Реферат по предмету "Медицина"


Вікові аспекти імунологічної дизрегуляції при неповній глобальній ішемії мозку в самців щурів

--PAGE_BREAK--Інтенсивність флуоресценції катехоламінів у тимусі визначали за методом Фалька-Овмена в модифікації А.Ю.Буданцева (1978). У гомогенатах структурно-функціональних зон тимуса визначали вміст дієнових кон'югатів, малонового альдегіду (Магаляс В.М. та ін., 2001), активність супероксид­дисмутази (Fried R. , 1975; Nashikimi N. et al., 1972), каталази (Королюк М.А. и др., 1988), глутатіонпероксидази (Мещишен И.Ф., 1991).
Результати досліджень оброблено на IBM-сумісному персональному комп’ютері з використанням пакета прикладних і статистичних програм VIDAS 2.5 (Kontron Electronik, Німеччина) та EXCEL із пакета MS Office 2000 (Microsoft Corp., США) і проаналізовано з використанням критерію Стьюдента. Статистично вірогідними вважали зміни при Р £ 0,05.
Результати досліджень та їх обговорення. Для розуміння патогенезу імунологічних порушень за умов ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку важливим є вивчення змін, що виникають при цьому в імунній системі, зокрема, у центральному її органі — вилочковій залозі.
Згідно з нашими дослідженнями, у субкапсулярній та глибокій кірковій зонах тимуса одномісячних тварин неповна глобальна ішемія головного мозку підвищила сумарну щільність незмінених і деструктивних тимоцитів. У даних зонах залози тримісячних тварин за аналогічних умов сумарна щільність нормальних лімфоцитів зросла, а деструктивних – знизилася. Емоксипін у субкапсулярній зоні одномісячних щурів зменшував постішемічний приріст щільності нормальних та, особливо, деструктивних тимоцитів. Незважаючи на протилежне спрямування порушень щільності нормальних та деструктивних тимоцитів у цій зоні залози тримісячних щурів, емоксипін також частково нормалізував ці показники. У глибокій кірковій зоні тимуса одномісячних щурів препарат посилив вплив ішемії мозку на щільність нормальних тимоцитів, проте повністю нормалізував щільність деструктивних клітин, а в тримісячних – мав антиішемічний ефект, однак із деякими ознаками надлишковості дії.
Неповна глобальна ішемія головного мозку підвищила сумарну щільність незмінених тимоцитів у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса щурів обох вікових груп та знизила щільність деструктивних тимоцитів у тримісячних. Емоксипін в одномісячних щурів запобігав підвищенню сумарної щільності нормальних тимоцитів та знижував щільність деструктивних, незважаючи на відсутність постішемічних змін останнього показника, що, ймовірно, можна пов’язати з недостовірним його підвищенням під впливом ішемії. У даній зоні тимуса тримісячних щурів емоксипін частково нормалізував щільність нормальних тимоцитів та повністю – клітин з ознаками деструкції.
У мозковій зоні тимуса одномісячних щурів ішемія мозку знизила щільність незмінених та деструктивних клітин, а в тримісячних — підвищила щільність незмінених тимоцитів. Емоксипін не вплинув на ефекти ішемії мозку в одномісячних шурів, а в тримісячних — посилив ішемічний вплив на щільність нормальних тимоцитів та спричинив зростання щільності деструктивних клітин, незважаючи на відсутність постішемічних змін цього показника.
Враховуючи гетерогенність лімфоїдних клітин тимуса, ми дослідили вікові особливості впливу неповної глобальної ішемії головного мозку на розподіл різних класів тимоцитів у структурно-функціональних зонах залози, а також ефекти емоксипіну на виявлені постішемічні зміни (табл.1-2).
Таблиця 1 Структура лімфоїдної популяції в окремих зонах тимуса одномісячних щурів у контролі та після ішемії головного мозку (М±m)
Примітки: вірогідність змін щодо показників: * – у контрольних тварин; ^ – у тварин із неповною глобальною ішемією мозку; у чисельнику – питома щільність нормальних клітин, у знаменнику – клітин з ознаками деструкції (на 1 мм2 залози)
Аналізуючи сукупність змін структури лімфоїдної популяції тимуса після неповної глобальної ішемії мозку, можна зазначити, що в субкапсулярній, глибокій кірковій зоні тимуса тварин обох вікових груп та у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах одномісячних щурів має місце стабільне зростання щільності малих тимоцитів при одночасному зниженні тих чи інших класів менш зрілих клітин. У внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тримісячних щурів зростання щільності малих та середніх тимоцитів не супроводжувалося зниженням щільності інших форм, тобто, відбувся не перерозподіл, а абсолютне зростання зазначених класів тимоцитів.
  Таблиця 2 Структура лімфоїдної популяції в окремих зонах тимуса тримісячних щурів у контролі та після ішемії головного мозку (М±m)
Примітки: вірогідність змін щодо показників: * – у контрольних тварин; ^ – у тварин із неповною глобальною ішемією мозку; # — вікові відмінності у відповідних групах спостереження; у чисельнику – питома щільність нормальних клітин, у знаменнику – клітин з ознаками деструкції (на 1 мм2 залози)
Реакція на ішемію мозку була особливою в мозковій зоні тимуса тварин обох вікових груп – тут знизилася щільність малих тимоцитів при одночасному зростанні щільності середніх.
Привертає увагу вагоме зростання під впливом ішемії мозку щільності деструктивних середніх і малих та апоптотичних тимоцитів у субкапсулярній і глибокій кірковій зонах тимуса одномісячних щурів. Ішемія мозку суттєво знижує щільність деструктивних малих тимоцитів у мозковій зоні тимуса тварин обох вікових груп та апоптотичних клітин — у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах залози тримісячних щурів.
Що стосується впливів емоксипіну на зміни структури лімфоїдної популяції, препарат частково чи повністю протистояв наслідкам ішемії мозку в субкапсулярній, глибокій кірковій зонах та внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вікових груп і мозковій зоні залози тримісячних щурів. Разом із тим, у глибокій кірковій зоні тимуса три­мі­сячних щурів та в мозковій зоні залози одномісячних препарат мав поодинокі проішемічні ефекти.
Характеризуючи вплив неповної глобальної ішемії головного мозку на відсотковий роз­по­діл різних класів тимоцитів, можна виділити деякі закономірності. По-перше, у субкапсулярній, глибокій кірковій зонах тимуса тварин обох вікових груп та внутрішньо­часточ­кових периваскулярних просторах одномісячних щурів, за цих експериментальних умов, зменшився відсоток менш зрілих класів незмінених тимоцитів та зріс відсоток малих. Лише у внутрішньо­час­точ­кових периваскулярних просторах тимуса тримісячних щурів та мозковій зоні залози тварин обох вікових груп цей перерозподіл відбувся на користь середніх тимоцитів, а відсоток малих — не змінювався або знижувався. Можна думати, що зниження відсотка найбільш зрілих класів – малих тимоцитів — свідчить про посилення їх міграції за межі залози, адже саме через внутрішньо­час­точкові периваскулярні простори та мозкову зону після відбору, елімінації автоагресивних тимоцитів або повного їх антигензалежного дозрівання вони мігрують за межі залози (Харченко В.П. и др., 2000).
По-друге, у субкапсулярній і глибокій кірковій зонах тимуса одномісячних щурів неповна глобальна ішемія головного мозку частку деструктивних та апоптотичних тимоцитів підвищує, а в тримісячних – знижує.
Емоксипін у більшості випадків зменшував або усував вплив ішемії на відсотковий розподіл тимоцитів у субкапсулярній, глибокій кірковій зонах тимуса тварин обох вікових груп та мозковій зоні залози тримісячних щурів. Особливо вагомий корегувальний ефект препарат мав у глибокій кірковій зоні тварин обох вікових груп. У внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тварин обох вікових груп поруч із корегувальними мали місце нечисельні проішемічні ефекти препарату, а в медулярній зоні одномісячних щурів емоксипін не запобігав змінам, які спричиняє ішемія мозку.
Важливими показниками морфофункціонального стану будь-якої клітини є її морфометричні параметри. За результатами наших досліджень, неповна глобальна ішемія мозку в субкапсулярній зоні тимуса одномісячних щурів спричинила поодинокі зміни морфометричних показників лімфобластів, великих і середніх лімфоцитів, але найбільш суттєві зміни стосувалися малих нормальних та деструктивних тимоцитів. Емоксипін повністю або частково нормалізував більшість змінених ішемією параметрів, і, незважаючи на поодинокі випадки проішемічного впливу на показники стану лімфобластів, великих і середніх тимоцитів, корегувальні ефекти препарату значно домінували. У тримісячних щурів після неповної глобальної ішемії мозку мали місце зміни одного-двох із чотирьох досліджених морфометричних параметрів у популяції незмінених лімфобластів, великих, середніх і малих тимоцитів, деструктивних лімфобластів, великих і середніх лімфоцитів. Емоксипін також справляв хороший корегувальний ефект у класах великих, середніх та малих лімфоцитів як незмінених, так і деструктивних.
У глибокій кірковій зоні тимуса одномісячних щурів найвагоміших змін після неповної глобальної ішемії мозку зазнали морфометричні параметри незмінених та деструктивних середніх і малих тимоцитів, які емоксипін значною мірою нівелював або запобігав їх виникненню. У даній зоні залози тримісячних щурів на неповну глобальну ішемію мозку найбільшою кількістю змінених характеристик відреагували малі незмінені тимоцити, а емоксипін мав хороші корегувальні ефекти.
У внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тварин обох вікових груп суттєвих змін зазнали морфометричні параметри незмінених великих, середніх та малих лімфоцитів. Постішемічні порушення параметрів великих незмінених лімфоцитів в одномісячних щурів емоксипін нормалізував, а в тримісячних – збільшив їх кількість. Препарат також поглибив вплив ішемії на стан середніх і малих тимоцитів в одномісячних щурів, а в тримісячних щурів постішемічні зміни середніх та малих тимоцитів усував або частково нормалізував. Отже, у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса щурів досліджених вікових груп препарат мав протилежно спрямований вплив, що свідчить про яскраво виражені вікові особливості його дії.
Найбільш принципові вікові відмінності реагування морфометричних параметрів тимоцитів на ішемію мозку виявлено в мозковій зоні тимуса. Вони стосувалися всіх досліджених класів лімфоцитів, але найвагомішими були для малих — жодних морфометричних порушень у тримісячних щурів не виявлено, зате в одномісячних щурів змін зазнали всі досліджені параметри цих клітин. Суттєві відмінності виявлено в цій зоні і щодо ефектів емоксипіну.
Сукупний аналіз денситометричних характеристик тимоцитів дозволив встановити, що неповна глобальна ішемія мозку в більшості структурно-функціональних зон тимуса тварин обох вікових груп знижує оптичну щільність майже всіх форм лімфоцитів. Виняток становили субкапсулярна зона тимуса тримісячних і глибока кіркова зона одномісячних щурів, де виявлено зростання цього показника. Уведення емоксипіну запобігало впливам ішемії на денситометричні параметри тимоцитів або значно зменшувало їх у всіх досліджених зонах тимуса незалежно від вікової групи тварин. Лише в субкапсулярній зоні тримісячних щурів емоксипін мав проішемічний вплив.
Швидкість диференціювання та викиду лімфоцитів у периферичну кров за різних патологічних станів регулюється за участю біогенних амінів залози через модифікацію їх синтезу, секреції та інактивації (Стручко Г.Ю. и др., 2001). Тому цілком імовірно, що зміни структури лімфоїдної популяції тимуса та морфометричних показників тимоцитів після ішемічно-реперфузійного ушкодження головного мозку можна пов’язати з порушенням стану катехоламінвмісних утворень залози.
Як видно з таблиці 3, конститутивна інтенсивність флуоресценції катехоламінів переважала в тимусі тримісячних щурів. На шостий день постішемічного періоду інтенсивність флуоресценції катехоламінів знизилася в субкапсулярній, глибокій кірковій, премедулярній зонах тимуса одномісячних та в субкапсулярній, глибокій кірковій, премедулярній та медулярній зонах залози тримісячних щурів. Після ішемії мозку інтенсивність флуоресценції катехоламінів залишилася вищою в усіх досліджених зонах тимуса тримісячних щурів. Емоксипін позитивно вплинув на постішемічні порушення функції катехоламінвмісних структур тимуса тварин обох вікових груп (табл. 3).
    продолжение
--PAGE_BREAK--


Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.