--PAGE_BREAK--Моніторинг селену та важких металів – міді, цинку, свинцю і кадмію виконано за допомогою інверсійно-вольтамперометричного методу з використанням аналізатору вольтамперометричного АВА-2 фірми «Буревестник» (Росія). Протягом 2005-2007 рр. нами проведено відбір проб питної води та води поверхневих і підземних вододжерел, місцевих продуктів харчування з послідуючою оцінкою результатів згідно існуючих нормативів. Крім того, проаналізовані дані санітарно-епідеміологічної станції м. Дніпропетровська щодо якості водопровідної води та води р. Дніпро за період 2001-2005 рр.
Визначення фактичного добового находження мікроелементів з харчовими продуктами в органiзм дорослого населення проведено лабораторним та розрахунковим методами. Розрахунок добового надходження мікроелементів здійснено на основі результатів анкетного опитування за допомогою спеціально розробленої нами «Карти-схеми» серед населення 18-59 років у трьох вікових категоріях – 18-29, 30-39 та 40-59 років у відповідності з віковими градаціями норм добового споживання мікроелементів, вказаних у «Нормах фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії» від 18.11.1999 р. Для оцінки фактичного харчування населення лабораторним методом поводився відбір проб харчових рацiонів у місцях громадського харчування — столових вищих учбових закладів, профілакторіїв, лікарень, заводів та підприємств. Оцінку отриманих даних проводили згідно існуючих норм фізіологічних потреб населення у мікроелементах та даних наукової літератури з цих питань.
Біомоніторинг селену та інших мікроелементів проводився шляхом визначення їх концентрацій у сироватці крові дорослого населення працездатного віку. Крім того, визначали типоспецифічний селенвмісний фермент-маркер — глутатіонпероксидазу еритроцитів за допомогою спектрофотометра СФ-26. Оцінку результатів здійснювали шляхом порівняння отриманих даних з середньонормативними значеннями.
Аналіз захворюваності та смертності від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень в цілому і за окремими нозологічними формами проводився протягом 2002-2006 рр. згідно міжнародної статистичної класифікації хвороб МКХ-10 серед дорослого населення обох статей 18-59 років, окремо у вікових категоріях 18-29, 30-39 та 40-59 років, що мешкають у промислових та контрольних територіях. Джерелами вхідної оперативної інформації були статистичні звіти Головного управління статистики Дніпропетровської області та Головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації (КЗ «Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»).
За результатами власних досліджень та аналізу даних літератури обґрунтовано гігієнічні рекомендації по оптимізації селенового статусу для збереження і зміцнення здоров’я населення промислового регіону.
Математичний аналіз включав розрахунок первинних статистичних показників, виявлення вiдмiнностей між групами за статистичними ознаками, встановлення взаємозв’язку між перемінними за допомогою кореляційного аналізу, встановлення виду залежностей (показників від досліджуваних факторів) та розрахунок критичних значень діючих факторів за допомогою регресійного аналізу, оцінки ризиків та прогнозу. Математична обробка виконувалась на ПК з використанням стандартних статистичних пакетів Statgraphics та STATISTICA 5.5. Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовувався пакет Microsoft Excel.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведений гігієнічний моніторинг виявив, що середня концентрація селену у поверхневих водах та водопровідній воді на території Дніпропетровської області становить, відповідно, 0,42±0,03 мкг/л та 0,62±0,08 мкг/л, що відповідає гігієнічним вимогам та даним літератури. Вміст інших мікроелементів – міді, цинку, свинцю і кадмію у поверхневих водах, хоч і відповідає нормативним величинам, проте в 1,1-3,6 рази перевищує дані літератури щодо фонових територій. На сьогоднішній день водопровідна вода за вмістом кадмію та цинку не відповідає вимогам ДСанПіН №383.
Результати еколого-гігієнічного картування (рис.1) свідчать, що вміст селену у підземних водах на території Дніпропетровської області відповідає гігієнічним вимогам, за винятком Криничанського, Солонянського та Магдалинівського районів, середня концентрація мікроелементу у підземних водах яких становить 0,0136±0,0043 мг/дм3, 0,0119±0,0021 мг/дм3 та 0,0175±0,0039 мг/дм3 відповідно, що у 1,19-1,75 разів вище встановленого нормативу.
Виявлено певну закономірність вмісту селену у природних водах в залежності від виду та глибини залягання вододжерела: концентрація біотика в малих річках у 1,4 – 1,6 разів вища, ніж у р. Дніпро (р
Пшеничне борошно Дніпропетровської області містить мікроелементи –мідь, цинк, свинець та кадмій у концентраціях, які, за середніми величинами, відповідають гігієнічним нормативам. Вміст селену, на сьогоднішній день, у даній харчовій сировині не регламентується. У пшеничному борошні, отриманому з зерна, вирощеному на території Дніпропетровської області (табл. 2), відмічається середній рівень вмісту селену – 0,178 мг/кг та міді — 2,18 мг/кг, низький рівень вмісту цинку — 5,61 мг/кг та підвищений — свинцю і кадмію – 0,160 мг/кг та 0,039 мг/кг відповідно.
Таблиця 2
Вміст біотичних та абіотичних металів у пшеничному борошні Дніпропетровської області (M ±m)
Вид борошна
Досліджувані елементи, мг/кг
селен
мідь
цинк
свинець
кадмій
Місцеве, вирощене на території Дніпропетровської області
0,178±
0,005
2,18±
0,07
5,61±
0,26
0,160±
0,007
0,039±
0,002
Змішане, з врахуванням привізного зерна з інших областей України
0,182±
0,016
1,94±
0,14
6,01±
0,37
0,148±
0,019
0,038±
0,006
ГДК
—
10,0
50,0
0,5
0,1
Концентрація селену у борошні промислових районів, в середньому, складає 0,164±0,009 мг/кг, що на 19,3% нижче у порівнянні з контрольними районами – 0,203±0,011 мг/кг (р
Рівень добового надходження селену в організм жителів Дніпропетровської області, в середньому, складає 0,113±0,002 мг, що відповідає рекомендаціям експертів ФАО/ВООЗ та забезпечує добову потребу в даному елементі, рекомендовану на Україні (0,05-0,07 мг). Порівняння отриманих результатів з вмістом мікроелемента у добових раціонах різних країн світу виявило, що середньодобове вживання селену мешканцями Дніпропетровської області відповідає такому в Канаді (0,11-0,22 мг/добу), Нідерландах (0,11 мг/добу), США (0,071-0,211 мг/добу), Франції (0,106 мг/добу), вище у порівнянні з населенням Англії (0,06 мг/добу), Нової Зеландії (0,025-0,071 мг/добу), Японії (0,100 мг/добу), Фінляндії (до 1985 р.) — 0,069 мг/добу, селендефіцитними районами Китаю (0,0088-0,017 мг/добу), та нижче, ніж в Італії (0,141 мг/добу), Венесуелі (0,335 мг/добу). Таким чином, Дніпропетровську область можна віднести до територій з середнім рівнем добового вживання мікроелемента селену.
Стосовно інших мікроелементів, слід зазначити, що з добовими харчовими раціонами до організму мешканців Дніпропетровської області надходять, в середньому, мідь, свинець та кадмій у кількості, що відповідає рекомендаціям ФАО/ВООЗ, середній рівень надходження цинку у 1,1-1,5 разів нижче добової потреби в даному мікроелементі.
Мешканці індустріальних міст отримують з харчовими раціонами селен, згідно результатів їх лабораторного дослідження (табл. 3), у кількості 0,108±0,002 мг/добу, що на 8,3% менше (р
Результати досліджень харчових раціонів лабораторним та розрахунковим методами не виявили суттєвих відмінностей у концентраціях селену, що дає можливість використовувати більш доступні розрахункові методи для скринінгового обстеження широких мас населення.
Таблиця 3
Порівняльна оцінка вмісту мікроелементів у харчових раціонах Дніпропетровської області (M ±m)
Територія спостереження
Метод дослідження
Мікроелементи
селен
мідь
цинк
свинець
кадмій
Промислові міста
лабораторний
0,108±
0,002
2,04±
0,07
10,08±
0,38
0,027±
0,002
0,203±
0,009
розрахунковий
0,110±
0,001
1,88±
0,04
10,55±
0,16
0,0181±
0,0003
0,142±
0,002
Контрольне місто
лабораторний
0,117±
0,004
2,30±
0,11
10,44±
0,53
0,024±
0,002
0,167±
0,010
розрахунковий
0,114±
0,001
1,96±
0,04
10,90±
0,18
0,0171±
0,0003
0,139±
0,003
Добова потреба*
Допустиме добове навантаження*
0,05-0,2
2-5
12-15
0,07
0,26
Примітка.* Згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ.
Нами встановлено, що вміст селену в сироватці крові населення Дніпропетровської області, в середньому, становить 0,097±0,002 мг/л, що, згідно існуючої класифікації (Бакулин И.Г. и др., 2004), відповідає субоптимальному рівню забезпеченості. У 2% обстежених виявлено глибокий дефіцит селену (нижче 0,07 мг/л), у 42% населення забезпеченість цим мікроелементом знаходиться на рівні легкої форми недостатності (0,07-0,09 мг/л), 40% населення має субоптимальний (0,09-0,115 мг/л), і тільки 16% — оптимальний (0,115-0,130 мг/л) та вище оптимального (понад 0,130 мг/л) рівень селензабезпеченості.
Рівень забезпеченості селеном мешканців різних промислових територій області, встановлений в результаті проведених досліджень, коливається в межах 0,091±0,003 – 0,095±0,007 мг/л, що на 6,7-16,0% нижче у порівнянні з мешканцями контрольних територій – 0,102±0,003 – 0,110±0,004 мг/л (p
Таблиця 4
Статево-вікові відмінності у концентраціях мікроелементів в сироватці крові населення Дніпропетровської області (M ±m)
Стать
Вік
Мікроелементи, мг/л
селен
мідь
цинк
свинець
Кадмій
чоловіки
18-29
0,092±0,002
1,03±0,11
1,08±0,04
0,073±0,003
0,0062±0,0004
чоловіки
30-39
0,092±0,003
0,93±0,04
1,03±0,06
0,069±0,004
0,0060±0,0004
чоловіки
40-59
0,099±0,003
0,89±0,03
1,05±0,05
0,071±0,004
0,0063±0,0005
чоловіки
18-59
0,095±0,001
0,91±0,02
1,05±0,03
0,071±0,002
0,0062±0,0003
жінки
18-29
0,094±0,004
0,91±0,04
1,01±0,04
0,070±0,003
0,0068±0,0006
жінки
30-39
0,101±0,003
0,94±0,05
1,10±0,06
0,065±0,005
0,0053±0,0006
жінки
40-59
0,106±0,004
1,04±0,07
1,11±0,08
0,054±0,004
0,0051±0,0005
жінки
18-59
0,100±0,002
0,97±0,04
1,07±0,04
0,063±0,002
0,0058±0,0003
Незважаючи на достатній вміст селену в об’єктах навколишнього середовища та харчовому раціоні, рівень його внутрішнього вмісту, у переважній більшості, знаходиться на рівні різного ступеню дефіциту, що, в певній мірі, обумовлено доведеним в наших дослідженнях антагонізмом між селеном та свинцем (r=-0,60; p
Активність глутатіонпероксидази еритроцитів дорослого населення працездатного віку на території Дніпропетровської області, згідно результатів дослідження, в середньому, складає 6,40±0,07 млмоль/л за хв., що відповідає нормативним величинам та на 6% нижче оптимального показника, розрахованого для умов Дніпропетровської області. Активність ферменту прямо пропорційно корелює з вмістом селену у сироватці крові (r=0,30; р
В результаті проведеного математичного аналізу встановлено від’ємний кореляційний зв'язок між вмістом селену у підземній воді та смертністю населення, особливо у віці 30-39 років, від хвороб системи кровообігу (r=-0,57; р
Регресійний аналіз дозволив розрахувати «пороги» вмісту селену в об’єктах довкілля і організмі людини, при зниженні яких підвищується ймовірність захворюваності та смертності населення від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень вище умовної «норми» для Дніпропетровської області, що, в найбільшій мірі, виражено для цереброваскулярних захворювань, атеросклерозу, інфаркту міокарда та злоякісних новоутворень органів дихання. Порогові рівні вмісту селену для підземних вод становлять 0,0058 мг/л, для пшеничного борошна – 0,173 мг/кг, для харчових раціонів — 0,104 мг/добу, для сироватки крові – 0,089 мг/л. Розроблені моделі дали можливість, з певною мірою вірогідності, прогнозувати рівні захворюваності та смертності населення при тому чи іншому рівні селену в довкіллі та організмі людини. Розраховано відносний ризик збільшення показників захворюваності та смертності населення від хвороб системи кровообігу в цілому, та від окремих нозологічних форм (RR=1,8-3,0) вище умовної «норми» для Дніпропетровської області в разі дефіциту селену в об’єктах довкілля та організмі людини.
На основі проведених досліджень та аналізу даних літератури обґрунтовано комплекс заходів по нормалізації селенового статусу у населення індустріально розвинутих територій (схема 1).
продолжение
--PAGE_BREAK--