--PAGE_BREAK--Усереднені санітарно-хімічні та санітарно-мікробіологічні показники якості стічних вод дослідно-експериментальних біоставів у весняно-літній та в осінній періоди їх експлуатації
Показники,
(одиниці виміру)
Величини показників стічних вод
Біологічно очищених в очисних каналізаційних спорудах
Третинно очищених у дослідно-експериментальних біоставах
Достовірність відмінностей,
р
+m
+m
Ефект доочищення, %
рН
8,57±0,05
8,39±0,04
‑
Температура, оС
18,98±1,64
19,0±1,73
‑
Завислі речовини, мг/дм3
13,58±0,21
6,45±0,14
52,51
р
БСК5, мг О2/дм3
34,73±0,25
5,09±0,03
85,34
р
ХСК, мг О2/дм3
58,16±0,19
31,15±0,24
46,44
р
Розчинений кисень, мг О2/дм3
3,91±0,09
6,27±0,28
‑
р
Азот амонійний (NH4+), мг/дм3
0,52±0,06
0,39±0,03
25,0
Азот нітритний (NO2‑), мг/дм3
0,19±0,04
0,07±0,02
63,16
р
Азот нітратний (NO3‑), мг/дм3
23,54±0,91
19,66±0,58
16,48
р
Мікробне число, КУО/см3
6,7·103±8,8·10
6,9·102±3,9·10
89,66
р
Індекс БГКП, КУО/дм3
7,2·103±2,5·102
3,0·102±0,0
95,83
р
Примітки: 1) – середній місячний показник; 2) m – стандартна похибка.
Суттєво знизились санітарно-бактеріологічні показники якості доочищених стічних вод. Так, загальне мікробне число в стічних водах дослідно-експериментальних біоставів зменшилось з 6,7·103 КУО/см3 на вході до 6,9·102 КУО/см3 на виході з них (ефективність доочищення – 89,66%); індекс БГКП стічних вод зменшився з 7,2·103 КУО/дм3 на вході в біостави до 3,0·102 КУО/дм3 на виході з них (ефективність – 95,83%).
Отримані дані ефективного третинного очищення стічних вод в умо-вах дослідно-експериментальних досліджень підтверджені в промислових біоставах з ВВР для третинного очищення стічних вод від підприємства металопереробної галузі та рекомендовано для послідуючого їх використання як технічної води в закритому, зворотньому водопостачанні.
Експериментальне обґрунтування доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для зменшення вмісту патогенної мікрофлори у промислових стічних водах при їх третинному очищенні. Представлене обґрунтування доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від патогенної мікрофлори у лабораторних умовах та розроблені рекомендації щодо подальшого їх застосування з цією метою у промислових умовах.
В умовах лабораторного експерименту нами проведено вивчення дії екстрактів із зелених водоростей (Сhlorella vulgaris, Ankistrodermus bijugatus, Scenedesmus quadricauda) і вищих водяних рослин – ряски малої (Lemna minor L.) на здатність останніх інактивувати патогенні бактерії та віруси в стічних водах (рис. 1).
Кількість вірусів (БУО/дм3)
Рис. 1. Вплив екстрактів зелених водоростей (Сhlorella vulgaris, Ankistrodermus bijugatus, Scenedesmus quadricauda) та з ВВР ‑ ряски малої (Lemna minor L.) на інфекційність вірусів поліомієліту.
Дослідженнями екстрактів із фітофлори встановлено, що зелені водорості мають виражену віруліцидну дію. При 30 хв контакті екстракту зелених водоростей у воді інактивується більш 73,33% вакцинного штаму вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна. Екстракти вищої водяної рослини (ряска мала) інактивують понад 99,34% вірусних часток за вказаний час. Тобто віруліцидна активність ряски більш виражена, ніж у зелених водоростей.Однак, досягти повної інактивації вірусів за вказаний час (90 хв) в умовах лабораторного досліду не вдалося.
В подальшому експериментально досліджували вплив екстрактів із ВВР на інактивацію вірусів. Встановлено, що серед досліджених ВВР найвищу віруліцидну активність проявляли екстракти із лепехи болотяної (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив екстрактів із вищих водяних рослин на інфекційну активність вірусів поліомієліту
№ з/п
Назва рослини
Показники інактивації вірусів (БУО/дм3) через
30 хв
60 хв
90 хв
Р1-2
Р2-3
Р1
Р2
Р3
1.
Лепеха болотяна (Acorus calamus L.)
р
р
2.
Рогоз (Typha latifolia et angustifolia L.)
р
р
3.
Очерет звичайний (Phragmites communis Trin.)
р
р
4.
Комиш озерний (Scirpus lacustris L.)
р
р
5.
Контроль
−
−
Примітки: 1) чисельник – залишкова інфекційність вірусів БУО/дм3; 2) знаменник – ефективність інактивації вірусів, %.
Так, при взаємодії екстрактів із вірусом поліомієліту через 30 хв інактивується 96,25% вірусних часток, через 60 хв – 99,53%, а через 90 хв наступала повна інактивація вірусів (100%). Інтенсивність інактивації вірусів залежала від концентрації екстрактів із вищих водяних рослин у воді біоставів (табл. 3).
Таблиця 3
Показники інактивації вірусів поліомієліту залежно від концентрації екстракту лепехи болотяної у воді
Концентрація екстракту лепехи болотяної, %
Вихідний індекс вірусів, БУО/дм3
Залишкова кількість
вірусів, БУО/дм3
Ефективність
інактивації вірусів, %
0,1%
(1,2 ± 0,7)·105
(0,5 ± 0,05)·105
58,33
0,5%
(1,2 ± 0,7)·105
(2,2 ± 0,1)·102
99,82
1%
(1,2 ± 0,7)·105
(1,2 ± 0,1)·102
99,9
3%
(1,2 ± 0,7)·105
100
5%
(1,2 ± 0,7)·105
100
Примітка. Взаємодія вірусів з екстрактом лепехи болотяної відбувалась при температурі +22 оС впродовж 30 хв.
Доведено, що для ефективної інактивації вірусів поліомієліту достатньостворити у воді 0,5-1,0% концентрацію екстрактів лепехи болотяної. Це досягається шляхом висадження певної кількості лепехи болотяної на 1 м2 площі біостава (17-20 рослин/м2) та дотриманням терміну перебування стічних вод у споруді.
В лабораторних умовах вивчали активність екстрактів з ВВР, що виділяють у воду в процесі їх вегетації біологічно-активні речовини, які пагубно діють на віруси поліомієліту ІІ типу Себіна та Коксакі В 6. Рослини вирощували в дослідно-експериментальних біоставах у весняно-осінній період впродовж 8-10 міс. Відбирали проби води із біоставів, куди вносили штами вірусів і спостерігали за інтенсивністю інактивації вірусів (табл. 4). Отримані дані засвідчили, що інактивація вірусів найбільш інтенсивно відбувається у воді, де вегетувала лепеха болотяна. Так, через 60 хв спостереження інактивувалось до 99,93% вірусів поліомієліту. Для рогозу широколистого показники інактивації вказаних вірусів складали – 95,0%, для очерету звичайного – 86,67%.
Аналогічні закономірності віруліцидної дії екстрактів із лепехи болотяної встановлені на моделі вірусів Коксакі В 6, як представників патогенної групи із сімейства Picornaviridae. Це свідчить про те, що екстракти ВВР здатні інактивувати як вакцинні, так і вірулентні штами вірусів, які зустрічаються у воді.
Також вивчаливплив екстрактів лепехи болотяної на окремі види ентеропатогенних бактерій. Встановлено, що кишкові бактерії інактивувалися у воді під дією біологічно-активних речовинВВР. В умовах кімнатної температури процеси зниження вмісту патогенних бактерій прискорювалися і становили для Е. сoli О-111 – 80,86%, для E. сoli О-124 – 45,26%, Shigella sonnei – 68,57%. При зниженні температури до +4°С процеси інактивації бактерій уповільнювалися, але не припинялися.
Таблиця 4
Вплив екстрактів вищих водяних рослин на віруси поліомієліту у воді дослідно-експериментальних біоставів
№ з/п
Назва рослин
Вихідний індекс вірусів у воді, (БУО/дм3)
Залишкова інфекційність вірусів у воді, (БУО/дм3)
Ефективність інактивації вірусів, %
1.
Лепеха болотяна (Acorus calamus L.)
(4,20±0,7)·105
(4,5±0,5)·103
99,93
2.
Рогоз широколистий (Typha latifolia L.)
(4,20±0,7)·105
(2,10±0,6)·104
95,0
3.
Очерет звичайний (Phragmites communis)
(4,20±0,7)·105
(5,6±0,4)·104
86,67
Примітка. Інактивація вірусів поліомієліту ІІ типі Себіна у воді біоставів, засаджених рогозом широколистим та рогозом вузьколистим, ідентична при 60 хв експозиції.
Таким чином, в модельних умовах при вирощуванні ВВР у дослідно-експериментальних біоставах вода набуває знезаражуючих властивостей за рахунок виділення останніми біологічно-активних речовин, що згубно впливають на патогенні віруси та бактерії.
Існує також ряд інших факторів, що обмежують поширення патогенної мікрофлори у воді поверхневих водойм, зокрема: вплив сонячного опромінення, зміни показника рН води, наявність мікробів-антагоністів, адсорбція на твердих частках, гуміфікація та інші.
Отримані в лабораторних умовах дані ми вирішили перевірити на ВВР, що вегетують в промислових умовах експлуатації біоставів та збіль-шенні часу перебування стічних вод у споруді. Важливо було дослідити динаміку звільнення стічних вод промислового біостава від штучно внесе-них в окремо взяті об’єми води з діючого біостава на різних його ділянках, від вірусів поліомієліту та Коксакі В 6. Дані інактивації штучно внесених вірусів у окремо взяті об’єми води з промислового біостава, де вегетували різні види ВВР, у літню пору року наведені в (табл. 5). Дослідженнями ди-наміки інактивації вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна встановлено, що про-мислові стічні води на вході в біостав проходять крізь зарості та кореневу систему очерету звичайного, на середині – через рогоз широколистий та ро-гоз вузьколистий, а на виході – через зарості лепехи болотяної і ефективно звільняються від вірусів. Так, у літній період спостережень у пробах води біостава, де був засаджений рогоз широколистий, вже на 2 добу інактивува-лось 98,33% вірусів, на 5 добу – 99,40%. У воді біостава з лепехою болотя-ною динаміка інактивації вірусів мала такі показники: на 2 добу – 97,9%; на 5 добу – 100%. У пробах води на виході з біостава ефективність інактивації вірусів складала 97,05-98,03% на 2-5 добу спостережень, що можливо, пов’я-зано з ефектом перемішування води та зниженням цим самим концентрації біологічно-активних речовин, які виділяють ВВР в процесі вегетації.
Таблиця 5
Динаміка звільнення від штучно внесених вірусів поліомієліту в проби води з промислового біостава з ВВР у літню пору року
№ з/п
Місце
відбору проб
Динаміка інактивації вірусів на:
1 добу
2 добу
3 добу
5 добу
7 добу
Р1-2
Р2-3
Р3-4
Р4-5
Р1
Р2
Р3
Р4
Р5
1.
Вода на вході в біостав
р>
0,05
р
0,05
р>
0,05
р
0,05
2.
Вода біостава (очерет звичайний)
р
0,001
р
0,001
р
0,05
−
3.
Вода біостава (рогоз широколистий)
р
0,01
р
0,001
р
0,001
р
0,05
4.
Вода біостава (лепеха болотяна)
р
0,05
р>
0,05
р
0,001
р
0,001
5.
Вода на виході з біостава
р
0,01
р>
0,05
р>
0,05
р
0,001
6.
Контроль
р>
0,05
р>
0,05
р>
0,05
р>
0,05
Примітки: 1) *чисельник – залишкова інфекційність вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна, БУО/дм3;
2) ** знаменник – ефективність інактивації вірусів, %.
В умовах зимового періоду спостережень динаміка звільнення від штучно внесених вірусів поліомієліту в проби води з промислового біостава з ВВР не припинялися, але мала дещо уповільнену тенденцію.
продолжение
--PAGE_BREAK--Дослідження ефективності третинного очищення промислових стічних вод у біоставу з вищими водяними рослинами в натурних умовах його експлуатації.Представлені результати ефективності третинного очищення промислових стічних вод за санітарно-хімічними та санітарно-бактеріологічними показниками у біоставу з вищими водяними рослинами в натурних умовах його експлуатації впродовж трьох років спостережень.
Вивчали ефективність третинного очищення промислових стічних воду біоставу з ВВР в очисних каналізаційних спорудах КГЗКОР м. Долинська Кіровоградської обл., до складу яких входять: механічні грати, піскоуловлювачі, первинні відстійники, аеротенки, вторинні відстійники та дві секції біоставів, засаджених вищими водяними рослинами. Біостави розміром 60,0´189,0 м кожний, засаджені на вході очеретом звичайним (Phragmites communis Trin.), на середині – рогозом широколистим (Typha latifolia L.) та рогозом вузьколистим (Typha angustifolia L.), а на виході – лепехою болотяною (Acorus calamus L.). На разі є працюючим один біостав. Другий виступає як резервний і вступить в експлуатацію після введення на повну потужність Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.
Особливістю хімічного складу промислових стічних вод на вході в очисні споруди КГЗКОР є підвищений вміст розчинених солей, жирів та масел, нафтопродуктів та ін. у зв’язку з пробними запусками виробничих потужностей, де вміст заліза становить до 0,98 мг/дм3; сульфатів – до 617,9 мг/дм3, хлоридів до 230 мг/дм3, калію+натрію до 369,6 мг/дм3 тощо.
При третинному очищенні промислових стічних вод спостерігалося зменшення вмісту органічних забруднень за показниками БСК5 та ХСК. Так, у пробах води на вході в очисні каналізаційні споруди КГЗКОР м. Долинська, усереднені показники вмісту БСК5 складали від 72,2 мг О2/дм3 до 80,8 мг О2/дм3 за грудень місяць 2003-2005 рр., як один із найхолодніших місяців року. При цьому середні показники БСК5 у пробах води на виході із вторинних відстійників за вказаний період становили до 35,5 мг О2/дм3. Після третинного очищення в промисловому біоставу з ВВР середні показники якості БСК5 за цей самий період складали від 3,5 мг О2/дм3 до 6,13 мг О2/дм3 (при ГДК 15 мг О2/дм3), що забезпечує 94,06% ефективності третинного очищення відносно вторинного очищення в аеротенках за класичною схемою: механічні грати → піскоуловлювачі → первинні відстійники → аеротенки → вторинні відстійники → знезаражування → скид у відкриту водойму. Зміни показників ХСК у стічних водах за вказаний період мали аналогічну тенденцію до зменшення ХСК після глибокого доочищення стічних вод у промисловому біоставу з ВВР і становили від 131,1 мг О2/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 30,57 мг О2/дм3 на виході із біостава (при ГДК 80 мг О2/дм3), що становить 78% ефективності третинного очищення. Збільшення вмісту розчиненого кисню відбувається з 2,5 мг О2/дм3 на вході в біостав до 9,4 мг О2/дм3 на виході. Також зареєстровано зменшення біогенних речовин при третинному очищенні стічних вод. Так вміст азоту амонійного зменшувався з 0,91 мг/дм3 на вході в біостав до 0,1 мг/дм3 на виході (при ГДК 0,5 мг/дм3). Показник азоту нітритів зменшувався з 0,31 мг/дм3 на вході до 0,02 мг/дм3 на виході з біостава (при ГДК 0,08 мг/дм3). Вміст азоту нітратів зменшувався з 46,7 мг/дм3 на вході в біостав до 15,8 мг/дм3 на виході (при ГДК 40,0 мг/дм3). Вміст фосфатів зменшувався з 7,5 мг/дм3 на вході в біостав до 0,4 мг/дм3 на виході (при ГДК 3,5 мг/дм3). Завислі речовини зменшились з 17,3 мг/дм3 на вході в біостав до 3,3 мг/дм3 на виході (при ГДК 15,0 мг/дм3). Такі низькі показники вмісту біогенних речовин попереджують евтрофікацію річкової води, яка відноситься до ІІ категорії водокористування.
В натурних умовах експлуатації біостава з ВВР у процесі третинного очищення промислових стічних вод відбувається покращення як санітарно-хімічних, так і санітарно-мікробіологічних показників. При цьому відбувається зменшення вмісту промислових забруднень у воді біостава. Зокрема вміст жирів та масел знижується з 0,85 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,02 мг/дм3 на виході з біостава. Вміст нафтопродуктів зменшувався з 0,7 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,01 мг/дм3 на виході. Показник СПАР зменшувався з 0,89 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,04 мг/дм3 (при ГДК 0,5 мг/дм3) на виході при експозиції стічних вод упродовж 5 діб. Вміст заліза зменшувався з 0,98 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,03 мг/дм3 на виході (при ГДК 0,05 мг/дм3) при перебуванні стічних вод у споруді впродовж 5 діб. Вміст сульфатів після третинного очищення в промисловому біоставу з ВВР знижувався з 617,9 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 250,6 мг/дм3 на виході. Вміст хлоридів зменшувався з 226,8 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 113,3 мг/дм3 на виході (при ГДК 300,0 мг/дм3). Сухий залишок зменшувався з 1 751,0 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 759,4 мг/дм3 на виході з біостава. Така зміна показників третинного очищення стічних вод пов’язана з активною вегетацією ВВР, які забезпечують сорбцію та акумуляцію мінеральних речовин. Процеси третинного очищення стічних вод відбуваються впродовж усього періоду експлуатації біостава з ВВР.
Промислові стічні води після біологічного очищення в очисних каналізаційних спорудах надходять в біостав без будь-яких методів знезаражування. В процесі третинного очищення стічних вод у промисловому біоставу з вищими водяними рослинами відбувається інтенсивне зниження санітарно-мікробіологічних показників (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка очищення стічних вод за колі-індексом в очисних каналізаційних спорудах Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд м. Долинська Кіровоградської обл. за усередненими щомісячними даними.
Так у стічних водах після біологічного очищення в аеротенках усередненийвміст E. coli становив 1,1·104 КУО/дм3 в грудні місяці, як одному з найхолодніших місяців року, а після третинного очищення в біоставу за цей період – грудень вміст E. coli становив 3,0 · 102 КУО/дм3, що відповідає нормативним документам до скиду таких вод у відкриті водойми. Характеризуючи ефективність третинного очищення промислових стічних вод після їх біологічного очищення в аеротенках, слід констатувати, що ефективність доочищення стічних вод за колі-індексом упродовж всього часу експлуатації біостава становило від 96,61% до 99,36%. Аналогічна тенденція спостерігається до покращення показників якості стічних вод за загальним мікробним числом, яке становило від 4,8·106 КУО/см3 на вході стічних вод в очисні каналізаційні споруди до 5,2·102 КУО/см3 на виході з біостава з ВВР, що забезпечує 99,87-99,99% ефективності третинного очищення.
Аналізуючи середньомісячні санітарно-хімічні та санітарно-бактеріологічні показники якості промислових стічних вод після третинного очищення в біоставу, слід зазначити, що вони відповідають вимогам нормативних документів до скиду їх у поверхневі водойми (СанПіН 4630-88; Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами №465 від 1999 р. та Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України №403/6691 від 2002 р.). Зменшення кількості санітарно-показових мікроорганізмів у промислових стічних водах після їх третинного очищення досягалося виключно процесами самоочищення води, що інтенсифікуються вищими водяними рослинами впродовж всього періоду експлуатації біостава з ВВР. Одночасно в промисловому біоставу покращувалися санітарно-хімічні показники якості стічних вод за рахунок вегетаційних, сорбційних та накопичувальних процесів, які відбуваються у вищих водяних рослинах упродовж всього часу перебування стічних вод у споруді (табл. 6).
Таблиця6
Динаміка третинного очищення стічних вод у промисловому біоставу з вищими водяними рослинами на різних етапах їх доочищення
№ з/п
Проби води
БСК5, мг О2/дм3
ХСК, мг О2/дм3
Розчине-ний кисень, мг О2/дм3
Загальне мік-робне число, КУО/см3:
Індекс
ЛПКП, КУО/дм3:
Віруси* БУО/дм3, (±m)
t+22оC
t+37оC
1.
Вода на вході в біостав
34,6
58,1
3,59
120
1 600
1,1·105
(1,0±0,2)·103
2.
Вода біостава (очерет звичайний)
21,2
45,2
4,9
50
360
1,1·105
(0,6±0,1)·102
3.
Вода біостава (рогоз широколистий)
14,1
40,6
6,12
40
3 500
1,5·104
(0,8±0,03)·102
4.
Вода біостава (лепеха болотяна)
5,78
34,5
8,1
60
1 400
2,1·104
відсутні
5.
Вода на виході з біостава
3,86
31,1
8,5
70
2 200
3,0·102
відсутні
6.
СанПіН № 4630-88
3-6
15-30
4
‑
‑
1,0·103
‑
Примітка. * – Дослідження проб води проводили в 3-х повторах з визначенням середньої величини та їх помилки (±m) при температурі +24°С.
При доочищенні стічних вод у промисловому біоставу з вищими водяними рослинами показник органічного забруднення БСК5 знизився з 34,6 мг О2/дм3 у стічних водах на вході в біостав до 3,86 мг О2/дм3 на виході. Аналогічна тенденція зменшення вмісту органічного забруднення за ХСК відбувалася при доочищенні стічних вод у біоставу з ВВР та одночасного збільшення вмісту розчиненого кисню в стічних водах з 3,59 мг О2/дм3 на вході до 8,5 мг О2/дм3 на виході з біостава. Зменшення ХСК проходило плавно впродовж 5 діб доочищення із 58,1 мг О2/дм3 на вході в біостав до 31,1 мг О2/дм3 на виході. Число сапрофітних мікроорганізмів у пробах стічних вод становило 120 КУО/дм3 (вирощування при температурі +22оC) і 1 600 КУО/дм3 (за температури вирощування +37оC). А у воді на виході з біостава показники складали 70 КУО/дм3 (+22оC) і 2 200 КУО/дм3 (за температури +37оC).Індекс ЛПКП знизився з 1,1·105 КУО/дм3 у пробах стічних вод на вході в біостав до 3,0·102 КУО/дм3 у воді на виході, а вміст вірусів знизився з (1,0±0,2)·103 БУО/дм3 у пробах стічних вод на вході в біостав до повної їх відсутності у стічних водах на виході.
Узагальнені результати проведених санітарно-хімічних та санітарно-мікробіологічних досліджень промислових стічних вод свідчать, що їх третинне очищення в біоставу є ефективною системою видалення біологічних, органічних і мінеральних забруднень, завдяки вищим водяним рослинам, які інтенсифікують процеси самоочищення у водоймі та заплановані проектом будівництва до повторного їх використання на технічні потреби в КГЗКОР в об’ємі до 40%.
Вплив скиду третинно очищених промислових стічних вод на санітарний стан природних водойм. Одним із важливих питань охорони поверхневих джерел водопостачання від забруднень, що потрапляють, головним чином, при скиданні в них стічних вод, є вивчення впливу стоків на санітарний стан водойми, а також на гідрологічні, гідрохімічні та інші режими.
Проведені санітарно-гігієнічні дослідження впливу третинно очищених промислових стічних вод у біоставу з ВВР після їх скиду в р. Березівку на її санітарний стан. Результати проведених досліджень якості річкової води в місці скиду доочищених стічних вод, а також на відстані 500 м вище та нижче за течією наведені в табл. 7. Встановлено, що за окремими показниками, а саме вмістом розчинених органічних речовин за БСК5, ХСК, величиною розчиненого у воді кисню, концентрацією завислих речовин, біогенних – сполук азоту, фосфору та ін. якість річкової води після скиду третинно очищених стічних дещо покращилась. Всі ці зміни відбувалися завдяки розведенню в 1,5 рази води річки більш чистою водою біостава після третинного очищення. Так, показник БСК5 річкової води за 500 м до скиду стічних вод становив 12,0 мг О2/дм3, а після скиду за 500 м нижче за течією 11,67 мг О2/дм3 за усередненими даними впродовж трьох років спостережень. Показник ХСК води р. Березівки до скиду стічних вод становив 43,94 мг О2/дм3, а після скиду зменшився до 42,16 мг О2/дм3. Усереднений показник азоту амонійного при скиданні третинно очищених стічних вод становить 0,35мг/дм3, (при ГДК 0,5мг/дм3), усереднений вміст фосфатів при скиданні становить 1,99 (при ГДК 3,5мг/дм3). Аналіз отриманих результатів підтверджує, що доочищенні стічні води при їх скиді в р. Березівку покращують якість її води.
Таблиця7
Якість третинно очищених стічних вод у біоставу з ВВР та води р. Березівка до та після скиду в неї доочищених стічних вод з Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд м. Долинська (за усередненими даними впродовж 2003-2005 рр.)
N
з/п
Показники
(одиниці виміру)
Місце визначення
Правила приймання стічних вод за №403/6691 від 2002 р., ГДК (для рибогоспо-дарського призначення)
Створ р. Бере-зівка 500 м
вище скиду (±m)
Третинно очищені стічні води в точці скиду в р. Березівку (±m)
Створ р. Бере-зівка 500 м нижче скиду (±m)
1.
рН
8,82±0,17
8,25±0,08
8,58±0,11
2.
Завислі речовини, мг/дм3
12,45±0,32
6,82±0,34
11,99±0,42
15,0
3.
Сухий залишок, мг/дм3
1458,1±117,88
1205,89±50,46
1419,98±92,4
4.
Розчинений кисень, мг О2/дм3
9,24±0,58
6,51±0,25
9,28±0,62
> 4,0
5.
БСК5, мг О2/дм3
12,0±0,12
4,99±0,18
11,67±0,12
15,0
6.
ХСК, мг О2/дм3
43,94±3,08
30,97±0,28
42,16±3,43
80,0
7.
Азот амонійний (NH4), мг/дм3
0,29±0,07
0,35±0,03
0,29±0,06
0,5
8.
Азот нітритів (NO2), мг/дм3
0,067±0,024
0,08±0,015
0,068±0,021
0,08
9.
Азот нітратів (NO3), мг/дм3
5,46±1,69
22,8±0,9
6,45±1,68
40,0
10.
Фосфати, мг/дм3
2,15±0,17
1,99±0,24
2,01±0,13
3,5
11.
Сульфати, мг/дм3
550,18±53,42
473,97±24,36
544,2±51,1
100,0
12.
Залізо, мг/дм3
0,67±0,07
0,41±0,08
0,65±0,07
0,05
13.
Нафтопродукти, мг/дм3
0,032±0,009
0,035±0,003
0,031±0,004
0,05
14.
Жири та масла, мг/дм3
0,06±0,03
0,09±0,03
0,05±0,02
-
15.
СПАР, мг/дм3
0,057±0,01
0,058±0,004
0,057±0,009
0,5
16.
Жорсткість, мг-екв/дм3
13,57±0,26
10,41±0,24
13,15±0,38
17.
Бікарбонати, мг/дм3
334,03±13,11
252,11±7,77
321,52±16,98
18.
Хлориди, мг/дм3
177,73±4,54
169,39±7,32
175,53±3,83
300,0
19.
Кальцій, мг/дм3
82,39±5,78
66,97±2,14
81,4±5,41
20.
Магній, мг/дм3
114,24±5,83
86,86±3,32
110,77±6,49
21.
Калій + натрій, мг/дм3
207,25±24,56
185,56±15,08
206,18±21,41
22.
Загальне мікробне число, КУО/см3
2,75·103 ±
1,12·102
6,88·102 ±
2,0·10
2,26·103 ±
8,5·10
23.
Колі-індекс, КУО/дм3
1,9·103±7,9·10
3,0·102±0,0
1,7·103±6,3·10
1 000
Показник рН річкової води до скиду третинно очищених стічних вод становив 8,82, а після скиду 8,58. Фоновий вміст завислих речовин з 12,45 мг/дм3 зменшився у річковій воді до 11,99 мг/дм3 після скиду доочищених стічних вод. Сухий залишок річкової води з 1 458,1 мг/дм3 за 500 м до скиду стічних вод зменшився до 1 419,98 мг/дм3 за 500 м вниз за течією після скиду. Також зменшувався у річковій воді за 500 м вниз за течією після скиду третинно очищених стічних вод вміст сульфатів, розчиненого заліза, бікарбонатів, хлоридів, кальцію, магнію, загальної жорсткості та інших показників.
Якість річкової води після скиду третинно очищених промислових стічних вод за усередненими санітарно-бактеріологічними показниками покращилась, а саме, загальне мікробне число у річковій воді до скиду доочищених стічних вод становило 2,75·103 КУО/см3, а після скиду доочищених стічних вод вниз за течією складало 2,26·103 КУО/см3. Колі-індекс річкової води становив 1,9·103 КУО/дм3 за 500 м до скиду, а після скиду доочищених стічних вод складав 1,7·103 КУО/дм3 за 500 м вниз за течією. Характеризуючи санітарно-бактеріологічні показники третинно очищених стічних вод упродовж трьох років спостережень слід зазначити, що останні досягаються виключно процесами самоочищення води в біоставу, що інтенсифікуються вищими водяними рослинами та дотриманням оптимальних експлуатаційних режимів даної очисної споруди.
У наших дослідженнях з виявлення сезонних коливань температури на процеси третинного очищення промислових стічних вод у біоставу було встановлено, що останні не припиняються впродовж усього року його експлуатації і не впливають суттєво на ефективність видалення з води біологічних, органічних і мінеральних забрудень. Та дещо краще ці процеси відбуваються в теплі періоди року, коли при вегетації вищих водяних рослин останні виділяють біологічно-активні речовини та інтенсифікують процеси очищення води. Показники третинного очищення повністю відповідають нормативним вимогам до скиду їх у відкриту водойму – р. Березівку без будь-яких додаткових фізико-хімічних методів доочищення. Тому аналізуючи склад річкової води до та після скиду третинно очищених стічних вод можна констатувати, що за санітарно-хімічними та санітарно-бактеріологічними показниками її якість покращується вниз за течією. Крім того, скид третинно очищених стоків не викликає її евтрофікацію та не змінює гідрологічні, гідрохімічні та інші режими річки.
Впровадження в практику третинного очищення промислових стічних вод у біоставах з вищими водяними рослинами – це один з природних, надійних та рентабельних методів і є альтернативою до фізико-хімічних методів доочищення стічних вод. Біостави з вищими водяними рослинами виступають надійним бар’єром від розповсюдження збудників інфекційних хвороб та інвазій з водним шляхом передачі серед населення та заслуговують позитивної гігієнічної оцінки.
продолжение
--PAGE_BREAK--