Реферат по предмету "Другое"


Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит)

|Походження грошей. Роль |матеріалізацією загального|Вартість грошей. Форми | |держави у створення грошей.|суспільно-необхідного |прояву вартості грошей | | |робочого часу, укладеного |як грошей і як капіталу.| |Ще в літописах часу |в товарі. Гр в процесі | | |Аристотеля згадується про |обігу набули особливу |Вартість повноцінних Гр.| |гроші. Але дослідження |вартість, яка створила |визначається вартістю | |грош. почалось з розвитком |основу для відокремлення |товару, що виконує роль | |капіталізму. Засновниками |грошей від конкретного |грошей, або вартістю | |класичної політекономії |товарного носія, та |матеріалів із який | |були Сміт, Рікардо, Маркс. |виникнення Гр, не |виготовлені гроші. В | |Виникнення грош. обумовлено|пов’язаних з |неповноцінних Гр. | |було тим, що бажання |матерально-речовою формою |розрізняють 2 аспекти в | |суб’єктів ринку щодо обміну|(депозитн. Гр, |питанні про варт Гр: | |споживними вартостями не |електронні). Гр. |варт гр як гр. і варт | |збігалися. Вони |відрізняються від товарів:|гр. як капіталу. Гр. як | |відокремлювали продукт, |мають загальну споживчу |капітал визначається під| |який мав найвищу споживну |варт., тобто здатні |впливом попиту і | |вартість. Тобто його можна |задовольнити б-яку потребу|пропозиції на грош. | |було легко обміняти на |людей, Гр –мірило варт. |ринку і виступає у формі| |необхідне благо. З часом |товару і втілення |%. Вартість Гр як грошей| |цей продукт набував |багатства. 2 поняття |формується в процесі їх| |властивості загального |визначають сутність Гр: |обігу, коли Гр. | |товарного еквівалента. Саме|1)гроші як гроші – |обмінюються на товари та| |поява загального |використов. для оплаті |визначається їх мінова | |еквіваленту і означало |товарів, послуг, погашення|вартість – купівельна | |появу грош. в їх |боргових зобов’язань, |спроможність. Саме | |найпростішому вигляді. Саме|Гр-посередник при оплаті. |купівельна спроможність | |вони виступили перевагою |2) Гр як капітал – Гр |обумовлює специфічну | |перед звичайним бартером |використов. для |форму вартості при | |при операціях грош. |накопичення вартості та |забезпеченні довіри до | |посередника. Вони вже могли|для виробничого |неповноцінних грошей. | |виконувати основну функцію |використання. Мета - |При наявності цієї | |- засобу вимірювання |отримання доходу в формі |довіри суб’єкти ринку | |вартості та засобу обігу. |%, дивідендів… Цільове |довіряють таким Гр і | |З розвитком товарн. вир-ва |призначення Гр: засіб |власники їх можуть | |посилювались і вимоги до |нагромадження; засіб |придбати товари, | |грош., а саме: їх |платежу; зростає роль Гр в|послуги, валюту тощо. | |портативність, тривалість |екон. житті сус-ва. |Чим ціни вищі, тим менше| |зберігання фіз. якостей, |Різниця між 2-ма поняттями|товарів можна купити на | |здатність утримувати питому|незначна, визначається |Гр. одиницю, і навпаки. | |вартість на незмінному |через використання екон. |Отже, між варт. кредитн | |рівні та ін. З появою цих |суб’єктами. Гр стають |Гр. та рівнем цін на | |вимог, відбувається заміна |капіталом при їх |товари існує обернена | |загального еквівалента |нагромадженні, зберіганні,|залежність. Вартість Гр.| |товарів першої необхідності|продажу на Гр Ринку(дохід |обчислюється за | |(зерно) на товари-прикраси |у %. Гр, як капітал в |формулою: Iв.г. = | |(хутро), потім на метали |під-ві: збільшення його |1Iц,.де Iв.г зміна варт| |(мідь), а потім і на |капіталу, ресурсів, |Гр., Iц –індекс | |благородні метали (срібло, |ліквідності, могутності. |середнього рівня цін за | |золото). В ролі природно |Але якщо зростання |певний період. Рівень | |споживчої вартості грош. |загальн. маси Гр буде |варт Гр. не може | |товар здатен задовольняти |надмірним, це призведе |залишатися незмінним. | |потреби людей. І в |лише до їх знецінення. |Зниження варт Гр. – | |решт-решт роль грош. |Форми грошей та їх |інфляція, збільшення – | |перейшла до нематеріального|еволюція. Демонетизація |дефляція. | |носія, який не має ніяких |золота. |Функція грошей як міри | |споживчих якостей. Це |Еволюція Гр поділяється на|вартості. | |сталося в 20 ст. через |3 етапи: повноцінні Гр, |Функція Гр.- це певна | |демонетизацію золота. З |змішані форми, |дія чи “робота” Гр. щодо| |розвитком товарн. вир-ва та|неповноцінні Гр. |обслуговування руху варт| |обміну, походження грошей |Повноцінні – перші товарні|в процесі суспільн. | |дістало назву еволюційної |Гр, спочатку предмети 1ї |відтворення. Існує 5 | |концепції. З неї випливає, |необхідності до предметів |функцій Гр: міри | |що гроші за походженням – |розкоші. Форми: 1) товарні|вартості, засоби обігу, | |це товар з певними |Гр предметів, 2) предмети |засобу платежу, засобу | |суспільними відносинами, |розкоші, 3) металеві Гр |нагромадження вартості і| |який виділився з звичайних |поділяються на Гр з |світових Гр. Міра варт –| |товарів; гроші, як |недорогих металів (кусків |це функція, в якій Гр | |результат довгого |металу) до благородних; та|забезпечують вираження і| |еволюційного розвитку, |на монети (мідні, срібні, |вимірювання варт | |повинні розвиватися по суті|золоті). Змішані форми |товарів, надаючи їй | |і за формами існування; |(19-поч 20 ст) – металеві |форму ціни. Гр виконують| |гроші не можна скасувати |повноцінні Гр, неповноц. |ідеально функцію міри | |доки існують суспільні |Гр. Процес демонетизації |варт. Виробних визначає | |відносини. Гроші і держава |золота (переходу повноцін,|ціну на товар, але | |існують у тісному |метал Гр до неповноцінних)|встановлює її остаточно | |взаємозв’язку. Роль держави|пояснюється недоліками |після зустрічі з | |трансформуюча, тобто вона |золотих Гр: 1) обмеження |покупцем і наявністю | |не створює гроші, як екон. |запасу золота в природі, |реальних Гр у нього. | |явище, а тільки може |2) високі витрати (дорогі |Ціна визначається в | |змінювати зовнішній вигляд,|Гр, витрати труда, знос), |момент операції | |не чипаючи їх сутності з |3) слабка схильність |купівлі-подажу. Гр. як | |метою ефективного виконання|регулюванню і впливу |міра варт | |їх суспільної ролі. При |держави (19ст.), 4) |використовуються як | |втручанні держави екон. |незручність у використанні|рахункові (одиниця | |дійсність починає “шукати” |(важкі). Процес |рахування) на | |найбільш надійні гроші, |демонетизації завершився в|мікрорівні, як | |наприклад, ін.валюту. Тут |середині 70х. «Ямайська |визначення підприємством| |держава повинна обмежити |угода»- 4 валютна система,|своїх витрат і доходів | |свій вплив, провести грош. |погодилися, що золото - |від реалізації пр-ції, | |реформу. Держава визначає |грошовий товар і припинили|так і на макрорівні – | |форму грош., їх вартість, |фіксувати до золота. |показники обсягу нац. | |контролює їх виробництво, |Неповноцінні – це Гр, які |доходу, ВНПр, інвестицій| |організує боротьбу з |не мають власної вартості.|тощо. | |фальшуванням, регулює масу|Це білонна (розмінна) |Функція грошей як засобу| |грошей в обороті тощо. |монета, паперові Гр, банк.|обігу. | |Гроші – продукт ринку. Саме|зобов’язання, депозитн. |Функція Гр.- це певна | |ринок спричиняє об’єктивну |вклади, квазігроші. |дія чи “робота” Гр. щодо| |потребу в грошах і висуває |Класифікація по критеріям:|обслуговування руху варт| |вимоги перед державою щодо |( форма існування: |в процесі суспільн. | |грошових функцій; кількість|паперові, монети, |відтворення. Існує 5 | |грошей визначається |депозитні Гр, електронні |функцій Гр: міри | |закономірностями, держава |Гр. ( у залежності від |вартості, засоби обігу, | |мусить їх регулювати. |статусу елемента Гр. і |засобу платежу, засобу | |Суть грошей. Гроші як гроші|хар-ра емісії: |нагромадження вартості і| |і гроші як капітал. |казначейські Гр. - Гр, які|світових Гр. Засіб обігу| |Існує 3 концепції |емітують державу в особі |– це функція, в якій Гр | |виникнення Гр.:1)Гр виникли|казначейства для покриття |є посередником в обміні | |в результаті згоди між |державних витрат; |товарів і забезпечують | |людьми; 2) Гр-продукт, |банківські Гр. - Гр, які |їх обіг. Обмін товару | |створений державою,3)Гр-це |випускаються в обіг банк. |йде за схемою Т-Г-Т. | |результат тривалого |системою на кредитній |Участь грошей вносить | |еволюційного розвитку тов. |основі, що обумовлює хар-р|зміну: виникає продаж | |вир-ва та обміну, тобто |сталості цих Гр., тобто |(Т-Г) і купівля (Г-Т). | |ринку. Гр-це особливий, |банкноти -прості векселя |При продажу (Т-Г) | |специфічний товар, який |банків. У основі лежать |продавець отримує Гр, | |виконує роль загального |розписки банкірів про |але може їх не відразу | |еквівалента або інш. |золото, які вони прийняли |використати. Розрив | |словами, це товар, який |на збереження, а також |схеми має велике | |може вільно, прямо |комерційні векселя, |значення: 1) з’являється| |обмінювати на любий інший |білонна монета - розмінна |можливість затримувати | |товар. Три основних |монета, яка чеканітся з |Гр. і нагромаджувати | |властивості грошей, що |недраг металів, депозитні |варт.(розширює цілі і | |розкривають їхню |Гр - Гр, які існують у |розвиток вир-ва; 2) | |сутність:1)Гр. забезпечують|вигляді записів на |поширюються межі | |загальну безпосередню |рахунках економ суб'єктів |бартеру: товар може | |обмінювальність. На них |у банках по платіжним |продатися не тільки | |купується будь-який |дорученням, чеках, плат |продавцеві, але й тому, | |товар;2)Гр. виражають |вимогам, пластиков |хто має в ньому потребу | |мінову вартість товару. |карткам., електронні Гр., |( розвиток конкуренції | |Через них визначається ціна|квазігроші – майже гроші, |товаровир-ків. 3) | |товару, що дозволяє |по своїх параметрах не |власник Гр може | |кількісно порівнювати різні|дотягає до грошей: |придержувати Гр, | |по споживчої вартості |термінові банківські |використати на інш. | |товари; 3) Гр. виступають |депозити – термінові банк |ринку( розширення ринк. | |заміняються на |депозити, види держ ЦП із |відносин. Тобто | |неповноцінні, т.к. Гр – |високою ліквідністю. |розвиваються ринкові | |посередники. В обігу завжди| |відносини, повноцінні Гр| |є певна маса Гр., які |Зол. запас як | | |протистоять товарн. масі |страхувальник нагромаджень|продажу за гр., коли гр.| |для реалізації. Залежність |вартості від інфляції. |стали носієм капіталу і | |маси Гр в обігу і сумою |Держ. запаси офіційно |знаходяться в центрі | |товарн цін є економ. |включаються до золот. |ринку, коли на ринку | |законом Гр. обігу. До Гр. у|резервів країні і є |розвивалася конкуренція | |функції обігу з боку ринку |резервом світових Гр. |(за покупця, за робоч. | |висуваються певні вимоги: |Держава може |місце тощо), на ринку, | |портативність, однорідність|використовувати свій |де основна боротьба іде | |в масі, швидке відтворення |зол.запас: продати на |за отримання більшої | |та ін. Продаж товарів |міжнар ринку, збільшуючи |суми гр. доходів. У | |частіше здійснюється в |валютний резерв світових |проблемі ролі гр. | |кредит і схема набуває |Гр.; купувати на світ. |розрізняють 2 аспекти: | |вигляд Т-К-Т. З’являється |ринку товари та посл., |якісний і кількісний. | |вексель, який виконує |необхідні на внутрішн. |В якісному ас-ті – роль | |купівельні та платіжні |ринку, для погашення |гр. виявляється у тому, | |функції грошей. Виникають |боргів; одержати міжнар. |що саме гр. середовище | |кредитні Гр. Поступово |позику. Гр маси є єдиним |позитивно впливає на | |знижується функція засобу |цілим і легко |розвиток сус-ного вир-ва| |обігу завдяки кредитним |переміщуються із |через: 1) стимулюючу | |відносинам. |нагромаджень в обіг і |роль гр. - величезний | |7. Функція грошей як засобу|навпаки. В сучасний час |стимул до праці. 2) | |платежу. |існують такі форми |виробляється стільки, | |Функція Гр.- це певна дія |накопичування: готівкові |скільки реалізується, а | |чи “робота” Гр. щодо |форми – не втрачають |надлишок зберігається в | |обслуговування руху варт в |дохід, якщо не розташувати|гр. формі чи в | |процесі суспільн. |на вкладах; але |позичковому капіталі. 3)| |відтворення. Існує 5 |знецінюються під |дешевше реалізувати | |функцій Гр: міри вартості, |інфляцією. Накопичення на|товар за гр. ніж за | |засоби обігу, засобу |вкладах – дохід в вигляді |бартер, мінуючи | |платежу, засобу |депозитного %, але все |посередників( економія | |нагромадження вартості і |залежить від ступеня |на витратах, менше | |світових Гр. Засіб платежу|стійкості банківської |потреб в обігов | |– це функція, в якій Гр |системи; нагромадження у |капітали, | |обслуговують погашення |формі золота. |задовольняються потреби | |різноманітних боргових |9. Функції грошей в сфері |споживачем. 4) ринок | |зобов’язань між суб’єктами |міжнародних економічних |стає могутнім завдяки | |ек. відносин, що виникають |відносин. |конкуренції, | |у процесі розширеного |Функція Гр.- це певна дія |стимулюванню вир-ва та | |відтворення. Історично ця |чи “робота” Гр. щодо |ек. споживання. Гр. в | |ф-ція походить з |обслуговування руху варт в|ринков ек. стають носієм| |товарообороту. Поява була |процесі суспільн. |позичкового капіталу | |зумовлена продажем товарів |відтворення. Існує 5 |через банки. Через | |в кредит. Виникав борг, |функцій Гр: міри вартості,|податки, позичков. %, | |погашення якого |засоби обігу, засобу |ціни, бюджетн. | |здійснювалась Гр. Тому варт|платежу, засобу |фінансування держава | |платежу не завжди |нагромадження вартості і |може регулювати ек. | |дорівнювала варт товарів, |світових Гр. Світові Гр – |процеси на мікро- та | |реалізованих у борг або |це функція, в якій гр. |макрорівнях. Кількісний | |варт Гр, які були віддані в|обслуговують рух вартості |аспект ролі гр. полягає | |борг. Гр як засіб платежу |в міжнародн. ек. обороті і|втому, що через зміну | |обслуговує більшу частину |забезпечують реалізацію |гр. в обороті можна | |екон. обороту. Сфера |взаємовідносин між |впливати на ек. процеси.| |охоплює: платежі |країнами. Історичне |Держава через банки | |організацій за боргов. |виведення цієї функції |змінюють платоспроможний| |зобов’язаннями; платежі по |пов’язано з виникненням |попит, ціни, %, вал. | |оплаті праці; платежі до |держави – суб’єкта ек. |курс. Через ці показники| |фондів; платежі банку, |відносин. Тут гр. |забезпечується вплив на | |отримання від нього |виконують ф-ції |темпи ек. розвитку, на | |позичок, погашення їх; |загального плат. засобу, |стабільн. цін, на рівень| |платежі по виплатам, судові|загальн. купівельного |зайнятості населення, | |та ін. З цього зростають |засобу і засобу |інвестиції, розвиток | |можливості під-ва, знімають|перенесення багатства з |імпорту та експорту тощо| |обмеження, прискорюють обіг|однієї країни в іншу. | | |капіталу та ін. Основна |Функціонування Гр |11. Еволюція ролі грошей| |вимога до Гр у функції |обмежене їх нац. |в перехідній економіці | |засобу платежу – фактор |кордонами. При виході |України. | |часу, уникнення знецінення |держ. на світ. ринок їм |Роль гр. в Україні | |Гр під час користування |потрібні інші Гр. |помітно зростає. Той, | |кредитом. % ставка коригує |Якщо світ. гр |хто має гр,, може | |знецінення Гр. |використовуються для |купити будь-якій товар | |8. Функції грошей як засобу|погашення боргів, то вони |на внутр. ринку. З цього| |нагромадження |виконують ф-цію засобу |виникає потреба | |Функція Гр.- це певна дія |платежу, для негайної |заробляти більше гр. і | |чи “робота” Гр. щодо |купівлі товарів – функція |ек-но їх витрачати. | |обслуговування руху варт в |купівельного засобу, але |Банківські заходи, | |процесі суспільн. |тут повинно бути попереднє|грош-кредитна політика, | |відтворення. Існує 5 |нагромадження гр. Також |динаміка цін регулюються| |функцій Гр: міри вартості, |св. гр функціонують як |державою. Але слабкість | |засоби обігу, засобу |міра варт та рахункові |банк. сис-ми, інфляція, | |платежу, засобу |одиниці, оскільки нац. |недовіра людей (перевага| |нагромадження вартості і |ціни країн не |бартеру, переведення | |світових Гр. Засіб |задовольняють потреби |капіталу за кордон, | |нагромадження – це функція,|світ. ринку, на ньому |конвертація його в | |в як. Гр обслуговують |формується своя система |інвалюту) негативно | |нагромадження вартості в її|цін. В сучасних умовах св.|впливають на розвиток | |загальній абстрактній формі|Гр, як платіжні та |ек. Дивлячись на | |в процесі розширеного |купівельні засоби, |розвинуті країни можна | |відтворення. Нагромадження|виступають в вигляді нац. |виділити успішні | |з’явилось тоді, коли |гр певних країн з причин |напрямки в використанні | |товаровиробник міг |того, що: 1) існує широкий|гр: 1) переведення всіх | |відкласти Гр на майбутнє |св. ринок із його |сфер на ек. відносини, | |від виручки. Поначалу |суб’єктами, з їх кредитн. |до самофінансування не | |нагромадження Гр мало лише |і банк. відносинами. Тут |тільки під-в, а й сфер | |одну мету – збереження |св. гр функціонують |науки, освіти, здоров’я | |вартості в драг. металі. |миттєво, повноцінні гр. |тощо. 2) забезпечення | |Така форма називалась |вже не потрібні. 2) ек. |інтересів виробника, | |скарбом. Але людина не |потенціал деяких країн |окремих колективів для | |хотіла приховувати свої |досяг величезних розмірів.|ефективного використання| |доходи, а навпаки |Гр цих держав забезпечили |гр., ек. стимулювання. | |показувати їх, виникла |довіру нац. гр, як |3)доходи всіх ек. | |естетична форма скарбу |реальних носіїв мінової |відносин гарантовано | |(предмети розкоші). Це |вартості не тільки на |капіталізувати(зростання| |було, як компенсація за те,|внутрішньому, а й на |інвестицій, зміцнення | |що скарб не може стати |міжнар. ринках. 3) |банків. 4) забезпечення | |капіталом і приносити |співробітництво між |сталої варт. гр., участь| |прибуток. Згодом з’явилась |державами регулює ек. гр. |їх в міновому процесі, | |ще одна ціль нагромадження |відносини, довіри до нац |витіснення бартеру. | |скарбу – резерв платіжних |валюти ($), створюють нац.|12. Поняття грошового | |засобів, як збереження і |валюти (ЕКЮ, ЄВРО) Платежі|обороту, його суб’єкти, | |зростання прибутку. Так |по цим валютам будуть |складові та загальна | |скарб став активно |доти, поки суб’єкти ринку |схема. | |забезпечувати потреби |можуть купувати за них |Гр. оборот - процес | |суспільного відтворення, як|товари, не вимагаючи |безперервного руху гр. | |регулятор Гр обігу. |золота, поки є вільне |між суб’єктами ек. | |Розширюється вир-во й |конвертування валют. |відносин при | |товаровиробники одержують |Тобто, ф-цію сучасних гр в|обслуговуванні | |додатковий прибуток у |умовах обігу повноцінних |розширеного вир-ва. | |вигляді %%, дивідендів. Гр|гр виконують драг. метали |Розглянемо гр. оборот на| |знаки (паперові, депозитні,|в формі злитків або ж драг|макро-, мікрорівні, в | |електронні) успішно |монета, яка приймалася до |сукупному гр. обороті і | |виконували роль багатства |платежу за вагою. В умовах|при індивідуальному | |взагалі. Позитивний вплив |обігу неповноцінних гр. |капіталі. На макрорівні | |нагромадження Гр: ( обсяги |функцію світових гр. |гр. обіг обслуговує весь| |нагромадження вийшли за |виконують національні гр. |капітал сус-ва: | |межі видобутку благородн. |($-ще й як резервний |авансують гр. на | |металів; ( нагромадження |фонд). |вир-во(виготовлення вал.| |швидше капіталізовували |10. Роль грошей у ринковій|нац. прод-ту, оплата за | |через знецінення Гр знаків(|економіці. |прод-цію(реалізація нац.| |розвиток банків, ринку ЦП, |Якщо функції гр. – це їх |про-ту(суспільн. капітал| |зріст позичкового капіталу;|“робота” щодо |в гр. формі, | |( оборот індивід. капіталу.|обслуговування руху |використання гр. | | |вартості, то роль гр, - |виручки(розподіл | |Гр. обіг та золотий запас |кінцевий результат цієї |вартості нац. прод. між | |пов’язани між собою. |“роботи” , її наслідок. |власниками вир-ва та | |гр. доходи. На мікрорівні |Сприятливими умовами для |державою (через | |гр. – форма капіталу, |реалізації ролі гр. |податки). У всіх ек. | |елемент багатства. Чим |настали при створенні |суб’єктах формуються. | |більше гр. у |капіталізму, коли товар |Гр. агрегат – це | |індивідуального власника, |став загальн. формою |специфічн. показник гр. | |тим він багатіше. В |продуктів праці, коли |маси, що хар-зує певний | |сукупному гр. обороті гр. |робоча сила стала товаром,|набір її елементів | |не виступають |об’єктом купівлі- |залежно від їх | |функціональною формою |реалізації товарів) ( в |ліквідності. М0 – вся | |капіталу. Їх маса не |ек-ці не вистачає грошей. |готівка поза банк. | |вважається багатством |Рішення: позичити гроші на|сферою, найвужчий | |країни. Капіталізація гр. |світовому ринку. |показник, регулювання і | |прискорює реалізацію |13. Мобілізація грошей на |контроль за ним | |сукупного вал. прод-ту, |світовому ринку: прямий |складніший. М1 – М0 + | |збільшення його – зростання|кредит і розміщення ЦП. |гр., які розміщені в | |сусп. багатства. Гр. кошти |Якщо імпорт менше |банках на поточних рах. | |при індивідуальн. капіталі |експорту, то на внутрішній|(депозити до запитання).| |– це власні кошти, частина |ринок прийде менше гр., |Включає в себе гр., які | |яких йде на погашення |буде більше зроблених |виконують функцію засобу| |боргів, а інша вільна – на |товарів ( знецінювання |обігу та засобу платежу.| |гр. ринок як ресурс для |грошей. Рішення: грошовий |Це найбільш ліквідні гр.| |кредитування ін. |потік 14 - розміщення |М2 – М1+гр, які | |суб’єктів.(прискорюється |коштів на світовому ринку |розміщені в банках на | |гр. обіг. При виникненні |(кредити нерезидентам, ЦП |строкових вкладах, М3 –| |потреби в додатковій масі |у інвалюті). Грошовий |М2+ гр., які розміщені в| |гр., поповнення обороту |ринок мобілізує кошти. |банках для проведення | |здійснюється за рах. |Збалансування гр. обороту |трастових операцій. М2 і| |додаткової емісії, яка |забезпеч. вирівнюванням |М3 – включають в себе | |здійснюється при: 1) |нац. доходу та реалізація |функцію заощадження | |розширенні кредитування |нац. продукту. Існує 2 |(строкові депозити, | |суб’єктів банками при |виду гр. потоку: потік |ощадні сертифікати, | |зростанні обсягів вал. нац.|відпливу (втрат) – чисті |трастові вклади). | |пр-ту. 2) при перевищенні |податки, заощадження, |Ліквідність гр. маси | |імпорту над експортом; 3) |оплата імпорту і потік |знижується з кожним | |при уповільненні швидкості |припливу (ін’єкцій) – |наступним агрегатом. | |руху гр. по обороту. Тобто |інвестиційні витрати фірм,|Гр. маса визначається за| |гр. оборот – самостійне ек.|держ. закупівлі, |формулою: MS = C+D, де | |явище, безпосередньо |надходження від експорту. |С- М0, D- депозит | |пов’язане з процесом |14. Структура грошового |16. Характеристика | |сус-ного відтворення в |обігу за формою платіжних |базових грошей та | |цілому. Суб’єкти - всі юр.|засобів та за економічним |грошових агрегатів. | |та фіз. особи, які беруть |змістом. |Центральні банки | |участь у вир-ві, обміні і |У основі руху грошей |структуризують гр. масу | |споживанні вал. нац. пр-ту:|лежать платежі, що |з врахуванням | |всі під-ва (сх, промислов,|здійснюють ек. суб'єкти. |ліквідності окремих їх | |буд-во тощо), державні, |Сукупність платежів, що |компонентів. НБУ | |комерційні, банки, все |обслуговують окремий етап |відокремлює 4 гр. | |населення, що одержує та |процесу розширеного |агрегати. Гр. агрегат – | |втрачає гр. кошти. Ек. |відтворення, називається |це специфічн. показник | |основа гр. обороту – процес|гр. потоком. Виходячи з |гр. маси, що хар-зує | |сус-ного відтворення, який |цього грошовий обіг - це |певний набір її | |визначає його сутнісну |сукупність грошових |елементів залежно від їх| |єдність і безперервність. |потоків. Критерії гр. |ліквідності. М0 – вся | |13. Грошові потоки, |обігу: ( ек. зміст гр. |готівка поза банк. | |поняття, їх взаємозв’язок |потоків, відокремлюють 3 |сферою, найвужчий | |та характеристика окремих |сектора: 1) Гр. обіг – це |показник, регулювання і | |потоків. |рух гр., що обслуговує |контроль за ним | |У основі руху грошей лежать|сферу обміну, переміщення |складніший. М1 – М0 + | |платежі, що здійснюють ек. |товарно-матеріальних |гр., які розміщені в | |суб'єкти. Сукупність |цінностей. Рух гр. може |банках на поточних рах. | |платежів, що обслуговують |бути: еквівалентним – гр. |(депозити до запитання).| |окремий етап процесу |на продукти рівновеликої |Включає в себе гр., які | |розширеного відтворення, |номінальної варт.; |виконують функцію засобу| |називається гр. потоком. |безповоротним – перехід |обігу та засобу платежу.| |Виходячи з цього грошовий |гр. у власність суб’єкта |Це найбільш ліквідні гр.| |обіг - це сукупність |обороту після продажі; |М2 – М1+гр, які | |грошових потоків. Існують |прямолінійний – |розміщені в банках на | |основні ринки гр. потоку: |віддаленість гр. від |строкових вкладах, М3 –| |ринок продуктів – |суб’єкта обороту, який |М2+ гр., які розміщені в| |реалізується створений |використав їх для купівлі,|банках для проведення | |фірмами нац. прод., ринок |оскільки наступний суб’єкт|трастових операцій. М2 і| |ресурсів – фірми купують |теж витрачає їх для своїх |М3 – включають в себе | |ресурси для вир-ва (роб. |закупок. Тут всі потоки |функцію заощадження | |силу, ділянки тощо), грош. |зустрічні (реалізація |(строкові депозити, | |ринок – реалізуються вільні|ресурсів, купівля товарів,|ощадні сертифікати, | |гр. кошти. Це внутрішні |оплата імпорту, експорту, |трастові вклади). | |ринки, а також існує і |держ. закупок, інвентарю) |Ліквідність гр. маси | |світовий ринок. Для |2) фін-кредитний – частина|знижується з кожним | |розгляду сукупного гр. |гр. об. пов’язана з |наступним агрегатом. | |обороту наведемо |розподілом варт. вал. нац.|Показник грошової бази –| |припущення: 1) Всі ресурси,|прод. Тут рух гр. |характеризує масу гр. з | |необхідні ф-мам для вир-ва |здійснюється |боку появу їх на балансі| |і для самих фірм, |нееквівалентно, |ЦБанку. Він включає в | |знаходяться у власності |одностороннє, |себе: всю готівку в | |дом. гос-в; 2) весь |безповоротне, тобто |обороті поза банк. | |прибуток надходить дом. |платник не одержує |сис-мою, резерви ком. | |гос-вам, тому податки |реального еквівалента |банків на рах. в ЦБ, | |тільки від дом. гос-в. 3) |через товари чи посл. При |готівка в касах ком. | |фірми засоби для розширення|сплаті податків, |банків. Гр. маса | |своєї дія-ті мобілізують на|обов’язкових платежів до |обчислюється за | |внутрішньому гр. ринку: |держави виникає |формулою: MB =C+R або | |весь прибуток дом. гос-вам |безповоротній рух гр. який|Гб= Гвип+Грез, де Гвип | |4) ек-чна збалансованість |наз. фіскально-бюджетною |(С) – сума готівки, | |припускає рівність нац. |частиною в фін-кредитн. |випущен. ЦБ і не | |продукту і нац. прибутку. |обороті. 3) кредитний |повернені в його фонди, | |Існують схеми гр. потоку: |сектор – перерозподільчі |він кількісно більший | |1.Оплата фірмами необхідних|відносини, при яких |від М0 на суму готівки в| |ресурсів,2.Формування |власність суб’єкта |касах банків., Грез – | |прибутків дом. госп-в від |передається у тимчасове |сума гр. резервів на | |реалізації ресурсів |користування (банк. |рах. в ЦБ, він якісно і | |(формування нац. прибутку) |депозит, ЦП в нац. та |кількісно відрізняється | |3.Витрати дом. гос-в на |інвалюті, заощадження) з |від М1, М2, М3. Це сума | |купівлю товарів і послуг 4.|подальшим одержанням |зобов’язань ЦБ перед | |Сплата податків (чистих) |доходу. Тобто |комерційними. | |5.Формування сімейних |односторонній рух гр. з |Безготівковий елемент | |заощаджень і надходження їх|зворотнім хар-ром. |гр. агрегатів – | |на гр. ринок. 6.Фірми |( залежно від форм гр. |зобов’язання ком. банків| |звертаються на гр. ринок і |поділяється на |перед своїми клієнтами. | |мобілізують засоби для |безготівковий – гр. рух по|17. Швидкість обігу | |інвестицій (для розширення |рах. в банках. Їх можна |грошей, поняття, роль та| |своєї дія-ті). 7.Витрати |контролювати та держава |фактори, що впливають на| |фірм на купівлю необхідних |може впливати на ций |неї. | |інвестиційних товарів |оборот, і готівковий – гр.|Швидкість обігу гр. – | |8.Мобілізація державою |поза банком обслуговують |частота переходу гр. від| |відсутніх коштів на гр. |відносини суб’єктів і |одного ек. суб’єкта до | |ринках: розміщає держ. ЦП. |знаходяться під їх прямим |інш. за певний період | |9.Витрати держ. на оплату |впливом. |(рік, кв., місяць). | |держ. закупівель 10. |15. Маса грошей, її склад |Величина визначається за| |Витрати на оплату імпорту. |та фактори зміни обсягу і |формулою: V=PxQM, де V | |11. Надходження грошей від |структури. |– швидкість обігу гр., | |експорту. Якщо 10=11 - |Гр. маса – сукупність |P- середній рівень цін | |автоматична збалансованість|запасів гр. у всіх їх |на товари та посл, Q – | |12.Прибутки фірм від |формах, які перебувають у |фіз. обсяг товарів та | |реалізації зроблених |розпорядженні суб’єктів |посл., що реалізовані в | |товарів: весь нац. продукт |гр. обороту (приватні |даному періоді, M – | |12=2. Для нормальної, |особи, під-ва, держ. |середня маса гр., що | |збалансованої роботи всіх |установи тощо) певний |перебуває в обороті за | |потоків на внутр ринку |момент. Гр. маса має |даний період. V –хар-зує| |повинен бути нормальний гр.|кількісний вираз (млн. або|інтенсивність | |ринок. Разбалансированість |млрд. гр. одиниць), |використання запасу гр. | |гр. обігу виникає коли: в |структуру та динаміку |в обороті М для оплати | |ек-ці імпорт менше, ніж |руху. За структурою |товарів та посл. | |експорт, гр. із |виділяють критерії: 1) |Величина V залежить від | |внутрішнього обігу на |ступінь ліквідності, 2) |частоти й обсягів | |зовнішній ринок пішло |форма гр. засобів |товарн. відносин між | |більше, ніж від експорту. |(готівка, депозитні), 3) |суб’єктами. Нетоварні | |Гр. в обігу менше, ніж |за розміщенням у суб’єктів|платежі | |необхідно для реалізації |гр. обігу; 4) за |(фіскально-бюджетн, | |зроблених товарів і послуг |територіальним |кредитні) теж впливають | |(труднощі в |розміщенням. |на показник. Сер. | |покупців на ринку + |Центральні банки |тривалість 1го обороту =| |тривалість перебування їх у|структуризують гр. масу з |тривалості зберіган гр. | |бюджетн установах. Якщо |врахуванням ліквідності |у | |вони затримують платежі, то|окремих їх компонентів. |ній дохід. Вони | |збільшується тривалість |НБУ відокремлює 4 гр. |поділяються на депозитні| |обороту гр., зменшується |агрегати. |зобов’яз. – гр. у повне | |швидкість обігу. Чинники, |над вилученням означає |розпорядження покупцям | |які впливають на швидкість |емісію безгот. гр. ЦБ. |за умов їх повернення і | |обігу гр. поділяють на 2 |Тобто ( ЦБ забезпечує ком.|сплати % ( банки | |групи: з боку |банки додатковими |залучають гр. у | |платоспроможного попиту |резервами, які нарах. на |клієнтів: ощадні, | |(зміна попиту на гр., |рах. відкриті ком. банками|трастові вклади); | |споживання, потреби |в ЦБ. ( ЦБ надає |позичкові зобов’яз - | |населення) і з боку |додаткові резерви в |обмеження в правах | |пропозиції (розвиток |процесі кредитування ком. |покупців при | |вир-ва, ринкові відносини, |банків, в процесі |розпорядженні гр.: | |інфраструктура ринку тощо).|придбання цін. паперів та |визначають цілі, | |На швидкість гр. обігу |інвалюти. |гарантії: кред. угод, | |впливають: розвиток |20. Грошовий |облігації, векселі тощо.| |кредитних і банківськ. |мультиплікатор. |3 групи інструментів гр.| |відносин, нагромадження, |Гр-кредитний |обігу: позичкові угоди –| |ек. інфраструктура |мультиплікатор – це процес|відносини банк-клієнт | |(транспорт, оптова та |створення нових |при розміщенні кред. | |роздрібна торгівля, ринок |банківських депозитів |ресурсів, цінні папери –| |ЦП тощо). Поліпшення |(безготівкових грошей) при|прямі відносини між | |швидкості гр. обігу |кредитуванні банками |покупцями та продавцями,| |приводить до прискорення |клієнтури на основі |валютні цінності – | |доставки товарів до |додаткових (вільних) |відносини між власниками| |покупця, передача гр. від |резервів, що надійшли в |2-х різних валют. | |платника до одержувача. |банк ззовні. Вільний |Останні 2 мають | |Ек. наслідки V: вплив на |резерв – це сукупність гр.|здатність до обігу, тут | |пропозицію гр.., на |коштів ком. банків, які в |відокремлюють 2 | |платоспроможний попит і на |даний момент є в |самостійні ринки – | |витрати обігу; регулює гр. |розпорядженні банку і |цін.папер та валютний. | |обіг; змінює інтенсивність |можуть бути використані |Ціна має форму %, | |ек. процесів. Але V важко |ним для активних операцій.|вартість її за споживчою| |прогнозувати та регулювати.|Існує загальний банк. |варт – дохід для | | |резерв (R) – вся сума гр.,|задоволення потреб. На | |18. Закон кількості грошей,|які в даний момент у |гр. ринку, як і на | |необхідних для обороту. |розпорядженні банку і не |товарному, діють сили | |Сутність з-ну: протягом |використані для активних |попиту та пропозиції. , | |даного періоду для обігу |операцій. Частина їх |їх рівновага – | |необхідна лише певна , |повинна зберігатися в гр. |стабільний %, як ціни | |об’єктивна маса купівельних|формі і не |гр. Суб’єкти його: юр та| |і платіжних засобів. Суть:|використовуватись для |фіз особи, їх поділяють | |Мф=Мн, Мф – фактична маса |поточних потреб – це |на 3 групи: 1) з продажу| |гр. в обігу, Мн – |обов’язковий резерв (RR). |гр., 2) з купівлі гр., | |об’єктивно необхідна для |Визначається Нацбанком у %|(сім. гос-ва, фірми, | |обігу їх маса. Мф(Мн - |до суми банк. пасивів. |держ управління), 3) | |зайві гр., Мф(Мн – нестача.|Вільний резерв банку(ER) –|посередницькі операції: | |Мн – це всі форми гр., |різниця між загальним і |банки, інвест. та фін. | |готівк. і безготівкові. |обов’язковим резервом. |КО, страх .фонди, ПФ | |Мн= PxQ/V, PxQ – сума цін |R=RR+ER За ек. змістом |тощо. | |товарів, що реаліз. за |вільний резерв Рв = |За інстутиційними | |певний період, V – сер. |К+ЗК+-МБК-ВСФ-Ао-Ор, К – |ознаками гр. потоків | |кільк. оборотів гр. одиниці|капітал банку, ЗК – |виділяють: фондовий | |за цей же період. |залучені депозити, МБК – |ринок – переміщення | |Враховуючи кредити, боргові|міжбанк. кредити, ВСФ – |небанк. позичкового | |зобов’язання, то Мн можна |відрах. до страх фонду, |капіталу за допомогою | |виразити як: Мн= |Ао – вкладення в активн. |фондових цінностей | |((PxQ-(K+(П-(ВП)/V, (К- |операції (не повернуті) |(акції, облігації). Цей | |сума продажі товарів в |Ор – обо’язков. резерв. Рв|ринок – широкі | |кредит, (П – загальна сума |– показник фін. стану |можливості для | |платежів, строк опл. яких |банків, як зобов’язання |інвестицій; ринок банк. | |настав, (ВП – сума |перед клієнтами, показує |кредитів – прийом гр. | |платежів, які погашаються |стан ліквідності банку, |від клієнтів та вклади, | |шляхом власного зарах. |його кредитн. потенціал. |кредити й створення | |боргів. Зовнішні |Рівень мультиплікатора |нових плат. елементів, | |інструменти впливають на |(мм) залежить від норм |розрах. між клієнтами | |масу Мф і Мн зі сторони |обов’язкового резерв (r) |банків, ринок послуг | |казначейських та |мм=1r. Приріст гр. маси |небанківських | |банківських гр. |?М=?Rx1/r=?R х мм, |фін-кредитних установ – | |Казначейські гр.: Мф(Мн – |?R-початков. приріст |страх. компаній, ПФ, | |держ. випускає гр. зг своїх|резерв. Чинники, які |ліз. компанії, інвестиц.| |потреб, а не потреб обігу (|впливають на м-р позичені |фонди. | |знецінення гр., є зовнішн. |кошт. у банків для готівк.|За ек. призначенням гр.,| |проявом порушення з-ну. |платежів, попит на позички|що купуються на ринку: | |Мф=Мн досягається при |та позичков %, прискорює |ринок гр. – гр. | |підвищенні цін, Мн |м-р кредитн. емісія, , |купуються на строк до 1 | |збільшується до фактичн. |надходження готівки на |року. Вони | |наявної маси. Тут |рах. клієнта, збільшення |використовуються для | |знецінення гр. – порушення |резерву через продаж |руху накопиченого | |з-ну Мн. При обслуговуванні|активів на міжбанк. ринку |капіталу. Це | |банківськими гр. Мф=Мн в |(ЦП). Повна формула мм= |краткострокові кредити | |разі, сталості гр. Якщо |(с+1)(с+r+e), c=CD – |банків, операції на | |випуск гр., не |показник депонування |міжбанк. ринку, | |використовується для |готівки, C- готівка = М0 ,|казначейські операції; | |покриття бюджетн. витрат, а|D – депозитн. гр. е=ERD –|ринок капіталу – гр. на | |здійснюється на основі |коеф. надлишкових |строк більше 1 року. | |банківського кредитування, |резервів, r=RRD, M3-M0=D,|Придбані гр. | |то з-н Мн забезпечується |гр. маса MS= MB x mm. мm |використовуються для | |дотриманню принципів і |–відіграє важливу роль у |звеличення основного та | |закономірн. кредитного |забезпеченні пропозиції |оборотного капіталу, для| |процесу. З цього |гр. до потреб ек. обороту.|інвестиційних цілей | |збільшується Мф до Мн, т.як| |(купівля житла). Основні| |позички перевищують обсяг |21. Суть та структура |операції: довгострокові | |погашень. Під час випуску |грошового ринку. |кредити, облігації, | |Мн створюються передумови |Гр. ринок – це особливий |акції. | |для вилучення їх з обігу і |сектор ринку, на якому |та нові вимоги. Це | |підтримання гр. маси в |здійснюється купівля та |банки, страх., інвестиц.| |обігу на об’єктивн. |продаж та формується |КО тощо. Банки – ключові| |необхідному рівні. Мн=Мф |попит, пропозиція та цій |посередники тому що вони| |вирішується через |на цей товар. Специфіка |не тільки можуть | |регулювання співвідношень |гр., як товару полягає в |акумульовувати кошти, а | |між попитом і пропозицією |тому, що попит на гр. |й створювати депозитні | |гр. на гр. ринку. |приймає форму попиту на |гр. Вони здійснюють | |19. Механізм поповнення |кредит, пропозиція гр. |розрах-касов | |маси грошей в обороті. Роль|приймає форму пропозиції |обслуговування | |комерційних банків в цьому |кредиту, а ціна на гр. – |фін-кредитн. інститутів,| |механізмі. |форму %. Коли гр. є |тому можуть мобілізувати| |В умовах обігу |вільними, то передача гр. |і використовувати вільні| |неповноцінних банківськ. |від одного суб’єкта до |кошти. | |гр. зміна гр. маси є |іншого набуває сенсу. |22. Інституційна модель | |прерогативою банк. сис-ми, |Продавець гр. (кредитор) |грошового ринку. | |а саме ЦБ і ком. банків. ЦБ|не втрачає право власності|Ця модель відображає | |емітує готівкові та безгот.|на гр., а втрачає тільки |взаємозв’язок між 3-мя | |Гр., а ком банки – тільки |право розпоряджуватися гр.|суб’єктами гр. ринку | |безготівк. ЦБ монополіст в|Покупець гр. здобуває |через потоки гр. та | |області емісії готівк. Ком.|право розпоряджуватися гр.|інструментів: ті, що | |банки купують готівку у ЦБ |на поворотній основі. Ціль|заощаджують гр., ті, що | |при невзмозі покриття |проведення операції на гр.|запозичують і фін. | |клієнтські гр. з каси. |ринку – отримання |посередники. Існують 2 | |Випуск готівки ЦБ |додаткового доходу, що |сектори гр. ринку в цієї| |здійснюється такими |називається %. Тут продаж |моделі: - сектор прямого| |способами: 1) надання |гр. як передача гр. у |фінансування, - сектор | |позичок ком. банкам через |тимчасове користування при|опосередкованого фін-ня.| |їх рефінансування; 2) через|збереженні права власності|В секторі прямого ф-ня -| |купівлю у ком. банків цін. |на ці гр., одержання % |гр. переміщуються від | |паперів. 3) через купівлю у|доходу в обмін на спец |продавця до покупця | |ком банків інвалюти для |інструменти, а саме: |прямо, опосередковано | |поповнення золотовалютного |зобов’язання покупців. |без участі посередників.| |резерву. Після цього |Купівля гр. –одержання |В цьому секторі 2 | |збільшуються запаси коштів |суб’єктом суми гр. в обмін|каналу: канал кап. | |на коррахунках ком. банків |на інструменти. 2 групи |фін-ня – покупці | |( ком. банки погашають |зобов’язань: неборгові |залучають гр. в обіг, | |заборгованість перед ЦБ ( |(акції) – за продавцем |використовуючи | |вилучення безгот. гр. з |право власності на гр. і |інструменти – акції | |обороту. При перевищені |розпорядження ними. |(емітенти продають | |випуску |Продавець – емітент – |акції); канал запозичень| |– покупці залучають гр. до |купує гр. у інвесторів, | | |свого обороту за допомогою |фіз та юр осіб. Боргові |26. Суть та основні | |позичкових інструментів |зобов’язання – покупець |елементи грошової | |(сертифікати, облігації). |повертає продавцю одержану|системи. | |Сектор опосередкованого |від нього суму і сплачує |Гр. с-ма – форма | |фін-ня - зв’язок між |по |організації гр. обороту | |продавцем та покупцем гр. |24. Пропозиція на |в країні, яка | |через фін. посередників, |грошовому ринку: суть, |встановлена на | |які спочатку акумулюють в |форми прояву та факторами |законодавчому рівні. В | |себе гр. кошти, а потім їх |зміни. |Україні з-н про Нацбанк | |продають від своєї особи, |Розрізняють пропоз. гр. на|регламентує гр. с-му | |створюючи нові зобов’язання|мікро та макрорівнях. На |країни. В складі гр. | |та нові вимоги. Це банки, |мікро – той запас гр., |с-ми існують підсистеми:| |страх., інвестиц. КО тощо. |який є в розпорядженні ек.|1) с-ма безгот. розрах.,| |Банки – ключові посередники|суб’єктів на певну дату, і|2) валютн. с-ми; 3) с-ми| |тому що вони не тільки |які вони згодні продати |готівк. обігу. Елементи| |можуть акумульовувати |(запропонувати) за певними|гр. с-ми: 1) | |кошти, а й створювати |умовами. Наприклад, |найменування гр. одиниці| |депозитні гр. Вони |фактичний запас гр. по ек |– нац. валюта з істор. | |здійснюють розрах-касов |суб’єктам вище, ніж попит |корінь нації. 2) Масштаб| |обслуговування фін-кредитн.|на гр. в умовах росту |цін – величина гр. | |інститутів, тому можуть |альтернативної варт |одиниці, про це свідчить| |мобілізувати і |збереження гр. На |відмінності в рівнях цін| |використовувати вільні |маркорівні – пропозиція |на одні й ті ж товари в | |кошти. |гр. визначається загальною|різник країнах. Він | |23. Попит на грошовому |масою гр., яка знаходиться|залежить від інфляційних| |ринку: суть, форми прояву |в обігу. MS = C+D. |процесів в економіці. | |та фактори зміни. |Чинники, які впливають на |Антиінфляційна політика | |Попит на гр. – запас |пропозицію гр. видно з |- проти постійного | |високоліквідних гр., який |формули: М1=мМб, М1 – |зменшення масштабу цін | |прагнуть мати у своєму |пропозиція гр. – готівка |через деномінацію. 3) | |розпорядженні ек. суб’єкти |поза банками та депозитами|Види та купюрність гр. –| |на певну дату. При |на поточн. рах., Мб – гр. |визначає законодавчий | |зростанні попиту на гр. |база. = С+R, контроль |орган. Держава не | |вони будуть довше |банку через операції на |відповідає за | |перебувати у окремого ек. |відкритому ринку, |забезпечення небанк. | |суб’єкта і тим повільніше |фінансування ком. банків, |плат засобів (векселя, | |обіг, і навпаки. Тобто: при|валютні інтервенції. м - |чеки), а визначає умови | |зростанні швидкості гр. |мультиплікатор, він |їх обігу. Право емісії у| |із-за падіння попиту може |визначається не тільки ЦБ,|ЦБ, так гр. мають вид | |компенсуватися дефіцит |а й нормами обов’язкового |банківських білетів | |плат. засобів(спад кризи |резервування – м=1/r , r –|(банкнот) – їх емісія | |неплатежів; при падінні |норма обов’язкового |використовується для | |швидкості обігу гр. через |резервування(чим нижче r, |кредитування ЦБ | |зростання попиту на них та |тим вище м і більше обсяг |комбанків, уряду. | |зменшення маси гр. |гр. пропозиції, і |Виняткові випадки емісії| |послаблює інфляція. Попит |навпаки.; обліковою |можуть доручатися | |на гр. складається з 2-х |ставкою – вона впливає на |мінфіну, тут гр. | |аспектів: 1) запас гр., які|гр. базу, а отже і на |називаються скарбничими | |суб’єкти хочуть мати в |рівень м, ринковою % |білетами – для покриття | |своєму розпорядженні для |ставкою – з її рістом |бюджетних витрат в умова| |здійснення поточних |розширюються позички( |кризи держ. фінансів. | |платежів (поточна каса гр.)|зріст гр. бази, банк. |Допоміжну роль основній | |2) мотиви – накопичення гр.|резерви і м ( зріст |валюті відіграють | |як капіталу, як багатства в|пропозиц. гр.; зміною |розмінні монети, які | |вигляді %. Тобто попит |багатства – зміна |забезпечують платежі на | |поділяється на: на поточний|співвідношення між |суми, менші від розміру | |запас плат. засобів; на |депозитн. гр. та готівкою,|гр. одиниці. Купюрність | |запас як багатства; на |при рості багатства, зріст|теж визначається | |тривалий запас для |депозитн гр., що посилює м|державою, її зручність, | |майбутній платежів та |і збільшує пропоз. гр.; |законне обслуговування, | |доходу. Існує 3 групи |тінізацією підприємницької|уникнення фальшивок. 4) | |мотивів попиту на гр. від |дія-ті – зростає запас |Регламентація | |суб’єктів: трансакційний |готівки, зменшення |безготівкового гр. | |мотив – гр. в запасі для |депозиту, кредитування, |обороту – принципи | |поточних платежів, які |мультиплікатора, зниження |здійснення безгот. | |придатні для негайного |пропозиції гр.; низьким |розрах між ек. | |використання тобто наявні. |станом довіри до банків - |суб’єктами (форми, | |Тобто ці гроші – поточна |зниження депозитів і м, |порядок | |каса, яка визначає |банки змушені збільшувати |документообороту); режим| |ліквідність , мотив |резерви і скорочувати |використання гр. коштів,| |завбачливості – суб’єкти |кредитування, щоб |які зберігаються на рах.| |мають запас гр., який би |підсилити свою |в банках; порядок | |задовольняв їх купівельні |ліквідність. Обсяг пропоз.|відкриття рах. в банках;| |потреби, непередбачувальні |гр. формується під впливом|порядок здійснення | |потреби (хвороба, поломка |4-х суб’єктів: ЦБ, ком. |міжбанківських розрах, | |ам тощо – як страхове |банками, банк. вкладниками|ін. 5) Держава | |призначення); спекулятивний|та позичальниками. |регламентує готівковий | |момент – запас гр. для |25. Графічна модель |гр. оборот – держава | |перетворення їх в |грошового ринку, рівновага|розробляє сис-му від | |високодохідні фін. |попиту і пропозиції та |підробки готівки; | |інструменти при сприятливих|процент. |визначає платіжність гр.| |умовах, та уникнення ризику|% |знаків (1999); | |при зниженні дохідності. |MS |регламентує принципи | |Ек. суб’єкти, які формують |8 |організації готівкового | |збереження в формі гр. |MD |обігу під-в через | |несуть витрати в сумі | |принципи НБУ: зберігання| |доходу, які вони би |15 млрд.грн |гр. в банку, розрах. в | |отримали, якщо б розмістили| |готівк. формі (3000,00 | |свої збереження на |Якщо графік попиту на |грн) та безготівковий | |строкових депозитах або ж в|гр.(MD) наложити на графік|розрах. 6) нац. валютн. | |ЦБ. Цій дохід отримав назву|пропозиції (MS), то |сис-ма – складова частка| |“альтернативна вартість |отримуємо графік гр. |гр. сис-ми країни, тому | |зберігання гр.” Наприклад, |ринку. 8% - рівноважна |всі елементи нац. | |облігація приносить дохід |ставка %. При такій ставці|валютн. сис-ми | |10% річних, якщо |попит на гр. (кредити) |включаються в гр. сис-му| |заощадження в готівковій |буде задоволений банком, |країни. ( вал. курс – | |формі в сумі 100$, ви |якій створив гр. 15 млрд. |ціна гр. одиниці однієї | |кожний рік втрачаєте дохід |грн та увесь попит буде |країни, виражена в гр. | |10$. Ці 10$- альтернативна |задоволений за 8%. Ком. |од. іншої. Існує 2 | |вартість зберігання гр. |банки можуть розмістити |режиму вал. курсу: | |Фактор визначає попит на |гр., а суб’єкти можуть |фіксований – держава | |гр., як на заощадження - це|розмістити під |офіційно прив'язує до | |зміна норми очікуваного |8%.Порушення рівноваги на |інвалюти; плаваючий – | |прибутку або зміни |гр. ринку може бути |вільний курс на ринку, | |альтернативної вартості |викликано факторами, які |без впливу держави; | |збереження гр. Загальний |знаходяться на стороні |керовано-плаваючий курс | |попит на гр. формується під|пропозиції гр. (збільшення|– ЦБ проводить операції | |впливом чинників: 1) зміна |або зниження пропоз. гр.,|по регулюванню курсу | |номінального обсягу ВНП, |одержання додаткових |(Україна). ( степінь | |МD=f (Q), Q -номінальн. |резервів, зміна % ставки),|конвертованості | |ВНП, MD – обсяг попиту на |а також факторами зі |нацвалюти (повна, | |гр. На ВНП впливають |сторони попиту на гр. |часткова, зовнішня та | |абсолютний рівень цін та |(зріст ВНП, нац. доходу, |внутрішня, по хар-ру | |реальний обсяг вир-ва, як |попит ек. суб’єктів на |операцій: конвертування | |MD=f(Y,P), Y- фіз. обсяг |банк. позички). Рівновага |валюти по поточним | |ВНП, P- рівень цін. 2) |на гр. ринк. |операціям та по операц.,| |зміна % - МD=f (R), R |забезпечується через зміну|пов’язаних з рухом | |–норма доходу на |% ставки. % - як ціна, що |капіталу). Грн – | |капіталізовані активи, яка |формується на гр. ринку. |частково конверт. | |залежить від %. 3) | |валюта, конверт по | |накопичення багатства ( |% |поточн. операц., по руху| |зріст попиту на гр. 4) |MS2 MS MS1 |капіталу – не повністю | |рівень інфляції та інфляц. |8 |конвертована; ( режим | |очікування – гр. |MD |використання інвалюти на| |знецінюються, попит на гр. | |нац ринку; ( | |падає, підвищується % |15 млрд.грн |регламентація | |ставка( зростає | |внутрішнього вал. ринку | |альтернативна варт. гр., | |державою через ЦБ | |скорочення попиту на гр. 5)|безготівковим обігом. |обумовлює операц. | |очікування погіршення |Чинники, які ускладнювали |внутрішнього вал. ринка.| |кон’юнктури ринків – зміна |стан гр. обороту при |( режим вал. обмежень ( | |циклів ринку( накопичення |запровадженні купоно-крб: |регламентація міжнар. | |багатства у товарн. формі, | |розрах. та міжнар. | |а не в гр., попит на гр. |1) спад вир-ва, розрив |кредитн. відношень; ( | |скорочується. |госп. зв’язків ( |режим формування та | | |скорочення попиту на гр., |використання офіціальних| | |зайві гр. ( зростання цін.| | |золотовалютн. резервів |2) відплив товарів за межі|збільшення попиту на | |держави. ( визначення нац. |України із-за вільного |ринку. Причини ін-ії | |органів, які виконують |використання рубля. НБУ |видно з формули Фішера: | |завдання проведення вал. |переводить обіг на крб., |P=(MxV)/Q, тобто на | |політики: в Укр: Кабмін, |вилучення рублів. 3) РФ |зріст цін впливають маса| |НБУ, податкова, митний |контролює рублі через |гр. (М) – найбільший | |комітет, Мін. зв’язку. |коррахунки в банках. |чинник, швидкість обігу | |Комбанки – в ролі агентів |Виникло кілька рублів – |гр. (V), скорочення | |вал. контролю. ( визначення|рос, укр, білорус. Укр. |вир-ва (Q). Монетаристи | |держ. органів, які |рубль швидко падав та |вважають, що збільшення | |уповноважені регулювати гр.|втратили переваги рубля. |пропозиції гр. | |оборот в країні. |Так в 1992р. запровадили |визначається гр-кредитн.| |27. Основні типи грошових |купоно-крб в обіг. Основні|політикою держави. Тобто| |систем. |напрямки розвитку гр. на |заходами монетарної | |Гр. системи розділяють на 3|2-му етапі – введення укр.|політики можна стримати | |групи: I) залежно від |карбованця: створення |ін-ію і створити | |форми, в якій функціонують |монетного двору НБУ, |сприятливі умови для | |гр., II) за хар-ром ек. |забезпечення захисту гр., |подолання кризи. | |сис-ми; III) за хар-ром |розроблення правил обігу, |Кейсіянці на стороні | |регулювання нац. вал. |інкасації готівки; |ліберальної гр-кредитн. | |сис-ми. За I) розрізняють 2|контроль банківських |політики. Тобто | |форми: саморегульовані гр. |резервів, розвиток |монетарна політика не | |с-ми – базуються на |комбанків, операцій на |повинна заважати | |використанні повноцінних |відкритому ринку; |розв’язанню внутр. | |гр. та банкнот, які |розмежування фіскально- |суперечностей і бути | |розмінюються на повноцінні |бюджетної та гр-кредитної |ліберальною для | |гр. (вже не існує). Тут |політики; створення с-ми |забезпечення пропозиції | |роль держави незначно |ел. платежів, документів |гр. на необхідному | |проявляється: визначає |на міжбанківському рівні; |рівні. Наслідки ін-її: | |масштаб цін (фіксація |формування валютного |1) в соціальній сфері – | |вагомого металу в гр. |регулювання: валютний |перерозподіл доходів між| |один), порядок обміну |курс, золотовалютний |працівниками та | |банкнот на повноцінні гр. |резерв; регулювання |підприємствами. Основа: | |Саморег. сис-ми виступали в|інфляції. Але тимчасові |здатність захистити свої| |2 формах: біметалізму – |гр. не можуть виконувати |доходи, їх зростання, | |роль гр. товару одночасно |важливу функцію |монопольне становище. | |виконувало 2 метала (срібло|нагромадження. Нема |Страждають пенсіонери, | |та золото), монети |накопичування – джерел |студенти, науковці. 2) в| |карбувалися та оберталися |інвестування, ек. |економічній сфері: вплив| |на рівні, банкноти |зростання, зниження |на вир-во, торгівлю, | |розмінювались на них. |ефективності |кредитну та гр. систему,| |Європа 16-18 ст. |антиінфляційної політики. |держ. фінанси, валютну | |Монометалізму – роль гр. |Була потреба в постійній |систему, плат. баланс | |товару в 1-му металі, більш|гр. одиниці – гривні. 3й |країни. Регулювання | |розповсюджена форма – |етап – введення грн. та |ін-її в умовах її | |золотий монополізм в 3-х |копійки в 1996 р. , |зростання - держава | |видах: (але в Росії |прийняття З-ну про НБУ в |проводить дефляційну | |1843-1857 - срібний): 1) |1999 щодо регулювання |політику, при цьому | |золотомонетний стандарт – в|обороту, забезпечення |використовує механізм | |обігу і металеві гр., і |стабільності грн., |фіскальної та монетарної| |банкноти, розміняні на |вдосконалення інструментів|політики. Фіскальна: | |золото; встановлена чеканка|гр. с-ми. |зниження розходів держ. | |золотих гр.; емісія банкнот|29. Характеристика |бюджету, жорстка | |була централізована |грошової реформи в |податкова політика, | |емісійним банком; вал. курс|Україні. = 28 |випуск цін. паперів. | |на основі золотого паритету|30. Суть, форми, причини і|Монетарна п-ка: політика| |(порівняння в ваговій |наслідки інфляції. |ЦБ дорогих гр. – пол-ка | |категорії 2-х валют). Це |Інфляція – це тривале і |гр.-кредитн. рестрикції | |існувало до 1 світ. війни. |швидке знецінення гр. |(збільшення норми | |Англія – 1 країна в кінці |внаслідок надмірного |обов’язкового | |18 ст. Золотозливковий |зростання їх маси в |резервування), зріст % | |стандарт – відсутність зол.|обороті. Вона виявляється |ставки + ЦП, в якості | |монети в обігу, обмін |в зростанні цін на товари,|продавця ЦБанк. | |банкнот на золот. зливки з |тарифи, послуги, у падінні|31. Суть, цілі та види | |певним обмеженням. |вал. курсу нац. гр., у |грошових реформ. | |Золотодевізний стандарт – |товарному дефіциті. Ін-я -|Гр. реформи – повна чи | |відсутній обіг зол. монет, |прояв знецінення гр. |часткова перебудова гр. | |обмін банкнот на ін. валюту|незалежно від зв’язків між|с-ми, яку проводить | |(девізи), яка обмінюється |гр. і товарами на ринку. |держава з метою | |на золото. Сис-ма золотого |Ще в епоху повноцінних гр.|оздоровлення гр., чи | |стандарту в внутрішньому |ін-я просліджувалася в |поліпшення механізму | |обороті до сер 30-х років. |псуванні монет, зниженні |регулювання гр. обороту | |США забезпечували обмін $ |варт. золота. Але розмах |стосовно нових соц-екон.| |на золото для ЦБ та |отримала при обсязі |умов, чи одне і друге | |казначейств інш. країн до |неповноцінних гр. Форми |водночас. Мета – | |1971 по офіційній |прояву: 1) цінова – |стабілізація гр. | |фіксованій вартості: 35$ за|зростання цін, 2) |обороту. За глибиною | |31 гр. Зв’язок гр. з |девальвація – падіння |реформаційних заходів: | |золотом був через $ до |курсу через розрив між |1) структурна (повна) | |1971. 1976 – країни МВФ |цінами на внутрішн. ринку |гр. реформа – перехід | |підписали угоду про |та на ринках інш. країн 3)|від біметалізму до | |припинення зв’язку з |ін-я заощаджень товарний |золотого монометалізму, | |золотом. Регульовані гр. |дефіцит, ін-йні |до паперово-гр. чи | |с-ми – в залежності від |очікування. Закономірності|кредитн. обігу. Зміна в | |емісії гр. відокремлюють 2 |ін-го процесу – в |виді гр., в структурі | |с-ми: 1) с-ма, в якій |залежності від |економіки, держ. | |проходить емісія – для |співвідношення темпів |фінансів, банк. та | |покриття дефіциту держ. |росту пропозиції гр. та |валютн. системах (СРСР).| |бюджету; 2) для |темпів знецінення гр. : 1 |2) реформи часткового | |кредитування реального |стадія – темп зросту |типу – зміни в гр. | |сектору ек. За II) в |пропозиції опереджає темпи|обороті, окремих | |залежності від втручання |знецінення гр. 2 – темпи |елементів гр. с-ми, в | |держави поділяються на |знецінення гр. |масштабі цін, виду, | |неринкову та ринкову гр. |випереджають темпи |номіналу, в емісії. | |с-му. Неринкові були |зростання їх пропозиції. |Поділяються на формальні| |притаманні |Вимірювання ін-і: 1) |р-ми - зміна купюри на | |командно-адміністративній |індекс цін: споживчих |інший зразок, але | |с-мі, розмежування гр. на |товарівцін (ІСЦ)= |масштаб цін не | |готівку і безготівку. Для |вартість “споживчого |змінюється, та | |ринкових – ек. методи та |кошика” в поточному році |деномінаційні р-ми | |інструменти регулювання гр.|((P1G0)/ на базовий рік |(зміна 100$ та 50 $) – | |обігу. За III) є відкриті |((Р0G0), G - кільк. |збільшення гр. одиниці | |гр. с-ми – нема валютн. |товарів у кошику базового |(масштаб цін). За | |обмежень для суб’єктів, min|періоду; на засоби вир-ва |хар-ром обміну старих | |втручання держави, |(ІЦВ=((P1G0/((Р0G0); ВВП |гр. на нові: 1) | |конвертованість валюти. |або дефлятор ВВП. За |неконфіскаційні р-ми – | |Закриті – валютн. |темпами знецінення гр. |уцінка запасу гр., | |обмеження. Гр. с-ма України|ін-я: 1) повзуча – зріст |доходів, цін 2) | |регульована (за характером |цін на 5% за рік; 2) |конфіскаційні р-ми – | |функціонування), перехідна |помірна або відкрита – до |встановлюються критерії | |(ми відійшли від неринкової|20%, підвищення цін за |обміну: скільки можна | |та закритої, але не прийшли|зріст попиту. 3) галопуюча|обміняти одному ек. | |до ринковій та відкритої). |– до 100%непедбачене |суб’єкту, депозитні гр. | |28. Створення і розвиток |підвищення цін, яке не |на нові та їх норми. 3)| |грошової системи в Україні.|регулюється 4) гіперін-я –|нуліфікація – всі старі | | |більше 100% - падає роль |гр. недійсні і | |Розвиток гр. с-ми України |гр., поширюється бартер, |вилучаються з обігу. 4) | |проходив в 3 етапи. 1й – |стихійні процеси в ек. За|обмін по курсу, який | |введення укр. крб. в 1992 |ек. змістом: 1) ін-я |знецінюють старі. За | |р. Після виходу з СРСР в |витрат – тиск на ціни з |порядком введення в обіг| |Укр. використовували 2 |боку зростання виробничих |нових гр.: 1) | |валюти: укр. купоно-крб. |витрат. Це зріст |одномоментні р-ми: обмін| |багаторазового використання|виробничих затрат (на |гр. за 7-15 днів. 2) | |та попередні рублі. Емісія |зпл, елен), падіння |реформи паралельного | |НБУ закріплена була тільки |продуктивності праці тощо.|типу – ЦБ емітує нові | |за купонами, як |2) ін-я попиту – тиск на |гр. та в обороті є | |паралельними, допоміжними |ціни з боку гр. із-за |старі, існують одночасно| |гр. Обставини використання |зростання їх пропозиції |і паралельно. | |2 валют: РФ перестали |від банків,. | | |надсилати рос. |джерело, за рах. якого | | |готівку(потреба готівці в |покривається різниця між | | |обороті; зріст цін при |загальною потребою під-ва | | |попиті на рос. готівку; |в оборотному капіталі та | | |Україна не мала бази для |обсягом коштів, які воно |рухоме, ЦП, валютні | |виготовлення власних гр. |має у своєму розпорядженні|цінності), зобов’язання | |Недолік двовалютної с-ми: |на конкретну дату. |3-ї особи в погашенні | |складнощі управління та |34. Сутність кредиту. |боргу кредитору | |організації внутрішнім, |Об’єкти та суб’єкти |(гарантії, | |зовнішнім готівковим та |кредитних відносин. Стадії|поручительства). Це | |32. Грошово-кредитна |руху кредиту. |захист від К. рисків. 5)| |(монетарна) та |Кредит – це суспільні |платність користування -| |фіскально-бюджетна політика|відносини, що виникають |повернення кредитору | |в системі державного |між ек. суб’єктами у |власних гр. з %, який | |регулювання грошової сфери.|зв’язку з передачею один |компенсує кредитору | | |одному в тимчасове |втрату доходу від | |Монетарна пол-ка – комплекс|користування вільних |позичених гр., стимулює | |заходів по регулюванню гр. |коштів (вартості) на |позичальника до | |обороту через зміни гр. |засадах зворотності, |ефективного використання| |пропозиції та % ставки. |платності та |кредитн. гр. | |Основний орган (суб’єкт) – |добровільності. Ознаки К:|36. Форми та види | |НБУ – визначає стратегію |1) учасники повинні бути |кредиту. | |монет. пол-ки, її мету |ек. самостійними: мати |Кредит – це суспільні | |,тактику проведення, |певну масу вартості, нести|відносини, що виникають | |інструменти. Політика НБУ |відповідальність за |між ек. суб’єктами у | |дорогих гр. – пол-ка |зобов’язання тощо. 2) |зв’язку з передачею один| |гр.-кредитн. рестрикції |добровільність, |одному в тимчасове | |(збільшення норми |рівноправність та |користування вільних | |обов’язкового |взаємовигідність К. |коштів (вартості) на | |резервування), зріст % |відносин 3) кредитор - |засадах зворотності, | |ставки + ЦП, в якості |власник своїх гр., |платності та | |продавця НБУ. |переданих в борг, а |добровільності. Існує 2 | |Об’єкти: пропозиція (маса |позичальник – тимчасовий |форми позиченої | |гр.), % ставка, валютний |використовувач, якій |вартості, яка рухається | |курс, швидкість обігу гр. |повинен їх повернути |між кредитором та | |Цілі: 1) стратегічні – |власникові. Головне – |позичальником: товарна | |забезпечення стабільної |правовий захист кредитора.|(від продажу товарів з | |нац. гр. одиниці в умовах |4) К. відносини – |відстрочкою платежу, при| |стабільного ек. розвитку |вартісні, так як |оренді майна, прокат | |(низький рівень інфляції), |виникають з рухом |тощо) та грошова | |2) проміжні - НБУ |вартості. Але вони не |(банки, міжнар. | |прогнозує зміни гр. маси, |еквівалентні, тому що |фін-кредитні установи, | |зміни ціни гр. 3) тактичні |переміщення гр. не |уряд, населення при | |– зміна НБУ гр. бази, % |супроводжується зустрічним|заощадженні тощо). Вони | |ставки на міжбанк. ринку. |рухом еквівалента. |пов’язані між собою та | |Інструменти: 1) пол-ка |Вартість переміщується |доповнюють одна іншу: | |рефінансування – |назад після певного |позички, надані в | |кредитування комбанків (% |періоду. Кредитор тут |товарн. формі, можуть | |політика) 2) пол-ка |повинен визначити |погашатися в грошовій, і| |операцій НБУ на ринку ЦП |доцільність кредитування |навпаки. Види: I) | |(на відкритому ринку), в |та розмір плати за К. 5) |залежно від суб’єктів К.| |основному на державному. 3)|повернення власнику гр. з |відносин: 1) банківський| |пол-ка обов’язкового |%, який компенсує |– основний, кредитор – | |резервування – норма в % |кредитору втрату доходу |банк; 2) державний – | |відношенні до депозитів. |від позичених гр., |кредитор держава, | |Оцінка ефективності |стимулює позичальника до |виступає як позичальник | |функціонування гр. системи:|ефективного використання |(як облігаційний К.) 3) | |1) стабільність купувальної|кредитн. гр. 6) на |міжгосподарський | |властивості гр. одиниці |мікрорівні К. відносини |(комерційний) – суб’єкти| |через індикатори: індекс |перервні, тобто після |госп. орг-ції (ф-ми) | |цін, величина % ставки, |повернення вартості і % |Наприклад, при відгрузкі| |вал. курс. 2) забезпечення |вони перериваються. На |в кредит по векселю.4) | |ек. суб’єктів достатньою |макро- вони безперервні і |міжнародний – резиденти | |кількістю гр. – коефіціент |мають загальносуспільний |різних країн; 5) | |монитизації ВВП – |хар-р. 7) забезпечує |особистий ( приватний) –| |відношення гр. маси в |зростання вільної |фіз. особа. II) від | |обороті на кінець року до |вартості, тобто її |сфери економіки: 1) | |номінального річного обсягу|капіталізацію. Тобто |виробничий – формування | |ВВП. |формування позичкового |основного та оборотного | |Фіскальна пол-ка – комплекс|капіталу. Елементи К. |капіталу на виробничі | |заходів по регулюванню гр. |відносин: 1) об’єкти – |цілі; 2) споживчий – | |обороту шляхом зміни |вартість, яка передається |задоволення особистих | |податкового механізму, |в позичку одним суб’єктом |потреб людини, сфера | |зміни механізму вилучення |інш. в товарній або гр. |особистого споживання. | |гр. коштів в централізовані|формі (позичена вартість –|III) за терміном: 1) | |фін. фонди шляхом зміни |реальна цінність за |короткострокові – до 1 | |обсягу держ. витрат, |обсягом). 2) Суб’єкти – |року, 2) | |структури їх витрат. Тобто |кредитори - учасники К. |середньострокові – до 5,| |зниження витрат держ. |відносин, які мають власні|3) довгострокові – понад| |бюджету, жорстка податкова |вільні кошти і передають у|5. Основа поділу - | |пол-ка, випуск держ. |тимчасове користування |тривалість обороту | |ЦПаперів. Базується на |інш. суб’єктам. (фіз та юр|капіталу, у формуванні | |прямих вилученнях фін. |особи, держава, банки) Та |якого бере участь | |коштів у ек. суб’єктів. |позичальники – учасники К.|позичена варт. IV) За | |Стимулюючий вплив низький, |відносин, які мають |галузевою спрямованістю | |вимагає зваженого |потребу в додаткових |– К. в промисловість, в | |застосування. Але |коштах і одержують позичку|сгосп, в торгівлю, в | |недосконалість системи |від кредиторів в тимчасове|буд-во (в житлове | |оподаткування, здатність |розпорядження. Стадії |буд-во), інші галузі. V)| |уникати сплати податків та |руху К.: 1) формування |від цільового | |ін. обставини не |вільної варт. як джерела |призначення: 1) К. на | |відносяться до переваг, |надання позичок (не |формування виробничих | |тому фіскальна політику |використовується для |запасів (сировина), 2) у| |враховують недосконалою. |прибутку) ; 2) розміщення |витрати вир-ва (сезонні | |33. Необхідність кредиту в |вільної варт. в позичку |витрати в сгосп.) 3) на| |ринковій економіці. |(захист від К. риску) 3) |створення запасів | |Виник кредит в сфері |використання позичальником|готової продукції | |товарн. обміну, коли |коштів, одержаних у |(залишки на складах), 4)| |продукти починають |тимчасове розпорядження 4)|у тимчасових розривах в | |вироблятися не для |вивільнення використаних |платежах (зпл, розрах з| |внутрішнього споживання, а |позичальником коштів з |постачальником) VI) за | |для обміну або продажу. |його обороту або |організаційно-правовими | |Він розвивався на основі |формування в нього |ознаками та умовами | |функції гр. як засобу |доходів, достатніх для |надання позичок: | |обігу. З його появою гр. |повернення позички 5) |забезпечений та | |стали виконувати функцію |повернення позичальником |незабезпечений К.; | |засобу платежу, полегшуючи |вартості кредитору та |прямий та | |реалізацію товарів. За |оплата %. |опосередкований; | |допомогою К. товаровиробник|35. Принципи кредитування.|строковий і | |розширював вир-во, коли | |прострочений, | |коштів не вистачало, при |Кредит – це суспільні |пролонгований; реальний,| |організації власного вир-ва|відносини, що виникають |сумнівний, безнадійний; | |або його початку. |між ек. суб’єктами у |платний, безплатний. | |Передумови К: 1) |зв’язку з передачею один |37. Процент за кредит, | |необхідність акумуляції |одному в тимчасове |суть, фактори, зміни, | |тимчасово вільної вартості |користування вільних |роль. | |для надання її в позику, 2)|коштів (вартості) на |Позичковий процент – | |довіра 3) збіг ек. |засадах зворотності, |плата за користування | |інтересів кредитора і |платності та |позичковим капіталом, | |постачальника через |добровільності. Принципи |його ціною. Це ек. | |переговори. Укладають |к-ня: 1) цільове |категорія і | |угоду, визначають розмір і |призначення позички – |розглядається, як | |термін позички, %. 4) |базова передумова |складова частина К, | |матеріальна |забезпечення інтересів |виграє важливу | |відповідальність учасників.|сторін. Позичальник чітко |стимулюючу роль, | |Тому вони повинні бути |визнає ціль, на яку будуть|основний двигун кред. | |юридично самостійними. 5) |позичені кошти. Вони |відносин. Величина | |отримання регулярних |погоджуються 2-ма |доходу, який отримують | |доходів для погашення К.: |сторонами і вступають в |від надання гр. в борг | |виручка від реалізації |кр. відносини. 2) |наз. процентними | |товару, зпл тощо. Причини |строковість позички – |грошима, або процентами.| |К: нерівномірність |чітко визнаний строк |Джерело сплати % - | |кругообігу К, сезонні та |користування позичкою. 3) |додаткова вартість в | |постійні коливання. |поверненість позиченої |процесі вир-ва, а його | |(графіки) |вартості – повернення |кількісне визначення – | |Сезонні під-ва – сгоспод, |кредитору всього обсягу |його ставка або норма. | |під-ва з вилову риби, |одержаної позички. 4) |Норма позичкового % - | |заготівлі лісу тощо. |забезпеченість – заходи, |відношення суми річного | |Несезонні – горна, |що гарантують повернення |доходу, одержаного на | |металургійна промисловість |позички у визначенні |позичковий капітал, | |тощо. Потреба в оборотному |строки. Забезпеченням може|К. Але в Україні таких | |капіталі протягом року |бути: майно (нерухоме, |рах. не відкривають. 4) | |постійно коливається. |кредитоспроможність, |овердрафт – відкривають | |Визначають його середню |прогнозування ризику при |позичковий рах. з | |потребу на підставі сер. |укладі угоди, стимулювання|лімітом, з якого | |величин. Ці коливання є |кредитора до прискорення |оплачуються розрах. | |однією із причин |обігу капіталу, |документи. За формою | |необхідності кредиту. К – |нарощування вільних |залучення кредиторів – | |балансуюче |коштів, ек. їх витрачення.|1) двосторонній – між | |до суми капіталу, наданого |Функція капіталізації |банком і позичальником, | |в позичку, помножене на |вільних гр. доходів – |2) консорціумний | |100. Інтервал часу, до |трансформація з допомогою |(синдикатний) – | |якого застосовується % |К. нагромаджень та |створення банк. | |ставка – період нарахування|заощаджень юр. та фіз. |консорціуму для | |%%. (рік, кв). Рівень % під|осіб у дохід, тобто в |зменшення ризику К. Банк| |впливом конкуренції на |позичковий капітал. Маса |як банк-менеджер. 3) | |ринку позичкового капіталу,|позиченої вільної вартості|паралельний | |залежить від його попиту і |не змінюючи власника, |(багатосторонній) – | |пропозиції. Існує ринкова |приносить йому дохід в |участь деяких банків. За| |норма % - в даний момент на|формі позичкового |забезпеченістю | |гр. ринку, середня норма % |капіталу. Ця ф. притаманна|повернення – 1) | |- на певний період. Чинники|лише К., виражає його |забезпечені – нерухому, | |рівня норми %: норма |ознаки: зворотність і |рухоме майно, ЦП, | |прибутку; рівень |платність. |гарантії тощо. 2) | |нагромадження і |39. Характеристика |незабезпечені – рідко, | |заощадження; масштаб |комерційного, |тільки надійним | |вир-ва; різниця між |банківського, державного, |постійним клієнтам. За | |внутрішній та зовнішнім |споживчого кредиту. |ступенем ризику – 1) | |боргом держави; циклічність|Міжгосподарський К. – |стандартні – фін. | |коливань вир-ва; |кредит, якій існує між |стійким позичальникам, | |сезонність вир-ва та |суб’єктами господарювання.|які повертають К. в | |реалізації продукції; темпи|Комерційний К. – це вид |строк, 2) з підвищеним | |інфляції; повернення К; |міжгосподарського К., |ризиком – нестійким. За | |рівень % ставок ЦБанку; |форма руху промислового |строками повернення – 1)| |міжнар. переливи капіталу. |капіталу, спосіб |строкові – строк | |Існують різні способи |перетворення товарного |погашення ще не настав, | |нарах. %: на евроринку |капіталу через продаж |2) до запитання – | |вважається Лондонська |товарів з відстроченням |видаються банком на | |міжбанківська ставка |платежу та з поверненням |невизнаний термін, | |пропозиції (ЛІБОР), % на %,|боргу грошима. Він |погашення за можливістю | |фіксована ставка та |прискорює реалізацію |клієнта 3) відстрочені | |“плаваюча”. Функції |товарів і надає можливості|(пролонговані) – банк | |позичкового %: 1) розподіл |покупцеві користуватися |переніс терміни за | |прибутку – раціональне |товаром до отримання |проханням клієнта 4) | |тимчасове використання К. |коштів від реалізації |прострочені – не | |для отримання доходу та на |своєї продукції. Тобто |погашені в строк. | |сплату % і одержання |він прискорює кругообіг |Загальні принципи банк. | |власного прибутку. 2) |капіталу. Як правило, |К: цільовий хар-р, | |збереження позичкового |ком. К. є |забезпечення повернення;| |капіталу - повернення суми |короткостроковим, |строки повернення; | |кредитору. Роль: 1) % |обслуговує тільки |платність. Державний К. | |сприяє ефективному |реалізацію товарів (а не |– К. , де один із | |використанню К., зміцнює |отримання прибутку), |учасників (позичальник | |комерційні та господарські |зменшує час авансового |чи кредитор) є держава. | |розрах. 2) збільшення |капіталу в товарній формі.|Призначення - вирішення | |доходів банків, зміцнення |Термін та розмір його |держ. проблем: дефіцит | |їх стійкості. 3) ефективне |залежить від: ступеня |держ. бюджету, К. | |використання суб’єктами |дефіцитності товару на |окремим суб’єктам | |власних коштів 4) стимулює |ринку, фін. стану |господарювання, | |заощадження в банки, |контрагентів, довіри до |населенню тощо. | |зберігає гр. від |покупця тощо. |Споживчий К. – надається| |знецінення, є додатковим |Закономірності ком. К: |на споживчі цілі юр. чи | |доходом населення. Види %: |його рух збігається з |фіз. особам. Надається | |1) облігаційний – норма |рухом промислового |банками, кред. | |прибутковості по борговим |капіталу, тобто зростає |установами (ломбард , | |ЦП, вище депозитних. |обсяг вир-ва і кредит теж |під-ва зв’язку (телеф. | |Диференціація по рейтингу |поширюється і навпаки. |розмови в кредит), | |емітенту облігацій, по |Банківський К. – коли одна|орг-ції – продаж | |терміновості облігацій. 2) |із сторін К. угоди є банк.|товарів в розстрочку | |Банківський - а) депозитний|Його об’єкт – гр. капітал,|тощо), спец. Фонди на | |- вкладникам, основа: |відокремлений від |під-вах. Роль: | |термін депозиту (чим вище |промислового капіталу. |забезпечення соц. потреб| |термін, тим вище %) б) % |Банк може бути як |населення; формування | |ставки по К, які видаються.|позичальником (вклади, |платоспроможного попиту | |Критерії: термін К., сума, |депозити, міжбанк. К), так|населення ( розвиток | |якість забезпечення, хар-р |і кредитором (К. |економіки, процесу | |відношень із клієнтом в) |клієнтам). Він сприяє |реалізації, ріст | |при встановленні базової -|обороту капіталу і його |прибутку і доходів держ | |банки беруть до уваги |нагромадженню. Від хар-ру |бюджету, регулювання гр.| |рівень інфляції, ступінь |використання він |обігу в країні. | |ризику, розмір офіційного %|поділяється на: 1) позичка|40. Розвиток кредитних | |НБУ. 3) офіційна ставка НБУ|капіталу – за допомогою |відносин в перехідній | |- вона є орієнтиром для |якої збільшується капітал.|економіці Україні. | |визначення всіх інших |2) позичка гр. – збільшує |З переходом до ринку | |ставок, виділяє кредити |рух гр. як платіжного |після одержання | |комбанкам, показує політику|засобу без розширення |незалежності України | |НБУ «дорогих» або «дешевих»|вир-ва. Ознаки банк. К.: |склад кредиторів та | |грошей., встановлює |за об’єктами кредитування:|позичальників змінився. | |облікову і ломбардну |1) к, в основний капітал –|Основні кредитори – | |ставку. |на реконструкцію, буд-во |державні та комбанки. | |38. Функції та роль |тощо. 2) в оборотний |Позичальники – приватні | |кредиту. |капітал – для сировини, |та колективні під-ва, | |Функція – вплив на зовнішнє|покриття дефіциту коштів |держ. власність, | |середовище, який здійснюють|тощо. 3) на споживчі |приватні під-ці, | |усі форми і різновиди К, |потреби – на придбання |громадяни. Комбанки від | |вони хар-ють призначення |житла, ам тощо. За |кредитування окремих | |К., “роботу”, яку він |хар-ром повернення: 1) з |об’єктів перейшли до | |виконує та його роль. |одноразовим поверненням – |суб’єктів, дбаючи про | |Перерозподільна ф. – |погашення у зазначений |свої доходи і повернення| |переміщення ресурсів між її|день, 2) у розстрочку – по|К., на покриття дефіциту| |окремими суб’єктами, |мірі надходження виручки, |оборотного капіталу | |секторами тощо на засадах |окремими платежами, 3) з |під-в. У 1991 р. | |повернення, тимчасово |регресією платежів – при |Законами України було | |використовуються |К. під гарантію. За |легалізовано ком. | |суб’єктами, не змінюючи їх |терміном користування: 1) |кредит, вексельний обіг,| |первинного права власності.|короткостроковий – до 1р.,|якій здійснювався зг до | |Значення: 1) переміщення |2) середньостроковий – |Женевської вексельної | |гр. прискорює оборот |1-3, 3) довгостроковий |конвенції. У 1993 р. | |капіталу, сприяє розширенню|(більше 3). За сферою |затвердили Порядок | |вир-ва 2) вільні кошти |суспільного відтворення - |проведення банками | |спрямовують через К. на |1) у сферу вир-ва 2) у |операцій з векселями, де| |продукцію з зростаючим |сферу споживання. За |визначалось, що ком. | |попитом ( одержання вищих |порядком надання К: 1) |кредит може надаватися | |прибутків, технічного |прямий 2) непрямий – між |і з оформленням | |прогресу, ефективності |кредитором та |векселів. 1994 – процес | |вир-ва. Це ключова ф. |позичальником є |монополізації К., | |Емісійна ф.- забезпечення |посередник. За методом |зосередження його в | |потреб обороту в платіжних |надання: 1) одноразові – |руках великих укр. | |засобах, але ця ф. має |при виникненні потреби у |банків. Це привело до | |багато сумнівів і |позичальника; 2) |використання К. в | |сперечань, бо емісію гр. |перманентно – клієнтам, |інтересах групувань, які| |виконує банк. сис-ма. Ф. |які мають постійні кред. |здійснювали контроль над| |кредиту, що реалізується в |відносини з банком; 3) |іншими банками. Із-за | |гр. сфері, полягає в тому, |гарантовані – банк бере на|дефіциту кред. ресурсів | |що К. забезпечує найкращі |себе договірні |банки надавали | |передумови для ефективного |зобов’язання надати К. |короткострокові К | |регулювання обороту гр. в |протягом певного періоду у|переважно в сфері обігу.| |інтересах повного |визначеному розмірі. За |В 1995 після випуску | |задоволення потреб ек. в |схемою надання – 1) |облігацій внутрішньої | |платіжних засобах і |кредитна лінія – |держ. позики обсягу | |підтриманні достатньої для |використання К. поступово,|набув держ. кредит. | |ек. розвитку стабільності |в межах обговореного |Основними умовами було: | |гр. К. розширює масу |угодою суми та терміну. 2)|високій дохід на | |платіжн. засобів в обороті |револьверні – автоматичне |облігації, зарахування | |при виникненні потреби |поновлення К. за угодою, |сум за рах. резервів | |через комерційні векселі, |3) контокорентний – через |комбанків, звільнення | |банк. депозити, при |контокорентний рах. в |від податку на прибуток | |прискоренні гр-кредитного |межах ліміту, зарахування |тощо. Але з погіршенням | |мультиплікатора, |всіх надходжень в рах |умов | |рефінансування комбанків. |погашення |гр. оборот через зміну | |Це забезпечують держ. |процесі відтворення, |пропозиції гр. | |органи монетарного |розвитку вир-ва, торгівлі |(формування готівки та | |управління. |та ін. сфер. |депозиту - додаткові | |Контрольно-стимулююча ф – |42. Поняття банківської |резерви, позички | |високий стимулюючий ефект і|системи, її структура та |комбанкам, купування ЦП)| |обмеженість |функції. Поняття банку. |і зміни ціни на гр. – | |адміністративного впливу на|Банк в ек. розумінні – це |рівень % ставки. Резерви| |контрагента, глибокий ек. |фін. посередник, що |ЦБ поділяються на 1) | |аналіз та його оцінка, його|виконує комплекс базових |нагромаджувальні | | |операцій: акумулює гр. ек.|(обов’язкові) 2) вільні | |держ. позики та невиконання|суб’єктів з правом |(надлишкові), встановлює| |Урядом своїх зобов’язань з |вільного розпорядження |норму обов’язкового | |боку банків інтерес та |ними; вільно розміщає їх у|резерву для комбанків. | |вклади ресурсів |доходні активи від свого |ЦБ поєднують риси банк. | |скоротились. 1996 – |імені і під свою |установи і держ. органу | |відновлення споживчого К., |відповідальність; |управління. Вони | |надавався К. населенню під |повернення власникові |використовують | |заставу рухомого майна |готівки, перерахування в |кредитування, операції з| |ломбардами, та нерухомого –|інш. банки. Банк. сис-ма –|ЦБ тощо як інструменти | |комбанками, продаж товару в|законодавче встановлене, |управління гр. ринком, | |розстрочку. 2000 – К. |строго структурована |керуючись держ. | |талановитій молоді на |сукупність фін. |інтересами та | |навчання в вищих закладах. |посередників гр. ринку, |законодавством. За | |Комбанки надавали К. малим |які займаються банк. |правовим статусом ЦБ – | |під-вам, які розвивались за|дія-тю. Первинну основу |самостійно юр. особа, | |рах. них, так і великим |банк. дія-ті складає |його майно | |під-вам. НБУ підтримував |комплекс з 3-х операцій: |відокремлюється від | |їх, надавав К. комбанкам в |1) приймання гр. коштів |майна держави, може їм | |розмірі статутного фонду. |від клієнтів на вклади 2) |розпоряджатися як | |Держ. банки (Ощадбанки, АПБ|представлення клієнтам |власник. Організаційний | |“Україна”) теж допомагали |кредитів та створення |статус ЦБ – визначення | |кред. ресурсами. Але згодом|нових платіжних засобів 3)|завдань та функцій, | |вони почали відчувати фін |здійснення розрахунків між|формування статутного | |труднощі через несвоєчасне |клієнтами. Необхідність |капіталу, | |повернення К. Але |відокремлення банків в |взаємовідносини банку з | |незважаючи на все під-ва, |окрему інституційну |держ. органами (з | |використовуючи власні |структуру , тобто в банк. |фіскальною, ціновою, | |кошти, кредити, нац. та ін.|с-му: банки виконують |інвестиційною | |інвестиції поступово почали|суспільно-корисні та |політикою), визначення | |виходити з кризи, |необхідні функції і в той |керівництва. ЦБ | |відновлювати вир-во і |же час діють, як ком. |взаємодіє з урядом через| |експортувати продукцію на |структури, тому необхідно |фінансування дефіциту | |зовнішній ринок. Поступово |створити особу с-му |держ. бюджету. ЦБ | |припинилось падіння обсягів|регулювання банк. дія-ті |виникли на прикінці 18 | |вир-ва. З 2000 почалась |та нагляду за банк. |ст. на базі емісійних | |його зростання, крива ВВП |дія-тю. Проявляються: в |банків. Це була епоха | |почала йти вгору. |створенні гр.; зберігають |промислової революції, | |41. Поняття кредитної |накопичення суспільства; |зріст машинної | |системи та її побудова. |банки займаються ком. |індустрії, поява нових | |К. сис-ма – совокупність |дія-тю, ціль – прибуток; |галузей, активізація | |фін. посередників гр. ринку|високо рисковані дії – |дія-ті банків ( | |та сам гр. ринок, тобто |риск кредиту; формує |поширення гр. маси і | |фін. посередництво. Гр. |платіжну с-му. Основні |підвищення значення | |ринок за хар-ром зв’язку |ознаки б. с-ми: 1) |банкнотного обігу, | |між кредиторами та |дворівнева побудова б. |потреба в надійному | |позичальниками поділяється |с-ми. На 1-му рівні |платіжному засобі. | |на сектор прямого та |знаходиться банк, який |Держава повинна була | |непрямого фінансування. |згідно з законодавством |регулювати гр. обіг | |Саме у секторі непрямого |дається статус ЦБ. На |через централізацію і | |фін-ня з’являється третій |нього покладається |концентрацію емісії | |ек. суб’єкт. Вони |відповідальність за |банкнот. Право | |називаються фін. |стабільність нац. гр. |емітування закріпила з | |посередниками, а їх дія-ть |одиниці та за сталість |одним емісійним банком і| |з акумуляції вільного гр. |б.с-ми країни. На 2-му |мала змогу впливати на | |капіталу та розміщення його|рівні знаходяться банки, |пропозицію гр., | |серед |які займаються ком. |фінансувати держ. | |позичальників-витратників |дія-тю, тобто обслуговують|витрати. Тобто потреба в| |наз. фінансовим |ек. суб’єктів. 2) |централізації банк. | |посередництвом. Вони |централізоване регулювання|емісії спричинила | |базуються на одному фін. |дія-ті банків ЦБ і його |виникнення емісійних | |ринку з одним суб’єктом – |нормативами. Органи банк. |банків. Основні засади | |вільними гр. коштами. |регулювання встановлюються|дія-ті ЦБ: 1) це | |Основні фін посередники – |для комбанків ряд |емісіонні центри | |банки та небанківські |нормативів, які |готівково-гр. обігу. | |фін-кред. установи. |регламентують достатність |Монопольне право емісії | |Загальне для них: 1) всі |капіталу, ліквідність |гр. коштів. 2) це банки | |фін посередники працюють в |банку, б. риски. 3) |банків; касове, кредитне| |секторі непрямого фін-ня, |наявність єдиного для всіх|та розрахункове | |2) вони акумулюють гр. |банків механізму керування|обслуговування комбанків| |кошти та розміщають їх в |банк. резервами. |3)це банки регулювання | |доходні активи від свого |Замикається на ЦБ. 4) |та догляду, встановлюють| |ім’я. При цьому вони |створення єдиної |право поведінки, ек. | |створюють власні |інфраструктури |нормативи, резерви. 4) | |зобов’язання та вимоги. |міжбанківського |банкір уряду та їх фін. | |Банк, як позичальник |призначення. Наприклад, |агент 5) провідник | |створює свої зобов’язання |банки здійснюють міжбанк. |гр-кредитн. (монетарної)| |перед вкладниками. 3) |розрах., ЕС - система |політики. 6) отримання | |прибуток фін. посередн. |ТАРГЕТ міжбанк. розрах, в |прибутку не є метою | |формується, як різниця між |Україні – с-ма електр. |дія-ті ЦБ. Основне – | |доходами від розміщення |платежів. Функції б.с-ми:|регулятивний початок. | |акумулюючих гр. коштів та |1) трансформаційна – ЦБ |НБУ створен в 1991. 1999| |витратами, які пов’язані з |через рефінансування |– з-н про Нацбанк, | |їх залученням. |здійснює всі міжбанківські|регламентується | |Відмінність: 1) банки не |операції (кредитні |конституцією. НБУ | |тільки акумулюють тимчасово|аукціони, кредитування |підпорядковується | |вільні кошти, а й самі |тощо) і трансформує гр. |Верховній Раді та | |створюють гр. в процесі |ресурси за строками, за |Президенту. Органи | |депозитно-кредитн. дія-ті. |розмірами, за ризиками, в |управління: Рада НБ – | |А установи – тільки |регіональному аспекті. ЦБ |15 чол, 7 з казначеїв | |акумулюють. 2) банки |підвищує трансформаційний |Верх. Ради, 7 від | |здійснюють розрах-кас. |потенціал |Президента, Голова. 2-й | |обслуговування всіх інших |вузькоспеціалізованих |орган – Правління НБ. | |фін-кредитн. посередників, |банків через кооперацію з |Голова - ВР | |тому можуть використовувати|універсальними банками. 2)|44. Побутова та розвиток| |їх вільні гр. Класифікація |емісійна – ключова, ф-ція |НБУ. | |груп: 1) Банки – від |створення плат. засобів і |НБУ утворено в 1991 р. | |цільового призначення: |регулювання гр. обороту |зг з З-ном України “Про | |центральні та комерційні. |через зміни попиту на гр, |банки та банк. дія-ть”, | |Небанківські – 2 критерії: |тобто управляє пропозицією|як емісійний центр, який| |1) хар-р залучення вільних |гр. через ЦБ і всі банки |відповідає за збереження| |коштів: на договірній |2-го рівня. 3) |монетарної стабільності.| |основі (страхування, ПФ); |стабілізаційна – банки в |Правовий статус визначен| |емісія та розміщення |процесі своєї дія-ті |Конституцією України, де| |власних ЦП (інвестиційні |забезпечують стабільність |надано право | |компанії розміщують свої |гр. ринку: страхування |законодавчої ініціативи | |ЦП). 2) хар-р наданих |банк. ризиків та банк. |у Верховній Раді. НБУ –| |послуг: страх Ко, ПФ, К. |депозитів; створення |особливий центральний | |товарищества, лізингові Ко,|внутрібанк. резервів для |орган держ. управління, | |інвестиційні Ко. |покриття рисків; створення|основними функціями | |Економічне призначення |механізму обов’язкового |якого є забезпечення | |посередників: забезпечення|резервування депозитів |стабільності нац. гр. | |суб’єктів гр. ринку |(11-15%); встановлення для|одиниці – гривні. НБУ | |максимально сприятливими |банків обов’язкових ек. |забезпечує стабільність | |умовами для їх успішного |нормативів (кредит не |цінової та банк. с-ми. | |функціонування, на |більше 25% від основного |Структура: центральний | |підвищення ефективності їх |фонду); створення с-ми |апарат, територіальні | |дія-ті. Переваги: 1) |банк. нагляду (НБУ); |управління в обл і | |оперативне розміщення |створення механізму |Кримський автономн. | |вільних коштів в доходні |рефінансування банків. |Республіці, розрах | |активи для кредиторів, |43. Центральні банки, їх |палати, | |мобілізування додаткових |походження та основні |Банкнотно-монетн. двір, | |коштів для вир-ва та |засади діяльності. |Держ. скарбниця, | |повернення їх для |Головне призначення – це |Центральне сховище гр., | |позичальника. 2) скорочення|управління гр. оборотом з |спеціальні під-ва, | |витрат суб’єктів на |метою забезпечення |необхідні для дія-ті | |формування вільних коштів, |стабільного неінфляційного|банку. Існує дворівнева | |розміщення їх та |розвитку ек-ки. ЦБ впливає|с-ма управління ЦБ: 1) | |запозичення податкових. 3) |на |Рада НБУ (15 осіб, | |послаблення фін. ризиків |банки з галузевою |комбанків. В депоз. | |для суб’єктів, вона |спеціальністю – |зобов’язаннях домінуючим| |перекладається на |обслуговування у межах |є депозит до запитання в| |посередників ( збільшення |певної галузі гос-ва, з |нац та інвалюті (62,4%).| |дохідності позичкового |функціональною |Вони зросли після | |капіталу, скорочення витрат|спеціалізацію – вузьке |введення грн., що | |на фін. операції. 4) |коло спеціалізованих |свідчить про довіру нац.| |надання додаткових послуг |операцій (інвестиційні, |гр. Активи комбанків | |посередниками, як |іпотечні, ощадні тощо). |зростають за рах. | |страхування, пенсійне |Початок банків – 6-7 ст |кредитних операцій | |забезпечення, права |від храмів до приватних |(короткострокові), | |власності. Посередники |осіб завдяки розвитку |наданих промисловості і | |позитивно впливають на |торгівлі. Англійський банк|торгівлі, під-вам, | |кругообіг капіталу в |- класичний приклад |зростає кредити на | |призначені Радою, 7- |капіталістичного б. 17 ст |інвестиційну дія-ть. | |Президентом Укр на 7 років)|– поява акціонерних |Поступово суб’єктами | |. Вона розробляє основні |товариств, 19 ст – |кредитування стали госп.| |засади гр-кредитн політики |акціонерні банки на |колективної форми | |та контроль за ними, її |провідних позиціях. Роль |власності, приватні, | |методи та інструменти, |б: передача гр. капіталу |міжнародні, держ під-ва | |дохід та витрати банку. 2) |від накопичення до |та юр. особи. Важливий | |Правління НБУ – реалізація |використання; економія |розвиток кред. | |монетарної політики, |суспільних витрат, |населення, перевага | |організація дія-ті банку, |сприяють зростанню вир-ва,|кред. на поточні | |склад формується Головою |капіталу, інвестиції. |потреби. Розвиток кр. | |НБУ при затвердженні Ради |Засновники б: вітчизняні |послуг банків: овердрафт| |НБУ. Голова визначається |та зарубіжні юр та фіз |(фіз та юр. особи), | |ВР на 5 років. Голова Ради|особи за винятком народних|операції РЕПО, за | |обирається на 3 роки. |депутат та ін. виконавч. |векселями, за | |Принципи НБУ: 1) |органів влади, партій, не |факторинговими та | |незалежність банку – органи|військовослужбовці, кадри |експортно-імпортними | |виконавч. та держ. влади не|суду, прокуратури, з |операціями. Але існує | |мають право втручатися. 2) |органів управління. З |велика кількість | |контроль парламенту та |метою незловживання |прострочених, | |президента за дія-тю банку |владою. Банк реєструється |пролонгованих і | |3) економічна самостійність|в НБУ, отримує ліцензію на|сумнівних кр. Це | |– видатки за рах. власних |здійснення певних |пов’язано з наявністю | |доходів 4) централізація |операцій. Вищий орган |ризиків щодо повернення | |сис-м – реалізація єдиної |управління – збори |кр., інфляція очікувань,| |держ. монетарної політики в|акціонерів, виконавчий |відсутність механізму | |усім регіоні. 5) єдність |орган – Правління (керує |захисту інтересів | |сис-ми – спільність цілей |Голова) , пайовим – |банків. Інвестиційні | |та завдань. 6) Вертикальна |дирекція (Генеральний |операції – важливий вид | |структура управління банком|директор). |активних операцій | |- посади за наказами |Операції б: в залежності |банків, при прискоренні | |управлінь НБУ. Функції: 1) |від хар-ру та відображенню|приватизації очікується | |емісійний центр – |на балансі операцій |пожвавлення банк. дія-ті| |організація і регулювання |існують пасивні, активні |на ринку ЦП. Успіх банку| |гр. обігу, прогнозує його, |та банківські послуги. |визначається його фін. | |зберігання гр. та |Пасивні – операції по |результатами, | |інкасація. 1992 – гр. |мобілізації ресурсів, 3 |співвідношенням доходів | |реформа укр. крб., емісія |групи, залежать від виду |і витрат. Найточніший | |грн. 2) визначає дизайн, |ресурсів: 1) операції по |показник фін. результату| |номінал, сис-му захисту, |формуванню власних |є показник відношення | |ознаки 3) забезпечує |ресурсів б. (уставний |чистого прибутку до | |комбанки готівкою, розрах і|капітал, резервний фонд) |акціонерного капіталу | |кредитне обслуговування. 4)|2) депозитні операції – |(ROE). Рекордним цей | |банк банків – СЕП при |основний ресурс, 3) |показник був в 1994 р, | |міжбанк розрах. З 1994 – |недепозитні – залучення |коли в Україні була | |кредитні аукціони, 1996 – |позикових средств на |гіперінфляція. Причина | |ломбардне кредитування |міжбанківському кред. |цієї ситуації є зміна | |комбанків під облігації |ринку та випуск боргових |чистого прибутку і | |внутрішньої держ. позики. |зобов’язань. Структура |сплаченого статутного | |1997 – рефінансування через|пасивів в Укр: залучені |фонду. Велика проблема у| |ЦП на управління |ресурси – 88% (кошти юр |комбанків України є | |ліквідністю гр. ринку та |осіб 39%, фіз осіб 22%, |недостатність капіталу, | |кредитування уряду для |ЦП, емітовані банком 3%, |неякісна структура | |вирішення бюджетних |кошти НБУ-6% та інші) та |активів. З цього виникає| |проблем. 5) банк. |власні кошти – 12%. |проблеми в банках, НБУ | |регулювання та нагляд через|Активні операції: 1) |переводить їх на режим | |службу банк. нагляду у |кредитні –45% 2) |фін. оздоровлення, | |складі центрального |вкладення, інвестиції в ЦБ|половина знаходиться у | |апарату. 6) кредитування та|–6%, 3) формування касових|стадії ліквідації. За | |розрах-касове |залишків та резервів –12% |1992-1999 ліквідовано 69| |обслуговування уряду, 7) |4) основні фонди –8% 5) |банків, 16 у 1998 . | |платіжний агент уряду |інші активи. |Знизилася ліквідність і | |стосовно зовнішнього боргу |Банк. послуги – дії банк. |платоспроможність | |– розпорядник кредитів від |установ на замовлення |банків, фін. стан та | |МВФ, складає платіжн. |клієнтів, які не пов’язані|активи. Для успішної | |баланс та звітність про |із залученням додаткових |дія-ті банку велике | |борг України. 8) провідник |ресурсів. Основна форма |значення має їх | |монетарної політики – |оплати – комісія. Послуги:|стабільність, здатність | |управління гр. обігом, |1) ліцензовані – з |банку відповідати за | |забезпечування ек. та фін |ліцензії НБУ: |свої зобов’язання, | |стабільності нац валюти. |обслуговування рах-ків |забезпечувати | |1994 – НБУ встановив |клієнтів у нац та валюті, |прибутковість. | |офіційну % ставку, розмір |інкасація, депозити, |Стабільність можлива при| |обов’язкового резервування.|видача гарантій тощо 2) |підтриманні системи ек. | |1999 – скасування валютн. |чисті – послуги без |параметрів, що | |обмежень, отримання |ризиків для активів б: |встановлює ЦБ. Банк. | |кредитів від МВФ. Політика |розрахунки за кошти |система України за 10 | |НБУ повинна бути |клієнтів, інкасові та |років перейшла до нового| |направленою на: 1) |касові послуги тощо 3) |шляху розвитку. | |внутрішня та зовнішня |комісійні – послуги з |47. Небанківські | |стабільність грн. 2) |стягненням комісії: |фінансові кредитні | |стійкість банк. с-ми 3) |депозитарій, розміщення ЦП|установи. | |стимулювання |тощо 4) гонорарні - |Небанк кр. установи – | |кредитно-інвестиційної |отримання обумовленої |фін. посередники гр. | |дія-ті комбанків. |наперед плати: лізинг, |ринку, які здійснюють | |45. Банки 2-го рівня, їх |трастові посл 5) спредові |акумуляцію заощаджень і | |походження, види, правові |– дохід від різниці між |розміщення їх у дохідні | |основи організації, |комісією від клієнта та |активи: у ЦП та кредити | |операції. |комісією при організації |(довгострокові). Спільне| |Комбанки – кредитн. |даної посл 6) балансові – |з банками: 1) | |установи, що здійснюють |облік на баланс. рах: |функціонують у секторі | |універсальні банк. операції|кредитні, валютні тощо, |опосередкованого | |для під-в, установ і |позабалансові – гарантії, |фінансування; 2) | |населення головним чином за|поручительства. |формують свої пасиви, | |рах. гр. коштів, залучених |46. Особливості формування|випускають боргові | |у вигляді внесків і |комбанків в Україні. |зобов’язання 3) | |депозитів. Вони здійснюють|Створення нац. дворівневої|розміщують ресурси в | |розрах-кас. обслуговування |банк. с-ми після прийняття|активи, купують боргові | |юр та фіз осіб, приймають |З-ну “Про банки та банк. |зобов’язання, створюючи | |вклади, ведуть рах. банків-|дія-ть” в 1991. Визначено |власні вимоги 4) | |кореспондентів тощо. Їм |1-й рівень НБУ, 2 |зобов’язання більш | |забороняється займатися |–комбанки. В 2000 |ліквідні. Відмінності: | |дія-тю в сфері матер. |кількість комбанків 203 в |1) не пов’язані з | |вир-ва і торгівлі матер. |тому числі акціонерні |базовими банк. | |цінностями, страхуванням, |товариства, відкриті та |операціями 2) не впливає| |монополізувати ринок банк. |закриті, ТОВ з обмежен. |на пропозицію гр., не | |посл. Класифікація: 1) за |відповідальністю, з 1994 |створює депозити, не має| |формою власності: унітарні |з’являлися комб. з ін. |обов’язкового | |– власник держава чи |капіталом. За активами |резервування 3) | |приватна особа (Ощадбанк, |поділяються: найбільші |вузькоспеціалізовані, | |Ексімбанк), Стат. Фонд за |(понад 1 млрд.грн), великі|здійснюють дія-ть за | |рах. бюджетн. коштів і |(понад 100), середні |хар-ром коштів | |кошт. бюджетн установ. |(понад 10) –переважна |кредиторів, та за своїми| |Колективні – комбанки з |більшість, малі (за 10 |додатковими послугами. | |колективн. формою |млн.грн). Баланс. капітал |Особливість: депозитні | |власності: 1) АКБ – |створюється за рах стат. |кошти не можуть вільно | |відкрита (124 б.) та |капіталу, резервних |використовуватись | |закритий (49 б.) тип |фондів, прибутку минулих |небанк. фін. установами.| |власності за рах. капіталу |років, поточного року та |Вони поділяються на | |засновників (Промінвест) 2)|ін. капітал. Залучення |договірних фін. | |пайові (28, ТОВ) – внески у|вільних коштів та |посередників, які | |статутн. фонд, кожний |спрямування їх на розвиток|залучають кошти на | |учасник зберігає право |нац ек, збільшення |підставі дог з | |власності. 2) від розміру |депозитів – робота |кредитором: страх. | |активів – малі – активи |зобов’язань, на капітал |компанії, ПФ, ломбарди. | |менше 50 млн.грн (57 б), |банку, не більше 25% 2) | | |середні –більше 50 млн |надання кредитів інш. |на кредитні та | |(37), найбільші – більше |банкам не більше 200% його|інвестиційні операції. | |100% (53), 7 б – крупні |капіталу 3) отримання |Кредитні – надання і | |(Аваль, Укрєксімбанк, |кредитів від ін. банків не|погашення банк. позичок | |Ощадбанк, Укрсоц, ПУМБ) 3)|більше 300% капіталу. 4) |на принципах | |від наявності філій |вкладення в інвестиції не |строковості, цільового | |комбанки – багатофілійни, |більше 50% капіталу. |хар-ру, платності | |малофілійні, безфілійни. 4)|Прибутковість залежить від|кредиту на певних умовах| |від діапазону операцій і |відношення доходів та |і вимогах зг нормативів | |сектору ринку – |витрат. ЇЇ вимірювання: |НБУ. Загальна сума Кр. | |універсальні – широкий |1) прибутковість банк. |не повинна перевищувати | |спектр дія-ті, з |активів (ROA) – |восьмикратний розмір | |клієнтською спеціалізацію –|співвідношення чистого |власних коштів. Кр. | |основні засновники |прибутку й активів. |видається юр та фіз | |кооперативи (1990-1993р. на|Показує скільки чистого |особам, рішення | |Україні), |прибутку дає одиниця |приймається колегіально,| |та на інвестиційні фін. |активів банку 2) |враховують фін. | |посередник, які залучають |прибутковість акціонерного|стабільність | |кошти через продаж своїх ЦП|капіталу (ROE) – |позичальника, вид його | |(акцій, облігацій тощо): |відношення чистого |дія-ті та заставу. При | |інвест. фонди, фін. |прибутку до акціонерн. |банк Кр. використовують | |компанії тощо. Страх. |капіталу, приблизно |прості, спеціальні та | |компанії – фін. |дорівнює дивідендам |контокорентні рах. | |посередники, надають страх |акціонерів 3) %% маржа |Простий – активне | |посл., формують спеціальні |(SPRED) – показник банку, |сальдо, кожна проводка | |страх. фонди на підставі |як посередника між |по кр. оформлюється | |дог. з фіз та юр особами, |вкладниками та |док-ми, найбільш | |виплачують гр. у |позичальниками. СПРЕД = |поширена форма. | |обумовлених розмірах у разі|(%% доходи/доходні активи)|Спеціальний – при | |настання страхов. випадків.|– (%% витрати/платні |кр-нні. векселями, | |Методи роботи страх |пасиви). На його розмір |виникає кредитове | |компаній: продають страх |впливають: склад та обсяг |сальдо, яке | |поліси, мобілізують певні |залучених коштів, розмір |зараховується відразу на| |кошти, розміщують їх у |кредитних та ін. вкладень,|рах. позичальника. | |дохідні активи, з яких |враховуються також чистий |Контокорентний рах – | |покривають свої операційні |прибуток на одну акцію, |активно-пас. рах., на | |витрати, одержують |чиста %% маржа. |якому обліковуються всі | |прибутки. З мобілізованих |Прибутковість важлива для |операції банку з | |коштів створюють резерви |банку, для його капіталу, |клієнтом, як позичковий | |для виплати відшкодувань |його зростання, для |рах з дебет. або кредит.| |при страхових випадках. |виплати дивідендів, але з |сальдо. Банк контролює | |Пенсійні фонди – фін. |урахуванням і міn |використання кр, | |посередники, які акумулюють|ризиків. Тому головне |своєчасне його | |кошти юр. та фіз осіб у |завдання банку – |повернення і сплату %%. | |цільові фонди, з яких |балансування між |Інвестиційні операції – | |виплачуються кошти після |прибутковістю та ризиком. |вкладання кошт. в ЦП | |певного віку. Внески до ПФ|56. Характеристика |під-в (держ, | |постійні і прогнозовані. |пасивних операцій |колективних, приватних) | |Тому розміщення вільних |комбанків. |на тривалий період часу.| |коштів в довгострокові |Пасивні операції – це |Інвестиційні ЦП – | |доходні активи (облігації, |операції, за допомогою |боргові зобов’язання у | |державні ЦП), чим |яких банки формують свої |вигляді акцій, | |покривають свої операційні|гр. ресурси для проведення|облігацій, векселів | |витрати, та виплачують |кредитн, інвестиційн та |тощо. Вони створюють | |пенсії понад суми пенс. |інш. активних операцій. |вторинний резерв для | |внесків. ПФ бувають |Ресурси комбанків – це |задоволення потреб у | |державні (створення |сукупність гр, що |додаткових коштах, що | |центральних та місцевих |перебувають у його |перевищують ресурси. | |органів, відрах. з зпл, |розпорядженні і |Мета: безпека гр. | |тому розміщення коштів |використовуються для |коштів, їх | |переважно в держ ЦП) та |використання певних |диверсифікація, дохід та| |приватні (створення певними|операцій. Існують власні |ліквідність. Існують | |фірмами для виплати пенсій |ресурси – статутні, |такі фактори ризику: | |та допомог своїм |резервні фонди для |кредитний – емітент не в| |працівникам, розміщення |забезпечення фін. |змозі сплачувати свої | |коштів в ЦП фірм, які їх |стабільності дія-ті банку,|фін. зобов’язання; | |створили) Ломбарди – фін |він страхує інтереси |фінансовий – | |посередник, видає позички |вкладників та кредиторів. |непередбачені зміни на | |населенню під заставу |Поділяється на основний |ринку ЦП призводять до | |рухомого майна. Лізингові |(статутн, резервн фонди, |втрат із-за продажу їх | |компанії – фін. |неперозподілен приб |зі знижкою. Процентний –| |посередники, які придбають |минулих років) та |коливання ринкових | |предмети тривалого |додатковий (загальн. резер|ставок при фіксованому %| |користування та передачі їх|за активними операціями і |на облігації. | |в оренду фірмам-орендарям |поточн доходами). |Інвестиційна дія-ть | |для їх дія-ті, які |Статутний фонд при |повинна систематизовано | |поступово сплачують їх |відкритому АТ формується |контролюватися, | |вартість по строку. |від передплати на акції ,|захищатися від ризику | |Особливість: кредитування в|в закритому – через |збитків та втрат | |товарн. формі, має |перерозподіл акцій між |ліквідності. Кред та | |довгостроковий хар-р. |засновників. Резервн. фонд|інвест операції тісно | |Інвестиц. фонди (банки, |покриває збитки, оплата |пов’язані між собою. Їм | |компанії) – фін. |дивідендів, це стійкість |притаманні ризики, для | |посередники, управляють |комбанку. Його рівень 50% |запобігання й | |вільними коштами інвест. |від статутного фонду. |оптимізації яких банки | |призначення. Вони |Існують спеціальні фонди |використовують певні | |акумулюють гр. дрібних |для розвитку банку за рах |інструменти. | |інвесторів шляхом випуску |прибутку. |57. Кредитні операції. | |власних ЦП, а потім |Залучені ресурси – кошти |Хар-ка та класифікація | |розміщують їх в акції |на поточн, депозитних та |операцій. Методи | |корпорацій та держ. ЦП. |ін. рах. клієнтів, які |управління ризиками. | |Доходи їх з дивідендів та %|розміщуються на активах з |Кр. операції належать до| |з ЦП, та курсов. різниці. |метою отримання прибутку |активних операцій банку.| |Вони бувають відкриті - |чи забезпечення |Активні операції банків | |власники мають право |ліквідності банку. |– дія-ть із | |продати акції самому фонду,|Поділяються на депозитні: |використанням власного | |який повинен їх купувати, |1) до запитання – на |капіталу, залучених | |закриті – акції продаються |поточному рах. клієнта для|коштів для одержання | |на вторинному ринку, |розрах по госп. операціям,|прибутку при розподілі | |взаємні фонди гр. ринку – |контокоректні рах – |ризиків і підтриманні | |акції як чековий та |поточні рах з комісією 2) |ліквідності. Поділяються| |високодохідний депозит, які|Строкові – розміщенні |на кредитні та | |виписуються на рах фонду в |кошти в банку на строк від|інвестиційні операції. | |банку, які приваблюють |1 місяця, не здійснюють |Кредитні – надання і | |інвесторів. Фінансові |поточні платежі. Це |погашення банк. позичок | |компанії – через продаж |найкращий вид депозиту під|на принципах | |своїх ЦП кошти направляють |%. Та недепозитні |строковості, цільового | |у позички фіз та юр особам,|(позичені) кошти– залучені|хар-ру, платності | |як короткострокові і |кошти, як міжбанк. |кредиту на певних умовах| |невеликі кредити. Лізингові|кредити, кредити НБУ, |і вимогах зг нормативів | |та факторингові Ко належать|операції з ЦП тощо для |НБУ, видаються в межах | |до цієї групи, так як теж |підтримки поточної |наявних ресурсів. | |кредитують клієнтів. |ліквідності. Міжб. кредит |Загальна сума Кр. не | |48. Стійкість банківської |– розміщення вільних |повинна перевищувати | |системи, її значення та |ресурсів в інших банках. %|восьмикратний розмір | |механізм забезпечення. |ставка нижча ніж за |власних коштів. Кр. | |Для стабільної дія-ті |кредитами господарствам і |видається юр та фіз | |банків створена с-ма ек. |пов’язана з обліковою |особам, рішення про | |нормативів НБУ, яка є |ставкою НБУ. |видачу кр. приймається | |обов’язковою для всіх |Так пасивні операції |колегіально і | |комбанків. Найважливіші |комбанків полягають у |оформлюється протоколом,| |нормативи: статутного |формуванні власної і |в межах параметрів банку| |капіталу (не менше 1 млн |залученої ресурсної бази, |(приоритетні напрями | |евро), платоспроможності |на підставі і за рахунок |кредитування, кред. | |(співвідношення між |якої здійснюються активні |портфель, розмір 1-го | |капіталом і активами банку,|операції. |кр., фін стан | |з урахуванням ризиків. Не |55. Характеристика |позичальника, % ставка | |нижче 8%) і достатності |активних операцій |тощо). Кр. вимагають | |капіталу (відношення |комбанків. |додаткових умов: фін. | |капіталу до активів, |Активні операції банків – |стабільність | |зменшених на резерви. Не |дія-ть із використанням |позичальника його | |менше 4%). Нормативи |власного капіталу, |рентабельність та | |ліквідності – вкладання гр.|залучених коштів для |ліквідність, вид його | |у ліквідні активи: 1) |одержання прибутку при |дія-ті та застава, | |миттєвої ліквідності – |розподілі ризиків і |власне майно, капітал. | |відношення сум на коррах.та|підтриманні ліквідності. |Кр. не видаються: на | |в касі до поточних |Поділяються |покриття збитків в | |зобов’язань банку, не менше|позичальниками поділяється|дія-ті; на | |20% 2) загальної лік-ті – |на сектор прямого та |49. Поняття валюти, її | |відношення загальн. активів|непрямого фінансування. |види, призначення та | |до загальн. зобов’язань |Саме у секторі непрямого |сфера використання. | |банку, не менший 100%, |фін-ня з’являється третій |Конвертованість валюти. | |тобто збалансовані активи |ек. суб’єкт. Вони |Нуйбільш прийнятним є | |та пасиви. 3) |називаються фін. |визнач. валюти як | |співвідношення між |посередниками, а їх дія-ть|будь-яких грошових | |високолік-ними і робочими |з акумуляції вільного гр. |коштів, формування та | |активами – не менше 20%. |капіталу та розміщення |використання яких прямо | |Нормативи ризику – |його серед |чи опосередковано | |змінюваність фін становища |позичальників-витратників |пов”язано із | |та підвищений ризик |наз. фінансовим |зовнішньлекномічними | |операцій, тому мета – |посередництвом. Вони |відносинами. Валюта | |недопущення збитків: 1) MAX|базуються на одному фін. |класифікується за | |ризик на 1 постачальника – |ринку з одним суб’єктом – |кількома критеріями. | |ділення сукупної |вільними гр. коштами. |Основним з них є | |заборгованості та 100% |Основні фін посередники – |емітенська належність | |виданих |банки та небанківські |валюти. За цим критерієм| |збільшення статутного |фін-кред. установи. |виділяють: | |фонду; для бюджетних |Загальне для них: 1) всі |національну в. , яка | |платежів; для банкрутних |фін посередники працюють в|виражена в горшах, що | |під-в; при простроченій |секторі непрямого фін-ня, |емітуються національною | |заборгованості при позиках |2) вони акумулюють гр. |банк. Систеиою.(для | |та несплачених %. При банк |кошти та розміщають їх в |України – гривня). | |Кр. використовують прості, |доходні активи від свого |Іноземну в., виражену в | |спеціальні та контокорентні|ім’я. При цьому вони |грошах, що емітуються | |рах. Простий – активне |створюють власні |банківськими системами | |сальдо, кожна проводка по |зобов’язання та вимоги. |інщих країн.(для України| |кр. оформлюється док-ми |Банк, як позичальник |– всі, крім гривні) | |(плат доручен), найбільш |створює свої зобов’язання |Колективну в., виражену | |поширена форма. Спеціальний|перед вкладниками. 3) |в особливих міжнародних | |– в окремих випадках (при |прибуток фін. посередн. |грошових одиницях, що | |кр-нні векселями), виникає |формується, як різниця між|емітуються міжнародними | |кредитове сальдо, яке |доходами від розміщення |фінансово-кредитними | |зараховується відразу на |акумулюючих гр. коштів та |установами і | |рах. позичальника. |витратами, які пов’язані з|функціонують за | |Погашення кр. за плат. |їх залученням. |міждержавними угодами. | |дорученнями, та за |Відмінність: 1) банки не |(СДР, запроваджена в | |надходжен. коштами за |тільки акумулюють |міжнародний оборот МВФ, | |векселями на спец рах. |тимчасово вільні кошти, а |евро). | |Контокорентний рах – |й самі створюють гр. в |За режимом використання | |активно-пас. рах., на якому|процесі депозитно-кредитн.|в. поділяються на: | |обліковуються всі операції |дія-ті. А установи – |неконвертовані; | |банку з клієнтом, платежі |тільки акумулюють. 2) |конвертовані. | |за дорученням клієнта та |банки здійснюють |Неконверт. є валюти, які| |надходження в вигляді |розрах-кас. обслуговування|неможливо вільно | |вкладів, повернення позик |всіх інших фін-кредитн. |обміняти на іноземні | |тощо. Він як позичковий рах|посередників, тому можуть |валюти за ринковим | |з дебет. або кредит. |використовувати їх вільні |курсом, їх ввіз та вивіз| |сальдо. |гр. Класифікація груп: 1) |жорстко | |Для запобігання ризиків |Банки – від цільового |обмежується.(валюти | |повинно встановити |призначення: центральні та|слаборозвинутих країн, | |потенціал позичальника, |комерційні. Небанківські –|які переживають глибоку | |його обгрунтування кр., |2 критерії: 1) хар-р |і хронічну екон. і | |оцінити його якості |залучення вільних коштів: |фінанс. кризу). | |(репутація, порядність, |на договірній основі |Конверт. є в., які | |забезпечення в минулому), |(страхування, ПФ); емісія |вільно обмінюються на в.| |фін. стан, його ліквідність|та розміщення власних ЦП |інших країн, за курсом, | |, ефективність вир-ва, |(інвестиційні компанії |що формується у | |використання капіталу. В |розміщують свої ЦП). 2) |встановленому порядку, і| |банку використовуються 2 |хар-р наданих послуг: |вільно вивозяться через | |джерела погашення позичок: |страх Ко, ПФ, К. |кордон. Конвертованість | |первинний та вторинний. |товарищества, лізингові |в. можна класифікувати | |Первинні – для стабільних, |Ко, інвестиційні Ко. |за кількома критеріями: | |першокласних клієнтів, які |Економічне призначення |1. За повнотою | |погашають позички у вигляді|посередників: |конвертації: повна; | |доходів постачальника. |забезпечення суб’єктів гр.|часткова. | |Вторинні – забезпечення |ринку максимально |За видами суб”єктів: | |позичальника під кредит в |сприятливими умовами для |зовнішня; внутрішня. | |формі: застави, гарантії, |їх успішного |За характером | |рах від 3-ї особи, іпотека,|функціонування, на |економічних операцій, що| |страхова угода. Банк |підвищення ефективності їх|обсуговуються | |контролює використання кр, |дія-ті. Переваги: 1) |конвертованою валютою: | |своєчасне його повернення і|оперативне розміщення |за поточними операціями;| |сплату %%. При порушенні |вільних коштів в доходні |за переміщенням | |умов контракту банк може |активи для кредиторів, |капіталу. | |довгостроково стягнути кр. |мобілізування додаткових |Повна конвертоність | |та % по ньому з |коштів для вир-ва та |означає можливість | |позичальника, застосувати |повернення їх для |віьного обміну нац. | |штрафні санкції. |позичальника. 2) |валюти на іноземну для | |58. Інвестиційні операції |скорочення витрат |всіх категорій власників| |комбанків. Мета проведення |суб’єктів на формування |та за всіма видами цілей| |операцій та їх |вільних коштів, розміщення|або операцій. | |класифікація. Методи |їх та запозичення |Часткова конверт. | |управління ризиками. |податкових. 3) послаблення|Означає, що нац. Вал. | |Інвестиційні операції – |фін. ризиків для |Обмінюється на іноземну | |вкладання кошт. в ЦП під-в |суб’єктів, вона |з певними обмеженнями. | |(держ, колективних, |перекладається на |Напр., для одних осіб її| |приватних) на тривалий |посередників ( збільшення |обмін дозволений, а для | |період часу. Вони |дохідності позичкового |інших – ні. Якщо | |відносяться до активних |капіталу, скорочення |конвертація нац. Валюти | |операцій банку. Активні |витрат на фін. операції. |доєволена тільки для | |операції банків – дія-ть із|4) надання додаткових |нерезидентів, то вона | |використанням власного |послуг посередниками, як |наз. зовнішньою, а якщо | |капіталу, залучених коштів |страхування, пенсійне |для резидетів – | |для одержання прибутку при |забезпечення, права |внутрішньою. Якщо | |розподілі ризиків і |власності. Посередники |конвертація поширюється | |підтриманні ліквідності. |позитивно впливають на |тільки на платежі за | |Інвестиційні ЦП – боргові |кругообіг капіталу в |поточними операціями, | |зобов’язання у вигляді |процесі відтворення, |вона наз. поточною, яко | |акцій, облігацій, векселів |розвитку вир-ва, торгівлі |тільки на платежі за | |тощо. Вони створюють |та ін. сфер. |рухом капіталу – | |вторинний резерв для |50. Валютний курс. |капітальною. | |задоволення потреб у |Валютні курси - можуть |51. Валютний ринок, | |додаткових коштах при |бути фіксовані, або |суть, види та основи | |вилученні вкладів |гнучкі. Фіксовані - це |функціонування. Фактори,| |клієнтами, що перевищують |система, що припускає |що впливають на попит та| |ресурси. Мета інвест. |наявність зареєстрованих |пропозицію навалютному | |операц: безпека гр. коштів,|паритетів. Фіксовані |ринку. | |їх диверсифікація, дохід та|валютні курси можуть бути |За своїм економічним | |ліквідність. Існують такі |або дійсно фіксовані, що |змістом валютний ринок –| |фактори ризику: кредитний –|базуються на золотому |це сектор грошового | |емітент не в змозі |стандарті, вони можливі |ринку, на | |сплачувати свої фін. |лише за умов золотого |якомуурівноважуються | |зобов’язання (опл доходів в|стандарту, або договірно |попит і пропозиціяна | |формі дивідендів, %%); |фіксовані, що базуються на|такий специфічний товар,| |фінансовий – непередбачені |одній чи кількох валютах |як валюта. | |зміни на ринку ЦП |або на умовно встановленій|За своїм призначенням і | |призводять до втрат із-за |офіційній цін золота. |організаційною формою | |продажу їх зі знижкою. |Гнучкі курси - це |валютний ринок – це | |Процентний – коливання |системи, при який у валют |сукупність спеціальних | |ринкових ставок при |не має офіційних валютний |інститутів та | |фіксованому % на облігації.|паритетів. Тут виділяють |механізмів, які у | |Інвестиційна дія-ть повинна|дві групи валют: плаваючі |основу для с-ми, а с-ма | |систематизовано |валюти (самостійно |є механізмом | |контролюватися через стан |змінюються на базі попиту |забеспечення | |ринку ЦП, захищатися від |та пропозиції на ринку) та|функціонування і | |ризику збитків та втрат |коливні валюти |регулювання ринку. | |ліквідності. Метод |(прив’язують валютні курси|Нац. В. с-ми базуються | |зменшення ризику – |до валютний кошиків). |на національних грошах | |формування інвест. портфеля|Для держав з ринковою |і, по суті, єскладовими | |за рах. ЦБ, які мають |економікою найдоцільнішим |грошовиз с-м окремих | |різний рівень якості та |є притримування керованого|країн. Як і ці останні, | |різні строки погашення. |плаваючого курсу відносно |вони визначаються | |Вони поділяються на |ВКВ. На У. Нині діє режим |загальнодержавним | |інвестиційні (розрах. на |валютного коридору, на |законодавством. | |тривалий строк) та на |1998 рік валютний коридор |Міжнродні та сітові в. | |вторинні ліквідні резерви, |встановлено: 1.7 за 1 $ |с-ми грунтуються на | |які можна перетворити в гр.|валютної торгівлі. Щоденні|багатьох валютах | |через продаж на ринку ЦП, |обороти світового |провідних країн світу та| |строки встановлює |валютного ринку |міжнародних | |керівництво банку. Вони |перевищують декілька |(колективних) валютах | |відрізняються ступенем |трильйонів доларів США і |(євро, СДР та ін.) і | |ліквідності. |швидко збільшуються, що |формуються на підставі | |59. Сутність, призначення |свідчить про величезні |міждержавних угод та | |та види фін. посередників |розмахи валютних потоків |світових традицій. | |гр. ринку. |на світовому ринку. |Формування в. с-ми | |К. сис-ма – совокупність |Валютний ринок можна |України розпочалося | |фін. посередників гр. ринку|класифікувати і за іншими |одночасно з формуванням | |та сам гр. ринок, тобто |критеріями: |нац. Грошової с-ми, | |фін. посередництво. Гр. |за характером операцій: |складовоїю якої вона є. | |ринок за хар-ром зв’язку |ринок конверсійних |Уже Законом України “Про| |між кредиторами та |операцій; ринок |банки і банківську | |взаємодії забеспечують |депозитно-кредитних |діяльність”, ухваленому | |можливість вільно |операцій; |1991р., були сформовані | |продати-купити національну |за територіальним |деякі правові норми щодо| |та іноземну валюту на |розміщенням: європейський,|організації валютного | |основі попиту та |північноамериканський, |регулювання і контролю в| |пропозиції. |азіатський та ін.; |Україні: установлено | |В.р. має всі атрибути |за видами конверсійних |ліцензування НБУ | |звичайного ринку: об”єкти і|операцій: ринок ф»ючерсів,|комерційних банків на | |суб”єкти, попит і |ринок опціонів тощо; |здійснення операцій в | |пропозицію, ціну, особливу |за формою валюти, якою |іноземній валюті, | |інфраструктуру та |торгують: ринок |дозволено НБУ купувати і| |комунікації тощо. |безготівкових операцій, |продавати іноземну | |Об”єктом купівлі-продажу на|ринок готівки. |валюту, представляти | |цьому ринку є валютні |Ринок конверсійних |інтереси України у | |цінності, іноземні – для |операцій є найтиповішим |відносинах з | |резидентів, коли вони |для валютного ринку |центральними банками | |купують чи продають їх за |взагалі, його ключовим |інших країн та у | |нац. Валюту, та національні|елементом. На цьому ринку |міжнародних | |– для нерезидентів, коли |купівля-продаж |валютно-фінансових | |вони купують чи продаютьці |здійснюється в традиційній|органах; забов”язано НБУ| |цінності за іноземну |формі, переважно на |організувати накопичення| |валюту. Об”єктом |еквівалентних засадах |та зберігання | |купівлі-продажу одночасно |шляхом обміну рівновеликих|золотовалютних резервів.| |виступають націнальні і |цінностей, представлених |Це були перші кроки до | |іноземні валютні цінності. |різними валютами. Якраз на|перетворення НБУ в | |Суб»єктами валютного ринку |цьому ринку складаються |центральний орган | |можуть бути будь-які |умови для формування |валютного регулювання | |еконмічнві агенти та |зовнішньої ціни грошей – |країни, що започаткували| |посередники, насамперед |їх валютного курсу. |перший етап розбудови | |банки, брокерські компанії,|Ринок депозитно-кредитних |валютної с-ми. | |валютні біржі, які |операцій – це досить |Помітні успіхи в | |«зводять» продавців і |специфічний сектор |антиінфляційній політиці| |покупців валти та |валютного ринку, на якому |1994р. створили | |організаційно забеспечують |купівля-продаж валюти має |передумови для переходу | |операції купівлі-продажу. |умовний характер, що |до другого етапу | |Попит і пропозиція на в.р. |проявляється в залученні |розбудови валютної с-ми,| |мають ту особливість, що |банками інвалюти на |що тривав до вересня | |об»єктом і інструментом |депозитні вклади на |1996р. Головною ознакою | |купівлі-продажу тут є гроші|узгоджені строки та в |цього етапу було | |різної націона |наданні банками інвалютних|повернення до ринкових | |льної належності. Тому |позичок на різні строки. |методів організації | |попит на іноземну валюту |На відміну від ринку |валютних відносин: | |одночасно є пропозицією |конверсійних операцій на |прискорення ліберізації | |нац. Валюти, і навпаки. |цьому ринку ціна валюти |валютного ринку, | |Ціною на в.р. є валютний |формується у вигляді |відновлення роботи УМВБ | |курс. Він являє собою ціну |процента. |та визначення офіційного| |грошової одиниці даної |Стан кон»юнктури в.р. |валютного курсу | |валюти в грошових одиницях |виявляється у зміні |карбованця на підставі | |іншої валюти. |співвідношення між попитом|результатів торгів на | |Валютний ринок має власну |і пропозицією окремих |УМВБ, ліквідація | |інфраструктуру і широко |валют, що, у свою чергу, є|множинності валютних | |розвинуту систему сучасних |ключовим чинником впливу |курсів, істотне | |комунікацій, що |на валютний курс. На стан |розширення переліку | |забезпечують оперативний |та динаміку попиту та |потреб резидентів у | |зв»язок між усіма |пропозиції на в.р. впливає|валюті, які дозволялось | |суб»єктами ринку не тільки |велика кількість чинників |задовольняти через | |в межах окремих країн, а й |економічного, політичного,|купівлю-продаж на біржі | |у світовому масштабі. |правового, психологічного |та на міжбанківському | |Залежно від організації |характеру. Усі їх можна |валюному ринку. У травні| |торгівлі валютний ринок |розділити на такі 3 групи:|1995р. зменшено до 40% | |поділяється на біржовий і | |частку валютної виручки | |позабіржовий. На біржовому |Курсоутворюючі чинники: |експортерів, яка | |ринку торгівля валютою |стан платіжного балансу |підлягала обов”язковому | |здійснюється організовано |країни; |продажу. Був також | |на спеціальному |обсяги ВНП, які |розформованмй Тендерний | |«майданчику», який |виробляються в країні; |комітет. Все це сприяло| |називається валютною |внутріня і зовнішня |консолідаціївалютного | |біржою. Хоч біржі звичайно |пропозиція грошей; |ринку, зростання | |не є комерційними |процентні ставки в |пропозиції та попиту на | |підприємствами, проте за |країнах, валюти яких |інвалюту, посиленняю їх | |свої послуги вони стягують |порівюються; |ролі у формуванні | |вагомі комісійні. Тому |співвідношеннявнутрішніх |єдиного валютного курсу.| |суб»єкти валютного ринку |цін країни з зовнішніми. |Зросла довіра до нац. | |все менше звертаються до |Регуюючі чинники: |Грошей, чому сприяла | |послуг традиційних бірж, і |заходи прямого державного |офіційна заборона в | |вони поступово згортають |регулювання |1995р. обігу іноземної | |свою діяльність. |(фінінсово-бюджетна |валюти на внутр. Ринку | |Національні валютні ринки |політика, квотування та |України. | |існують у більшості країн |лфцензування, |З вересня 1996р. після | |світу, вони обмежуються |грошово-кредитна політика,|випуску в обіг постійної| |економічним простором |регулювання цін, |нац. Валюти гривні, | |конкретної країни і |інтервенційна політика, |розпочався третій етап | |регулюються її національним|розподіл валюти тощо); |формування валютної с-ми| |валютним законодавством. |структурні чинники. |України, на якому | |Міжнародні валютні ринки |Чинники кризового |ринкові засади набули | |сформувалися у країнах, в |характеру: |подальшого розвитку. | |яких до мінімуму зведені |дефіцит державного |Основними заходами і | |обмеження на валютні |бюджету; |результатами цього етапу| |операції (валютні |безконтрольна емісія та |були: остаточний перехід| |обмеження). Такі ринки |інфляція; |на режим плаваючого | |регулюються скоріше за все |штучне і надмірне |валютного курсу гривні: | |міждержавними угодами, |регулювання цін; |спочатку плавання | |домовленостями самих |висока монополізація |обмежувалося валютним | |учасників цих ринків, |виробництва. |коридором, з 2000 р. – | |традиціями. Розміщуються |54. Поняття, призначення |введено вільне плавання;| |вони переважно у містах із |та види валютної системи. |введення вільного | |вдалим географічним |Розвиток валютної системи |розпорядження | |положенням та з великою |в Україні. |резидентами всією сумою | |концентрацією |Валютна с-ма – це |валютних надходжень; | |транснаціональних банків, |організаційно-правоа форма|певна децентралізація | |небанківських фінансових |реалізаціївалюних відносин|валютного ринку, | |структур, комерційних |у межах певного |припинення операцій на | |компаній, яким потрібно |економічного простору. Ці |УМВБ та інших | |здійснювати платежі на |межі збігаються з межами |багатства країни на | |широких просторах світового|відповідних валютних |трвалий період. “коеф-т | |ринку. |ринків. Тому в.с. теж |достатності” ЗВР – | |Розвиток новітніх засобів |поділяються на три види: |показник відношення | |телекомунікацій та |національні, межнародні |обсягу централізованого | |інформаційних технологій |(регіональні) і світову). |ЗВР до річного обсягу | |дає можливість поєднати |Збіг меж окремих в.р. і |імпорту. Якщо у держави | |окремі міжнародні ринки в |валютних с-м забеспечує їх|є значні обсяги ЗВР, | |єдиний світовий валютний |інутрішню єдність: ринок |вона може | |ринок, який здатний |счтворює економічну |інтервенційними заходами| |функціонувати практично |припинення опреацій на |локалізувати будь-які | |цілодобово. Це |УМВБ, офіційне визнання |чинники, що спричинюють | |забезпечується географічним|вільної конвертованості |порушення рівноваги на | |розміщенням окремих ринків:|гривні за валютними |вал.ринку і втримати | |з початком доби |операціями. |курс валюти на | |відкриваються азіатські |53. Платіжний баланс та |потрібному рівні. | |ринки Токіо, Гонконгу, |золотовалютні резерви в | | |Сінгапура, після їх |механізмі валютного | | |закриття починають |регулювання. | | |працювати ринки європейські|Платіжний баланс – це | | |– Франкфурта, Парижа, |співвідношення між | | |Лондона, а під кінець їх |валютними платежами | | |роботи відкриваються ринки |резидентів за її | | |американського континенту –|економічними межами та | | |Нью-Йорка, Лос-Анджелеса |валютними надходженнями їм| | |тощо. Завдяки цьому |від нерезидентів за певний| | |будь-який суб»єкт валютного|період часу (рік, квартал,| | |ринку може в будь-який час |місяць), відіграє важливу | | |доби купити-продати валюту,|роль у розроблені та | | |оперативно зв»язавшись з |реалізації валютної | | |відповідним міжнародним |політики. За формою – це | | |центром |статистичний звіт про | | |валютних біржах; подальша |надходження вал.коштів у | | |лібералізація доступу до |країну та про витрачання | | |валютного ринку юридичних і|їх за певний період у | | |фізичних осіб-резидентів до|розрізі окремих статей, | | |рівня, адекватного вільній |країн, груп країн. За | | |конвертованості |економічним змістом – це | | |національної валюти за |макроекономічна модель, | | |поточними операціями; |яка х-є стан та динаміку | | |приєднання України (у |зовнішньоекономічних | | |травні 1997 р.) до VIII |відносин даної країни з | | |Статті Статуту МВФ, що |зовнішнім світом. Розділи | | |означало офіційне визнання |платіжного балансу: | | |вільної конвертованості |рахунок поточних операцій,| | |гривні за поточними |рахунок операцій з | | |операціями. |капіталом та фін.операцій,| | |Надзвичайні заходи у |резервні активи, помилки | | |валютній сфері кінця 1998 |та упущення. Статті | | |р. помітно загальмували |платіжного балансу: баланс| | |подальшу ринкову |товарів (співвідношення | | |трансформацію валютної |експорту та імпорту по цій| | |системи України. Разом з |статті - торговий баланс),| | |тим їх висока ефективність |баланс послуг, доходи, | | |(за 1999 р. гривня |поточні і капітальні | | |девальвувала відносно |трансферти, прямі, | | |доллара США лише на 35%) |портфельні та інші | | |підтвердила значні успіхи |інвестиції. | | |України у формуванні |Економічна роль платіжного| | |дійового механізму |балансу визначається тим,| | |валютного регулювання, який|що відображені в ньому | | |дав змогу утримати гривню |обороти безпосередньо | | |навіть у надзвичайно |впливають на попит і | | |складних умовах, які |пропозицію на вл.ринку: | | |склалися на валютному і |надходження валюти створює| | |фондовому ринках України в |передумови для формування | | |кінці 1998 – на початку |пропозиції її, а платежі –| | |2000 рр. |для формування попиту на | | |52. Механізм валютного |валюту. Цей зв’язок можна | | |регулювання, його |виразити так: | | |особливості в Україні. |1). ПрВ=ЗВ1+НВ-ЗВ2, де | | |Валютне регулювання – |ПрВ-пропозиція інвалюти | | |діяльність держави та |протягом звітного періоду,| | |уповноважених нею органів |ЗВ1- залишки інвалюти в | | |регламентувати |суб’єктів ринку на початок| | |вал.відносини |періоду, НВ-надходження | | |економ.суб’єктів та їх |інвалюти протягом звітного| | |діяльність на вал.ринку. |періоду по платіжному | | |Регламентується: процес |балансу, ЗВ2-залишки | | |курсоутворення, діяльність |інвалюти в суб’єктів ринку| | |комбанків, здійснення |на кінець звітного | | |міжнародних платежів, |періоду. | | |ввезення та вивезення |2). П0В=БВ1+ПВ-БВ2 | | |вал.цінностей, формування |П0В-попит на інвалюту | | |та викоритсанння |протягом звітного періоду | | |золотовалютних резервів |БВ1-боргові зобов’язання | | |тощо. Через введення чи |резидентів перед | | |скасування певних обмежень |нерезидентами на початок | | |органи вал.регулювання |періоду, | | |мають можливість |ПВ-валютні платежі | | |скеровувати вал.потоки в |протягом періоду по | | |найвигідніших для |платіжному балансу, | | |націон.економіки напрямах.|БВ2- боргові зобов’язання | | |Цей інструмент має |резидентів перед | | |переважно адміністративний |нерезидентами на кінець | | |х-ер і суперечить тенденції|періоду. | | |лібералізації вал.відносин.|Можна зробити висновок, що| | |Зараз в Укр. це один із |попит (П0В) і пропозиція | | |ключових валютних |(ПрВ) на валютному | | |інструментів. Методи, які |ринкубудуть | | |забезпечують переважно |урівноважуватися за умови | | |економічний вплив на |збалансованості надходжень| | |валютні відносини: курсова |(НВ) та платежів (ПВ) | | |політика (цілеспрямоване |платіжного балансу. У | | |проведення комплексу |механізмі платіж.балансу | | |заходів з |важливе місце займають | | |девальвації - зниження |золотовалютні резерви | | |обмінного курсу: підвищення|(ЗВР) – це запаси | | |конкурентноспроможності |іноземних фінансових | | |націон.виробника, |активів та золота, які | | |стимулювання експорту, але |належать державі і | | |зростання цін на імпортн |перебувають у ропорядженні| | |товари; політика |органів грошово-кредитного| | |ревальвації – підвищення |регулювання і можуть бути | | |обмінного курсу: стимулює |реально використані на | | |розвиток імпорту, |ергулятивні та інші | | |збільшується пропрозиція на|потреби, що мають | | |товарних ринках, але |загальноекономічне | | |експортери зазнаватимуть |значення. Ці потреби | | |втрат); облікова |визначають цілі | | |(дисконтна) політика ЦБ – |накопичення ЗВР: 1) | | |зниження чи підвищення |трансакційне призначення | | |облікової ставки, ставки |(запас ліквідних коштів, | | |депозитного та позичкового |які забезпечують | | |%. Збільшення %ї ставки |платоспроможність країни | | |сприяє зростанню курсу |на світовому ринку), 2) | | |нац.валюти; валютна |інтервенційне призначення | | |інтервенція – оперативне |ЗВР (підтримка зовнішньої | | |підтримання вал.ринку в |та внутрішньої вартості | | |стані рівноваги шляхом |накціональних грошей). | | |збільшення чи зменшення |Оптимізація розміру ЗВР | | |купівлі чи продажу ЦБ |має важливе значення тому,| | |іноземної валюти за |що занижений їх обсяг | | |національну. НБУ активно |погіршує платоспроможність| | |застосовує валютні |країни на світовому ринку | | |інтервенції. Стерилізована |та обмежує регулятивні | | |інтервенція – у разі |можливості держави у | | |продажу іноземної валюти на|монетарній сфері, а | | |валют.ринку на таку ж суму |завищений – призводить до | | |на відкритомі ринку купують|заморожування значної | | |ЦП, а при купівлі іноземної|частини національного | | |валюти продають ЦП. | | | |До практичної розбудови | | | |власної валютної системи | | | |Україна приступила у | | | |листопаді 1992р. Першому | | | |етапу формування | | | |вал.системи , який співпав | | | |з періодом високої | | | |інфляції, був характерний | | | |суто адміністративний | | | |порядок вал.регулювання | | | |(обвальне падіння курсу | | | |укр.валюти). Другий етап з | | | |1994 по 1996 роки - | | | |повернення до ринкових | | | |методів організації | | | |вал.відносин, в 1995р. | | | |офіційна заборона обігу | | | |іноземної валюти, | | | |децентралізація вал.ринку, | | | |визначення офіційного курсу| | | |на підставі результатів | | | |торгів на УМВБ, зменшення | | | |до 40% частки вал.виручки | | | |експортерів, яка підлягала | | | |обов’язковому продажу. З | | | |1996 р. після випуску в | | | |обіг гривні – третій етап | | | |–ринкові засади набули | | | |подальшого розвитку: | | | |плаваючий валютний курс, | | |


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат Исследование особенностей мышления школьников подросткового и раннего юношеского возраста
Реферат C. Михай, £. Ющенко Мантэк Чиа. Ци-самомассаж (Даосский путь омоложения)
Реферат Автоматизированное рабочее место специалиста по кадрам
Реферат Токак
Реферат Операционный менеджмент сферы гостеприимства
Реферат Постановочный план спектакля по пьес НВ Гоголя Ревизор
Реферат Зміни нейрогуморальної регуляції за даними варіабельності серцевого ритму у хворих на хронічне обструктивне
Реферат Н. А. Некрасов о назначении поэта и поэзии
Реферат "Теория здоровья" как новая учебная дисциплина в академиях физической культуры
Реферат Pride And Prejudice 4 Essay Research Paper
Реферат V всероссийская научно-практическая конференция «Молодежь востока россии: история и современность»
Реферат Акт № про повторне протягом року порушення суб'єктом господарської діяльності ліцензійних умов провадження будівельної діяльності або вимог нормативно-правових актів
Реферат Unabomber
Реферат Базовые основания личности человека как фактор духовно-нравственного воспитания
Реферат Выполнение коррекционного макияжа в зависимости от возраста и индивидуальных особенностей клиента