Громадянське суспільство та держава

ДОПОВІДЬ

На тему: "Громадянське суспільство та держава"

ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Громадянське суспільство -- система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх обєднань, що добровільно сформувалися та перебувають у певних відносинах між собою та державою,поза безпосереднім втручанням держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку.

Отже, виходячи з визначення можна видялити певні ознаки громадянського суспільства:

не існує до держави і поза державою

формується в правовій державі;

не включає державу;

функціонує автономно від держави;

складається із субєктів -- вільних і рівноправних громадян і обєднань, що добровільно сформувалися і знаходяться у відносинах конкуренції і солідарності;

має певний пріоритет перед державою, проте зацікавлено в добробуті держави і сприяє її розвитку;

справляє вплив на створення і функціонування державних органів у власних інтересах;

має право вимагати від держави захисту життя, здоровя, безпеки громадян, не допускаючи її втручання в їх приватні інтереси;

формує право, що формулюється державою в законах та інших нормативно-правових актах, гарантує і захищає її від порушень із боку будь-кого.

Усі потреби громадянського суспільства реалізуються за допомогою волі держави, вираженої у формі правового акта;

розвивається і взаємодіє з державою в межах права, котре виступає як рівний і справедливий масштаб свободи і справедливості, а не як спосіб навязування державної волі.

має високий рівень розвитку економічної, соціально, правової культури тощо;

відносини між членами громадянського суспільства є вільними та незалежними від держави;

високий рівень правової культури населення;

здійснюється через органи місцевого самоврядування та інші обєднання громадян;

людина є основною соціальною цінністю.;

Так, не кожне суспільство можна назвати громадянським суспільством, адже воно формується лише в розвинутій правовій державі. Початок формування громадянського суспільства у країнах Європи і Америки припадає на XVI--XVII ст.ст. треба зазначити, що саме в США та західноєвропейських країнах (Франція, Англія) почав розвиватися цей феномен.

Можна виділити три етапи становлення громадянського суспільства, кожний із яких супроводжувався істотними змінами економічних відносин, суспільного і державного ладу, розвитком свідомості індивіда і суспільства, культури народу і нації, перетворюваннями суспільної ідеології:

І етап (XVI--XVII ст.ст.): процес визрівання передумов (економічних, політичних, ідеологічних) розвитку буржуазного суспільства, усунення юридичної нерівності, обмеження політичної влади правом та законом;

II етап (кінець XVII -- кінець XIX ст.ст.): формування громадянського суспільства в найбільш розвинутих буржуазних країнах на засадах загальної юридичної рівності, вільного підприємництва і приватної ініціативи.

Саме цей етап відкрив можливості для прояву індивідуальності: зявляється громадянин як самостійний субєкт, що усвідомлює себе індивідуальним членом суспільства. Він наділений певним комплексом прав, свобод і водночас несе відповідальність перед суспільством, тобто виконує свої обовязки. Держава все більше віддаляється від виконання функцій власника. Розвиваються правові механізми, що стримують політичну владу, підкоряють їх закону. Відбувається становлення представницької демократії -- постійно діючих представницьких загальнонаціональних установ парламентського типу з суворо позначеними повнова­женнями затверджувати податки і приймати закони;

Ш етап (рубіж XIX -- XX ст.ст.): розвиток постіндустріального суспільства з машинним виробництвом, фабричною організаці­єю праці, загальнонаціональним ринком; відокремлення влади від власності; перехід управління громадськими справами практично до рук вчених-спеціалістів із збереженням інститутів традиційної демократії та політичного плюралізму;

розширення і поглиблення рівноправності людей.

ПІДХОДИ ДО СПІВВІДНОШЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ

Сформувалися три підходи до співвідношення громадянського суспільства і держави:

держава і громадянське суспільство -- збіжні соціальні системи;

за цим підходом правова держава та громадянське суспільство є одним і тим самим, і не різняться між собою.

2) держава і громадянське суспільство -- різні соціальні системи, де провідною є держава, що контролює громадянське суспільство;

3) держава і громадянське суспільство -- різні соціальні системи, держава виконує службову (підпорядковану) роль щодо громадянського суспільства.

Держава здатна сприяти розвитку суспільства або перешкоджати йому.

У функціонуванні громадянського суспільства роль цивілізованої держави має виражатися в тому, що вона:

-- служить формою, що організує громадянське суспільство і створює умови для його розвитку;

-- є відносно самостійною щодо громадянського суспільства і здійснює солідарні публічні інтереси усіх членів суспільства;

-- встановлює «правила гри», яких повинні дотримуватися громадяни та їх обєднання, створює сприятливі умови для їх існування і розвитку;

-- не втручається у приватну сферу сімї, побуту, культури (перший рівень громадянського суспільства): таке втручання може відбуватися лише з метою забезпечення особистої або громадської безпеки;

-- надає необхідний захист громадянському суспільству, яке функціонує в межах її території, у тому, що належить до соціаль­ної безпеки громадян;

-- виступає знаряддям соціального компромісу громадянського суспільства, помякшує соціальні суперечності між різними соціальними групами;

-- юридичне забезпечує можливості громадянина бути влас­ником, створювати громадські обєднання, комерційні корпорації, брати активну участь у політичному житті суспільства;

-- має межі регулювання відносин у суспільстві, які визначаються конституцією держави, стандартами в галузі прав і свобод людини, закріпленими в міжнародних актах.

І громадянське суспільство, і держава функціонують для за­доволення потреб та інтересів людини. Громадянським суспільст­вом можна назвати таке суспільство, у якому головною діючою особою є громадянин як автономна особа.

Під поняттям автономної особи розуміється що:

* субєкт, який усвідомлює себе вільним членом суспільства;

вільним економічно - який має право вибору форм і видів трудової діяльності, у тому числі підприємницької; вільним ідеологічно і політично, тобто таким, що може без вказівок держави обирати собі життєвий шлях, створювати політичні обэднання тощо;

* субєкт, який наділений правами і свободами, у тому числі правом приватної власності;

* субєкт, який усвідомлює відповідальність перед суспільством;

* субєкт, який захищений законом від прямого втручання і довільних обмежень з боку держави.

Громадянське суспільство ґрунтується на багатоманітності форм і видів власності. Кожна з них покликана:

забезпечити добробут усіх;

відкрити економічний простір для збільшення власності на основі більшої інтенсивності праці, здібностей, творчої ініціативи і підприємливості. Переваження у державі так званого «середнього класу» -- один із показників сформованого в ній громадянського суспільства.

Сучасна концепція громадянського суспільства виходить із того, що воно є передумовою соціальної правової держави. Взаємовідносин громадянського суспільства і держави є складними і суперечливими, оскільки між ними відбувається своєрідний поділ організаційно-управлінської праці. Громадянське суспільство як система, що сама розвивається, завжди відчуває тиск із боку державної влади. У свою чергу, держава не може розвиватися без вільного розвитку громадянського суспільства, яке контролює дії політичної влади. Слабкість громадянського суспільства штовхає державу до узурпації його прав окремими державними органами або посадовими особами, у результаті чого відбувається перерозподіл функцій держави і громадянського суспільства. У тако­му разі держава, крім власних функцій, привласнює ще й функції громадянського суспільства, змушує його виконувати виключно державні рішення. Держава і суспільство існують у вигляді суперечливої безупинної взаємодії і взаємовпливу, характер і спрямованість яких значною мірою залежать від рівня розвиненості громадянського суспільства і його інститутів