7

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАТИКИ

Реферат з релігієзнавства

Релігійні традиції Японії

Виконав студент ІІ - го курсу

денної форми навчання

Дюркі Андрій Євгенович

Ужгород-2008ЗМІСТ

• Вступ 3
• Синтоізм 4
• Буддизм - Дзєдо 4
• Буддизм - Езотерика 6
• Буддизм - Дзен 6
• Християнство 7

Вступ

На ранньому етапі розвитку японського суспільства був широко поширений тотемізм. Із стародавніх японських релігійних вірувань сформувалися представлення синто - основної релігії Японії. Основу цієї течії складає поклоніння силам природи. Згідно представленням синто сонце, дерева, гори, камені і природні явища є камі (або мікото) і наділені душею, їм поклоняються в спеціально побудованих для цієї мети храмах. Важливою особливістю синтоїзма є культ предків.

Стародавні японці вважали, що японські острови і люди, що населяли їх, були створені камі, що знайшло своє віддзеркалення в японській міфології. З цими уявленнями звязаний також культ імператора - вважалося, що імператорська сімя походила від богів-творців японського архіпелагу. Стародавні міфи і легенди синтоїзма про створення японських островів богами і передачу владі над країною нащадкам богів (Дзімму і Нініги) збереглися в зведеннях "Кодзіки" і "Ніхонги".

Пізніше з Індії через Корею і Китай в країну проникає буддизм, 552 рік вважається офіційною датою визнання нової релігії. Буддизм зробив великий вплив на освіту, літературу і мистецтво Японії, хоча сам значно трансформувався і сильно відрізняється від індійського і китайського буддизму. При імператорові Сему (правив в 724-749) буддизм був визнаний державною релігією.

В середині XVI століття до Японії прийшло християнство, яку піддержував Ода Нобунагой і заборонене згодом сегунатом Токугава. Заборона на християнство була знята після реставрації Мейдзі.

У сучасній Японії частка населення, що одночасно сповідає дві релігії, - буддизм і синтоїзм, складає 84%, близько 0,7% населення країни сповідує християнство.

Синтоізм

Синтоізм є продовженням древнього анімізму, змішаного з культом предків, поклонінням Сонцю і буддизмом. Синтоїсти вважають, що в усього є душі, які називаються "камі". Людина після смерті теж стає камі. Затверджується, що у світі існує вісім мільйонів камі. ("вісім мільйонів" - це звичайне позначення для "дуже багато"). Камі бувають різні. Одні забезпечують гарний врожай, їх називають Фуку-но-камі. Інші - приносять нещастя, їх називають Магацу-камі. Зміст анімізму складається в залученні Фуку-но-камі й у вигнанні Магацу-камі. З їхніх ритуалів згодом виникли пісні, танці і свята. У кожнім селі було святилище сінто, у якому поклонялися самим головним камі цього села. Деякі шанували водяника камі (Рю-дзін або Дух дракона), деякі - камі старого дерева. Коли селянин умирав, йому також поклонялися в цьому святилищі. Він ставав малим камі. Проте, як і в християнстві, правителі використовували синтоізм для зміцнення своєї влади. Вони створили нову сонячну камі по імені Аматерасу, і зробили її володаркою всіх камі. Потім Імператор був оголошений нащадком Аматерасу. Після цього усі святилища в країні були перетворені для шанування Імператора. Коли 1300 років тому в країну був привнесений буддизм, синтоізм сильно видозмінився під впливом нової релігії, відбулося їхнє часткове змішання. У деяких святилищах одночасно поклонялися камі і Будді. Сьогоднішній синтоізм дуже далекий від первісного анімізму. Більшість японців - не особливо релігійні люди, і не вірять у чудеса. Але духовна основа синто зберігається. Тепер сінто - це спосіб існувати у світі природи, у ладі з усіма його духами, які його населяють.

Буддизм - Дзєдо

Дзєдо - це основна буддистська секта Японії. Споконвічно в буддизмі вважалося, що людина може врятуватися тільки особистими зусиллями і знаходженням духовного просвітління. Ті, хто сам не домігся просвітління, на порятунок розраховувати не могли. Після смерті Будди його послідовники розділилися на дві групи. Одна з них одержала назву Хінаяна (Мала колісниця), і по її навчанню врятуватися могли тільки ченці, які змогли досягти просвітлення. Інша група стала називатися Махаяна (Велика колісниця), і по її навчанню знайти порятунок могли і миряни. Секта Дзєдо - це далекі послідовники навчання Махаяни. Священики Дзєдо відкинули навчання про приречення порятунку. Воно виявилося занадто складним для розуміння простими людьми. Замість цього вони проголосили: "Ти відродишся в раю, якщо будеш діяти добро, і відродишся в пеклі, якщо будеш діяти зло". Вони також затверджували, що можливо шість життів: життя людини, життя в раю, життя тварини, життя у вічних війнах, життя у вічному голоді і життя в "нірвані". Спочатку секта Дзєдо зявилася в древньому Китаї, а в Японію вона потрапила близько 1000 років тому. Тут вона змішалася із сінтоізмом і іншими формами культу предків. У результаті, Дзєдо почало додавати дуже велике значення похоронам і заупокійним службам. Сінран був самим відомим проповідником Дзєдо і засновником руху Дзєдо-сін-су. Його знамениті слова "акунін секу" - "навіть вор може врятуватися" порівнюють з Hагірною Проповіддю Ісуса Христа. Дзєдо-сін-су вважається єдиною релігією, японською релігією, яка обіцяє загальне прощення після смерті. Тому фанатики-прихильники цієї секти не бояться смерті, як і фанатики-ісламісти. У свій час Дзєдо-сін-су була відома своїм запеклим опором у відповідь на будь-які спроби її знищити (а це намагалися зробити більшість правителів Японії). Селяни-члени Дзєдо-сін-су багато разів повставали проти уряду, ці заколоти називалися "Ікко-іккі" ("Іккі" - значить "заколот"). Моральний дух членів секти був дуже високий, і вони завжди боролися до останньої краплі крові. В часи Громадянської Війни Дзєдо-сін-су була однією з найважливіших політичних сил у Японії. Зараз прихильники Дзєдо-сін-су, очолювані первосвящеником Кенньо Коса, все ще досить сильні, хоча ще в XVII-ому столітті розділилися на секти Хонганзі й Отані. Розкол був викликаний політикою Токугави Ійеясу, що хотів послабити секту, яка загрожує його сьогунату Едо. Хоча обидва крила руху мають схожі догмати, їхні відносини між собою не можна назвати дружніми.

Буддизм - Езотерика

Більш тисячі років тому в Японію була привезена інша буддистська секта - Міккьо, або Езотеричний буддизм. Вважалося, що проповідники Езотерики могли діяти чудеса, так називані "хорікі". Вони могли виліковувати хвороби, убивати людей своїм прокляттям, літати, пророкувати майбутнє, відлякувати примар, боротися з чудовиськами силою Будди. Ця релігія була популярна серед знаті Хейанської Епохи. Існувало два основних храми езотериків. Але храм Енрякудзі на горі Хіай у Кіото був знищений Одою Hобунагою у часи Громадянської Війни, і залишився тільки храм Конгобудзі на горі Куйа. Кукай або Кобо Тайсі, був самим відомим проповідником Езотерики. Він заснував секту Сінгонсу і побудував храм Конгобудзі. Монахи-езотерики часто жили в горах. Таких ченців називали "ямабусі". Говорили, що вони дійсні майстри як у хорікі, так і в бойових мистецтвах.

Буддизм - Дзен

Дзен - це буддистська секта, нащадки послідовників Хінаяни. Проповідники Дзен вважали, що духовне просвітління можливе тільки шляхом медитації. Для медитації вони використовували особливі питання, відповіді на які можна було одержати, тільки одержавши духовне просвітління. Питання, що задавали послідовники Дзен, дуже складні і здаються зовсім безглуздими. Hаприклад: "Коли Ви ляскаєте в ладоши, яка рука видає звук? " "Обидві руки", звичайно, неправильна відповідь. Взагалі, тут не може бути вірної відповіді. Збагнення Істини послідовниками Дзен досягалося саме за допомогою таких питань.

Християнство

Християнство в Японію привіз Франсиско Ксавьер у 1549 році. Його поширення підтримувалося Одою Hобунагой. Але після його смерті новий сьогун Тойотомі Хідейоши заборонив християнство, тому що воно руйнувало традиційну кастову систему. Після смерті Хідейоши сьогун Токугава Ійеясу вирішив цілком розправитися з християнами. Багато хто із них були вбиті. Але проповідники продовжували приїжджати з Європи, і християни не раз повставали проти влади сьогуната. Зрештою, третій сьогун Токугава Ійеміцу в 1638 році вирішив закрити країну. Коли в 1867 році упав сьогунат Едо, була проголошена воля совісті. Але під час Другої Світової Війни християн вважали американськими шпигунами, і знову почалися їхні переслідування. Тільки в 1945 році християнство повернуло собі всі надані йому права. Зараз у Японії сотні тисяч християн (у тому числі і православних).