Реферат по предмету "Медицина"


Хімічні розчини у медицині

Рідкі форми ліків: розчини, аерозолі, каплі, мікстури, слизи, настої, відвари, емульсії, настоянки, припарки, мазі, соки, лосьйони
Ці форми здавна були поширені в медицині і мають ве­лику популярність у лікарів різних спеціальностей. Вони становлять 60—65% всіх приписів.

Готують рідкі форми: 1) розчиненням твердих речовин в рідині або змішуванням кількох рідких речовин, 2) ек­страгуванням (настоюванням та виварюванням) розчинних складових частин з рослинних або тваринних лікарських ма­теріалів спиртом, ефіром, водою або сумішшю спирту з ефіром.

Рідкі лікарські форми поділяють на прості й складні. Прості — це такі, які складаються з одної будь-якої лі­карської речовини; складні — з двох і більше.

З фізико-хімічного погляду складні рідкі лікарські форми відносять до дисперсних систем (dispergo – роз­дробляю, розпиляю), в яких одна речовина розподілена в другій у формі більш-менш маленьких часток.

За розміром часток дисперсної фази дисперсні системи ділять на три типи:

1) молекулярно-іоно-дисперсні системи з розміром частинок менш ніж 1гп(д, (мілімікрон);

2) колоїдні дисперсії з розміром частинок від 1 μ, до 0,1 μ (мікрон);

3) грубі суспензії з розміром частинок більш ніж 0,1 μ. Частки в молекулярно-іоно-дисперсних системах добре дифундують, діалізують, стійкі і не розшаровуються при тривалому зберіганні; це так звані молекулярні, або справ­жні, розчини. Колоїдні дисперсії і грубі суспензії нестій­кі, при зберіганні швидко розшаровуються; часточки ди­сперсної фази не дифундують і не діалізують. При вжи­ванні треба збовтувати.

Є ще і друга класифікація дисперсних систем. В її осно­ву покладено взаємовідношення поміж диспергованою ре­човиною і розчинником. Системи, в яких є спорідненість поміж диспергованою речовиною і розчинником, назива­ють ліофільними, а системи, де такого зв'язку немає,— ліофобними. Системи, що мають зв'язок води з золями, нази­вають гідрофільними, а ті, що не мають такого зв'язку з водою, називають гідрофобними. Дисперсність (роздрібне­ність) лікарських речовин в лікарських формах має вели­ке значення. Наприклад, чим більше буде подрібнена речо­вина в рідкій формі, тим більше буде її вільна поверхня і тим вона стає активнішою при стиканні з тканинами і рідинами організму. Отже швидкість дії, сила і спрямова­ність будуть залежати не тільки від початкового стану лікар­ської речовини, але в значній мірі і від ступеню дисперс­ності її.

Речовини в рідкій формі, як правило, швидше усмокту­ються і швидше справляють резорбтивну дію, ніж ті самі речо­вини в твердій формі (в порошках, таблетках, пілюлях та ін.).

Ці ліки можуть бути введені не тільки через рот (як тверді форми), але й під шкіру внутрішньовенно, внутрішньом'язово, внутрішньокістково, в серце і навіть через дихальні шляхи. Ліки в рідкій формі легше призначати тяжкохворим, непритомним, старим і дітям.

Проте поряд з позитивними сторонами рідкі форми ма­ють і істотні недоліки. Вони менш портативні, деякі з них під впливом світла, повітря, коливань температури та ін­ших фізичних факторів можуть змінюватися, і, нарешті, розчинені речовини, вступаючи в хімічні взаємодіяння між собою, можуть розкладатися і утворювати нові сполуки, які мають небажані властивості. Рідкі форми, утворювані настоюванням та вивалюванням рослин, швидко плісня­віють і вважаються взагалі нестійкою формою.

Залежно від способу приготування, місця введення і ме­тоду дозування рідкі форми мають ще спеціальні назви, наприклад: розчини, призначувані на різні поверхні, на­зиваються полосканням, зрошуванням, примочками, очними та вушними каплями; розчини всередину — мікстурами, каплями; розчини, виписувані для промивання сечовипус­кального каналу, сечового міхура, піхви, називають сприн­цюванням; розчини, призначувані для введення в пряму кишку,— клізмами; розчини, призначувані під шкіру та внутрішньом'язово або внутрішньовенно,— ін'єкціями, або вливаннями, та ін.

Залежно від способу готування ліків рідкі форми поді­ляються на: 1) розчини (solutiones), 2) мікстури (mixturae), 3) настої (infusa), 4) відвари (decocta), 5) емульсії (emulsiones), настойки (tincturae), аерозолі (aerozolae) тощо.

Розчини— Solutiones (однина— solutio; poд. відм. — solutionis).

Розчиномназиваютьгомогеннурідину, утворюванупривзаємодіїтвердоїречовини, рідиничигазузрозчинником.

Готуютьрозчинизмішуваннямтвердихречовинзроз­чинником, частозбовтуючи, інодітвердуречовинупередтимпорошкують. Вбагатьохвипадкахрозчиненнятвердихречовинполегшують, підігріваючирозчинник(крімвогне­небезпечних). Розчинрідиниврозчинникупосутіявляєсумішдвохрідин, щоцілкомодназодноюзмішуються. Розчингазівврозчинникуйдезагазовимизаконами, тоб­тозпониженнямтемпературиізбільшеннямтискурозчин­ністьгазівпідвищується.

Розчинниками для готування розчинів буває дистильована вода, рідше спирт, олія, гліцерин. Дистильована вода (aqua deslillata) як розчинник зручна, дешева разом з тим індиферентна до багатьох лікарських речовин. На воді, власне, й готують більшість розчинів для зовнішнього і внутрішнього вживання, а також для ін'єкцій і вливання. Коли виписують в розчинах лікарські речовини, не зазна­чаючи розчинника, то такі розчини аптека готує на дисти­льованій воді. Тільки невелику кількість ліків, нерозчин­них у воді, виписують на інших розчинниках.

Спирт винний (етиловий) Spiritus vini застосовують як розчинник переважно для тих речовин, що розчиняються у спирті (смоли, ефірні олії, жирні олії тощо) Спирт має бактерицидні, бактеріостатичні й фіксуючі властивості — уже в 15% концентрації він затримує розвиток мікрофлори. Проте застосування його обмежене, бо він гігроскопічний, легко оксидується, вогненебезпечний і неіндиферентний. Міцність спирту визначають в об'ємних процентах, які показують, скільки об'ємів абсолютного алкоголю містить­ся в 100 об'ємах даного розчину. Коли не зазначена міц­ність спирту, беруть 90% (процентний). В Державній Фар­макопеї СРСР X видання, крім статті про 95% етиловий спирт, є стаття про спирти 90%, 70% та 40%.

Гліцерин (Glycerinum) як розчинник беруть переважно для зовнішнього застосування, для розчинення борної кислоти, бури, протарголу, таніну тощо. Сам по собі глі­церин гігроскопічний, подразнює і зневоднює шкіру, тому для медичних потреб застосовують тільки фармакопейний препарат питомою вагою 1,22—1,23, що містить 15% води.,

Жирні олії добувають з рослин видавлюванням або ек­страгуванням за допомогою органічних розчинників. Для медичних потреб беруть олії, добувані видавлюванням. В жирних оліях добре розчиняються камфора, ментол, фосфор, ефірні олії, деякі вітаміни і т. д. Найчастіше за­стосовують олії персикову (oleum Persicorum), мигдалеву (oleum Amygdalarum), оливкову (oleum Olivarum), соняш­никову (oleum Helianthi), кунжутну (oleum Sesami).

Розчини використовують для зовнішнього застосування, внутрішнього і для ін'єкцій.


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.

Сейчас смотрят :

Реферат 1822 1895) видатний французький хімік, один із основоположників сучасної мікробіології, член Паризької Академії наук (з 1862р
Реферат Uncle Marcos Essay Research Paper The author
Реферат Ізюмська районна державна адміністрація харківської області
Реферат Місце та роль судового конституційного контролю в американській концепції розподілу державної влади
Реферат Основные черты и особенности послевоенных конституций развитых зарубежных стран
Реферат Конституционное право Турции
Реферат Аппендикс и аппендицит
Реферат Хищения предметов или документов имеющих историческую, научную , художественную или культурную ценность
Реферат Психология групп и коллек­тива
Реферат Единый налог на вмененный доход 5
Реферат Внешняя политика сущность, функции, цели, средства, субъекты
Реферат Midsummer Night
Реферат Основы цивилизации
Реферат Механізм використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Пенсійний контракт та пенсійна система
Реферат Личные продажи в системе продвижения товара