Міністерствоосвіти і науки України
Національнийуніверситет харчових технологій
Кафедрамаркетингу
Контрольнаробота
здисципліни: “Міжнародний маркетинг”
Виконала:
студентка5 курсу
(з.ф.н.)спеціальність МЗЕД
КотельницькаНаталія
Перевірив:
Викладач
КрайнюченкоОльга Феодосіївна
Київ– 2009
Зміст
1. Міжнародний маркетинг як наслідокінтернаціоналізації маркетингової діяльності
2. Порівняльна характеристика стратегій виходу на зовнішній ринок
Задача
Список використаної літератури
1. Міжнародний маркетинг якнаслідок інтернаціоналізації маркетингової діяльності
Інтернаціоналізаціясвітового господарства та нові пріоритети маркетингу [1]
Інтернаціоналізаціясвітового господарства зумовила нові детермінанти економічного розвитку,динамізацію конкурентного середовища, певне ускладнення соціально-культурногосередовища, що, у свою чергу, сформувало нові світові пріоритети маркетингу(рис. 1).
– «Топ»менеджмент, керований ринком. Домінуючою концепцією як внутрішнього, так іміжнародного маркетингу стає ринкова, а не збутова чи виробнича орієнтація.Зусилля менеджменту концентруються не на збуті вже виробленої продукції, а навивченні і створенні попиту.
– Глобалізаціяміжнародної маркетингової діяльності. Існує зростаюча взаємозалежність середкраїн Тріади, економічне, соціально-культурне та політико-правове середовищеяких стає більш однорідним. З’являються наднаціональні сегменти, які посилюютьринкові можливості фірми.
/>
Рис. 1.Інтернаціоналізація світового господарства та нові пріоритети маркетингу
– Відповідальний маркетинг.Загострення в останні десятиріччя глобальних проблем людства (забрудненнядовкілля, проблематичні наслідки використання нових технологій, використанняСвітового океану, проблема озброєння тощо) зумовлює демонстративнустурбованість фірм загальнолюдськими проблемами, а не тільки досягненнямиринкового успіху.
– Орієнтація наконкуренцію. Ключовим чинником успіху як на нових, так і на зрілих товарнихринках є готовність та здатність фірм спрогнозувати дії конкурентів навнутрішньому і на зовнішньому ринках та випередити їх. Така готовністьпередбачає наявність у персоналі фірми спеціалістів-аналітиків, а здатність —наявність системи моніторингу за конкурентами.
– Розробкапрогностичних систем. Традиційні методи передбачення обсягів продажу втурбулентному середовищі не завжди ефективні. Тому основою маркетингових дійфірм стає маркетинговий план, здатний враховувати організаційну гнучкість танепередбачені обставини.
– Адаптований(персоніфікований) маркетинг. Світовий ринок характеризується як «ринокспоживача», а останній бажає отримати персоніфіковане рішення своїх проблем. Цезумовлює посилення уваги фірм до процесу сегментації, особливо заперсоніфікованими критеріями сегментації (стиль життя, рівень прихильності доторгової марки, соціальний статус, персональні демографічні характеристикитощо).
–Реструктуризація портфеля товарів. Посилення та динамізація конкурентногосередовища на світових товарних ринках обумовлюють необхідність диверсифікаціїкомпаніями своїх товарних портфелів у бік створення наукоємних, оригінальних,унікальних товарів (послуг), товарів ринкової новини.
Засобамивирішення проблем, що виникають у зв’язку з появою нових пріоритетів, єпосилення стратегічних підходів до формування маркетингового комплексу.
Інтернаціоналізація- це явище в маркетингу, що виникає внаслідок взаємозалежності ринків якрезультат глобалізації. «Ринки вже не сприймаються як окремі одиниці, алеусе більш як єдиний ринок» [2].
Міжнародниймаркетинг при цьому направляє розвиток підприємства за наступною схемою [3]:
1.попереднє вивчення ринків країн, що можуть становити інтерес, вибір найбільшсприятливого чи регіону країни;
2.визначення способу присутності підприємства на цьому ринку;
3.визначення комерційної пропозиції в розрізі товарів, послуг і цін,пристосованих як до сприятливих, так і до несприятливих варіантів ринку;
4.визначення комерційної політики, політики збуту комунікацій і підбор торговогоперсоналу.
5.виходить у своїй глобальній політиці з принципу «мислити глобально ілокально», підкреслюючи цим необхідність розробки товарної політики і налокальному, і на глобальному рівнях .
Такарозробка включає чотири етапи:
·аналіз локальних потреб у даній країні;
·глобалізація концепції товару, розробленого локально;
·адаптація товару до кожного конкретного середовища;
·реалізація обраної стратегії за допомогою адаптованого операційного маркетингу.
Щостосується керування маркетингом, то найбільш важливим наслідком глобалізації єнеобхідність визначати географічний цільовий ринок у рамках країн і розроблятиактивні й оборонні стратегічні варіанти, приймаючи в розрахунок новувзаємозалежність ринків. Мислити глобально, але виходячи з локальноїреальності.
Компаніїпереглядають свої стратегічні позиції для того, щоб реагувати на зміниекономічної, конкурентної і соціально культурного середовища, а такожінтернаціоналізацію світового господарства.
Можнавиділити сімох нових пріоритетів міжнародного маркетингу [4]:
1.Реструктурування портфеля товарів. Щоб відповісти на виклик нових конкурентів,західноєвропейським компаніям треба диверсифіцировати свій товарний портфельсторону забезпечення більшої доданої вартості, ґрунтуючись або натехнологічному розвитку, або на організаційних ноу-хау
2.Адаптований маркетинг. У суспільстві достатку розбірливі споживачі рас зчитуютьзнайти персоніфіковані рішення своїх проблем, і фірма повинна задовольнити цимчеканням за допомогою сегментації, заснованої на безпосередній реакції йінтерактивній комунікації.
3.Орієнтація на конкуренцію. Ключовим фактором успіху для зрілих і стагнируючихринків є здатність спрогнозувати дії конкурентів і перехитрити суперників. Таказдатність припускає наявність системи спостереження за конкурентами.
4.Розробка прогностичних систем. Традиційні методи прогнозу продажів утурбулентному середовищі малоефективні, і фірмі варто розробити системи,засновані на організаційній гнучкості і плануванні з урахуванням непередбаченихобставин.
5.Глобальний маркетинг. Існує зростаюча взаємозалежність серед країн,індустріальна і культурна “тканина” яким стає більш однорідною. З'являютьсянаднаціональні сегменти, що представляють собою ринкові можливості для фірми.
6.Відповідальний маркетинг. У суспільстві з'являються нові потреби, щообумовлюють необхідність в екологічно чистих продуктах Фірми починаютьдемонструвати заклопотаність як індивідуальним, так і колективним добробутомсуспільства, а не просто задоволенням короткострокових потреб.
7.Генеральний менеджмент керований ривком. Успішна реалізація концепціїмаркетингу усередині фірми вимагає міжфункціональної координації ікорпоративної культури, що стимулює сприйняття концепції маркетингу.
Плануючивихід на зовнішні ринки, діяч міжнародного маркетингу повинний вивчитиекономіку кожної цікавлюючої його країни. Привабливість країни як експортнийринок визначається двома характеристиками.
Першаз них — структура господарства. Господарська структура країни визначає їїпотреби в товарах і послугах, рівні доходів і зайнятості та інше. Існуютьчотири типи господарських структур. Другий економічний показник — характеррозподілу доходів у країні. На розподілі доходів позначаються не тількиособливості господарської структури країни, але й особливості її політичноїсистеми По характері розподілу доходів діяч міжнародного маркетингу поділяєкраїни на п'ять видів: країни з дуже низьким рівнем сімейних доходів; країни зпереважно низьким рівнем сімейних доходів; країни з дуже низьким і дуже високимрівнями сімейних доходів; країни з низьким, середнім і високим рівнями сімейнихдоходів; країни з переважно середнім рівнем сімейних доходів.
Типимаркетингу / форми міжнародного маркетингу [5]
За майже сторічнуісторію розвитку концепція маркетингу еволюціонувала від переважновнутрішнього, оперативного та промислового до міжнародного, стратегічного тарозгалуженого за об’єктами маркетингу (промисловість, банківська сфера,послуги, інвестиції тощо). Можна виділити чотири критерії типізації маркетингута шість форм міжнародного маркетингу (рис. 2).
Залежно відгеополітичних меж діяльності суб’єктів виділяються два типи маркетингу:внутрішній та міжнародний.
Внутрішніймаркетинг — маркетингова діяльність, націлена на внутрішній (основний дляфірми) ринок.
Міжнародниймаркетинг — маркетингова діяльність фірми за межами національних кордонів.
Маркетинг товарівнародного споживання, виробничо-технічного призначення, послуг, промисловий,аграрний та банківський маркетинг — це типи маркетингу залежно від об’єкта,тобто суттєвих особливостей товару та відповідного товарного ринку, яківизначатимуть особливості побудови маркетингового комплексу (товарна політика,цінова політика, політика розповсюдження та комунікаційна політика).
Стратегічний таоперативний — це два типи маркетингу, які характеризують ступінь ринковоїорієнтованості фірми.
Стратегічниймаркетинг — маркетингова діяльність щодо створення усталеної (довгострокової)конкурентної переваги шляхом постійного та систематизованого моніторингубізнес-середовища та потреб ринку і формування на цій основі ефективногомаркетингового комплексу.
Оперативниймаркетинг — маркетингова діяльність, метою якої є використання певної ринковоїситуації або швидке пристосування маркетингового комплексу до неї.
Мікромаркетинг тамакромаркетинг виділяються за критерієм особливостей суб’єкта:диверсифікованості діяльності та належності до певного ієрархічного рівняуправління в структурі національної економіки.
Мікромаркетинг —маркетингова діяльність стосовно конкретного виду товару, що продукується.
Макромаркетинг —маркетингова діяльність відносно широкого кола типів товарів (послуг) або сфердіяльності на рівні як фірми, концерну, фінансово-промислової групи, так ідержави в цілому.
/>
Рис. 2. Типимаркетингу та форми міжнародного маркетингу
Міжнароднадіяльність ґрунтується на використанні таких форм міжнародного маркетингу:
— імпортний,
— експортний,
—зовнішньоекономічний,
—транснаціональний,
—мультирегіональний,
— глобальний.
Імпортниймаркетинг — маркетингова діяльність, спрямована на закупівлю (імпорт) товарівчи послуг із зарубіжних ринків.
Експортниймаркетинг — маркетингова діяльність щодо реалізації продукції за межінаціональних кордонів, при якій відбувається фізичне транспортування товару зоднієї країни в іншу.
Зовнішньоекономічниймаркетинг — маркетингова діяльність, зумовлена стабільністю чи зростаючимиможливостями перебування фірми (у вигляді представництва, філіалу з продажу...) на зовнішньому ринку, який включає вже, як правило, декілька країн.
Транснаціональниймаркетинг — маркетингова діяльність, що виникла з практики функціонуваннятранснаціональних корпорацій.
Вирішуючипроблему інтернаціоналізації ринків, ТНК повинна:
* мислитиглобально, здійснюючи стратегічний маркетинг;
* діяти локально,здійснюючи маркетинг операційний.
Мультирегіональниймаркетинг — форми та методи маркетингової діяльності, що застосовують фірми,працюючи в окремих регіонах чи в межах інтеграційних угруповань.
Глобальниймаркетинг — маркетингова діяльність фірми, яка розглядає світовий ринок якєдине ціле («Весь світ — мій ринок!»).
Основні причинипояви концепції глобального маркетингу:
формуванняоднорідного ринку країн «Тріади» завдяки інтенсивному розвитку зв’язку,транспорту, туризму (рис. 3).
/>
Населення — 700мільйонів чоловік (15 % — населення Землі);
Частка усвітовому виробництві — 67 %;
Частка у світовійкупівельній спроможності — 85 %;
Частка усвітовому обсязі інвестицій — 80 %.
Рис. 3. «Тріада»та її характеристики
Правило «Тріади»у глобальному маркетингу: якщо товари (послуги) користуються попитом на ринкахПівнічної Америки, Західної Європи та Японії, то вони користуватимуться попитому всьому світі.
необхідність стрімкого розповсюдження технічних та технологічних винаходівунаслідок високого рівня конкуренції всередині «Тріади»;
економічна необхідність інтернаціоналізації діяльності внаслідок того, щовартість розробки деяких видів обладнання настільки висока, що досягтиокупності можливо лише на світовому рівні;
критичнапитома вага «Тріади» у світовій економіці: 70 — 80 % виробництва таспоживання багатьох товарів та послуг здійснюється на території країн «Тріади»;
наявність товарів «глобальної природи» (рис. 4).
/>
Рис. 4.Узагальнена класифікація товарів залежно від рівня їх природної глобальності
Різноманітністьформ міжнародного маркетингу віддзеркалює історичні етапи його розвитку залежновід ступеня інтернаціоналізації діяльності суб’єктів міжнародного маркетингу.Інтернаціоналізація діяльності — формування та розвиток економічних зв’язків зіншими суб’єктами міжнародного бізнесу (рис. 5).
1 — внутрішній
2 — імпортний
3 — експортний
4 —зовнішньоекономічний, транснаціональний, мультирегіональний
5 –– глобальний
Спільні риси тавідмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу представлено на рис. 6.
/>
Рис. 5. Еволюціятипів маркетингу/форм міжнародного маркетингу залежно від ступеняінтернаціоналізації
/>
Рис. 6. Спільніриси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу
2. Порівняльна характеристикастратегій виходу на зовнішній ринок
Типи стратегійвиходу на зовнішній ринок [6]
Після виборунайбільш адекватного конкурентним перевагам та потенціалу фірми зарубіжногоринку логічно постає питання щодо форм присутності на цьому ринку, а отже, істратегій виходу на нього. Міжнародна бізнесова практика виділяє три основністратегії виходу на зовнішній ринок:
експортування,
спільнепідприємництво,
прямеінвестування (рис. 7).
У випадкустратегії експортування виробництво залишається на національній території, щомає свої недоліки та переваги. Спільне підприємництво та пряме інвестуванняпотребують вже організації виробництва за кордоном. При цьому деякі формиспільного підприємництва реалізуються на основі укладення контрактів, бездодаткових інвестицій, а спільне володіння та пряме інвестування передбачаютьінвестиції, тобто довгострокові вкладення капіталу в підприємства,соціально-економічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти. Цезумовлює виділення контрактних та інвестиційних форм стратегій виходу назовнішній ринок (рис. 8).
Експорт — вивізза кордон товарів, які продані іноземним покупцям з метою їх безпосередньогоспоживання, продажу або для перероблення.
Непрямий експорт— продаж товарів на зовнішньому ринку за допомогою незалежних маркетинговихпосередників.
Прямий експорт —продаж товарів на зовнішньому ринку самостійно.
Спільнепідприємництво — об’єднання зусиль партнерів щонайменше з двох країн з метоюорганізації спільної комерційної справи.
Ліцензування —форма спільного підприємництва, яка базується на тому, що ліцензіар (продавець)передає ліцензіату (покупцеві) право на використання виробничого процесу,патенту, товарного знака в обмін на гонорар або ліцензійний платіж.
/>
Рис. 7. Стратегіївиходу на зовнішній ринок
/>
Рис. 8. Контрактита інвестиційні форми стратегій виходу фірм на зарубіжний ринок
Підрядневиробництво — форма спільного підприємництва, за якої національний виробник(продавець) укладає угоду із закордонними виробниками на виготовлення своєї продукції.
Управління законтрактом –– форма спільного підприємництва, за якої національний експортерпередає зарубіжному партнеру «ноу-хау» в галузі управління, а той забезпечуєнеобхідний капітал.
Спільне володіння— форма спільного підприємництва, за якої об’єднуються зусилля зарубіжних тамісцевих інвесторів з метою створення місцевого комерційного підприємства,котрим вони володіють та керують спільно.
Прямеінвестування — розміщення капіталу у власні закордонні складальні або виробничіпідприємства, збутові філії.
Порівняльнахарактеристика стратегій виходу на зовнішній ринок [7]
Кожна ізрозглянутих вище стратегій виходу фірми на зовнішній ринок має свої недоліки табезумовні переваги, які треба розглядати в контексті, насамперед, особливостейтовару. Водночас доцільно зіставити стратегії за такими критеріями:
контроль ринку(близькість до споживача, можливість швидко реагувати на зміни потреб,контролювати тенденції попиту та пропонування);
гнучкість(можливість швидко та адекватно адаптувати діяльність до елементівбізнес-середовища, що змінюються);
ресурсні вимоги(необхідність мати певну кількість фінансових, матеріальних та трудовихресурсів для організації та розвитку діяльності);
ризик (загрозавиникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, доходу або майна, коштіву зв’язку з випадковими змінами умов економічної діяльності або іншихобставин);
причетність доміжнародного маркетингу (необхідність та ступінь використання концепції міжнародногомаркетингу в організації діяльності фірми) (табл. 1).
Таблиця 1.
Порівняльнахарактеристика стратегій виходу на зовнішній ринок Стратегії Критерій Експорт Спільне підприємство Пряме володіння Контроль ринку Н С В Гнучкість С В Н Ресурсні вимоги Н С В Ризик Н С В Причетність до міжнародного маркетингу Н С В
Джерело: http//:
Н — низька(низькі, низький)
С — середня(середні, середній)
В — висока(високі, високий)
Чинники виборустратегії виходу на зовнішній ринок [8]
Проблема виборустратегії (стратегій) виходу фірми на зарубіжний ринок виникає в такихситуаціях:
привироблені міжнародної маркетингової стратегії фірми;
привиникненні можливості (або необхідності) розвитку діяльності на певномузарубіжному ринку.
Перше рішення єстратегічним, а друге — тактичним. В обох випадках на остаточне рішення щодостратегії виходу фірми на зовнішній ринок впливає сукупність внутрішніх дозовнішніх (відносно фірми) чинників (рис. 9). Наведені чинники маютькомплексний (інтегративний) характер і, у свою чергу, складаються з сукупностідетермінант.
/>
Рис. 9. Внутрішніта зовнішні чинники вибору стратегії виходу на зовнішній ринок
Задача
На основінаведених у таблиці 1 даних оцінити рівень інтенсивності конкуренції натоварному ринку за допомогою показників, що характеризують рівень монополізаціїта ступінь концентрації ринку (індекс Харфіндела-Хіршмана та чотирьохдольногопоказника) .
Методичнірекомендації щодо розв’язання задачі
Існує кількаметодів оцінки ступеню інтенсивності конкуренції на зарубіжному ринку:чотирьохдольний показник (ЧДП), індекс Лернера, індекс Харфіндела-Хіршмана(ІХХ), індекс Розенблюта, показник ентропії, коефіцієнт варіації тощо. Найбільшпоширеними є ЧДП та ІХХ.
Чотирьохдольнийпоказник (CR – Concentration Ratio) – (ЧДП) являє собою загальну часткучотирьох перших підприємств ринку, що реалізують максимальні обсяги продукції взагальному обсязі реалізації продукції на ринку, що розглядається.
/> (1) [9]
де ОРi — загальний обсяг реалізації продукції заданого асортименту, тис. грош.од.;
ОР1; ОР2; ОР3;ОР4 – обсяг реалізації продукції заданого асортименту, відповідно першим,другим, третім та четвертим виробником за розміром реалізації, тис. грош.од.
З 1968 по 1984рр. цей показник використовувався Департаментом юстиції США для оцінки ступеняконцентрації товарних ринків. У випадку, коли ЧДП перевищував 0,75 (75%),вводилися обмеження для злиття підприємств, оскільки даний ринок розглядався якоб’єкт монопольної практики.
Сьогоднікоефіцієнти концентрації розраховуються і відслідковуються національноюстатистикою Франції та США для 4, 8, 20, 50 та 100 ведучих підприємств ринку, вНімеччині, Англії, Канаді – для 3, 6 і 10. З середини 1980-х CR4 ставвикористовуватися в країнах Східної Європи.
Серед показників,що використовуються для оцінки рівня монополізації ринку, найпоширенішим є індексХарфіндела-Хіршмана (ІХХ) — сума квадратів ринкової частки фірм, що діють наринку:
/>, (2) [10]
де хі — часткаринку і-ї фірми, виражена у відсотках;
n — загальнакількість фірм на ринку.
Індекс моженабирати значення від 0 (повна децентралізація виробництва) до 10 000(абсолютна монополія). Емпірично визначено, що при значенні індексу: 0 – 1000 – ринок є немонополізований(нормальний для конкуренції – конкурентний) ринок; 1000-1800 – перехідний відконкурентного до монополізованого; ≥ 1800 (1800 – 10000)– монополізований (неконкурентний) ринок.
Окрім розглянутихпоказників, що характеризують рівень монополізації ринку, для оцінкиінтенсивності конкуренції приймаються до уваги так звані умови безпечностіконкуренції.
Розрізняють умовибезпечності конкуренції:
· теоретичні,рекомендовані науковцями з маркетингу;
· затвердженізаконодавчо.
Теоретичнимиумовами безпечності конкуренції є такі:
· на ринкудіють 10 і більше підприємств;
· однепідприємство займає не більше 31% ринку;
· два – небільше 44%;
· три – небільше 54 %;
· чотири –не більше 63%.
Затвердженізаконодавчо умови безпечності конкуренції розглянемо на прикладі України.Згідно зі статтею 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»,монопольним вважається такий стан, коли на ринку один суб’єкт господарюваннязаймає більше 35%, не більше трьох суб’єктів господарювання займають часткуринку, яка перевищує 50%, або не більше п’яти суб’єктів займають частку ринку,що перевищує 70%.
Умова задачі
На основінаведених у таблиці 1 даних оцінити рівень інтенсивності конкуренції натоварному ринку за допомогою показників, що характеризують рівень монополізаціїта ступінь концентрації ринку (індекс Харфіндела-Хіршмана та чотирьохдольногопоказника).
Таблиця 1.
Рейтинг виробниківНазва підприємства Обсяг реалізації продукції, тис. одиниць продукції ВАТ "Імперія" 1416,1 Концерн «Надія» 296,1 ЗАТ «Зеніт» 231,6 ЗАТ «Візар» 186 ЗАТ «Дніпро» 170,8 ВАТ «Октава» 121,5 ВАТ «Меридіан» 94,9 Концерн «Вітал» 106,3 ЗАТ «Весторіс» 83,5 ВАТ «Тікаб» 64,5 ВАТ" Іберус" 60,7 Концерн «Терра» 56,9 ВАТ «Корал» 53,1 ЗАТ «Троянда» 115,4 ЗАТ «Спектр» 124,9 ЗАТ "Інфут" 110,1 Концерн «Глобус» 109 ЗАТ «Вікос» 182,2 ТОВ «Кенді» 79,7 Концерн "Інком" 72,1 ВАТ «Сігма» 60,7 Розв’язок
Для оціненняступеня інтенсивності конкуренції на даному товарному ринку застосуємо дванайбільш поширені методи оцінки рівня монополізації ринку: індекс ринковоїконцентрації Харфіндела-Хіршмана (ІХХ) та чотирьохдольний показник (CR –Concentration Ratio) як це і оговорено умовою задачі.
Розрахунокпоказника «індекс Харфіндела-Хіршмана» передбачає обчислення ринковихчасток всіх виробників (у %), квадратів цих ринкових часток та знаходженнясумарних значень останніх по всім виробникам. Означені розрахунки будемовиконувати та подавати у табличній формі (таблиця 2).
Таблиця 2.
Розрахунок показника«індекс Харфіндела-Хіршмана»Назва підприємства Обсяги реалізації, млн. одиниць продукції Частка ринку, % Квадрат частки ринку ВАТ "Імперія" 1416,10 37,30 1391,59 Концерн «Надія» 296,10 7,80 60,84 ЗАТ «Зеніт» 231,60 6,10 37,22 ЗАТ «Візар» 186,00 4,90 24,01 ЗАТ «Дніпро» 170,80 4,50 20,24 ВАТ «Октава» 121,50 3,20 10,24 ВАТ «Меридіан» 94,90 2,50 6,25 Концерн «Вітал» 106,30 2,80 7,84 ЗАТ «Весторіс» 83,50 2,20 4,84 ВАТ «Тікаб» 64,50 1,70 2,89 ВАТ" Іберус" 60,70 1,60 2,56 Концерн «Терра» 56,90 1,50 2,25 ВАТ «Корал» 53,10 1,40 1,96 ЗАТ «Троянда» 115,40 3,04 9,24 ЗАТ «Спектр» 124,90 3,29 10,83 ЗАТ "Інфут" 110,10 2,90 8,41 Концерн «Глобус» 109,00 2,87 8,24 ЗАТ «Вікос» 182,20 4,80 23,04 ТОВ «Кенді» 79,70 2,10 4,41 Концерн "Інком" 72,10 1,90 3,61 Концерн "Інком" 60,70 1,60 2,56 Разом: 3796,10 100,00 1643,06
Значення показника «ІХХ»
-
-
1643,06
Розрахованізначення індексу Харфіндела-Хіршмана для виробників даного товарногоринку свідчать про те, що цей ринок є перехідним від конкурентного домонополізованого (розрахункове значення показника ІХХ знаходиться в інтервалівід 1000 до 1800), тобто нормальним для конкуренції. Окрім того, цей ринок не повністюзадовольняє умовам безпеки конкуренції як на теоретичному, так і назаконодавчому рівнях.
Таблиця 3.
Становище суб’єктів господарювання відносно нормтеоретичнихПоказники За теоретичними умовами безпечності конкуренції Фактично на ринку Кількість підприємств на ринку 10,00 21,00 Питома вага одного підприємства на ринку, % 31,00 37,30 Питома вага двох підприємств на ринку, % 44,00 45,10 Питома вага трьох підприємств на ринку, % 54,00 51,21 Питома вага чотирьох підприємств на ринку, % 63,00 56,10
Так, згідно зтеоретичними умовами безпеки конкуренції ситуація на даному товарному ринкубула така:
· Кількістьвиробників дорівнювала 21 (що в 2,1 рази більше за 10 );
· Ринковачастка лідера ринку (ВАТ «Імперія») становила 37,30 % (більше 31 %, необхідногодля дотримання умови конкурентного ринку);
· Часткаринку двох провідних виробників (ВАТ «Імперія» і концерну «Надія») дорівнювала 45,10% (більше 44 %);
· Трипровідні виробники (ВАТ «Імперія», концерну «Надія» і ЗАТ «Зеніт») займаличастку ринку у розмірі 51,21 % (менше 54 %);
· Часткаринку чотирьох найбільших виробників(ВАТ «Імперія», концерну «Надія», ЗАТ«Зеніт» і ЗАТ «Візар») дорівнювала 56,10 % (менше 63 %).
Так само і за законодавчо затвердженими умовамибезпеки конкуренції даний товарний ринок є не абсолютно безпечним, про цесвідчать дані табл.4.
Таблиця 4.
Становище суб’єктів господарювання відносно нормукраїнського законодавстваПоказники За законодавчими умовами безпечності конкуренції Фактично на ринку Питома вага одного підприємства на ринку, % 35,00 37,30 Питома вага трьох підприємств на ринку, % 50,00 51,21 Питома вага пяти підприємств на ринку, % 70,00 60,60
Попереднівисновки цілком підтверджує розрахунок ще одного показника, що характеризуєінтенсивність конкуренції на ринку.
Розрахуємо чотирьохдольнийпоказник (CR – Concentration Ratio), що являє собою загальну часткучотирьох перших підприємств ринку, що реалізують максимальні обсяги продукції взагальному обсязі реалізації продукції на ринку, що розглядається:
Чотирма першими підприємствамиринку є ВАТ «Імперія», концерну «Надія», ЗАТ «Зеніт» і ЗАТ «Візар». Їхня загальна ринкова частка складає:
37,30 + 7,80 + 6,10 + 4,90 = 56,10 %
Розрахунковізначення чотирьохдольного показника – значно менші за (0,75) 75 %, свідчать, щоданий товарний ринок далекий від монопольного стану (не є об’єктом монопольноїпрактики) і ніяких обмежень щодо злиття підприємств не може бути.
Висновок: виконані розрахункипромовисто свідчать про те, що розглянутий товарний ринок є ринком перехіднимвід конкурентного до монопольного і входження на нього є відносно простим. Цейстан ринку може дати реальну можливість завоювання більшої ринкової часткипрактично всім операторам, що працюють на даному товарному ринку.
Списоквикористаної літератури
1) Академія ринку: Маркетингпер.с фр. А.Дайан, Ф.Букерель, Р.Ланкар і ін. — М.: Економіка, 1993. — 572 с.
2) Маркетинг: підручник /А.Н.Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С.А.Красильников і ін.; Під. Ред. А.Н. Романова. -М.:Банки і біржі. ЮНИТИ, 1995. — 560 с.
3) Міжнародниймаркетинг: Метод. вказівки до вивчення дисц. та викон. контрольної роботи для студ. спец. 6.050100 «Маркетинг», 7.050206та 8.050206 «Менеджмент ЗЕД» і спеціалізації «Менеджмент митної системи» напрямів0501 «Економіка і підприємництво», 0502 «Менеджмент» всіх форм навчання / Уклад.: О.Ф. Крайнюченко, Т.Г. Бєлова, О.В.Безпалько, Н.П. Скригун. – К.: НУХТ,2008. – 45 с.
4) http//: