--PAGE_BREAK--Для дослідження зони з’єднання матеріалів і твердих тканин зубів методом скануючої електронної мікроскопії використовували 21 видалений зуб за ортодонтичними та хірургічними показаннями.
Лабораторні дослідження ультраструктури зони контакту твердих тканин бічних зубів з розробленим гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) проводили за допомогою методу скануючої електронної мікроскопії (СЕМ). Матеріалом для даного дослідження служили шліфи 21 зубів, відновлених прямими методами, які були поділені на 3 групи. До першої групи увійшли зуби, відновлені гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”), до другої групи — відновлені методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та СІЦ “Vitremer” (3M ESPE). Третю групу складали зуби, відновлені методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”).
Зразки вивчали в скануючому електронному мікроскопі РЕММА-102 (виробництва Сумського ОАО “СЕЛМІ” Україна) за прискорюючої напруги 20 kv і силі струму 5х10-10 А при збільшенні у 2000 разів.
Для вивчення змін адсорбції мікробної флори зубної бляшки на оклюзійній та пришийковій поверхнях обстежено 40 пацієнтів віком від 22 до 55 років. У залежності від терміну дослідження та методу реставрації були визначені чотири дослідних та одна контрольна групи, в яких мікробну флору зубної бляшки забирали з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів. У пацієнтів першої групи забирали мікробну флору зубної бляшки з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу в яких були відновлені гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” прямим методом, через 7 діб та 2 місяці після реставраці; другої групи — з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу в яких були запломбовані методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” та склоіономерного цементу потрійного затвердіння “Vitremer” (3M ESPE), через 7 днів та 2 місяці після реставрації; у пацієнтів третьої групи — з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу, в яких були запломбовані методом відкритого “сандвіча”, із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” і текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” через 7 днів та 2 місяці після реставрації; четвертої — з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу у яких були відновлені гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” з покриттям поверхневим силантом “Opti Gard” (Kerr), через 7 діб та 2 місяці після реставрації; п’ята група — з оклюзійної та пришийкової поверхонь інтактних бічних зубів пацієнтів попередніх груп у ті самі терміни. Забір матеріалу, його транспортування, виділення та ідентифікацію мікроорганізмів зубної бляшки проводили згідно з загальноприйнятими методиками (Белозерский В.І.,1996). З метою ідентифікації мікрофлори посів здійснювали на 5 поживних середовищах: кров’яний агар, кров’яно-телуристий, середовище Сабуро, шоколадний агар, жовтково-соляний агар. Для підрахунку кількісного складу мікрофлори використовували методику Нікітіна В.О., Куцевляк В.Ф.(1990).
Для проведення клінічних досліджень була відібрана група із 141 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком 22-55 років з дефектами твердих тканин бічних зубів каріозного походження за їх згоди та за умови дотримання задовільного рівня гігієни ротової порожнини. Пацієнти з’являлися на контрольні огляди через 7 днів, 3, 6, 12 та 24 місяці. Пацієнтів, яким було виконано 263 реставрації, поділено на 4 дослідних групи. До першої групи входило 67 пацієнтів, у яких реставрацію 120 порожнин бічних зубів проводили гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) за прямою методикою. Друга група складалася з 21 пацієнта, яким реставрацію 37 порожнин бічних зубів проводили методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” та СІЦ “Vitremer” (3M ESPE). Третя група нараховувала 20 пацієнтів, в яких реставрацію 37 порожнин бічних зубів виконували методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”). У четвертій групі, що складалася із 33 пацієнтів, реставрацію 69 порожнин бічних зубів проводили гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) і покривали поверхневим силантом “Opti Gard” (Kerr). Отвердження матеріалу проводили за методом спрямованої полімеризації.
Перед виконанням композитних реставрацій, а також протягом контрольних досліджень визначали індекс КПВ, гігієнічний індекс Федорова-Володкіної та стан прикусу.
Клінічну оцінку реставраційних робіт проводили за критеріями USPHS Ryge, що включають анатомічну форму (АФ), крайове прилягання (КП) та шорсткість поверхні (ШП), які є найбільш інформативні. Показники “А” та “В” використовували для позначення реставрацій клінічно задовільними. Показник “А” знаходився в межах позначення “чудовий”. Показник “В” — це прийнятний стан реставрації, тобто реставрація не відповідає ідеальній і згодом може потребувати заміни. Показники “С” і “D” означають неприйнятні реставрації, які повинні бути замінені.
Характеристика груп, побудова досліджень, кількість оцінених реставрацій і число спостережень представлені відповідно до переглянутого протоколу вимог до емаль/дентинних адгезивних матеріалів Ради за матеріалами Американської стоматологічної асоціації (ADA) (Чікаго, 1994 р).
Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали з використанням стандартних статистичних пакетів Statgraphics, STATISTICA, SPSS. Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовували пакет Excel.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати лабораторних досліджень фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” показали, що середня міцність при стисненні становила 262,60±2,95 МПа за нормативного показника (ISO 4049) не менше 190 МПа. Мікротвердість матеріалу становила 650,60±2,81 МПа за нормативного показника не менше 500 МПа.
Глибина твердіння матеріалу “Кромлайт-Z”, у середньому становила 4,20±0,13 мм за нормативного показника не менше 2 мм. Середня величина водопоглинання зразків становила 22,50±0,69 мг/см (нормативний показник не більше 50 мг/см.)
Отримані абсолютні значення показників фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей композитного матеріалу “Кромлайт-Z” свідчать про те, що він відповідає ТУ 550 МК 19346592 001 93, а також Міжнародному стандарту ISO 4049 від 1988 р. і його доцільно застосовувати для відновлення бічних зубів, які виконують підвищене жувальне навантаження.
Матеріал “Кромлайт-Z” отримав Свідоцтво про Державну реєстрацію №1418/2002 (Україна) і дозволений до застосування в медичній практиці в Україні.
Результати досліджень крайової проникності реставрацій до термоциклювання показали щільне прилягання матеріалів до твердих тканин бічних зубів у 100% випадків у всіх групах. Після термоциклювання на оклюзійній поверхні зубів були отримані показники проникнення барвника: у І групі – 1,30±0,19, у ІІ — 1,20±0,17, у ІІІ – 1,10±0,15, у IV – 1,20±0,17 бала. Таким чином, крайове прилягання матеріалу “Кромлайт-Z” до твердих тканин бічних зубів в усіх чотирьох групах на оклюзійній поверхні після термічного навантаження не залежить від застосованої техніки реставрації. Це, можливо, пов’язано з тим, що сила зчеплення адгезивних систем композитних матеріалів до дентину менша, ніж до емалі, а на оклюзійній поверхні товщина емалі значно більша, ніж у пришийковій ділянці (Йоффе Е., 1996, Грютцнер А., 1998, Прилуцька Я., 2000). Отже, застосування “сандвіч”-техніки та поверхневого силанту суттєво не впливає на якість крайового прилягання композитних реставрацій на оклюзійній поверхні жувальних зубів.
У пришийкових ділянках така закономірність не зберігалася. У І групі мікропідтікання реєстрували у 80% випадків, середній показник становив 1,80±0,17 бала. Це вірогідно найгірший результат (р
Це, на нашу думку, пов’язано із швидким твердінням СІЦ „Vitremer”, біосумісністю склоіономерного цементу з твердими тканинами зубів, відсутністю мікротріщин та стійкістю до вологи та висихання, а низький модуль еластичності компенсує напруження у пришийковій ділянці, тому при термічному навантаженні спостерігається щільне крайове прилягання, зокрема, у ІІ групі.
У ІІІ групі краще крайове прилягання, на нашу думку, можливе за рахунок підвищеної текучості фотокомпозитного матеріалу „Лателюкс-flow”. Матеріал щільно заповнює мікрощілини, нівелює нерівності, а також амортизує внутрішнє напруження. Отже, застосування “сандвіч”-техніки вірогідно (р
Для дослідження зони крайового прилягання реставраційних матеріалів до твердих тканин бічних зубів та підтвердження даних, отриманих у ході дослідження крайової проникності реставрацій, було проведено вивчення ультраструктури зони контакту прямих фотополімерних реставрацій з твердими тканинами бічних зубів методом СЕМ.
У всіх дослідних групах спостерігали щільний контакт без ділянок розшарування композитного матеріалу “Кромлайт-Z” у зоні контакту емалі та реставрації і в зоні контакту дентину стінок порожнин із реставраціями. Але у зразках І групи спостерігали розшарування у ділянках дна та кутів порожнин у вигляді щілини з максимальною шириною до 11 мкм та максимальною довжиною до 350 мкм при збільшенні Ч 2000. У ІІ і ІІІ групах спостерігали зони розшарування в ділянках кутів порожнин з максимальною шириною 3,5 мкм і довжиною до 200 мкм. Таким чином, при відновленні каріозних порожнин ІІ класу методом “сандвіч”-техніки із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт Z” і текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” або СІЦ “Vitremer” покращується якість крайового прилягання матеріалів до дентину дна каріозних порожнин.
У подальшому було вивчено видовий і кількісний склад мікробної флори зубної бляшки на оклюзійній та пришийковій поверхнях бічних зубів через 7 днів та 2 місяці після проведених реставрацій. Ці терміни спостереження обумовлені адсорбцією мікробної бляшки на поверхні реставрації та гідролізом іонів фтору із пломбувальних матеріалів.
У результаті досліджень було ідентифіковано штами, які належали до роду Streptococcus і становили 3 його види: Str. viridans, Str. anhemoliticus, Str. рyogenes. Штами Str. anhemoliticus не є патогенними для людини і, як правило, не викликають захворювань.
У структурі мікробної флори Str. viridans через 7 днів після реставрації на оклюзійній і пришийковій поверхнях становив відповідно до поверхні в I групі — по 45,5%, в II – по 41,7%, в III – по 41,7%, у IV – по 40%, в V – по 41,7%. Str. рyogenes був виявлений відповідно в такій кількості: в I групі — по 18,1%, в II – по 16,6%, в III – по 25%, в IV – по 20%, в V – по 16,6%.
Через 2 місяці після реставрації на згаданих поверхнях відповідно було ідентифіковано штамів: Str. viridans в I групі – по 38,5%, в II – по 46,1%, в III – по 36,4%, в IV – по 40%, в V – по 46,1%; Str. pyogenes — по 23%, по 15,4%, по 27,2%, по 20% по 15,4%, відповідно.
За видовим складом мікрофлора на оклюзійних і пришийкових поверхнях інтактних зубів і реставрацій у групах не мала вірогідних відмінностей (р>0,05).
У результаті досліджень кількісного складу мікрофлори було встановлено, що через 7 днів на оклюзійній поверхні визначали по 2,85х105 стрептококів у контрольній та І дослідній групах, по 2,86 х105 у ІІ та ІІІ групах та 2,79 х105 у IV… Через 2 місяці їх кількість збільшувалась до 2,86 х105 у контрольній та І групах, до 2,87 х 105 — у ІІ та до 2,81 х105 — у IV. У ІІІ групі показники не змінилися (р>0,05). На пришийковій поверхні спостерігали ту саму тенденцію збільшення кількості стрептококів через 2 місяці після реставрації. Вірогідних змін у І, ІІ, ІІІ групах порівняно з контрольною не відзначали. У IV групі на поверхні реставрацій спостерігали вірогідне зменшення кількості мікроорганізмів (р
Проведені дослідження свідчать, що на поверхні реставрацій, виконаних композитним матеріалом “Кромлайт Z”, мікробна бляшка за видовим і кількісним складом не відрізняється від такої на поверхні інтактних зубів.
Отримані результати експериментальних (фізико-механічних, фізико-хімічних, бактеріологічних, крайової проникності та СЕМ) досліджень послужили основою для апробації даного матеріалу в клініці терапевтичної стоматології.
Проведений аналіз початкового стоматологічного статусу І — IV дослідних груп показав, що вони були рівнозначні. Через 7 днів після відновлення усі реставрації за критеріями: анатомічна форма, крайове прилягання, шорсткість поверхні відповідали показнику “А”.
Перше порушення за критерієм шорсткість поверхні спостерігали через 3 місяці у І дослідній групі в одному випадку. Порушень стану атомічної форми та крайового прилягання у цій групі не спостерігали. Стан анатомічної форми, крайового прилягання та шорсткості поверхні у всіх інших групах не змінився і відповідав оцінці “А”. Скарг на гіперчутливість та больові відчуття в реставрованих зубах не було, стан ясен та слизової оболонки ротової порожнини не погіршувався.
Через 6 місяців на контрольний огляд не з’явився один пацієнт І групи, тому було обстежено 119 реставрацій. Оцінка стану поверхні реставраційних робіт у І групі свідчить про те, що у 113 випадках (94,96±1,99%) поверхня реставраційних робіт була рівна і гладенька, що відповідало показнику „А”. У 6 випадках, що становило 5,04 ±1,99%, роботи отримали оцінку „В”: це означає, що поверхня реставрації була дещо шорсткою. Виявлені під час огляду зміни у структурі поверхні після додаткового полірування були ліквідовані і реставрації знову можна було віднести до оцінки „А”. За критерієм анатомічна форма 116 реставраційних робіт (97,48±1,43%) знаходились у задовільному стані і отримали оцінку „А”, у 3 випадках, що становило 2,52 ±1,43%, виявлено порушення анатомічної форми, що характеризувалися частковою втратою контактних пунктів та сколами матеріалу. Відсутність контактних пунктів не мала вибірковості і траплялася як на поверхні молярів, так і премолярів. Можна, припустити, що наявність сколів та порушення контактних пунктів обумовлені оклюзійними особливостями пацієнтів. У 113 реставраційних роботах (94,96±1,99%) крайове прилягання матеріалу „Кромлайт-Z” до твердих тканин зубів спостерігали без лінії поділу та розшарування, що було оцінено як добре. Оцінку „В” отримали тільки 6 реставрацій, що становило 5,04±1,99%. Порушення крайового прилягання спостерігали у вигляді смуги поділу між тканинами зуба та реставрацією.
У ІІ, ІІІ та IV групах через 6 місяців усі реставрації (100%) за критерієм крайове прилягання отримали оцінку „А”. Отже, можна стверджувати, що застосування “сандвіч”-техніки чи поверхневого силанту покращує якість реставраційних робіт у найближчі терміни спостереження.
На контрольний огляд через 12 місяців з’явилися 139 пацієнтів, що мали 261 реставрацію. На контрольний огляд не з’явився один пацієнт з ІІ групи.
Результати обстеження через один рік у І групі свідчили про те, що за критерієм шорсткість поверхні 110 реставрацій (92,44±2,41%) отримали вищу оцінку „А”. Поряд з цим відзначено незначну шорсткість поверхні 9 реставрацій (7,56±2,41%), які отримали оцінку „В”. За критерієм анатомічна форма 116 реставрацій (97,48±1,43%) отримали оцінку „А”. Порушення анатомічної форми було виявлено у 3 випадках (2,52±1,43%). Ці роботи отримали оцінку „В”.
У 109 реставраціях (91,60±2,53%) спостерігали добре крайове прилягання матеріалу до твердих тканин зубів, і вони отримали оцінку „А”. До оцінки „В” були віднесені 10 реставраційних робіт (8,40±2,53%). Порушення крайового прилягання в цей термін спостерігали у вигляді смуги поділу між тканинами зуба та реставрацією без оголення дентину.
При дослідженні реставрацій ІІ групи через 12 місяців виявлено, що анатомічна форма 34 робіт (94,44±3,75%) знаходилась у доброму стані і отримала оцінку „А”. У 35 реставраціях (97,22±2,63%) крайове прилягання діагностували без лінії поділу та розшарування, воно оцінено як добре. В одному випадку, що становило (2,78±2,63%) визначали ледь помітну лінію поділу між твердими тканинами та реставрацією в каріозній порожнині, дно якої знаходилося нижче ясеневої пипочки. Оцінка стану поверхні у 34 випадках (94,50±3,75%) відповідала критерію”А”. Незначна шорсткість поверхні у 2 випадках (5,50±3,75%) відповідала оцінці „В”.
продолжение
--PAGE_BREAK--