Доповідь.
Темою даної випускної роботи, яка представлена на ваш розгляд, є
“Прибуток комерційного банку та його розподіл”.
Вибір даної теми обумовлюється тим, що в сучасних умовах (в умовах
економічної кризи з одного боку та в умовах становлення ринкової економіки
з іншого) питання формування та розподілу прибутку банків і забезпечення їх
стабільності набувають особливої гостроти, стають більш актуальними і
важливими, тому і потребують серйозного їх вивчення.
Ринкові відносини вимагають від суб”єктів підприємницької діяльності
вміння грамотно оцінити фінансовий стан свого підприємства, фінансову
ситуацію господарства країни в цілому. Інакше вони не можуть приймати
правильні управлінські рішення і їхні шанси не успіх у всезростаючій
конкурентній боротьбі будуть залишатися мінімальними. І в цих умовах все
більшого значення набуває фактор прибутку.
Перший розділ даної роботи розкриває особливості діяльності сучасних
комерційних банків. Головним принципом діяльності банківської установи є
принцип прибуткового господарювання. Важливо відмітити, що в умовах
ринкового саморегулювання банк повинен отримати таку величину прибутку, щоб
не лише мати змогу покрити свої витрати та погасити зобов”язання, а й
направити частину отриманого прибутку на подальший розвиток своєї
діяльності. Отриманий комерційними банками прибуток є базою для підвищення
і онвлення основних фондів банку, приросту власного капіталу, який гарантує
стіцкість фінансового положення і ліквідність балансу, забезпечення
відповідного рівня дивідендів, розвитку і підвищення якості банківських
послуг. Зрештою, як і в інших галузях, банківський прибуток стимулює
діяльність керівництва з приводу поширення та улосконалення операцій,
зниження витрат і підвищення якості послуг.
Проте розглядаючи значення прибутку неможливо говорити про нього лише
абстрактно. Тому в першому розділі також розглядається склад основних
елементів прибутку комерційного банку — доходів і витрат. Згідно з новим
планом рахунків доходи і витрати включаються до 6 і 7 класу відповідно і
які класифікуються як банківські доходи і витрати і небанківські доходи і
витрати. В свою чергу банківські доходи (витрати) включають процентні,
комісійні, торгівельні та інші банківські операційні доходи (витрати).
Небанківські доходи (витрати) складаються з адміністративних витрат та
іншіх. (Додатки 1,2)
Другий розділ роботи присвячений аналізу прибутку комерційного банку,
виявляє напрямки зростання доходів банків, а також розглядаються принципи
розподілу банківського прибутку.
Отже, аналіз прибутку включає аналіз доходів, витрат, фінансових
коефіцієнтів прибутковості. Аналіз доходів і витрат є одним з найсуттєвіших
напрямків аналітичної оцінки прибутку, оскільки дозволяє на підставі
проведеного аналізу здійснювати контроль за рентабельністю банків, рівнем
доходів і витрат банків тощо.
Найважливішими показниками прибутковості та ефективності діяльності
комерційних банків, що нині використовуються у нас та за кордоном,
виступають:
1). Прибуток на одиницю активів (ROA).
2). Прибуток на капітал (ROE).
3). Чистий спред.
4). Чиста процентна маржа.
5). Чистий дохід на одного працюючого.
6). Витрати на персонал.
Кожний з наведених показників характеризує той чи інший аспект
прибутковості банку. Прибуток на одиницю активів — перш за все показник
ефективності роботи менеджерів. Він говорить про те, наскільки менеджери
банку справляються з завданням отримання чистого прибутку з активів
банківської установи. Прибуток на капітал — вимірювач дохідності. Він
приблизно встановлює розмір чистого прибутку, який будуть отримувати
акціонери від інвестування свого капіталу, тому його значення завжди буде
цікавити акціонерів. За допомогою спреда оцінюється, наскільки успішно банк
виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і на скільки
гостра конкуренція на ринку, що обслуговується банком.
Розрахунок представлених показників діяльності банків представлені у
додатку 3.
Узагальнюючим показником прибутковості банку можна назвати показник
загальної рентабельності, який показує скільки припадає чистого прибутку
на одну грошову одиницю витрат.
Для збільшення прибутковості активів банки повинні застосовувати такі
заходи:
- збільшувати ставку відсотків за активними операціями та зменшувати ставку
відсотків за залученими коштами, але це на жаль недоречно відносно
сьогоднішнього становища українських комерційних банків, які повинні не
збільшувати ставку відсотків, а збільшувати обсяг актиивних операцій,
зокрема кредитів;
- збільшувати частку власних коштів банку в загальній сумі його коштів;
- зменшувати співвідношення власних та залучених коштів.
Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати
витрати банку. В зв"язку з цим в роботі були виділені основні напрямки
зростання доходів: а) загальне зростання групи активів, що приносять процентний доход,
для чого банк повинен, по-перше, залучати більше позичальниів і при цьому
ретельно аналізувати їх фінансовий стан, по-друге, нарощувати свій
кредитний потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів, що залучаються.
Це можливо при проведені зваженої маркетингової та процентної політики; б) зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах, для чого
необхідно звести "непрацюючі" активи до мінімуму, проте у межах, що
забезпечують ліквідність банку; в) зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях
банку. Теоретично більш високий рівень процентної ставки повинен принести
банку якомога більший дохід. Проте, в сучасних умовах банки рідко удаються
до таких дій. В умовах конкурентної боротьби вони найчастіше знижують
ставку з метою залучення якомога більшої кількості позичальників. Зниження
середньозваженої ставки проценту по Україні є свідоцтвом цього; г) зміна структури портфелю доходних активів. Відомо, чим вищий
дохід, тим більший ризик в сфері банківської діяльності. Тому головне
завдання банку — визначення ступеню допустимості та виправданості того чи
іншого ризику.
Основні напрямки зниження рівня витрат банку:
а) залучення дешевих ресурсів. Такими є вклади до запитання;
б) зниження витрат на утримання апатару управління;
в) скорочення обсягів заробітної платні, але не шляхом її зниження, а
шляхом скорочення кількості працюючих завдяки автоматизації банківської
діяльності.
Що стосується використання банківського прибутку, то після сплати податків
і штрафів, накладених податковою інспекцією, Національним банком України та
іншими органами подальший розподіл прибутку здійснюється за індивідуальними
пропорціями та напрямками. Однак загальними напрямками використання
прибутку для усіх банків є здійснення відрахувань:
-до резервного фонду; -до страхового фонду; -до фондів економічного
стимулювання банку; -виплата дивідендів акціонерам; -на благодійні та
спонсорські заходи; -на сплату винагород керівництву; -інші напрямки.
Розподіл прибутку, який залишився після оподаткування здійснюється в
порядку встановленому загальними Зборами акціонерів (пайовиків) банку.
Після розподілу може залишитись вільний залишок прибутку — нерозподілений
прибуток.
Третій розділ даної роботи пропонує до уваги напрямки підвищення
ефективності діяльності українських комерційних банків та їх фінансової
стійкості. Сьогодні в банківській системі України є багато проблем, які
потребують свого практичного вирішення. Вони зачіпають перед усім питання,
які пов"язані з подальшим розвитком банківської системи України,
вдосконаленням кредитної політики держави. Вирішення цих проблем залежить
насамперед від вдосконалення банківського законодавства. З метою захисту
власних економічних інтересів банків і вкладників, підвищення надійності
захисту кредитів, які надаються клієнтам банку, використання ефективних
засобів і методів стягнення боргу необхідно здійснювати такі заходи як:
систематичне і всебічне вивчення кредитних ризиків, прийняття заходів по їх
пониженню; вдосконалення механізму економічного і правового захисту виданих
кредитів з використанням заставного права, поручительства, а також інших
форм гарантій та його забезпечення; направлення клієнтам, біржам та іншим
зацікавленим закладам банківських звітів; здійснення страхування депозитів
як один з засобів забезпечення стійкості банків та підвищення довіри до
них; в процесі формування банків слід передбачувати можливість їх
банкрутства, тому важливо при цьому мінімізувати негативні наслдки, для
чого слід передбачити більш чітку процедуру об"яви банків банкрутами.
В заключенні хотілося би відмітити, що українські комерційні банки не
повинні втрачати частину свого прибутку через незнання та невміння оцінити
існуюче положення щодо їх прибутковості та ефективності діяльності. І
оскільки ми зараз знаходимося на самому початку становлення цивілізованих
ринкових відносин, то від правильного щляху, по якому підуть наші
банківські установи, від того, на скільки вони зможуть пристосуватися до
цих умов, багато в чому залежить кінцевий результат як їх діяльності, так і
економічного стану України в цілому.
До дидактичної частини випускної роботи.
Темою даної дидактичної розробки є “Прибуток комерційного банку та його
розподіл”.
На сучасному етапі існує велика потреба в існуванні комерційних банків. Але
для, того щоб банки ефективно функціонували і мали змогу виконувати всі
свої функції у всіх сферах економіки суттєво важливим є отримання ними
достатньої суми прибутку.
Прибуток є головним мотивом, рушійною силою в діяльності комерційного
банку, який банк отримує в результаті кругообігу банківського капіталу, а
також використання залучених в процесі діяльності коштів.
Прибуток можна порівняти з оцінкою у школі на іспиті, яка показує
результати всієї діяльності учня за певний період.
Отже, все вищесказане спонукало автора даної роботи розглянути основні
аспекти найважливішої категорії ринкових відносин — прибутку. Але автор не
вважає за необхідне розглядати дану тему окремим розділом, вона стоїть в
кінці першого розділу, відкриваючи усі наступні, які в повній мірі
розкриють подальшу сутність такого поняття як прибуток — фінансове
відображення всієї діяльності комерційного банку протягом певного періоду
часу.
Проте на сьогодні існує ряд проблем та завдань у підготовці фахівців в цій
галузі. Перш за все, длля якісної підготовки фахівців необхідно регулярно
поновлювати програми та тести у відповідності із змінами чинного
законодавства. Крім того, необхідно використовувати сучасні методи навчання
з урахуванням міжнародного досвіду і практики.
Реалізувати ці завдання можливо лише за умов концентрації методологічної,
координаційної та наукової роботи в цій сфері з використанням в повній мірі
існуючої мережи навчальних закладів з підготовки фахівців в галузі
банківської діяльності.
Для викладання даної теми “Прибуток комерційного банку та його розподіл”
було обрано саме студентство, а більш конкретно — студенти III-IV курсiв.
Це пояснюється тим, що тема носить спецiалiзований характер i для того,
щоб розiбратися в нiй бiльш-менш досконало необхiднi певнi знання в
сумiсних дисциплiнах економiчної науки.
Розроблена мною тема входить до курсу “Банківська справа”, яка містить
вісім розділів. Головна відмінність від вже існуючої програми полягає в
тому, що розроблені не лише контрольні питання, а і тести вхідного і
вихідного контролю, питання за рівнями складності. Використовуються засоби
наочності.
Метою розробки даного навчально-методичного блоку для студентів є
формування у студентів уявлення про прибуток комерційного банку, джерела
формування, принципи розподілу і використання, фактори підвищення
прибутковості комерційного банку.
Серед виховних цілей необхідно виділити:
- формування економiчного свiтогляду;
- формувати здатність до самостійного прийняття певних рішень;
- готувати студентiв до самоосвiти.
Розвиваючою ціллю є розвинути у студентів здатність нетрадиційно підходити
до розв”язання найскладніших завдань.
Модель засвоєння бази знань по темі представлена трьома рівнями знань:
репродуктивний, алгориитмічно-дійовий, творчий.
На репродуктивному рівні засвоєння знань студенти повинні *вміти давати
визначення таким поняттям як прибуток, доход, витрати банку, фонди банку;
*класифікувати операційні доходи (витрати); *знати склад прибутку.
На алгоритмічно-дійовому — повинні: *усвідомити економічну сутність і
значення прибутку у діяльності комерційного банку; *вміти розкрити сутність
кожної складової банківських доходів і витрат (процентні, комісійні,
торговельні, інші), небанківських доходів і витрат (адміністративні, інші);
*знати загальний порядок розподілу прибутку; *вирішувати практичні задачі;
*визначати вплив різних факторів на прибутковість комерційного банку.
І, нарешті, на творчому рівні перед студентами стоїть завдання навчитися
робити пропозиції щодо збільшення доходів та зменшення витрат.
Вивчення даної теми рекомендується проводити у такiй послiдовностi:
спочатку треба чiтко визначити мету даної теми, викладення матерiалу
передбачається у лекцiйнiй формi, далi студенти повиннi самостiйно
опрацювати вдома матерiал лекцiї з використанням при цьому рекомендованої
лiтератури: законодавчих актiв, книг, журнальних та газетних статей, а
потiм i додаткових джерел за власним бажанням.
Далi необхiдно провести семiнарськi заняття, на яких проводиться спочатку
з”ясування питань, що залишилися не зрозумілими для студентів після
вивчення теми, потім усне опитування. Пiсля кожного семiнарського заняття
студенти вдома при пiдготовцi до наступного семiнарського заняття виконують запропановане викладачем завдання.
На семiнарському заняттi здiйснюється як поточний так i пiдсумковий
контроль у виглядi тестiв.
В розрізі даної теми розглядаються наступні питання:
Економічна сутність та дждерела формування банківського прибутку.
Принципи розподілу прибутку комерційного банку.
Підвищення прибутковості комерційного банку в сучасних умовах.
На вивчення теми пропонується три лекційних і три семінарських заняття.
Для реалізації завдань вивчення даної теми були розроблені наступні
матеріали — опорно-інформаційна схема, схеми для більш наочного розуміння
теми, контрольні питання за рівнями складності, тести вхідного та
підсумкового контролю. Також розробленя система оцінювання при перевірки
тестів.
Отже, вивчення студентами запропанованого курсу в цілому і, зокрема,
представленого навчально-методичного блоку до теми “Прибуток комерційного
банку та його розподіл” забезпечить їм знання і навички у галузi
банківської справи, з урахуванням особливостей, що характеризують їх
сьогоднi. А це сприятиме адаптацiї студентiв до оновлюючих процесiв в
економiцi нашої країни в цiлому, залуче їх як майбутнiх фахiвцiв до
вирiшення проблем, якi вже сьогоднi постали перед нашою країною.