення чутливост до цисплатина 110. Цкавими дан по переносу резисткнтного до цисплатина фенотипу при трансфекц генв v-src.

Непухлинн ептелальн клтини людини HAG-1 псля трансфекц гену v-src набували неопластичного фенотипу та резистентност до цисплатина. У трансформованих клтинах спостергали значне зменьшення формування мжланцюгових зшивок ДНК з х послдовним швидким видаленням. Псля обробки даних клтин нгбторами src-кназ знижувався рвень резистентност до цисплатина. Результати ц роботи вказують на можливсть участ продукту гена v-src в ндукц резитентност до цисплатина шляхом модуляц деяких шляхв репарац

ДНК 111. Амплфкаця гена сорцина кальцй-звязуючого блка з молекулярною масою 19-22кД в деяких модельних системах асоцювалася з резистентним фенотипом 112. Важко зараз сказати, чи резистентнсть повязаною саме з сорцином чи разом з геном сорцина у клтинах амплфкован нш, бльш важлив для розвитку резистентност гени. Таким чином резистентнсть до цисплатина ма комплексний характер повязана з рядом особливостей клтин на рвн цитоплазматично мемрани, внутршньоклтинних систем

детоксикац, систем репарац та порушення функцонально активност генв p 53, bcl-2, fos, mdm 2, nm23та нших. Список лтератури 1. Чехун ВФ. Роль плазматичних мембран нормальних пухлинних клтин в механзм реалзац цитотоксичних ефектв координацйних сполук платини Автореф дис докт мед наук. Киев ИЭПОР, 1994. 40 сс. 2. Scanlon KJ, Kashani-Sabet M, Tone T, Funato T. Cisplatin resistance in human cancers.

Pharmacol Ther 1991 52385-406. 3. Gately DP, S.B.Howell SB. Cellular accumulation of the anticancer agent cisplatin. Br J Cancer 1993 671171-6. 4. Ohmori T, Morikage T. The mechanism of the difference in cellular uptake of platinum derivatives in non-small cell lung cancer cell line PC-14 and its cisplatin-resistant subline

PC-14CDDP. Jpn J Cancer Res 1993 84 83-92. 5. Scanlon KJ, Safistein RL, Thies H, Gross RB, Waxman S, Guttenplan JB. Inhibition of amino acid transport by cis-diamminedichloroplatinum II derivatives in L1210 murine leukemia cells. Cancer Res 1983 43 4211-5. 6. Andrews PA, Velury S, Mann SC,

Howell SB. Cis-diamminedichloroplatinum II accumulation in sensitive and resistant human ovarian carcinoma cells. Cancer Res 1988 48 68-73. 7. Richon VM, Schulte N, Eastman A. Multiple mechanisms of resistance to cis-diamminedichloroplatinum II in murine leukemia L1210 cells. Cancer Res 1987 47 2056-61. 8. Zaman GJR, Lakelma J, Tellingen O, Beijnen J, Dekker

H, Paulusma C, Oude Elferink RPJ, Baas F, Borst P. Role of glutathione in the export of compaunds from cells by the multidrug-resistance-associated protein. Proc Natl Acad Sci USA 1995 927690-4. 9. Muller V, Meijer C, Zaman GJR. Overexpression of the gene encoding the multidrug resistance-assiciated protein results in increased ATP-dependent glutathione S-conjugate transport.

Proc Natl Acad Sci USA 1994 91 13033-7. 10. Ishikawa T, Ali-Osman F. Glutathione-associated cis-diamminedichloroplatinum II metabolism and ATP-dependent efflux from leukemia cells. J Biol Chem 1993 268 20116-25. 11. Laurent G, Erickson LC, Sharkey NA, Kohn KW. DNA cross-linking and cytotoxicity induced by cis-diamminedichloroplatinum

II in human normal and tumor cell lines. Cancer Res 1981 41 3347-51. 12. Sorenson CM, Barry MA, Eastman A. Analysis of events associated with cell cycle arrest at G2 phase and cell death induced by cisplatin. J Natl Cancer Inst 1990 82 749-55. 13. Olivero OA, Chang PK, Lopez-larraza DM, Semino-Mora MC, Poirier MC. Preferential formation and decreased removal of cisplatin-

DNA adducts in chinese hamster ovary cell mitochondrial DNA as compared to nuclear DNA. Mutat Res 1997, 3911-2 79-86. 14. Giurgiovich AJ, Diwan BA, Olivero OA, Anderson LM, Rice JM, Poirier MC. Elevated mitochondrial cisplatin-DNA adduct levels in rat tissues after transplacental cisplatin exposure.

Carcinogenesis 1997, 181 93-6. 15. Gorczyca W, Gong I, Ardelt B, Traganos F, Darzynkiewicz Z. The cell cycle related differences in susceptibility of HL-60 cells to apoptosis induced by various antitumor agents. Cancer Res 1993, 5313 3186-92. 16. el Alaoui S, Lawry J, Griffin M. The cell cycle and induction of apoptosis in a hamster fibrosarcoma cell line treated

with anticancer drugs its importance to solid tumor chemotherapy. J Neurooncol 1997, 311-2 195-207. 17. Vaisman A, Varchenko M, Said I, Chaney SG. Cell cycle changes associated with formation of Pt-DNA adducts in human ovarian carcinoma cells with different cisplatin sensitivity. Cytometry 1997, 271 54-64. 18. Nishio K, Saigo N.

Effect of cisplatin on cell cycle regulators. Gan To Kagaku Ryoho 1994, 213 289-94. 19. Dimanche-Boitrel MT, Micheau O, Hamman A, Haugg M, Eymin B, Chauffert B, Solary E. Contribution of the cyclin-dependent kinase inhibitor p27KIP1 to the confluence-dependent resistance of HT 29 human colon carcinoma cells. Int

J Cancer 1998, 775 796-802. 20. Gill JS, Mindebank AJ. Cisplatin-induced apoptosis in rat dorsal root ganglion neurons is associated with attempted entry into the cell cycle. J Clin Invest 1998, 10112 2842-50. 21. Megyesi J, Safirstein RL, Price PM. Induction of p 21 WAF1CIP1SDI1 in kidney tubule cells affects the course of cisplatin-induced acute renal failure.

J Clin Invest 1998, 1014 777-82. 22. Otto AM, Paddenberg R, Schubert S, Mannherz HG. Cell cycle arrest, micronucleus formation, and cell death in growth inhibition of MCF-7 breast cancer cells by tamoxifen and cisplatin. J Cancer Res Clin Oncol 1996, 12210 603-612. 23. Boersma AW, Nooter K, Oostrum RG, Stoter G. Quantification of apoptotic cells with fluorescein isothiocyanate-

labeled annexin V in chinese hamster ovary cells cultures treated with cisplatin. Cytometry 1996, 242 123-130. 24. Ormerod MG, ONeill C, Robertson D, Helland LR, Harrap KR. Cis-diamminedichloroplatinum II-induced cell death through apoptosis in sensitive and resistant human ovarian carcinoma cell lines. Cancer Chemother Pharmacol 1996, 375 463-471. 25.

Uslu R, Jewett A, Bonavida B. Sensitization of human ovarian tumor cells by subtoxic CDDP to anti-fas antibody mediated cytotoxicity and apoptosis. Gynecol Oncol 1996, 622 282-91. 26. Fulda S, Sieverts H, Friesen C, Herr I, Debatin KM. The CD95APO-1Fas system mediates drug-induced apoptosis in neuroblastoma cells. Cancer Res 1997, 5717 3823-9. 27. McGahon AJ,

Costa Pereira AP, Daly L, Cotter TG. Chemotherapeutic drug-induced apoptosis in human leukaemic cells is independent of the FasAPO-1CD95 receptorligand system. Br J Haematol 1998, 1013 539-47. 28. Antoku K, Liu Z, Johnson DE. Inhibition of caspase proteases by CrmA enhances the resistance of human leukemia cells to multiple chemotherapeutic agents. Leukemia 1997, 1110 1665-72. 29.

Chen Z, Naito M, Mashima T, Tsuruo T. Activation of actin-cleavable interleukin 1 beta-converting enzyme ICE family protease CPP-32 during chemotherapeutic agent-induced apoptosis in ovarian carcinoma cells. Cancer Res 1996, 5622 5224-9. 30. Marissen WE, Lloyd RE. Eukariotic translation initiation factor 4G is targeted for proteolytic cleavage by caspase 3 during inhibition of translation in apoptotic cells. Mol Cell

Biol 1998, 1812 7565-74. 31. Kraker AJ, Moore CW. Accumulation of cis-diamminedichloroplatinum II and platinum analogues by platinum-resistant murine leukemia cells in vitro. Cancer Res 1988 48 9-13. 32. Eichholtz-Wirth H, Hietel B. The relationship between cisplatin sensitivity and drug uptake into mammalian cells in vitro. Br J Cancer 1986 54 239-43. 33. Kawai K, Kamatani

N, Georges E, Ling V. Identification of a membrane glycoprotein overexpression in murine lymphoma sublines resistant to cis- diamminedichloroplatinum II. J Biol Chem 1990 265 13137-42. 34. Ishikawa T, Wright CD, Ishizuka H. GS-X pump Is functionally overexpressed in cis-diamminedichloroplatinum II-resistant human leukemia HL-60 Cells and downregulated by cell differentiation.

J Biol Chem 1994 269 29085-93. 35. Goto S, Yoshido K, MoriKawa T, Urata Y, Suzuki K Kondo T. Augmentation of transport for cisplatin-glutathione adduct in cisplatin-resistant cancer cells. Cancer Res 1995 55 4297-301. 36. Veneroni S, Zaffaroni N, Daidone MG, Benini E, Villa R, Silvestrini R. Expression of P-glycoprotein and in vitro or in vivo resistance to doxorubicin and

cisplatin in breast and ovarian cancers. Eur J Cancer 1994 30A 1002-7. 37. Jedlitschky G, Leier J, Buchholz U, Barnouin K, Kurz G, Keppler D. Transport of glutathione, glucuronate, and sulfate conjugates by the MRP gene-encoded conjugate export pump. Cancer Res 1996 56 988-94. 38. Okuyama T, Maehara Y, Endo K, Baba H, Adachi Y, Kuwano

M, Sugimachi K. Expression of glutathione S-transferase-pi and sensitivity of human gastric cancer cells to cisplatin. Cancer 1994 74 1230-6. 39. Awasthi S, Sharma R, Singhal SS, Herzog NK, Chaubey M, Awasthi YC. Modulation of cisplatin cytotoxicity by sulphasalazine. Br J Cancer 1994 70 190-4. 40. Bongers V, Snow GB,

Braakhuis BJM. The role of glutathione S-transferases in head and neck squamous cell carcinogenesis. Eur J Cancer 1995 31B 349-54. 41 Minagawa Y, Kigawa J, Ishihara H, Itamochi H, Terakawa N. Synergistic enhancement of cisplatin cytotoxicity by SN-38, an active metabolite of CPT-11, for cisplatin-resistant HeLa cells. Jpn J Cancer Res 1994 85 966-71. 42. Boscia

RE, Korbut T, Holden SA, Ara G, Teicher BA. Interaction of topoisomerase I inhibitors with radiation in cis-Diamminedichloroplatinum II-sensitive and -resistant cells in vitro and in the FSAIIC fibrosarcoma in vivo. Int J Cancer 1993 53 118-23. 43. Kikuchi Y, Hirata J, Yamamoto K, Ishi K, Kita T, Kudoh

K, Tode T, Nagata I, Taniguchi K, Kuwano M. Altered expression of -glutamylcysteine synthetase, metallothionein and topoisomerase I or II during acquisition of drug resistance to cisplatin in human ovarian cancer cells. Jpn J Cancer Res 1997 88 213-7. 44. Hirata J, Kikuchi Y, Kita T, Imaizumi EE, Tode T, Ishii K, Kudoh K, Nagata I. Modulation of sensitivity of human ovarian cancer cells to cis-diamminedichloroplatinum

II by 12-O-tetradecanoylphorbol-13-acetate and D,L-Buthionine-S,R-Sulphoximine. Int J Cancer 1993 55 521-7. 45.Sugimoto C, Matsukawa S, Fujieda S, Noda I, Tanaka N, Tsuzuki H, Saito H. Involvement of intracellular glutathione in induction of apoptosis by cisplatin in a human pharyngeal carcinoma cell line. Anticancer Res 1996 16 675-80. 46.

Pendyala L, Perez R, Weinstein A, Zdanowicz J, Creaven PJ. Effect of glutathione depletion on the cytotoxicity of cisplatin and iproplatin in a human melanoma cell line. Cancer Chemother Pharmacol 1997, 40 1 38-44. 47. Kurokawa H, Nishio K, Ishida T, Arioka H, Fukuoka K, Nomoto T, Fukumoto H, Yokote H, Saijo N. Effect of glutathione depletion on cisplatin resistance in

cancer cells transfected with the -glutamylcysteine synthetase gene. Jpn J Cancer Res 1997 88 108-10. 48. Campling BG, Baer K, Baker HM, Lam YM. Cole SPC. Do glutathione and related enzymes play a role in drug resistance in small cell lung cancer ctll lines Br J Cancer 1993 68 327-35. 49. Kodera Y, Akiyama S, Isobe K, Kondo K, Ito K, Yamauchi

M, Takagi H. Expression of -glutathione S-transferase gene GSTP1 in gastric cancer lack of correlation with resistance against cis-diamminedichloroplatinum II. Eur J Cancer 1994 30A 2158-62. 50. Mellish KJ, Kelland LR, Harrap KR. In vitro platinum drug chemosensitivity of human cervical squamous cell carcinoma cell lines with intrinsic and acquired resistance to cisplatin.

Br J Cancer 1993 68 240-50. 51. Eichholtz-Wirth H, Reidel G, Hietel B. Radiation-induced transient cisplatin resistance in murine fibrosarcoma cells associated with elevated metallothionein content. Br J Cancer 1993 67 1001-6. 52. Lazo JS, Basu A. Metallothionein expression and transient resistance to electrophilic antineoplastic drugs. Semin Cancer Biol 1991 2 267-71. 53. Hishikawa

Y, Abe SI, Kinugasa S, Yoshimura H, Monden N. Overexpression of metallothionein correlates with chemoresistance to cisplatin and prognosis in esophageal cancer. Oncology 1997 54 342-7. 54. Vaisman A, Vachenko M, Said I, Chaney SG. Cell cycle changes associated with formation of Pt-DNA adducts in human ovarian carcinoma cells with different cisplatin sensitivity. Cytometry 1997 27 54-64. 55. Hill BT, Scanlon KJ,

Hansson J, Harstrick A, Pera M, Fichtinger-Schepman AMJ, Shellard SA. Deficient repair of cisplatin-DNA adducts identified in human testicular teratoma cell lines established from tumours from untreated patients. Eur J Cancer 1994 30A 832-7. 56. Johnson SW, Swiggard PA, Handel LM, Godwin AK, Ozols RF, Hamilton TC. Relationship between platinum-

DNA adduct formation and removal and cisplatin cytotoxicity in cisplatin-sensitive and resistant human ovarian cancer cells. Cancer Res 1994, 54 5911-6. 57. Turchi JJ, Li M, Henkels KM. Cisplatin-DNA binding specificity of calf high mobility group I protein. Biochem 1996 35 2992-3000. 58.Ikeda S, Ozaki K. Action of mitochondrial endonuclease G on DNA damaged by

L-ascorbic acid, peplomycin, and cis-diamminedichloroplatinum II. Biochem Biophys Res Commun 1997, 2352 291-4. 59. Bissett D, McLaughlin K, Kelland LR, Brown R. Cisplatin-DNA damage recognition proteins in human tumor extracts. Br J Cancer 1993 67742-8. 60. McLaughlin K, Coren

G, Masters J, Brown R. Binding activities of cis-platin-damage-recognition proteins in human tumor cell lines. Int J Cancer 1993 53 662-6. 61. Brown R, Hirst GL, Gallagher WM, McIlwrath AJ, Margison GP, Zee AG, Anthoney DA. HMLN1 expression and cellular responses of ovarian tumor cells to treatment with cytotoxic anticancer agents. Oncogene 1997, 151 45-52. 62. Lanzi

C, Perego P, Supino R, Romanelli S, Pensa T, Carenini N, Viano I, Colangelo D, Leone R, Apostoli P, Cassinelli G, Gambetta RA, Zunino F. Decreased drug accumulation and increased tolerance to DNA damage in tumor cells with a low level of cisplatin resistance. Biochem Pharmacol 1998, 558 1247-54. 63. Fishel R,

Ewel A, Lescoe MC. Purified human MSH2 protein binds to DNA containing mismatched nucleotides. Cancer Res 1994 54 5539-42. 64. Loeb LA. Microsatellite instability marker of a mutator phenotype in cancer. Cancer Res 1994 54 5059-63. 65. Chu G. Cellular responces to Cisplatin. J Biol Chem 1994 269 787-90. 66. Sorenson

CM, Eastman A. Influence of cis-Diamminedichloroplatinum II on DNA synthesis and cell cycle progression in excision repair proficient and deficient hamster ovary cells. Cancer Res 1988 48 6703-7. 67. Li Q, Gardner K, Zhang L, Tsang B, Bostick-Bruton F, Reed E. Cisplatin induction of ERCC-1 mRNA expression in A2780CP70 human ovarian cancer cells.

J Biol Chem 1998, 273 36 23419-25. 68. Husain A, He G, Venkatraman ES, Spriggs DR. BRCA1 up-regulation is associated with repair-mediated resistance to cis-diamminedichloroplatinum II. Cancer Res 1998, 58 6 1120-3. 69. Mestdach N, Pommery N, Saucier JM, Hecquet B, Founier C, Slomianny C, Teissier E, Henichart JP. Chemoresistance to doxorubicin and cisplatin in a murine cell

line. Analysis of P-Glycoprotein, topoisomerase II activity, glutathione and related enzymes. Anticancer Res 1994 14 869-74. 70. Kondo H, Kanzawa F, Nishio K, Saito S, Saijo N. In vitro and in vivo effects of cisplatin and etoposide in combination on small cell lung cancer cell lines. Jpn J Cancer Res 1994 85 1050-6. 71. Jong S, Timmer-Bosscha H, Vries

EGE, Mulder NH. Effect of novobiocin on cisplatin cytotoxicity and DNA interstrand cross-link formation in a cisplatin-resistant, small-cell lung carcinoma cell line. Int J Cancer 1993 53 110-7. 72. Guchelaar H-J, Timmer-Bosscha H, Dam-Meiring A, Uges DRA, Oosterhuis JW, Vries EGE Mulder NH. Enhancement of cisplatin and etoposide cytotoxicity after all-trans retinoic-acid-

induced cellular differentiation of a murine embryonal carcinoma cell line. Int J Cancer 1993 55 442-7. 73. Seki S, Hongo A, Zhang B, Akiyama K, Sarker AH, Kudo T. Inhibition of cisplatin-mediated DNA damage in vitro by ribonucleotides. Jpn J Cancer Res 1993 84 462-7. 74. Parekh HK, Simpkins H. The differential expression of citokeratin 18 in cisplatin-

sensitive and -resistant human ovarian adenocarcinoma cells and its association with drug sensitivity. Cancer Res 1995 55 5203-6. 75. Mirakhur B, Parekh HK, Simpkins H. Expression of the cisplatin resistance phenotype in a human ovarian carcinoma cell line segregates with chromosomes 11 and 16. Cancer Res 1996 56 2256-62. 76. Mueller H, Eppeberger U. The dual role of mutant p 53 protein in chemosensitivity of human cancers.

Anticancer Res 1996, 16 6B 3845-8. 77. Kawasaki t, Tomita Y, Bilim V, Takeda M, Takahashi K, Kumanishi T. Abrogation of apoptosis induced by DNA-damaging agents in human bladder-cancer cell lines with p 21WAF1CIP1 andor p 53 gene alterations. Int J Cancer 1996, 68 4 501-5. 78. Kondo S, Barna BP, Kondo Y, Tanaka Y, Casey G, Liu

J, Morimura T, Kaakaji R, Peterson JW, Werbel B, Barnett GH. WAF1CIP1 increases the susceptibility of p 53 non-functional malignant glioma cells to cisplatin-induced apoptosis. Oncogene 1996, 13 6 1279-85. 79. Li G, Tang L, Zhou X, Tron V, Ho V. Chemotherapy-induced apoptosis in melanoma cells is p 53 dependent. Melanoma Res 1998, 8 1 17-23. 80. Biagosklonny MV,

El-Deiry WS. Acute overexpression of wt p 53 facilitates anticancer drug-induced death of cancer and normal cells. Int J Cancer 1998, 75 6 933-940. 81. Li R, Sutphin PD, Schwartz D, Matas D, Almog N, Wolkowicz R, Goldginger N, Pei H, Prokocimer M, Rotter V. Mutant p 53 protein interferes with p 53-independent apoptotic pathways. Oncogene 1998, 16 25 3269-77. 82.

Vasey PA, Jones NA, Jenkins S, Dive C, Broun R. Cisplatin, camptothecin, and taxol sensitivities of cells with p 53-associated multidrug resistance. Mol Pharmacol 1996, 50 6 1536-40. 83. Vikhanskaya F, Clerico L, Valenti M, Stazione NS, Broggini M, Parodi S, Russo P. Mechanism of resistance to cisplatin in a human ovarian-carcinoma cell line selected for resistance

to doxorubicin possible role of p 53. Int J Cancer 1997, 72 1 155-9. 84. Vaisman A, Varchenko M, Said I, Chaney SG. Cell cycle changes associated with formation of Pt-DNA adducts in human ovarian carcinoma cells with different cisplatin sensitivity. Cytometry 1997, 27 1 54-64. 85. Siddik ZH, Mims B, Lozano G, Thai G. Independent pathways of p 53 induction by cisplatin and

X-rays in a cisplatin-resistant ovarian tumor cell line. Cancer Res 1998, 58 4 698-703. 86. Ju JF, Banerjee D, Lenz HJ, Danenberg KD, Schmittgen TC, Spreas CP, Schonthal AH, Manno DJ, Hochhauser D, Bertino JR, Danenberg PV. Restoration of wild-type p 53 activity in p 53-null

HL-60 cells confers multidrug sensitivity. Clin Cancer Res 1998, 4 5 1315-22. 87. Fajac A, Da Silva J, Ahomadegbe JC, Rateau JG, Bernaudin JF, Riou G, Benard J. Cisplatin-induced apoptosis and p 53 gene status in a cisplatin-resistant human ovarian carcinoma cell line. Int J Cancer 1996, 86 1 67-74. 88. Kondo S, Barna

BP, Morimura T, Takeuchi J, Yuan J, Akbasak A, Barnett GH. Interleukin-1-beta-converting enzyme mediates cisplatin-induced apoptosis in malignant glioma cells. Cancer Res 1995, 55 24 6166-71. 89. De Feudis P, Debernardis D, Beccaglia P, Valenti M, Sire GE, Arzani D, Stanzione S, Parodi S, DIncalci M, Russo P, Broggini M. DDP-induced cytotoxicity is not influenced by p 53 in

nine human ovarian cancer cell lines with different p 53 status. Br J Cancer 1997, 76 4 474-9. 90. Burger H, Nooter K, Boersma AW, Kortland CJ, Stoter G. Expression of p 53, Bcl-2 and Bax in cisplatin-induced apoptosis in testicular germ cell tumor cell lines. Br J Cancer 1998, 77 10 1562-7. 91. Ikeguchi M, Tatebe

S, Kaibara N, Ito H. Changes in levels of expression of p 53 and the product of the bcl-2 in lines of gastric cancer cells during cisplatin-induced apoptosis. Eur Surg Res 1997, 29 5, 396-402. 92. Pestell KE, Medlow CJ, Titley JC, Kelland LR, Walton MI. Characterisation of the p 53 status, BCL-2 expression and radiation and platinum drug sensitivity of a panel of human ovarian cancer cell

lines. Int J Cancer 1998, 77 6 913-8. 93. Nakata B, Chung KH, Ogawa M, Yanagawa K, Muguruma K, Inoue T, Yamashita Y, Onoda N, Maeda K, Sawada T, Sowa. P 53 protein overexpression as a predictor of the response to themotherapy in gastric cancer. Surg Today 1998, 28 6 595-8. 94. Petty R, Evans A, Duncan I, Kurbacher C, Cree I. Drug resistance in ovarian cancer the role of p 53.

Payhol Oncol Res 1998, 4 2 97-102. 95. Simonian PL, Grillot DA, Andrews DW, Leber B, Nunez G. Bax homodimerization is not required for Bax to accelarate chemotherapy-induced cell death. J Biol Chem 1996, 271 50 32073-7. 96. Liu JR, Fletcher B, Page C, Hu C, Nunez G Baker V. Bcl-xL is expressed in ovarian carcinoma and modulates chemotherapy-

induced apoptosis. Gynecol Oncol 1998, 70 3, 398-403. 97. Miyake H. Hanada N, Nakamura H, Kagawa S, Fujiwara T, Hara I, Eto H, Gohji K, Arakawa S, Kamidono S, Saya H. Overexpression of Bcl-2 in bladder cancer inhibits apoptosis induced by cisplatin and adenoviral-mediated p 53 gebe transfer. Oncogene 1998, 16 7 1933-43. 98.

Minn AJ, Rudin CM, Boise LH, Thompson CB. Expression of bcl-xl can confer a multidrug resistance phenotype. Blood 1995, 86 5 1903-10. 99.Simonian PL, Grillot AM, Nunez G. Bcl-2 and Bcl-Xl can differentially block chemotherapy induced cell death. Blood 1997, 90 3 1208-16. 100. Jones NA, Turner J, McIlwrath AJ, Brown R, Dive C. Cisplatin- and paclitaxel-induced apoptosis of ovarian carcinoma cells

and the relationship between bax and bak up-regulation and the functional status of p 53. Mol Pharmacol 1998, 53 3 819-26. 101. Boersma AW, Nooter K, Burger h, Kortland CJ, Stoter G. Bax upregulation is an early event in cisplatin-induced apoptosis in human testicular germ-cell tumor cell line NT2, as quantitated by flow cytometry. Cytometry 1997, 27 3 275-82. 102. Lee JU, Hosotani

R, Wada H, Doi R, Kosiba T, Fujimoto K, Miyamoto Y, Mori C, Nakamura N, Shiota K, Imamura M. Mechanism of apoptosis induced by cisplatin and VP-16 in PANC-1 cells. Anticancer Res 1997, 17 5A 3445-50. 103. Houldsworth J, Xiao H, Murty VV, Chen W, Ray B, Reuter VE, Bosl GJ, Chaganti RS. Human male germ cell tumor resistance to cisplatin is linked to

TP53 gene mutation. Oncogene 1998, 16 18 2345-9. 104. Sakahura C, Sweeney EA, Shirahama T, Igarashi Y, Hakomori S, Tsujimoto H, Imanishi T, Ogaki M, Yamazaki J, Hagiwara A, Yamaguchi T, Sawai K, Takahashi T. Overexpression of bax sensitizes breast cancer MCF-7 cells to cisplatin and etoposide. Surg Today 1997, 27 7 676-9. 105.

Kondo S, Shinomura Y, Kanayama S, Higashimoto Y, Kiyohara T, Zushi S, Kitamura S, Ueyama H, Matsuzawa Y. Modulation of apoptosis by endogenous Bcl-Xl expression in MKN-45 human gastric cancer cells. Oncogene 1998, 1720 2585-91. 106. Nakata B, Muguruma K, Hirakawa K, Chung YS, Yamashita Y, Inoue T, Matsuoka

T, Onoda N, Kato Y, SowaM. Predictive value of Bcl-2 and Bax protein expression for chemotherapeutic effect in gastric cancer. Apilot study. Oncol 1998, 556 543-7. 107. Boku N, Chin K, Hosokawa K, Ohtsu A, Tajiri H, Yoshida S, Yamao T, Kondo H, Shirao K, Shimada Y, Saito D, Hasebe T,

Mukai K, Seki S, Saito H, Johnston PG. Biological markers as a predictor for response and prognosis of unresectable gastric cancer patients treated with 5-fluorouracil and cis-platinum. Clin Cancer Res 1998, 4 6 1469-74. 108. Herod JJ, Eliopoulos AG, Warwick J, Niedobitek G, Young LS, Kerr DJ. The prognostic significance of bcl-2 and p 53 expression in ovarian carcinoma.

Cancer Res 1996, 56 9 2178-84. 109. Muguruma K, Nakata B, Hirakawa K, Yamashita Y, Onoda N, Inoue T, Matsuoka T, Kato Y, Sowa. P 53 and Bax protein expression as predictor of chemotherapeutic effect in gastric carcinoma. Gan To Kagaku Ryoho 1998, 3 400-3. 110. Ferguson AW, Flatow U, MacDonald NJ, Larminat F, Bohr

VA, Steeg PS. Increased sensitivity to cisplatin by nm23-transfected tumor cell lines. Cancer Res 1996 56 2931-5. 111.Masumoto N, Nakaano S. Cell signalling and CDDP resistance. Gan To Kagaku Ryoho 1997, 244 424-30. 112. Demidova NS, Ilynskaya GV, Shiryaeva OA, Chernova OB, Goncharova SA, Kopnin

BP. Decreased sensitivity of multidrug-resistant tumor cells to cisplatin is correlated with sorcin gene co-amplification. Neoplasma 1995 42 195-201.