Реферат
Органи державногоуправління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні та їхні функції
1. Основні функції і задачі у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Удійсний період система управління економікою в цілому і ЗЕД зокрема в Україні взагальнодержавному масштабі охоплює наступні рівні:
загальнодержавний– Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів;
функціональний– Мінекономіки та з питань європейської інтеграції, Мінфін, Держстандарт, ДМСУ,ДПАУ й ін.;
територіальний– регіональні органи влади, управління зовнішніх зв'язків і ЗЕД обласнихдержавних адміністрацій;
господарський– суб'єкти господарської діяльності, що функціонують як у сфері виробництва,так і обігу, і самостійно здійснюють зовнішньоекономічні операції назовнішньому ринку (спеціалізовані зовнішньоекономічні організації, підприємствай об'єднання сфери виробництва, кооперативні і малі підприємства, підприємствасфери обслуговування, торговельні будинки, біржі, спільні підприємства,концерни, транснаціональні корпорації й ін. господарські організації), а такожорганізації, що обслуговують ЗЕД і сприяють її розвитку (банки,торгово-промислові палати, як національні, так і регіональні,консультаційно-інформаційні фірми, рекламні агентства, економічна преса і т.д.).
Об'єктамиуправління, що знаходяться під впливом перерахованих вище державних керуючихструктур, є суб'єкти господарської діяльності, що відносяться до усіх формвласності, які самостійно здійснюють зовнішньоекономічні операції з закордоннимифірмами й організаціями.
Упроцесі здійснення ЗЕД суб'єкти господарської діяльності знаходяться підконтролем і тісно взаємодіють з цілим поруч українських організацій.
Так,визначені контрольні функції в сфері зовнішньоекономічної діяльності виконуютьтакі державні органи й організації, як Державний комітет зі стандартів, усистемі якого виробляється сертифікація і стандартизація товарів, щозвертаються в зовнішньоекономічних зв'язках, патентна служба, що здійснюєконтроль експортних і імпортних товарів у відношенні їхньої патентної чистоти іщо видає відповідні документи й ін.
Валютно-кредитнеі фінансове обслуговування суб'єктів господарської діяльності – учасників ЗЕД вїхніх взаєминах із закордонними партнерами здійснюється українськими державнимиі комерційними банками, яким Національний банк України видав ліцензії, щонадають їм право здійснювати операції з розрахунком в іноземній валюті, відкривативалютні рахунки учасникам ВЭД.
Правовеобслуговування українських учасників ВЭД у їхніх суперечках із закордоннимипартнерами, що виникають у них у процесі здійснення зовнішньоекономічнихоперацій, забезпечує Міжнародний арбітражний суд, а також Морська арбітражнакомісія і Бюро диспашерів, що діють у рамках Торгово-промислової палати (ТПП)України. Крім того, ТПП України надає учасникам ЗЕД усілякі види послуг,сприяючи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України.
Вкажемокоротко на конституційні положення і повноваження суб'єктів управління:
ВерховнаРада – парламент України – представницький, законодавчий орган України.Верховна Рада приймає закони України, що відносяться до всіх сфер соціально-економічногорозвитку країни, у тому числі й області загальногосподарської ізовнішньоекономічної діяльності. Законопроекти про введення або скасуванні податків,звільненні від їхньої сплати, про випуск державних позик, інші законопроекти,що передбачають витрати, що покриваються за рахунок національного бюджету,вносяться у Верховну Раду України тільки при наявності висновку Комісії ВР і Кабінетуміністрів України.
ЗаконУкраїни приймається Верховною Радою простою більшістю. У випадку відхиленнязакону Верховна Рада може створити погоджувальну комісію, і після подоланнявиниклих розбіжностей закон підлягає повторному розгляду Верховною Радою. Уцьому випадку закон вважається прийнятим, якщо за нього проголосує не менш двохтретин від загального числа депутатів ВР.
Прийнятийзакон спрямовується Президенту України для підписання й обнародування. Увипадку відхилення Президентом спрямованого йому Верховною Радою закону вінповертається у ВР для повторного розгляду.
ПрезидентУкраїни – є головою держави й у сфері управління на загальнодержавному рівнізабезпечує погоджену взаємодію органів державної влади.
Президентвідповідно до Конституції і законів України визначає основні напрямкивнутрішньої і зовнішньої політики держави. Президент як глава державипредставляє Україну усередині країни й у міжнародних відносинах.
КабінетМіністрів України – здійснює виконавчу владу України. Він складається зПрем'єр-міністра Кабінету, його заступників і міністрів, їхніх заступників.Серед повноважень, що здійснює Кабінет міністрів України, такі як розробка бюджету,проведення фінансової, кредитної і грошової політики, здійснює координацію,регулювання і контроль у зовнішньоекономічній сфері діяльності на загальнодержавномурівні.
Конституцієюв основному визначений розподіл функцій і повноважень між галузями влади –законодавчо-представницької (Верховна Рада) і виконавчої (Президент і КабінетМіністрів). Однак слід зазначити, що такий розподіл функцій і повноважень можезабезпечити ефективне управління на національному рівні як економікою в цілому,так і ЗЕД зокрема, лише за умови створення найбільш раціональногогосподарського механізму управління на макрорівні, що базується на обґрунтованомувиборі основних параметрів стратегічного планування, розробці економічнихважелів і стимулів, удосконалюванні організаційної структури і правовогозабезпечення системи управління народним господарством, включаючи ЗЕД.
Особливуувага в цьому плані повинно приділити принципам побудови організаційноїструктури господарського механізму (включаючи формування структур, необхіднихдля забезпечення ефективного управління економікою і ЗЕД) на національномурівні. Воно має базуватися на чіткому розподілі функцій і повноважень міжцентральною владою і керівництвом регіонів, включаючи сферу податкової йінвестиційної політики. При цьому неодмінною умовою забезпечення загальнодержавнихінтересів є збереження за центральними органами основних важелів державногоуправління в області внутрішньоекономічної і зовнішньоекономічної політики,оборони і зовнішньої політики.
2. Роль і значення Міністерства економіки та з питань європейськоїінтеграції України
НаМіністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (далі –Мінекономіки) як провідний державний орган покладені наступні функції:
розробкастратегії соціально-економічного розвитку України і забезпечення її реалізації;
розробкапрограми економічної реформи й організація її здійснення; визначення форм іметодів державного впливу на економічні процеси і підготовка проектів необхіднихзаконодавчих і ін. нормативних актів; сприяння розвитку усіх форм власності іпідтримка нових економічних структур;
здійсненнякомплексного аналізу і прогнозування тенденцій розвитку економіки, їїресурсно-виробничого потенціалу, обґрунтування цілей і пріоритетів соціально-економічногорозвитку України, найважливіших її регіонів і народногосподарських комплексів;
прогнозуванняразом з Мінфіном фінансових ресурсів на території України й основних напрямківїхнього використання;
розробкаструктурної, інноваційної й інвестиційної політики, розробка разом з Мінфіномпропозицій по здійсненню інвестиційної діяльності за рахунок засобів республіканськогобюджету, централізованих інвестиційних фондів, а також іноземних інвестицій,формування лімітів державних централізованих капітальних вкладень; контроль ірегулювання інвестиційної діяльності, здійснюваної за рахунок позабюджетнихфондів;
підготовкапропозицій по розміщенню продуктивних сил і найважливіших об'єктів державноївласності на території країни, а також висновків про доцільність здійсненнявеликих інвестиційних програм по регіонах України;
підготовкаі координація реалізації республіканських програм; визначення разом з Мінфіномджерел централізованих фінансових і ін. ресурсів, необхідних для здійснення цихпрограм;
розробкасистеми народногосподарських балансів, балансів найважливіших видів продукції іпослуг, у тому числі по галузях і регіонах;
підготовкадля Кабінету міністрів пропозицій по координації міждержавного економічногоспівробітництва й узгодженню проблем економічної реформи на двосторонній ібагатобічній основі;
забезпеченнярозробки і реалізації державної зовнішньоекономічної політики, координації ірегулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до рішень вищих органівдержавної влади і управління України; Мінекономіки є центральним органомвиконавчої влади України, що здійснює керівництво сферою зовнішніх економічнихзв'язків.
розробкамеханізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності, квотування основнихвидів постачань сировини і продукції, участь у визначенні напрямківвикористання валютних ресурсів;
участьу формуванні регіональних програм розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
розробказовнішньоторговельного і платіжного балансів України;
розробкапропозицій з підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків, у т.ч. зістимулювання експорту наукомісткої продукції,
участьу здійсненні експортного контролю, організації страхування експортних проектів,удосконаленні сертифікації і стандартизації продукції, розробці міжнародних івітчизняних норм, правил і стандартів;
підготовкапропозицій про укладення міжнародних договорів і угод України з питаньторгово-економічного співробітництва, включаючи питання платіжних і кредитнихвідносин, спільного здійснення в Україні промислових, сільськогосподарських іін. проектів за участю іноземного капіталу; перевірка відповідно до чинногозаконодавства виконання міністерствами і різними суб'єктами господарської діяльностізобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України про торгово-економічнеспівробітництво;
підготовкапропозицій з удосконалення порядку експорту й імпорту товарів, у т.ч…загальнодержавного призначення;
оперативненетарифне регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, видача у встановленомупорядку ліцензій на експорт і імпорт товарів (робіт, послуг);
контрольза експортом товарів, у відношенні яких застосовуються заходи нетарифногорегулювання;
внесенняу встановленому порядку пропозицій про зміну ставок і порядку обкладання митамитоварів;
видачау встановленому порядку ліцензій на експорт і імпорт майна, технологій, робіт іпослуг військового призначення;
участьу розробці, узгодженні і реалізації міжнародних договорів в області транспорту,а також правових, тарифних і інших заходів для регулювання зовнішньоторговельнихперевезень;
обліквикористання кредитів, видача доручення зовнішньоекономічним організаціям (щовходять у систему Мінекономіки) на здійснення операцій у рахунок кредитів ізабезпечення оперативного контролю за відповідністю кредитів контрактам, щоукладаються в рахунок, прийнятим рішенням по пред'явленні їх до фінансуваннядержавою; організація роботи з залучення і використання в економіці Україниіноземних кредитних ресурсів, підготовка пропозицій по товарному наповненнюіноземних кредитів;
контрольза станом розрахунків із закордонними країнами за всіма видах розрахунків;
контрольза рівнем зовнішньоторговельних цін по основних експортних і імпортних товарахі послугам, закуповуваним для національних державних нестатків і в рахунокзалучення іноземних кредитів;
участьу роботі міжнародних економічних і фінансових організацій, їхніх органів ізабезпечення разом із зацікавленими міністерствами і відомствами взаємодії ззазначеними організаціями з питань надання технічного сприяння Україні, а такожв організації міжнародних і іноземних торгово-промислових виставок в Україні іукраїнських виставок за рубежем;
проведенняінформаційно-роз'яснювальної роботи з розвитку зовнішньоекономічних зв'язківУкраїни з закордонними країнами, діловими колами цих країн, з використанням дляцього різних засобів, включаючи видання нормативно-довідкової літератури,публікації в українських і іноземних засобах масової інформації, і т.ін.;
забезпеченняразом із зацікавленими міністерствами і відомствами організації контролю зацільовим використанням пільг в області зовнішньоекономічної діяльності, наданихокремим регіонам, підприємствам, організаціям.
участьу розробці напрямків формування і використання засобів республіканськоговалютного резерву України, розробці і реалізації валютно-кредитної політикиУкраїни;
формуванняобсягів і структури державних закупівель і постачань найважливіших видівсировини і продукції для системи життєзабезпечення, оборони і реалізаціїдержавних соціально-економічних програм, створення державних запасів і резервів;визначення обсягів експортних постачань продукції (робіт, послуг) і обсягубюджетних коштів, необхідних для реалізації експортного замовлення держави зметою виконання міжнародних економічних, у тому числі і валютно-кредитних зобов'язаньУкраїни, а також внесення пропозицій про склад державних замовників,відповідальних за його виконання;
ліцензуваннявиробництва окремих видів продукції, послуг, видів діяльності, що маютьнайважливіше народногосподарське значення;
розробкаі здійснення програм конверсії і розвитку оборонних галузей промисловості;
аналізекономічного і фінансового стану народногосподарських комплексів, регіонів іпідприємств, розробка пропозицій по реструктуруванню і санації неефективнихвиробництв;
участьу розробці і реалізації єдиної державної політики в області демографії праці,зайнятості, ринку робочої сили і доходів населення;
розробказа участю Мінфіну пропозицій по удосконаленню системи органів державногоуправління України.
Зповноважень, якими наділене Міністерство економіки та з питань європейськоїінтеграції, слід зазначити такі, як право запитувати в державних і ін. організаційі посадових осіб інформацію, документи і матеріали для виконання своїх задач;право видавати у встановленому порядку іноземним організаціям і фірмам дозволуна відкриття в Україні представництв.
Міністерствоекономіки, що успадкувало певною мірою роль і значення колишнього Держплана увизначенні всіх основних параметрів соціально-економічного розвитку країни маєу своєму розпорядженні дуже широкі повноваження і важливі функції в системіуправління економікою і зовнішньоекономічною діяльністю. Мінекономікивідповідно до указів Президента і постановами Кабінету міністрів з питань,віднесених до його компетенції і потребуючих нормативного регулювання, приймаєрішення, обов'язкові для виконання всіма міністерствами, державними комітетамиі відомствами, місцевими органами державної влади, підприємствами,організаціями й установами, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості. Унеобхідних випадках Мінекономіки приймає рішення спільно чи за узгодженням зіншими органами державної влади.
Такимчином, Мінекономіки є найважливішим органом управління економікою ізовнішньоекономічною діяльністю України, що здійснює розробку економічної ізовнішньоекономічної стратегії і формування механізмів її реалізації.
3. Міністерство фінансів України
Мінфінрозробляє фінансову політику України і забезпечує впровадження її в життя.Мінфін здійснює діяльність в області кредитних і валютно-фінансових операцій зіншими органами, формування і контроль за реалізацією платіжного балансу.Вивчає валютно-фінансові проблеми, пов'язані з міжнародним економічним співробітництвомі вносить пропозиції по удосконаленню валютно-фінансових відносин з іноземнимидержавами, а також бере участь у розробці фінансових умов договорів і угодУкраїни з іноземними державами. Контрольно-ревізійне управління Мінфінуздійснює контроль в області державної фінансової дисципліни суб'єктамигосподарської діяльності, що є об'єктами державної власності або використовуютьбюджетні кошти.
4. Національний банк України
Нацбанку межах своїх повноважень провадить в Україні єдину національнугрошово-кредитну політику, здійснює регулювання грошового обігу, уживає заходівпо забезпеченню стійкості і зміцненню купівельної спроможності грошової одиниціУкраїни, організує роботу з фінансування капітальних вкладень, установлює формиі порядок розрахунків і народному господарстві, здійснює захист інтересіввкладників банків, здійснює видачу банкам ліцензій на здійснення банківських операційв тому числі в інвалюті, реєструє їхні статути і здійснює нагляд за діяльністюцих банків, організує і здійснює банківські операції, пов'язані ззовнішньоекономічною діяльністю.
Нацбанкздійснює наступні операції й угоди:
надаєяк кредитор останньої інстанції банкам кредити на термін за згодою зпозичальником;
залучаєдепозити, розміщати облігації для мобілізації ресурсів з метою довгостроковогокредитування державних інвестиційних програм;
ведерахунки банків-кореспондентів і здійснює розрахунково-касове обслуговуваннябанків;
видаєбанкам гарантії і поручительства за третіх осіб, що передбачають виконання вгрошовій формі;
купує,продає і зберігає державні цінні папери, а також купує в юридичних осіб іпродає їм дорогоцінні метали і камені й вироби з них;
купує,продає і здійснює інші угоди з векселями і чеками;
надаєкредити під заставу векселів і державних цінних паперів;
здійснюєоперації на міжнародних валютно-кредитних ринках, а також ринках дорогоціннихметалів.
Нацбанкмає право давати кредит Мінфіну на загальних умовах на покриття розривів міжрічними поточними бюджетними доходами, а також внутрішнього державного боргуУкраїни.
Взовнішньоекономічній сфері діяльності Нацбанк має наступні повноваження:
здійсненнябудь-яких операцій в інвалюті в Україні і за кордоном, що відповідають діючомув країні законодавству і прийняті в міжнародній банківській практиці;
представленняінтересів України в центральних банках інших країн, міжнародних банках і іншихфінансово-кредитних організаціях, у рамках яких міждержавне співробітництвоздійснюється на рівні центральних (національних) банків;
видачадозволів на відкриття представництв іноземних банків і інших фінансово-кредитнихорганізацій на території України;
регулюваннякурсу грошової одиниці України стосовно грошових одиниць іноземних держав;
управліннязолотовалютними резервами України, що перебувають на балансі Нацбанку,здійснення операцій по розміщенню офіційних українських золотовалютних резервівсамостійно або через уповноважені їм банки;
видачау встановленому порядку ліцензій на здійснення банками операцій і банківськеобслуговування розрахунків в іноземній валюті за поточними валютнимиопераціями; введення, за необхідності, обмежень для банків на обсяги залученнякредитів через кордон і рівень процентних ставок за ними у межах єдиної національноїгрошово-кредитної політики.
НацбанкУкраїни здійснює нагляд і регулювання діяльності банків за наступниминапрямками:
видачабанкам ліцензій на здійснення банківських операцій і реєстрація їхніх статутів;відмовлення у встановлених діючим на території України законодавством випадкаху видачі зазначених ліцензій, а також їхнє відкликання, введення й публікація впресі реєстру зареєстрованих банків;
установленнядля банків економічних нормативів, у тому числі: мінімального розмірустатутного капіталу; граничного співвідношення між розміром статутного капіталубанку і сумою його активів; показників ліквідності банків; мінімального розміруобов'язкових резервів, які депонуються у Нацбанку; максимального розміру ризикуна одного позичальника; обмеження розмірів валютного і курсового ризиків;обмеження використання притягнутих депозитів для придбання акцій юридичнихосіб;
визначенняпорядку формування банками обов'язкових страхових фондів для відшкодуванняможливих збитків клієнтів;
призначенняі здійснення у встановленому Нацбанком порядку перевірок діяльності банків,доручення проведення таких перевірок аудиторським організаціям;
установленнядля банків обсягів і термінів представлення бухгалтерської і банківськоїстатистичної звітності, а також іншої інформації, необхідної для аналізу стануекономіки;
установленняєдиних правил ведення бухгалтерського обліку, банківської статистичноїзвітності, а також здійснення касових і інших операцій у банках;
видачабанкам обов'язкових для виконання розпоряджень про усунення порушень діючого вУкраїні законодавства про банки і встановлених Нацбанком економічнихнормативів;
видачааудиторським організаціям ліцензій на проведення перевірок діяльності банків;реєстрація зазначених аудиторських організацій у встановленому Нацбанкомпорядку.
НацбанкУкраїни в межах своєї компетенції видає обов'язкові для банків і їхньоїклієнтури акти з питань грошового обігу, кредитування, фінансування, розрахунків,касових операцій, обліку і звітності і з інших питань банківської діяльності,не врегульованих українським законодавством.
Управліннязовнішніх економічних зв'язків в адміністративних одиницях України
Натериторії країни Мінекономіки представляють апарати управлінь ЗЕЗ в адміністративниходиницях (Автономна Республіка Крим, рр. Київ, Севастополь, області). Вониздійснюють свою діяльність під керівництвом Мінекономіки у взаємодії з йогопідрозділами, підвідомчими йому організаціями, зовнішньоекономічними організаціямирегіонів, з торговими представництвами України за рубежем, а також з державнимиадміністраціями областей.
Основнимизадачами управлінь ЗЕЗ є:
сприяннярозвитку потенціалу регіону, створення найбільш сприятливих умов для виходуучасників зовнішньоекономічних зв'язків на зовнішній ринок, а також сприяннярозвитку підприємництва в зовнішньоекономічній сфері діяльності;
здійсненнядержавного контролю і регулювання зовнішньоекономічних зв'язків у регіонах;
сприяннязовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій регіонів, з метоюзабезпечення кращої координації зовнішньоекономічної політики країни;
сприянняорганам державної влади і управління на місцях підготовки і виконання державнихпрограм економічного і соціального розвитку регіону в частинизовнішньоекономічної діяльності і реалізація договорів у сфері зовнішньоекономічнихзв'язків.
УправлінняЗЕЗ відповідно до покладених задач виконують наступні функції:
берутьучасть у розробці концепцій і основних напрямків економічного і соціального розвиткугалузей і комплексів у регіонах у частині, що стосується зовнішньоекономічноїдіяльності, а також заходів щодо сприяння розвитку підприємництва в регіонах;
приймаютьзаяви і видають у встановленому порядку ліцензії на експорт товарів (робіт,послуг), а також у порядку, установленому Мінекономіки, здійснюють відповіднодо чинного законодавства ліцензування;
берутьучасть за завданням Мінекономіки в організації конкурсу або аукціонного продажуквот і ліцензій, ведуть реєстрацію у встановленому Мінекономіки порядкуконтрактів на експорт, у тому числі по бартеру;
разомз органами державної влади і управліннями на місцях беруть участь у розподілірегіональних квот, експорту товарів і здійснюють контроль за їх реалізацією;
берутьучасть у підготовці обґрунтувань на право здійснення підприємствами йорганізаціями України господарської діяльності за кордоном відповідно до чинногозаконодавства:
берутьучасть разом з органами державної влади і управліннями на місцях у координаціїдіяльності учасників ЗЕД;
здійснюютьоблік і ведуть регіональний реєстр учасників зовнішньоекономічних зв'язків;
сприяютьрозвитку в регіонах різних форм торгово-економічного співробітництва, включаючистворення підприємств з іноземними інвестиціями, ведуть їхню реєстрацію;
берутьучасть разом з органами державної влади і управліннями на місцях у розглядіпропозицій про залучення іноземних фірм і організацій до будівництва об'єктів урегіонах;
розробляютьі вносять у Мінекономіки пропозиції з удосконалення господарського йорганізаційного механізму функціонування зовнішньоекономічних зв'язків;
забезпечуютьконтроль за реалізацією виданих ліцензій;
узагальнюютьпрактику застосування в регіонах законодавства України з регулювання ікоординації зовнішньоекономічної діяльності і готують пропозиції по йогоудосконалюванню;
сприяютьвиконанню учасниками зовнішньоекономічних зв'язків договірних зобов'язань зпостачання на експорт продукції (робіт, послуг);
берутьучасть у роботі регіональних органів влади і управлінь на місцях у сферізовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення рівня регулювання і координаціїекспортно-імпортної, валютної, кредитної і цінової політики;
готуютьпропозиції по окремих напрямках зовнішньоекономічного співробітництва;
сприяютьу веденні митної статистики;
організуютьразом з відповідними структурами Мінекономіки систему інформаційногозабезпечення учасників зовнішньоекономічних зв'язків у регіонах з питань, щовходять у їхню компетенцію, у т.ч. забезпечують обмін інформацією з торговимипредставництвами за кордоном;
сприяютьучасникам зовнішньоекономічних зв'язків у підготовці кваліфікованих кадрів;
представляютьпропозиції в Мінекономіки про призупинення чи поновленні учасникамизовнішньоекономічних зв'язків відповідних регіонів операцій з товарами,віднесеними до розряду стратегічних.
Зметою ефективної реалізації зазначених досить численних функцій управління ЗЕЗу регіонах наділені досить широкими повноваженнями, у т.ч. вони мають право:
одержувативід підрозділів Мінекономіки, інших відомств і організацій України, органівдержавної влади і управлінь, торгових представництв за кордоном інформаційні,методичні, нормативні і кон'юнктурні матеріали, економіко-статистичні дані,включаючи митну статистику, необхідні для виконання покладених на них функцій;
залучатипрацівників підрозділів Мінекономіки, інших відомств і організацій України,фінансових органів за згодою їхнього керівництва до здійснення заходівуправліннями ЗЕЗ відповідно до покладених функцій;
представлятиМінекономіки на нарадах і з його доручення на переговорах, пов'язаних зпитаннями зовнішньоекономічної діяльності регіону;
зноситисяв межах своєї компетенції з державними органами, установами, підприємствами,організаціями, посадовими і частками обличчями закордонних країн як у країні,так і за рубежем;
заузгодженням з органами державної влади і управління на місцях, іншимикомпетентними органами в разі потреби брати участь у комплексних перевірках фінансово-господарськоїдіяльності учасників ЗЕЗ у регіонах;
готуватиі представляти в компетентні органи пропозиції про призупинення учасникамизовнішньоекономічних зв'язків відповідних регіонів, що порушили діючі правила інорми законодавства, експортно-імпортних операцій зі стратегічно важливимитоварами;
самостійнооформляти ліцензії на експорт і імпорт товарів (робіт, послуг) і реєструватиекспортно-імпортні контракти без узгодження на підставі рішень, прийнятихвиконавчими органами державної влади на місцях у обсязі регіональних квот,обумовлених Мінекономіки України.
5. Торгові представництва (місії) України за кордоном
ТоргпредстваУкраїни мають основними задачами:
представленнядержавних інтересів України в країнах перебування з усіх питань зовнішньоекономічноїдіяльності і забезпечення їхнього захисту;
проведенняєдиної зовнішньоекономічної політики країни у відповідних державах;
здійсненняконтролю за дотриманням українськими учасниками ЗЕД державних інтересівУкраїни, координація їхньої діяльності в країні перебування під керівництвомпосла України;
захистінтересів українських учасників зовнішньоекономічних зв'язків, у також усілякесприяння їхній зовнішньоекономічної діяльності у відповідній країніперебування;
сприянняорганізації робіт з освоєння потужностей споруджених при сприянні Україниоб'єктів, забезпеченню умов для їхньої ефективної експлуатації і збутузробленої на цих об'єктах продукції;
здійсненняспостереження за виконанням укладених між Україною і країнами перебуванняміжнародних договорів з питань зовнішньоекономічних зв'язків, у т.ч.торговельного, промислового, економічного і технічного співробітництва, участів розробці пропозицій і переговорів з укладення таких договорів.
Відповіднодо покладених на торгпредства задач вони виконують наступні основні функції:
здійснюютьроботу з здійсненню в країнах перебування зовнішньоекономічної політикиУкраїни, створенню найбільш сприятливих для цього умов, забезпеченню захистудержавних інтересів України з усіх питань ЗЕД;
вивчаютьзагальні економічні умови, плани і програми економічного розвитку,валютно-фінансове положення країни перебування, розвиток її ЗЕЗ, законодавствов області зовнішньоекономічної діяльності, кон'юнктуру ринків товарів і різнихпослуг, а також інші особливості зовнішньоекономічних зв'язків с данимикраїнами, інформують з цих питань Мінекономіки й ін. зацікавлені державніоргани України;
інформуютьустанови й організації країн перебування про економічні і комерційні умови вУкраїні, а також про українське законодавство в області ЗЕД;
одержуютьвід українських учасників ЗЕЗ необхідну інформацію з питань їхньої зовнішньоекономічноїдіяльності в країнах перебування;
упорядку, визначеному Мінекономіки, видають дозволу на транзит товарів черезтериторію України і реекспорт товарів, а також свідчення про походження товаріві інші документи, необхідні при здійсненні ЗЕД;
здійснюютьу країнах перебування контроль за дотриманням Українськими учасникамизовнішньоекономічної діяльності державних інтересів України й українськогозаконодавства про ЗЕД без втручання в їхні оперативні дії;
здійснюютьнеобхідне сприяння українським учасникам зовнішньоекономічної діяльності урозвитку нових форм зовнішньоекономічного співробітництва, проведенніпереговорів, укладенні й виконанні зовнішньоторговельних операцій у країнахперебування;
берутьучасть у роботі міжурядових комісій і комітетів з питань торгово-економічногоспівробітництва, міжнародних економічних організацій і їхніх робочих органів участині, що стосується зовнішньоекономічного співробітництва;
вивчаютьдіючу в країні перебування систему сертифікації, застосування стандартів міжнароднихорганізацій, проблеми керування якістю, а також якість і конкурентноздатністьукраїнських товарів і послуг, інформують з цих питань Мінекономіки й іншізацікавлені українські державні організації;
сприяютьпроведенню національних торгово-промислових виставок України й участіукраїнських зовнішньоекономічних і інших господарських організацій у міжнароднихвиставках і ярмарках;
проводятьроботу з залученню фірм і організацій країн перебування до участі в виставках,проведених на території України.
Торговіпредставництва України можуть робити від свого імені і від імені України угодий інших юридичних актів, необхідні для здійснення покладених на них задач,виступати в судах як позивач або представник позивача. Як відповідач торговіпредставництва можуть виступати лише за суперечками, що випливають з угод,укладених торгпредствами в країнах перебування, і тільки в тих країнах, у відношенніяких торгпредства України в міжнародних договорах або шляхом однобічної заяви,доведеної до зведення компетентних органів країн перебування, виразили згоду напідпорядкування торгпредства України суду країни перебування по зазначенихсуперечках.
Торгпредстване відповідають за зобов'язаннями українських зовнішньоекономічних і іншихгосподарських організацій, а останні, у свою чергу, не відповідають зазобов'язаннями торгпредств у країнах їхнього перебування.
Торгпредствазасновуються на основі міжнародних договорів, що укладаються Україною здержавами їхнього перебування. Торгпредства є складовими частинами посольств Україний одночасно підкоряються Мінекономіки, що визначає їхню структуру і комплектуєїхні штати, виходячи з необхідності представлення інтересів українськихучасників ЗЕД.
Торгпредстваможуть мати в країнах перебування свої відділення на території цих країн. Їхняустанова здійснюється на основі міжнародних договорів, що укладаються міжУкраїною і країною перебування. Торговий представник, що очолює торгпредство, ійого заступники користаються дипломатичними привілеями і імунітетами в обсязі,передбаченому міжнародними договорами України.
6. Державна митна служба України
ДМС єцентральним митним органом України, що здійснює в Україні митне регулювання іконтроль на національному рівні. Він несе відповідальність за реалізацію митноїполітики країни, забезпечення дотримання законодавства в митній справі,ефективне функціонування всієї системи Служби як у центрі, так і на периферії.Єдину систему державного митного комітету України складають: регіональні митніуправління, митниці України, підприємства й організації, підвідомчі Службі.
Відповіднодо Митного кодексу головними її задачами є:
забезпеченнядотримання законодавства про митну справу; забезпечення в межах своєї компетенціїнадійної економічної безпеки республіки;
удосконалюваннязасобів митного регулювання торгово-економічних взаємин, виходячи з пріоритетіврозвитку України і забезпечення сприятливих умов для участі країни в міжнародномуподілі праці;
своєчаснеі повне стягнення мит, а також податків і інших обов'язкових платежів;
боротьбаз контрабандою, порушеннями митних правил, а також законодавства про податки вчастині, що відноситься до компетенції митних органів;
веденнямитної статистики України;
сприяннярозвитку зовнішньоекономічних зв'язків країни й окремих її регіонів;
створенняі забезпечення сприятливого митного режиму для виконання міжнародних договорівв області торгово-економічних, валютно-фінансових, науково-технічних,гуманітарних і інших міждержавних відносин;
сприянняі здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів споживачів увезенихтоварів;
забезпеченняінформованості державних органів, підприємств, установ, організацій і громадянз питань митної справи;
організаціяпідготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців для державнихорганів, підприємств, установ і організацій;
забезпеченняучасті України в співробітництві на міждержавному рівні з питань митної справи,включаючи припинення незаконного обороту наркотичних засобів, психотропнихречовин і прекурсорів, зброї, предметів культурної й історичної спадщини, об'єктівінтелектуальної власності.
Зметою реалізації покладених на ДМС задач Служба виконує наступні функції:
ведерозробку економічного, організаційного і правового механізмів реалізації митноїполітики України, здійснює їхнє практичне застосування;
розробляєі вживає заходів, спрямовані на удосконалювання контролю за дотриманнямзаконодавства про митну справу й оподаткування при здійсненніекспортно-імпортних операцій;
забезпечуєзастосування засобів митного регулювання, включаючи митно-тарифний механізм, дотриманняліцензійно-дозвільного порядку ввозу і вивозу товарів і інших предметів;
забезпечуєсвоєчасне і повне внесення у відповідні бюджети митних платежів і інших сум, щонадходять у результаті діяльності митних органів України;
організуєі веде митну статистику країни, забезпечує її повноту і голосний характер, атакож представлення даних цієї статистики Верховній Раді, Президенту, КабінетуМіністрів України:
створюєумови, що сприяють прискоренню товаро- і пасажирообігу, розвиткузовнішньоекономічних зв'язків країни й окремих її регіонів, включаючи розширеннямережі митниць і ін. об'єктів митної інфраструктури;
взаємодієз міждержавними митними органами і національними митними службами сувереннихдержав;
самостійноабо у взаємодії з правоохоронними органами розробляє і вживає заходів попопередженню і припиненню контрабанди, порушень митних правил і законодавствапро податки, а також заходу для надання сприяння в боротьбі з міжнароднимтероризмом і незаконним втручанням у діяльність міжнародної цивільної авіації;визначає перелік посадових осіб митних органів України, що здійснюють дізнанняпо справах про контрабанду; забезпечує сприяння в здійсненні мір, спрямованихна захист прав споживачів ввезених товарів і прав на інтелектуальну власність;
здійснюєконтроль за дотриманням законності обличчями митних органів України привиробництві по справах про контрабанду, порушення митних правил і законодавствапро податки, розглядає скарги і протести на постанови митних органів України посправах про такі порушення; забезпечує своєчасний і правильний розгляд звертаньпідприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності митнихорганів; уживає заходів до усунення причин, що породжують порушення правпідприємств, установ, організацій і громадян;
створює,реорганізує і ліквідує митні керування і митниці на території України,підвідомчі підприємства й організації, здійснює правомочності власника по керуваннюмайном цих органів, підприємств і організацій;
здійснюєфінансування заходів щодо розвитку митної справи за рахунок зборів, щонадходять на ці цілі, публікує щорічний звіт про витрату цих засобів; формує іреалізує у своїй системі єдину політику в області науки і техніки.
Порядз перерахованими вище функціями ДМС здійснює функції, зв'язані з керівництвомдіяльністю підвідомчих органів, підприємств і організацій, у тому числі вобласті планування, матеріально-технічного постачання, капітального будівництва,фінансів і кредиту, кадрів, праці, заробітної плати, інших соціальних питань, атакож зв'язків із закордонними країнами. Державна митна служба виконує свої функціїу взаємодії з іншими центральними органами державної влади і керування, а такожіз суспільними об'єднаннями, господарськими асоціаціями і союзами.
Література
1. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від16.04.2008№959-ХІІ зі змінами та доповненнями.
2. Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземнійвалюті” від 23.09.1994 №185/94-ВР зі змінами та доповненнями
3. Гребельник О.П.Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навчальноїлітератури. – 2008. – 384 с.
4. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О.Зовнішньоекономічні операції та контракти: Навчальний посібник. – К.: Центрнавчальної літератури, 2004. – 608 с.
5. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правоверегулювання та гарантії здійснення: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал»,2007. – 288 с.