Міністерствоохорони здоров’яУкраїни
Харківськийнаціональниймедичний університет
БлищавенкоЮлія Валеріївна
УДК 611.013.85
Ангіоархітектонікаплаценти людиниі структураплацентарногобар’єра в нормі
14.03.01 – нормальнаанатомія
Автореферат
дисертаціїна здобуттявченого ступеня
кандидатамедичних наук
Харків – 2008
/>Дисертацієює рукопис.
Робота виконанау Вищому державномунавчальномузакладі України«Українськамедична стоматологічнаакадемія» МОЗУкраїни.
Науковийкерівник:
доктор медичнихнаук, професорШерстюк ОлегОлексійович, Вищий державнийнавчальнийзаклад України«Українськамедична стоматологічнаакадемія» МОЗУкраїни, завідувачкафедри анатоміїлюдини.
Офіційніопоненти:
доктор медичнихнаук, професорЛупир ВікторМихайлович, Харківськийнаціональниймедичний університетМОЗ України, професор кафедрианатомії людини;
доктор медичнихнаук, професорТопоров ГеннадійМиколайович,Харківськамедична академіяпіслядипломноїосвіти МОЗУкраїни, професоркафедри ендоскопії, хірургії ітопографічноїанатомії.
Захист відбудеться11 вересня 2008 рокуо 1300 годині назасіданніспеціалізованоївченої радиД 64.600.03 при Харківськомунаціональномумедичномууніверситеті(61022, м. Харків, пр.Леніна, 4).
З дисертацієюможна ознайомитисьу бібліотеціХарківськогонаціональногомедичногоуніверситету(61022, м. Харків, пр.Леніна, 4).
Авторефератрозісланий«24» червня2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованоївченої ради,
кандидатмедичних наук, доцент О.Ю.Степаненко
Загальнахарактеристикароботи
Актуальністьтеми. Загальновідомо, що структурнаоснова взаємодійміж матір’юі плодом починаючиіз зиготивстановлюєтьсяв результатіскладних процесівклітинногодиференціювання, що приводитьдо дивергентногоформуваннявласне плодаі допоміжнихпровізорнихутворень, якінадалі формуютьорган консолідаціїміж ендометріємі плодом – плаценту(В.К. Лепахін,1982; С.А. Степановата співавт.,1991; Л.В. Федорова, О.П. Калашнікова,1986). При цьомупорушенняданого процесуможе відбутисяна будь-якійіз стадій підвпливом різноманітнихвнутрішніхі зовнішніхнесприятливихчинників, узв’язку з чимдеякі дослідникивважають заможливе виділятитак звані критичністадії, під часяких плід, щорозвивається, стає особливоуразливим.Очевидно, щоці порушенняне можуть невідбиватисяна структуріплаценти. Всясукупністьцих відхиленьвід нормальногоперебігу вагітностіі пологів становитьсферу перинатальноїпатології, длявстановленняпричини якоїдоводитьсяудаватися допатологоанатомічногодослідженняплаценти. Аледля того щобуспішно розпізнаватиморфологічніознаки тих чиінших змін іглибше розумітиїхню природу, необхіднірізностороннізнання проособливостібудови плаценти(разом з пупковимканатиком) внормі.
Як відомо, плацента разомз пупковимканатиком єструктурно-функціональноюінтеграцієюпозазародковихкровоноснихсудин, мезодермальнихсполучнотканиннихелементів іепітеліальнихоболонок. Уприродній форміфункціональнаспільністьцих тканиннихелементівпредставленаструктуроюхоріальнихворсинок, окремісукупностіяких відоміпід назвоюкотиледонів.Конкретнішіуявлення пробудову плацентиі пупковогоканатика базуютьсяпереважно нароботах дослідниківпопередніхпоколінь (восновному ХІХі ХХ сторіч), результатияких дотеперне зазналибудь-яких значнихзмін (О.І. Брусиловський,1991). Це пояснюєтьсятим, що основнаувага ученихостаннім часомзосередженана тих структурахплаценти, якібезпосередньоберуть участьв обміннихпроцесах міжматеринськоюкров’ю і кров’юплода. До нихналежать термінальніворсинки плодовоїчастини плаценти, будова якиху найдрібнішихподробицяхзнайшла відображенняв численнихдослідженняхна мікроскопічномуі ультрамікроскопічномурівнях.
У зв’язкуз тим що структуриплацентибезпосередньоберуть участьв обміннихпроцесах міжматеринськоюкров’ю і кров’юплода, булазапропонованаконцепція протак званийплацентарнийбар’єр, тобтопро пошаровоорганізованийу складі термінальнихворсинок граничнотонкий тканиннийкомплекс, щовідокремлюєматеринськукров від кровіплода (О.І. Брусиловський,1991; В.М. Бобков,1979). Даний бар’єрвибірковопроникнийтільки длярідини і розчиненихв ній мілкодисперснихречовин, щоналежать допродуктівдвосторонніхобмінних процесів.У літературідостатньодетально описаниймеханізм, задопомогою якогоздійснюютьсяці процеси, хоча залишаєтьсяне зовсім зрозумілим, яким чиномвідбуваєтьсяв один і той жечас селективнеперенесеннячерез плацентарнийбар’єр екскреторнихпродуктів зкрові плодав організмматері і протилежнийтранспортпоживних речовинз крові матерідо плода. Разомз цим плацентарнийбар’єр розглядаєтьсяв аспекті з’ясуванняприроди імунноїтолерантностіорганізмуматері добатьківськихантигенівплода.
Але разомз цими, безумовно, важливимипроблемамипоза увагоюдослідниківзалишаютьсяпитання, якістосуютьсярозширенняі поглибленнянаших знаньпро принципиі способиморфологічноїупорядкованостіворсинковихутворень плодовоїчастини плаценти.Бракує такожповної об’єктивноїнаочності вописі просторовоїорганізаціїкровоносногорусла плацентилюдини, особливов тій його частині, яка стосуєтьсяпитань просинтопічнівідношенняокремих плацентарнихсудин з іншимитканиннимиструктурами.В доступнійлітературівідсутні відомостіпро природуі функціональнепризначенняу ворсинчастомухоріоні такоїречовини, якфібриноїд.
Викладеніположення сталидля нас обґрунтуваннямдля проведенняцілеспрямованихдосліджень, результатияких лягли воснову нашоїдисертації.
Зв’язокроботи з науковимипрограмами, планами, темами.
Дисертаційнедослідженняє фрагментомнауково-дослідноїроботи Вищогодержавногонавчальногозакладу України«Українськамедична стоматологічнаакадемія» МОЗУкраїни «Особливостігомеостазувнутрішньогосередовищаорганізму жінкиз гінекологічнимизахворюваннямиі вагітних закушерськоюі екстрагенітальноюпатологією, вплив методівїх консервативногоі оперативноголікування настан репродуктивногоздоров’я, перебігвагітності, пологів, післяродовогоперіоду, станплода і новонародженого»(номер державноїреєстрації0103U001314). Здобувачє безпосереднімвиконавцемнаукової роботипо даній темі.
Мета дослідження– одержатинаочне уявленняпро ангіоархітектонікупупковогоканатика іплаценти людиниі розкритипринцип структурноїорганізаціїїї ворсинчастогохоріона.
Завданнядослідження:
Дати макроскопічну і морфометричну характеристику пупкового канатика і плаценти людини.
Виявити особливості будови кровоносного русла пупкового канатика і плаценти.
Здійснити структурний аналіз ворсинкового відділу плаценти.
Встановити особливості кровообігу між плодом і плацентою.
Визначити особливості структурної організації плацентарного бар’єра.
Об’єкт дослідження– морфологічніаспекти ембріогенезулюдини.
Предметдослідження– будова плацентилюдини.
Методи дослідження– поліхромнаін’єкція кровоноснихсудин плацентисамотверднучоюпластмасоюі барвникамина желатиновійоснові з використаннямкислотноїкорозії м’якихтканин; тонкіепоксидні шліфиворсинковоїчастини плаценти; морфометричневивчення окремихланок магістральногокровоносногорусла плаценти; традиційнігістологічній імуногістохімічніметоди.
Питаннябіоетики. Проведенідослідженнявідповідаютьсучасним науковимстандартам, морально-етичнимнормам щодопринципівГельсінськоїдеклараціїправ людини, Конвенції СоюзуЄвропи відносноправ людиниі біомедицини, а також відповіднимзаконам Україниі етичногокодексу лікаря.
Науковановизна одержанихрезультатів.Уперше проведенаописова систематизаціяпупково-плацентарногокровоносногорусла людини.Наочно підтвердженанаявність вкровоносномуруслі плацентиартеріовенозниханастомозів, які локалізуютьсяу стволовихворсинкахгіллястогохоріона. Обґрунтованоположення, згідно з якимза рахунокданих анастомозівможе бутифункціональноздійсненешунтуюче перенесенняпевних об’ємівкрові з артеріальногорусла у венозне, минаючигемомікроциркуляторнерусло котиледонів.
Одержанінові факти, якісвідчать проте, що обмінніпроцеси у плацентіздійснюютьсяне тільки зарахунок термінальнихланок гемомікроциркуляторногорусла кінцевихворсинок, алей завдяки наявностіу стволовихворсинкахпристінногорозташуванняобмінних кровоноснихмікросудин, між тонкоюендотеліальноюстінкою якихі материнськоюкров’ю знаходитьсягранично тонкийшар тканиннихструктур, відповіднодо концепціїпро плацентарнийбар’єр.
Представленоабсолютно новетрактуванняфункціональногопризначенняу ворсинчастомухоріоні фібриноїду.Встановлено, що останнійздійснює локальнийадгезивнийзв’язок міжтісно дотичнимиміж собою вточкових місцяхстволовими, претермінальнимиі термінальнимиворсинкамив межах окремихкотиледоніві тим самимзапобігає їхзсуву у лакунарномупросторі базальноївідпадаючоїоболонки матки.
Практичнезначення одержанихрезультатів.Одержанірезультатидослідженнясуттєво розширюютьі поглиблюютьіснуючі знанняпро морфофункціональнубудову пупково-плацентарногокола кровообігуі можуть бутикорисними длярозширеннятеоретичнихможливостейдіагностичноїпрактикиперинатальноїпатології.
Разом з цимособливу цінністьвони мають длядослідженьпатологоанатомамиплаценти зметою з’ясуваннядійсних причинантенатальноїзагибелі плода, різних форманомалії плаценти, розладупупково-плацентарногокровообігу, а також запальнихі дистрофічнихпроцесів уплаценті. Уцьому значенніна особливуувагу заслуговуєнаше трактуванняфункціональногопризначенняу ворсинчастомухоріоні фібриноїду.
Особистийвнесок здобувача.Автором особистопроведенийаналіз літератури, визначена темаі завданнядослідження, зібранийморфологічнийматеріал іздійснена йогообробка. Самостійносформульованівисновки іпрактичнірекомендації, написані іоформлені усірозділи дисертації.В роботах, опублікованиху співавторстві, здобувачевіналежить аналізлітератури, набір секційногоі гістологічногоматеріалу ійого обробка, аналіз одержанихрезультатів.
Апробаціярезультатівдослідження.Основні результатибули повідомленій обговореніна науково-практичнійконференції«Сучасні методив дослідженніструктурноїорганізаціїорганів і тканин»(Судак, 2006) і наVІІІ міжнародномуконгресі патологівУкраїни «Сучасніпроблеми патологічноїанатомії»(Полтава, 2008).
Публікації.За темою дисертаціїопубліковано6 наукових праць(2 – без співавторів)у періодичнихвиданнях, внесенихдо перелікуВАКа Україниза фахом.
Структурай обсяг дисертації.Дисертаціявикладена на155 сторінкахдрукованоготексту. Роботаілюстрована39 рисунками і3 таблицями, які займають1 повну сторінку.Дисертаціяскладаєтьсязі вступу, аналітичногоогляду літератури, опису матеріаліві методівдослідження, двох розділіврезультатіввласних досліджень, аналізу йузагальненнярезультатівдослідженьі висновків.Список використаноїлітературискладаєтьсязі 137 найменувань,99 з яких – вітчизняній 38 – іноземні.
Основнийзміст роботи
Матеріалиі методи дослідження.Тотальні препаратиплаценти разомз пупковимканатиком, атакож їх окремічастини в межахкотиледоніводержані набазі Полтавськогоміського клінічногопологовогобудинку і пологовоговідділенняПолтавськоїцентральноїрайонної лікарніз дозволу головнихлікарів у рамкахдоговору проспівпрацю міжВДНЗУ «УМСА»і названимилікувальнимизакладами зурахуванняметичних ізаконодавчихнорм і вимогпри виконаннінауковихморфологічнихдосліджень.
Названіпрепарати булиодержані прифізіологічнихпологах родільу віці від 19 до34 років у строк38–40 тижнів гестації.
Всі тотальніпрепаратиплаценти піддавализагальномуанатомічномудослідженню, при якому визначали: форму, розміриі ступіньексцентричностікореня пупковогоканатика. Найбільштипові формиплацентидокументувалишляхом фотографуванняцифровою фотокамерою.
Після цьогобуло відібрано10 найбільш ціліснихпо збереженнюплацент з пупковимканатиком, яківикористовувалидля наливкикровоноснихсудин самотверднучоюпластмасою.Вибірковічастини плаценти, висічені вмежах окремихкотиледонівпроміжногоположення (міжцентром плацентиі її краєм), використовувалидля проведеннямікроскопічнихдосліджень.
Для поліхромноїін’єкціївикористовувалисамотверднучіпластмаси наакриловійоснові («Протакріл»), що застосовуютьсяв стоматологічнійпрактиці. Дляколірногодиференціюванняартерій і вензастосовувалипасту ампулкулькових ручоквідповідногокольору, якуу потрібнійкількостідодавали передвживанням підчас змішуванняпорошку з мономірноюрідиною.
Після корозіїпластмасовізліпки кровоноснихсудин пуповиниі всієї плацентилегко доступнідля прямоговізуальногоі метричногодослідження.Виключеннямє хоріальначастина плаценти, в якій окремічасткові асоціаціїпредставленігустими мережамикровоноснихсудин, що розгалужуються, перекриваючиполя одна одної, значною міроюутруднюютьїх диференційнийаналіз. У зв’язкуз цим довелосявдатися дорозчленовуванняїх шляхом відломуокремих частковихсукупностейв зоні стволовихгілок. Але передцією операцієютотальні препаратифотографувалив різних ракурсах: за допомогоюцифрової фотокамериу відображеномусвітлі і у світлі, що проходило, за допомогоюнегатоскопа.
Метричнідані середньогодіаметра пластмасовихзліпків кровоноснихсудин плацентидо рівня стволовихгілок частковихсукупностейодержані задопомогоюштангенциркуля.Статистичнийаналіз здійсненоз використаннямпрограми MicrosoftExcel.
Найбільшефективнимиметодамимікроскопічногодослідженняє, як відомо, напівтонкізрізи просоченихепоксидноюсмолою препаратів, підготовленихвідповіднодо вимог, щоставлятьсяв трансмісійнійелектронніймікроскопії.Однак вонимають одинсуттєвий недолік– техніка їхвиготовленняза допомогоюскляних ножіввкрай обмежуєоглядову площуоб’єкта, щовивчається.Зазвичай максимальнаплоща їх неперевищує 4х4мм. Незважаючина ті спробивирішення цьогозавдання, щоробилися багатьмадослідниками, яких-небудьефективнихспособів подоланнятехнічнихтруднощів уодержаннінапівтонкихзрізів великоїоглядовоїповерхні неіснує.
Вирішити цезавдання вдалосяспівробітникамкафедри анатоміїлюдини УМСАпід керівництвомпрофесора Ю.П.Костиленка, що було досягнутошляхом, якийдозволяє обійтисябез самої процедуриодержаннягістологічнихзрізів як таких.Вказаний методполягає вмодифікованійкомбінаціїметодів фіксаціїтканин і включенняїх в щільнийкомпаунд епоксидноїсмоли (відповіднодо вимог трансмісійноїелектронноїмікроскопії)з відомимитехнічнимиприйомамивиготовленняшліфів. Прицьому авторипокладалисяна добрий виявляючийефект епоксидноїсмоли при просоченнінею тканиннихструктур, узв’язку з чимдовелося виключитидодатковуфіксацію вчотириокисіосмію.
Відмивання, дегідратаціяз переходомв ацетон і подальшепросоченнятканин епоксидноюсмолою епон-812здійснювалиметодами підготовкизразків длятрансмісійноїелектронноїмікроскопії, але з подвійнимподовженнямчасу на кожномуетапі. Просоченіпрепаратипоміщали вчисту сумішепоксидноїсмоли. Для одержаннящільнішогокомпаунда донеї додавалидещо більшеречовини, щосприяє твердінню.Полімеризаціюпроводили вкюветах, що зарозміром відповідалирозміру препаратів.
Після полімеризаціїодержані блокирозрізали (одніу поперечномуперетині, аінші – у площиніматеринськоїповерхні)сепаровочнимстоматологічнимдиском на декількапластинокзавтовшкиприблизно 2 мм.Потім кожнуз них трохистоншувализ двох сторінна наждачномупапері, післячого піддавалиретельнійшліфовці іполіровці доодержаннярівної гладкоїповерхні. Одержанітаким чиномтканинні структурипрепаратустають доступнимидля гістологічногозабарвлення.Для цьоговикористовувалисвіжоприготовленийі відфільтрований0,1%-ний розчинтолуїдиновогосинього нафосфатномубуфері. Препаратививчали іфотографувалиу світловомумікроскопіпри різнихзбільшенняху світлі, щопроходило.
Додатководо цих методівв роботі використанітрадиційнігістологічніметоди зануреннявисіченихчастин пупковогоканатика іплаценти упарафіновіблоки і одержанняз них серійнихзрізів на мікротомів режимі подачіножа 10 мкм. Забарвлювалисерійні зрізигематоксилін-еозином, а також гематоксиліномВейгерта –пікрофуксиномза ван Гізон.
Разом з цимвикористанняможливостейімуногістохімічнихметодів дослідженняв нашій роботіобмежувалосьтільки необхідністючіткішоїідентифікаціїна гістологічнихзрізах кровоноснихсудин по міткахбазальноїмембрани їхендотелію, гістологічніпрепарати зацією методикоюодержані увідділі імуноморфологіїдіагностичногоцентру Дніпропетровськоїмедичної академії.
Результативласних дослідженьта їх обговорення.Згідно з нашимиданими, плаценталюдини присвоєчаснихпологах безяких-небудьвідміченихв анамнезісуттєвих відхиленьу період вагітностіза формою, розмірамита іншимиморфологічнимиособливостямиіндивідуальноваріює в межах, які, мабуть, єзмінними показникаминорми. До найбільшвираженихпроявів індивідуальноїморфологічноїваріативностіналежить місцез’єднання ніжкипупковогоканатика замніотичною(плодовою) поверхнеюплаценти. Зацією ознакоюсеред вивченихпрепаратіввиділяютьсяв основномудві форми –найбільштипова центрично-радіальнаформа і ексцентричнийтип, крайньоюформою якогоє крайове положенняніжки пупковогоканатика. Показано, що дана ексцентричністьзаповнюєтьсяза рахунокутвореннягілками кровоноснихсудин пупковогоканатикакільцеподібноїдуги в середньомуколі амніотичноїповерхні плаценти, за рахунок чогостає можливимрівномірнийперерозподілкрові середвсіх її відділів.Останні, згідноз даними літературиі результатомвласних досліджень, представленіу формі двохрівнів анатомічноїорганізаціїплаценти, дояких належатьплацентарнічастки та їхсубодиниці– котиледони.
Але які бплацента немала форми, здатні забезпечуватинормальнийрозвиток плодаі не впливатинегативно наперебіг вагітності, всі її складовічастини інтегрованів єдину функціональнусистему, структураякої цілкомзалежить відособливоїконструкціїкровоноснихсудин, що здійснюютьтранспортнийдвостороннійзв’язок серцево-судинноїсистеми плодаз плацентою.
При вивченніін’єкційно-корозійнихпрепаратіву процесі їхселективно-декомпозиційногопрепаруванняодержані результати, які наочнопоказують, щодоставка кровідо плацентиздійснюєтьсядвома пупковимиартеріями, які, як відомо, відходятьвід внутрішньоїклубової артерії, прямують допупковогокільця по внутрішнійповерхні передньоїстінки живота, а потім вступаютьу пупковийканатик, розташовуючисьв ньому нарівновіддаленійвідстані міжсобою і пупковоювеною такимчином, що центриїхніх поперечнихпрофілів знаходятьсяу верхівкахумовногорівносторонньоготрикутника.Така диспозиціязберігаєтьсяна всьому шляхуїх спіральногопроходженняв товщі пупковогоканатика.Встановлено, що за сумарнимметричнимпоказникомвнутрішньогодіаметра пупковіартерії переважаютьпупкову венуприблизно нај частину. Упершенаочно показано, що в місці з’єднанняпупковогоканатика замніотичноюповерхнеюплаценти міжпупковимиартеріямиутворюєтьсяанастомоз задопомогоюкороткої сполучноїсудини, вказівкапро який є тількив одному джерелілітератури(Ю.В. Гулькевич,1968).
Результатигістологічнихдосліджень, доповненівивченнямепоксиднихшліфів пупковогоканатика, іззабарвленнямметиленовимі толуїдиновимсинім, дозволилидійти висновку, що кровоноснімагістральнісудини пупковогоканатика забудовою стінкивідрізняютьсявід подібнихним за калібромартерій і венорганізмулюдини. Головноювідмінною рисоюпупкових судинє наявністьв них тількидвох оболонок– внутрішньоїі зовнішньої– і відсутністьміж ними внутрішньоїеластичноїмембрани. Внутрішняоболонка, природнопредставленаендотеліальнимшаром, тоді якнаші дані прогістологічнуприроду зовнішньоїоболонки розходятьсяз даними літератури, згідно з якимивона утворенатовстим циркулярнимнашаруваннямгладенькихм’язових клітин.Ми ж вважаємо, що для здійсненняданими кровоноснимисудинами транспортноїкомунікаційноїфункції немаєпотреби в наявностів них такогомогутньогоактивногоскоротливогомеханізму. Нанашу думку, регуляціякровотоку поцих судинахможе здійснюватисяза рахунокпасивної деформаціїїх стінок підвпливом змінногогемодинамічноготиску крові, що протікаєпо них. Подібнівластивості, як відомо, маєеластичнатканина, волокнаякої, згідноз нашими даними, уплетені вколагеновийостов середньоїоболонки пупковихкровоноснихсудин.
Але, виключаючимеханізм активноїскоротливоїрегуляціїпупкових кровоноснихсудин, ми повиннізамислитисянад питаннямщодо фізичноїприроди тихсил, які здійснюютьв них кровообіг.Це питання незалишене позаувагою в літературі, де наголошується, що у протіканнікрові по пупковійвені певну рольвідіграютьнегативнийтиск в груднійпорожнині йпульсаціяпупкових артерій, що оточуютьвену (В.А. Покровськийта співавт.,1983). Наголошується, що швидкістькровотоку упупкових судинахв другій половинівагітностізбільшується.
Ми не схильніцілком заперечувативказані чинникирегуляціїкровотоку упупковомуканатику. Протевважаємо, щоосновну рушійнусилу циркуляторногопроцесу у пупковихсудинах можнапояснити простішимі ефективнішиммеханізмомв самому організміплода. Слідзвернути увагуна те, що пупковавена, яка несезбагаченупоживнимиречовинамиі киснем кров, пройшовши черезпупкове кільце, ділиться надві гілки, одназ яких є притокоюворітної вени, а інша у виглядівенозної (Аранцієвої)протоки з’єднуєтьсяз нижньою порожнистоювеною, яка направляєвже змішанукров у правепередсердя.При цьому артеріальнакров пупковоївени не потрапляєв нижні відділипорожнистоївени, а прямуєу висхідномунапрямі у порожнинуправого передсердя.Враховуючите що у зв’язкуз малими розмірамиплода відстаньміж устямАранцієвоїпротоки і правимпередсердямнезначна, слідвважати, щорушійною силоюданого кардіострімкогоруху крові єскорочувальнадіяльністьпередсердя.При цьому активнийефект виникаєтільки у моментїх діастоли, коли в них виникаєнегативнийтиск.
Енергію дляруху крові попупкових артеріяхдо плацентидодають ритмічніскороченняшлуночківсерця, які присистолі нагнітаютькров черезаорту у відцентровомунапрямі. Враховуючисказане, пупковісудини повиннізазнаватихвильову пульсаціюзі зрушеннямпо фазі міжпупковою веноюі артеріями, відповідаючидіастолі передсердяі систолі шлуночківсерця плода.Для частковогогасіння цієїпульсової хвиліу пупковихсудинах цілкомдостатня наявністьв них еластичноїтканини.
Додатковимпідтвердженнямсказаногоможуть бутидані про часпочатку фізіологічноїдіяльностісерця у зародкалюдини. Як відомо, серце починаєскорочуватисявже наприкінці3-го тижнявнутрішньоутробногорозвитку, щоспівпадає зістадією замінижовтковогоживлення іжовтковогокровообігузародка плацентарнимкровообігомпо пупковихсудинах.
Вказувалосьна те, що кровоноснісудини пупковогоканатика, маючиз ним спіральнуорієнтацію, на кожномувідрізку свогошляху знаходятьсяміж собою нарівновіддаленійвідстані. Позасумнівом, цестає можливимзавдяки тому, що вони знаходятьсяв оточенніособливоїдраглистоїречовини однорідноїгелеподібноїконсистенції, яка, проте, неє безструктурною, бо належитьдо різновидусполучноїтканини, щоскладається, як відомо, зклітин (фібробластів)і міжклітинноїречовини. Останняскладаєтьсяз тонких колагеновихволокон, якістворюютьвласне внутрішнюстрому пупковогоканатика, іаморфної речовини, що являє собоюскладну композиціюглікозаміногліканівз білками, здатнув широких межахзв’язувативоду і звільнятиїї, що само пособі може приводитидо зміни товщинипупковогоканатика. Але, згідно з нашимиданими, формупупковогоканатика іособливо допустимімежі його змінивизначає нетільки драглистаречовина, алеі наявністьу пупковомуканатику оформленоїв окремі структуриеластичноїтканини. До неїзараховують: окремий подовжнійеластичнийтяж, який проходитьу пупковомуканатику покрутій спіралідотично доамніотичноїоболонки, атакож шар еластичнихволокон, щостановитьбазальну частинуїї власноїпластинки.
Відмічалось, що перед входомпупкових артерійдо плацентиміж ними утворюєтьсяанастомоз задопомогоюкороткої сполучноїгілки. У літературівисловлюєтьсяприпущення, що завдяки йомувирівнюєтьсяпостачаннякров’ю відділівплаценти, дояких прямуютьгілки пупковихсудин (В.О. Покровський, Ю.І. Новіков,1983). Погоджуючисьз цим, ми, проте, вважаємо, щоосновна рольанастомозуполягає упідсумовуваннітиску кровідвох артерійдля підвищеннятиску в гілках, в яких, по законахгідродинаміки, він піддаєтьсяредукційномузниженню. Паралельноз цим стає можливимрівномірнийрозподіл кровіпо всьомуартеріальномуруслі плаценти.
В наочнійформі зареєстровано, що перша генераціямагістральнихартерій плацентивиникає в результатівідгалуженняїх від місцяанастомозуванняпупкових артерій.При цьому усередненийдіаметр внутрішньогопросвіту кожноїз гілок, щоутворюються, приблизно нај менше такогоодної з пупковихартерій. Якщоврахувати, щоїх утворюєтьсядекілька (близькошести), то сумарнаплоща їх поперечногоперетину будебільше такоїдвох пупковихартерій, щонеминуче зумовитьвідповіднезниження тискукровотоку ійого швидкостів решті артеріальногорусла плаценти.
Дані плацентарніартерії першоїгенерації(плацентарніартерії першогопорядку) у подальшомушляху свогопроходженнязнаходятьсятериторіальнороз’єднанимиз рівнозначнимиз ними (за рівнемрозгалуження)гілками пупковоївени. Іншимисловами, міжшляхами їхпроходження(від ніжки пупковогоканатика допериферичногокола плаценти)не додержуєтьсястрогої територіальноївідповідності.Але в цьомуможна відмітитизакономірність, яка полягаєв тому, що венознісудини переважнопролягаютьприблизно посередині амніотичноїповерхні плацентарнихчасток, тодіяк подібні нимартерії виявляютьсязміщеними доїх бічної зони, перехреснопереходячина територіюсуміжних часток.У зв’язку зцією особливістюі відсутністюв літературікласифікаціїплацентарнихсудин ми пропонуємовиділяти їхпід назвоюцентрально-частковихвен і перехресно-частковихартерій.
Подальшийрозгляд артеріальногорусла плацентидозволяє дійтивисновку, щовоно є системою, яка поступовогілкуєтьсяв радіальномунапрямі (прицентрично-радіальнійформі плаценти), в якій гілки, що утворюютьсяна кожномурівні, переходятьу перехресномунапрямі натериторіюсуміжних плацентарнихчасток. З цьоговиходить, щодоставка кровівід плода доплаценти анатомічновтілена вмагістральнійкомунікації, в якій кожнаокремо взятаперехресно-частковаартерія в змозізабезпечуватикров’ю не якусьанатомічноізольованучастину плаценти, а багато віддалениходна від одноїїї ділянок.Тому слід вважати, що ураженняоднієї з цихартерій призведедо мозаїчногоза формою розладуфункції плацентита її ушкодження, що спостерігаєтьсяу випадкахтромбозу іемболії плацентарнихсудин, а такожпри інфарктах.
Зовсім іншукартину слідочікувати притих самих формахрозладів увенозному русліплаценти узв’язку з тим, що кожнацентрально-частковавена, яка направляєкров у пупковувену, окремовідводить їїпо магістральномушляху тількивід одної окремоїчастки плаценти, яка при наявностітромбозу іемболії опинитьсяв несприятливихумовах. Але прицьому слідвраховувати, що плацентарніпритоки пупковоївени здійснюютьчерез неї доставкупоживних речовиндо плода. Томуураження плацентарнихвен становитьособливу небезпекудля плода.
На нашу думку, викладеніміркуваннякорисно враховуватипри патологоанатомічномудослідженніплаценти придиференціюваннірізних формплацентарноїнедостатності.
У подальшомудослідженнівстановлено, що ті та іншівказані магістральнісудини, а такожїхні гілки(другого рівнягенерації)розташовуютьсяв товщі позазародковоїволокнистоїсполучноїтканини хоріальноїпластинки, щоявляє собоюсамий поверхневийшар плаценти, покритий зплодової поверхніамніотичнимепітелієм. Посуті, йдетьсяпро власнуамніотичнуоболонку, щоє продовженнямтакої ж пупковогоканатика, якаскладається, як відомо, звласне сполучнотканинноїпластинки (назразок будь-якоїслизової оболонки)і покриваючогоїї шару епітелію.Згідно з нашимиданими, амніотичнаоболонка припереході зпупковогоканатика уплодову поверхнюплаценти, щопотовщуєтьсяза рахуноквласної пластинки,і є практичновсією товщеюхоріальноїпластинкиплаценти. Такимчином, її основнімагістральнікровоноснісудини закладенів товщі власноїпластинкиамніотичноїоболонки і томуопиняютьсяу поверхневомуположенніплодової частиниплаценти, випинаючисьна ній у виглядірадіально-розпростертихджгутоподібнихтяжів, які допериферіїпоступовостоншуються, втрачаючисьв її товщі.
Ті кровоноснісудини плаценти, про які йдеться, за гістологічноюбудовою своєїстінки нічимсуттєвим невідрізняютьсявід пупковихсудин, тобтоналежать більшоюмірою до судинеластичноготипу.
У своємупоступальномугалуженні данімагістральнісудини у виглядігілок меншогокалібру продовжуютьсяв трабекулярнівідгалуженняхоріальноїпластинки, яківідомі підназвою якірнихворсин. Гістологічнабудова останніхсуттєво невідрізняєтьсявід хоріальноїпластинки. Засвоєю суттювони є компактнорозгалуженоючастиною амніотичноїоболонки, алетільки по всійсвоїй звивистійповерхні, щоконтактує зматеринськоюкров’ю, вонипокриті безперервнимшаром синцитіотрофобластаі шаром фібриноїду.Центральнимиструктурамиякірних ворсинє зазвичай двікровоноснісудини, одназ яких є артеріальною, а інша – венозною.Але іноді вмежах сполучнотканинноїсерцевиниякірної ворсиниможна зустрітибільше двохсудин приблизнооднаковогокалібру. Мабуть, такі випадкипояснюютьсязвивистим ходомкровоноснихсудин, що потрапляютьна гістологічнийзріз в декількохмісцях їх вигинів.Згідно з нашимиданими, ці судининалежать дотермінальнихгілок в магістральномувідділі плацентарногокровоносногорусла і є в тойже час початковимсегментом уформуваннірозгалуженоїкровоносноїмережі власневорсинчастогохоріона, початковимиструктурамиякого, на нашудумку, слідвважати стволовіворсинки. Узв’язку з цимкровоноснісудини якірнихворсин ми виділяємопід назвоюворітно-часточкових.
При вивченніін’єкційно-корозійнихпрепаратіввізуальновстановлено, що ворітно-часточковіартерія і венавіддають дрібнішігілки, між якимиутворюютьсяартеріовенозніанастомози.Факт їх реальноїнаявностіпідтверджуютьрезультатиін’єкції пластмаси«Протакріл», що проводитьсячерез канюльованіпупкові артерії, коли ін’єкційнамаса заповнюєне тільки артеріїплаценти, алей її вени, витікаючипри цьому черезпупкову вену.Уперше виявившидане явище, мивіднеслисядо нього з деякоючастиною недовіри, що спонукалонас до проведенняцілеспрямованогопошуку в літературі.В результатівиявилось, щопершовідкривачемартеріовенозниханастомозіву плаценті єС.І. Зубалова, яка в 1963 р. встановила, що в стволовихворсинкахплаценти іззакономірноюпостійністюзустрічаютьсядані шунтуючішляхи кровотоку.Це стало наморієнтиромв їх пошуку насерійнихгістологічнихзрізах, бо результатипо ін’єкційно-корозійнихпрепаратахне були достатнімидля визначенняїх точногорозташуванняу плаценті.Зрештою намвдалося підтвердитидостовірністьцього факту.Дійсно, на подовжніхзрізах стволовихворсинок мимали можливістьдостатньо частовізуалізуватинаявністьспівустя міждрібними артеріальноюі венозноюсудинами, якіпроходять восьовому напряміу сполучнотканиннійсерцевиністволовоїворсинки. Навідміну відбільших судин, які передуютьїм, в їхніх стінкахвиразно виявляютьсягладкі м’язовіклітини, якіу вені представленіодним шаром, а в артерії –двома шарами.Але в ділянціспівустяспостерігаєтьсядекілька збільшенациркулярнаконцентраціяїх у вигляділокальнихсфінктерів, на що наголошуєтьсятакож у вказанійроботі. Даніфакти є цілкомпереконливимидля того, щобзробити висновокпро те, що нарівні стволовихворсинок міжартеріальнимі венознимвідділами уплаценті морфологічнопередбаченішляхи прямогошунтуючогокровотоку.Видно, за рахунокстволовихартеріовенозниханастомозівможливо перенесенняпевних об’ємівкрові з артеріальногорусла у венозне, минуючигемомікроциркуляторнерусло котиледонів, бо кожна стволоваворсинка єініціальноюструктуроюдля відповідноїсукупностітермінальнихворсинок окремогокотиледона, тобто венознакров плода можебезпосередньопотраплятив артеріальнукров по притокахіз пупковоївени. Зрозуміло, що цей процесв нормі обмеженийдопустимоюфункціональноюнеобхідністю, зумовленоюзмінними місцевимивзаємодіямиміж організмомматері і плода.
У контекстіобговорюваноїпроблемипредставляютьінтерес одержанінами дані, згідноз якими обмінніпроцеси міжматеринськоюкров’ю і кров’юплода здійснюютьсяне тільки всамому термінальномувідділі ворсинчастогохоріона плаценти, тобто в термінальнихворсинках, алей в зоні стволовихворсинок. Проце свідчитьтой факт, щогілочки пупковоївени, описанівище, є джереламиутвореннямікросудинкапілярноготипу (посткапілярів), які, займаючикрайове пристінковеположення, знаходятьсяу поглибленняхбез’ядерноїзони синцитіотрофобласта.У даних мікрозонахматеринськакров виявляєтьсявідокремленоювід крові плодаякнайтоншимшаром тканиннихструктур, пошароверозташуванняяких в точностівідповідаєконцепції проплацентарнийбар’єр, якийвключає: тонкийшар цитоплазмисинцитіотрофобласта; базальну мембрануостаннього; якнайтоншийпрошарок рихлоїволокнистоїтканини у виглядіінтерстиціальногозазору міжпопереднімшаром і наступним; базальну мембранупосткапілярноївенули та їїтонке ендотеліальневистилання.Не варто доводити, що сумарнатовщина вказанихструктур цілкомпереборна длявибірної дифузіїнеобхіднихпоживних речовинз плазми кровіматері у плазмупосткапілярноївенули стволовоїворсинки.Встановлено, що остання єпритокою стволовоїгілочки пупковоївени, але, нажаль, залишилосянез’ясованим, чи є її зв’язокз відповідноюартеріальноюмікросудиноюпрекапілярноготипу, яка повиннаби відходитивід артеріїстволовоїворсинки. Основніположеннясучасноїмікроангіологіїдають підставипостулюватитакий зв’язок.Якщо це так, тоу стволовихворсинках окрімартеріовенозниханастомозівмають місцемікросудиннішляхи переважногокровотоку, тобто так званінапівшунти.
Враховуючисказане, можназробити висновок, що навіть придифузній ішеміїплаценти, зумовленійнедостатністюобмінних процесівна рівні термінальнихворсинок врезультатірозслабленнясфінктерівстволовихартеріовенозниханастомозів, плацента всеж таки має додатковийрезервниймеханізм, здатнийна мінімальномурівні підтримуватитрофіку плода, що розвивається, за рахунокнаявностіобмінних проміжнихланок кровоносногорусла у стволовихворсинках. Заданими літератури, порушені намипитання щодоструктурно-функціональногозабезпеченнярозвитку плода, здійснюваногоу плаценті, вивчені недостатньо.У нашій роботіми тільки вказуємона окремі ланки, які здатнівизначити шляхидля більшцілеспрямованогоїх вирішення.
Отже, представленеузагальненняодержаних данихми закінчилитим рівнем вструктурнійорганізаціїплаценти, якимпочинаєтьсянайбільш суттєваі складна забудовою їїчастина, щоскладаєтьсяз численних, але не такихвже різноманітнихструктур, якможе показатисяпри першомузнайомствіз нею за допомогоюморфологічнихметодів дослідження.З позиціїдекомпозиційногоаналізу, згідноз нашими даними, в цьому відділіплаценти виділяютьсятри рівні структур, що гілкуються: стволові, претермінальніі термінальніворсинки, осьовимиелементамив яких є двікровоносніобмінні мікросудини, одна з яких єтермінальнимпродовженням, що об’єдналисяу плацентарнійніжці пупковогоканатика, пупковихартерій, а інша– ініціальнимвитоком пупковоївени. Встановлено, що в самомуапікальномувідділі термінальнихворсинок вониз’єднуютьсяміж собою, тимсамим замикаючипупково-плацентарнеколо кровообігу, з чого зі всієюочевидністювитікає, щокров по ньомуциркулює зартеріальноїу венозну ланкуу протилежномутоку кровінапрямі, томущо у ворсинкахвони маютьшпилькоподібнуформу. Ми вважаємо, що рушійноюсилою цієїциркуляціїє, з одного боку, ефект скоротливоїроботи передсердяу фазі діастоли, що присмоктує, а з іншого –пульсовийпоштовх шлуночківсерця плода.Зрозуміло, щоциркуляціяв них можливау тому випадку, коли сфінктеристволовихартеріовенозниханастомозівбудуть знаходитисяв скороченомустані.
Залишилосяв стороні щеодне питання, яке, на нашудумку, заслуговуєна окремийрозгляд. Воностосуєтьсяз’ясуванняформи анатомічноїупорядкованостівсієї масиворсинковихутворень плодовоїчастини плацентив єдиний орган.З суто морфологічноїточки зору, яквказувалосявище, в ньомуможна виділитиелементарніструктури увигляді ворсинок(якірних, стволових, претермінальнихі термінальних), а також їхнігрупові асоціації.До них належатьплацентарнічасточки (котиледони)і частки. Прицьому об’єднуючимиутвореннямикотиледонівє стволовіворсинки, тодіяк плацентарнічастки належатьокремим якірнимворсинам, якіпов’язані іззагальною длявсієї плацентихоріальноюпластинкою.Дане питаннястосуєтьсяпроблеми принципівієрархічноїорганізаціїбіологічнихоб’єктів, основоюякої є концепціяпро структурно-функціональніодиниці. Окремопід структурно-функціональноюодиницею розумієтьсяспецифічнимчином організованийв тривимірномупросторі мінімальнийкомплексрізнохарактернихгістологічнихструктур, щоконструктивновтілює в собіфункцію даногооргана (Я.Л.Караганов, В.В.Бабанін, 1977; Ю.П.Костиленкота співавт.,1991). Стосовноплаценти данеуявленнявідповідатиметому рівнюорганізаціїв ній, який прийнятоназивати котиледоном, котрий об’єднуєпевну безлічелементарнихструктур і маєвідносну автономіюрегуляціїобмінних процесівміж кров’юплода і матері.Крім того, слідвраховувати, що даний комплексворсинковихструктур займаємежі однієїлакуни базальноївідпадаючоїоболонки, вякій ворсинкиомиваютьсяциркулюючоюматеринськоюкров’ю. У зв’язкуз цим вивченняструктурнихі функціональнихаспектів плацентилюдини можнаобмежити дослідженнямокремих котиледонів.
Але виникаєпитання, чиіснує якасьпевна формаупорядкованостітермінальнихворсинок вмежах кровоносноїлакуни, бо набудь-якомугістологічномузрізі вонивиглядаютьяк хаотичнорозташованідискретніструктури, якіздаються незв’язанимиміж собою. Заданими літератури, дане питаннядавно викликалоінтерес дослідників, що привелодеяких авторівдо уявленняпро наявністьпрямих анастомозівміж термінальнимиворсинками(А. Хем, Д.Кормак, 1983). І дляцього, дійсно,є підстави, бопри ретельномувивченні серійнихгістологічнихзрізів нерідкозустрічаютьсяокремі місця, де цей зв’язокздається очевидним.Проте нам вдалосявстановити, що насправдііснує не прямезлиття абовзаємний перехідоднієї термінальноїворсинки віншу, а тісністики, зв’язокв зоні якихзміцнюєтьсяза допомогоюфібриноїду.Встановившицей факт, мипо-новому підійшлидо оцінки цієїдобре відомої, але загадковоїречовини, томущо в даний часне відомо їїпевне функціональнепризначення.Виключеннямможуть вважатисяміркуванняА. Хема і Д. Кормака, згідно з якимифібриноїдрозглядаєтьсяв аспекті проблемипро імуннутолерантністьматеринськогоорганізму добатьківськихантигенівплода. Авторипишуть, що уфібриноїдімістятьсяпротеоглікани, які сульфатуються, з чого припускають, що шар, якиймістить сульфати, повинен матинегативнийзаряд і томувідштовхуватиматеринськілімфоцити, оскільки клітиннімембрани тежмають негативнийповерхневийзаряд. При цьомуможна обґрунтувати: якщо це так, тояким чиномфібриноїд можеутримуватисяна клітинніймембранісинцитіотрофобласта? Крім того, подібнаточка зору непереконливаще і тому, щодалеко не всяповерхняворсинчастогохоріона вкритафібриноїдом; переважна заплощею поверхнясинцитіотрофобластапозбавленафібриноїдногопокриття і, отже, доступнаконтакту зформенимиелементамиматеринськоїкрові. Інакшеобмінні процесиміж нею і кров’юплода були бнеможливі. Томузбільшеннякількостіфібриноїдуможе вважатисянадійною ознакоювстановленняплацентарноїнедостатностіпри патологоанатомічнихдослідженнях.
Логічновиникає питання: чим відрізняютьсяті зони плацентарнихворсинок, деспостерігаєтьсявідкладенняфібриноїду,і ті, де цихвідкладеньнемає? Встановлено, що при нормальномуперебігу вагітностіі своєчаснихпологах, тобтов нормі, фібриноїдзнаходитьсяна поверхніякірних ворсині в місцях, детісно стикаютьсяміж собою стволові, претермінальніі термінальніворсинки. Зарахунок цьогов межах кожногокотиледонаформуєтьсяконсолідованагубчаста структура, яка по периферіїзміцнюєтьсязв’язком зсептами базальноївідпадаючоїоболонки матки.Все це, узятев цілому, перетворюєлакунарнийпростір нащільоподібнийрозгалуженийлабіринт, вякому циркулюєматеринськакров за умов, що запобігаютьбудь-яким зсувамтермінальнихворсинок.
Висновки
Завдякивикористаннюефективноїза результативністюкомбінаціїморфологічнихметодів і їхмодифікаціїуперше наведенідані, які нетільки доповнюютьвідомі факти, але й більшглибоко розкриваютьпринциповізакономірностібудови пупковогоканатика іплаценти людини.Особлива увагаприділена описуконструкціїкровоносногорусла плацентиі структурномуаналізу ворсинчастогохоріона. Крімтого, наведенідані, які розширюютьнаші уявленняпро плацентарнийбар’єр. Пріоритетнимв роботі є висунутенами уявленняпро функціональнепризначенняу ворсинчастомухоріоні гомогенноїречовини, відомоїяк фібриноїд.
1. Серед вивченихпрепаратівплаценти виділяєтьсяв основномудві її форми– найбільштипова центрично-радіальнаі ексцентрична, крайнім виразомякої є крайовеположення ніжкипупковогоканатика. Данаексцентричністьзаповнюєтьсяза рахунокутвореннягілками пупковихкровоноснихсудин розімкненоїкільцеподібноїдуги в середньомуколі амніотичноїповерхні плаценти, внаслідок чогостає можливимрівномірнийрозподіл кровів радіальномунапрямі.
2. Пупковіартерії, щодоставляютьвенозну кровдо плаценти, розташовуютьсяу пупковомуканатику нарівновіддаленійвідстані міжсобою і пупковоювеною такимчином, що їхцентри знаходятьсяу верхівкахрівносторонньоготрикутника.
У місці з’єднанняпупковогоканатика замніотичноюповерхнеюплаценти міжпупковимиартеріямиутворюєтьсяанастомоз задопомогоюкороткої сполучноїгілки, завдякиякому здійснюєтьсяпідсумовуваннятиску кровідвох артерійі вирівнюванняйого в місцяхвідгалуженняперших плацентарнихнепарних гілок.
3. Дані плацентарніартерії першоїгенерації пошляху свогопроходженняв радіальномунапрямі допериферичногокраю плацентизнаходятьсятериторіальнороз’єднанимиз рівнозначнимиз ними за рівнемпритокамипупкової вени.При цьому венознісудини пролягаютьприблизно посередині амніотичноїповерхні плацентарнихчасток, тодіяк подібні нимартерії зміщенідо їх бічноїзони, перехреснопереходячина територіюсуміжних часток.У зв’язку звідсутністюв літературікласифікаціїплацентарнихсудин ми виділяємоїх під назвоюцентрально-частковихвен і перехресно-частковихартерій.
4. У своємупоступальномугалуженніцентрально-частковівени і перехресно-частковіартерії продовжуютьсяу вигляді гілокменшого калібрув трабекулярнівідгалуженняхоріальноїпластинки, відомі підназвою якірнихворсин. Ці гілкиналежать дотермінальнихвідділів умагістральнійланці плацентарногокровоносногорусла і є в тойже час початковимсегментом уформуваннірозгалуженоїкровоносноїмережі власневорсинчастогохоріона, початковимиструктурамиякого слідвважати стволовіворсинки, щоутворюютьсяв результатігалуженняякірних ворсин.У зв’язку з цимкровоноснісудини останніхми виділяємопід назвоюворітно-часточковихартерій і вен.
5. Ворітно-часточковіартерія і венає ініціаторамив утвореннінайдрібнішихгілок, передуючихформуваннюгемомікроциркуляторногорусла, які пролягаютьв осьовомунапрямі усполучнотканиннійсерцевиністволовихворсинок, узв’язку з чимїх правомірноназивати стволовимикровоноснимисудинами плаценти, підкреслюючицим їхнє особливезначення врегуляціїрозподілукровотоку середворсинок окремихкотиледонів.
6. Встановлено, що між парнорозташованимиу стволовихворсинкахартеріальноюі венозноюсудинами утворюєтьсяанастомоз знаявністю внім гладком’язовогосфінктера, придилатації якогоздійснюєтьсяшунтуючий потіккрові з артеріальногорусла плацентиу венозне, минуючиобмінні кровоноснімікросудинипретермінальнихі термінальнихворсинок.
Разом з цимдо утворенняартеріовенозногоанастомозувони є джереломутвореннятонкостіннихмікросудинкапілярноготипу (посткапілярів), які, займаючикрайове пристінковеположеннястволовоїворсинки, знаходятьсяу поглибленняхбез’ядернихзон стоншеногосинцитіотрофобласта, що додає їмможливістьбрати участьв обміннихпроцесах міжкров’ю матеріі плода.
7. В межах окремихкотиледонівміж стволовими, претермінальнимиі термінальнимиворсинкамиє повсюднийадгезивнийзв’язок, щоздійснюєтьсяза допомогоювставних відкладеньфібриноїду, які виконуютьроль фіксуючогозміцнення міжними. На рештіпротягу зовнішньоїповерхні ворсиноксинцитіотрофобластповністю вільнийвід фібриноїдногопокриття, щоробить йогодоступним дляобмінних процесівміж кров’юматері і плода.
Список робіт, опублікованихза темою дисертації
Шерстюк О.О. Современные представления о морфологии плаценты и плацентарном барьере / О.О. Шерстюк, Ю.В. Блищавенко, Т.Ф. Дейнега, В.О. Рогуля // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2004. – Т. 4, вип. 1 (7). – С. 100–103. (Здобувачем проведено пошук та огляд літератури).
Шерстюк О.О. Макромикроскопическая анатомия кровеносных сосудов плодной поверхности плаценты при нормальной беременности / О.О. Шерстюк, Ю.В. Блищавенко, Т.Ф. Дейнега и др. // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2004. – Т. 4, вип. 2 (8). – С. 30–32. (Здобувачем виконані ін’єкційно-корозійні препарати, проведена морфометрія, виготовлені гістологічні препарати, мікрофотографії).
Блищавенко Ю.В. Макромикроскопическая и количественная характеристика внутриорганных кровеносных сосудов плаценты в норме / Ю.В. Блищавенко, О.О. Шерстюк, Т.Ф. Дейнега и др. // Вісник проблем біології і медицини. – 2005. – № 2. – С. 109–113. (Здобувачем виконані ін’єкційно-корозійні препарати, проведена морфометрія, виготовлені гістологічні препарати).
БлищавенкоЮ.В. Структурная организация ворсинок плаценты человека // Вісник проблем біології і медицини. – 2008. – № 1. – С. 172–176.
Блищавенко Ю.В. Строение кровеносного русла плаценты человека // Таврический медико-биологический вестник. – 2008. – Т. 11, № 1. – С. 75–79.
Небаба Н.Л. Дослідження судинного русла деяких органів людини за допомогою корозійного методу / Н.Л. Небаба, Ю.В. Блищавенко, О.О. Шерстюк та ін. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2006, – Т. 142, ч. І. – С. 56–57. (Здобувачем виконані ін’єкційно-корозійні препарати плаценти, мікрофотографії).
Блищавенко Ю.В. Анатомическая характеристика индивидуальной вариабельности плаценты человека // Тези доповідей на VІІІ конгресі патологів України «Сучасні проблеми патологічної анатомії». Полтава, 21–23 травня 2008 р. – Полтава, 2008. – С. 25–26.
Анотація
БлищавенкоЮ.В. Ангіоархітектонікаплаценти людиниі структураплацентарногобар’єра в нормі.– Рукопис.
Дисертаціяна здобуттянауковогоступеня кандидатамедичних наукза спеціальністю14.03.01 – нормальнаанатомія. –Харківськийнаціональниймедичний університетМОЗ України.– Харків, 2008.
В дисертаційнійроботі упершепроведенаописова систематизаціяпупково-плацентарногокровоносногорусла людини.Наочно підтвердженанаявність вкровоносномуруслі плацентиартеріовенозниханастомозів, які локалізуютьсяу стволовихворсинкахгіллястогохоріона. Обґрунтованоположення, згідно з якимза рахунокданих анастомозівможе бутифункціональноздійсненешунтуюче перенесенняпевних об’ємівкрові з артеріальногорусла у венозне, минаючигемомікроциркуляторнерусло котиледонів.
Одержанінові факти, щосвідчать проте, що обмінніпроцеси у плацентіздійснюютьсяне тільки зарахунок термінальнихланок гемомікроциркуляторногорусла кінцевихворсин, але йзавдяки наявностіу стволовихворсинкахпристінногорозташуванняобмінних кровоноснихмікросудин, між тонкоюендотеліальноюстінкою якихі материнськоюкров’ю знаходитьсягранично тонкийшар тканиннихструктур, якийвідповідаєконцепції проплацентарнийбар’єр.
Подано абсолютнонове трактуванняфункціональногопризначенняу ворсинчастомухоріоні фібриноїду.Встановлено, що він здійснюєлокальнийадгезивнийзв’язок міжтісно дотичнимиміж собою вточкових місцяхстволовими, претермінальнимиі термінальнимиворсинкамив межах окремихкотиледоніві тим самимзапобігаєїхньому зсувуу лакунарномупросторі базальноївідпадаючоїоболонки матки.
Внаслідоктого що одержанірезультатидослідженнясуттєво розширюютьі поглиблюютьзнання проморфофункціональнубудову пупково-плацентарногокола кровообігу, вони можутьбути кориснимидля розширеннятеоретичнихможливостейдіагностичноїпрактикиперинатальноїпатології.
Разом з цимособливу цінністьодержані данімають дляпатологоанатомічнихдослідженьплаценти дляз’ясуваннядійсних причинантена тальноїзагибелі плода, різних форманомалії плаценти, розладупупково-плацентарногокровообігу, а також запальнихі дистрофічнихпроцесів уплаценті. Уцьому значенніна особливуувагу заслуговуєнаше трактуванняфункціональногопризначенняу ворсинчастомухоріоні фибриноїду.
Ключові слова: пупковий канатик, плацента, кровоноснісудини, артеріовенозніанастомози, плацентарнийбар’єр, хоріальніворсинки, фібриноїд.
Аннотация
БлищавенкоЮ.В. Ангиоархитектоникаплаценты человекаи структураплацентарногобарьера в норме.– Рукопись.
Диссертацияна соисканиенаучной степеникандидатамедицинскихнаук по специальности14.03.01 – нормальнаяанатомия. –ХарьковскийнациональныймедицинскийуниверситетМЗ Украины. –Харьков, 2008.
В диссертационнойработе впервыепроведенаописательнаясистематизацияпупочно-плацентарногокровеносногорусла человека.Наглядно подтвержденоналичие в кровеносномрусле плацентыартериовенозныханастомозов, которые локализуютсяв стволовыхворсинкахветвистогохориона. Обоснованоположение, согласно которомуза счет данныханастомозовфункциональноосуществимшунтирующийперенос определенныхобъемов кровииз артериальногорусла в венозное, минуя гемомикроциркуляторноерусло котиледонов.
Полученыновые факты, свидетельствующиео том, что обменныепроцессы вплацентеосуществляютсяне только засчет терминальныхзвеньевгемомикроциркуляторногорусла концевыхворсинок, нои благодаряналичию в стволовыхворсинкахпристеночнорасположенныхобменных кровеносныхмикрососудов, между тонкойэндотелиальнойстенкой которыхи материнскойкровью находитсяпредельнотонкий слойтканевых структур, соответствующийконцепции оплацентарномбарьере.
Представленасовершенноновая трактовкафункциональногопредназначенияв ворсинчатомхорионе фибриноида.Установлено, что он осуществляетлокальнуюадгезивнуюсвязь междутесно соприкасающимисямежду собойв точечныхместах стволовыми, претерминальнымии терминальнымиворсинкамив пределахотдельныхкотиледонови тем самымпредотвращаетих смещениев лакунарномпространствебазальнойотпадающейоболочки матки.
В силу тогочто полученныерезультатыисследованиясущественнорасширяют иуглубляютзнания оморфофункциональномустройствепупочно-плацентарногокруга кровообращения, они могут бытьполезными длярасширениятеоретическихвозможностейдиагностическойпрактикиперинатальнойпатологии.
Нарядус этим особуюценность полученныеданные имеютдля патологоанатомическихисследованийплаценты вцелях выясненияистинных причинантенатальнойгибели плода, различных форманомалии плаценты, расстройствапупочно-плацентарногокровообращения, а также воспалительныхи дистрофическихпроцессов вплаценте. Вэтом значенииособого вниманиязаслуживаетнаша трактовкафункциональногопредназначенияв ворсинчатомхорионе фибриноида.
Ключевыеслова: пупочныйканатик, плацента, кровеносныесосуды, артериовенозныеанастомозы, плацентарныйбарьер, хориальныеворсинки, фибриноид.
Annotation
Blyschavenko Yu.V.Angioarchitectonics of the humanplacenta and structure of the placentalbarrier in normal state. – Themanuscript.
The dissertation competition of ascientific degree of the candidate of medical sciences on aspeciality 14.03.01 – Normal Anatomy. – Kharkiv NationalMedical University of the Ministry of Public Health of Ukraine. –Kharkiv, 2008.
For the first time the descriptivesystematization of umbilicus-placental bloodstream of a man was made.The divsence of Hoyer’s canals, which localized in the stemvillus of branchy chorion scientifically grounded in the bloodstreamof placenta was visually proved. It was scientifically grounded, thatat the expense of given Hoyer’s canals the shuntingtransportation of definite volumes of blood from arterial to venousbloodstream, passing hemomicrocirculational bed of cotyledons, can befunctionally done.
The facts show, that metabolicprocess in placenta are executed not only at the expense of terminallinks of hemomicrocirculational bed of terminal villus, but due todivsence of metabolic blood micro vessels in stem villus parientalallocation, between their thin endothelial sides and the maternalblood there is boundary thin layer of tissue architecture,appropriate to the concept of placental barrier.
Absolutely new treatise of functionalpurpose in villous chorion of fibrinoid was introduced. It wasestablished, that it executed local adhesive bond between closelytangent in the points of contact, divterminal and terminal villus inthe range of particular cotyledons and thereby divvented their shiftin lacuna space of basal lamina uterus. Findings considerably broadenand deepen today’s knowledge about morphofunctionalconstitution of umbilicus-placental blood circulation and could beuseful to broaden theoretical facilities of diagnostic practice ofperinatal pathology. Findings can be particularly useful forpathologist’s examining placenta to find real causes ofantenatal fetal death, different forms of placenta aperiodicities,abnormality of umbilicus-placental blood circulation and inflammatoryand dystrophic processes of placenta. In this case our treatise offunctional purpose in villous chorion of fibrinoid deservesattention.
Key words: umbilical cord, placenta, blood vessels,Hoyer’s canals, placental barrier, chorial villus, fibrinoid.