МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Кафедра міжнародної економіки
Дипломна робота
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ТОВАРНИХ БІРЖ
Студент 4 курсу, групи
спеціальності 6.050100 –
міжнародна економіка ___________
Науковий керівник
викладач ____________
Черкаси 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Основні аспекти функціонування товарної біржі
1.1 Виникнення і розвиток біржовихструктур
1.2 Суть і функції товарної біржі
1.3 Правове забезпечення товарнихбірж
Розділ 2. Сучасний стан товарноїбіржі
2.1 Аналіздіяльності товарних бірж України
2.2 Аналіз діяльності товарної біржіагропромислового комплексу центральних областей України
Розділ 3. Пропозиції щодорозвитку аграрного ринку Черкаської області
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальністьтеми. Коли Україна стала на шляхнезалежності, багато інститутів і механізмів ринкової економіки почали набиратиобертів і розгортати свою діяльність серед цих інститутів розвивається ітоварна біржа. З початку свого розвитку біржа змінилася, але всі функції яківона виконувала в минулому, вона виконує і зараз.
В умовах переходуна ринкові відносини економіка країни в цілому, так само, як й економікасуверенних республік, перетерпає кардинальних змін. Фактично необхідно створитинове ринкове економічне середовище для нормального функціонування народногогосподарства. Весь світовий досвід довів життєвість й ефективність ринковоїекономіки. Властиві ринку механізми саморегулювання забезпечуютьзбалансованість економіки при найкращій координації діяльності всіх виробників,раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Риноквимагає гнучкості виробництва, його сприйнятливості до економічних досягнень.Так, як Україна спрямована на активне формуванням інфраструктури ринку, вскладі цієї інфраструктури одне з основних місць належить міжнародним товарнимбіржам, в цьому і полягає актуальність теми.
Ефективнефункціонування виробництва неможливо без наявності адекватної йому сфери обігу.Заснована на розподільних принципах сфера обігу адміністративно-командноїекономіки не має майбутнього, вона йде в минуле. На зміну їй приходить сфераобігу, побудована на ринкових принципах. Природно, що вона повинна мативідповідну інфраструктуру.
Одним з основнихелементів сфери обігу ринкової економіки є товарні біржі. Отже, розвитокекономіки нашої країни, як ринкової виступає в якості одного з першочерговихзавдань створення широкої мережі товарних бірж, включаючи регіональні,республіканські й міжреспубліканські.
Міжнародні товарнібіржі сприяють забезпеченню безперервності процесу розширеного відтворення йприскоренню кругообігу суспільного продукту. Скорочення часу обігу товарівпідвищує ефективність використання основних фондів, трудових ресурсів, зменшуєтьсяпотреба в оборотних коштах, банківському кредиті й тим самим дозволяє збільшитиресурси, що направляються в інші галузі господарства.
Проблеми розвиткуміжнародної товарної біржі неодноразово підкреслювалася в працях багатьох вітчизнянихдослідників, зокрема Барабаш О., Васильєв Г.А., Каменева Н.Г., Воскобійник Ю.П., ГрязноваА.Г., Міщук Г., Соколенко С. И. та інших.
Тема кваліфікаційної роботи є доситьактуальною, як з наукової, навчальної так із практичної точки зору. Їїдослідження дозволяє набути ґрунтовних знань в галузі економічної теорії,міжнародних економічних відносин, міжнародної економіки, ознайомитися з тим, яквідбувається розвиток економічного співробітництва в світовому господарстві тавиявити проблеми на шляху виходу України на міжнародні ринки.
Зв’язок роботи знауковими програмами, планами, темами. Тема роботи досить тісно пов’язана з науковими планамиі програмами кафедри міжнародної економіки. Дослідження, що здійснюється у ційкваліфікаційній роботі знаходиться у контексті науково-дослідної роботи та темикафедри.
Мета і задачідослідження. Метадослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу міжнародних товарних бірж.
Для досягненняцієї мети першочергове значення має чітке визначення й реалізація такихзавдань:
– з’ясуватитеоретичні аспекти та основні передумови виникнення біржових структур;
– виділитита систематизувати функції товарної біржі ;
– розкритиособливості правового забезпечення товарних бірж;
– проаналізуватидіяльність товарних бірж України;
– охарактеризуватитоварну біржу агропромисловогокомплексу центральних областей України;
– визначенняосновних напрямків вдосконалення аграрного ринку.
Предмет і об’єктдослідження. Об’єктом дослідження моєїроботи є організація діяльності міжнародних товарних бірж. Предметом роботи єекономічні відносини, що складаються в процесі торгівлі на міжнародних товарнихбіржах.
Методологічніоснови дослідження. При дослідженні даної проблеми було використано такі загальнонаукові таспецифічні методи: діалектичного матеріалізму, наукової абстракції,економіко-статистичні, метод порівняння, аналізу і синтезу та ін. При написанніроботи були опрацьовані такі джерела: наукові статті, монографії, статистичнийщорічник.
Практичнезначення одержаних результатів можуть бути використані як додатковий теоретичний матеріалдля поглибленого вивчення тем з економічних дисциплін, тісно пов’язаних зрозвитком міжнародних економічних відносин.
Структурата обсяг роботи.Робота містить вступ, 3 розділи, 5 підрозділи, висновки, список використанихджерел; ілюстрована 5 таблицями, 11 рисунками (11 діаграмами); список використаноїлітератури включає 39 джерел.
РОЗДІЛ1
ОСНОВНІАСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ
1.1. Виникнення і розвиток біржових структур
Результатомеволюції різних форм оптової торгівлі і одночасно одним із видів організованоготоварного ринку стали міжнародні товарні біржі. Міжнародна товарна біржа, якпродукт ринкових відносин пройшла тривалий шлях еволюції від оптового ринку доф'ючерсного ринку. Стійкі високі темпи росту біржового обороту, поява новихфункцій, залучення всі нових сфер економіки в біржову торгівлю вказують навеликі можливості її подальшого розвитку.
Перші класичнібіржі виникли в Італії (Венеція, Генуя, Флоренція), де на основі міжнародноїмануфактури зростала зовнішня торгівля, а також у великих торгових містах іншихкраїн. Першою міжнародною товарною біржею, яка відповідала новому рівнюрозвитку продуктивних сил, вважається біржа в Антвенпені, де здійснювалисяоперації з цінними паперами (купівлею-продажем боргових зобов'язань урядівГолландії, Англії, Португалії, Іспанії і Франції). Із захопленням іпограбуванням Іспанією Антвенпена та припиненням платежів за позичкамиіспанськими і французькими королями, Антвенпенська біржа до кінця XVI ст. прийшлав занепад. За зразком Антвенпенської біржі були створені Ліонська (1545),Лондонська Королівська (1566) й інші біржі, які були в основному товарними. У1602 році була організована Амстердамська біржа, що відігравала в XVII ст.головну роль у міжнародній торгівлі [34, 56].
До кінця XVII — початку XVIII ст. естафету нідерландських бірж підхопила Лондонська біржа, якавиникла у 1570 p., розквіт якої пов'язаний із заснуванням знаменитої торговоїКомпанії Південних морів. Засновники таких товариств з часом зникали,прихопивши, зрозуміло, гроші вкладників, що не заважало успішній діяльностіінших шахраїв. Це викликало активну законодавчу діяльність і появу акціонерногозаконодавства, спрямованого переважно на захист інтересів акціонерів.
Одним ізрезультатів боротьби з грюндерством і біржовою спекуляцією, яка неконтролювалася, була реорганізація Лондонської біржі. Вона реформувалася взакриту корпорацію, доступну лише для незначної кількості соліднихкомерсантів.
Міжнародні товарнібіржі, що виникли в XVI ст., не відігравали такої помітної ролі. Розквіттоварних бірж, що спеціалізувалися на певних видах товарів, настав у кінці XIXст. він був нерозривно пов'язаний із розвитком сільськогосподарськоговиробництва. Найбільші товарні біржі спеціалізувалися на торгівлі зерном,цукром, какао та іншими товарами. Ця сільськогосподарська продукція (сировина)найбільшою мірою придатна для біржової торгівлі: внаслідок об'єктивних факторів(короткочасний період виробництва і постійний попит) вирівнювання цін на неїускладнене. Сільськогосподарські продукти добре вписуються в систему біржовоїторгівлі за стандартами: без пред'явлення зразка, на основі його відповідногонайменування — стандарту. До цих пір ці об'єкти є основним предметом угод натоварних біржах.
Американська міжнароднатоварна біржа пройшла декілька етапів розвитку — від операцій з реальнимитоварами до строкових контрактів і ф'ючерсних угод, що передбачають сплатугрошової суми за товар через певний строк і за ціною, обумовленою в контракті.На частку реальної поставки товару припадає біля 1% обороту товарних бірж. Томуф'ючерсні угоди не тільки визначають ціну на той чи інший товар, а й страхуютьвиробників від непередбачених коливань ринкової кон'юнктури [31, 8].
Поява в Росії міжнародноїтоварної біржі, як і багатьох інших раніше невідомих населенню країни торговихінститутів, пов'язана з ім'ям Петра Великого. У 1721 р. ним була заснована вСанкт-Петербурзі перша російська товарна біржа, яка згодом стала однією знайбільших у Європі. Приміщення біржі, яке було побудоване урядом, Олександр Іпередав петербурзькому купецтву. До початку XX ст. в Росії активнофункціонувало близько півсотні товарних, а також ряд фондових бірж (самостійнихфондових відділів товарних бірж) загальноєвропейського значення. За масштабамибіржової торгівлі Росія ніскільки не поступалася найбільш розвиненимєвропейським державам (у Німеччині до початку XX ст. нараховувалося близько 20 міжнароднихтоварних бірж, у Франції — 70) [34, 59].
Міжнароднітоварні біржі були органічно вплетені в розгалужену систему суспільногосаморегулювання економічних відносин. Поряд з іншими громадськими торговимиінститутами, зокрема, ярмарками, торговими і торгово-промисловими палатами,купецькими зборами, спілками промисловців — російські товарні біржі виконувалинеобхідні функції у сфері балансування попиту і пропозиції, ціноутворення,налагодження міцних міжрегіональних і міжнародних торгових зв'язків, контролюза емісією і обігом цінних паперів.
Найбільшоюміжнародною товарною біржею світу є американська Чиказька торговельна біржа(ChicagoBoard of Trade), на якій відбуваються ф'ючерсні й опціонні угоди із зерновими(пшениця, кукурудза, овес, сої-боби), олійними (соєве масло), дорогоціннимиметалами (золото й срібло), білетами державної скарбниці й облігаціями США,муніципальними облігаціями, індексами акцій й облігацій. Ця біржа першої почалаторгівлю процентними ф'ючерсами, увівши в 1975 р. контракт на іпотечнісертифікати [17, 20].
Другоюпо величині на американському ринку є Чиказька товарна біржа(Chicago MercantileExchange), але на ній продається не так багато товарів. Предметами угод євелика рогата худоба, свині й пиломатеріали.
Нью-Йоркськатоварна біржа (New-York Mercantile Exchange) — третя по числу укладених угод.Предметами угод на ній є паливна й сира нафта, пропан і бензин, а також платинай палладій. Після злиття з товарною біржею КОМЭКС є найбільшим місцем торгівлісировинними товарами [20, 56].
НаНью-Йоркській Біржі кави, цукру й какао (Coffee, Sugar & Cocoa Exchange) ведетьсяторгівля відповідними товарами різних сортів. В 1996 р. на цій біржі почалиторгівлю ф'ючерсними контрактами на вершкове масло, сир і молоко.
НаНью-Йоркській біржі бавовни й цитрусових (New-York Cotton & CitrusExchange) укладаютьсяконтракти з бавовною, концентратом апельсинового соку, пропаном.
Средньоамериканскаятоварна біржа (MidAmerican Commodity Exchange) торгує зерновими (пшениця, кукурудза,овес, сої-боби), олійними (соєвий шрот), великою рогатою худобою й свинями,дорогоцінними металами (золото, срібло, платина), білетами державної скарбниціСША, валютою (канадські долари, швейцарські франки, німецькі марки, фунтистерлінгів, японські ієни). Ця біржа є підрозділом Чиказької торговельноїбіржі, але має досить більші обороти й своє місце на ф'ючерсному ринку США [14,2].
Крімзазначених на ринку США діють також кілька міжнародних товарних бірж, які можнавіднести до національного рівня — Біржа в Канзас-Сіті, Зернова біржа вМіннєаполісі і Торговельна біржа у Філадельфії.
Прагнучидо посилення своїх позицій, багато американських бірж уживають останнім часомдеякі кроки до кооперування, що в майбутньому може привести до злиття бірж.Найбільше чітко дана тенденція простежується на нью-йоркських біржах.Наприклад, Нью-Йоркська товарна біржа (НАЙМЕКС) уклала угоду з Нью-Йоркськоюбіржею бавовни й цитрусових (НАЙСЕ), на підставі якого члени НАЙМЕКС можутьторгувати рідким пропаном на НАЙСЕ, а члени НАЙСЕ — укладати негайні угоди накартоплю на НАЙМЕКС.
Вінших регіонах слід зазначити насамперед азіатські ринки. Найбільшимияпонськими біржами є Токійська товарна біржа. На якій ведуться операції зкоштовними металами (золото, срібло, платина).
Насучасному етапі розвитку суспільства біржовий ринок значно виріс, усюди в світіпочали з'являтися нові біржі. Між ними, однак, виникає жорстока конкуренція.
Суперництвоі співробітництво на товарних ринках розвиваються паралельно. У цілому подальшіперспективи світової товарної галузі залежать від ситуації на реальних ринках,нестійкості цін товарних і фінансових активів і від необхідності страхуванняцих ризиків. Однак, з огляду на ситуацію в нашому неспокійному світі, можнасподіватися на подальший розвиток цих ринків.
Міжнародна біржоваторгівля в Україні започаткована відкриттям у 1796 р. товарної біржі в м.Одеса, в 1834 р. — у м.Кременчуг.
Загалом, вісторії біржової діяльності України можна виділити кілька найважливіших етапів:1796- 1860 pp. відкриття першої міжнародної товарної біржі (м. Одеса) тапочаток біржового руху. Характерним для цього етапу є створення тафункціонування кількох міжнародних товарних бірж, де ділове життяхарактеризувалось незначними обсягами угод, недосконалістю організаційних формторгівлі кредитної системи тощо. Це було зумовлено перш за все тим, що невідчувалося у цей період особливої необхідності у створенні товарної біржі,оскільки для товарообігу цього періоду достатньо було діяльності ярмарків, наяких здійснювалась торгівля значними обсягами продукції.
1861 — 1914 pp.Активізація біржової торгівлі в усіх центрах України, їх спеціалізація. Дляданого етапу розвитку біржової діяльності характерним є економічне піднесення ірозширення товарно-грошових відносин, що було зумовлено реформами 60-х років.Останні прискорили перехід до ринкового господарювання, створили сприятливіпередумови для розвитку біржової мережі. Товарні біржі створюються в усіхторгових центрах України.
Цей періодхарактеризується розширенням мережі залізниць, вдосконалюються транспортнізасоби, все це суттєво впливає на інтенсивність розвитку перевезень продукції.
Наступний етап упідйомі біржової діяльності припадає на початок XX ст. і перш за все напередвоєнні роки — 1906-1913 pp. За цей період в Україні розпочали роботу 11 міжнароднихтоварних бірж. Як правило, це спеціалізовані біржі з торгівлі окремими видамипродукції, а саме хлібні біржі, фруктові, м'ясні, винні та інші, серед якихнайбільші біржові обороти мала Київська товарна біржа, у товарній структуріякої значну питому вагу займав цукор, Миколаївська хлібна та Одеська зерновабіржі [23, 128].
Біржі цьогоперіоду надійно увійшли в народне господарство країни і мали суттєву питомувагу на оптовому товарному ринку.
Товарні біржі,які функціонували в Україні у дореволюційний період, представляли інтерес длякраїн Західної Європи тим, що були незалежними організаціями, місцева влада невтручалася у біржову діяльність. На вітчизняних біржах того періоду укладалисяугоди з реальним товаром.
1921 — 1928 pp.Відродження біржової торгівлі в період нової економічної політики. Цей етапбіржової торгівлі, що характеризувався її відродженням, розпочався в 1921 р. івже в 1925 р. всі ті 11 товарних бірж, що діяли до 1917 p., відновили своюроботу. Передумовою такого процесу стала внутрішня економічна політика, щовиявлялася у певному пожвавленні капіталу та підприємництва.Торговельно-посередницька діяльність товарних бірж була спрямована надецентралізацію ринку.
Біржаформувалася як корпорація, вона мала свій статут, її членами могли бути всівиди підприємств, як державні, приватні, так і змішані, що сплачували вступнийвнесок.
Слід зазначити,що в біржовому обороті товарних бірж радянського періоду переважала продукціядержавних підприємств. Радянська біржа мала підлегле становище в системіторгівлі внаслідок жорсткої контрольної та законодавчої регламентації їїдіяльності з боку державних органів. Держава, з одного боку, прагнуларегулювати розвиток цього процесу, з іншого — визначати економічну сутністьбіржі.
Не дивлячись наце, розвиток радянських бірж у період 1921-1928 pp. мав позитивне значення дляекономіки країни, оскільки вони сприяли:
- реалізації продукції децентралізованихтоварних потоків;
- виконанню посередницької такон'юнктурної функції;
- взаємодії державних і недержавнихсекторів економіки;
- контролю та регулюванню товарного ринку.
1990 р.Відродження біржової торгівлі в період становлення ринкових відносин. Для 90-хроків характерним є відродження в Україні біржової торгівлі реальним товаром зперспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опціонів.
Передумовоюрозвитку та становлення елементів біржової торгівлі цього періоду стали товарніаукціони продукцією промисловості, торгівля якою здійснювалася за комерційнимицінами.
Перші товарнібіржі цього етапу, зареєстровані в Україні у 1990 p., були першими і в СРСР. Дочисла таких товарних бірж належить Київська універсальна біржа (КУБ), де на тойчас було акредитовано понад 1,5 тис. брокерських контор, більше половини з якихбрали участь у торгах двічі на тиждень.
Біржі«прописалися» в усіх областях України (за винятком Житомирської,Київської та Сумської) і в м. Києві. Незважаючи на це, спостерігається значнаконцентрація біржової торгівлі: саме на столичних біржах фіксується кожна другагривня із загального обсягу укладених в Україні біржових угод. Більше того, уКиєві укладаються переважна частина угод з цінними паперами і майже дві третини-з нерухомістю. Угоди на біржах Харківської області становлять 17,3% всіх угод,укладених на біржах України, Донецької — 10%, Одеської -5,0%, Запорізької — 4,4%. Таким чином, на долю названих п'яти біржових центрів припадає 9/10біржових оборотів в Україні, тоді як біржі інших 18 областей разом обслуговуютьтрохи більше 1/10 укладених угод.
Спостерігаєтьсяі чітко виражена спеціалізація ряду бірж по реалізації окремих товарів.Наприклад, більше 2/3 палива, що є предметом біржової торгівлі, проходить черезДонбаську біржу, а 2/ 5 біржових оборотів сільгосппродукції — Придніпровськутоварну біржу.
На долю 7 бірж,або 11% загальної кількості, що функціонують, припадає 70% біржових оборотів вУкраїні. «Прекрасну сімку» складають (по низхідній) Українська біржа«Десятинна», Київська універсальна товарна біржа, Харківська іОдеська товарні, Біржа малих підприємств (Київ), Маріупольськауніверсально-товарна, Придніпровська товарна біржа (м. Дніпропетровськ). Оборотлідера — біржі «Десятинна» становить 19,3 % загального обсягубіржового обороту [21,69].
Отже, сплескубіржової активності, що очікувався в останні роки, так і не відбулося.Ситуація, що склалася на міжнародних товарних біржах України, відображає тікризові процеси, які характерні для нинішнього етапу соціально-економічногорозвитку. Цим по суті пояснюється і досить слабка активність, деформованаструктура біржового обороту і надмірна концентрація біржового ринку.Нормалізація ж обстановки на останньому буде визначатися швидкістю і якістюповномасштабного реформування економіки країни.
1.2.Суть і функції товарної біржі
Основною метою міжнародноїтоварної біржі є вибір місця розташування і видів продукції, реалізованих наних. Світовий досвід свідчить, що біржі, як правило, повинні розміщатися переважноу великих центрах у максимальному наближенні до найбільш концентрованих джерелматеріальних ресурсів.
На першому етапіініціатори цієї справи повинні чітко визначити, що вони можуть і бажаютьодержати на початковій стадії розвитку біржі й у майбутньому — при подальшомупросуванні до ринку.
На більш пізнійстадії розвитку біржової торгівлі підприємства одержать широкі можливостістрахування себе від несприятливих коливань цін на ринку, користатися пільговимкредитуванням під висновок ними біржової угоди, одержувати інформацію про попитта пропозицію товарів практично з усього світу.
Державнівідомства і місцеві органи керування, завдяки створенню товарної біржі, можутьдомогтися підвищення ділової активності і можливості упорядкування торговоїдіяльності.
На другому етапіпотрібно заздалегідь вибрати товари, на реалізації яких буде спеціалізуватисябіржа.
Ознаки біржового товару:
1) стандартизированість;
2) взаємозамінність;
3) низький рівень монополізації;
4) масовість виробництва.
Що стосуєтьсявибору міста, де буде створюватися товарна біржа, те необхідно, насамперед,враховувати такі фактори, як наявність розвитих інформаційних мереж іскладських площ.
На третьомуетапі ініціатори створення товарної біржі вибирають її потенційних засновників.Для цього використовується інформація, зібрана ініціаторами в процесігосподарської діяльності. Вибір потенційних засновників здійснюється виходячи знаявності в них можливостей вкладення в створення біржі фінансових засобів,залучення на біржові торги матеріальних ресурсів, широких зв'язків зпідприємствами й організаціями.
На останньому, четвертомуетапі головну увагу варто приділити рекламі товарної біржі серед її майбутніхзасновників.
Товарна біржа повизначенню — корпоративна, некомерційна асоціація членів корпорацій, що забезпечуєматеріальні умови для купівлі-продажу товарів на ринку шляхом публічних торгіввідповідно до правил і процедурам, що забезпечують рівність для клієнтів ічленів біржі.
Задачі біржі — непостачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація,упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.
Міжнародні товарнібіржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їхнє постачання.На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бутипродані великими партіями по чи зразках технічному опису. На товарних біржахвиявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту тапропозиції. Усі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно одна відіншої. Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші — надекількох; однак, розміри контрактів на той самий товар і інші характеристикивідрізняються одна від іншої на різних біржах.
Основнимифункціями товарної біржі є:
1. Організаціяринку сировини за допомогою біржового механізму:
— насампередбіржа забезпечує попит на сировину, що прямо не пов'язаний з йоговикористанням. Специфічно біржовий попит та пропозицію здійснюють діячі біржі — біржові спекулянти. Біржова торгівля забезпечує можливість того, що приіснуючих цінах не буде ні дефіциту, ні затоварення;
— на біржіобертається не сам товар, а титул власності на нього або ж контракт на поставкутовару. Сучасна товарна біржа — це ринок контрактів на поставку товару привідносно невеликих розмірах його реальних поставок. Біржа, не зв'язуючи рухбільших мас товарів, вирівнює попит та пропозиція;
2. Виявлення й регулюваннябіржових цін. Біржа бере участь у виявленні й регулюванні цін на всі видибіржових товарів концентрація попиту та пропозиції на біржі, висновок великоїкількості угод виключає вплив неринкових факторів на ціну, роблять їїмаксимально наближеної до реального попиту та пропозиції. Біржова ціна встановлюєтьсяв процесі її котирування, що розглядається як найбільш важлива функція біржі.Під котируванням розуміють фіксування цін на біржі в плині кожного дня її роботи,реєстрацію курсу валюти або цінних паперів, ціну біржових товарів.
Котирування цін — це реєстраціябіржових цін за біржовими правилами з їхньою наступною публікацією [4, 56].
Звідси виходитьще один з компонентів організації ринку — стабілізація цін:
— коливання ціни,викликані розбіжністю реального попиту та реальної пропозиції, слабкоеластичні, не погашаються негайно, а скоріше володіють кумулятивністью — здатністю перетворюватися в різкі коливання ціни. Біржова спекуляція є механізмомне здуття цін, а їхньої стабілізації;
— важливий факторстабілізації цін є гласність висновку угоди, публічне встановлення цін напочаток і кінець біржового дня (біржове котирування), обмеження денногоколивання цін межами, установленими біржовими правилами. Із цим зв'язанаінформаційна діяльність бірж.
3. Виробленнятоварних стандартів, установлення сортів, прийнятних для споживачів і тому володіютьвідносною ліквідністю; реєстрація марок фірм, допущених до біржової торгівлі.Останнє особливо важливо. Це свого роду ценз на якість продукції, зробленоюфірмою. Важливою стороною діяльності біржі є стандартизація типових контрактів,свого роду встановлення традицій торгівлі.
4. По колишньомубіржі виконують свою товаропровідну функцію, тобто ту функцію, через яку вониспочатку й виникли — покупка й продаж реального товару.
5. Стабілізуючиціни на обмежений список сировини й товарів, біржі стабілізують і витрати навиробництво інших, не тільки біржових товарів.
6. Стабілізаціягрошового обігу й полегшення кредиту. Біржа збільшує ємність грошового обігу,тому що вона являє собою сферу максимальної ліквідності товарів. Біржа — одна знайважливіших сфер додатка позичкового капіталу, оскільки вона надає надійнезабезпечення позичок і зводить ризик до мінімуму [16, 98].
7. Врегулюваннявсіляких суперечок і розбіжностей між сторонами — арбітражна діяльність. Упроцесі біржових торгів у чинність самих різних причин (помилка, спроба обмануй т.д.) можливі випадки виникнення спірних ситуацій між учасниками біржовоїторгівлі, які за своїм характером можуть бути дозволені безпосередньо тільки набіржі і її відповідним нейтральним органом. Звичайно це третейський суд абоарбітраж.
8. Формування йфункціонування світового ринку. Сучасна міжнародна товарна біржа в цьомумоменті з'єднує функціонування товарної, фондової й валютної бірж.
9. Біржове страхування(хеджирування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливаньцін. Для цього на біржі використаються спеціальні види угод і механізми їхньоговисновку. Виконуючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа нестільки організує торгівлю, скільки її обслуговує. Біржа створює умови длятого, що б покупці й продавці реального товару по своєму бажанню могли бодночасно брати участь у відповідних біржових торгах як клієнтів або учасників.Це підвищує довіру до біржі, залучає до неї ринкових спекулянтів, збільшуючичисло торгуючих як безпосередньо, так і через посередників [15, 112].
10. Організаціябіржових зборів для проведення голосних публічних торгів, а саме:
— організаціябіржових торгів;
— розробка правилбіржової торгівлі;
— матеріально-технічнезабезпечення торгів;
— кваліфікованийапарат біржі [6, 3].
Для організаціїторгів біржа насамперед, повинна мати в наявності добре обладнані “ринковімісця” (біржовий зал), що могли б уміщати досить велику кількість продавців іпокупців, ведучих відкритий біржовий торг. Використання сучасних електроннихсистем зв'язку не вимагає фізичної присутності торгуючих у залі, а дозволяєвести торгівлю через електронні комп'ютерні термінали. Але й у цьому випадкубіржа покликана забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі.
Організація жадаєвід біржі розробки й дотримання строгих правил торгівлі, тобто норм і правилповедінки учасників торгу в залі.
Матеріально-технічнезабезпечення торгів включає устаткування в біржовому залі робочих місцьучасників торгу, комп'ютерне забезпечення та інше.
11. Розробкабіржових контрактів, що включає:
— стандартизаціювимог до якісних характеристик біржових торгів;
— стандартизаціюрозмірів партій товарів;
— виробленняоднакових вимог до розрахунків по біржових угодах [5, 41].
Біржа встановлюєтверді вимоги до тих товарів, які допускаються до біржових торгів. На основіцих вимог розробляються біржові стандарти, які враховуються виробниками йспоживачами на товарних біржах.
12. Гарантуваннявиконання угод досягається за допомогою біржових систем клірингу й розрахунків.Для цього біржа використає систему безготівкових розрахунків шляхом залікувзаємних вимог і зобов'язань учасників торгів, а також організує їхнєвиконання.
13. Інформаційнадіяльність біржі. Найважливішою функцією біржі є збір і реєстрація біржових цінз наступним їхнім узагальненням і публікацією, надання клієнтам, різним іншимзацікавленим організаціям, на міжнародний ринок інформації про наявністьтоварів по зразках і пробам звичайно на основі сформованих біржових стандартів,її публікація в газетах, журналах, інформаційних агентствах.
Котирування цін є однієї з головних функційтоварної біржі. Простежимо, як відбувається цей процес на простому прикладі.
Припустимо, у насє двадцять виробників і сто покупців певного товару, територіально розташованихна великій відстані друг від друга. Існує воля цін і господарських зв'язків.Кожен споживач самостійно зв'язується з виготовлювачами. При відсутностінадійної інформаційної мережі ціни на товар будуть сильно коливатися.
Ті ж двадцятьвиробників і сто споживачів представляють у концентрованому виді свій попит та пропозиціюна біржі. З'являється одна ринкова ціна, що служить орієнтиром для всіх.Коливання конкретних цін не настільки значні, з'являється їхній базис, щовідповідає в принципі рівню суспільно необхідних витрат. Хто його перевищує,той зазнає збитків і вибуває із гри.
Процескотирування дуже трудомісткий і вимагає обліку всіляких ціноутворюючихфакторів. Приведемо основні правила, які необхідно враховувати в обов'язковомупорядку.
Насамперед,товари необхідно котирувати у відповідності зі стандартами. Із цього поглядувони можуть носити як одиничний характер, так і виступати у вигляді груп іззагальними технологічними й іншими характеристиками.
Необхіднокопіювати тільки ті товари, угоди по яких відбуваються систематично. Інакшекажучи, котируються тільки найважливіші, ресурси, що виставляють постійно,занесені у твердий список, — базу біржового бюлетеня.
При котируванніпо можливості виключаються ціни, що не відображають ринку даного біржового дня:якщо при відсутності пропозиції ціна угоди нижче типової ціни минулогобіржового дня, де була достатня пропозиція, вона повинна бути виключена. Коли задень угод по даному товарі не виявляється, то попередні ціни на нього не можутьслужити показником ринку. Вони виключаються із процесу котирування.
При котируванніварто виділити мінімальний обсяг продукції, при порушенні якого угода неприймається в розрахунки. Ціни на одиницю товару звичайно різні залежно від величиниопта, при великооптової реалізації вони менше, при дрібнооптової — більше. Длярішення цієї проблеми можна використати один із двох методів. Першийукладається у виділенні звичайного обсягу партії й по ньому відбуваєтьсянайбільша кількість угод. Тоді ціни визначаються виходячи з партії й вонивносяться в бюлетень. Інший метод складається у виділенні різних груп партій.Котирувальна ціна визначається для кожної з них.
При котируваннівраховуються й умови розрахунку по угодах: на наявний товар або на строк.
На рівень цін, аотже, і на котирування, впливає така обставина, як статус контрагентів. У державнихпідприємств й організацій звичайно нижче, ніж у кооператорів і приватних осіб [13,96].
Існує ще цілийряд правил біржового котирування, що враховують дію на тих або інших факторів. Наприклад,визначення конюктури ринку. Воно ґрунтується на трьох характеристиках: перша — співвідношенняпопиту та пропозиції на кожен товар; друга — тенденції руху цін, тобто динамікацін на кожен товар у плині даного періоду біржових торгів; третя — кількістьзроблених угод [33, 68].
Ефективнефункціонування сучасного ринку знаходиться в прямій залежності від постійновідтвореного ринкового середовища. Важливим його елементом є ринковаінфраструктура, що представляє собою систему підприємств і організацій, щозабезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. Дотаких установ належать товарні біржі.
Отже, міжнароднатоварна біржа має на меті реалізацію різних видів продукції на обраному місцірозташування товарної біржі. Також міжнародна товарна біржа виконує рядфункцій, які забезпечують розвиток не лише біржі, а й розвиток ринковихінфраструктур та економіки країни в цілому.
1.3 Правове забезпечення товарних бірж
Розповсюдженимзасобом торгівлі для ряду сировинних товарів є міжнародні товарні біржі, якіявляють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаютьсяугоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів,що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Особливістьдіяльності міжнародних товарних бірж, які водночас є національними іобслуговують окремі світові товарні ринки, полягає в обов’язковому дотриманнізаконодавчо-правового, податкового, валютного режимів, що діють у країнах їхрозміщення.
Слід зазначити,що основоположним при наданні товарній біржі статусу міжнародної є не рівеньобсягів біржового обороту, а виключно заходи державного регулювання тим чиіншим товарним ринком у країні, де знаходиться біржа.
Характерним є іте, що країни, де функціонують міжнародні за статусом товарні біржі, можутьсуттєво впливати на умови та процеси, які відбуваються на світових сировиннихринках.
Відносинитоварної біржі і держави будувалися по-різному в різних країнах. Уконтинентальній Європі біржі із самого початку знаходилися під контролемдержави, що визначала всю їх діяльність. При надмірній спекуляції і маніпуляціїцінами, уряди низки країн просто закривали товарні ф'ючерсні біржі. Так було вГерманії в 1896 р. і в Австрії в 1903 р., коли була заборонена ф'ючерснаторгівля зерновими (але в той же час продовжували заключати операції на біржахцукру, кави, бавовни, кольорових металів), в Індії, де в 60-і роки були закритібіржі бавовни, джуту, масла. Закривалися біржі і у ряді інших країн.
В даний час вбільшості країн законодавство містить найбільш загальні положення, регулюючідіяльність бірж. Найбільш розроблена система регулювання біржових операцій наданий момент склалася в США, тому її можна розглянуті як зразок.
Завданняздійснення регулювання ф'ючерсної торгівлі в США покладене на комісію зтоварної ф'ючерсної торгівлі (КТФТ) і на самі ф'ючерсні біржі. Основний підхіддо регулювання ф'ючерсної торгівлі можна визначити як контрольованесамоврядування. КТФТ має вищу владу в області ф'ючерсної торгівлі в США, але напрактиці вона перекладає на учасників ф'ючерсної торгівлі обов'язок розробки івпровадження ефективних заходів по запобіганню маніпулюванню ринком. Сама жКТФТ постійно веде спостереження за цим процесом самоврядування.
Теорія і практикасучасного регулювання в США буде зрозуміліша з урахуванням історичного досвідурозвитку ф'ючерсних ринків США і їх регулювання.
Ф'ючерсні ринки вСША протягом півстоліття після їх появи не мали федерального законодавства, ікожна біржа встановлювала свої правила. Після Громадянської війни наступивперіод падіння цін на сировинні товари, в якому виробники звинуватилиспекулянтів і ф'ючерсні ринки. У деяких штатах були прийняті закони, щозабороняють повністю ф'ючерсну торгівлю.
Штат Ілінойс бувсеред штатів, які ввели такий закон. Закон Ілінойса, прийнятий в 1867 р.,забороняв продаж на термін товару, який не був в наявності у продавця. Восновному закон не застосовувався, проте в 1867 р. було арештовано сім членівторгової біржі Чікаго за операцію з продажу на термін. Хоча вони були майжевідразу ж звільнені, інцидент викликав хвилювання на біржі. Наступного рокузакон був відмінений.
Протягом періодуміж громадянською війною і першою світовою війною між урядом і ф'ючерснимиринками діяло перемир'я, всі спроби ввести регулювання цих ринківпровалювалися. Першим таким кроком став закон про ф'ючерсну торгівлю бавовноювід 1916 р.
У 1921 р. буврозроблений і прийнятий закон про ф'ючерсну торгівлю, проте незабаром він буввизнаний неконституційним.
Текст закону бувперероблений і прийнятий під назвою Закону про зернову ф'ючерсну торгівлю в1922 р. Закон вперше містив визначення контрактного ринку (офіційне позначенняф'ючерсної біржі) і заснував Адміністрацію по зернових ф'ючерсних контрактах врамках департаменту по сільському господарству. Цей закон регулював торгівлю наторговій біржі Чікаго і дев'яти інших зернових біржах, що існували у той час.Адміністрація отримала право вести спостереження за торгівлею, збирати дані проактивність ринку і перевіряти книги і дев'яти інших зернових біржах, щоіснували у той час. Адміністрація отримала право вести спостереження заторгівлею, збирати дані про активність ринку і перевіряти книги і рахункичленів біржі.
У подальшедесятиліття Конгрес США вводив різні зміни в цей закон, проте лише криза 1929р. і депресія 30-х років привела до його перегляду. Прийнятий в 1939 р. Законпро товарні біржі (Commodity Exchange Act) розповсюдив регулювання на іншихф'ючерсних ринках і ввів нові поняття. Так, в цьому законі передбачаласяможливість встановлення лімітів позицій по спекулятивних операціях. Він такожвимагав реєстрації брокерів і комісійних купців. Закон 1936 р. заборонявторгівлю опціонами на ф'ючерсні контракти, ця заборона зберігалася до 1982 р.
Закон 1936 р.передбачав створення Комісії з товарних бірж. У 1947 р. вона була перейменованадо Адміністрації по товарних біржах. З часом виявилися два недоліки цієїорганізації. По-перше, її влада не розповсюджувалася на весь спектр ф'ючерсноїторгівлі, оскільки вона займалася в основному сільськогосподарськими товарами.По-друге, її повноваження не відповідали періоду бурхливого розвиткуф'ючерсного ринку в 70-і роки.
У 1974 р. бувприйнятий Закон про Комісію з товарної ф'ючерсної торгівлі, який створив новийорган регулювання – КТФТ .
КТФТ є незалежнимрегулюючим органом, що призначається і підкоряється Конгресу. Комісіяскладається з 5 членів, кожен призначається президентом і затверджуєтьсяКонгресом на п'ятирічний період. У загальних словах, основним обов'язком КТФТ єпопередження маніпулювання ринком, захисту клієнтів, і забезпечення виконанняф'ючерсними ринками функції перенесення ризику і виявлення ціни.
Згідно іззаконом, ф'ючерсні контракти можуть полягати тільки на ф'ючерсних біржах, аКТФТ є єдиним органом, правом реєстрації ф'ючерсних бірж, що володіє (абоконтрактних ринків). Це право реєстрації є важливим інструментом, особливовраховуючи той факт, що окремій реєстрації підлягає кожен ф'ючерсний контракт.КТФТ розробила вимоги для ф'ючерсних бірж.
Ці вимогистосуються як надання докладного обгрунтування для пропонованих ф'ючерснихконтрактів, так і встановлення правил ведення торгівлі. Ф'ючерсні біржі повиннідіставати схвалення в КТФТ за кожним новим правилом або зміною в правилах.
Комісія має правозмінити або доповнити правила ведення торгівлі, якщо це необхідно для підтримкипорядку на ринку.
У винятковихвипадках, КТФТ може відмінити реєстрацію контракту і зупинити торгівлюконкретним контрактом або біржі в цілому. Вирішення КТФТ може бути оскаржене увідповідному суді. Проте відміна реєстрації контракту до теперішнього часуКомісією не застосовувалася.
КТФТ здійснюєреєстрацію різних категорій професійних учасників ф'ючерсної торгівлі.Реєстрація також здійснюється Національною ф'ючерсною асоціацією. Процесреєстрації включає зняття відбитків пальців і надання повній інформації проучасника.
Умови створеннята діяльності товарних бірж на території України визначає Закон України«Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р.[39]
Згідно з ч. 1ст. 1 Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа єорганізацією, що об'єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничуі комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржовихугод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення,упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельнихоперацій. З цього визначення можна зробити такий висновок: біржа єгосподарською організацією, яка виконує певні, а саме ринкові регулятивні(організаційні та економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсутоварних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета — сприяти зведенню в одномумісці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їхобороту. Це характеризує біржу як економічну категорію.
Товарна біржамає право: встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правилабіржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіхучасників торгів; створювати підрозділи біржі та затверджувати положення проних; розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типовіконтракти; зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угодпротягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радоюбіржі) розмір; встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі,плату за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори; встановлюватиі стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі,штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил; засновуватиарбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах; укладатиміжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у томучислі на біржах, розташованих за кордоном України; вносити до державних органівпропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності; видавати біржовібюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання; здійснювати іншіфункції, передбачені статутом біржі.
Стаття 4 ЗаконуУкраїни «Про товарну біржу» визначає обов'язки цієї організації.Товарна біржа, зокрема, забезпечує створення необхідних умов для біржовоїторгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставіспіввідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі [39].
На біржові тапозабіржові угоди поширюються одні й ті самі правові норми про угоди. Йдеться,по-перше, про норми розділу І глави 3 Цивільного кодексу Української РСР(статті 41- 61), по-друге, про відповідні статті розділу II «Окремі видизобов'язань», що регулюють відносини купівлі-продажу, міни, поставки.Разом з тим біржова угода має певні юридичні особливості. Тому види, особливостіукладання біржових угод врегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст.17 «Правила біржової торгівлі» Закону України «Про товарнубіржу». Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі,затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовимиконтрактами, які також затверджують біржові комітети [25,87].
Предметомбіржової угоди є так званий біржовий товар. Згідно з п. «а» ст. 15Закону України «Про товарну біржу» біржова угода може бути укладенана купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу натоварній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржовоїторгівлі окремих бірж.
Одним з видівбіржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржовіконтракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, алеза ціною, встановленою на день укладання контракту.
Ф'ючерснийконтракт визначається Законом України «Про оподаткування прибуткупідприємств» як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати(продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах умайбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонамиконтракту.
Отже, основним завданням Закону України «Про товарну біржу» єудосконалення сфери діяльності товарної біржі, деталізація механізму державногорегулювання біржового товарного ринку, визначення єдиних правил біржовогоарбітражу з метою розгляду спорів через постійно діючі третейські суди,розроблення правил біржової торгівлі щодо регулювання професійної діяльності учасниківбіржового товарного ринку, забезпечення гарантій виконання контрактів,запровадження в практику нових технологій, які будуть сприяти обмеженнюфінансових ризиків на ринку товарів.
РОЗДІЛ2
СУЧАСНИЙСТАН ТОВАРНОЇ БІРЖІ
2.1.Аналіз діяльності товарних бірж України
В періоднезалежності України почався активний розвиток різних інфраструктур ринку,поряд з ними розвивалися і товарні біржі. Найбільших обертів розвитку товарнібіржі досягли в 2000 році, а уже на початку 2003 р. в Україні було зареєстровано400 бірж. Практичну діяльність здійснювали 237 бірж (59%), з нихтоварно-сировинних і товарних — 166 бірж (70%).
На біржахпрацювало 1,5 тис. осіб, з них 287 за сумісництвом. На кожній з бірж всередньому діяло по 16 брокерських контор (фірм). Статутний фонд бірж становив63 млн. гривень. На біржах України було проведено 9 тис. торгів, зарезультатами яких до бюджету відраховано 2,9 млн. гривень. Фонд оплати праціпрацівників бірж складав 2,1 млн. гривень [38].
На біржовихторгах у звітному періоді для продажу було запропоновано товарів та послуг на27,4 млрд. гривень. Було укладено 41 тис. угод на суму 725,4 млн. грн., що на2,5% більше ніж у відповідному періоді попереднього року [12, 283].
Середній обсягодного торгу за звітний період на біржах України становив 80 тис. гривень.Найбільшою серед товарних бірж в Україні на сьогодні є Київагропромбіржа.
Коефіцієнтліквідності на протязі 2003 року становив 2,7% проти 2,2% 2002 року. Наміжнародних товарних біржах спостерігався найменший коефіцієнт ліквідності — (1,4%).
Біржова торгівляпродукцією і товарами впродовж звітного періоду представлена спотовим ринком.На умові спотових угод було укладено 85,6% усіх угод на міжнародних товарних біржахУкраїни, на умові форвардних – 8,4%. Торгівля сільськогосподарською продукцієюта продуктами харчування спостерігалась як на спотовому (відповідно 73,9 та84,6%), так і на форвардному (відповідно 21,4 та 15,4%) ринках.
Біржовадіяльність поширена на всі регіони України. На початку 2003 року на міжнароднихтоварних біржах, які діють у м. Києві, було укладено 43,1% (312,5 млн. грн.)усіх біржових угод України. На біржах Київської області укладено — 9,4%,Харківської – 7,8, Полтавської — 5,4 відсотка. Обсяги укладених угод наміжнародних товарних біржах інших регіонів України не перевищували 4,5відсотка.
Найбільший обсягугод (39,1% або 283,9 млн. грн.) було укладено на товарно-сировинних і товарних[37, 44]. Із загальних обсягів укладених угод 34% (248,8 млн. грн.) припадалона торгівлю сільгосппродукцією.
У порівнянні звідповідним періодом попереднього року обсяги укладених угод з сільгосппродукціїзбільшились у 5,8 раза.
Таким чином, напочатку 2002 року на міжнародному товарному біржовому ринку постійний попитмали сільгосппродукція, паливо.
На початку 2006 в Українізареєстровано 472 біржі. Практичну діяльність здійснювали 285 бірж (60%), середних товарних і товарно-сировинних – 230 бірж.
На міжнароднихтоварних біржах працює 1,4 тис. осіб, крім того за сумісництвом працює майже400 осіб. Фонд оплати праці працівників міжнародних товарних бірж складав 3,3млн.грн. На кожній з бірж у середньому діє 9 брокерських контор (фірм).
На початку 2006р. на міжнародних товарних біржахУкраїни було проведено 9,9 тис. торгів. />Для продажу булозапропоновано товарів та послуг на 6,3 млрд.грн. і було укладено 24,7 тис. угодна суму 4,0 млрд.грн. (на третину більше, ніж на початку 2005р.). Середнійобсяг одного торгу за звітний період на товарних біржах України становив 407,5тис.грн., що на 7,8 % більше, ніж на початку 2005 року.
На товарних ітоварно-сировинних біржах було укладено на 2068,4млн. грн. загального обсягу біржових угод. Див. табл.2.1
Таблиця 2.1
Обсяги укладенихугод на товарних біржах 2006 р. [36, 2] Обсяги укладених угод Кількість укладених угод Середня вартість укладених угод, тис. грн. млн. грн. у % до підсумку 1 2 3 4 5
Всього
з них 2068,4 100 1480 7796,7 Київагропромбіржа 827,5 40 297 2786,1 Українська аграрна біржа 655,6 31,7 893 734,1 Українська універсальна біржа 311,3 15,05 184 1691,9
Чорноморська товарна біржа
агропромислового комплексу 274,0 13,25 106 2584,6
Отже з данихтаблиці 2.1 видно що Київагропромбіржа займає 40%; Українська аграрна біржа — 31,7%,Українська універсальна біржа — 15,05%, Чорноморська товарна біржа агропромисловогокомплексу — 13,25% від загального обсягу укладених угод на товарних біржах.
Коефіцієнт ліквідності укладених угодна початку 2006р. становив 63,9% проти 86,7% на початку 2005р. Найвищийкоефіцієнт ліквідності спостерігався на товарних і товарно-сировинних біржах(75,0%).
Біржова торгівляпродукцією і товарами впродовж звітного періоду представлена, в основному,спотовим ринком. На умовах спотових угод було укладено 92% усіх угод на товарнихбіржах України, на умовах форвардних – 8%. Торгівля сільськогосподарськоюпродукцією спостерігалась як на спотовому (44%), так і на форвардному – (80%)ринках.
Біржова діяльністьпоширена на усі регіони України. На початку 2006р. на біржах, що діють у 5регіонах України, було укладено 90% обсягів біржових угод, що на 3 відсотковихпункти більше, ніж на початок 2005р.
Із загальнихобсягів укладених угод на торгівлю сільськогосподарською продукцією припадало1,9 млрд.грн. (46,8%), на операції з продажу палива – 1,3 млрд.грн. (33,3%), зпродажу продуктів харчування, транспортних засобів – відповідно 86, 77 і 73млн.грн. (по 2%).див. табл. 2.2
Таблиця 2.2
Результатидіяльності бірж за окремими регіонами 2006 р. [8, 4]
Обсяги укладених угод,
млн.грн. Питома вага у загальному обсязі біржового обороту, %
Україна
з неї 4028,5 100 м. Київ 1939,4 58,2 Київська область 827,5 20,5 Полтавська область 323,1 8,0 Миколаївська область 277,2 6,9 Дніпропетровська область 257,2 6,4
З даних таблиці 2.2ми бачимо що найбільша частка обсягів біржових угод належать м. Києву, надругому місці – Київська область, а на третьому – Полтавська область.
У порівнянні звідповідним періодом попереднього року обсяги укладених угод з купівлі-продажупродуктів харчування збільшились у 4,5 раза, сільськогосподарських машин – у3,5 раза, лісоматеріалів – у 3,3 раза. У той же час обсяги угод зсільськогосподарської продукції – на 2%.
Накінець 2006 в Україні зареєстровано 478 бірж. Практичну діяльність здійснювали289 бірж, серед них товарно-сировинних і товарних — 234 біржі.
Набіржах працює 1,4 тис. осіб, крім того за сумісництвом працює 403 особи. Фондоплати праці працівників бірж складав 10,6 млн.грн. На кожній з бірж усередньому діє по 9 брокерських контор (фірм).
В2006 на біржах України було проведено 31,4 тис. торгів, на яких для продажузапропоновано товарів і послуг на суму 20,8 млрд.грн. і укладено 94,2 тис. угодна суму 15,3 млрд.грн. Середній обсяг одного торгу за звітний період на біржахстановив 488 тис.грн., що на 27% більше, ніж в 2005 році.
Найбільшийобсяг угод було укладено на товарних і товарно-сировинних біржах (36,9%)загального обсягу біржових угод.
За2006 на біржах країни становив 73,6%. Найбільший коефіцієнт ліквідностіспостерігався на товарно-сировинних і товарних біржах (85,3%).
Іззагальних обсягів укладених угод на торгівлю паливом припадало 6,5 млрд.грн.(41%), на операції з продажу сільськогосподарської продукції — 6,4 млрд.грн.(42%), продуктів харчування — 0,7 млрд.грн. (2%). Див. рис. 2.1
/>
Рис. 2.1 Структураукладених угод за товарними групами на товарних біржах України 2006 р.
Біржоваторгівля продукцією і товарами за 2006 представлена, в основному, спотовимринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовахспотових угод було укладено 89,6% усіх біржових угод. У структурі цих угоднайбільша частка припадала на угоди з палива (47%) та з сільськогосподарськоїпродукції (37,4%). Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченоюпоставкою) становили 10,2%. Найбільша частка їх припадала на угоди зсільськогосподарської продукції (83,6%) та продуктів харчування (16,1%).
Біржовадіяльність поширена на всі регіони України. За 2006 рік на біржах, що діють у 5регіонах України, було укладено більше 90% усіх біржових угод. Найбільша часткаугод припадала на біржі м. Києва (52,3%), Київської (16,2%), Дніпропетровської(9,1%), Полтавської (7%) та Миколаївської (6,1%) областей.
Аналізуючи періодз 1992 року по 2006 рік, то можна сказати що біржі зросли суттєво. Див. табл. 2.3
Таблиця 2.3
Кількість бірж України1992 – 2006 рр. [38] Всього зареєстровано Універсальні Товарні та товарно-сировинні Агропромислові Інші 1992 66 22 22 4 12 1995 91 23 24 8 36 1996 88 19 25 9 35 1997 191 46 54 23 68 1998 223 46 75 25 77 1999 300 62 111 29 98 2000 365 88 146 28 103 2001 386 97 157 31 101 2002 429 113 176 32 108 2003 459 118 201 31 109 2004 493 119 227 34 113 2005 458 115 244 30 69 2006 467 114 258 29 66
Якщо в 1992 роцізареєстровано було 66 біржі, то в 2000 – 365, а в 2006 – 467. З даних таблицівидно, що суттєве збільшення бірж припало на 1997 р. Найбільш інтенсивнозбільшувалось товарних та товарно-сировинних.
Аналізуючи даніструктури укладених угод на біржах за видами товарів (послуг) можна сказати щов 2006 році – всього було укладено на 31101,3 млн.грн., що на 11175,2 млн.грн., більше від 2005 року. Найбільша частка укладенихугод на біржах припадає на такі товари як паливо, нафта, сільськогосподарськупродукцію. Див. табл. 2.4
Таблиця 2.4
Структураукладених угод на біржах за видами товарів (послуг) 2006 р. (млн. грн.)[38]Назва товару 2005 р. 2006 р. Всього 19926,1 31101,3 Метал і металопродукція 116,4 5,6 Кольорові метали 0,0 5,0 Транспортні засоби 319,9 392,8 Сільськогосподарські машини 38,5 94,4 Верстати 9,3 18,4 Обчислювальна техніка і оргтехніка 0,2 0,4 Ліс і лісоматеріали 35,7 27,7 Паливо 2517,9 8479,2 Назва товару 2005 р. 2006 р. вугілля 0,0 24,0 бензин 395,1 0,6 нафта 1329,1 7183,5 Непродовольчі товари 6,5 1,3 Сільськогосподарська продукція 10568,2 11905,2 Продукти харчування 416,1 754,3 Хімічна продукція 0,9 9,0 Цінні папери 1937,3 1092,7 Земельні ділянки 9,4 8,1 Інші види 2225,6 1099,1
Отже, відповідно дотаблиці 2.4 можна сказати, що дуже різко зросли і ціни на нафту, тобто якщо в 2005 роцібуло укладено угод на 1329,1 млн. грн., то в 2006 році – 7183,5 тобто на 1329,1млн.грн., більше, але якщо звернути увагу на інший ряд товарів то можнапобачити тенденцію до зниження, наприклад, якщо в 2005 році було укладено угодна біржах на бензин – 395,1 млн.грн., то в 2006, на цей товар припало 0,6 млн.грн. на такі товари як ліс і лісоматеріали, непродовольчі товари, цінні папери,послуги, нерухомість та інше.
Також значнозмінилась структура укладених угод на міжнародних товарних біржах за видамитоварів (послуг) протягом 1995 – 2006 рр. За цей період спостерігаєтьсятенденція до зростання укладання угод на міжнародних товарних біржах протягомцього періоду по всих видах продукції. Якщо взяти метал і металопродукцію товона зросла протягом цього періоду у 232,8 раз. Див табл. 2.5
Таблиця 2.5
Структураукладених угод на міжнародних товарних біржах за видами товарів (послуг) (млн.грн.) 1996 – 2006 р.р. [38]Назва товару 1996 1997 2000 2001 2004 2006 р. Всього 2553,5 2281,2 3631,7 6896,5 16974,5 25053,6 Метал і металопродукція 0,9 8,4 4,9 5,4 135,8 5,6 Кольорові метали 0,2 - 0,3 5,6 0,1 5,0 Транспортні засоби 125,1 126,3 193,4 368,2 359,4 392,8 Машини сільськогосподарські - - - - 19,4 94,4 Назва товару 1996 1997 2000 2001 2004 2006 р. Верстати - - - - 6,0 18,4 Обчислювальна техніка і оргтехніка 0,5 0,9 8,6 2,8 2,0 0,4 Ліс і лісоматеріали 0,1 0,2 0,7 0,3 3,0 27,7 Папір 0,1 0,1 0,0 - - - Будівельні матеріали 0,7 0,0 3,6 1,0 - - Кабельна продукція 0,0 0,0 - 0,0 - - Паливо 48,3 23,3 290,6 334,1 2301,2 0,6 вугілля 45,9 19,7 1,5 3,2 9,1 7183,5 бензин 1,2 0,2 0,5 2,6 52,8 1,3 нафта - - 2,7 5,1 1954,1 11905,2 Непродовольчі товари 0,7 0,4 2,6 1,0 40,1 754,3 Сільськогосподарська продукція 312,7 42,2 989,7 4005,4 9098,4 9,0 Продукти харчування 5,5 42,0 62,8 73,3 376,3 1092,7 Земельні ділянки 0,1 1,0 0,3 0,5 4,0 457,6 Інші види 15,5 19,5 69,5 87,0 608,8 1099,1
Як видно зтаблиці 2.5 всього зросло угод на біржах за видами товарів(послуг) за період1996 – 2006 р.р. на 22500,1 млн.грн. В 2006 році укладених угод на міжнароднихтоварних біржах вагома частка належить сільськогосподарській продукції.
В Україні напочаток 2007 р. всього зареєстровано 479 бірж з них 272 – товарні ітоварно-сировинні.
Отже,проаналізувавши можна зробити такий висновок, що міжнародні товарні біржіпочали розгортати свою активну діяльність з 1992 року, після настання незалежностіУкраїни і з кожним роком набирають обертів.
2.2.Аналіз діяльності товарної біржі агропромислового комплексу центральнихобластей України
Товарна біржаагропромислового комплексу центральних областей України це організація, щооб’єднує юридичних осіб які здійснюють виробничу і комерційну діяльність тамають за мету надання послуг в укладенні біржових угод по оптовій торгівлісільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки, а також продукцієювиробничо – технічного призначення.
Мета біржіполягає у створенні стабільного агропромислового ринку механізму рівномірногофінансування міжсезонних потреб сільськогосподарських виробників, концентраціїпопиту та пропозиції на сільськогосподарську продукцію, забезпечення виконанняугод, укладених на біржі, здійснення інформаційного та розрахунковогообслуговування продавців та покупців продовольства сільськогосподарськоїпродукції та продукції виробничо – технічного характеру.
За 2005 рік на товарнійбіржі агропромислового комплексу центральних областей України (АПК ЦО) Українипроведено 51 торгова сесія, укладено 1158 угод купівлі-продажу.
/>
Рис.2.2 Динамікаукладання угод на сільськогосподарську продукцію, продовольством таматеріально-технічними ресурсами за 2005 р.
На початку 2005року, загальна вартість укладених угод становила 204 487 051,07 грн. З них – 1040внутрішніх угод на суму 128 224 736,82 грн., 68 зовнішніх угод на суму 32 323555, 39 грн. та 50 імпортних угод на суму 43 938 758,86 грн. Див. рис.2.2. [20,56]
Отже, відповіднодо рис. 2.3 ми спостерігаємо що динаміка укладання угод на сільськогосподарськупродукцію, продовольством та матеріально-технічними ресурсами за 2005 р.коливалася. Найбільше укладених угод припадає на березень (129), вересень(256), це пояснюється тим, що в березні йдуть посівні, а в вересні збиранняурожаю.
/>
Рис.2.3 Вартість укладених угодсільськогосподарської продукції за друге півріччя 2004/05 р.р.
На товарнійбіржі АПК ЦО України основними позиціями є зернові культури, що складають 84 %від загальної кількості угод, 10% припадає на с/г продукцію не зернової групита промислові товари і 6 % на насіння. Див. рис. 2.3
За даними рис 2.3 загальна сумаукладених угод на Товарній біржі АПК центральних областей України за 2005 рокустановить 204 487 051 грн. порівняно з 2004 роком, що склала 167 387 405 грн.
Збільшеннюкількості укладених угод на Товарній біржі АПК центральних областей України сприяє роботасітки її брокерських контор, які працюють у 17-ти районах області. Особливослід відмітити результативну роботу в Чорнобаївському, Уманському, Драбівськомута Монастирищенському районах.
Порівняльну динаміку цін длявнутрішнього використання яка склалася на біржовому ринку України за 2004/2005 рр. на кукурудзу 3 клас можнапобачити на рис 2.4
/>
Рис. 2.4Порівняльна динаміка цін для внутрішнього використання яка склалася набіржовому ринку України та на ТБ АПК ЦО України за 2004/ 2005 рр. на кукурудзу3 клас
Аналізуючирисунок 2.4 можна сказати, що ціни на кукурудзу на початку 2005 року зрослипорівняно з 2004 роком, а на кінець року спали. Аналізуючи 2004 рік можнасказати, що в цьому році ціни постійно зростали крім вересня, жовтня,листопада. Хоча під кінець року ціна зросла до 710 грн., а в 2005 році – в цейже період коштувала 575 грн., що значно менше, причинами такого зростання іспадання цін можуть бути різні причини, наприклад урожайність, експортнадіяльність і інші фактори.
Порівняльнудинаміку цін для внутрішнього використання яка склалася на біржовому ринкуУкраїни за 2004/2005 рр. на пшеницю 3 клас можна побачити на рис. 2.5
/>
Рис.2.5Порівняльна динаміка цін для внутрішнього використання за 2004/ 2005рр. напшеницю 3 клас
Аналізуючи рис.2.5 можна сказати, що ціни на пшеницю в 2004 році зростали, а в 2005 – навпаки,спадали. Ціни були високі в період посівної, а в період збирання урожаю цінивпали майже на половину.
Порівняльнудинаміку цін для внутрішнього використання яка склалася на біржовому ринкуУкраїни за 2004/2005 рр. на ячмінь 3 класу можна побачити на рис. 2.6
/>
Рис.2.6Порівняльна динаміка цін для внутрішнього використання яка склалася набіржовому ринку України та на ТБ АПК ЦО України за 2004/2005 рр. на ячмінь 3клас
Ціни на ячміньрис. 2.6 як і на пшеницю в місяці періоду посівних зростали в 2005 році, а вперіод збирання урожаю – спадали, хоча ціни в 2005 році були більші ніж в 2004році.
Порівняльнудинаміку цін для внутрішнього використання яка склалася на біржового ринкуУкраїни за 2005 р. на насіння соняшника можна побачити на рис. 2.7
/>
Рис. 2.7Порівняльна динаміка цін для внутрішнього використання яка склалася набіржовому ринку України та на ТБ АПК ЦО України за 2005 р.
на насіннясоняшника
Щодо цін на насіння соняшника то протягом 12 місяців2005 року ціни постійно зростали. Див. рис.2.7
За дванадцятьмісяців 2006 року на Товарній біржі АПК ЦО України проведено 49 торгових сесій,укладено 870 угод купівлі-продажу.
/>
Рис. 2.8Динаміка укладання сільськогосподарської продукції, продовольства таматеріально-технічних ремурсів на товарній біржі за 2006р.
На початку 2006року загальна вартість укладених угод становить 106 335 911,87 грн. З них – 752внутрішні угоди на суму 62 661 547,25 грн., 77 зовнішніх угод на суму 18 129401,08 грн. та 41 імпортна угода на суму 25 544 963,54 грн. див. рис. 2.8 [21,48]
На Товарнійбіржі АПК ЦО України основними позиціями є зернові культури, що складають 85 %від загальної кількості угод, 10% припадає на нафтопродукти і 5 % на транспорт.
Загальна сума укладених угод наТоварній біржі АПК центральних областей України за 2006 року становить 106 335911,87 грн. порівняно з 2005 роком, що склала 204 487 051 грн.
Як участь вукладенні угод на Товарній біржі АПК центральних областей України за грудень 2006 рокусприяє робота сітки брокерських контор таких як, ВАТ ТД “Драбівагропостач”,СТОВ ТД “Монастирище-Агро, ТОВ “Катеринопільський Торговий Дім” та СТОВ ТД“Хліборобів Уманщини”.
/>
Рис.2.9Порівняльна динаміка цін для внутрішнього використання, яка склалася набіржовому ринку України та на ТБ АПК ЦО України за 2005/ 2006 рр. на кукурудзу3 клас
Ціни накукурудзу з класу рис. 2.9 в 2006 році впали порівняно з 2005 роком. Мінімальнаціна була 310 грн. і максимальна 450 грн., то в 2005 році мінімальна була –470грн., максимальна – 895 грн.
Ціни на пшеницюв 2006 році також спали порівняно з 2005 роком. В 2006 році в основному буластабільна ціна, трималася в межах 720 – 690 грн.
Ціна на ячмінь 3класу також спали проти 2005 року. Див. рис.2.10
/>
Рис. 2.10Порівняльна динаміка цін для внутрішнього використання, яка склалася набіржовому ринку України та на ТБ АПК ЦО України за 2005/2006 рр. на ячмінь 3клас
Ціни набіржовому ринку України та на ТБ АПК ЦО України рис. 2.10 2005р. на ячмінь 3класу були вищими ніж в 2006 р., але майже однакові з цінами на ринку України.
Цінана насіння соняшника в 2006 році зросли порівняно з 2005 роком. Див. рис. 2.11
/>
Рис. 2.11Порівняльна динаміка цін для внутрішнього використання, яка склалася набіржовому ринку України та на ТБ АПК ЦО України за 2004/2005 рр. на насіннясоняшника
Як видно зпорівняльних діаграм середні ціни на сільськогосподарську продукцію, щосклалися на Товарній біржі АПК центральних областей України та ціни біржовогоринку України мають рівні показники і на Товарній біржі АПК ЦО України навітьперевищують.
Однак, за 2005р.,проявилися деякі тенденції на біржовому ринку сільськогосподарської продукції,продовольства та матеріально-технічних ресурсами, а саме:
— при загальномузбільшенні цін на укладені угоди, зменшилися їх обсяги для внутрішньоговикористання;
— практично неукладаються біржові угоди щодо закупівлі сільськогосподарської продукції тапродовольства для державних потреб.
РОЗДІЛ3
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДОРОЗВИТКУ АГРАРНОГО РИНКУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Насьогоднішній день чітко окреслилися результати кардинальних перетворень ваграрному секторі, що засвідчують становлення ринкових відносин на селі:відродження приватної власності на землю і майно, створення умов для розвиткуприватного господарювання, запровадження ринкових механізмів у стосунках міжселянами — власниками і суб'єктами господарювання на основі оренди землі тамайна, забезпечення селянам права одержувати прибуток від своєї власностішляхом безпосереднього використання її в господарському обороті або здачі воренду.
Якщопроаналізувати багатовіковий досвід діяльності країн з розвинутою економікою,то основним засобом забезпечення зрілості та стабільності ринку є перекладанняна біржі основоположних для економіки функцій: трансфер товарних і фінансовихпотоків, прогнозування та планування виробничої діяльності, забезпеченняпрозорого ціноутворення, стабілізації економіки на макроекономічному рівні,страхування цінових ризиків і т.ін. У світовій практиці саме рівеньфункціонування біржового ринку визначає стан розвитку економіки країни. Напревеликий жаль, біржовий ринок у нашій країні не зайняв відповідного місця, яктого вимагає досвід розвитку ринкової економіки, і ми бачимо жахливі результатицього.
Отже,для розвитку агропромислового комплексу потрібно перш за все створити умови дляформування та розвитку стабільного, прозорого, «чистого» аграрного ринкуобласті. Регіональні акредитовані товарні біржі можуть повністю вирішити данупроблему.
Метоюнапрямків біржової торгівлі є визначення основних засад удосконалення діяльностірегіональних товарних бірж, підвищення стабільності та прозорості аграрногоринку в області, сільськогосподарської економіки, забезпечення довготривалогота сталого розвитку сільського господарства, ефективного використання державноїпідтримки сільськогосподарських товаровиробників.
Длястановлення справді прозорого аграрного ринку необхідно:
- формуваннята до створення районних агроторгових домів, на які будуть покладатися функціїоператорів районного регіонального замовлення, основним завданням яких буде :
- сприяннясільськогосподарським товаровиробникам в реалізації сільськогосподарськоїпродукції, в тому числі по експорту;
- здійсненнячерез біржовий ринок закупівель продовольства за кошти обласних та районнихбюджетів;
- формуваннярегіональних стабілізаційних фондів: зерна, м'яса, нафтопродуктів звикористанням бюджетних коштів.
Яквиняток, одним із засновників районних агроторгових домів в Черкаській областіможе стати товарна біржа агропромислового комплексу центральних областейУкраїни, а районні агроторгові доми виступлять брокерськими установами нарегіональних товарних біржах;
- обласнийбіржовий аграрний ринок повинен бути інтегрований в єдиний Український біржовийаграрний ринок шляхом акредитації регіональних Товарних бірж АПК центральнихобластей України та інших регіональних бірж в структури, які будутьстворюватись згідно закону України «Про державну підтримку сільськогогосподарства України»;
- дієвідокремлений підрозділ Універсальний Розрахунковий Центр, виключним завданнямякого є забезпечення гарантій виконання умов біржових угод (контрактів),здійснення контролю за рухом товарів та коштів, а також впорядкуваннявзаєморозрахунків сторін — учасників біржових угод на Товарній біржі;
- з метоюзахисту майнових і немайнових та охоронюваних законом інтересів фізичних таюридичних осіб створено та діє третейський суд при Товарній біржіагропромислового комплексу центральних областей України утвореного відповіднодо Закону України «Про Третейські суди» і рішення від 21.07.2005 №1[1,56];
- створенняелектронної системи торгів, а отже, продовження роботи по створеннюінформаційно-маркетингового центру (ІМЦ), який дасть змогу більш оперативноінформувати про попит та пропозиції на внутрішньо обласному ринку та просуваннятоварів та послуг на ринок країн СНД та світу, прискорить темпи та полегшитьпроцедуру торгівлі.
Використання послуг створюваної мережі ІМЦ необхідно занаступними напрямками:
- дляпросування товарів і послуг на зовнішні ринки;
- длямасового залучення підприємства в електронні види економічної взаємодії наоснові забезпечення рівного доступу до глобальних систем електронноїміжнародної торгівлі та електронного бізнесу;
- забезпеченнявсе більшої кількості торгових та бізнес-угод за допомогою електронного обмінуданими та електронної комерції;
- використанняелектронних, альтернативних паперовим формам методів передачі та зберіганняекономічної та бізнес-інформації;
- розгортаннята розвитку галузевих та регіональних товаропровідних систем;
- створеннябазової платформи для реалізації завдань будь-яких державних і міждержавнихекономічних програм (розвитку міждержавних і національних галузевих таресурсних ринків, просування товарів і послуг на ринку інших країн та ін.) наоснові надання відповідних електронних економічних сервісів;
- інформаційно-аналітичнапідтримка роботи центральних органів виконавчої влади;
- впровадженнямеханізмів електронного моніторингу видів економічної діяльності, цін таресурсопотоків в розрізі галузей та регіонів в інших вересах органів державногоуправління;
- створеннятехнологічних засад для впровадження систем „електронного«урядування, якізабезпечують електронну взаємодію підприємства з органами виконавчої влади.
Послугистворюваної мережі ІМЦ можуть використовуватися також для виконання завдань,визначених у дорученнях Кабінету Міністрів №6056/2/1-05 від 23.02.2006 та№56541/3/1-04 від 24.02.2006, а саме для:[18,47]
— впровадження альтернативної системи звітності суб'єктів господарювання велектронному вигляді через мережу Інтернет з використанням електронногоцифрового підпису;
- використанняцифрових технологій з метою підвищення відкритості та прозорості закупівлітоварів, робіт та послуг за державні кошти;
- подолання„цифрової нерівності» між містом і селом;
- входженняв європейський інформаційний простір шляхом інтеграції на рівні інформаційнихсистем;
- запровадження електронногодокументообігу в органах державної влади;
- підвищеннявідкритості та прозорості у діяльності органів державної влади шляхом розвиткусистеми „електронного урядування" для надання фізичним і юридичним особамінформаційних, юридичних та фінансових послуг через мережу інтернет;
- створенняфункціональних платформ для розгортання ринків цукру, зерна, лізингу,нафтопродуктів тощо;
впровадженняна аграрному біржовому ринку області технологій біржової торгівлі на умовах:спот, форвард, ф'ючерс, опціон. Дане положення допоможе в підтримці програм покредитуванню сільгоспвиробника. Якщо наприклад, видавати кредити під форвардніконтракти, то можна мати стовідсоткову гарантію їх повернення, що будевзаємовигідно для всіх.
Щоббіржова торгівля сільськогосподарською продукцією, продовольством таматеріально-технічними ресурсами мала тенденцію до зростання необхідно:
- створитиприватні підприємства ринкового типу і появу тим самим реальних власниківпродукції, які зацікавлені працювати в сфері товарно-грошових відносин,обмежуючи товарообмінні (бартерні) операції;
- проведеннязаходів по сприянню та формуванню біржового ринку сільськогосподарськоїпродукції і продовольства шляхом створення достатньої законодавчо-нормативноїбази і умов, які забезпечують зростання привабливості прозорого оптового ринку,торгівлі за реальними ринковими цінами;
- формування інфраструктуриаграрного ринку та інфраструктури біржового ринку, запровадження нових біржовихтехнологій, адаптованих до сучасного рівня розвитку ринкових відносин;
- укладання біржових угод щодозакупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства для державних тарегіональних потреб, їх реалізація з державних ресурсів і з державного резерву.
Важливорозглянути також питання тенденції розвитку біржової торгівлі:
По-перше,в регіоні може існувати декілька акредитованих товарних бірж, що веде до прямоїконкуренції між ними, а це — зменшення цін за послуги та підвищення якостіобслуговування.
По-друге,держава, як юридична особа з величезним капіталом, може мати (пільгове)брокерське місце і регулювати ціни на ринку не в приказному порядку, що єнеприпустимим, а методом економічних впливів через Аграрний фонд.
По-третє,товарна біржа — це торгова площадка, на якій зустрічаються суб'єкти аграрногоринку. Вона не впливає на ціни, які формуються на рингу, цим займаютьсяучасники біржових торгів, формуючи попит та пропозицію на певний вид товару. Іщо особливо важливо, така форма торгівлі є абсолютно прозорою.
І головне,біржовий аграрний ринок не допускає любителів одноразової швидкої наживи.Торгівля проходить в безготівковому прозорому режимі, що виключає можливістьобвального демпінгу цін. Можна сказати, що товарні біржі проводять «ринковучистку», залишаючи на ринку тих, хто дійсно хоче отримувати чесні прибутки тамати їх стабільно.
Біржоваторгівля має бути визнана пріоритетом розвитку фінансового та оптового товарнихринків в області. Сучасна біржова торгівля та інфраструктурні інституції, що їїобслуговують, мають бути належним чином модернізовані і в повній мірізадовольняти потреби щодо справедливості визначення вартісних показників,ліквідності та прозорості інформації про угоди, які укладаються на біржі:
- формування ефективноїподаткової системи, прогнозованої на середньострокову перспективу;
- зміни взаконодавстві повинні вноситись не пізніше, ніж за півроку до податковогоперіоду;
- необхідністьвідмови від спроб оподаткування сільгоспвиробника до формування спрощеноїзагальноекономічної системи оподаткування із наступним переходом на такусистему;
- запровадження спеціальногорежиму оподаткування підприємств переробної промисловості податком на прибуток,діяльність яких має сезонний характер, а маркетингові роки не співпадають зподатковим періодом;
- лібералізуванняподаткового режиму (зменьшення митних тарифів, сплата ГТДВ за авальованимивекселями на період) для підприємств АПК, які імпортують технологічнеобладнання для модернізації виробництва до моменту початку виробництва натакому обладнанні, але не більше 360 днів;
- зменшенняподаткового пресингу товарних бірж, що неодмінно позначиться на прискореннірозвитку біржового аграрного ринку;
- забезпеченняумов для вдосконалення нормативно-правового поля шляхом запровадженнянеобхідних на даному етапі розвитку біржового аграрного ринку проектів ЗаконівУкраїни, які забезпечать подальше вдосконалення біржової торгівлі, визначеніцією Концепцією, які є пріоритетними.
Длязабезпечення реалізації концепції комплекс заходів повинен включати: І.Обласній держадміністрації, головному управлінню агропромислового розвиткуоблдержадміністрації, головному управлінню економіки облдержадміністрації,головному фінансовому управлінню облдержадміністрації, райдержадміністрації тарегіональним акредитованим біржам.
1.З метою забезпечення ефективного використання продовольчої безпеки та зміцненняекономічного стану сільськогосподарських товаровиробників:
- здійснювативсі закупки зерна до регіональних ресурсів лише через регіональні акредитованітоварні біржі;
— взв'язку з складними кліматичними умовами, які суттєво вплинуть на ціни продовольчоїгрупи товарів здійснювати закупівлю продовольства для потреб бюджетнихорганізацій виключно через регіональні акредитовані товарні біржі;
- встановитина регіональному рівні такий порядок при якому закупівля і вивіз зерна дляподальшого експорту за межі області може здійснюватися лише при наявностібіржового контракту;
- зобов’язатиздійснення елеваторами, хлібоприймальними пунктами оформлення документів, щозасвідчують право зміни власності на оптові партії зерна і, відповідно,вивезення за межі регіону лише при наявності біржового контракту;
- виплатукоштів із бюджетів усіх рівнів спрямованих на підтримку товаровиробників направлятив першу чергу для проплати біржових контрактів на закупівліматеріально-технічних ресурсів для проведення комплексу весняно-літніхсільськогосподарських робіт;
— пропонуємо,щодо систематичного проведення біржової торгівлі зерном та продуктами його переробкидля переробних та хлібопекарних підприємств, встановити такий порядок при якомувказані підприємства, незалежно від форм власності та розміру закупівельноїпартії, здійснюватимуть купівлю-продаж лише на біржовому ринку, що дозволитьгарантувати прозоре ціноутворення та здійснювати на регіональному рівні ціновіінтервенції.
2.У відповідності із Законом України „Про ратифікацію Рішення Ради голів урядівСпівдружності Незалежних Держав про Міждержавну програму створенняінформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг нанаціональні ринки держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" тадорученнями Кабінету Міністрів від 16 квітня 2004 р. №2487/3/1-04 та від 9 вересня2004 р. № 2487/24/1/04 [19,96]:
- сприятивиконанню Міждержавної програми створення інформаційно-маркетингового центру;
- передбачитиу обласному бюджеті на 2006 рік фінансування даної програми.
3. Товарнийбіржовий ринок може суттєво вплинути на економічний розвиток областізабезпечивши:
- впровадженнямеханізму ринкового ціноутворення не тільки в галузі рослинницької продукції,але і в інших галузях АПК, економіки області загалом та пов'язаному з цимзниженню інфляційних процесів, що сприятиме поліпшенню соціальних умов усуспільстві;
- легалізаціятоварних потоків сільськогосподарської та промислової продукції, завдякизакупівлі її до державного резерву, через систему бірж. Реалізацію такоїпродукції з державного резерву також проводити через систему бірж;
- демонополізаціяіснуючих систем торгівлі та захисту ринку від демпінгових цін, зниженнюбартерних операцій, проводячи експорт сільськогосподарської продукції, що маєстратегічне значення, згідно контрактам укладеним або зареєстрованим нарегіональних акредитованих біржах, які ведуть торги даною продукцією. Цесуттєво знизить відсоток бартерних операцій.
4. Дляпідтримки сільськогосподарського виробника та швидкого залучення інвесторівсформувати та налагодити механізм ринку землі, а отже повинно мати на увазідосягнення таких основних завдань:
- створеннясистеми реєстрації прав на нерухоме майно (землі та споруди, що на нійзнаходяться);
- формуванняіпотечних установ з метою залучення фінансів під заставу землі, що дозволитьспрямувати у сільгоспвиробництво додаткові ресурси;
- захистінтересів нинішніх власників (сільського населення) та перевага громадянУкраїни над іноземцями при русі земельних ресурсів (правові аспекти, різницявартості землі, тощо);
- забезпеченнязбереження якості земельних ресурсів, природи та ландшафтів;
— завершеннянарешті формування та створення ринку землі, який має сприяти переходуземельних ресурсів до більш ефективних власників.
5.У сфері розвитку сільських територій перейти від стратегії галузевого достратегії територіального економічного розвитку та фінансування урядових програмза принципом «знизу-вверх». На регіональному і місцевому рівні широко залучатигромадськість та забезпечувати відкритість при формуванні бюджетів розвиткутериторії.
Потрібнотерміново провести інвентаризацію та паспортизацію приміщень та будівель, щозалишились після реорганізації радгоспів в спілки власників.
II. Головномууправлінню агропромислового розвитку облдержадміністрації, Держрезерву, ДП ДАК „Хліб України", Аграрномуфонду, райдержадміністраціям та регіональним акредитованим біржам:
1.Забезпечити формування продовольчого зерна до державних та регіональних потребчерез прозорий біржовий ринок:
- придбанняпродукції, майна, робіт, послуг за кошти обласного та районних бюджетів, атакож їх реалізація з регіональних ресурсів та обласного резерву.
2.Удосконалитиполітику формування державного продовольчого резерву:
- розмірдержавного продовольчого резерву повинен визначатись законодавче іпередбачатись в бюджеті;
- Держрезервне повинен вести державні цінові спекуляції, які в переважній більшостівипадків є збитковими. Його функція – прозоре обслуговування мобілізаційнихрезервів.
3.Забезпечитивільний рух сільськогосподарської продукції за нормативними документами, згіднояких закупівля здійснюється лише за умов купівлі-продажу на біржовому ринку.
4.Продовжитироботу з формування інфраструктури аграрного ринку області, у тому числі шляхомдо створення районних агроторгових домів, сільськогосподарських обслуговуючихкооперативів.
5.Створитишироку мережу брокерських контор, які б обслуговували сільськогосподарськіпідприємства.
6.Впровадитисучасні технології біржової торгівлі та сприяти активізації торгівлісільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки, а саме:
- створення єдиногорегіонального електронного середовища інформаційно-маркетингових ресурсів;
- розгортаннясистеми моніторингу Черкаського регіону на основі інформації про підприємства;
- розгортання системи обмінуділовою, комерційною і фінансовою інформацією на базі Інтернет та уніфікованихформатів представлення даних;
- забезпечення гарантованих іоптимізованих розрахунків між учасниками ринку на базі системирозрахункового-клірингового обслуговування;
- запровадження системиуправління ресурсопотоками на регіональному, галузевому і міжгалузевих рівнях;
- запровадження обігуфінансових інструментів для управління матеріальними і нематеріальнимиресурсами на регіональних, галузевих і міжгалузевих рівнях;
- розгортання і забезпеченняоперацій з товарними деривативами;
- впровадження системи електронногодокументообігу.
7.Забезпечити розвиток системи цінового моніторингу — збору, обробки, зберігання та розповсюдження оперативної інформації про цінипопиту і пропозиції на товарних ринках та тенденції розвитку цих ринків.
8.Забезпечити стабільність аграрного ринку шляхом посилення роботи через засобимасової інформації щодо об'єктивного висвітлення інформації на внутрішньомуринку сільськогосподарської продукції.
Потрібновиділити окрему проблему зі створенням на базі колишніх радгоспів спілкивласників, яким передано майно. Спілка, згідно законодавства, не є юридичноюособою, а отже не може займатися реалізацією переданого їй майна. При поділімайна між членами спілки на загальних зборах відбуваються чергові суперечки,які ні до чого не приводять. Майно так і залишається без власника — гниє,розсипається, розкрадається. Добре, коли визначився інвестор, який викупивмайно комплексом, і такі приклади є, але вони незначні і поодинокі.
Вданій ситуації може допомогти Держава, яка може викупити майно комплексом,нехай по самій мінімальній ціні, та перепродати через акредитовані товарнібіржі. Це взаємовигідно всім:
- селяниотримають «живі кошти», про що постійно можна буде почути на зборах;
- визначитьсянарешті конкретний власник майна, який не дасть йому занепадати;
- суттєвопоповниться обласний бюджет і прискориться розвиток сільського господарства вцілому в області.
III.Фонду Державного майна, обласній державній податковій адміністрації тарегіональним акредитованим товарним біржам забезпечити: а) включення тіньовогоринку до системи оподаткування;
б) продажмайна, що перебуває у державній власності, відчуження якого можливе з дозволуорганів приватизації, в тому числі незавершеного будівництва;
в) торгівлютоварними активами, які можуть бути згрупованими або стандартизованими, а такожіншими товарами, об'єктами нерухомого майна, а також цілісними майновимикомплексами підприємств, установ, організацій, що перебувають у податковійзаставі в рахунок погашення податкового боргу відповідно до Закону України«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом тадержавними цільовими фондами»;[2,112]
г) торгівлютоварними деривативами у рахунок погашення податкового боргу боржника впроцедурах банкруцтва відповідно до Закону України «Про порядок погашеннязобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовимифондами»;
д) торгівлюарештованим майном при виконанні рішень судів та інших органів відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження»;
є)торгівлю майном і транспортними засобами, які вилучені митними органами таперейшли у власність держави, а також товарів, строк зберігання яких під митнимконтролем закінчився, а власник не звернувся за ними в установлений Митнимкодексом України строк.
IV.Обслуговуючим організаціям біржового ринку області: регіональним акредитованимТоварним біржам банкам та казначейству, страховим компаніям, митниці,транспортно-експедиційним конторам, управлінню ветеринарної медицини, інспекціїз карантину рослин та обласній хлібній інспекції:
1.Регіональні акредитовані Товарні біржі:
- забезпечитисистематичне проведення біржових торгів, щодо закупівлі-продажу зерна тапродукції його переробки внутрішньому ринку з метою його подальшого експорту замісцем походження зерна, реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів;
- формуваннябіржових цін на основі співвідношення попиту та пропозиції та їх використанняпід час укладання товаровиробниками та іншими суб'єктами господарюваннядоговорів купівлі-продажу, що сприяє підвищенню їх доходів;
- створитипри регіональних акредитованих біржах котирувальну комісію за участюпредставників Органів Державної Адміністрації, громадських організацій, длявідображення рівня цін, встановлення параметрів їх відхилення та прийняттявідповідних рішень у випадку їх нестабільності;
- застосуванняфорвардних контрактів, що забезпечить авансування та страхування фінансових тавиробничих ризиків та дозволить в більшому обсязі кредитувати сільськегосподарство, стабілізувати ціни та створити передумову переходу до ф'ючерсноїторгівлі;
- посилення гарантій виконання біржовихугод шляхом запровадження страхування товарних та фінансових ризиків нааграрному ринку;
- запровадженнянових технологій у біржовій торгівлі, а саме укладення ф'ючерсних контрактів таопціонів на сільськогосподарську продукцію;
- посилитиекономічне регулювання аграрного ринку та провести відповідну роботу середсільгосптоваровиробників, через брокерські контори, в районі, направлену на те,щоб рух сільськогосподарської продукції по області та за її межами здійснювавсяза біржовими контрактами;
- проведенняаукціонів з реалізації майна, що перебуває в податковій заставі, арендоване,держпідприємств та підприємств банкрутів;
- своєчасненадання інформаційно-консультаційних послуг: біржові ціни, довідковаінформація, аналіз кон’юнктури ринку;
- подаватидо облдержадміністрації пропозиції з питань удосконалення нормативно-правовоїбази, що стосується торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольчимитоварами.
2.Банкита казначейство:
- продовжитироботу установ банків щодо збільшення обсягів фінансових ресурсів, які спрямовуютьсяна фінансування підприємств агропромислового комплексу та підприємств, щоздійснюють їх матеріально-технічне забезпечення;
- систематизуватирозвиток банківських технологій та удосконалити фінансову інфраструктуруобслуговування сільгоспвиробника;
- створитиумови для збільшення кредитування під заставу майбутнього урожаю, під складськірозписки на сільгосппродукцію, під застраховані форвардні та ф'ючерсніконтракти;
- сприяти устворенні кооперативних аграрних банків та розвитку селянських кредитнихспілок;
- зробитиакцент на довгострокове кредитування, з метою оновлення основних засобів.
3.Страхові компанії:
Розвитокстрахування передбачає розробку ефективних механізмів мінімізації ризиків. Ваграрному бізнесі існує низка ризиків, які різняться за своєю природою,характером та ступенем інтенсивності прояву. Вони можуть бути викликані якприродними так і соціально-економічними причинами. В загальному вигляді такіризики можна об'єднати у п'ять основних груп: виробничі ризики, цінові або ринкові, фінансові, інвестиційні, індивідуальні або приватні ризики.
Шляхимінімізації ризиків:
- опрацюватистандартні контракти на сільгосппродукцію з метою мінімізації можливості їхневиконання, розвиток страхування відповідальності третіх осіб;
— запроваджуватифорвардну і ф'ючерсну торгівлю сільгосппродукцією з метою хеджування ціновихризиків;
- страхуваннямайбутнього врожаю — сільськогосподарської продукції;
- страхуваннядоходів виробників;
- інвестуванняабо додаткова зайнятість.
4.Митниця: Митні органи здійснюють оформлення зерна напідставі зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного абозареєстрованого на акредитованій біржі в регіоні, де відвантажується товар занаявності таких документів:
- посвідчення про реєстрацію — видане акредитованою регіональною товарною біржею;
- фітосанітарнийсертифікат — виданий Державною інспекцією з карантину рослин;
- ветеринарнийсертифікат ( для країн СНД — ветеринарного свідоцтва Ф-2) на фуражне зерно — виданий структурними підрозділами Державного департаменту ветеринарної медициниМіністерства агропромислового комплексу України на місцях.
Длявивезення фуражного зерна за кордон (крім країн СНД) ветеринарне свідоцтво Ф-2обмінюється на ветеринарний сертифікат структурними підрозділами регіональнихслужб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті замісцем відвантаження зерна.
5.Транспортно-експедиційнаконтора.
Ефективнефункціонування біржового ринку не можливе без роботи транспортно-експедиційнихконтор.
Надоговірних засадах між учасниками біржової торгівлі зтранспортно-експедиційними конторами регулюються взаємовідносини тавзаєморозрахунки при здійсненні експедиційного обслуговування, навантаження,перевезення та відвантаження продукції реалізованої на торгах.
Діяльністьсторін регламентується існуючими правилами перевезень, дійсним податковимзаконодавством та іншими діючими нормативними актами. Транспортно-експедиційнаконтора зобов'язана:
- представлятиінтереси замовника на місцях з любих питань, що стосуються відвантаженняпродукції;
- оформлятизамовлення на транспорт за реквізитами, вказаними в заявках;
- організовуватинавантаження та вести облік відправки вантажів згідно з заявками таінструкціями замовника, які є невід'ємними частинами укладених договорів;
Здійснювати контроль за:
- справністютехніки поданої для навантаження продукції,
- виконаннявсіх технічних вимог вантажних робіт,
- кількістюта якістю відвантаженої продукції.
— нестивідповідальність за оформлення перевізної документації;
- своєчаснопроводити оплату всіх тарифів пов'язаних з перевезенням вантажу;
- і такеінше.
Всвою чергу замовники повинні вчасно перераховувати кошти за проведенняперевезення продукції, згідно умов вказаних у відповідних договорах.
Постачальникисільськогосподарської техніки, запчастин та паливно-мастильних матеріалівсвоєчасно та в повному обсязі забезпечують аграрний сектор області технікою,запчастинами і паливом та створюють умови для лізингу сільгосптехніки таобладнання для переробки сільгосппродукції.
Отже,підсумовуючи вищевикладене, сподіваємось на підтримку впровадження в життявикладених позицій, найшвидшого розвитку біржового, аграрного ринку області ізбереження агропромислового комплексу.
Детальний аналіз організаціїдіяльності міжнародних товарних бірж дає підстави зробити такі висновки:
1. Виникненнябіржі пов’язують з старим торговим інститутом, тобто збори де торгують хочатоварна біржа пройшла тривалий час еволюції від оптового ринку до ф’ючерсного.Справжня біржова організація виникла лише з розвитком торгівлі. Найбільшимицентрами міжнародної товарної біржі в XII-XIIIст. були міста Північної Італії, Південної Франції, Фландрії.Перші класичні біржі виникли в Італії, першою міжнародною біржею вважаєтьсябіржа в Антверпені. Біржі були органічно вплетені врозгалужену систему суспільного саморегулювання економічних відносин.Біржова діяльність в Україні пройшла кілька етапів: 1796- 1860 pp. Відкриттяпершої товарної біржі (м. Одеса) та початок біржового руху. 1861 — 1914 pp.Активізація біржової торгівлі в усіх центрах України, їх спеціалізація. 1921 — 1928 pp. Відродження біржової торгівлі в період нової економічної політики. Для90-х років характерним є відродження в Україні біржової торгівлі реальнимтоваром з перспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опціонів. Кожнап'ята біржа в Україні — товарно-фондова і фондова, кожна дев'ята — агропромислова, кожна тринадцята — спеціалізована.
2. Метоютоварної біржі є вибір її місця розташування та видів продукції. Біржа виконуєтакі функції як збалансування попиту і пропозиції шляхом відкритоїкупівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринкутоварних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічногорозвитку.
3. Діяльність товарноїбіржі здійснюється відповідно до Закону України «Про товарну біржу», статутубіржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.
4. На початку2006 року загальна вартість укладених угод становила 106 335 911,87 грн. З них– 752 внутрішні угоди на суму 62 661 547,25 грн., 77 зовнішніх угод на суму 18129 401,08 грн. та 41 імпортна угода на суму 25 544 963,54 грн. середні ціни насільськогосподарську продукцію, що склалися на Товарній біржі АПК центральнихобластей України та ціни біржового ринку України мають рівні показники і наТоварній біржі АПК ЦО України навіть перевищують.
5. Врозвитку товарних бірж зберігається тенденція до зростання. В 1992 році вУкраїні налічувалось всього 66 бірж, а на початок 2007 р. – 479. Найбільшінтенсивно збільшувалось на товарно-сировинних біржах.
6. Длярозвитку товарної біржі необхідно провести ряд реформ які спрямовані навдосконалення існуючих товарних бірж. Для розвитку агропромислового комплексупотрібно перш за все створити умови для формування та розвитку стабільного,прозорого, «чистого» аграрного ринку області.
СПИСОКВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Грязнова А.Г. “Біржова діяльність” М.,1995. – 548 с.
2. ИващенкоА.А. «Товарна біржа» М., «Міжнародні відносини»,1991.-428с.
3. Інфраструктуратоварного ринку: Навчальний посібник/ Олена Шканова,; М-во освіти і наукиУкраїни. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -319с.
4. О.І. Дегтярьова, О.А. Кандинская«Біржова справа» М., ИО «Юнити» 1997. – 468 с.
5. ПанкратовФ.Г. Комерційна справа: Навч. посіб. для вузів: Пер. з рос./ Ф.Г. Панкратов,Т.К. Серьогіна. -Рівне: Вертекс, 2001. -350 с.
6. Соколенко С. И. Глобальные рынки XXIстолетия: Перспективы Украины. Киев: Логос, 1998. – 248 с.
7. СолодкийМ.О. Біржовий ринок. – К.: Джерела М, 2001. – 336 с.
8. Товарнаябиржа: (За кулисами биржевой торговли)/ А. А. Иващенко,. -М.: Междунар.отношения, 1991. — 270 с.
9. Товарныебиржи. Геннадий Васильев, Нина Каменева,. -М.: Высш. школа, 1991. -111 с.
10. Управліннязовнішньоекономічною діяльностю./Під ред. А.І. Кредісова, К.: ВІРА-Р“Альтерпрес”-2000 р. – 236 c.
11. БарабашО. Товарна біржа-не нотаріальна контора: Право і економіка/ О.Барабаш // ПравоУкраїни. — 1997. — № 7. — C. 5-6
12. БеренштейнБ.Л. Напрями активізації біржового ринку / Б.Л. Беренштейн, О.П. Комарніцька //Економіка АПК. — 2005. — № 8. — С.112-116.
13. БондарТоварна біржа. Торгівля ф’ючерсами/ Ірина Бондар // Податкове планування. — 2004. — № 5. — C. 34-40
14. Васильєв Г.А., Каменева Н.Г. Товарнібіржі» М., «Вища школа»,1991.-342с.
15. Внешнеторговые сделки / Сост. И.Гринько.- Суми, 1994. – 74 с.
16. Войнович І.І. Система регулюванняпромислової кооперації. К: НІУРВ – 2001р, С.3
17. ВоскобійникЮ.П. Правове забезпечення діяльності товарних бірж в Україні / Ю.П. Воскобійник// Економіка АПК. — 2006. — № 1. — С.122-128.
18. Гриценко А. Пашков М. Украина на мировыхрынках: добро пожаловать или…// «Зеркало недели», №25(298), 24 июня2001
19. Гумпель В. На стыке Европы и Азии.Посредническая роль Турции как региональной власти // Internationale politik. –1998. – № 1. – С. 28
20. Заборовський В. П. Економічнівзаємовідносини сільськогосподарських підприємств з товарними біржами //Подільська держ. аграр.-техн. акад. Зб. наук. пр. — Кам'янець-Подільський,2000. — Вип.8. — С.283-286.
21. Иващенко,Александр Афанасьевич Інститут демократії імені Пилипа Орлика:Російсько-грецька вісь // Захiд: вiкно в Україну. – 1997. – № 54. – С. 2.
22. КравченкоС.А. Состояние функционирования товарных бирж/ С.А. Кравченко // Економіка АПК.- 2006. — № 9. — С.98-105.
23. Лапутина Ю., Задирака Ю., Левченко А.Социальные приоритеты крымско-татарского народа в контексте региональнойбезопасности // Occasional papers. – 1997. – № 6. – С. 20
24. Міщук Г.Товарні біржі України: тенденції та проблеми розвитку/ Г. Міщук // ЕкономікаУкраїни. — 2005. — № 4. — C. 47-54
25. Міщук Г.Ю. Державне регулювання розвитку біржового товарного ринку // Економіка АПК. — 2005. — № 1. — С.87-92.
26. МостоваяА. Прощай, биржа?: Подавляющее большинство украинских товарных бирж вскореможет прекратить свое существование/ А.Мостовая // Компаньон. — 1999. — № 41. — C. 56-57
27. ПредмирськаН. Окремі апекти функціонування аграних бірж України/ Н.Предмирська //Економіка АПК. — 2002. — № 10. — С.119-122
28. РатушинЮ. Состояние и перспективы биржевой деятельности/ Ю.Ратушин // Діловий вісник.- 2001. — № 2. — C. 18-19
29. СіденкоВ. Економічне трансформування в країнах Центральної та Східної Європи. //Економіка України. – 1998. — №12. — C. 27 — 32
30. Сятиня М. Товарні біржі — хронічнастаґнація // Голос України. — 2004. — 2 квіт. — С.10.
31. Сятиня М. Як залатати дірки у державній«кишені»: Біржова торгівля — механізм оптимізації аграр. ринку //Голос України. — 2003. — 14 серп. — С.3, 8-9.
32. ТимченкоА. Стан та перспективи біржової діяльності в Україні // Економіка АПК. — 2000.- № 12. — C. 68-70
33. Хромов О. П. Проект «Українськааграрна біржа» і його застосування в роботі товарних бірж України //Матеріали підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу(19-24 квітня 2000 р.). — Одеса, 2000. — С.44.
34. Чижмар Ю.Правове регулювання торгових операцій на товарних біржах в Україні: аналізнормативно-правової бази/ Ю.Чижмар // Право України. — 1999. — № 12. — C. 49-50
35. Чижмар Ю.Правовий статус посередників на товарних біржах/ Ю.Чижмар // Право України. — 2000. — № 2. — C. 27-33
36. Чижмарь Ю. В. Проблеми правовогорегулювання укладення форвардних угод на товарних біржах // Конституційнебудівництво в Україні: теорія та практика: Матеріали міжнар. наук.-практ.конф., присвяч. 4-й річниці Конституції України, 1-3 черв. 2000 р., Закарпаття,Україна. — Ужгород, 2000. — С.269-272.
37. ШмигаО.О. Роль ринкової інфраструктури у підвищенні конкурентоспроможностісільськогосподарської продукції // Економіка АПК. — 2005. — № 7. — С.128-133.
38. www.ukrstat.ua
39. www.rada.gov.ua