Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни “Стандартизаціята сертифікація ”
Черкаси, 2008
Варіант 14
1. Вибір та застосування стандартів серії ISO 9000 і 10000.
2. Завдання 7.3: Розрахувати економію на умовно-постійнійчастині накладних витрат за вихідними даними: річний випуск продукції, шт.: достандартизації – 1000; після стандартизації – 1880; річна сума умовно-постійнихвитрат, грн. – 3000.
1. Система якості — сукупністьорганізаційної структури, відповідних процедур, процесів і ресурсів, якізабезпечують здійснення загального управління якістю продукції і послуг тапідтримання міцних зв'язків між усіма ланками управління та працюючимипідприємствами на всіх рівнях виробництва та реалізації.
Для забезпечення високої якості продукціїчи послуг необхідна чітка система управління якістю, яка би враховуваланауково-технічні досягнення, стимулювала добросовісну працю всього колективупідприємства й орієнтувалася на запити ринку.
Починаючи з 50-х років минулого сторіччя всоцдержавах запроваджуються системи управління якістю продукції і праці напідприємствах різних галузей. Одною з перших систем була Саратовська системабездефектного виробництва продукції (БВП), метою якої було створення таких умоввиробництва, за яких продукція відповідала б нормативним документам і здаваласяб з першого пред'явлення. Основним критерієм оцінки якості роботи працівниківбув відсоток продукції, зданої з першого пред'явлення. Чим вищий відсотокзданої продукції, тим більші матеріальні та моральні стимули. Ця системастимулювала працю лише робітників, тому вона не отримала широкої підтримкисеред інженерно-технічних працівників.
Більш прогресивною була Львівська системабездефектної праці (СБП), метою якої був випуск бездефектної продукціївідмінної якості. Цією системою стимулювалася робота всіх працівниківпідприємства: від робітника основного виробництва до працівника апаратууправління. Системою враховувалась праця і її якість, а також і прорахункикожного працівника підприємства.
З 1975 р. на підприємствах Львова широкогопоширення набули комплексні системи якості продукції (КСУЯП), метою яких буларозробка і випуск продукції, яка б відповідала за якістю кращим світовиманалогам. Розроблені і впроваджені системи якості на Львівській кондитерськійфабриці та Львівському телевізійному заводі стали прикладом кращих системуправління якістю продукції. Система враховувала якість роботи всіх працівниківі передбачала стимулювання їх працю.
В 1978 р. Держстандартом СРСР булирозроблені й затверджені основні принципи Єдиної системи державного управлінняякістю продукції (ЄСДУЯП). Впровадження системи якості продукції дало змогувипускати багато продукції, яка за своїми показниками була кращою за зарубіжніаналоги.
Вітчизняний досвід комплексногоуправління якістю продукції став доброю основою для розробки та освоєнняміжнародних стандартів якості ISO9000.
Стандарти ISO серії 9000 були розроблені технічним комітетом ISO /ТК 176 в результаті узагальненнянакопиченого національного досвіду різних країн щодо розроблення, впровадженнята функціонування систем якості Вони не стосуються конкретного секторупромисловості чи економіки і являють собою настанови з управлінні якістю тазагальні вимоги щодо забезпеченняякості, вибору і побудови елементів систем якості.
Вони містять опис елементів, що їх маютьвключати системи якості, а не порядокзапровадження цих елементів тією чи іншою організацією. Вони не мають на метіспонукати до створення однакових систем якості, оскільки різні організаціїмають різні потреби. Побудова та шляхи впровадження систем якості повинніобов'язково враховувати конкретні цілі організації, продукцію, яка неювиготовляється, процеси, що при цьому застосовуються, а також конкретні методипраці.
За роки, що пройшли від часуопублікування, вони отримали широке визнання та розповсюдження, а більш як 50 країн прийняли їх якнаціональні. Після розповсюдження почався процес їх широкого застосування присертифікації систем якості. Це викликало потребу визначення правил самоїпроцедури сертифікації, а також вимог до експертів, які здійснюють перевірку системи.
З цією метою ISO /ТК 176 підготував та опублікував у 1990-95рр. стандарти серії ISO 10000.
Проблеми навколишнього середовища за своєюприродою є міжнародними і можуть бути вирішені тільки на міжнародному рівні, томувсі закони, нормативні документи і стандарти з цього напряму повинні базуватисяна одній і тій же науковій і методичній основі.
В зв'язку з цим ISO в 1993 р. був створений комітет ТС 207, відповідальний за підготовкустандартів з управління навколишнім середовищем, які можуть бути використані в усіх сферах.
Згідно з ISO 9000-1, стандарти ISO серії 9000 передбачають застосування системякості у чотирьох ситуаціях:
—отримання вказівок щодо управління якістю;
—контракт між першою та другою сторонами (постачальник — споживач);
— затвердження або реєстрація, що їхпроводить друга сторона;
— сертифікація або реєстрація, що їхпроводить третя (незалежна) сторона.
Організація-постачальник повинна встановитиі підтримувати таку систему якості, яка б передбачала всі ситуації, з якимиможе зіткнутися організація. Нижче згідно з стандартом ISO 9000-1 наводяться вказівки, що дозволяютьорганізаціям правильно обрати стандарт ISO серії 9000 та 10000 і отримати корисну інформаціющодо впровадження систем якості.
ISO 9000-1:1994.Слід звертатися кожній організації, що має намір створити та впровадити системуякості. Розширення глобальної конкуренції призводить до того, що споживачпочинає висувати дедалі жорсткіші вимоги щодо якості. Для того, щоб не втратитиконкурентоздатність і підтримувати високі економічні показники, організаціям-постачальникамнеобхідно впроваджувати все ефективніші та дійові системи. Цей стандарт подаєпояснення основних понять у галузі якості і містить настанови щодо вибору тазастосування стандартів ISO серії 9000 для цієї мети.
ISO 9000-2:1993.До нього необхідно звертатися у тому випадку, коли необхідна консультація щодозастосування ISO 9001, 9002 і9003. Він містить вказівки по впровадженню положень розділів стандартів щодо забезпеченняякості і особливо корисний на початковій стадії впровадження.
ISO 9000-3:1993.Розглядається виключно програмне забезпечення комп'ютерів.
Слід звертатися організаціям-постачальникам,що впроваджують системи якості відповідно ISO 9001 на програмнупродукцію чи продукцію з елементами програмного забезпечення.
ISO 9000-4:1993.Постачальнику слід звертатися в тих випадках, коли йому потрібно переконатися взабезпеченні характеристик надійності (безвідмовності) продукції. Це важливодля послуг транспорту, енергетики, телекомунікацій, інформаційний послуг, томущо їх надійність є вирішальним чинником їх якості. Стандарт містить вказівкищодо управління програмою надійності. Він охоплює найважливіші характеристики програминадійності з планування, організації, розподілу ресурсів та управління ними зметою випуску продукції, яка б відзначалась надійністю і підлягалаобслуговуванню.
ISO 9001:1994.Звертатися і застосовувати його постачальнику слід у разі потреби довести своюздатність управляти процесом як проектування, так і виробництва продукції, щовідповідає усім вимогам. Вони перш за все мають на увазі задоволення споживачаза рахунок запобігання невідповідності на всіх етапах від проектування дообслуговування. Цим стандартом встановлена відповідна модель забезпеченняякості
ISO 9002:1994.Звертатися і застосовувати його постачальникові необхідно у разі потребидоведення своєї здатності управляти процесами виробництва продукції, щовідповідає всім вимогам. Ним встановлена відповідна модель забезпечення якостіпродукції.
ISO 9093:1994.Звертатися та застосовувати його постачальнику потрібно в разі потреби доведення відповідності продукції встановленимвимогам тільки на стадії остаточного контролю та випробувань. Ним встановленавідповідна модель забезпечення якості.
ISO 9004-1:1934.Слід звертатися будь-якій організації, що має намір розробити та запровадитисистему якості. Для того, щоб відповідати своєму призначенню, організаціяповинна забезпечити керованість технічними, адміністративними і людськимичинниками, що впливають на якість продукції. Стандарт містить повний перелікелементівсистеми якості, що стосуються всіх етапів життєвого циклупродукції і відповідних заходів, з якого організація може набрати і застосуватиелементи згідно зі своїми потребами.
ISO 9094-2:1984.Слід звертатися організації, яка забезпечує послуги або продукція якої міститьелементи послуг. Характеристики послуг можуть відрізнятися від характеристикіншої продукції і можуть включати такі аспекти як персонал, час очікування, часнадання послуги, гігієна, довіра і послуги зв'язку, що постачаються безпосередньокінцевому споживачеві. Остаточною мірою якості, часто дуже суб'єктивною, єоцінкаспоживача. В стандарті міститься опис понять, принципів і елементів системиякості, що стосуються всіх видів пропозицій щодо послуги.
ISO 9004-3:1993.Слід звертатися організації, продукція якої (кінцева чи проміжна) створюєтьсяшляхом перетворень і має вигляд твердої речовини, рідини чи їх комбінацій (включаючиконкретні матеріали, бруски, дріт або листи). Така продукція, як правило,постачається в гуртових системах, таких як трубопровід, барабан, мішок, бак,цистерна або рулон.
Що стосується перевірки продукції уважливих точках виробничого процесу, то перероблювані матеріали завдаютьособливих труднощів, що обумовлено їх природою. При цьому зростає важливістьзастосування методів статистичного відбору та оцінювання, а також їхзапровадження для здійснення управління процесами та встановлення технічних характеристиккінцевої продукції. Він доповнює вказівки ISO 9004-1 стосовно продукції з категорії перероблюваних матеріалів.
ISO 9004-4:1993.Слід звертатися будь-якій організації, що бажає підвищити свою ефективність(незалежно від того, чи запровадила вона офіційну систему якості). Постійнамете, управління всіма функціями на всіх рівнях організації повинна полягати упрагненні задовольняти споживача і постійно поліпшувати якість. Стандартмістить опис фундаментальних понять та принципів, керівних вказівок таметодології (засобів і шляхів) поліпшення якості.
ISO 10011-1:1990.Слід звертатися при організації, плануванні, здійсненні та документуванніперевірки систем якості. Він містить настанови щодо перевірки наявності тареалізації елементів систем якості і перевірки здатності, системи забезпечуватидосягнення заданих показників якості.
ISO 10011-2:1991.Слід звертатися при потребі відбору кадрів та підготовки експертів-аудиторівсистем якості. Подано настанови щодо критеріїв кваліфікації експертів-аудиторівсистем якості, а також щодо освіти, підготовки, досвіду, персональних якостейта керівних здібностей, необхідних для виконання перевірки якості.
ISO 10011-3:1991,Слід звертатися при плануванні керування програмою перевірки якості. Міститьнастанови щодо керування програмами перевірки систем якості.
ISO 10012-1:1992.Слід звертатися, якщо якість продукції чи процесу має високу залежність відможливості проводити точні вимірювання. У ньому встановлені основніхарактеристики системи підтвердження, які постачальник повинен використовуватищодо своїх засобів вимірювання. Містить вимоги до засобів вимірюванняпостачальника щодо забезпечення якості, на основ, яких доводиться, щовимірювання проводяться з належною точністю та в належному порядку. Він міститьбільш детальні вимоги в порівнянні з тими, що наводяться в ISO 9001, ISO 9002 та ISO 9003, і даєвказівки щодо впровадження.
Варто відзначити, що стандарти ISO серії 9000 – це технологія, яка встановлюєвимоги, а не як це зробити. Для більшості зарубіжних країн ISO серії 9000 – це пройдений етап, нульовавідмітка, після якої наступає період ТОМ, тобто більш високий рівень Такимчином, ISO 9000 — це система, якарозвивається. Тому в квітні 1996 р. ТС/ ISO 176 офіційно схвалив документ який описує сім’юстандартів ISO серії 9000 2000року.
2. Завдання 7.3: Розрахуватиекономію на умовно-постійній частині накладних витрат за вихідними даними:річний випуск продукції, шт.: до стандартизації – 1000; після стандартизації –1880; річна сума умовно-постійних витрат, грн. – 3000.
Економі на умовно-постійній частині накладних витрат (Еn) визначається співвідношенням:
Еn=/> ,
де В – річний випуск продукції;
Н – річна сума умовно-постійнихвитрат.
До умовно-постійних і загальнозаводських витратвідносяться: заробітна плата ІТП і допоміжних робітників; канцелярські витрати;утримання і амортизація цехових приміщень; утримання і амортизаціязагальнозаводських приміщень. Ці витрати змінюються обернено пропорційновипуску.
Отже, Еn=/>грн.