Реферат по предмету "Международные отношения"


Структурні зрушення в зовнішній торгівлі України: помаранчеві очікування та постпомаранчева реальність

Структурнізрушення в зовнішній торгівлі України: помаранчеві
очікуваннята постпомаранчева реальність
Помаранчевареволюція, що відбулась в листопаді 2004- січні 2005 рр., відкрила новіможливості розвитку української економіки, що були нехарактерні і швидше за всенезаплановані в кучмівську епоху. Частина українського суспільства і бізнесовоїеліти покладала великі надії на діяльність сформованих урядів Ю. Тимошенко, апотім і Ю. Єханурова та очікувала від них реальних зрушень в системівиробництва і торгівлі, які постійно гальмувались попереднім режимом.
Доцих можливостей слід віднести:
1. Фронтальне формування більш ліберального інституційногосередовища та забезпечення економічної свободи – зокрема, інвестиційної тафінансової свободи з ліквідацією дискримінації транснаціонального промисловогота банківсько-фінансового капіталу, свободи бізнесу від урядових рішень,свободи від корупції, свободи використання компаніями фактору праця,невтручання уряду у механізм ціноутворення на товари, ресурси, працю (див.індекс економічної свободи [1], додаток А). Україна знаходиться на 125 місцісеред 157 країн світу та на 40 місці серед 41 країни Європи за індексомекономічної свободи. (див. додатки Б та В). Відносно краще серед іншихінституційних характеристик економічної свободи в Україні представлені торговата фіскальна свобода. Середня ставка тарифу в зовнішній торгівлі є низькою,однак існує цілий комплекс значних нетарифних бар’єрів, які мають бутипослаблені/усунені внаслідок вступу України до СОТ (див. додаток Г). Найбільшоюпроблемою залишається високий ступінь корупції – Україна посіла в 2006 році заіндексом сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index) 104 місце серед163 країн світу порівняно з 99 місцем в 2004 році [2].
2. Пришвидшеннявступу України до Світової організації торгівлі, членами якої є на початок 2007р. вже 150 країн світу. Україна залишається в останній тридцятці країн (середяких знаходяться ультраналаштовані ісламські країни, що тримаютьантиамериканську лінію; країни, що втягнуті в військові конфлікти; а такождеякі країни пострадянського простору, що залежать від Росії), які не є членамиСОТ.
3. Підготовкадо укладання нової Угоди про партнерство та економічне співробітництво міжУкраїною та ЄС, яка в лютому 2008 року має замінити попередню десятирічну Угоду.
4. Вмежах даної Угоди підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі міжУкраїною та ЄС. На саміті Україна–ЄС 1 грудня 2005 року лідери ЄС “зновупідтвердили свою мету сприяння поглибленій економічній інтеґрації між ЄС таУкраїною, і для досягнення цього планують розпочати переговори щодо Угоди провільну торгівлю з Україною щойно Україна увійде до СОТ”. Експертними групаминауково-дослідних інститутів ЄС та України з 2005 р. почалась підготовка Планудій ЄС-Україна, де було виписано механізм створення зони вільної торгівлі. Планується,що проста йобмежена угода про вільну торгівлю, яка передбачає скасування тарифів на торгівлютоварами і послугами на додаток до умов вступу до СОТ, хоча і є найлегше впроваджуванимваріантом, однак принесе для України тільки незначні вигоди, і ще менші для ЄС. І навпаки, поглиблена Угода про зону вільної торгівлі з ЄС («Зона вільноїторгівлі плюс» – Free Trade Area+ ), яка передбачає також і вільний рух капіталу, хоча і буде важчою длявпровадження, може перетворитися на основу економічної стратегії, яка забезпечить Українішвидке зростання [3].
5. Поступовийперехід до інтеграційної стратегії досягнення номінальної та реальноїконвергенції української економіки з економіками країн ЄС. До критеріївномінальної конвергенції, які необхідно досягти в процесі економічної інтеграціїз країнами ЄС/ЄВС, слід віднести: схожість рівнів інфляції, схожість рівнівпроцентних ставок, вирівнювання рівнів дефіциту бюджету країн, вирівнюваннярівнів державної зовнішньої заборгованості, перехід від керовано-плаваючоговалютного курсу з орієнтацією на долар США до прив’язаного валютного кошику здвох валют – долара США та євро, а потім перехід до прив’язаного валютногокурсу гривні до євро з виконанням встановлених меж коливань валютного курсугривні по відношенню до євро на рівні ±15% (валютний механізм II – ERM II). Критеріямиреальної конвергенції, які необхідно досягати в середньо- та довготерміновійінтеграційній перспективі з країнами ЄС, є: схожість ВВП/ВНД на душу населення,поглиблення міжнародної мобільності факторів виробництва (прямого капіталу таробочої сили, технологій) між країнами, фінансова відкритість і вільнийміжнародний рух фінансового капіталу між країнами, вирівнювання реальнихпродуктивностей праці між країнами, схожість виробничих структур, торговихструктур та споживчих смаків між країнами і на цій основі підвищення ступенювнутрірегіональної та більшою мірою внутрішньосекторної торгівлі України зкраїнами ЄС.
Однак,початок реальних змін був загальмований впродовж 2005-2007 рр. внаслідокпорушуючих як внутрішніх, так і зовнішніх чинників.
1. Обіцянкищодо ринкової відкритості та економічної свободи після Помаранчевої Революціїшвидко розсіялись, а парламентські вибори в квітні 2006 року створили прецедентслабкої коаліції реформаторів блоку «Нашої України», популістського Блоку ЮліїТимошенко та лівоорієнтованої Соціалістичної партії України, які не змоглизнайти компромісів у виробленні єдиної стратегії інституційного економічногосередовища. В лавах «Нашої України» так і не вдалось зменшити вплив зв’язку між владою табізнесом. Слід відзначити, що простежувалась конфронтація між тими бізнесовимиелітами, які робили акцент на недопущенні міжнародної конкуренції з метоюзахистити вітчизняний бізнес, та тими, хто прагнув впустити транснаціональнийпромисловий і банківсько-фінансовий капітал в країну. Уряд під керівництвом Ю. Тимошенков 2005 році систематично втручався в механізм ціноутворення на ринку м’яса і нафтопродуктів.Протягом 2005 року він постійно прагнув забезпечувати зростання мінімальноїзаробітної плати, а також вдавався у практику реприватизацій, що негативновпливало на інвестиційні рішення транснаціонального капіталу. Міністр аграрноїполітики України за квотою Соцпартії в уряді Ю. Тимошенко гальмував процеси, щостосувались переговорів щодо вступу України в СОТ, зокрема з питань регулюванняцін і надання виробничих та експортних субсидій на сільськогосподарськупродукцію, в т.ч. цукор.
2.Представники Партії регіонів, НС «Нашої України», Соціалістичної партії Українита Комуністичної партії України продовжили лобіювання інтересів традиційнихсекторів економіки, де виявляються інтереси як вітчизняного капіталу, так івеликої кількості залучених працівників. Цей вплив був настільки великим, що якпри помаранчевій владі, так і при «антикризовій коаліції» продовжилосьзакріплюватися домінування таких секторів, як металургія та низькотехнологічнівиробництва металопродуктів, добування металевих руд та мінералів, виробництвопродуктів нафтопереробки, вирощування пшениці, ячменю, кукурудзи, надання послугтранзиту газу. Це ставить нашу країну у невигідні умови в сучасній світовійсистемі конкурентних відносин. Україна отримувала тимчасово вигоди відзростання цін на чорні метали та залізні руди на зовішніх ринках. Однак, за прогнозамиСвітового банку до 2015 року світові ціни на більшість товарів, на виробництвіта експорті яких Україна сьогодні спеціалізується, кардинально знизяться, щопоставить під сумнів прибутковість її експорту і наявний ступінь вигод відведення міжнародної торгівлі.
3.Чутливим до українських політичних подій був Кремль. В моменти посиленняєвроінтеграційних прагнень України Росія вдавалась до економічного шантажу: підвищенняціни на газ, офіційні вислови щодо можливості обмеження обсягів постачання газу;жорсткі умови щодо якості, і навіть заборони ввезення українськихсільськогосподарських товарів (молочні та м’ясні товари) тощо. Такі заходи, щоносили де-факто політичне забарвлення, значно погіршили торговельнівзаємовідносини України з Росією, але найбільшої шкоди вони наносили процесупросування України в напрямі європейської економічної інтеграції.
4. Навідтягування євроінтеграційних процесів України вплинула економічна політика М.Азарова після приходу до влади «антикризової» більшості. З одного боку, цестосувалось вибору зовнішньоекономічного вектору. Фактично не припиняєтьсякропітка робота Кабміну з уможливлення сценарію створення Євразійськогоекономічного простору (ЄЕП) між Росією, Україною, Білоруссю та Казахстану, де ббуло закладено на момент підписання Угоди створення єдиної митної території,щоб фактично поставило крапку на європейській економічній інтеграції України доЄС. Така інтеграція могла б продовжитись теоретично тоді, коли усі країни ЄЕПпогодились на формування зони вільної торгівлі з ЄС, а потім погодилисьакцептувати Єдиний митний тариф ЄС. Але і цього було б не достатньо, оскільки самЄвропейський Союз має забажати створити зону вільної торгівлі (чи пізнішемитний союз) з усіма членами ЄЕП, в тому числі із неєвропейським Казахстаном. Зіншого боку, «антикризова» економічна політика стала фактично продовженнямпрактикування неефективних рецептів минулої епохи, які мають суто кейнсіанськепідгрунтя. Як промислова, торгова, так і фіскальна акумуляційна і видатковаполітика несуть за собою зростання ролі держави в економічних процесах,відновлення спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку,селективного принципу розподілу державних інвестицій, надання податкових пільг,а отже, збільшення корупції. Крім цього, характер фіскальної політики М. Азаровата бажання Партії регіонів отримати контроль за монетарною і валютно-курсовоюполітикою НБУ з метою реалізації соціальних програм та підтримки традиційнихекспортерів неминуче вестимуть до інфляційних процесів і викривлень у зовнішнійторгівлі, яка буде працювати не на становлення малого і середньго бізнесу,приходу західних транснаціональних компаній і насичення диференційованимитоварами і послугами внутрішнього ринку, а до експортної експансії і отриманняторгових прибутків великим вітчизняним капіталом та російсько-українськимифінансово-промисловими групами.
В зовнішнійторгівлі після Помаранчевої революції не відбувається жодних помітнихструктурних зрушень, які б сприяли євроінтеграційним процесам України. Продовжуєпоглиблюватись дивергенція торгових структур нашої країни з країнами ЄС. Зогляду на обчислені нами і проранговані за значущістю товарних груп індексивиявленої порівняльної переваги в межах української експортної структури, слідговорити, що продовжує поглиблюватись ресурсний характер міжнародної торговоїспеціалізації України. (див. додатки Д та Е).
Українськіполітичні еліти, що представляли уряди 2005-2007 рр., постійно наголошують насвоїх успіхах в економічній сфері. Зокрема, Партія Регіонів пишається, щозростає ВВП в секторах, зростає експорт та зайнятість. БЮТ та «Наша Україна»вказують, що протягом 2005 р. вдалось розпочати суттєве підвищення мінімальноїзаробітної плати, що зменшувало бідність. Обидві сторони говорять пропідвищення продуктивності праці. Проте продуктивність праці в Україні стрімкозростала вже від початку 2000-х рр. Однак, жоден з політиків не вказує чомусьна такий показник, як реальна продуктивність праці в секторах українськоїекономіки, яка останнім часом має тенденцію постійно знижуватись внаслідоктого, що заробітні плати зростають відносно швидше, ніж продуктивність праці.
Реальнапродуктивність праці відображає ступінь конкурентоспроможності секторів івироблених в них товарів. Якщо цей показник в динаміці зменшується, товироблена продукція в секторі стає менш конкурентоспроможною за фактором праця(див. таблицю 1). Це є, передусім, наслідком дефіциту ефективного інвестованогокапіталу, який би забезпечував кардинальні зрушення у технології виробництва.

Таблиця1Показники для пояснення конкурентоспроможності секторів економіки
Продуктивність праці в секторі
=
обсяги виробленої продукції в секторі
   /
кількість відпрацьованих людиногодин в секторі.
Продуктивність праці в секторі
=
обсяги виробленої продукції в секторі
   /
  кількість зайнятих в секторі.
Обсяги виробленої продукції
=
обсяги реалізованої продукції
   -
обсяги виробленої продукції на умовах підряду (в т.ч. на основі давальницької сировини на інших підприємствах)
   -
обсяги продукції, придбаної для перепродажу
+(-)
запаси готової продукції
+
обсяги продукції, виробленої для власних потреб.
Реальна продуктивність праці в секторі
=
продуктивність праці в секторі
/
заробітна плата в секторі.
Державний комітет статистики України припинив обчислюватипоказник «Обсяг виробленої продукції» в розрізі КВЕД з 2004 року. Аналогічнийпоказник «Випуск продукції» було передано до відділу «Національні рахунки», дезвітність робиться в досить агрегованому вигляді, що не дозволяє зробитигрунтовний та більш чіткий аналіз продуктивності праці за секторами. Тому наоснові первинних даних Держкомстату ми можемо вийти на приблизний показникобсягу виробленої продукції за 2004-2006 рр.
На основі даних в розрізі КВЕД таблиць 3.1., 3.2, 17.1, 17.2,18, 5.2, 8, 9 форми «1-Підприємництво» та таблиці 9 форми «1-Баланс» для колапідприємств за основним видом діяльності 1+2 (малі, середні та великіпідприємства приватної власності) нами проведено аналіз показника реальноїпродуктивності праці для пояснення конкурентоспроможності продукції, виробленоїсекторами економіки України (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Приріст реальної продуктивності праці, % до попередньогоперіодуКВЕД 2003 2004 2005 2006 Відхилення від попереднього року 2005 2006 Всього економіка України  6,9  55,1 – 10,2 – 15,9  – –
А — Сільське господарство,
мисливство, та пов'язані з ним послуги, лісове господарство та пов'язані з ним послуги  – 18,1  – 17,2 – 7,3 – 13,1  – –
01- Сільське господарство,
мисливство, та пов'язані з ним послуги  – 17,8  – 16,9 – 7,6 – 12,9  – – 02 – Лісове господарство та пов'язані з ним послуги  – 6,1  – 6,7  2,1 – 5,5  + – В 05- Рибне господарство  – 15,2  – 25,4  32,0 – 27,4  + – C+D+E — Добувна, обробна промисловість, виробництво електроенергії, розподілення газу та води  5,1  9,8 – 3,4 – 8,1  – – C — Добувна промисловість  – 4,6  41,0 – 24,1 – 10,7  – – D — Обробна промисловість  7,2  17,5 – 7,8 – 9,9  – – Е – Виробництво електроенергії, розподілення газу та води  – 5,9  – 9,5 – 4,0  6,8  – + 10 – Видобування кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу  – 2,3  –7,8 – 4,5 – 9,9  – – 11 – Видобування вуглеводнів і допоміжні служби  –29,4  – 4,1  13,9  5,6  + + 12 – Видобування уранової руди  31,4  – 19,9 – 17,1  4,5  – + 13 – Видобування металевих руд  7,9  19,9  11,6 – 18,1  + – 14 – Інші галузі добувної промисловості  – 0,8  0,4  11,1  2,7  + + 15 – Харчова промисловість  – 1,8  10,3  5,1 – 22,1  + – 16 – Тютюнова промисловість  4,8  – 6,9  18,1 – 12,1  + – 17 – Текстильна промисловість  3,2  17,0 – 30,2 – 9,0  – – 18 – Виробництво готового одягу  – 4,5  – 9,4  – 7,6 – 9,9  – – 19 – Виробництва шкіри та шкіряного взуття – 13,6  – 8,7 – 18,4  13,4  – + 20 – Оброблення деревини та виробництва виробів з деревини  5,4  5,2  4,0 – 8,0  + – 21 – Виробництво паперу та картону  14,8  9,9 – 1,8 – 6,1  – – 22 – Видавнича справа, поліграфічна промисловість, відтворення друкованих матеріалів  8,8  3,4 – 2,8 – 12,0  – – 23 – Вироблення коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерного палива  15,0  30,1 – 6,5 – 12,7  – – 24 – Хімічне виробництво  15,2  3,1 – 8,6 – 9,4  – – 25 – Гумова та пластмасова промисловість  0,1  15,5  18,8 – 1,5  + – 26 – Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів  0,3  2,5  9,6 – 7,9  + – 27 – Металургія  7,7  40,1 – 15,5 – 1,6  – – 28 – Оброблення металу  5,5  42,7 – 10,9 – 9,7  – – 29 – Виробництво машин та устаткування  – 1,4  – 5,4  2,7 – 18,7  + – 30 – Виробництво канцелярських та електронно-обчислювальних машин  – 23,7  36,4 – 27,3 – 21,0  – – 31 – Виробництво електричних машин та апаратури  5,9  70,3 – 39,8 – 1,5  – – 32 – Виробництво устатування для радіо, телебачення та зв'язку  – 5,9  3,3 – 25,2 – 36,1  – – 33 – Виробництво медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних приладів та годинників  8,5  38,6 – 30,2 – 12,3  – – 34 – Виробництво автомобілів  68,4  36,2  16,9 – 2,8  + – 35 – Виробництво іншого устаткування  21,4  6,8  7,3 – 14,3  + – 36 – Виробництво меблів, інші види виробництва  10,3  – 1,4  8,6 – 7,2  + – 37 – Оброблення відходів  – 10,1  6,1  14,4 – 29,0  + – 40 – Виробництво електроенергії  – 5,5  – 9,6 – 3,5  8,7  – + 41 – Розподілення газу та води  – 9,2  – 3,3 – 7,8 – 12,5  – –
Розраховано автором на основі статистичних даних Державногокомітету статистики України.
Можна бачити, що практично в усіх секторах української економікиіснує тенденція зменшення реальної продуктивності праці, що вказує на втратуконкурентоспроможності продукції по фактору праця, а отже, зменшення за цимфактором виробництва фактичної порівняльної переваги у міжнародній торгівлі тазменшення схильності до вкладання прямих іноземних інвестицій в економікуУкраїни вертикальними транснаціональними корпораціями.
Підсумовуючи все вищевказане, слід говорити про те, щопозитивні структурні зрушення у зовнішній торгівлі України практично невідбуваються. Не дивлячись на існуючий потенціал вигідних можливостей длярозвитку зовнішньої торгівлі та приходу прямих іноземних інвестицій в Україну,економічний прорив в найближчій перспективі, на жаль, буде гальмуватись через такіпроблеми: стійку схильність економічної системи до корупції; невизначеністьзовнішньоекономічного вектора; постійно зростаючі ціни на природний газ, аотже, подорожчання процесів проміжного виробництва; деградацію існуючоїінфраструктури; знос та ліквідацію нагромаджених в минулому значних основнихфондів, які треба буде хоча б відновлювати для компенсації втраченого; узв’язку з популістською державною економічною політикою, що базуватиметься насоціальному спрямуванні та економічному протекціонізмі. Остання буде внайближчий час притаманна для будь-якої української влади, метою якої сьогодніє недопущення втрати електорату і поствиборчої підтримки, як з бокувітчизняного бізнесу, так і з боку переважної частини малозабезпеченогонаселення, які є досить чутливими до структурних змін. Однак, об’єктивні умовиекономічної глобалізації та зовнішні чинники змусять Україну визначитись всистемі конкурентних відносин, поставлять зрештою українських політиків передфактом проведення комплексної лібералізації економіки і радикальних реформ увиробничо-торгових відносинах, що забезпечить нашій країні певне місце іпризначення в світовому господарстві. А от чи буде воно оптимальним, чи ні –покаже час.

ДодатокА
Економічна свобода охоплює всі свободи і права у виробництві,розподілі або споживанні товарів і послуг. Найвищою формою економічної свободиє абсолютне право власності, повна реалізація вільного руху товарів і послуг,робочої сили, капіталу і абсолютна відсутність примусу або обмежень економічноїсвободи, що через формування відповідних рамкових умов має забезпечуватисьдержавою. Однак, повинен існувати певний мінімальний примус держави, необхіднийдля захисту прав і свобод громадян, для сприяння розвитку громадянськогосуспільства та для недопущення свавільного і непропорційного розподілусуспільного продукту, отриманого від офіційної економічної та пов’язаної з неюдіяльності кожним окремим індивідумом.
Міжнароднаметодологія вимірювання економічної свободи визначає таких 10 інституційниххарактеристик:
Бізнесова свобода є показником, який вимірює, наскількивільно підприємці можуть розпочинати бізнес, отримувати ліцензії та наскількипросто закрити бізнес. Перешкоди щодо цих трьох компонентів стримують ділову, втому числі інвестиційну активність.
Торгова свобода означає, наскільки імпортери та експортерипідпадають під державну торговельну політику в своїй країні такраїнах-торговельних партнерах. Тарифи є первинною перешкодою вільній торгівлі,однак нетарифні бар’єри (квоти, бюрократичні затримки, відносно висока ставкаПДВ на імпорт) створюють не менші проблеми. Світова організація торгівлі сприяєстворенню глобального вільного торгового простору. Між прямими іноземнимиінвестиціями та міжнародною торгівлею (як імпортом, так і експортом) частоіснує комплементарний зв'язок. Тому торговий протекціонізм з боку держави можегальмувати інвестиційну та зовнішньоторгову активність.
Фіскальна свобода передбачає оптимальні для ведення бізнесаставки податків, зокрема податку на доходи з фізичних осіб, прибутковогоподатку (податку з корпорацій), в контексті стабільності і ліберальності системиоподаткування. Для одних груп бізнесу стає вигідним селективна державнафіскальна політика, інші ж вбачають ефективність у принципі загальноїнедискримінації і однакових умов для всіх суб’єктів оподаткування. В сучасномуглобальному світі країни з умовами для ведення офшорного бізнесу маютьконкурентну перевагу для руху та нагромадження капіталу.
Свобода економіки від уряду означає, наскільки економіказалежить від державних закупок (трансфертів, виробничих та експортних субсидій)та урядових вказівок (державний капіталізм кейнсіанського зразка), наскількибізнес пов’язаний з урядом, а також наскільки уряд може привласнювати доходидержавних підприємств для своїх цілей. Високий ступінь впливу урядових рішеньна економічні процеси веде часто до дискримінації багатьох інвесторів.
Монетарна свобода означає прагнення центрального банку тауряду забезпечувати цінову стабільність через застосування ефективногокомплексу грошової, кредитної (в т.ч. облікової), валютної політики та регулюваннябанківських резервів, який сприятиме впевненості суб’єктів бізнесу вутримуванні загальноекономічної стабільності в країні. Даний інституційнийпоказник враховує ступінь незалежності центрального банку від уряду. Важливимтакож є ступінь втручання держави в механізм ціноутворення на ресурси, факторивиробництва та товари. Відсутність державного втручання у ціновий механізм намікро- чи мезорівні є ідеальною державною політикою для забезпечення вільногоринку, руху капіталу.
Інвестиційна свобода є показником, що вимірює ступіньможливостей для входження іноземних інвестицій в країну, які сприять насучасному етапі економічному піднесенню та збільшують загальну економічнусвободу країн. Транснаціональні корпорації є основними носіями прямих тафінансових іноземних інвестицій в країни, рушіями міжнародної торгівлі. Вонизацікавлені в забезпеченні в країнах-реципієнтах максимальної інвестиційної таторгової свободи, зменшення явних та неявних механізмів дискримінування з бокуурядів країн-реципієнтів на користь вітчизняного капіталу.
Фінансова свобода передбачає ступінь відкритості фінансовоїта банківської системи в глобальному просторі. Ускладнене державне регулюванняфінансового та банківського сектору, в тому числі стосовно вільногоміжнародного руху капіталу зменшує можливості суб’єктів бізнесу при здійсненніміжнародних внутрішньофірмових трансфертів та інвестиційної діяльності іобмежує їхню економічну свободу.
Права власності бізнесу захищені кращим чином тоді, коли вкраїні земля є товаром, коли відсутня можливість проведення державоюекспропріації, недобросовісної реприватизації, політичну боротьбу зпровокуванням рейдерства, непрозорих аукціонів під час приватизації та інш.Врегульоване чітке законодавство зі забезпечення прав власності, зокрема захиступрав інтелектуальної власності, непідкупна система судочинства є визначальнимикомпонентами у вимірюванні цього інституційного показника.
Свобода від корупції є показником, що показує ступіньзалежності бізнесу від корупційних схем: «бізнес-уряд», «бізнес-законодавчийорган», «бізнес-місцеві органи влади», «бізнес-державні інститути»,«бізнес-бізнес», «бізнес-працівник», «працівник-державні інститути». Тіньові, вт.ч. кримінальні та неформальні схеми ведення бізнесу є компонентою даногопоказника.
Свобода фактору праця вважається індикатором ступеню свободивикористання бізнесом робочої сили. До обмежень, що звужують цю свободу, ємінімальна заробітна плата, яка встановлюється урядом або законодавчим органомкраїни, законодавство по недопущенню звільнення працівників, встановлені назаконодавчому рівні умови найму працівників, нормування робочих годин, впливпрофспілок на умови праці та погодинної оплати.

ДодатокБ
Таблиця3
Індексекономічної свободи в світі та Україні2007 ранг країна Індекс економічної свободи 2007 Бізнесова свобода Торгова свобода Фіскальна свобода Свобода економіки від уряду Монетарна свобода Свобода інвестування Фінансова свобода Права власності Свобода від корупції Свобода фактору праця 1 Гонконг 89,29 88,3 80,0 95,3 91,6 91,1 90 90 90 83 93,6 2 Сінгапур 85,65 94,6 80,0 93,0 86,2 89,5 80 50 90 94 99,3 3 Австралія 82,69 91,7 73,8 75,4 70,1 84,8 70 90 90 88 93,1 4 США 81,98 94,5 76,6 79,4 67,5 83,8 80 80 90 76 92,1 5 Нова Зеландія 81,59 93,7 74,0 74,2 63,6 84,5 70 80 90 96 89,9 6 Великобританія 81,55 92,1 76,6 74,6 54,2 79,3 90 90 90 86 82,7 7 Ірландія 81,31 92,8 76,6 81,1 73,1 85,1 90 90 90 74 60,4 8 Люксембург 79,31 90,0 76,6 75,4 55,9 80,2 90 80 90 85 70,0 9 Швейцарія 79,05 83,3 77,0 78,6 68,6 83,6 70 70 90 91 78,4 10 Канада 78,72 96,1 78,2 83,9 61,8 80,6 60 70 90 84 82,7 11 Чілі 78,29 68,9 72,4 85,7 87,6 79,9 70 70 90 73 85,3 12 Естонія 78,13 80,0 76,6 89,7 66,8 83,0 90 90 90 64 51,2 13 Данія 77,56 95,3 76,6 55,2 32,1 86,8 80 90 90 95 74,7 14 Нідерланди 77,08 88,3 76,6 65,8 47,8 87,0 90 80 90 86 59,2 15 Ісландія 77,06 94,1 74,0 82,4 50,3 82,9 60 70 90 97 69,9 16 Фінляндія 76,55 95,3 76,6 75,4 39,0 89,7 70 80 90 96 53,4 17 Бельгія 74,53 90,8 76,6 62,2 41,2 80,0 90 80 80 74 70,5 18 Японія 73,57 94,3 75,2 80,6 67,2 92,0 60 50 70 73 73,4 19 Німеччина 73,52 88,2 76,6 74,3 48,0 81,5 90 50 90 82 54,6 20 Кіпр 73,10 70,0 76,6 87,8 54,9 84,7 70 70 90 57 70,0 21 Швеція 72,59 95,0 76,6 53,6 31,5 85,2 80 70 90 92 52,0
  22 Литва 72,00 86,4 76,6 91,0 76,6 81,2 70 80 50 48 60,1
  27 Іспанія 70,87 77,1 76,6 70,1 63,6 78,6 70 80 70 70 52,7
  31 Чехія 69,68 61,2 76,6 79,9 52,7 86,2 70 80 70 43 77,2
  32 Арменія 69,43 84,5 75,6 93,1 91,6 79,7 60 70 30 29 80,9
  35 Грузія 68,70 78,9 61,8 94,2 91,3 77,9 60 70 30 23 99,9
  40 Словаччина 68,37 71,1 76,6 93,0 60,8 76,7 70 80 50 43 62,5
  41 Латвія 68,21 76,8 76,6 89,3 69,2 74,1 70 70 50 42 64,1
  44 Угорщина 66,15 71,2 76,6 79,2 41,8 76,7 70 60 70 50 66,1
  58 Словенія 63,60 74,2 76,6 69,7 56,8 79,0 70 50 50 61 48,7
  60 Італія 63,36 73,7 76,6 68,5 46,4 80,8 70 60 50 50 57,6
  62 Болгарія 62,17 66,9 60,8 91,3 65,6 75,7 60 60 30 40 71,5
  67 Румунія 61,26 70,9 74,0 91,7 74,9 69,7 50 60 30 30 61,4
  75 Казахстан 60,35 66,5 64,2 87,6 85,9 72,9 30 60 30 26 80,5
  81 Молдова 59,47 70,0 74,4 90,4 71,7 68,0 30 50 50 29 61,2
  87 Польща 58,77 56,1 76,6 79,1 55,3 80,3 50 50 50 34 56,2
  94 Греція 57,65 70,2 76,6 74,5 45,3 78,3 50 40 50 43 48,5
  119 Китай 54,02 54,9 68,0 77,7 88,6 75,5 30 30 20 32 63,5
  120 Росія 54,01 66,6 62,6 86,3 71,6 62,8 30 40 30 24 66,2
  125 Україна 53,35 54,0 72,2 89,1 61,9 68,4 30 50 30 26 51,8
  145 Білорусь 47,36 54,5 62,2 87,9 66,9 61,4 20 10 20 26 64,7
  150 Іран 43,13 54,9 50,4 84,8 59,8 61,3 10 10 10 29 61,2
  152 Туркменістан 42,54 30,0 74,2 94,4 82,9 65,9 10 10 10 18 30,0
  154 Зімбабве 35,81 42,9 42,6 79,5 83,9 - 10 20 10 26 43,2
  156 Куба 29,68 10,0 60,2 62,8 10 65,8 10 10 10 38 20,0
  157 Північна Корея 3,00 - - - - - 10 - 10 10 -
  /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Джерело:www.heritage.org/Index

ДодатокВ
Таблиця4
Динамікаіндексу економічної свободи трансформаційних країн.
роки
країни  ‘95 ‘96 ‘97 ‘98 ‘99 ‘00 ‘01 ‘02 ‘03 ‘04 ‘05 ‘06 ‘07 Естонія 65.2 67.4 71.2 72.6 75.8 74.2 79.0 79.5 79.4 79.0 76.6 75.9 78.1 Литва * 47.4 56.3 60.9 62.8 63.3 65.7 67.2 68.2 70.9 69.5 73.0 72.0 Чехія 71.8 72.1 70.4 68.9 72.3 71.6 70.9 66.6 67.2 66.8 66.6 70.0 69.7 Вірменія * 38.9 43.0 48.7 55.7 62.4 65.7 67.0 67.0 67.7 67.7 74.6 69.4 Грузія * 40.1 42.8 44.8 49.3 51.1 53.7 51.1 53.3 56.2 55.6 64.8 68.7 Словаччина 58.9 55.3 53.5 53.5 51.6 52.7 60.1 59.6 59.2 64.2 64.7 69.2 68.4 Латвія * 54.6 61.9 62.4 63.3 63.0 64.9 64.3 65.0 66.2 63.0 69.2 68.2 Угорщина 58.2 58.9 58.4 58.8 59.8 66.4 67.3 64.6 63.3 63.1 63.4 67.1 66.2 Словенія * 46.3 53.5 58.6 59.2 56.2 59.2 56.2 58.6 62.2 60.9 63.5 63.6 Болгарія 47.8 48.2 47.2 47.2 45.0 50.4 52.7 55.9 55.6 57.1 59.9 64.3 62.2 Румунія 42.9 47.7 52.1 55.7 53.1 55.3 48.3 46.0 47.7 48.4 50.8 58.9 61.3 Казахстан * * * 39.1 44.8 47.5 48.1 50.2 50.0 47.3 51.1 61.2 60.4 Молдова 33.0 50.1 46.6 51.4 54.0 58.1 51.0 55.1 57.5 54.8 55.1 59.6 59.5 Азербайджан * 27.2 31.7 40.7 44.9 47.1 47.5 51.0 51.3 49.9 52.5 54.0 55.4 Росія 49.7 49.6 45.9 50.9 52.9 50.1 48.0 47.3 49.1 51.1 50.1 54.3 54.0 Україна 33.7 34.5 40.6 39.7 42.9 47.4 46.1 45.4 49.7 51.8 53.7 55.5 53.3 Білорусь 41.2 41.7 40.8 37.9 35.3 37.8 34.1 37.8 33.9 41.6 45.3 48.5 47.4 Туркменістан * * * 33.6 34.7 36.8 40.9 41.3 47.0 46.2 43.7 43.9 42.5
Джерело:www.heritage.org/Index

ДодатокГ
Таблиця5
Ступіньторгової свободи країн в контексті середньозваженого тарифу на імпортні товарита нетарифних бар’єрів.ранг Країна
Середньозважений
тариф на імпортні
товари Нетарифні бар’єри 78,2 Канада 0,9% Обтяжуючі нетарифні бар’єри, обмеження імпорту сільськогосподарських та телекомунікаційних товарів, обтяжуючі процедури захисту прав власності 76,6 США 1,7% Тарифи, інші ніж квоти, антидемпінгові процедури, компенсаторні збори, експортний контроль, обмеження щодо імпорту послуг, програми сприяння експорту 76,6 Бельгія* 1,7% 76,6 Люксембург* 1,7% 76,6 Данія* 1,7% 76,6 Великобританія* 1,7% 76,6 Австрія* 1,7% 76,6 Чехія* 1,7% 76,6 Естонія* 1,7% 76,6 Латвія* 1,7% 76,6 Швеція* 1,7% Санітарні та фітосанітарні норми, впроваджені правила регулювання інтелектуальної власності 76,6 Нідерланди* 1,7% Регулювання імпорту біотехнологій та фармацевтичних товарів 76,6 Франція* 1,7% Додаткові стандарти та квоти на певні види торгових товарів поза нормами ЄС 76,6 Німеччина* 1,7% Додаткові стандарти та квоти на певні види торгових товарів поза нормами ЄС. Бюрократичні та регуляторні процедури можуть бути досить складними 76,6 Іспанія* 1,7% Регулювання імпорту біотехнологій та фармацевтичних продуктів, бар’єри у торгівлі послугами, регулювання інтелектуальної власності. 76,6 Фінляндія* 1,7% Обмеження імпорту фармацевтичних товарів та послуг 76,6 Греція* 1,7% Регуляторні та бюрократичні процедури можуть бути ускладненими, прояви корупції. 76,6 Португалія* 1,7% Складне регулювання імпорту фармацевтичних товарів, нетранспарентне державне супроводження зовнішньоекономічної діяльності 76,6 Словенія* 1,7% Ускладнені норми для імпорту фармацевтичних товарів, нетранспарентне державне супроводження зовнішньоекономічної діяльності 76,6 Словаччина* 1,7% Слабкий захист прав інтелектуальної власності, нетранспарентні і складні державні регуляторні процедури, корупція 76,6 Угорщина* 1,7% Обмежуюче регулювання імпорту біотехнологій для харчових товарів і кормових. 76,6 Литва* 1,7% Обмежуюче регулювання імпорту біотехнологій та фармацевтичних продуктів, обтяжуючий державний супровід зовнішньоекономічної діяльності, слабке запровадження захисту прав власності. 76,6 Польща* 1,7% Нетранспарентне регулювання імпорту фармацевтичних товарів 76,6 Румунія* 1,7% Корупція на митниці 76 Туреччина 2% Заборонні тарифи на сільськогосподарську продукцію та харчові товари, значні податки та збори на імпорт, експортні субсидії та програми сприяння експорту, ліцензування імпорту, нетранспарентні і складні стандарти і норми, корупція, 75,6 Вірменія 2,2% Слабке митне законодавство 75,2 Японія 2,4% Нетранспарентне регулювання зовнішньої торгівлі, імпортні обмеження, заборони імпорта, обмежуючі санітарні та фітосанітарні норми, обмеження по входженню на ринок послуг та сільськогосподарської продукції, сільськогосподарські субсидії, складна тарифна сітка торгових квот 74,4 Молдова 2,8% Обтяжуючі та обмежуючі митні процедури, корупція, обмежуюче регулювання, експортні обмеження 74,2 Туркменістан 2,9% Заборонні тарифи на імпорт сільськогосподарських та харчових товарів, податки та збори на імпорт, експорті заборони, бюрократичні та корупційні митні процедури. 72,2 Україна 3,9% Імпорті податки та збори, ліцензування імпорту, обмежуючі санітарні та фітосанітарні норми, експорті субсидії, ускладнені торгові стандарти та процес сертифікації продукції, слабкий захист прав інтелектуальної власності. 68,2 Узбекістан 5,9% Дискримінаційні податки та збори на імпорт, імпортні ліцензії, валютний контроль, нетранспарентні та обтяжуючі стандарти та сертифікація, експортні субсидії, бар’єри на імпорт послуг, слабке запровадження захисту прав власності, неефективні митні процедури. 68 Китай 6% Квоти, заборона імпорту деяких товарів, складні регуляторні та ліцензійні норми, експортні податки, санітарні та фітосанітарні норми, захист інтелектуальної власності. З’явились імпульси до лібералізації зовнішньої торгівлі в межах участі в СОТ. 67,6 Азербайджан 6,2% Автократичне митне адміністрування, слабко визначені на законодавчому рівні правила застосування нетарифних обмежень, експортні субсидії та корупція. 64,2 Південна Корея 7,9% Заборонні тарифи, нетранспарентне і обмежуюче регулювання і стандарти, імпорті обмеження, податки на імпорт, експортні субсидії, обмеження входження на ринок послуг. 64,2 Казахстан 7,9% Обмежуючі та нетранспарентні обмежуючі регулювання і стандарти, обмеження входження на ринок послуг, тіньове державне супроводження зовнішньоекономічної діяльності, корупція на митниці. З’явились імпульси держави щодо лібералізації зовнішньої торгівлі. 62,6 Росія 8,7% Заборонні тарифи, квоти, дискримінаційні і заборонні податки, збори, нетранспарентне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, дискримінаційне ліцензування, складний процес регістрації та сертифікації, слабкий захист прав інтелектуальної власності. 62,2 Білорусь 8,9% Екстенсивні імпортні ліцензії і квоти 61,8 Грузія 9,1% Нетарифні бар’єри, вклячаючи субсидії на експорт сільськогосподарських товарів, неефективні та корупційні митні процедури. В 2007 р. буде досягнуто значного прогресу в напрямі лібералізації зовнішньої торівлі в контексті членства в СОТ.
* Субсидії у промисловості та сільському господарстві,регуляторні та ліцензійні обмеження, обмеження для входження товарів наСпільний ринок ЄС. Ставки середньозваженого середнього тарифу на імпортзастосовується країнами ЄС щодо третіх країн. В межах ЄС митні тарифи відсутні.
Джерело:www.heritage.org


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.