Дипломна робота бакалавра
по спеціальності “Менеджмент зовнішньоекономічноїдіяльності”
на тему:
“ Вдосконалення організації експортно-імпортноїдіяльності
ВАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатнийзавод” ”
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка довипускної роботи: 80 стор., 10 рис., 15 табл., 28 літературних джерел, 4 додаткина 20 стор.
Об’єктом дипломногодослідження було підприємство ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійнийзавод» (м.Дніпропетровськ).
Предметом дипломногодослідження була зовнішньоекономічна діяльність металургійного підприємства ВАТ«Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод».
Метою дипломногодослідження була розробка пропозицій по покращанню ефективностізовнішньоекономічної діяльності металургійного підприємства ВАТ «ІнтерпайпНижньодніпровський металургійний завод».
Основними завданнямидипломного дослідження були:
проведеннятеоретичного аналіза сутності та законодавчого поля регулюваннязовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;
виконання аналізузовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 -2007роках та економічної діагностики впливу ЗЕД на показники діяльності тафінансовий стан підприємства;
ідентифікаціяосновних проблем в ЗЕД підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та розробка пропозиційпо покращанню ефективності його ЗЕД.
Практична цінністьотриманих результатів роботи полягає в проведенні послідовного аналізудіяльності і змін в фінансовому стані ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та наданні пропозиційпо покращанню ЗЕД за рахунок вільного виходу в умовах вступу в СОТ на ринкиЄвропи та США з новою продукцією – виробами з прецензійно-чистого металу новогоелектросталеплавильного цеху. підприємства, працюючого виключно начугунносталевій сировині металургійних заводів України.
ТРУБИ, КОЛЕСА,БАНДАЖІ, СТАЛЬ, ЧУГУН, МАРТЕНІВСЬКИЙ ЦЕХ, ЕЛЕКТРОСТАЛЕПЛАВИЛЬНИЙ ЦЕХ, ЕКСПОРТ,ІМПОРТ
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Сутність та законодавче полезовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств в Україні
1.2 Основні види зовнішньоекономічних операційпідприємств
1.3 Вплив вступу України до Світовоїорганізації торгівлі (СОТ) на ЗЕД підприємств в Україні
2 АНАЛІТИКО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Характеристика підприємства ВАТ „ІнтерпайпНТЗ”
2.2 Економічий аналіз зовнішньоекономічної діяльностіпідприємства ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” у 2003-2007 рр
2.2.1 Аналіз структури реалізації продукції наекспорт та внутрішній ринок
2.2.2 Аналіз виробництва продукції тавикористання виробничих потужностей
2.2.3 Аналіз використання трудових ресурсів
2.2.4 Аналіз собівартості виробленої продукції
2.2.5 Аналіз прибутку та рентабельностівиробництва
2.3 Основні пропозиції по удосконаленнюзовнішньоекономічної діяльності ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатнийзавод”
2.3.1 Аналіз проблем та шляхи покращанняекспортної діяльності підприємства
2.3.2 Аналіз проблем та шляхи покращання імпортноїдіяльності підприємства
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність темидипломного дослідження полягає в необхідності оцінки поточного стану та розробкиперспективної стратегії діяльності металургійних підприємств України в умовахвступу України в Світову організацію торгівлі та зняття протекціоністськихбар’єрів проти експорту українського метала в країни світу.
Об’єктом дипломногодослідження було підприємство ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійнийзавод» (м.Дніпропетровськ).
Предметом дипломногодослідження була зовнішньоекономічна діяльність металургійного підприємства ВАТ«Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод».
Метою дипломногодослідження була розробка пропозицій по покращанню ефективностізовнішньоекономічної діяльності металургійного підприємства ВАТ «ІнтерпайпНижньодніпровський металургійний завод».
Основними завданнямидипломного дослідження були:
проведеннятеоретичного аналізу сутності та законодавчого поля регулюваннязовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;
виконання аналізузовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 -2007роках та економічної діагностики впливу ЗЕД на показники діяльності тафінансовий стан підприємства;
ідентифікаціяосновних проблем в ЗЕД підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та розробка пропозиційпо покращанню ефективності його ЗЕД.
Інформаційнимиджерелами дипломного дослідження були матеріали щорічних фінансово-економічнихзвітів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2003 -2007 роки та інформація офіційногоІнтернет-сайтів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Українита Державного комітету статистики України.
Практична цінністьотриманих результатів роботи полягає в проведенні послідовного аналізудіяльності і змін в фінансовому стані ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та наданні пропозиційпо покращанню зовнішньоекономічної діяльності за рахунок вільного виходу вумовах СОТ на ринки Європи та США з новою експортною продукцією – виробами зпрецензійно-чистого металу нового електросталеплавильного цеху підприємства,працюючого виключно на чугунносталевій сировині металургійних заводів України,що знизить імпортну залежність від продукції російських металургійних заводів.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Сутність та законодавче поле зовнішньоекономічноїдіяльності (ЗЕД) підприємств в України
Для сучасного періодуміжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнароднівзаємозв'язки. Це пов'язане з тим, що масштаби сучасного виробництва перерослинаціональні рамки. У міжнародних масштабах переміщуються не лише товари, а йфактори виробництва, насамперед капітал та робоча сила. Охопленою сферою сталане лише сфера обігу, а й сфера виробництва. Для нормального підтримання ірозвитку національного виробництва стає необхідним взаємодія з іншими країнами,участь у міжнародному поділі праці та обміні. Посилюється інтернаціоналізаціявиробництва й усього господарського життя, що стало основою формуваннясвітового господарства [97].
Сьогоднів Україні суб'єкти господарювання мають можливість активно брати участь в міжнародному економічномуспівробітництві.
НормамиЗакону Україні від 16.04.91 № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність” [4](далі – Закон №959) визначено, що зовнішньоекономічна діяльність — цедіяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктівгосподарської діяльності, побудованана взаємовідносинах між ними, що маємісце як на території України, так і за її межами.
До головних видівзовнішньоекономічної діяльності належать 16 основних видів, наведених нарис.1.1.
Майже усі види ЗЕДвідображені в експорті та імпорті товарів і послуг.
Міжнародне економічнеспівробітництво є одним із головних факторів розвитку економіки кожної країни .
/>
Рисунок 1.1 — Головнівиди зовнішньоекономічної діяльності [4]
Незважаючина всю переконливість аргументів на користь вільної торгівлі, у дійсності нацьому шляху існує велика кількість державних регулюючих бар'єрів [1], [3]:
— Мито. Мито є акцизним податком на імпортні товари; воно може вводитися з метоюодержання доходів чи для захисту внутрішнього ринку. Фіскальні мита, якправило, застосовуються у відношенні виробів, що не виробляються усерединікраїни. Ставки фіскального мита в основному невеликі, їхньою метою єзабезпечення бюджету податковими надходженнями. Протекціоністські митапризначені для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції. Хочапротекціоністські мита, як правило, недостатньо високі для припинення імпортуіноземних товарів, вони все-таки ставлять іноземного виробника в невигіднеконкурентне положення при торгівлі на внутрішньому ринку.
— Імпортні квоти. За допомогою імпортних квот встановлюються максимальні обсягитоварів, що можуть бути імпортовані за якийсь період часу. Часто імпортні квотивиступають більш ефективним засобом стримування міжнародної торгівлі, ніж мита.Незважаючи на високі мита, визначений товар може імпортуватися у відносновеликих кількостях. Низькі ж імпортні квоти цілком забороняють імпорт товарупонад визначену кількість.
— Нетарифні бар'єри. Під нетарифними бар'єрами розуміється система ліцензування,створення невиправданих стандартів якості продукції і його безпеки чи простобюрократичні заборони в митних процедурах. Так, Японія і європейські країнижадають від імпортерів одержання ліцензій. Обмежуючи випуск ліцензій, можнаефективно обмежувати імпорт. Саме так зробила Великобританія, заборонившиімпорт вугілля.
— Добровільні експортні обмеження. Вони є дещо новою формою торгових бар'єрів.Так, японські автомобілебудівники під погрозою введення Сполученими Штатамибільш високих тарифів чи низьких імпортних квот погодилися на введеннядобровільних експортних обмежень на свій експорт у США.
Обкладення митомтоварів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України,здійснюється відповідно до Закону України «Про Митний тариф України»[3], який встановлює систематизований звід ставок мита, яким обкладаютьсятовари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозятьсяза межі цієї території.
Митний тариф Українибазується на міжнародно-визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальноївідповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правилмитної справи.
Ставки Митного тарифуУкраїни є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежновід форм власності, організації господарської діяльності та територіальногорозташування, за винятком випадків, передбачених законами України та їїміжнародними договорами.
Мито, що стягуєтьсямитницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуютьсячерез митний кордон України.
В Українізастосовуються такі види мита:
— адвалерне, щонараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, якіобкладаються митом;
— специфічне, щонараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та іншихпредметів, які обкладаються митом;
— комбіноване, щопоєднує обидва ці види митного обкладення.
Встановлення пільг тазміна ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування,здійснюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Ввізне (імпортне)мито — нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митнутериторію України.
Вивізне (експортне)мито — нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митноїтериторії України.
Сезонне мито — наокремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізнемито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.
Особливі види мита — зметою захисту економічних інтересів України, українських виробників та увипадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територіюУкраїни і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видівмита можуть застосовуватися особливі види мита:
— спеціальне мито; — антидемпінгове мито; — компенсаційне мито.
Нарахування мита натовари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базіїх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті заних на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартостідо неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такіфактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:
— на транспортування,навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетинумитного кордону України;
— комісійні таброкерські;
— плата завикористання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарівта інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямочи побічно як умова їх ввезення (вивезення).
Основні методимитного нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності :
1) Ліцензування іквотування експорту та імпорту запроваджуються в Україні самостійно в особі їїдержавних органів у таких випадках [1]:
— в разі різкогопогіршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищуєна відповідну дату 25 процентів від загальної суми валютних вимог України;
— в разі досягненнявстановленого Верховною Радою України рівня зовнішньої заборгованості;
— в разі значногопорушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку України, особливопо сільськогосподарській продукції, продуктах рибальства, продукції харчовоїпромисловості та промислових товарах народного споживання першої потреби;
— при необхідностізабезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною увиробництві;
— при необхідностіздійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;
— в разі порушеннясуб'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності,встановлених цим Законом (запроваджується як санкція режим ліцензування);
— відповідно доміжнародних товарних угод, які укладає або до яких приєднується Україна(запроваджується режим квотування).
2) Квотуванняздійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій,причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повиненперевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі видиекспортних (імпортних) квот (контингентів):
— глобальні; — групові; — індивідуальні; — антидемпінгові;
— компенсаційні; — спеціальні.
По кожному видутовару може встановлюватись лише один вид квоти.
3) Ліцензії. ВУкраїні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:
— генеральна; — разова (індивідуальна); — відкрита (індивідуальна);
— антидемпінгова(індивідуальна); — компенсаційна (індивідуальна);
— спеціальна(індивідуальна).
По кожному видутовару встановлюється лише один вид ліцензії.
4) Митні пільги.
7) Заборона окремихвидів експорту та імпорту
8) Встановленнядержавної монополії на деякі види експорту-імпорту
товарів.
9) Заходи у відповідьна дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів абоекономічних угруповань.
10) Обмеженняреекспорту. 11) Спеціальні економічні зони
1.2 Основні види зовнішньоекономічних операційпідприємств
Основні видизовнішньоекономічної діяльності виробничих підприємств зосереджені на [76]:
експортнихопераціях;
імпортнихопераціях;
— операціяхз давальницькою сировиною;
— бартернихконтрактах;
— контрактах комісії (консигнація);
— міжнародних лізингових операціях.
1.Експортні операції
Експорттоварів — це продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності (втому числі з оплатою не в грошовій формі) з вивозом або без вивозу цих товарівчерез митний кордон України, включаючи реекспорт.
Реекспорттоварів означає продаж нерезидентам і вивіз за межі України товарів, які булираніше імпортовані експортером на її територію.
Експорткапіталу — це вивіз капіталу в якій-небудь формі: у вигляді валютних коштів, продукції, послуг, правінтелектуальної власності і інших немайнових прав.
Метоюекспортних операцій є отримання прибутку від виробничої та інших формгосподарської діяльності.
Розділення поняття “експорт” в залежності від об'єкта експортної операціїпокладено в основу обліку таких операцій.
Експорттоварів (робіт, послуг) — це елемент зовнішньоекономічної діяльності, яка повинна супроводитися оформленням контракту.І в залежності від предмета контракту, його мети, умов постачання, платежу іінших істотних умов бухгалтер визначає, в якій сумі і в який момент потрібно відображати прибуток від експортної операції в бухгалтерському і податковомуобліку.
Особливостібухгалтерського обліку експортних операцій по критеріям визнання прибутку встановлені Стандартами бухгалтерськогообліку П(С)БУ- 15. При цьому для товарів і продукції вони одні, а для послуг, робіт — інші. Але згідно із загальнимправилом прибуток признається при збільшенні активу або зменшення зобов'язання, яке приводить дозбільшення власного капіталу, приумові, що оцінка прибутку може бутидостовірно визначена.
Збільшенняактиву при експортній операції передбачає виникнення дебіторської заборгованості іноземного партнера і одночаснесуми прибутку повинно узгоджуватися з умовами постачання, відображеними в контракті: чи те в моментвідвантаження товару зі складу, чи тов момент його передачі транспортній організації або передачі товару (робіт,послуг) за межами митного кордону Україниі т.п. Відповідно до норм П(С)БУ 15 внаказі про облікову політику підприємства необхідно заздалегідь передбачити,коли результат експортної операції відповідає критеріям визнання прибутку.
Тобтопродавець самостійно визначає, на якому етапі операція експорту буде надійновідповідати критеріям визнання прибутку: в момент переходу прав власностіна товар або на результати виконаних робіт,послуг або ж в момент оформлення митного (транспортного) документа.
При розв'язанні цього питанняпотрібно пам'ятати, що в бухгалтерському обліку не признаються прибутком:
— сумипопередньої оплати (авансів) вартості продукції, товарів, робіт і послуг;
— суми надходжень за договорами комісії і іншимианалогічним договорами на користь комітента.
Впливнорм Закону про ПДВ [11]:
а)Операції по продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податкуза межі митної території України, обкладаютьсяПДВ по нульовій ставці (пп.6.2.1 Закону про ПДВ [11]).
Згідно знормами цього Закону товари вважаються вивезеними (експортованими) за межімитної території України у випадку, якщоїх вивіз (експортування) засвідчений належним чином оформленою митною вантажноюдекларацією.
Фактекспорту повинен бути підтвердженийправильно оформленої ВМД — тільки вцьому випадку можна скористатися нульовою ставкою, і тільки тоді це буденазиватися експортом в розумінні Закону про ПДВ, згідно з яким у разі виконаннянорм статті 8 Закону про ПДВ можна спробувати отриматиекспортне відшкодування податкового кредиту. Закон про ПДВ не ставить взалежність наявність нульової ставки і право на експортне відшкодування віддати надходження оплати або від вигляду валюти, що поступила.
У Законіпро ПДВ відсутнє поняття “експорт без вивозу”. Отже, якщо продукція, товари відвантажені іноземному суб'єктугосподарської діяльності на території України і фактичний вивіз (ВМД) буде оформлятися ним самим якекспортером, то продавець — платник ПДВ не буде мати права на нульову ставку іекспортне відшкодування.
Експортноюв тлумаченні Закону про ПДВ не можна назватиі таку операцію, яка згідно з контрактом з нерезидентом почнеться з попередньої оплати. Адже податкові зобов'язання(навіть по ставці 0 %) в цьому випадку не виникають (пп.7.3.8 Закону проприбуток [10]). Суми отриманихавансів в рахунок подальшого відвантаження не відбиваються вдекларації по ПДВ. Цей нюанс торкається тільки експорту товарів.
б)Операції по експорту робіт, послугтакож обкладаються по ставці 0 %. Алеумова застосування такої ставки декілька інше(хоч суть та ж): не належне оформлення ВМД(вона в таких випадках не оформляється), а використання і споживаннярезультатів таких робіт (послуг) замежами митної території України (пп.6.2.2 Закону про ПДВ). Податковізобов'язання виникають на дату події, яка відбуваєтьсяпершим: або на дату зарахування коштіввід покупця, або на дату оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт(послуг).
в)Експортне відшкодування ПДВ [11].
Порядокекспортного відшкодування податку на додану вартість визначений в статті 8Закону про ПДВ.
Платникподатків, який здійснює експортніоперації в розумінні Закону про ПДВ і представляєрозрахунок експортного відшкодування за результатами податкового місяця, маєправо на отримання суми відшкодування протягом 30 календарних днів від дня надання такого розрахунку (п.8.1 Закону проПДВ).
Дляотримання експортного відшкодування у встановленітерміни платник податків повинен представитив ДПІ:
податковудекларацію разом з розрахунком експортного відшкодування, а також
митнудекларацію, підтверджуючу факт вивозу (експорту), мула акт (документ,підтверджуючий передачу права власності на результати робіт, послуг, призначеного для використання за межами України;
копіїплатіжних доручень, завірених банком,про перерахування грошових коштів на користь постачальниказа придбані товари, роботи, послуги,
— при реекспорті — вантажну митну декларацію, підтверджуючу фактімпорту експортером товарів для їх вільного використання на території України.
2.Імпортні операції.
Імпорттоварів — це покупка (в тому числі зоплатою не в грошовій формі) уіноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або безввезення цих товарів на територію України, включаючипокупку товарів для особистогоспоживання установами і організаціями України, розташованими за її межами.
Імпорткапіталу — це ввезення із-за меж України капіталу в будь-якій формі, в томучислі у вигляді валютних коштів,продукції, послуг, робіт, правінтелектуальної власності і інших немайнових прав.
Метаімпортних операцій — отримання прибуткувід виробничої і інших форм господарської діяльності.
Імпорт якелемент зовнішньоекономічної діяльності повиненсупроводитися висновком контракту. При відображенні імпортних операцій в облікубухгалтеру необхідно вивчити істотні умови договору; визначити момент переходуправ власності на товари, що імпортуються, результати робіт, послуг; приформуванні ціни врахувати вимоги стандартів бухгалтерського обліку П(С)БУ. Крімтого, потрібно ознайомитися з нормами податкового законодавства, що стосуються операцій імпорту, і правильно їхзастосувати.
Особливостібухгалтерського обліку при імпортітоварів, основних коштів, послуг, робіт — імпортеру доводиться не тільки сплатити їх вартість постачальнику (підрядчику), але і здійснити інші платежі: митнізбори, мито, послуги декларантів, транспортнівитрати, послуги зберігання, експертизу якості і пр.
Для тогощоб зрозуміти, куди відносити вказані витрати в бухгалтерському обліку, потрібно звернутися до норм П(С)БУ 7, 8, 9.
Упервинну вартість імпортованих запасів включаються:
— суми,сплачені постачальникам;
— сумиввізного мита;
— сумипосередніх податків, які не відшкодовуються підприємству;
— транспортно-заготовчі витрати;
— іншівитрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використанняв запланованих цілях (п.9 П(З)БУ 9).
Упервинну вартість імпортованих основних коштіввключаються:
— суми,сплачені постачальникам (підрядчикам);
— реєстраційні збори і аналогічні платежі, здійснювані в зв'язку з придбанням прав на отриманий об'єкт;
— сумиввізного мита;
— витратина установку, монтаж, наладку;
— іншівитрати, безпосередньо пов'язанідоведенням основних коштів до стану, в якому вони придатні длявикористання в запланованих цілях (п.8 П(З)БУ7).
Довартості товару, розрахованої таким чином, потрібно додати витрати (якщо вонибули понесені) відповідно до норм вищезгаданихстандартів і, крім того, врахуватиумови постачання, вказані в контракті відповідно до правил ИНКОТЕРМС [19].
У випадкуколи першим елементом імпортної операції єперерахування авансу постачальнику,первинна вартість імпортованих пізніше товарів буде визначатися по курсу НБУ нена дату їх митного декларування, а на дату сплатиавансу (п.6 П(З)БУ 21). Тобтонезважаючи на те, що в ВМД вказанийвалютний курс, відмінний від курсу,який діяв на момент сплати авансу,вартість товару, робіт, послуг уіноземній валюті необхідно перераховувати в гривні по валютному курсу на моментсплати авансу плюс понесені витрати ів бухгалтерському обліку відображати отриману таким шляхом первинну вартість.
Митніплатежі і сума “імпортного” ПДВ будуть сплачуватися виходячи з митної вартостітоварів, розрахованої по валютному курсу на день декларування.
Офшорні особливості. Податковий облік імпорту товарів, робіт, послуг має свій нюанс якщо оплата призначається користюнерезидентів, розташованих в офшорнихзонах, або здійснюється через них або поступає на їх банківські рахунки.Особливість в тому, що в таких випадках на валові витрати можна відносититільки 85% оплаченої грошовими коштами або в іншій формі вартості цих товарів, робіт, послуг (п.18.3 Закону [10]). Тобто, якщо товар (роботи, послуги) отриманий, але не оплачений, у імпортера немає права включати йоговартість у валові витрати. І тільки в момент оплати 85% сплаченої суми можнавіднести на валові витрати.
Податокна додану вартість — товари, що імпортуються, роботиі послуги є об'єктом обкладення ПДВ (пп.3.1.2 Закону про ПДВ [8]).
При імпорті товарів податкові зобов'язання виникають на датуоформлення митної декларації, а право на податковий кредит — на дату сплати податку згідно з податковимизобов'язаннями (пп7.3.6 і 7.5.2 Закону про ПДВ [11]).
При імпорті робіт, послугподаткові зобов'язання виникають або на дату перерахування грошових коштів постачальнику (підрядчику), або на датуоформлення документа, що засвідчуєфакт виконання нерезидентом робіт,послуг. Право ж на податковий кредит виникає, як і у разі імпортування товарів,на дату погашення податкових зобов'язань.
Особливістьукладається і в тому, що виникненняподаткових зобов'язань при імпортітоварів, обумовлене Законом про ПДВ, не означає відображення їх в форміподаткової декларації по ПДВ. Суми податку можуть бути нараховані вбухгалтерському обліку, а можуть існувати віртуально, ніде не відображені. Але при імпорті робіт, послугподаткові зобов'язання повинні бути відображені в рядку 7 декларації по ПДВ.Суми податкового кредиту відбиваються і в тому і в іншому випадку в податковійдекларації в розділі “Податковий кредит”.
Законом№959 [4]передбачено здійснення імпорту без ввезення. Закон про ПДВ [11] не акцентує увагу на таких операціях, не оговорює порядок їх оподаткування. Отже, якщо українським підприємством придбаний товар за межами України і безввезення на її митну територію проданий в країні придбання або в іншій країні, то відповідно до норм Закону про ПДВоб'єкт оподаткування відсутній. Немаєввезення, немає і об'єкта. Хоч це іназивається імпортом.
При ввезенні товарів на митну територію України платники ПДВ можуть звласного бажання видавати митним органам податковий вексель на суму податковогозобов'язання — замість сплати сумиподатку грошовими коштами в момент декларування вантажу (це правило не розповсюджується на ввезення підакцизнихтоварів (за винятком тютюнової сировини) і товарів позицій 1-24 Гармонізованоїсистеми опису і кодування товарів, а також на товари, що увозяться підприємствами з іноземними інвестиціями).Таким чином, термін сплати “імпортного” ПДВ відсувається на 30календарних днів, включаючи датувидачі векселя. По деяких товарах для окремих видів діяльності, що маютьсезонний характер або здійснюваних звикористанням довгострокових договорів, вексель може видаватися і на більштривалий термін. Перелік таких товаріву казан в Постанові №1730.
Видачаподаткового векселя здійснюється підчас проведення митного оформлення увезенихтоварів. Податковий вексель не підлягає індосаменту. Він є податковим звітнимдокументом і повинен зберігатися, як іпервинні бухгалтерські документи. Механізм його видачі і погашення визначений Постановою №1104. Порядок оподаткуванняімпортованих товарів при видачіподаткового векселя встановленийпунктом 11.5 Закону про ПДВ [11].
Вексельможе гаситися як в термін, проставлений на його бланку, так ідостроково. Сума ПДВ, вказана в податковому векселі, перераховується не на рахунок митниці, а до бюджету на рахункиДержказначейства. Після сплати суми векселя він вважається погашеним, про що працівники податковоїінспекції роблять відмітку на його зворотній стороні.
Достроковепогашення суми векселя може здійснюватисяшляхом перерахування грошових коштів до бюджету або шляхом заліку вексельноїсуми в рахунок експортноговідшкодування, яке належить платнику податків збюджету на момент отримання податковою інспекцією векселя по імпортованихтоварах.
Податковівекселі без забезпечення їх авалем банку приймаються митницею тільки відпідприємств, які отримали статусімпортера (підтверджений довідкою ДПІ). Всі інші підприємства, бажаючі видатиподатковий вексель, повинні надавати векселі, авальовані банком.
1.3 Вплив вступу України до Світової організаціїторгівлі (СОТ) на ЗЕД підприємств в Україні
Світоваорганізація торгівлі (СОТ) — це міжнародна економічна організація, членами якоївже нині є 148 країн, частка яких в обсягах світової торгівлі становить близько95%. Після приєднання низки країн, які нині є кандидатами на вступ, СОТздійснюватиме майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг [100].
Заостанні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка нині далеко виходитьза межі власне торговельних операцій. Вона є потужною і впливовою міжнародноюструктурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання.Членство у СОТ стало практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, щопрагне інтегруватися у світове господарство.
Процесвступу України до СОТ розпочато ще у 1993 р. Нині він фактично досяг своєїзавершальної фази і, як будь-який складний економічний процес, має свої плюси імінуси.
Процесистворення, становлення і розширення СОТ не були простими та однозначними. Заостанні 30 років кількість основних правил організації надзвичайно зросла,проте основою є принцип двосторонніх угод між членами з метою взаємноговідкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентівстосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних компаній, захищаючивласне виробництво та робочі місця, тому переговорний процес складний і, якправило, тривалий. Упродовж 2004–2007 років Указами Президента, постановамиВерховної Ради, розпорядженнями Уряду України було створено належну законодавчубазу інтеграції до СОТ.
Приєднаннядо СОТ має для України стратегічне значення з точки зору двох важливихфакторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейськіта світові процеси і структури, і системного реформування національної економікизгідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім того, інтеграціїдо СОТ — це ознака сталого розвитку країни — економічного, політичного,соціального.
Зогляду на це, вступ до СОТ становить низку невирішених проблем, які досігальмують розвиток економіки країни: необхідність ефективної реструктуризаціїпромисловості і сільського господарства, підвищення стандартів виробництва тауправління, налагодження нових ефективних механізмів захисту інтересіввітчизняного виробника. А це процес довгостроковий.
ХочаУкраїна практично у 2008 році вступила до СОТ, проте й досі тривають дебатинавколо доцільності членства у цій організації. Перебуваючи поза межами СОТ,Україна зазнавала дискримінаційного тиску внаслідок антидемпінговихрозслідувань, введення квот на експорт низки вітчизняних товарів, у питанняхзахисту інтелектуальної власності тощо. Наша держава була позбавлена можливостібрати участь у міжнародних переговорах про вдосконалення світовоготорговельного середовища. Відсутність членства в СОТ створювала певні проблемиу євроінтеграційних процесах України, а розширення Європейського Союзузагострювала проблеми адекватного використання власного зовнішньоторговельногопотенціалу.
Набуттячленства в СОТ не повинно викликати побоювання у суспільстві, адже ми йдемодорогою, яку торували 148 країн світу, причому далеко не всі вони за своїмпотенціалом перевищують Україну. Відгородившись від СОТ, не захистишвітчизняний ринок від іноземної продукції, від зростання конкуренції. Вступ доСОТ — це, насамперед, приєднання до загальноприйнятих правил цивілізованогоринку, які мають значні переваги. Інакше кажучи, вступ до СОТ необхідносприймати в цілому як стимул до національного розвитку України, який сприятимерозгортанню адекватних адаптаційних програм та механізмів, інформаційнихкампаній, тренінгів та інших комунікативних заходів.
ВступУкраїни до СОТ означатиме подальшу лібералізацію зовнішньої торгівлі, що матимеяк позитивні, так і можливі негативні наслідки для економіки України. НабуттяУкраїною членства в СОТ сприятиме зростанню реального національного валовоговнутрішнього продукту, збільшенню експорту української продукції, що будепов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань тапослабленням тарифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішніринки, збільшенню надходжень іноземної валюти та передбачає стабільніший курсгривні до світових валют.
Зівступом України до СОТ буде скасовано більшість пільг на сплату ввізного мита,що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе досуттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту(на початок 2007 року питома вага оподаткованого імпорту в загальному обсязіімпорту становила близько 25 %). Очікується, що втрати від зниження митнихтарифів будуть компенсовані завдяки збільшенню оподаткованого імпорту.
Отже,нині можна припустити, що за умови прийняття виважених рішень та скороченняподаткових пільг, факторів, що загрожуватимуть збереженню бюджетноїзбалансованості не виявлено, а навпаки, вступ України до СОТ позитивно вплинена Державний бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі. Основнінаслідки вступу України до СОТ:
1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створенняправових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародноїторгівлі.
2. Прогнозуєтьсязбільшення надходжень прямих іноземних інвестицій уже упродовж першого-другогороків після вступу до СОТ в 1,5–2 рази з наступним їх збереженням в обсягахбільших, ніж до набуття членства у СОТ.
3. Українськівиробники отримають спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світовоїорганізації торгівлі. Можна очікувати збільшення експорту продукції в обсязі 1млрд дол. США, а при сприятливих умовах до 1,5 млрд дол. США.
4. Промисловіпідприємства зможуть застосувати при вирішенні торговельних спорів механізм їхурегулювання, передбачений нормами СОТ, що дасть можливість суттєво посилити їхпозиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, а також запобігтизастосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.
5. Пожвавленняторговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західноїта Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії, більшістьз яких 1 травня 2004 року набули повноправного членства в ЄС, має запобігтивитісненню з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країнЦентральної та Східної Європи.
6. Збільшатьсянадходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісномузбільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів виробництвата активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходибюджету може сягнути 3–4 млрд грн).
7. Ширшийвибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг таінвестицій на український ринок, виробник матиме доступ до дешевшихкомплектувальних, устаткування і сировини, а споживач — ширший вибір товарів,послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентоздатностівітчизняної продукції.
Отже,вступ до СОТ потрібний, щоб мати можливість користуватися перевагами багатосторонньоїторговельної системи. Ставши членом СОТ, Україна зможе презентувати себе насвітовій арені як надійний торговий партнер і привабливий об'єкт для інвестиційта відстоювати власні інтереси. Але треба чітко усвідомлювати, що СОТ — лишеінструмент, результати застосування якого залежатимуть від багатьох факторів,зокрема від проведення ефективного технологічного переозброєння тавдосконалення процесів управління підприємствами самими національнимикомпаніями незалежно від термінів та умов вступу України до СОТ.
13листопада 2007 року Україна підписала останній 148 двосторонній протокол зКиргизстаном про вступ до СОТ і у 1 кварталі 2008 року одержала членство в ційорганізації.
Розглядаючинегативні наслідки вступу України до СОТ, можна виділити наступні:
1. Українськапромисловість не захищена від впливу дешевої конкурентної продукції з зовні. Цепризведе до того, що доведеться перепрофілювати українські промисловіпідприємства.
2. Дужесерйозним моментом є і накладення деяких обмежень на проведення економічноїполітики. Угоди СОТ прямо забороняють країні використання певних інструментів,що звужує можливості одних механізмів, але разом з тим примушує шукати певнікомпенсаційні механізми.
3. Подальшалібералізація торгівлі поступово підсилить вплив світової кон'юнктури наекономіку України, зумовить підвищення економічних ризиків в періоди глобальноїекономічної нестабільності. Ці ризики можуть неадекватно компенсуватисяпозитивним впливом світової кон'юнктури в періоди її сприятливого розвитку, — враховуючи те, що лібералізація і включення в глобальні процеси автоматично неприводять до виправлення структурних недоліків менш розвинених країн [100].
4. Цілком можливітимчасові ускладнення у сфері державного регулювання економічного розвитку,викликані необхідністю переходу на нові, міжнародно-узгоджені умови державногорегулювання економіки і відмови від використовування традиційних важелівекономічної, і перш за все вертикальної промислової політики, а саме:можливості застосовувати пільги до оподаткування, мита і інших платежів,списувати заборгованість підприємств перед державою, використовувати державнізакупівлі як інструмент стимулювання вітчизняного виробництва, контролювати ірегулювати фінансові потоки, висувати до іноземних інвесторів вимоги з приводуджерел придбання ними комплектуючих (вимога місцевого компоненту виробництва) інапрямів збуту товарів.
Зарубіжні експертивважають, що Україні властиві гіпертрофовані очікування негативних наслідківвступу у СОТ. Так, керівництво проекту USAІD з питань інтеграції у СОТвідзначає, що принцип СОТ — це не ліквідація митних бар'єрів взагалі, австановлення граничне допустимих ставок ввезення товарів. При цьому можливівиключення як для окремих товарних груп, так і для окремих підприємств. Упершому випадку мита можуть бути тимчасово збільшені, якщо імпортний товар ставрізко домінувати на ринку, а також, якщо місцевий виробник може довести, щоімпорт завдав йому істотного збитку. Що стосується бюджетного субсидування, товідносно промислових товаровиробників вони заборонені тільки у разі доказуякою-небудь країною-учасницею СОТ факту утиску її представників по аналогічномувиду бізнесу або товару.
Зважаючина наведені аргументи можна з впевненістю сказати, що при вступі до СОТ Українаотримає набагато більше позитивних наслідків ніж негативних. Але ці негативнінаслідки можуть призвести до занепаду вітчизняного виробництва, чого не можнадопустити. Тому необхідно, щоб держава проаналізувала наслідки по кожномусектору економіки окремо і прийняла усі можливі міри для захисту національнихвиробників [100].
Аналізуючиусі за та проти можемо зробити висновок, що вступ України до СОТ, в цілому, єстимулюючим чинником для економіки та суспільства України, особливо дляхарчової та легкої промисловостей, телекомунікації, туристичних послуг,фондових ринків, трубопровідного транспорту, страхування, поштового зв’язку,банківських послуг. Але також існує висока вірогідність переважання негативнихнаслідків для: автомобілебудування, вугледобувної промисловості,радіоелектронної промисловості, сільськогосподарського машинобудування,сільського господарства.
Баланспозитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовностівиробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їхефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати ще довступу у СОТ.
Головнимипозитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексуУкраїну будуть:
— можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС.17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складає металургійнапродукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. Запопередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які урамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеноїпродукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальшалібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країнЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієїпродукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсягекспорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількіснихобмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливоїактуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт українськоїпродукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до новихкраїн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількіснихобмежень щодо продукції походженням з України;
— можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок,передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників вантидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;
Основнимможливимнегативним наслідком вступу України до СОТ дляметалургійної галузі України є обмеження можливості субсидування виробництва таекспорту шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованостітощо.
2. АНАЛІТИКО — РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Характеристика підприємства ВАТ „Інтерпайп НТЗ”
ВАТ „ІнтерпайпНижньодніпровський трубопрокатний завод” (м. Дніпропетровськ) — є провідним підприємством України повиробництву сталевих труб та суцільнокатаних залізничних колес.
Основним видомдіяльності Товариства є виробництво та реалізація сталі, металевих труб,суцільнокатаних коліс, кільцевих виробів та бандажів. Основними видамипродукції є:
труби сталевібезшовні гарячедеформовані;
труби обсадні тамуфти до них;
труби сталевібезшовні холоднодеформовані загального призначення, а також високої та особливовисокої точності;
труби підшипникові;
труби сталевіелектрозваренні прямошовні, водогазопровідні та профільні;
суцільнокатанізалізничні колеса;
залізничні бандажі;
прямокутні таскладнопрофільні кільцеві вироби з вуглецевих та легованих марок сталі;
трубинасосно-компресорні та муфти до них.
Сталь, щовиплавляється мартенівським цехом, використовується в основному для внутрішніхпотреб.
Сучасні технології йустаткування, система контролю якості й іспитів продукції забезпечуютьпостачання труб по технічних вимогах споживачів, цілком відповідають вимогамнаціональних і міжнародних стандартів (APІ 5L, APІ 5CT, DІN, EN, ASTM, NFA).
Товариство єпровідним підприємством України за обсягом експорту сталевих труб та коліс україни дальнього зарубіжжя. Найбільшим попитом користуються суцільнокатанізалізничні колеса та труби нафтового сортаменту.
20вересня 1989 року було створене на добровільних засадах орендне підприємство«Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта». Згідноіз законодавством України договір оренди у січні 1993 року був переоформлений зФондом державного майна України.
28 грудня1994 року шляхом реорганізації орендного підприємства «Нижньодніпровськийтрубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта» було створене відкрите акціонернетовариство «Нижньодніпровський трубопрокатний завод».
У 1995 р.запроваджений в експлуатацію комплекс позапічної обробки сталі у складі пічковш-вакууматор.
Приватизаціязаводу завершена (наказ Фонду державного майна України № 1397 від 8 грудня 1997року «Про завершення процесу приватизації ВАТ „Нижньодніпровськийтрубопрокатний завод“).
Відкритеакціонерне товариство „Нижньодніпровський трубопрокатний завод“ за рішеннямпозачергових загальних зборів акціонерів Підприємства, які відбулися 9 лютого2007 року, перейменований у ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „ІНТЕРПАЙПНИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД“ (без зміни організаційно-правовоїформи).
ВІДКРИТЕАКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІП-РОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙЗАВОД“ є повним правонаступником Відкри-того акціонерного підприємства»Нижньодніпровський трубопрокатний завод".
Таблиця2.1 — Основні реєстраційні дані ВАТ “Інтерпайп НТЗ”Код ЄДРПОУ: 05393116 Назва українською мовою: ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" Повна назва українською мовою: ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" Назва іноземною мовою: ОАО «ИНТЕРПАЙП НТЗ» Місце основної реєстрації в органах податкової служби: 402СДПІ ПО РОБОТІ З ВПП У М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК (М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК) Адреса юридична: 49081 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА д.21 Адреса фактична: 49081 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА д.21 Дата основної реєстрації в ДПА: 20.01.1995 Номер основної реєстрації в ДПА: №51 Статус: перебуває на обліку Стан платника ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК Дата реєстрації в держадміністрації: 28.12.1994 Орган державної реєстрації: (4052092)ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БАБУШКІНСЬКИЙ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА Статутний фонд (в грн.): 13471250,00 Орган управління: (0)Не визначено Організаційно-правова форма: (231)ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО Кількість співробітників: 8538 Тип платника податків: ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО Форма власності: (0)НЕ ВИЗНАЧЕНО Форма фінансування: (2)ГОСПРОЗРАХУНОК Коментар: ПЕРЕРЕЄСТРОВАНО В МІСЬКВИКОНКОМІ 28.12.94Р. N10059-АТ Керівники: Ідентифікаційний номер ПІБ посада Номер телефону Ознака факсу Додатковий номер телефону 2400300236 КОРОТКОВ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ директор 359301 2333500261 СОКОЛОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА головний бухгалтер 359350 Види діяльності: Код виду діяльності Назва виду діяльності 12130 ВИРОБНИЦТВО ЧОРНИХ МЕТАЛІВ 12140 ВИРОБНИЦТВО ТРУБ 21210 МЯСНЕ ТА МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО 61124 МОНТАЖНІ РОБОТИ 71130 ОПТОВА ТОРГІВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, КРІМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ 71212 АПТЕЧНІ ЗАКЛАДИ 95130 КОНСТРУКТОРСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ВІДНЕСЕНІ ДО ЧИСЛА НАУКОВИХ УСТАНОВ Засновники: Засновник Код засновника-юридичної особи Код засновника-фізичної особи Сума внеску в статутний фонд Країна РАМЕЛТОН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД 1 3 641 029,00 КІПР САЛЕКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД 2 8 082 750,00 КІПР ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ 32945 0,00 УКРАЇНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОРЕНДАРІВ НИЖНЬОДНІПРОВСЬКОГО ТРУБОПРОКАТНОГО З 20240060 0,00 УКРАЇНА Реєстр ПДВ: Код реєестру ПДВ Номер свідоцтва Дата видачі свідоцтва Ознака актуальності свідоцтва Дата анулювання свідоцтва 53931104023 3313811 1.09.1999 анульоване 24.02.2007 53931104643 4317497 28.06.1997 анульоване 31.08.1999 53931104023 100024541 24.02.2007 /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Найважливішимнапрямком розвитку підприємства є менеджмент якості. Система управління якістюна заводі сертифікована відповідно до вимог міжнародного стандарту ІSO9001:2000, упроваджений і вже третій рік активно діє технічний аудит з цихпитань. Постійне підвищення конкурентоспроможності продукції стало пріоритетноюзадачею, незмінним додатком успіху в роботі на престижних зарубіжних ринках.
Для підвищенняконкурентоспроможності заводської трубної продукції, перш за все — нафтовогосортаменту в ТПЦ-4 введений в експлуатацію найсучасніший ультразвуковийдефектоскоп «Трускоп», виготовлений фірмою «Tuboscope»(США), який дозволяє контролювати можливі подовжні, поперечні і похилі дефекти,відстежувати геометричні параметри 100% труб.
Проведенізаходи щодо поліпшення товарного виду труб, також введена в практику упаковкаготових до відвантаження труб в зручні для споживача ложементи. У найближчійперспективі здійснюватимемо інструментальний контроль на всіх стадіяхвиробництва продукції, не обмежуючись тільки здавальним контролем, що значно підвищитьступінь гарантії якості. Розроблені заходи направлені на істотне підвищеннястабільності гарячого прокату. У технологічних потоках встановлені нові, атакож добре реконструйовані засоби неруйнівного контролю.
Ведутьсяроботи по упровадженню технології шведської компанії «OVAKO Steel &SKF Group Company», яка дозволяє застосовувати замаслену окалину якнаповнювача до асфальтобетону. Значні засоби направлені на озелененнязаводських виробничих територій.
Застосуваннянових методів управління заводом, розширення сортаменту продукції іззастосуванням нових технологій та модернізації устаткування, кваліфікованікадри дозволяють заводу займати лідируючі позиції у виробництві сталевих безшовнихтруб і залізничних коліс.
ВАТ"ІНТЕРПАЙП НТЗ" має у своєму складі шість товаровиробничих цехів, доскладу яких входять трубопрокатні цехи №№ 1,3,4,5, трубоелектрозварювальнийцех, колесопрокатний цех, мартенівський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортнийта залізничний цехи; добре оснащену дослідну базу у вигляді семи лабораторій; вісімуправлінь, сервісний центр, центр соціального розвитку, інститут розвитку,потужній інтелектуальний кадровий потенціал у вигляді заводоуправління, базу відпочинку,палац культури, дитячий оздоровчий табір імені Олега Кошевого, обладнану заостаннім словом медичної техніки поліклініку та інших підрозділів.
Функціїосновних цехів ВАТ “Інтерпайп НТЗ” :
— трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) — виробляє труби нафтового сортаменту: стальнібезшовні для трубопроводів;
— трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) — виробляє електрозварювальні трубизагального призначення, водогазопровідні, профільні труби;
— трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) — виробляє гарячекатані труби із вуглецевихмарок сталі, гарячекатані ШХ, холоднокатані з вуглецевих марок сталі,холоднокатані ШХ, холодно тягнуті для ПЕН і ПЕД;
— трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) — виробляє обсадні труби з муфтами, трубинафтового сортаменту;
— трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) — виробляє труби гарячекатані та обсадні;
— колесопрокатний цех (КПЦ) — виготовляє суцільнокатані колеса та бандажі:локомотивні, трамвайні, для вузької колії, а також кільцеві вироби.
ВАТ“Інтерпайп НТЗ” має власні потужності по виплавці сталі – мартенівський цех.Виплавка сталі на підприємстві дає можливість безпосередньо контролювати її якістьта бути більш гнучкими у виборі марок сталі, які потрібні для виконання терміновихзамовлень по різним видам продукції. Мартенівським цехом виплавляється стальдля виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та 4, коліс, кілець та бандажіву колесопрокатному цеху.
Длязабезпечення діяльності основних цехів та інших структурних підрозділів функціонуютьдопоміжні цехи у тому числі: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залізничнийцех.
2.2 Економічний аналіззовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатнийзавод” у 2003 -2007 роках
2.2.1 Аналіз структури реалізаціїпродукції на експорт та на внутрішній ринок
За результатами 2004року обсяг реалізуємої продукції склав 699 754 тони.
В загальному обсягувідгруженої продукції 29,98 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні игорячедеформованого загального призначення, 27,94 % — труби обсадні, 30,92 % — колеса, 0,94 % — бандажі та кільця.
Географія поставокпродукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД — 45,52%, Україна – 32,37 %, дальне зарубіжжя — 22,11 %.
В табл. Г.1 – Г.3Додатку Г наведені статистичні дані по обсягах та структурі відгрузки труб ВАТ«Інтерпайп НТЗ» по регіонах у 2004 – 2006 роках.
У 2004 році порівняноз 2003 роком збільшились поставки в Росію на 16,49 %, знизились поставки навнутрішній ринок на 27,69 % та на експорт в дальнє зарубіжжя на 3,63 %.
За результатами 2005 рокуобсяг реалізуємої продукції склав 749 557 тони.
В загальному обсягувідгруженої продукції 32,43 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні игорячедеформованого загального призначення, 31,68 % — труби обсадні, 26,19 % — колеса, 1,82 % — бандажі та кільця.
Географія поставокпродукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД — 35,49%, Україна – 30,26 %, дальне зарубіжжя — 34,24 %.
У 2005 році порівняноз 2004 роком знизились поставки в Росію на 14,42 %, и на внутрішній ринок на2,11 %, підвищились поставки на експорт в дальнє зарубіжжя на 12,13 %.
За результатами 2006року обсяг реалізуємої продукції склав 801 969 тон.
В загальному обсягувідгруженої продукції 33,05 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні игорячедеформованого загального призначення, 32,42 % — труби обсадні, 25,66 % — колеса, 1,26 % — бандажі та кільця.
География поставокпродукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД — 37,67%, Україна – 30,77 %, дальне зарубіжжя — 31,56 %.
У 2006 році порівняноз 2005 роком збільшились поставки в Росію на 0,52 %, и на внутрішній ринок на0,52 %, знизились поставки на експорт в дальнє зарубіжжя на 2,68 %.
Підприємствомза 2007 рік реалізовано продукції в натуральному виразі 818853 тон, у тому числі:
— колесасуцільнокатані — 211 011 тон;
— трубинафтопровідні — 278 823 тон;
— трубиобсадні — 246 501 тон
Чистийдохід(виручка) від реалізації за 2007 рік складає 4 693 794 тис. грн. у томучислі:
— колесасуцільнокатані — 1 565 403 тис.грн.;
— трубинафтопровідні — 1 265 471 тис.грн.;
— трубиобсадні — 1 431 542 тис.грн.;