Міністерство освіти і науки України
Чернігівський державний інститутекономіки і управління
Кафедра економічної теорії
Обліково-економічний факультет
Дисципліна: Міжнародна економіка
Реферат на тему:
„Україна в СОТ:переваги та недоліки членства”
Виконала
Студенткагрупи ОА-082
Т.А.Федченко
Перевірив
Викладач
В.М.Левківський
Чернігів, 2011
ЗмістВступ1. Світова організація торгівлі
2.Вступ України до СОТ
3.Очікування України в 2008р щодо приєднання до СОТ
4. Переваги та недоліки членства України в СОТВисновки
Література
Вступ
українасвітова організація торгівляРозвитокнаціональної макросистеми супроводжується поглибленням її інтеграції вглобальний економічний простір. Однією із знакових подій, які засвідчуютьактивну участь вітчизняної економіки у міжнародному поділі праці, що, власне, іє найбільш характерним виявом глобалізації, та визначають умови їїдовгострокового розвитку, став вступ нашої країни до СОТ в квітні 2008 року.Насьогоднішній день, надзвичайно важко оцінити позитивний чи негативний ефект відвступу в СОТ, так як для українських підприємств нові експортні можливості пов’язаніз вступом в СОТ нівелювалися фінансовою кризою. Для основних українськихекспортерів – металургів, 2009 рік скоріше був роком виживання та пошукуфінансування аніж роком експортної експансії.Щодо2010 року експорт товарів скоротився за рік на 41%. Продаж недорогоціннихметалів і виробів з них, як і раніше – основа вітчизняного експорту: 32,3%загального (проти 41,2% 2008 року). Імпорт товарів скоротився за рік майжевдвічі (на 47%), а частка енергоносіїв у ньому збільшилась з 26,7% 2008 року до32,2% торік. Через них і негативне сальдо торгівлі товарами.Окрімцього, світова фінансова криза спричинила стрімкий ріст протекціонізму в світі,(що в свою чергу теж спричинило нівелювання для України переваг при вступі вСОТ). Згідно даних Global Trade Alert (GTA; створеної в 2008 році для аналізупротекціонізму) в грудні 2009 року існувало 305 дискримінаційних мір черезмісяць їх стало вже 367, а ще 198 були оголошені але не введені. Відповідно, можнасміливо заявити, що кількість мір зросла щонайменше на 60-70%Длядеяких галузей, СОТ принесло збитки. Зокрема, це швидше всього сільськегосподарство. Слід розуміти також, що у СОТ домінує концепція “невидимої руки”,суть якої в тому, що при лібералізації торгівлі людський та фінансовий капіталвкладатиметься у ті галузі, які дають найбільші прибутки. Але на певному етапінеможливо сказати, які це саме галузі будуть. Поки ми не пустимо цю “руку” вхід, ми не зрозуміємо, в чому Україна зможе зайняти свою нішу у світовійторгівлі. Ми розуміємо, що внаслідок вступу України до СОТ буде перетіккапіталу, що окремі галузі вітчизняної економіки неефективні, хоча штучно мизможемо їх підтримувати їх і надалі, але ми не розуміємо, у чому ми найкращі.Найкращийприклад „переходу ресурсу”: сто років тому у сполучених Штатах 79 відсотківнаселення було зайнято у сільському господарстві. Завдяки глобалізації тавступу цієї країни у СОТ та лібералізації торгівлі на сьогоднішній день усільському господарстві зайнятий один відсоток населення. Отже, математично цеозначає, що 78 відсотків населення змушені були залишити свою роботу, здобутиінші кваліфікації. Однак, сьогодні США живе краще ніж сто років тому, і ніхтоне жаліє про цю зміну.
1.Світова організація торгівліСвітоваорганізація торгівлі (СОТ) є міжнародною міжурядовою організацією, заснованою в1994 р. згідно з угодою, укладеною в м. Марракеш (Марокко) під часУругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів під егідоюГенеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Відповідно до угоди,країнами-засновницями СОТ стали всі сторони-учасниці ГАТТ. Правовою основою СОТє Генеральна угода з тарифів і торгівлі у редакції 1994 р., включно із низкоюнових угод, домовленостей та рішень, Генеральна угода з торгівлі та послуг(ГАТС), Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС), атакож інші правові акти і міжнародні домовленості.СучаснаСОТ — провідна міжнародна організація, членами якої є більш 169 країн світу, надолю яких припадає близько 96% обсягу світової торгівлі. Останнім часом сферадіяльності СОТ розширюється і передбачає не тільки регулювання торговельнихпотоків, а й міжнародне економічне регулювання капіталу та робочої сили.Членство в цій організації стало практично обов'язковою умовою для будь-якихкраїн, які прагнуть інтегруватися у світове господарство.
2. Вступ України до СОТ
16травня Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.
За14 років переговорів Україна пройшла шлях економічних і структурних реформ,трансформації від адміністративно-планової до ринкової економіки, завершиладвосторонні переговори з країнами-членами СОТ, ухвалила понад 50 необхідних дляадаптації українського законодавства до вимог СОТ законів.
Протоколпро приєднання України до Маракешської угоди про створення СОТ був підписаний уЖеневі 5 лютого 2008 року.
ВерховнаРада 10 квітня ратифікувала протокол про вступ України до СОТ. Президент ВікторЮщенко 16 квітня підписав закон про ратифікацію протоколу, у той же день Міністерствозакордонних справ спрямувало ноту генеральному секретарю СОТ, у якій повідомилопро ратифікацію протоколу про вступ України в організацію.
Заданими Міністерства економіки, з моменту вступу України до СОТ країнаотримувала такі переваги як поліпшення умов торгівлі зі 151 країною світу, начастку яких припадає понад 95% світової торгівлі. Крім того, такий крок веде дозменшення тарифних і нетарифних обмежень на доступ українських товарів натоварні ринки країн-членів СОТ, до набуття офіційного статусу переговорногопроцесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС.
Однак,з огляду на те, що Україна набула членство в СОТ не з початку року, розмірчленського внеску розраховувавсь на фактичну кількість місяців, які залишилисядо кінця 2008 року.
3. Очікування України в 2008р щодо приєднання до СОТ
Приєднаннядо СОТ вчинить на економіку більшою мірою сприятливий вплив, оскількипередбачає скасування квот на експорт українських металів у Європейський Союз ізабезпечує недискримінаційний транзит товарів і послуг.
Водночас,за винятком готельного і ресторанного бізнесу, сектор послуг буде демонструватипомірне зростання сукупного випуску.
Прицьому, за оцінкою Мінекономіки, від вступу до СОТ очікується зростання доходівдержавного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності й додаткове щорічнезбільшення експорту продукції, щонайменше, на 7-10% (від $1,5-4 млрд).
Крімтого, очікується істотне підвищення конкурентноздатності виробництва товарівчерез суттєве збільшення обсягів іноземного інвестування – до $3-5 млрдщорічно.
Щодоризиків, які несе для економіки вступ до СОТ, у Мінекономіки зазначають, щоможе загостритися конкуренція на внутрішньому ринку.
4. Переваги та недолікичленства України в СОТ
Загалом, переваг від членства в СОТ досить багато, вонистосуються різних сфер економічного життя.Але поряд з перевагами крокують інедоліки членства України в СОТ, це зумовлене тим що рівень розвиткунаціональної економіки порівняно відсталий від рівня провідних країн-учасницьСОТ.
Можна розглянути основні моменти що стосуються якпереваг так і недоліків, розділивши їх на такі основні групи як загальні таспецифічні.
Загальні переваги і недоліки відкритоїекономіки — традиційніпереваги пов'язані з відкриттям економіки і збільшенням обсягів міжнародноїторгівлі переважно випливають з раціональними розміщеннями ресурсів. Товарибудуть поступово відображати світові ціни і будуть розміщені у«найпродуктивніших» секторах. Але водночас недоліком є те щоекономіка країни ще не готова до впровадження світових цін, оскільки купівельнаспроможність не відповідає світовим вимогам.
Одночасно, держава відчуваючи переваги буде розміщувати своїресурси у секторах які є конкурентноздатними на міжнародних ринках. Економічнаактивність зростатиме під впливом нових торгівельних можливостей та конкуренціїз-за кордону. Виробництво буде мати доступ до ресурсів з імпорту і кінцевийпродукт, навіть якщо лише частково, буде краще відображати світові ціни і будекращої якості. Ці переваги часто нівелюються коштами перехідного періоду, щовключають безробіття, перекваліфікацію, підтримку підприємств, загальнуреструктуризацію і т.д. Однак, недоліки короткострокового періоду оправдуютьсядовгостроковими виграшами.
Специфічні переваги танедоліки членства СОТ:
Доступ на ринки. Перша і основна перевага членства у СОТ – можливістьотримати кращий доступ на ринки у галузях експорту.
Вступ України до Світової організації торгівлі забезпечуєлібералізацію доступу українських товарів на ринки світу через:
зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступуукраїнських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвиненихкраїн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експортувітчизняної продукції;
одержання режиму найбільшого сприяння у торговельномупросторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі з 150країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.
Передбачуваність ітранспарентність.Членство у СОТ забезпечує передбачуваність, незмінність і транспарентністьдоступу на ринки. Тарифи що застосовуються до не — членів можуть змінюватись іпереглядатись кожен рік. СОТ забороняє таку практику, і збільшує стабільність.
Інституційна Реформа. Членство в СОТ вимагає створення ряду державнихустанов та прийняття ряду законів для провадження торгівельної політики. Такізміни, в свою чергу, прискорюють реформи, підтримують процес лібералізаціїторгівлі, збільшення прозорості та посилення верховенства права.
Недоліком є те, що створення таких умов та прийняттяпевних законів надзвичайно затратним для держави. Часто такі реформи вимагаютькваліфікованих спеціалістів та перекваліфікації існуючих працівників – якихважко «втримати» в державному секторі.
Механізм Розв'язанняСуперечок. Наступноюважливою перевагою членства в СОТ є можливість використання МеханізмуРозв'язання Спорів. Цей Механізм забезпечує «форум» для розв'язання багатьохторгівельних суперечок. Цей механізм Україна може застосувати для вирішенняспорів з своїми найбільшими торгівельними партнерами – такими як ЄС, США вмайбутньому Росія. Система розв'язання спорів СОТ є найпрозорішою танайдоступнішою системою
Недоліками використання цього форуму є традиційнінедоліки самої системи. Розв'язання спорів: процедура є досить довгою, дорогою.Відсутня компенсація. Багато з членів СОТ ніколи не використовували системурозв'язання спорів для захисту своїх інтересів – це зокрема випадок країн щорозвиваються. Станом на 2009 рік з 315 спорів лише 98 були принесені країнамищо розвиваються. 90% з цих 98 спорів країнами що є найактивнішими в Азії та ЛатинськійАмериці – такими як Індія і Бразилія. Жодна Африканська країна та найменшрозвинута країна до сьогодні не була стороною у торгівельному спорі СОТ.Система розв'язання спорів не є найефективнішим інструментом для приватнихпідприємств. Адже розпочати спір і оскаржити дії іншої держави може державнийорган. Часом переконати свій уряд у необхідності розпочати справу може бутинадзвичайно важко, зокрема у «політичному» аспекті.
Участь у прийнятті рішень СОТ. Членство у СОТ дає можливість формувати майбутніправила та розвиток світової торгівельної системи. Нові члени зможуть братиучасть у міжнародних переговорах і переслідувати свої інтереси та вносити своїкорективи у правила СОТ. СОТ надає можливість брати участь у найширшомуміжнародному форумі переговорів, правил та напрямків торгівельної політики.
Покращення міжнародного іміджукраїни. Вступ у СОТ позбилоУкраїну клейма «не член СОТ» що матє значний політичний вплив у їїміжнародних відносинах та значно підвищить стабільність та впевненість в ній яку діловому партнері. Можна передбачати, що членство СОТ принесе збільшенняіноземних інвестицій.
Інтеграція з ЄС. Членство у СОТ є передумовою щодо створення зонивільної торгівлі між Україною і ЄС і відповідно – ефективнішою інтеграцієюУкраїни у ЄС. Вдосконалення законодавства та інституційна реформа що єпередумовою членства в СОТ – частково відображає стратегію інтеграції України уЄС
Після набуття членства у СОТ було започаткованопереговорні процеси з укладення угод про вільну торгівлю між Україною та низкоюдержав світу і окремими угрупованнями держав. Здійснюється послідовна роботащодо опрацювання проектів угод про вільну торгівлю та проведення відповіднихконсультацій/переговорів з Сінгапуром, Сербією, Туреччиною, Канадою;продовжується підготовча робота з започаткування відповідних переговорнихпроцесів з Мексикою, Сирією.
24 червня 2010 року укладено Угоду про вільну торгівлюміж Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі.
Україна використовує договірну базу СОТ для подальшогорозвитку зовнішньої торгівлі та збільшення товарообігу з країнами – основнимипартнерами.
Одним з основних політичних та економічних наслідківвступу України до СОТ стала активізація переговорів з ЄС щодо укладення Угодипро створення зони вільної торгівлі у рамках Угоди про асоціацію між Україноюта ЄС.
Можливість правового відступувід правил. Кожен членСОТ має право користуватись перевагами системи і одночасно має можливістьтимчасово цілком легально відступити від своїх зобов'язань. Така можливістьіснує у рамках захисних заходів, переобговорень тарифів, обмежень щодоторгового балансу і т.д. Окрім того існує можливість захисту національногоринку завдяки маніпулюванням обмінним курсом. Цей засіб є найменш ефективнийніж тариф хоча і може спричинити інші небажані економічні наслідки.
Реформа податкової та митноїсистеми.
У результаті вступу в СОТ тарифи знизилися і відповіднозменшилися надходження у державний бюджет. Для того щоб частково компенсуватицей ефект — реформували податкову систему щоб забезпечити ефективнішенадходження податків від збільшення економічної активності пов'язаної з вступому СОТ. Ця система повинна забезпечити перехід надходжень від тарифу доподатків. Необхідною є також реформа митної системи. Надходження повиннізабезпечуватись попри існуючі проблеми контрабанди та корупції. Якщозабезпечити обкладання митом виключно усіх товарів що ввозяться і повинні нимобкладатись, то зменшення надходжень не буде таким радикальним. Слід такожзауважити, що заміна квот, які заборонені СОТ на тарифи – може збільшититарифну базу і при ретельному їх зборі підвищить надходження у держбюджет.
Висновки
Підводячипідсумок, можна стверджувати, що членство в СОТ несе багато переваг дляУкраїни. Основні недоліки пов’язані з необхідністю переходу фінансового талюдського капіталу з економічно невигідних та неконкурентноспроможних галузей унові більш вигідні сфери. Для мінімізації таких негативних наслідків необхіднопокращити мобільність ресурсів. Основна ідея даної концепцій полягає у тому,щоб як змога ефективніше зменшити кошти трансформацій у короткостроковомуперіоді. Адже відомо, що членство у СОТ передбачає однозначні переваги удовгостроковому періоді, але ці переваги нівелюються через короткостроковітруднощі адаптації національної економіки до відкритої конкуренції. Зменшеннятаких труднощів та коштів можливе при забезпечені швидкої мобільності капіталу;мобільності трудових ресурсів, у тому числі горизонтальної (географічної) іособливо вертикальної (професійної), тобто можливість нагромадження людськогокапіталу; внутрікорпоративної мобільності – здатності підприємств до інноваційі гнучкість у зміні організаційних структур; інформаційної мобільності –необхідна умова для зниження транзакційних витрат на ринку продукції, праці ікапіталу і підвищення інших видів мобільності.
Перевагидля України від членства, в першу чергу залежать від нас самих: від нашоїшвидкої адаптації до правил світової економіки, внутрішніх реформ,професіоналізму персоналу та службовців, знання та використання правил СОТ. АджеСОТ – велика гра: Україну прийняли у цю гру, навчили грати, вигравати – Україніпотрібно навчитись самій.
Література1. ЗверненняПрезидента України до Верховної Ради України у зв'язку з Посланням ПрезидентаУкраїни до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у2009 році».2. Моніторингмакроекономічних та галузевих показників. Міністерство економіки України. — 20010.— Жовтень.3. ГончаровЮ., Петін Ю., Сальник О. Застосування системи рейтингових оцінок як засібефективного управління процесом євроінтеграції // Економіка України. — 2008. —№ 11. — С. 73–82.4. ДюмуленИ. И. Международная торговля услугами. — М.: Изд-во «Экономика», 2009.5. Конкурентоспроможністьекономіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В.Белінська та ін. — К.: НІСД, 2010.