Аналіз відпрацьовування елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС) в умовах підприємства

11

Аналіз відпрацьовування елементів дресирування собак для захисно-караульної служби (ЗКС) в умовах підприємства

Відпрацювання цих складних навичок передбачає:

- розвиток у собаки злості, сміливості і недовіри до сторонніх людей;

- відпрацювання в собаки навички нападати на зловмисника по команді «Взяти» і жесту дресирувальника;

- виховання витримки і тривалої сторожкості при охороні затриманої людини на місці і у русі;

Умовними подразниками при відпрацюванні цих навичок є команда «Взяти» і жест - викидання правої руки долонею долілиць убік фігуранта і опускання до стегна правої ноги з більшим нахилом корпусу вперед, Допоміжні умовні подразники - команда «Фу», «Охороняй», «Сидіти», «Лежати», «Поруч», «Місце», вигук «Гарне», «Нюхай».

Безумовні подразники - фігурант і удари, які наносяться стеком або прутом; приваблюючий увага собаки предмет, ласощі.

Із загально-дисциплінарних у собаки повинні бути відпрацьовані наступні навички: рух поруч із дресирувальником; прийняття положення сидячи з витримкою до 3 мінут; припинення дій по команді «Фу»; укладання собаки з витримкою й повернення на місце; апортіровка.

Розвиток у собаки недовіри й злості

Для першого заняття вибирають звичне для собаки місце або ділянка, де немає сторонніх людей, домашніх тваринних і інших відволікаючих подразників. Поблизу повинне перебувати невелике вкриття для фігуранта, а також дерево або стовп, за які можна надійно привязати собаку.

Екіпірований фігурант до приходу дресирувальника ховається за вкриття. Потім приходить дресирувальник і привязує собаку на ланцюг. По умовному сигналі дресирувальника фігурант починає робити легкі шерехи, щоб привернути увагу собаки, а потім виходить з укриття і, ударяючи стеком об землю, поступово наближається до собаки. Дресирувальник подає команду "Взяти!" і, якщо собака проявляє злість, заохочує її поглажуванням і вигуком "Добре!". Фігурант же нападає на собаку і наносить їй стеком уздовж тулуба легкі удари, а при спробі собаки схопити стек підставляє їй іншою рукою ганчірку.

Давши собаці кілька секунд порвати ганчірку (причому фігурант тягне її до себе, як би намагаючись відняти), фігурант кидає її й тікає. Дресирувальник у момент боротьби собаки з фігурантом ще більше збуджує її повторенням команди "Взяти!" і вигуком "Добре!". Після того як собака заспокоїться, вправа повторюється ще 2 - 3 рази.

Фігурант не повинен робити сильних ударів, щоб не залякати собаку й не викликати в неї пасивно-оборонну реакцію.

Якщо собака не злісна або проявляє боягузтво, фігурант повинен активними рухами викликати в неї прагнення кинутися на нього. Дресирувальник же подає команду "Взяти!" і рухом убік фігуранта ще більше збуджує в собаки злість. Прояв злості негайно заохочується. У таких собак, а також у собак млявих (флегматиків) злість добре розвивається при захисті корму. Для цього собаці, що перебуває на ланцюзі дається в годівниці корм або велика кістка (собака повинна бути голодної).

Як тільки собака почне їсти корм або гризти кістку, фігурант нападає на неї й намагається відігнати її від їжі, а дресирувальник спонукує її на захист корму командами "Охороняй!" і " Взяти!".

Як тільки собака почне активно нападати на фігуранта, хватати ганчірку, не боячись ударів, її привчають до хватки з перехопленням. Для цього фігурант, нападаючи на собаку, має по ганчірці (валик) у кожній руці. Як тільки собака схопить одну з ганчірок, фігурант наносить їй удар іншої. Схопивши кинуту собакою ганчірку, він знову наносить їй удар і так кілька разів поперемінно. Надалі ганчірки заміняються дресирувальними рукавами.

Приучення собаки до затримки людини

Вивчення цієї навички варто починати, як тільки в собаки виробиться навичка на команду "Взяти!". Фігурант повинен бути в дресирувальному костюмі і мати стек.

Дресирувальник тримає собаку на короткому повідці. Фігурант, збудивши собаку нападом на неї, тікає. Дресирувальник, подавши собаці команду "Взяти!", разом з нею переслідує фігуранта. Коли фігуранта майже наздоженуть, він сповільнює біг і, зробивши півоберту, виставляє назустріч собаці рукав костюма. Якщо собака схопив рукав, фігурант злегка підтягує його до себе, щоб підсилити хватку. Після цього він робить убік собаки один або два кроки, щоб припинити натягування схопленого рукава, і заносить над головою для нанесення удару інший рукав. Собака, бачачи рукав, що наближається зверху, перехоплює його. Так повторюється 3 - 4 рази. По команді дресирувальника "Стій!" фігурант припиняє боротьбу, а дресирувальник вигукує "Добре!", заспокоює собаку й відводить її на 2 - 3 кроки від помічника.

Якщо собака після припинення боротьби не відпускає помічника, дресирувальник застосовує команду "Фу!" і ривок повідцем. Посадивши собаку біля спокійно стоячого помічника і подавши команду "Охороняй!", дресирувальник стежить за поведінкою собаки. Спроби собаки напасти на фігуранта припиняються командою "Сидіти!" і ривком повідця.

Після відпрацювання навички затримки людини на місці собаку привчають до затримки людини, що тікає, поступово збільшуючи відстань (до 100 м і більше). Для цього фігурант, не підходячи до собаці близько, спонукає її до нападу з відстані 20, 30, 50, 100 м, а потім собака по команді "Взяти!" пускається без повідця на затримку. Для відпрацювання в собаки тривалої витримки при охороні затриманого (10 хв і більше) дресирувальник, посадивши собаку охороняти фігуранта, поступово відходить від неї і нарешті заходить за вкриття. При необхідності використовуються команди "Сидіти!", "Місце!" і "Фу!".

Приучення собаки до охорони людини

Виховання тривалої сторожкості при охороні і конвоюванні досягається тим, що фігурант уважно спостерігає за собакою і, якщо собака відволікається (дивиться убік, переключає свою увагу на зустрічних людей або стежить за дресирувальником, що відійшов), зненацька наносить їй удар і намагається втекти. Напад собаки на фігуранта, що тікає, заохочується вигуком "Добре!".

Приучення собаки до конвоювання людини

Після невеликої витримки (15 - 30 с) після затримки, дресирувальник подає команду "Кроком руш!" і конвоює фігуранта, ідучи із собакою в 3 - 4 кроках. Спроба собаки забігти вперед і напасти на фігуранта припиняється командою "Поруч!" і ривком повідця. При спробі фігуранта бігти собаці подається команда "Взяти!". Отконвоювавши фігуранта на відстань 100 - 200 м, дресирувальник здає його іншій особі або кладе його на землю, після чого відводить собаку убік.

Приучення собаки до захисту дресирувальника

Для приучення собаки до захисту дресирувальника він із собакою на повідці виходить у домовлене місце. Фігурант підходить до нього і різко замахується на нього однією рукою, а інший джгутом або стеком завдає удару собаці. Дресирувальник подає собаці команду "Взяти!". Собака кидається на фігуранта, за що заохочується дресирувальником. Після невеликої боротьби фігурант береться під охорону.

На наступних заняттях напад на дресирувальника відпрацовуеється зненацька через укриття, а також на місці (наприклад, при обшуку фігуранта) і в процесі конвоювання.

Приучення собаки до охорони речей

Для перших вправ беруть річ, добре знайому собаці (але не апортийоровочну). Привязавши собаку на ланцюг, дресирувальник командою «Лежати» укладає собаку й кладе перед її передніми лапами річ так, щоб собака міг її дістати. Подавши команду «Охороняй», дресирувальник стає поруч із собакою. Після цього із укриття виходить фігурант і кілька разів спокійно проходить повз собаку в різних напрямках. Якщо собака відразу ж починає гавкати й накидатися на минаючого фігуранта, дресирувальник подає команди «Місце» і «Лежати». Якщо собака спокійно лежить біля речі, то фігурант підходить і робить спробу взяти річ, що охороняється. Для залучення уваги собаки фігурант рукою, ціпком або заздалегідь прикріпленої до речі дротом пересуває річ перед мордою собаки, а потім підтягує її до себе. Дресирувальник при цьому подає команду «Охороняй». Коли собака кинувся на фігуранта, дресирувальник заохочує його вигуком «Добре». фігурант тікає в укриття. Після того як собака заспокоїться, вправу повторюють. При необхідності підсилити злість собаки при охороні речі, фігурант лівою рукою намагається взяти річ, а правою за допомогою джгута наносить їй удари уздовж тулуба. Для виховання в собаки тривалої охорони речі (до 20 хвилин) дресирувальник бере собаку на довгий повідок і, подавши команду «Охороняй», «Місце», відходить на 3-4 кроки назад. Якщо собака намагається відійти від речі або кидається переслідувати фігуранта, дресирувальник командує «Місце» і ривком повідця повертає її до речі.

Для приучення собаки охороняти річ самостійно, на заняттях дресирувальник поступово зовсім іде з поля зору собаки в укриття. Спроба собаки йти за дресирувальником припиняється командою «Місце». Витримка біля речі й охорона її заохочується вигуком «Добре», ласощами.

Ускладнюючи заняття, фігурант намагається відволікти увагу собаки звертанням і ласощами. Підійшовши до собаки й називаючи її прізвисько, фігурант лівою рукою пропонує собаці або кидає убік від речі шматок ласощі, а правої намагається взяти річ. Якщо собака відволікся від речі, то фігурант, схопивши річ, легко вдаряє нею собаку й, упустивши, тікає. При завзятих прагненнях собаки взяти ласощі, фігурант зненацька наносять їй удар стеком, а дресирувальник подає команду «Взяти». При спробах собаки взяти ласощі із землі припиняють командою «Фу».

Коли собака добре почне охороняти певну річ, її заміняють на іншу, а на наступних зайняттях, використовують різні за формою й розміром речі.

Навичка вважається виробленим, якщо собака 20 хвилин і більше охороняє річ, не відходячи від її, не збуджується на спокійно минаючого фігуранта, не бере лакомство, що підкидається або дається, чужими людьми .

Приучення собаки до вибірки речі

Для безпомилкової вибірки речі, необхідно, що б собака принюхувалася по команді «Нюхай»; розрізняла і диференціювала індивідуальний запах людини від інших запахів.

Умовними подразниками при відпрацюванні навички вибірки речей людини по його запаху є команда «Нюхай» і жест убік предметів, розкладених для вибірки. Допоміжним умовним подразником є - апортирувальний предмет дресирувальника, команди, «Апорт», «Дай», вигук «Добре».

Безумовні подразники - ласощі і пестощі.

Відпрацювання навички варто починати до розвитку в собаки злості. З навичок ЗКД необхідний підхід до дресирувальника, посадка і апортировкі.

Спочатку відпрацьовують навичку вибирати речі по запаху свого дресирувальника, для цього використовують апортирувальний предмет. Помічник дресирувальника (інструктор) на відкритому місці, позбавленому від сторонніх запахів і сильних подразників, кладе в один ряд на відстані 30-40 см. друг від друга 2-3 предмети, аналогічних апортирувальному. Для раскладання предметів застосовують пінцет. Розклавши предмети, інструктор іде убік. Дресирувальник, посадивши собаку на відстані 3 кроків від предметів, дає собаці занюхати свій предмет. Для цього він лівою долонею обхоплює морду собаки так щоб вона не могла відкрити пащу, а правої на відстані 2-4 см підносить до її носа предмет, вимовляючи команду «Нюхай». Якщо собака починає принюхуватися, то її заохочують вигуком «Добре» і повторюють команду «Нюхай». Після цього залишивши собаку в положенні сидячи, дресирувальник підходить до розкладених предметів і непомітно для собаки підкладає свій предмет до іншим. Повернувшись до собаки, дресирувальник командою «Нюхай» і жестом посилає її на вибірку й спостерігає за її діями. За правильну вибірку і підношення предмета дресирувальнику собака заохочується вигуком «Добре» і ласощами.

При спробі собакою взяти чужий предмет подається повторно команда «Нюхай» зі строгою інтонацією. Якщо все ж собака вибрав чужий предмет і приніс його, то дресирувальник бере його і відкидає за себе, знову посилає собаку на вибірку. Якщо собака, обнюхавши предмет дресирувальника, не бере його, подається команда «Апорт». Під час одного заняття вибірку проводять не більше 3 разів.

Якщо собака не проявляє активності, апортирувальний предмет підкидають до розкладених предметів у неї на очах, а команду «Нюхай» підкріплюють командою «Апорт». Якщо собака слабко принюхується і визначає то одну то іншу річ, її беруть на повідець, підводять до розкладених предметів, наводять на обирану річ і командами «Нюхай» і «Апорт» спонукають до принюхування і узяття предмета. Якщо собака намагається взяти іншу річ, її припиняють подачею приглушеним голосом команди «Фу».

Правильну вибірку варто не повільно заохочувати, а не правильну - припиняти.

Другий період має мету виробити в собаки навичку вибірки речей не дресирувальника, а будь-якої іншої людини. Один з помічників розкладає 3-4 своїх предмети в ряд на відстані 30-40 см. друг від друга. Інший помічник також підкладає до цих предметів одну зі своїх речей, а другу залишає в 3 м. від розкладених предметів. Дресирувальник із собакою підходить до місця вибірки, посадивши її біля окремо залишеного предмета, узявши його пальцями правої руки за один з кінців, іншим кінцем підносить його до носа собаки і подає команду «Нюхай». Після цього предмет не помітно для собаки відкидають назад, потім дресирувальник командою «Нюхай» і жестом правої руки убік предметів пускає собаку на вибірку. Дресирувальник повинен знати, де перебуває обирана річ. При спробі взяти чужу річ подається команда «Фу». За правильну вибірку собака заохочується вигуком «Добре» і ласощами.

Згодом ускладнюють вибірку предмета, збільшуючи кількість речей, що розкладаються, використовують речі різного розміру, форми, матеріалу, збільшують кількість помічників речі яких розкладаються.

З метою розвитку чуття собаку привчають до вибірки предметів з ослабленим запахом помічника. Основний помічник підкладає одну свою річ на місце вибірки до предметів інших помічників, а 3-4 інші свої речі кладе в 4-5 метрах осторонь. Ці предмети і використовують у вибірці, по черзі підкладаючи їх пінцетом через 5, 10, 15 хвилин і більше.

Привчання собаки до обшуку місцевості

Щоб домогтися від собаки правильних дій по обшуку місцевості, треба розвивати в неї активний організований пошук. Треба, щоб по команді дресирувальника «шукай» собака з «ретельністю» обшукувала ділянку місцевості, пересувалася зигзагоподібно, виявляла вкриті предмети, людей або тварин, що загубилися, незнайомих собаці до обшуку.

Собаку починають дресирувати на обшук місцевості після того, як у неї в досконалості відпрацьована навичка до апортирування. Спочатку собаку навчають тягати предмети, а потім у міру підготовленості - відшукувати людину й тварин.

Умовними подразниками при обшуку місцевості є команда «шукай» і жест - викидання руки в напрямку пошуку, безумовними - орієнтовні і харчові рефлекси.

Навичку відпрацьовують у такій послідовності. Фігурант, щоб не залишити свого сліду, з відстані кидає. На ділянку, що буде обшукуватися, три різні речі, як би у вершини трьох кутів. При такому розкиданні предметів у собаки виробляється навичка робити пошук по зиґзаґоподібній лінії. Дресирувальник стежить за діями фігуранта, запамятовує ті місця, куди кинуті предмети. Коли всі предмети розкидані, дресирувальник підводить собаку до однієї сторони ділянки, саджає її, знімає з неї повідець, вимовляє команду «шукай» і жестом правої руки посилає по черзі до кожного предмета.

Спочатку собака не «розуміє», що від неї вимагають, не йде на пошук, і дресирувальникові доводиться наполегливо примушувати її, бігти разом з нею в напрямку лежачих предметів. Коли собака, наткнувшись на лежачий предмет, схоплює його, дресирувальник підкликає її до себе, віднімає принесену нею річ, пестить, дає ласощі й слідом за цим негайно посилає її в іншу сторону ділянки - до другої речі. Так привчають собаку до зиґзаґоподібних пробігів по ділянці.

У тих випадках, коли собака, підійшовши до лежачого предмета, не бере його, дресирувальник допомагає їй командою «апорт». Коли собака підносить виявлений предмет до дресирувальника, останній обовязково заохочує її грою і дачею ласощів. Після ряду таких дій собака починає активно робити пошук і приносити виявлені предмети.

Надалі, коли собака буде легко виявляти кинутий предмет, приносити його до дресирувальника і сідати перед ним, ділянка місцевості і кількість кинутих предметів збільшують.

Щоб у собаки не вироблялася небажана навичка робити повороти відразу після знаходження предмета, дресирувальник іноді жестом руки показує їй помилковий напрямок, посилає убік, де немає речі, а потім знову різко міняє напрямок жесту убік, де вона лежить.

Постійними вправами з посиланням у будь-які сторони за допомогою жесту в собаки виробляють самостійний активний і організований пошук.

У міру закріплення активного і організованого (зиґзаґоподібного) обшуку роботу собаки поступово ускладнюють: розкидаються речі, що, різноманітять і маскують. Дресирувальник постійно спостерігає за собакою із середини ділянки, що обшукується, і управляє нею командами і жестами з відстані. Ділянки для занять вибирають із більше складною обстановкою і відстані для пошуку збільшують до 150- 200 метрів.

Одночасно собаку привчають відшукувати людини. Робиться це в такому порядку. Фігурант, одягнений у дресирувальний костюм, попередньо розкидає речі і ховається на призначеному для обшуку ділянці. Дресирувальник приводить собаку на цю ділянку і подає команду «шукай», жестом посилає її на обшук місцевості, сам іде серединою ділянки, управляючи собакою з відстані. У пошуках речей собака натикається на фігуранта, що сховався, одягненого в знайомий для неї дресирувальний костюм. Якщо помічник тікає, то дресирувальник пускає собаку на затримку, затриманого супроводжують до місця, звідки собака був пущений на обшук, і передають третій особі.

Крім того, собаку привчають розшукувати людину або тварину в ямах, притулках і т.п.

Коли собака, відшукуючи людину, діє недостатньо активно, фігурант виходить до неї, дражнить її і тікає в чагарник, де швидко міняє напрямок і ховається. Дресирувальник негайно командою «шукай» пускає собаку на пошуки фігуранта, що сховався.

Кінцевою метою вправи є пошук без попереднього нацьковування. Собака повинна активно шукати, «не знаючи» що й кого, і виконувати команду дресирувальника.

Ділянки місцевості постійно міняють. Для вдосконалювання навички по обшуку місцевості заняття проводяться з настанням темряви і у нічний час.

Собаку привчають гавкати (давати голос) при виявленні важких речей і свійських тварин. Робиться це так. Річ, що собака повинна виявити, повинна бути важкою або привязаної, щоб собака, не може підняти або відірвати її, збуджується і починає гавкати; цю дію закріплюють дачею ласощів. Таким чином, у собаки утвориться умовний рефлекс гавкати, коли вона не може підняти виявлену річ або знаходить свійську тварину. На гавкіт завжди приходить дресирувальник і заохочує собаку.

Протягом усього періоду навчання послідовно розширюють і ускладнюють завдання по обшуку місцевості для того, щоб удосконалювати відпрацьовується навичка: міняють обстановку, використовують різні метеорологічні умови і т.п.

Приучення собаки до обшуку приміщень

Відпрацювання навички обшуку приміщення проводять після навчання обшуку місцевості. Перші вправи відпрацьовують у полегшених умовах. Як правило, для цієї мети використовують нежитлові приміщення: вільні овочесховища, сараї підвали й т.п.

Умовним подразником залишається знайома для собаки команда «шукай», безумовним - боротьба собаки з фігурантом і заохочення ласощами за вдалий пошук.

Заняття будуються так. Фігурант входить у приміщення, що призначено для обшуку собакою, у різних місцях залишає дві-три приналежні йому речі і іде.

Дресирувальник підводить собаку до дверей приміщення, звільняє її від повідця і командою «шукай» посилає на пошук, ідучи сам за нею. Спочатку незнайома обстановка придушує сміливість собаки, дії її трохи загальмовуються. Дресирувальник підбадьорює її командою «шукай» і жестом руки посилає в напрямку, де лежить одна із залишених речей.

Якщо собака, підійшовши до лежачої речі, самостійно візьме її і піднесе до дресирувальника, останній негайно пестить її і дає ласощі; якщо собака не бере річ, дресирувальник змушує зробити це командою «апорт», а потім знову дає команду «шукай» і жестом направляє її на пошуки інших предметів. Так він робить доти, поки собака не виявить всі предмети.

Поступово собака звикає з новою для неї обстановкою, більше сміло поводиться в приміщенні і активно приступає до пошуку, приблизно так само, як і на відкритій місцевості. У міру закріплення в собаки умовного рефлексу на команду «шукай» при обшуку приміщень вправи ускладнюють: збільшують кількість речей, які потрібно відшукувати, ретельно ховають і маскують їх, дресирувальник менше допомагає собаці й керує тільки з відстані.

Після того як собака навчиться самостійно відшукувати ретельно замасковані предмети в нежитлових будинках удень, також заняття проводять кілька разів і в нічний час.

Надалі собаку привчають відшукувати в приміщеннях захованих людей і свійських тварин. Робиться це так. Фігурант, залишає в приміщенні на видному місці приналежний йому предмет, відходить від нього та у цьому ж приміщенні ховається, спочатку на більше видному для собаки місці; дресирувальник разом із собакою входить у приміщення і направляє її до предмета, а потім до місця, де перебуває фігурант. Собаці дозволяють порвати його костюм. Потім затриманого ведуть із приміщення і передають третій особі.

Коли собака виявляє в приміщенні тварину і обгавкає її, дресирувальник негайно заохочує її згодовуванням ласощів.

Після того як собака звикне сміло входити в приміщення і активно його обшукувати, її привчають обшукувати підвали, горища і інші притулки. Спочатку дресирування проводять у денний час, а надалі - і в нічний. Собак посилають на горища по горищним сходам; у перші дні собака йде із дресирувальником, а потім її посилають одну.