Зовнішньоторгівельні зв’язки України з країнами-членами СНД

ЗМІСТ Вступ 1. Загальна характеристика зовнішньоторгівельних операцій: 5 1.1. основні види операцій в зовнішній торгівлі 5 1.2. методи та схеми здійснення зовнішньоторгівельних операцій 9 1.3. нормативно-правове забезпечення зовнішньоторгівельних операцій 2. Аналіз зовнішньоторгівельних операцій ЗАТ “ЛАЗ”: 19 2.1. дослідження основних показників експортних операцій з країнами СНД 19 2.2. характеристика тенденцій

імпортних поставок ЗАТ “ЛАЗ” 3. Розробка комплексу міжнародного маркетингу для ЗАТ “ЛАЗ”: 28 3.1. розрахунок ефективності експортної операції ЗАТ “ЛАЗ” 28 3.2. розробка комплексу міжнародного маркетингу для підвищення ефективності зовнішньої торгівлі 31 Висновки 36 Список використаної літератури 38 ВСТУП Міжнародні економічні відносини - система господарських зв'язків між національними економіками

окремих країн, відповідними суб'єктами господарювання. Міжнародні економічні відносини знаходять практичний вираз в обміні між країнами, що представляють їх підприємствами, фірмами і організаціями продукцією (товарами і послугами) міжнародній торгівлі, науково-технічних, виробничих, інвестиційних, валютно-фінансових і кредитних, інформаційних

інтернаціональних зв'язках. Міжнародну торгівлю можна охарактеризувати більш вужчим поняттям, це сфера міжнародних товаро-грошових відносин, що представляють собою зовнішніх торгівельних відносин всіх країн світу. Тема міжнародної торгівлі України з іншими країнами є достатньо актуальної. На данний період уряд проводить заходи для прискорення вступу України в Світову організацію торгівлі. Але також не можна забувати про вже налагоджені зв’язки, наприклад

з країнами-членами СНД. Актуальність нашої теми полягає в тому, по-перше, ринки країн-членів СНД є географічно приближенні до ринку України, по-друге законодавство і торгівельні звичаї є дуже схожими. Це дозволяє стверджувати, що дійсно існує необхідність дослідження зовнішньоторгівельних зв’язків між цими країнами, для їх більшої ефективності як для самого підприємства, так

і для країни. Також актуальним є вибір нами підприємства, так як ЗАТ “Львівський автомобільний завод”* є найбільший виробник автобусів на теренах СНД, і набуває швидких економічних і торгівельних темпів. Мета. За мету написання курсової роботи ми ставили набуття теоретичних навиків обгрунтування ефективності торгівельних операцій України з країнами-членами СНД, вибору найсприятливішого методу здійснення зовнішньоторгівельних

операцій, та підготовку нормативно-правової бази, та вміти використати набуті теоретичні знання на практиці. Завдання: a. вивчити стан торгівельних зв’язків України з країнами-членами СНД, на прикладі ЗАТ “ЛАЗ”; b. розглянути види зовнішньоторгівельних операцій, ознайомитись з методами та схемами їх здійснення; c. вивчити методи міжнародного маркетингу та отримати навики їх застосування в міжнародній торгівлі; d. ознайомитись з нормативно-правовю базою, на основі якої здійснюються

зовнішньоторгівельні операції. Об’єктом нашої курсової роботи є закрите акціонерне товариство “Львівський автомобільний завод”, а предметом – зовнішньоекономічна діяльність, що здійснює данне підприємство. Інформаційна база складається з 50 джерел, 12 з яких представленні в електронному виді і 38 – друковані видання. Загальна характеристика зовнішньоторгівельних операцій 1.1

Основні види операцій в зовнішній торгівлі Основними елементами зовнішньоторгівельних операції є експорт, реекспорт, імпорт і реімпорт. Під експортом розуміють і статистично враховують: o Вивіз з країни товарів, вироблених, вирощених або тих, які були видобуті в країні, а також товарів, які були раніше завезені з-за кордону і піддалися переробці; o Товари, яки реалізуються на міжнародних аукціонах, товарних біржах без ввозу

у свою державу; o Вивіз товарів з території “вільної зони”, “приписного складу” 7, С.12-13. Загальна схема експортної операції наведена нижче (рис. 1.1). До “невидимого експорту” відносять міжнародні послуги – надання інтуристам та інтурфірмам сукупного туристського продукту (екскурсійних, готельних, транспортних страхових послуг тощо). товар гроші Рис.1. Схема здійснення експортної/імпортної операції

Під імпортними операціями розуміють і статистично враховують: o Ввіз в країну товарів іноземного походження безпосередньо з країни-виробника чи посередника для використання в середині країни; o Ввіз товару для переробки під митним контролем; o Ввіз товару з “вільних зон” або “приписних складів” 7, С.13. Загальна схема імпортної операції наведена вище (див. рис.1.1).

Реекспортна операція – вивіз за кордон раніше ввезеного товару, який не піддався в країні експорту якій-небудь переробці 7, С.12. При ввозі на митну територію ввізні мита і податки не знімаються, якщо товари заявлені в якості тих, що призначаються для реекспорту. Фактичний реекспорт таких товарів повинен відбутися не пізніше 6 місяців з дня прийняття митної декларації. Якщо мита були сплачені, вони повертаються, якщо: -

Реекспортований товар знаходиться в тому ж стані; - Реекспорт проходить на протязі 2-х років з моменту ввозу; - Реекспортовані товари не використовувались для отримання прибутку. Реімпорт, в якійсь мірі, представляє з себе експортну операцію, яка не здійснилася. Реімпорт – це ввіз з-за кордону раніше вивезеного товару, що не піддався переробці 7,

С.13. Основною ознакою такої операції є перетин товаром кордону власної країни два рази: при ввозі і вивозі. До реімпорту відносяться повернення забракованих покупцем товарів, повернення товарів, які не були реалізовані на аукціонах, повернення товарів, не реалізованих через консигнаційні склади. Товари ж повернені з виставок і ярмарок до реімпортованих не належать. До реімпортованих товарів висуваються наступні вимоги: -

Вони повинні знаходитись в такому ж стані, в якому вони були в момент експорту; - Бути ввезеними назад на протязі 10-ти років з моменту експорту. В деяких країнах (Російська Федерація*) при реімпорті товарів на протязі 3-х років з моменту експорту митний орган повертає сплачені мита і податки. Врахування експорту і імпорту товарів ведеться в момент їх переходу через державний кордон, котрий рахується 7,

С.14: • по експорту: o при водних перевезеннях – дата коносаменту, чартеру; o при залізничних перевезеннях – дата печатки за залізничній накладній; o при автомобільних перевезеннях вітчизняним перевізником – дата переходу товару через державний кордон, вказана в експортному повідомленні, при використанні перевізника покупця – дата прийому-здачі товару. o при повітряних перевезеннях – дата виписки авіанакладної; o при відправці товару по пошті – дата поштової квитанції. • по

імпорту: o при водних перевезеннях – дата прибуття судна в порт країни-імпортера; o при залізничних перевезеннях – дата печатки на державному кордоні; o при автомобільних перевезеннях транспортом експортера – дата перетину товаром державного кордону, при використанні транспорту імпортера – дата прийому-здачі товару; o при повітряних перевезеннях – дата прибуття літака в аеропорт країни імпортера, вказана в авіаційній накладній; o при відправці по пошті – дата поштової квитанції.

Також серед видів зовнішньоторгівельних операцій виділяють зустрічну торгівлю. Зустрічна торгівля – це зовнішньоторгівельна операція, при здійсненні якої в документах (договорах або контрактах) фіксуються тверді зобов’язання експортерів і імпортерів виконати повний чи частково збалансований обмін товарами. В останньому випадку різниця в вартості покривається грошовим платежем 41,

С.268. Найвигіднішою зустрічна торгівля є для імпортерів, які при нехватці валюти можуть робити закупки необхідних товарів з повною або частковою оплатою власними товарами. Однією з особливостей зустрічної торгівлі є те, що експортери проводять зустрічні закупки товарів, які не можуть бути використані для власного виробництва, а наперед визначені для подальшого продажу на внутрішньому або зовнішньому ринках.

Спеціалісти ООН запропонували наступну класифікацію зустрічної торгівлі 41, С.268: • бартерні операції; • торгові компенсаційні операції; • промислові компенсаційні операції; Організація економічного співробітництва і розвитку поділяє зустрічні операції на дві категорії 41, С.269: • торгова компенсація; • промислова компенсація.

Торгова компенсація – торгова операція на невелику суму, включаючи обмін різними товарами, які часто органічно не пов’язані між собою. Промислова компенсація – операції, які охоплюють продаж пов’язаних між собою товарів на більшу суму, зазвичай на суму комплексного промислового устаткування або готових підприємств. Герчикова І.Н. виділяє класифікацію за ознакою організаційно-правової основи операцій і принципу компенсації 41, С.269: • товарообмін

і компенсаційні операції на безвалютній основі: o операції з одночасною поставкою:  бартерні операції;  пряма компенсація; o операції з довгостроковим виконанням:  глобальна угода;  базові угоди;  угода про товарообмін на основі листа-зобов’язання;  протоколи; • компенсаційні операції на комерційній основі: o короткотермінові компенсаційні операції:  часткова компенсація;  повна компенсація;  трьохстороння

компенсація;  короткотермінові зв’язні угоди; o зустрічні закупівлі:  паралельні операції;  джентльменська угода;  угода з передачею фінансових зобов’язань; o передчасні авансові закупівлі; • компенсаційні операції на основі угод про виробниче співробітництво: o великомасштабна довгострокова компенсаційна угода з зворотною закупкою товарів:  угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам більші вартості поставленого устаткування; 

угоди, в яких зобов’язання по компенсаційним закупкам рівні або нижчі вартості поставленого устаткування; o угоди про “поділ продукції”; o угоди “розвиток-імпорт”. Ці три основних видів операцій відрізняються великою різноманітністю з точки зору їх цілей та характеру, термінів виконання, механізму розрахунків, порядку виконання. 1.2 Методи та схеми здійснення зовнішньоторгівельних операцій

В практиці міжнародної торгівлі використовується безліч методів здійснення зовнішньоторгівельних операцій. Вибір методу залежить від багатьох факторів:  Від масштабів виробництва фірми та характеру продукції, що випускається;  Від особливостей регіональних ринків, на яких реалізується продукція;  Від глибини участі підприємства в міжнародному поділі праці; 

Від специфічного методу реалізації товарів або послуг на зовнішньому ринку, що є традиційним для даної товарної групи або був обраний керівництвом даного підприємства. Методи міжнародної торгівлі можна об’єднати в дві групи (рис.1.2). Рис.1.2. Систематизація методів міжнародної торгівлі 143, С.173 Тому методи міжнародної торгівлі можна охарактеризувати як організаційну форму та

порядок здійснення зовнішньоторгівельних операцій. Прямий метод (рис.1.3). Цей метод представляє з себе утворення і утримання власного зовнішньоторгівельного апарату, що складається з спеціалізованих служб та органів, які виконують організаційні, кредитно-розрахункові, транспортні, аналітичні, рекламні та інші зовнішньоторгівельні функції Перевагами прямого методу

є 43, С.172:  Можливість економії фінансових ресурсів за рахунок скорочення витрат на суму комісійної винагороди посереднику;  Зниження ризику та залежності результатів комерційної діяльності від можливої недобросовісності чи недостатньої компетентності посередницької організації;  Використання переваг безпосереднього спілкування зі споживачем та можливість отримання

інформації про стан і тенденції розвитку ринку шляхом організації маркетингової діяльності на зарубіжному ринку. експортна операція імпортна операція Рис.1.3. Схема здійснення зовнішньоторгівельної операції при прямому методі До недоліків прямого методу можна віднести:  Необхідно наявність високої комерційної кваліфікації персоналу; 

Наявність торгівельного досвіду компанії;  У противному разі витрати не лише не скоротяться, а лей ще більше зростуть;  Міжнародна торгівля є більш ризикованішою ніж внутрішня. Це зумовлено відмінностями економічних, правових і соціальних умов у різних країнах, їх традиціями та звичаями, а також велика відстань між торгівельними партнерами.

Тому інколи доцільно використовувати непрямий метод торгівлі. Торгівля через посередників. Як правило цим методом користуються середні і малі підприємства, які використовують зовнішньоторговельне підприємство, що служить посередником, для виходу на зовнішній ринок. При торгівлі через посередника розрізняють:  Прямий експорт/імпорт;  Непрямий експорт/імпорт; 

Транзитну торгівлю. Під прямим експортом/імпортом розуміють здійснення зовнішньоторгівельної операції без участі внутрішнього (національного) торгового посередника, а з залученням іноземного посередника (рис.1.4). прямий експорт прямий імпорт Рис.1.4.Схема здійснення прямого експорту/імпорту Експорт/імпорт буде вважатися непрямим, коли підприємство буде здійснювати зовнішньоторгівельну операцію

через внутрішнього (національного) посередника, або як національного так і закордонного посередника (рис.1.5). непрямий експорт непрямий імпорт Рис. 1.5. Схема здійснення непрямого експорту/імпорту Якщо ж зовнішньоторгівельна операція відбувається не безпосередньо між сторонами, а за участю посередника з третьої країни, так це називається транзитна торгівля (рис.1.6).

Угоди в транзитній торгівлі часто зумовлені політичними причинами, в наслідок чого прямі зв’язки не можливі. Рис.1.6. Схема здійснення транзитної торгівлі 14, с.173 Організований ринок. Це ринок, який функціонує за попередньо встановленими правилами, що записані в тих чи інших нормативних актах. Важливою умовою функціонування організованого ринку є кількість його учасників. Він не відбувається, якщо кількість його учасників не досягне певної величини.

Будь-якому організованому ринку притаманні таки риси:  Концентрація попиту та пропозиції в часі та просторі;  Існування організації (органу), що керує роботою ринку;  Наявність затверджених правил торгівлі, розрахунків і поставки товарів або інших активів; 

Регулювання роботи ринку зі сторони держави та/або громадських організацій. 1.3. Нормативно-правове забезпечення зовнішньоторгівельних операцій Міжнародна торгівля, як всі інші види людської діяльності, повинна грунтуватися на правовій основі. Тому міжнародну торгівлю можна розглядати в рамках як міжнародного публічного права, так і в межах міжнародного приватного права. Так суб’єктами міжнародного публічного права

є держава, міжнародні організації, нації, що борються за визнання і державоподібні утворення. Вони можуть вступати в дво- або багатосторонні відносини з різних аспектів міжнародної торгівлі. Суб’єктами міжнародного приватного права виступають фізичні і юридичні особи, які вступають переважно в цивільно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом. В рамках міжнародного права були укладені такі міжнародно-правові акти, які б полегшили

проведення зовнішньоторгівельних операцій 9, С.46: 1. Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, укладена у Нью-Йорку 14 червня 1974; 2. конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена у Відні у 1980 р.; 3. Конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена у Гаазі у 1985 р. Також значна правова база міжнародної торгівлі була створена завдяки

переговорам в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі*. Відбулося вісім раундів переговорів ГАТТ 9, С.45:  Женева (Швейцарія), 1947 р.;  Аннесі (Франція), 1949 р.;  Торкі (Великобританія), 1950 р.;  Женева (Швейцарія), 1956 р.; 

Женева (Швейцарія), 1960-1961 рр.;  Женева (Швейцарія), 1964-1967 рр.;  Токіо (Японія) (реально відбувався в Женеві), 1973-1979 рр.;  Пунта-дель-Есте (Уругвай) – Женева (Швейцарія) – Маракеш (Марокко), 1986-1994 рр. В рамках ГАТТ були прийняті такі міжнародно-правові акти 9,

С.48: 1. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) (General Agreement on Tariffs & Trade - GATT). Стосується торгівлі товарами. 2. Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) (General Agreement on Trade in Services - GATS). Стосується торгівлі послугами. 3. Угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (Agreement of

Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights - TRIPS). Це ланка, що пов’язує інтелектуальну власність з торгівлею. Ці три акти є основою для функціонування світової організації торгівлі. В результаті переговорів в рамках ГАТТ були підписані таки угоди: 1. Маракеська угода про заснування Світової організації торгів¬лі;

2. Багатосторонні угоди: a. У сфері торгівлі товарами – генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. b. Пов’язані угоди: I. Угода про застосування ст. VII ГАТТ 1994 р. (Угода про митну оцінку); II. Угода про довідвантажувальну інспекцію (ПСІ); III. Угода про технічні бар'єри в торгівлі (ТБТ); IV. Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів (СПС);

V. Угода про процедури імпортного ліцензування (ІЛП); VI. Угода про охоронні заходи (АС); VII. Угода про субсидії та врівноважені заходи (СКМ); VIII. Угода про застосування ст. VI ГАТТ 1994 р. (Антидемпінгова — АДП); IX. Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМС); X. Угода про текстиль і одяг (АТК); XI. Угода про сільське господарство (АА);

XII. Угода про правила походження (АРО); XIII. Домовленість про положення ГАТТ 1994 р. про платіжні баланси; XIV. Рішення про випадки, за яким митні адміністрації мають підста¬ви сумніватися у правдивості чи точності задекларованої вартос¬ті (Рішення про перенесення тягаря доведення); XV. Домовленість про тлумачення ст. XVII ГАТТ 1994 р. (Державні торговельні підприємства); XVI. Домовленість про правила і процедури, що застосовуються для врегулювання спорів;

XVII. Домовленість про тлумачення п. 1(6) ст. II ГАТТ 1994 р. (Прив'язуваність тарифних поступок); XVIII. Рішення про торгівлю і довкілля. c. Торгівля послугами: I. Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС). d. Права інтелектуальної власності; 3. Багатосторонні торгівельні угоди: a. Угода про торгівлю цивільними літаками; b. Угода про державні замовлення; c.

Міжнародна молочна угода; d. Міжнародна угода з м'яса. Основною метою Генеральної угоди з тарифів і торгівлі є створення у світі ліберальної і відкритої торгівельної системи, яка дає змогу підприємствам різних країн здійснювати торгівельну діяльність на засадах добросовісної конкуренції. Інкотермс (International Commercial Terms). На окрему увагу заслуговують базисні умови поставки

Інкотермс. Міжнародна торгівельна палата в 1923 р. вперше видала збірку звичаїв в різних країнах стосовно базисних умов поставок, в якій було тлумачення 10 базисних умов в 18 країнах. В 1953, 1967, 1976 і 1980 рр. в документах були внесені значні поправки і доповнення. На данний момент в практиці міжнародної торгівлі застосовується Інкотермс-90 (табл. 1.1, табл.1.2). Таблиця 1.1 Групування зобов’язань сторін в “Інкотермс-90” &

#61531;41, С.287 Зобов’язання продавця Зобов’язання покупця А1. Представлення товару у відповідності з умовами договору А2. Оформлення ліцензій, дозволів і виконання інших формальностей А3. Оформлення договору перевезення і страхування А4. Поставка А5. Перехід ризиків А6. Розподіл видатків

А7. Сповіщення покупця А8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні повідомлення по електронному зв’язку А9. Перевірка, упакування, маркування А10. Інші зобов’язання Б1. Сплата ціни Б2. Оформлення ліцензій, дозволів і виконання інших формальностей Б3. Оформлення договору перевезення Б4. Прийняття поставки Б5. Перехід ризиків Б6. Розподіл доходів

Б7. Сповіщення продавця Б8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні повідомлення по електронному зв’язку Б9. Інспектування товару Б10. Інші зобов’язання Інкотермс не є обов’язковим для всіх документів, але його використання є доцільним. Крім того, багато типових контрактів, які підготовлені різними організаціями, мають посилання на Інкотермс. В деяких країнах за ним закріплюється сила закону, наприклад в

Іспанії – при імпортних операціях, в Іраку – по всіх зовнішньоторгівельних операціях. В “Інкотермс-90” відображаються зобов’язання продавця і покупця по десяти основним питанням (див. табл. 1.1). Таблиця 1.2 Групування торгових термінів в “Інкотермс-90” Група Е відвантаження EXW З заводу Група F Основне перевезення не сплачене

FCA FAS FOB Франко-перевізник ФАС/вільно вздовж борту судна ФОБ/вільно на борту Група С Основне перевезення сплачене CFR CIF CPT CIP Вартість і фрахт СІФ/Вартість, страхування, фрахт Перевезення оплачене до Перевезення і страхування оплачено до Група D Прибуття DAF DES DEQ DDU DDP Поставка на кордоні

Поставка з судна Поставка з причалу Поставка без оплати мита Поставка з оплатою мита за 41, С.287 Ще одна особливість “Інкотермс-90” полягає в поділі всіх термінів на чотири категорії шляхом використання першої літери в якості індикатора відповідної групи, до якої відноситься конкретний термін (див. табл. 1.2). 2. Аналіз зовнішньоторгівельних операцій ЗАТ “ЛАЗ” 2.1.

Дослідження основних показників експортних операцій з країнами СНД ЗАТ “ЛАЗ” є виробником середніх, великих і надвеликих автобусів. Проблема збуту продукції полягає в тому, що на даний момент найбільший попит існує на клас малих автобусів не лише на ринку України, але й на теренах СНД. Ринки Росії, Білорусі, Казахстану та інших держав

СНД, які були й залишаються споживачами української техніки, на думку фахівців, також найбільше потребують автобусів малого класу. Нові автобуси українського виробництва обслуговуватимуть іноземців завдяки їхній нижчій ціні. Але все ж таки Росія залишається основним споживачем львівських автобусів. В 2004 р. була проведена поставка автобусів класу “НеоЛАЗ”, в розмірі 60 автобусів, вартість одного

автобуса склала 200 тис. євро. Замовником було дочірнє підприємство “Газпром” – “Перьмтрансгаз”. Як заявив генеральний директор ЗАТ “ЛАЗ” Юрій Сорокін, що автобуси “НеоЛАЗ” створювались спеціально для ринку Росії, так як передбачалося, що попит на них буде вищий в два рази за попит на внутрішньому ринку. На данний момент експерти стверджують, що на вітчизняному ринку автобусів ще не з’явився аналог “НеоЛАЗу”, тому це достатньо нова модель, продаж якої буде набирати швидких обертів.

Так планувалося в 2005 р. налагодити щомісячний випуск автобусів “НеоЛАЗ” у розмірі 20 штук, 50 % яких повинні бути експортовані на ринок Росії. Іншою перешкодою для налагодження сталого експорту на ринки країн-членів СНД, є те, що автобуси виробництва ЗАТ “ЛАЗ” не користуються попитом на ринку Білорусії. Причиною є те, що уряд Білорусії проводить політику захисту вітчизняного виробника, тому

підтримується попит на автобуси виробництва Мінського автобусного заводу. Ними був випущений аналог автобусам “Неоплан”, але з використанням більш дешевих технологій і матеріалів. Позитивним моментом є те що ціна цього автобуса є більш доступною, але негативним моментом є те, він не відрізняється високою якістю і не користується попитом поза ринком Білорусії. Напевно необхідно зазначити, що в

ЗАТ “ЛАЗ” були вкладені великі російські інвестиції. Приплив російського капіталу сильно вплинув на зовнішньоторгівельну орієнтацію підприємства. На даний момент ЗАТ “ЛАЗ” визнаний найбільшим виробником автобусів на території СНД. Також необхідно зазначити, що до 2004 р. на ринку Росії діяв ТД “ЛАЗ-Україна” який і здійснював продаж автобусів на зовнішньому ринку.

В 2004 р після розірвання стосунків з ТД “ЛАЗ-Україна”, на підприємстві був утворений маркетинговий відділ і зовнішньоторгівельний відділ, функціями яких була дослідження потенційних зовнішніх ринків, а також підготовка експортних операцій і необхідної документації для цього. Нами була досліджена експортна операція ЗАТ “ЛАЗ”. Метою було дослідження схеми підготовки і здійснення експортної операції.

1. Першим кроком було отримання відкритого інденту – замовлення від ООО “Перьмтрансгаз” яке містило в собі загальні відомості про товар, розмір партії. 2. Наступним кроком було надіслання твердої оферти яка містила в собі повну інформацію про товар, ціну товару та розмір пропонованої партії, деякі умови поставки, та можливі знижки (додаток Б). 3. В подальшому був отриманий акцепт у формі передоплати, що гарантувало продовження співпраці

між ЗАТ “ЛАЗ” і ООО “Перьмтрансгаз”. 4. Були проведені попередні переговори, в яких прийняли участь голови підприємств. Була складена програма переговорів, яка включила в себе: a. Склад учасників; b. Перелік питань для обговорення; c. Зазначені цілі, умови, побажання учасників; d. Калькуляція витрат на прийняття делегації. Під час переговорів було обговорено розмір поставки, умови поставки, рівень цін, дотримання конфіденційності,

порядок доступу до інформації. 5. В кінці був укладений контракт купівлі-продажу (додаток А), що закріпив права і обов’язки сторін по поставці партії автобусів. Після дослідження всіх етапів підготовки і здійснення експортних операцій можна зробити висновок, що операції здійснюються за стандартною схемою, що прийнята в міжнародній практиці. Також цікавим є той факт, що обмін замовленням – офертою – акцептом здійснюється за допомогою e-mail.

Застосування сучасних технологій допомагає полегшити і прискорити зв’язок між партнерами. 2.2. Характеристика тенденцій імпортних поставок ЗАТ “ЛАЗ” Імпортними поставками на підприємстві займається відділ матеріально-технічного забезпечення. На підприємстві присутній повний виробничий цикл, від проектування автобуса, до його збірки і реалізації. Але на данний момент на Україні не існує достатньо кваліфікованих підприємств, які можуть

забезпечити ЗАТ “ЛАЗ” високоякісними комплектуючими. Тому велику частину видатків іде на закупівлю необхідних комплектуючих. Так як на данний момент, для того щоб товар був конкурентоспроможним на ринку, він повинен відповідати міжнародним стандартам. Тому при виборі партнерів для імпорту комплектуючих, підприємство в першу чергу керується якістю пропонованої продукції, а також звертається

увага на лояльність цін і готовність фірми встановлювати тісні партнерські стосунки. До 2003 р. основним постачальником моторів для ЗАТ “ЛАЗ” був Яроставський моторний завод (РФ). Але після прийняття рішення про вихід на ринки Європи постало питання про пошук більш високоякісного продукту, який би відповідав всім міжнародним стандартам.На даний момент основними партнерами в сфері

імпортних поставок комплектуючих для автобусів є наступні країни: Німеччина, Польща, Туреччина, Угорщина. Тому на прикладі імпортних поставок двигунів для автобусів ми б хотіли прослідкувати тенденцію зміни орієнтації з Росії на Німеччину. Таблиця 2.1 Порівняння обсягів імпортних поставок моторів з Росії і Німеччини роки 2001 2002 2003 2004

Мотори Ярославського моторного заводу (Росія) 230 од 307 од 136 од - Мотори Мercedes-Bens OM 454 (Німеччина) - - 300 од 870 од за: матеріалами підприємства З таблиці 2.1. можна зробити висновок, що з 2001 по 2002 рр. збільшився обсяг імпорт моторів з Росії. Це було викликано збільшенням обсягів виробництва автобусів. Але в 2003 р. Верховною Радою України був прийняти

Закон України “Про розвиток автомобільної промисловості України”, яки надав пільги і зробив більш прийнятним імпортування комплектуючих з Німеччини, які були більш якісніші і надійніші. В 2003 р. ще відбувалися поставки з Росії, але вже в той час спостерігалася тенденція до їх зменшення. В 2004 р. всі автобуси вже були укомплектовані німецькими двигунами, тим самим повністю

припинивши поставки з Росії. Це було викликано тим, що підприємство не задовольняла якість комплектуючих з Росії, тому їх успішно замінили комплектуючими з Німеччини і інших країн. Тому ми можемо зробити висновок, що і в подальшому будуть спостерігати тенденції географічної переорієнтації імпортних поставок. Суттєво вплинути лише може рішення

Кабінету Міністрів України про скасування пільг, що призведе до повернення до більш дешевших але менш якісних комплектуючих з Росії. Імпортні поставки здійснюються за схожою схемою, що і експортні операції. Надсилається запит, на переговорах обговорюється розмір партії, вартість одиниці товару і контракту в цілому, обговорюються зобов’язання сторін. В подальшому укладається контракт, в якому крім загальних відомостей зазначаються базисні умови поставки,

цінові умови, умови транспортування. При імпортних операціях витрати і зобов’язання по перевезенню бере на себе продавець, при цьому ставлячи за умову авансову оплату, враховуючи політичну нестабільність в державу і економічну стабільність на підприємстві. Це призводить до того, що деякі іноземні постачальники відмовляються на пряму співпрацювати з підприємством, направляючи їх до власних посередників або представників на українському ринку.

Це призводить до збільшення обсягів витрат на закупівлю необхідних комплектуючих, а інколи навіть призводить до розірвання партнерських стосунків. Щоб уникнути такої ситуації необхідно налагодити декілька стійких партнерських зв’язків, що дозволить з більшою легкістю проводити зовнішньоторгівельні операції і буде сприяти встановленню ще тісніших зв’язків. 3.

Розробка комплексу міжнародного маркетингу для ЗАТ “ЛАЗ” 3.1. Розрахунок ефективності експортної операції ЗАТ “ЛАЗ” Валютна ефективність експорту. Показник валютної ефективності (валютний коефіцієнт, купівельна сила валюти, товарний курс) вважаються безпосередньою характеристикою експортної операції. Експортний еквівалент визначається для окремої угоди, виду товару, країни, групи валют.

ЗАТ “ЛАЗ” здійснив поставку 60 автобусів класу “НеоЛАЗ” ВАТ “Пєрьмтрансгаз” (Росія), вартість одного автобусу – 200 тис. євро. Затрати на виробництво одного автобусу складають –1 200 000 грн. Коефіцієнт валютної ефективності буде розраховуватись за наступною формулою: КВЕ=( ВЕі* NEi)/( ЗЕі* NEi) (3.1) де, КВЕ – коефіцієнт валютної ефективності експорту,

ВЕі - зовнішньоторговельна ціна одиниці товару, NEi - кількість одиниць товару, ЗЕі - затрати на виробництво і реалізацію. Тому коефіцієнт валютної ефективності буде дорівнювати: КВЕ = (200 000*60)/(1 200 000*60) = 0,17 Так, експортну операцію будемо вважати ефективною, якщо показник валютної ефективності перевищує відповідний курс валюти, якщо валюта є повністю або частково конвертованою. Курс валюти в

Україні 0,15євро/грн, як бачимо КВЕВалют. курсу, тому експортна операція є ефективною, про що свідчить коефіцієнт. Ефект експортної операції. Ефект експортної операції = Обсяг експорту (3.2) – Витрати на виробництво експортної продукції Для експорту можуть враховуватись додаткові витрати на виробництво товарів-замінників при експорті дефіцитних товарів; втрати від скорочення внутрішнього споживання.

ЕЕ=( ВЕі*kВі-ЗЕі)* NEi (3.3) де, ЕЕ – коефіцієнт ефекту експорту, ВЕі - зовнішньоторговельна ціна одиниці товару, KBi – імпортний еквівалент, ЗЕі - затрати на виробництво і реалізацію, NEi - кількість одиниць товару. Коефіцієнт ефекту експорту буде розраховуватись наступним чином: ЕЕ = (200 000*6,2 – 1 200 000)*60 = 2 400 000 грн.

Виходячи з результатів розрахунків, можна зробити висновок, що експортна операція буде прибутковою. Ефективність експорту. Е=(Р-В)/В=Р/В-1 (3.4) де, Е – коефіцієнт ефективності експорту, Р = ВЕі* kВі* NEi, В = ЗЕі* NEi. Коефіцієнт ефективності експорту для даної операції буде дорівнювати: Е = (2 000 000*6,2*60)/(1 200 000*60) – 1 = 0,03 Ефективність даної експортної операції складає 3%. Вибір оптимального розміру експортної партії. Вибір оптимального розміру експортної партії повинен

враховувати два моменти. З одного боку мінімальною межею ціни є ціна, яка покладена в основу розрахунку точки беззбитковості. U = CF / (PS – CV) (3.5) де, U – точка беззбитковості, PS – продажна ціна одиниці продукції, СV – змінні питомі витрати на од. продукції, СF – річні постійні витрати. Точка беззбитковості буде розраховуватись наступним чином:

U = 900 000 000/(1 360 000 – 1 200 000) = 5625 грн. Мінімальна межа ціни реалізації: ВЕі = (ЗEif + ЗEiv* NEi) / NEi (3.6) де, ЗEif + ЗEiv – ціна реалізації одиниці товару в національній валюті, NEi – розмір експортної партії. Мінімальна ціна буде становити: ВЕі = 1 360 000*60/60 = 1 360 000 грн. Мінімальний розмір експортної поставки:

NE i = ЕЕ/ВEi*КB-ЗE де, NE i – мінімальний розмір експортної партії, ЕЕ – коефіцієнт ефекту експорту, ВEi – зовнішньоторгівельна ціна одиниці товару, КB – реальний валютний курс, ЗE - затрати на виробництво і реалізацію. Мінімальний розмір експортної поставки буде наступним: NE i = 2 400 000/200 000*6,8 – 1 200 000 = 15 од.

З вище наведених розрахунків можна зробити висновок, що данна експортна операція є ефективною і прибутковою. 3.2. Розробка комплексу міжнародного маркетингу для підвищення ефективності зовнішньої торгівлі ЗАТ “ЛАЗ” Відсутність добре розвиненого комплексу міжнародного маркетингу є однією з причин неактивної експортної діяльності ЗАТ “ЛАЗ”. До 2004 р. зовнішньоторгівельною діяльністю підприємства займався

ТД “ЛАЗ-Україна”, який діяв на російському ринку як представник ЗАТ “ЛАЗ”. В 2004 р. відбулася зміна внутрішньої політики на підприємстві, що призвело до розірвання стосунків між ЗАТ “ЛАЗ” і ТД “ЛАЗ-Україна”. Виникла необхідність створення маркетингово відділу, а також розробка комплексу міжнародного маркетингу і розробка стратегій виходу на зовнішні ринки. Основним завданням як експортера, так і імпортера на підготовчому етапі експортно-

імпортних операцій є пошук і вибір контрагентів, встановлення контактів з ним. З ціллю пошуку потенційного партнера визначається фірмова структура галузі і ринку, досліджуються окремі фірми. Фірмова структура галузі визначається по спеціальним товаро-фірмовим або галузевим довідникам, каталогам, галузевим виданням промислових асоціацій, торгово-промислових палат і інше. Потім вибираються ринки, визначається їх частка на ринку, правова форма, структура органів управління

і тому подібне. Вибір контрагента залежить від характеру і предмету операції, країни заключення і виконання контракту, вмісту ринку, кон’юнктури на даному ринку. При виборі контрагента встановлюють, на якому ринку (тобто в якій країні) краще продавати або купувати товар, а також з яким іноземним покупцем чи продавцем встановлювати контакт. Враховуються міждержавні торгові угоди або протоколи про взаємні постачання на протязі певного періоду,

ступінь монополізації ринку великими фірмами і можливість проникнення на ринок, тривалість торгових стосунків з тою чи іншою фірмою, характер діяльності фірми і інше. Нами було проведене порівняння двох зовнішніх ринків: Росії (як представника СНД) і Німеччини (як представника ЄС). Так як зараз уряд проводить політику орієнтації на

європейські ринки, ми вирішили дослідити конкурентні позиції і привабливість ринків Росії і Німеччини. Німеччина відноситься до промислово-розвинених країн, з переважно середнім і високим рівнем доходу. Країна з ринковою економікою. В країні спостерігається стабільна політична ситуація. Єдиний недолік географічна віддаленість від території

України. Німеччина – країна №1 серед постачальників комплектуючих для автобусів, так як їх товари відрізняються високою якістю і лояльністю цін. Росія – країна з трансформаційною економікою. Країна-експортер сировини. Країна з досить нестабільним політичним становищем. Країна з низькім, середнім і високим рівнем доходів населення.

Перевага цієї країни полягає в тому, що вона є сусідом України, має спільні кордони і схожі торгівельні традиції, що полегшує транспортування товарів. Ми здійснили оцінку привабливості потенційних ринків і їх конкурентні позиції. Початковий етап визначення привабливості ринку полягає у визначенні меж ринку, його потенціалу, місткості, найважливіших типів і вимог покупців, форм

і методів збуту, конкурентної структури ринку і позицій конкурентів. В результаті маркетолог повинен подати керівництву підприємством інформацію для рішення про привабливість ринку (додаток В) , необхідність його подальшого вивчення чи пошуку нового ринку або сфери прикладання капіталу. Важливим моментом вибору ринку є оцінка конкурентних позицій (додаток

Г). Також необхідним є побудова портфельної матриці, яка допоможе оцінити привабливість і конкурентні позиції потенційних ринків, а також визначити які з них є більш привабливими, а які мають кращі конкурентні позиції (рис. 3.1). к п Рис. 3.1. Портфельна матриця для ринків Росії і Німеччини Виходячи з рис. 3.1 можна зробити висновок, що ринок

Німеччини є більш привабливішим ніж ринок Росії, але ринок Росії має кращі конкурентні позиції. Продукція ЗАТ ”ЛАЗ” більш конкурентоспроможна на ринку Росії і має більше шансів на встановлення вдалих зовнішньоторгівельних зв’язків. Також нами був розроблений комплекс міжнародного маркетингу який включає в себе розробку:  Продуктово – асортиментної політики;  контрактно-цінової політики;  збутово-

розподільчої та комунікаційної політик. Продуктово-асортиментна політика. Продуктово-асортиментна політика в першу чергу включає в себе встановлення співвідношення нових та старих товарів на ринку. Навіть досконалий товар з часом “приїдається”, тому для підтримання попиту на продукцію періодично на ринок необхідно запускати новий товар. Тому на ЗАТ “ЛАЗ” активно функціонує інноваційний відділ (відділ розробок), а також маркетинговий відділ,

який, наприклад, досліджує зміну смаків споживачів, зміну стратегій фірм-конкурентів на ринку і тому подібне. Тому поряд зі старими моделями автобусів, в цьому році на ринок було випущено дві нові моделі: ЛАЗ “Стріт” і ЛАЗ “Аеропорт”, і модель яка орієнтована в першу чергу на ринок Росії – автобус класу “НеоЛАЗ”. Підприємство також розраховує, що ці дві моделі будуть мати попит на зовнішніх ринках, в першу чергу на ринках Росії та

Білорусії. Контрактно-цінова політика. Розробка цінової політика передбачає:  формулювання цілей;  обгрунтування основних напрямків цінової політики;  формування принципів ціноутворення;  визначення рівня ціни. При формуванні цілей необхідно враховувати наступні фактори: 1. фактор попиту: платоспроможність потенційних покупців на російському ринку

є більшої ніж на внутрішньому ринку, також прогнозований обсяг продажу в два рази більший ніж на внутрішньому ринку; 2. фактор споживчого вибору: якість продукції ЗАТ “ЛАЗ” є вищою ніж у основних фірм-конкурентів, а також більш повно задовольняють споживчі потреби потенційних покупців. 3. фактор пропозиції: на данний момент підприємство виробляє таку кількість автобусів яку може спожити ринок, також перевагою є звільнення від оподаткування.

4. фактори, обумовлені альтернативними можливостями виробництва; 5. фактор ефективності виробництва 6. фактор типу ринку і конкуренції. На нашу думку найоптимальнішим є використання наступної моделі ціноутворення – орієнтація на витрати виробництва. Ціна буде встановлюватись як витрати + прибуток в абсолютному вимірі чи в % до витрат. Також нами пропонується застосувати стратегію преміальних цін “зняття вершків” яка використовується

при впровадженні високоякісного товару з високою собівартістю і невеликим обсягом виробництва. Збутово-розподільчої та комунікаційної політик. Основною ціллю збутової політики є вибір каналів і методів збуту, мінімізація збутових витрат підприємства. До 2004 р. збутовою політикою займався ТД “ЛАЗ - Україна”, але після розірвання співпраці між ним і ЗАТ “ЛАЗ”, розробкою збутової політики займається експортний відділ.

Найкраще є обрати прямий метод здійснення експортної операції. Перевагами є зменшення збутових витрат, а також особистий контакт зі споживачем. Але умовою є наявність висококваліфікованих спеціалістів. Тому транспортні витрати будуть складатися з:  Витрат на транспортування в місце призначення; 

Витрати на оформлення документації, страхування;  Оплата митних зборів;  Витрати на податки та адміністративні збори. Комунікаційна політика буде полягати в тому, що б встановити тісні зв’язки з споживачами. Необхідно буде:  Інформувати покупця (вихід на ринок нових товарів, зміна цін на товари, або надання нових видів послуг);  Встановлення тісних комунікаційних зв’язків; 

Збір базової і зворотної інформації; Проведення заходів, що спрямовані на пропаганду товару на ринку. ВИСНОВКИ Основним висновком по цій роботі можна зробити те, що міжнародна торгівля зараз набуває все більшого значення як для підприємства так і для країни в загальному. На користь цього свідчать намагання України ввійти в Світову організацію торгівлі, тай підприємства намагаються знаходити нові ринки збуту для власної продукції.

Тема торгівлі України з країнами-членами СНД є цікава тим, що ці країни є сусідами України, що безумовно є хорошим стосовно розміщення ринків, також позитивним є суміжність кордонів і схожість торгівельних звичаїв, що існують в цих країнах. Висновком можна зробити те, що як би Україна не хотіла орієнтуватися на європейський ринок, не можна забувати про вже доступні ринки, на

яких вітчизняний товар користується значним попитом, є конкурентоспроможним. Таким чином занепад торгівлі з країнами-членами СНД призведе лише до негативних наслідків, до таких як втрата вже існуючих ділових контактів, втрата прибутку від реалізації, втрата ринків збуту власної продукції. Також окремо можна зробити висновки по підприємству

ЗАТ “ЛАЗ”. По-перше, треба звернути увагу на те, що на підприємстві ще слаборозвинуті відділ маркетингу та зовнішньоекономічний відділ. Це призводить до неактивності зовнішньої торгівлі. Також негативним фактором є відсутність чіткого комплексу міжнародного маркетингу, слабке дослідження покраїнних ринків та розробка стратегії виходу на нові зовнішні ринки. Виходячи з вище сказаного, ми можемо зробити висновок, що підприємству необхідно укомплектовувати ці

два відділи висококваліфікованими спеціалістами, які зможуть розробити необхідні заходи для пожвавлення зовнішньоторгівельної діяльності, а також зможуть розробити ефективну стратегію виходу на нові ринки. Інший варіант – здійснення зовнішньоторгівельних операцій через посередників, наприклад здійснення прямого/непрямого експорту/імпорту. З одного боку це призведе до збільшення витрат, але з іншого боку це полегшить здійснення зовнішньоторгівельних операцій, а також відкине необхідність формування

нових відділів. Також можна зробити висновки окремо по експортним і імпортним операціям що здійснює ЗАТ “ЛАЗ”. Це є достатньо далекоглядним кроком перехід на імпортування більш високоякісніших комплектуючих. При майбутньому орієнтуванні на ринки Європи, від продукції буде вимагатися висока якість і надійність. До того часу будуть вже сформовані сталі зв’язки

і надійні канали постачання комплектуючих до автобусів. В якійсь мірі це оправдує закупку більш дорожчих комплектуючих, що в подальшому призведе (хоча воно вже призводить) до збільшення прибутків. Стосовно експортних операцій можна зазначити одне, що на данний момент ринок Росії є найоптимальнішим місцем збуту продукції ЗАТ “ЗАЗ”. Особливо враховуючи те, що автобуси “НеоЛАЗ” вимагають кращого дорожного покриття

і спеціальних навичок водіїв, можна стверджувати, що прогнози спеціалістів справдяться і ці автобуси будуть мати попит в Росії в два рази більший ніж на вітчизняному ринку. Список використаної літератури 1. Акціонери ЗАТ «ЛАЗ» внесли зміни до складу наглядової ради (електронний ресурс: www.aval.kiev.ua) 2. АМК разрешил создать ЗАО "Львовский автомобильный завод" (електронний ресурс: www.logistic.ru) 3.

Артеменко О. Автовиробники і автоімпортери: хто цінніший для історії//Дзеркало тижня, 6 - 12 Грудня 2003 року, №47 4. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. – 2-е вид. –К.: Основи, 2000. – 240с. 5. Венская конвенция о договорах международной купли-продажи товаров: Комментарий М.: Юрид.лит 1994. – 320 с. 6. Воронов

К.Г. Внешнеторговые операции в международной торговле. – М.: Внешторгиздат, 1985. – 283с. 7. Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций: учебно-практическое пособие. –М.: Бизнес-школа Интел-Синтез, 2000. – 544с. 8. Грачев Ю.Н Плотников Ю.Н. Практика внешнеэкономической деятельности:

Рекомендации отечественным предпринимателям. – М 1994. – 233 с. 9. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: навчальний посібник/МАУП. –К 2003. – 292с. 10. Дегтярева О.И. и др. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб.пособ./О.И. Дегтярева, Т.Н. Полянова, С.В. Саркисов. – 2-е изд М.: Дело, 2000 320 с. 11. Закон України “Про розвиток автомобільної промисловості

України”, 2003 р. 12. ЗАТ «Торговий дім "ЛАЗ–Україна"» (електронний ресурс: www.usb.com.ua) 13. Инкотермс: Правила 1990-2000: Комментарии и аналитические материалы К.: Юстиниан, 2002 601 с. 14. Інвестиційна програма ЗАТ “ЛАЗ” (за матеріалами підприємства) 15. Кадрова конфронтація на ЛАЗі/ Український дiловий тижневик "Контракти", № 09 вiд 01-03-2004 (електронний ресурс:www.

kontrakty.com.ua) 16. Коммерческий договор: От заключения до исполнения / Сост. Л.П. Дашков, А.В. Брызгалин. – М.: ИВЦ “Маркетинг”, 1997. – 324 с. 17. Конвенция ООН о договорах международной купли-продажи//Закон і бізнес, 1996 – 25 вересня 18. Коніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг: Теорія і господарські ситуації: навчальний посібник – 2-е вид перероб. –К.:

ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2004. – 152с. 19. Конспект лекцій з дисципліни “Міжнародна торгівля”, проф. Мокія А.І. 20. Контракт с инофирмой. Энциклопедия международных контрактных отношений. Кол. Авторов / Под. ред. М.Б. Биржакова. Третье издание. – СпБ.: ОЛБИС, САТИС, 1998. – 608 с. 21. Кулишер И.М.

Основные вопросы международной торговой политики. – М.: ООО «Социум», 2002. – 479 с. 22. "ЛАЗ" РАСКРЫВАЕТ СВОИ ПЛАНЫ ДО 2008 г. (електронний ресурс: www.vechirka.com.ua) 23. ЛАЗ не реприватизують//Львівська газета, 24 лютого 2005, №35 24. ЛАЗ отрицает информацию о незаконности своей приватизации (електронний ресурс: www.podrobnosti.ua) 25.

Лысенко Ю.М. Расчеты во внешней торговле. –К.: Вестник фондового рынка, 2003. – 336с. 26. Львовский автомобильный завод поставит российскому "Пермьтрансгазу" 60 туристических автобусов "НеоЛАЗ" (електронний ресурс: www.russia.org.ua) 27. Мазаракі А.А. та ін Міжнародний маркетинг: підручник/Мін.

Освіти і науки Укр. КДТЕУ; А.А.Мазаракі, Т.І.Чаюк, Т.М.Мельник. –К 2000. – 280с. 28. Носарєва Л. Кияни мостять шляхи для львівських лазів//Дзеркало тижня, 29 березня –5 квітня 2002, №12 29. Носаченко І.М. Зовнішньоекономічні аспекти ринкової економіки: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2000. – 112 с. 30. Організація торгівельної діяльності: нормативні документи//Все про бухоблік.

– 2000. – 20 березня 31. Приватизация ОАО "ЛАЗ" — следствие по делу продолжается (електронний ресурс: www.trucker.com.ua) 32. Росовецький О Дарпіняц В. Відділ під ключ: як організувати маркетингову службу підприємства//Гал. контракти. – 2005 №ІІ 33. Рут Ф.Р Філіпченко А. Міжнародна торгівля та інвестиції / Пер. з англ К.: Основи, 1998 743 с. 34. Савельєв Є.

В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник/ За ред. О.А.Устенка Тернопіль: Економ. думка, 2002 504 с. 35. Серов В. Автобусики: Рынок автобусов//Бизнес. – 2003. – 7 июля 36. Система світової торгівлі: Практичний посібник / Пер. з англ – К.: “К.І.С.”, 2002. – 348 с.

37. Сотников І. Має лишитися тільки один? На українському ринку вирішили зіграти в “горянина”//Дзеркало тижня, 27 грудня 2003-9 січня 2004, № 50 38. Улин Б. Межрегиональная и международная торговля/Пер. с англ. М.Я.Каждана. –М.: Дело, 2004. – 415с. 39. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид випр. і доп./За заг. ред.

А. І. Кредісова К.: ВІРА-Р, 2002 552 с. 40. Устинов И.Н. Мировая торговля: статистическо-энциклопедический справочник / И.Н. Устинов. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2002. –848 с. 41. Фомичев В.И. Международная торговля: учебник, 2-е изд перероб. И доп. –М.: ИНФРА-М, 2000. –306с. 42. Ходовий П. Позбавлять пільг — підвищать мита ліквідація пільг

вітчизняним автовиробникам для імпортерів обернеться підвищенням увізних мит, а для покупців — підвищенням цін //Дзеркало тижня, 15 - 21 Листопада 2003 року, №44 43. Циганкова Т.М. та ін. Міжнародна торгівля: навчальний посібник/Мін. освіти і науки Укр. КНЕУ; Т.М.Циганкова, Л.П.Петрашко, Т.В.Кальченко. –К 2001. 44. Черенков В.И. Международный маркетинг: учеб. пособие/СПб-ий ин-т внешнеэконом.

связей, экономики и права. Общ-во «Знание» СПб-га и Ленинград. Обл. –СПб.: ИВЭСЭП: Знание, 2003. 45. Швагуляк-Шостак О. Від малого до великого/Український діловий тижневик “Контракти”, № 44 вiд 01-11-2004 (www.kontrakty.com.ua) 46. Шиффман С. Техника заключения сделок: Методики, которые действительно работают. – М 2003 176 с.

47. www.autosoft.ru 48. www.laz.com.ua 49. www.rada.com.ua 50. www.russian-bus.ru