МІНІСТЕРСТВООХОРОНИ ЗДОРОВ’ЯУКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙМЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
ПономаренкоВладиславІванович
УДК 616.127.-005.8-036.8/838-085.838
Аліментарнареабілітаціяхворих, що перенеслиінфаркт міокарда, в санаторно-курортнихзакладах
14.02.01- Гігієна, медичні науки
Автореферат
дисертаціїна здобуттянауковогоступеня
докторамедичних наук
Київ — 1999
Дисертацієює рукопис
Робота виконанав Дніпропетровськійдержавніймедичній академіїМіністерстваохорони здоров'яУкраїни
Науковийконсультант: Ванханен ВолодимирВiльямович, професор, доктормедичних наук, професор кафедригігієни і екологіїз курсом гігієнихарчуванняДніпропетровськоїдержавноїмедичної академії
Офіційніопоненти: ЦипріянВіктор Iванович, доктор медичнихнаук, профе-сор, завідуючийкафедрою гігієнихарчуванняНаціональ-ногомедичногоуніверситетуім. О. О. Богомольця
Козярин ІванПетрович, доктормедичних наук, професор, завідуючийкафедрою гігієнихарчуваннядітей та підлітківКиївськоїмедичної академіїпіслядипломноїосвіти МОЗУкраїни
КарпенкоПетро Олександрович, доктор медичнихнаук, професор, Головний дієтологМОЗ України, керівник клінікиІнститутуекогігієниі токсикологіїім. Л.І.Медведя
Провіднаорганізація: Українськийнауковий гігієнічнийцентр МОЗ України
Захист відбудеться" 20 " травня 1999 р.о 13.30 годині назасіданніспеціалізованоївченої радиД.26.003.01 “Гігієна”в На-ціональномумедичномууніверситетіім. О.О.БогомольцяМОЗ Україниза адресою:252057, Київ — 57, пр. Перемоги,34, гігієнічнийкорпус, аудиторія№ 2.
З дисертацієюможна ознайомитисяу бібліотеціНаціональногомедичногоуніверситетуім. О.О.Богомольцяза адресою:252057, Київ — 57, вул.Зоологічна,3
Авторефератразіслано “19 ” квітня 1999 р.
Вчений секретарспеціалізованоївченої ради
доктор медичнихнаук, професорО.П.Яворовський
ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ
Актуальністьтеми. Існуванняпонад 20 роківсистеми етапноголікування ІМсвідчить прозначну соціальну, медичну і економічнуефективністьвпровадженняранньогосанаторно-курортноголікування(Бобров В. А. іспівавт., 1995, IвановЄ. М., ЕндаковаЕ. А., 1996, ВанханенВ. В. і співавт.,1998). Його важливимскладовимелементом єадекватнадiєтотерапiя, яка не тількибезпосередньопотенціюєгомеостатичнийпотенціалоздоровчихзаходів, алеі оптимiзуєсприятливийвплив на організмспецифічнихкурортнихчинників (АбрамовВ. В. і співавт.,1997, Гордiєнко В.С., 1997). Без організаціїхарчування, яке б сприялокорекції порушенихфункцій, органічнодоповнювалокомплекс лікувальнихвпливів, ефективністьмедичної реабілітаціїбуде значнонижче очікуванної(Ванханен В. В.і співавт., 1997, Передерій В.Г.,1998, Rudel L.L. et al., 1995, Thompson G. R., 1995). Вивченнямосновних тенденційрозвиткунутріціологiїз питань опрацюванняконцептуальноїсхеми харчуванняхворих на ІМустановленанаявністьзначної кількостірізноплановихробіт, що стосуютьсясучасних підходівдо побудовиантиатеросклеротичноїдієти (АроновД. М. і співавт.,1996, Погожева А.В. і співавт.,1994, Самсонов М.А.і співавт., 1997,Bolton-Smith C., 1996, Cameron J. А., 1995 та ін.).Конкретнелiмiтуванняфізіолого-гігієнічнихвимог, що пред'являютьсядо неї, передбачено, в основному, для організаціїстаціонарноголікувальногоабо домашньогодієтичногохарчування(Губа М. І., СмолянськийБ. Л., 1988, ГубергрицьА. Я., ЛiневськийЮ. В., 1989, СмолянськийБ. Л., АбрамоваЖ. І., 1993, СтолмаковаГ. I. і співавт.,1991 та ін.). Безпосередняекстраполяціяїх регламентівна санаторніалiментарніпрограми, які реалізаціяабстрактних,іноді надмірнооберігаючихсхем призначенняхарчування, з урахуванняммедико-біологічноїспецифіки осіб, що проходятьсанаторно-курортнуреабілітацію, не доцільні(Карпенко П.А.,1996, Колесник Е.О. та співавт.,1997). При обґрунтуваннівимог до дiєтотерапiiнеобхідно вкожному конкретномувипадку чітковизначити метуі завдання, щообумовлюютьїї досягненняі представляютьсяпершорядними(Конишев В. А., ВасилевськаЛ. С., 1992).
Аналіз опублікованихнормативно-інформаційнихматеріалів, що стосуютьсясанаторногохарчуванняконтрольногоконтингенту, показав, що восновному вони, або використовуютьдані більш ніж14-річної давності(у розвиненихкраїнах, в зв'язкуз удосконаленнямтеоретико-методичноїбази, ревізіяпроводитьсякожні 5 років)і, відповідно, не адаптованів повному обсязідо особливостейсучасногосанаторногоетапу реабілітації, або носять уряді випадківзагальнийдекларативнийхарактер (немістять контрольнихнормативівпо всьому спектрунормуючих«Нормами фізіологічнихпотреб...» (1991 г.)харчових речовинадекватнірекомендаціїпро шляхиоптимальногопрактичногозадоволенняпотреб хворихна ІМ в мікронутрiєнтахз урахуваннямяк гомеостазуорганізму, такі фінансово-технічнихможливостейхарчоблоківоздоровницьі т. п.), що не робитьможливим адекватневпровадженнявсього спектранаукових основнутріціологii, повноціннерегламентуванняалiментарнихпрограм (БабовК. Д. і співавт.,1996, СлiдзевськаI. К. та спiвавт.,1997, Новосад А. М.і співавт., 1984, Хомазюк І. Н. іспівавт., 1997 таін.). Відкритимизалишаютьсяпитання, щопов'язані зметодологічнимипередумовамидо складанняалгоритмудiєтотерапii увідділенняхреабілітації(біологічніаспекти їїпризначення, фоновий харчовийстатус осіб, що надходять, фактичний станвторинноїалiментарноїпрофілактики);єдиною базисноюунiфікованоюдієтою, включаючиїї кінцевуланку — середньодобовийпродуктовийнабір і орієнтовнесемиденне меню; застосуваннямспеціальниххарчових продуктівабо біологічноактивних добавок.Відсутні роботи, виконані врежимі натурногоексперименту, які стосуютьсявивчення потребв енергії іхарчових речовинаххворих на ІМна етапі санаторноїреабілітації, а також чітковіддиференційованіза різнимирівнями (органiзменним, системним, органо-тканинним, клітинно-субклітинним, молекулярно-генетичним)моделі харчування, які пропонуютьсярізними авторами, що дозволяєзробити висновкипро відсутністьапробованихза індикаторнимимаркерамигігієнічнихпринципівхарчуванняосіб груписпостереження.Особливуактуальність, у зв'язку зекологічноюситуацією вУкраїні, набуваєопрацюваннябазових аліментарнихвпливів, якічинять не тількилікувально-профілактичну, але й детоксикуючудію (ВихованецьТ. А., ЧеренковВ. М., 1997, ТрахтенбергІ. М., 1997).
На фоні відсутностіналежної науковоїорганізаційно-методичноїоснови, що забезпечуєвсебічне нормуваннясанаторноїдiєтотерапiїпісляiнфарктниххворих, виявляєтьсяще один недолік, що притаманнийхарчуваннюпрактично всіхорганізованихколективів(Карпенко П.О.,1996, Кононова I. I.,1996), — орієнтаціядобового менюне на фізіологічніпотреби, а нафінансовівитрати. Цепризводитьдо частих небажанихзмін хімічногоскладу раціоніві зменшенняасортиментунабору продуктів, пов'язаних здинамікою цін.
Враховуючивищезазначене, проблема, щовирішуєтьсяцією роботою, має особливуважливістьі актуальністьяк у теоретичному, так і прикладномупланах, забезпечуючиодержаннянових, обгрунтованихв реальнихумовах, науковихданих і, на їхбазі, створеннясистеми вторинноїалiментарноїпрофілактики«епідемії ХХстоліття» — ІМна ключовомуетапі реабілітаціїѕсанаторно-курортному.
Зв'язок роботиз науковимипрограмами, планами, темами.Роботу виконанозгідно з рішеннямиПравління ЗАТ“Укрпрофоздоровниця”№ П4-7 від 14.11.95р., №П2-5 від 05.08.1998 р., програмоюнауково-дослідноїроботи Дніпропетровськоїдержавноїмедичної академіїза темою “Розробитикомплекснийпідхід до організаціїхарчуванняв сучаснихумовах в спеціалізованихсанаторнихвідділеннях” (номер держреєстрації0196У004673), планамиУкраїнськоїпроблемноїкомісії “Гігієнахарчування”та проблемноїкомісії Дніпропетровськоїдержавноїмедичної академії“Гігієна харчування, клінічна дієтологіяі гастроентерологія” по обґрунтуваннюфізіолого-гігієнічнихвимог до харчуванняі аліментарноїпрофілактики(первинної тавторинної)неінфекційнихзахворюваньу різних біосоціальнихпопуляціяхнаселення.
Мета і завданнядослідження.Мета дослідження- гігієнічнеобґрунтуваннявимог до аліментарноїреабілітаціїхворих, що перенеслиінфаркт міокарда, в сучаснихсанаторно-курортнихзакладах.
Завданнядослідження:1) розробитиметодологічніоснови концепціїорганізаціїхарчуванняхворих, що перенеслиінфаркт міокарда, в сучаснихсанаторно-курортнихзакладах, датикількісну іякісну характеристикубіологічнимфакторам, щовпливають нахарчові потребиконтингентуспостереження;2) вивчити фоновий(при надходженніна реабілітацію)харчовий статусхворих та станфактичногосанаторногохарчуванняхворих на інфарктміокарда; 3)обґрунтуватирекомендованіадекватно-профілактичнірівні споживанняенергії танутрієнтівконтрольноїбіосоціальноїпопуляції; 4)розробитиадаптованідо фізіологічнихпотреб осіб, що оздоровлюються, добовий продуктовийнабір та універсальнеорієнтовнесемиденне меню; визначитивимоги до режимухарчуванняу відділенняхреабілітаціїсанаторно-курортнихзакладів; 5)обґрунтуватинаукові підходидо застосуваннябіологічноактивних добавокдо санаторниххарчових раціонівпісляінфарктниххворих та провестинатурне обґрунтуванняпарадигминутріцевтичноїта парафармацевтичноїоптимізаціїреабілітаційноїефективностідієтотерапіїосіб груписпостереження;6) вивчити медичнуефективністьрозробленихгігієнічнихвимог до тематичнихаліментарнихпрограм.
Науковановизна одержанихрезультатів.Наукова новизнаодержанихрезультатівполягає в тому, що: а) досягнутоподальшогорозвиткуметодологічнихоснов концепціїхарчуванняхворих на ІМу сучаснихсанаторно-курортнихзакладах; б)вперше проведеновивчення тадана комплекснагігієнічнаоцінка науковимпередумовамрегламентуваннядієтотерапіїконтрольногоконтингенту(біологічнихфакторів, харчовогостатусу і стануфактичногосанаторногохарчування); в) вперше, в ходіполіаспектнихнатурних досліджень, обґрунтованоадекватно-профілактичнірівні потребив енергії іхарчових речовинах, що рекомендованіпісляінфарктнимхворим на етапісанаторноїреабілітації; г) з врахуваннямфізіологічнихпотреб в нутрієнтахосіб, що оздоровлюються, удосконаленодіючий добовийпродуктовийнабір, отрималиподальшийрозвиток основніелементи санаторноїаліментарноїпрограми: вимогидо режиму харчування, структуридобових раціонів, що консолідованіу розробленомууніверсальномуорієнтовномусемиденномуменю для відділеньреабілітації; д) вперше розробленонаукові основизастосуваннябіологічноактивних добавокдо санаторниххарчових раціонівпісляінфарктниххворих, в томучислі осіб, якізазнали шкідливоїдії екологічнихчинників; обґрунтованопарадигмунутріцевтичноїоптимізаціїхімічногоскладу іпарафармацевтичногопотенціюванняреабілітаційноїефективностідієтотерапіїосіб груписпостереження.
Прикладнезначення іпрактичневикористаннярезультатівдослідження.Результатидосліджень, які є складовоючастиною державнихпрограм щодооптимізаціїхарчуваннянаселення, мають практичнезначення, якеполягає в розробціпринциповонової парадигмифункціонуваннядієтологічнихпідрозділівсанаторно-курортнихкардіологічнихзакладів (відділень), профільнихвідділеньсанітарно-епідеміологічнихстанцій, ЦентрівЗдоровўяпо: а) регламентуваннюробочої програмисанаторнихїдалень; б)здійсненнюконтролю задотриманнямгігієнічнихвимог до дієтотерапії(харчових раціонів, режиму харчування, застосуванняБАД) післяінфарктниххворих на етапісанаторно-курортноїреабілітації; в) проведеннюсанітарно-просвітницькоїроботи, пропагандиоснов адекватноївторинноїаліментарноїпрофілактикиінфаркта міокарда.
Основніположеннядисертаційноїроботи відображенів методичнихрекомендаціях“Санітарно-гігієнічнівимоги та контрольза організацієюхарчуванняпісляінфарктниххворих в сучаснихсанаторно-курортнихзакладах”(затвердженіЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 25 від30.01.97 р.), інформаційномулисті “Фізіолого-гігієнічнівимоги до хімічногоскладу дієтотерапіїпісляінфарктниххворих в умовахкомплексноїсанаторно-курортноїреабілітації”(затвердженіЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 25 від30.01.97 р), методичнихрекомендаціях“Медико-біологічнівимоги дозастосуваннябіологічноактивних добавокдо санаторниххарчових раціонівпісляінфарктниххворих” (затвердженіЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 07-12/201 від09.06.98р.). Їх впровадженняу відділенняхреабілітаціїоздоровницьУкраїни забезпечило»20-відсотковепідвищеннянайближчоїмедичної ефективностісанаторногоетапу реабілітаціїконтрольногоконтингенту(акт впровадженняЗАТ “Укрпрофоздоровниця”від 04.08.98 р.).
Наукові дані, що одержанів ході реалізаціїпрограми досліджень, впровадженів навчальнийпроцес понутріціологіїу ВНЗ медичногопрофілю (активпровадження: по Дніпропетровськійдержавніймедичній академіївід 12.05.98 р, Донецькомумедичномууніверситетуім. М.Горькоговід 20.05.98 р., Національномумедичномууніверситетуім. О.О.Богомольцявід 25.09.98 р.).
Деклараціяособистоїучасті дисертантав опрацюваннінаукових положень, що винесеніна захист. Авторособисто провівекспериментальнута натурнучастину дослідження, здійснив аналізотриманихданих, сформулюваввисновки таосновні науковіположення, щовинесені назахист, а такожпідготувавпрактичнірекомендації(гігієнічнівимоги додієтологічнихпрограм, включаючизастосуванняБАД) по вториннійаліментарнійпрофілактиціінфаркта міокардана етапісанаторно-курортноїреабілітації.
Апробаціярезультатівдисертації.Результатинатурних досліджень, що виконанів рамках дисертаційноїроботи, пройшливсебічну апробаціюна науково-практичнійконференції“Актуальніпитання курортології”(Євпаторія,1996р.), 3-ій та 5-ійМіжнароднихконференціях“Франція іУкраїна, науково-практичнийдосвід у контекстідіалогу національнихкультур”(Дніпропетровськ,1996р., 1998р.), науково-практичнійконференції“Актуальніпитання профілактичноїмедицини”(Харків, 1996 р.), 2-йУкраїнськійнауково-практичнійконференціїз міжнародноюучастю по народнійта нетрадиційніймедицині(Дніпропетровськ,1996 р.), Міжнароднійнауково-практичнійконференції“Природнілікувальніресурси, сучаснатеорія і практикабальнеолікування, правові аспектиохорони іексплуатаціїродовищ мінеральнихвод і лікувальнихгрязей (Саки,1996 р.), науково-практичнійконференції“Гігієнічніпроблеми охорониздоровўянаселення”(Дніпропетровськ,1997 р.), Українськійнауково-практичнійконференціїз міжнародноюучастю “Нетрадиційніметоди діагностикиі лікуванняв курортнійпрактиці”(Київ, 1997 р.), Міжрегіональнійнауково-практичнійконференції“Актуальніпроблемисанаторно-курортноїреабілітації”(Одеса, 1997 р.), науково-практичнійконференції, присвяченій75-річчю з днязаснуваннясанітарнихорганів України(Донецьк, 1998 р.), регіональнійконференції“Безпекажиттєдіяльностінаселення: проблеми ташляхи їх рішення” (Дніпропетровськ,1998 р.), міжнародномуекосимпозіумі“Програмавиживання вумовах техногенногопресингу”(Дніпропетровськ,1998 р.).
Цільовуапробаціюроботи проведенона конференціїпрофільнихспеціалістівкафедри гігієниі екології зкурсом гігієнихарчуванняі кафедри здоровўяДніпропетровськоїдержавноїмедичної академії.
Публікації.За матеріаламидисертаціїопубліковано2 монографії:“Санаторно-курортнаядиетотерапиябольных, перенесшихинфаркт миокарда”.- Запорожье: Видавець, 1997. — 144с. (6 глав, в т.ч. 3самостійні)і “Биологическиактивные добавкив санаторно-курортнойдиетотерапиибольных ишемическойболезнью сердца”.– Киев: Тамед,1998. — 160 с. (7 глав, в т.ч.5 самостійних);16 наукових статей, в т.ч. 7 самостійних,13 тез в збіркахнаукових праць(матеріалів)конференційі симпозіуміврізного рівня.
Обсяг і структурадисертації.Робота викладенана 306 сторінкахкомп’ютерноготексту, в т.ч.61 сторінці, щомістять 40 таблиць,5 малюнків ісхем, і складаєтьсязі вступу, основноїчастини, щовключає 10 розділів(огляд літератури, загальні дані, програма, об’єкти, матеріал іметоди досліджень,8 розділів власнихекспериментальнихі натурнихдосліджень, аналіз і узагальненнярезультатів), висновків ісписку використаноїлітератури- 710 джерел вітчизнянихі зарубіжнихавторів.
Основнінаукові положення, що виносятьсяна захист.
1. Розробленамодифікаціядіючих дієтологічнихпідходів, щобазується нафункціонально-гомеостатичнійконцепції зурахуваннямклініко-патогенетичногорегламентуванняфармакодинамічноїбіологічноїдії їжі на організм, дозволяє підвищитимедичну ефективністьсанаторногоетапу реабілітаціїхворих на ІМ, сформуватиу них адекватнийадаптаційнийсиндром.
2. Врахуванняонтогенетичнихі статевихособливостейметаболізму, антропометричногостатусу, фоновоїзабезпеченостінутрієнтамихворих на ІМ, а також закономірностей, що склалисяу фактичномусанаторномухарчуванні– важлива передумованайбільш повноговикористанняпрофілактичнихта лікувальнихвластивостейтематичнихаліментарнихпрограм.
3. Нормуваннята оцінюванняенергетичноїоптимальностідієтотерапіїконтрольногоконтингентуповинні базуватисяна притаманномусередньодобовійважкості їхфізичної активностіКФА, що дорівнює1,4. При аналізіфактичногохарчування, плануванніспоживанняхарчових продуктівнеобхідноорієнтуватисяна адекватно-профілактичнікоефіцієнтирозрахункурівнів екзогенногонадходженнянутрієнтів, які рекомендовані, та складаютьза середньозваженимвмістом на 1000ккал білків, у т. ч. тваринних, жирів, у т. ч. ПНЖКw-6, ПНЖКw-3, НЖК, вуглеводів, у т.ч. моно-, дисахаридів, харчових волокон, відповідно(г): 38,5; 19,2; 30,8; 9,2; 1,5; 7,7; 142,3; 25,0 та11,5; вітамінівА, Є, С, тіаміну, рибофлавіну, В6, ніацину, В12, фолату(мг): 0,38; 7,69; 38,46; 0,77; 0,85; 1,23; 9,61; 0,001 та0,077; мінеральнихречовин (мг): кальцію, фосфору, магнію, заліза, цинку, йоду(мг): 384,61; 461,54; 230,27; 5,77; 7,69 та0,077.
4.Для приведенняхімічногоскладу раціоніву відповідністьдо потреби ухарчових речовинахпісляінфарктниххворих, оптимізаціїреабілітаційногоефекту цихречовин показаневикористаннябіологічноактивних добавок: нутрицевтиків– нормалізуваннястатусу ПНЖКw-6, вітамінуС, тіаміну, рибофлавіну, ніацину, калію, кальцію тамагнію; парафармацевтиків– детоксикаціїорганізму тапідсиленнягомеостатичногопотенціалуїжі стосовно“критичних”для ІХС та ІМорганів тасистем.
ОСНОВНИЙЗМІСТ РОБОТИ
--PAGE_BREAK--
Програма, засоби і обсягдосліджень.Виходячи з метиі завдань роботи, алгоритм їїпрактичноїреалізації, що базуєтьсяна науковихположенняхпро функціїїжі і її біологічнудію на організм, включав в себетакі послідовнірівні: 1) регламентуваннянауково-теоретичнихпередумоворганізаціїхарчування, в т.ч. застосуваннябіологічноактивних добавокдо їжі (БАД), контрольногоконтингенту;2) вивченнякількісноїі якісної структурифактичногосанаторногохарчування, а також станухарчовогостатусу хворихна ІМ; 3) обґрунтуваннярекомендованогорівня споживанняенергії і харчовихречовин особами, що проходятьреабілітаціюв тематичнихсанаторнихвідділеннях;4) опрацюванняоптимальнихпараметрівдієтотерапії(вимог до харчовогораціону і режимухарчування)контингентуспостереження;5) обґрунтуванняпарадігминутріцевтичноїі парафармацевтичноїкорекціїгомеостатичногопотенціалусанаторнихаліментарнихпрограм післяінфарктниххворих; 6) натурнуперевіркуфізіолого-гігієнічноїадекватностіі медико-біологічноїефективностірозробленоїмоделі харчуванняу відділенняхреабілітаціїсанаторно-курортнихзакладів.
При регламентуваннінаукових основдієтотерапіїхворих на ІМв рамках теоріїфункціональнихсистем, намивикористанийкомплекс гігієнічних, фізіологічних, біохімічних,імунологічних, фізико-хімічнихі математичнихметодів (і засобів)дослідження, обсяг і номенклатураяких склали:1) експери-ментальнідослідженняна білих інбреднихщурах-самцях: а) визначеннявмісту у кровізагальногохолестерину(ХС), холестеринуліпопротеїдівнизької, дуженизької і високоїщільності (ХСЛПНЩ, ХС ЛПДНЩі ХС ЛПВЩ), тригліцеридів(ТГ) тонкошаровоюхроматографією, пероксидногогемолізу еритроцитів(ПГЕ) за позаеритроцитарнимгемоглобіном, що надходитьдо середовища,- 252 аналізи; б)визначенняв тканині серцяантиокислювальногопотенціалуза методомКлебанова Г.І.і співавт., малоновогодіальдегіду(МДА) і дієновихконьюгатів(ДК) фотометрично- 126 аналізів(Гаврилов В.Б., МашкоруднаМ.І., 1983, КлебановГ.І. і співавт.,1988, Строєв Є.А., Макарова В.Г.,1986, ШаршуноваМ. і співавт.,1980); 2) натурнідослідженняу відділенняхреабілітаціїсанаторіїв“Великий Луг”і “Бердянськ”ПриазовськоговідділенняЗАТ ”Укрпрофоздоровниця”: а) вивченняфактичної ірекомендованоїсанаторноїдієтотерапіїза меню-розкладками(Методичнірекомендаціїз питань вивченняфактичногохарчування...,1984) і методомхімічноговизначеннямаркерниххарчових речовин(БєльськийН.К., 1983; Методичнівказівки згігієнічногоконтролю..., 1986; Методи оцінкизабезпеченостінаселеннявітамінами,1987; ПроскуряковаГ.В., ЄрьомінЮ.Н., 1982; СкурихінІ.М. і співавт.,1987) — 310 добовихраціонів, 613аналізів; б)вивченняантропометричнихпоказниківфізичногорозвитку (Методикаоцінки харчовогостатусу людини...,1995) — 3976 визначень; в) вивченняфункціональногостану організму: аналіз електричногоопору шкіри(ЕОШ) і швидкостіпереробкиінформації(ШПІ) комплексомпристроїв“Діагноз”-504визначення; обсягу стійкостіуваги за допомогоюкоректурноїпроби — 504 визначення; ударного іхвилинногообсягів крові(УОі ХО), фракціївикиду (ФВ)ехокардіографічнона апараті“Aloka SSD-680” — 240 визначень; ЕКГ, артеріальноготиску (АТ), частотисерцевих скорочувань(ЧСС), числаметаболічниходиниць ітолерантностідо фізичногонавантаженняв ході постановкипроби PWC з використаннямелектрокардіографаЕК І К-01, ртутногосфігмоманометра, велоергометраВе-02-252 проби PWS — 1260визначень; м’язової силиі статичноївитривалостіза методомдинамометрії- 504 визначення; психологічногостатуту заметодикоюнапівструктурованогоінтерв’ю Konig іDenolin (1976) — 126 опитаних,4-х рівневареєстрація- 6 психопатологічнихсиндромів; суб’єктивнихсимптомів ІХСі ІМ (самопочуття)- 120 осіб, що досліджувалися, за 7 показниками; аутоаналізтяжкостінавантаження, що виконуєтьсяза методикоюБорга — 252 дослідження(ВиноградоваТ.С. і співавт.,1986, Мурашко В.В., СтрутинськийА.В., 1987; Орлов В.Н.,1984); г) визначеннязагальнихгематологічнихпоказників: гемоглобінуфотоелектроколориметрично, лейкоцитівв камері Бюркераз сіткою Горяєваза допомогоюмікроскопаМБ-10, тромбоцитіві ретикулоцитівметодом морфологічногодослідженняформених елементіві уніфікованимметодом звикористаннямазура І, протромбіновоїактивностімодифікованимметодом Лемана, фібриногенапо Каллену — 616 аналізів (БалудаВ.П. і співавт.,1962, Гарбець Б.А.,1983, Меншиков В.В.і співавт., 1987); д)вивченняімунологічногоі гормональногостатусів: визначенняв крові Т-лімфоцитівв реакції спонтанногорозеткоутворенняз еритроцитамибарана (Є-РОК), В-лімфоцитівметодом спонтаногорозеткоутворенняз еритроцитамибарана в системіеритроцити-антитіла-комплемент(ЄАС-РОК), функціональноїактивностілімфоцитівв реакціїбласттрансформації(РБТЛ) з неспецифічниммітогеном-фітогемаглютиніном,імуноглобулінівА, М, G радіальноюімунодифузією, лізоцимаспектрофотометрично- 1620 аналізів; пов’язаногоз білками йоду(ПБЙ) нітритно-роданіднимметодом іпаратгормонарадіоімунологічно- 132 аналізи (ЄрьомінЮ.Н. і співавт.,1976; Пастер Є.У. іспівавт., 1989, МеншиковВ.В. і співавт.,1987, ЧернушенкоЄ.Ф., КогосоваЛ.С., 1978, Manchini G. et al., 1965); є) вивченнябілкового, ліпідного, вітамінногоі мінеральногометаболізму: визначенняекскрекціїзагальногоазоту, сечовиниі креатиніну, відповідно, напівмікрометодомК’єльдаля, закольоровоюреакцією здіацетилмонооксимомі кольоровоюреакцією Яффе-150аналізів; вкрові загальногобілка по біуретовійреакції, альбумінів(А) і глобулінів(Г) електрофоретичнимрозподіломна плівках зацетату целюлози, сечовини кольоровоюреакцією здіацетилмонооксимом, креатинінуметодом Поппера-525аналізів; концентраціїв крові ХС, ХСЛПВЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ, фосфоліпідів(ФЛ), фракційногоскладу (ФЛ), фосфатиділсерину(ФС), фосфатиділінозіту(ФІ), сфінгомієліну(СМ) і (ФХ) фосфатиділхолінумембран еритроцитів(МЕ) тонкошаровоюхроматографієюз використаннямденситометраFRJ 65 m, а також фракційногожирнокислотногоскладу МЕ імембран тромбоцитів(МТ) за 13 показникамихроматографічнимметодом — 4350 аналізів;інтенсивностіперекисногоокисленняліпідів (МДА, ПК, ПГЕ) зазначенимив пункті 1 методами- 676 визначень; суб’єктивнихпатологічнихсимптомів іклінічнихсимптоміввітамінноїнедостатності- 126 осіб, що досліджувалися, відповідно, за 7 і 18 оціночнимикритеріями; в крові вітамінуА, каротиноїдів, токоферолів, аскорбіновоїкислоти, вітамінуВ12, фолієвоїкислоти, рибофлавіну, піридоксальфосфату, ТДФ-ефекту ів сечі N1 — МНАза узагальненимиметодикамиІнститутухарчуванняРАМН — 1440 аналізів; в крові заліза, загальноїзалізозв’язуючоїспроможностісироватки крові(ЗЗСС) і процентанасиченнятрансферинузалізом (НЖСС)за допомогоюнабору реактивівфірми “Лахема”(Чехія), фосфорупо відбудовіфосфорномолібденовоїкислоти, кальцію, калію, магнію, цинку, свинцю, кадмію і ртутіатомно-абсорбційнимспектрофотометром, в сечі йодунітритно-роданіднимметодом- 1182 аналізи(Князьков В.І., Логаткін М.Н.,1984, Колб В.Г., КамишниковВ.С., 1982, МеншиковВ.В. і співавт.,1987, Методи оцінкизабезпеченостінаселеннявітамінами,1987, Строєв Є.А., Макарова В.Г.,1986); ж) вивченняенерготраті енергетичноїадекватностіхарчування: визначеннявитрат енергіїпри окремихвидах діяльностінепрямоюкалориметрією- 1596 аналізівлегеневогогазообміну; контроль заспоживаннямїжі і динамікоюмаси тіла впроцесі аліментарноїенергометрії- 560 людино-прийомівїжі, 112 визначень(Бузник І.М., 1978, Вітте Н.К., ПетруньН.Н., 1955, ІзраельсонЗ.І., Каплун З.С.,1983; Потреби венергії і білку,1987).
Основнірезультатироботи. Концепціясанаторно-курортноїдієтотерапіїхворих на інфарктміокарда. Приформулюванніпарадігмихарчуванняпісляінфарктниххворих застосованийсистемнийпідхід, що базуєтьсяна теоріїфункціональнихсистем. Якметодологічнаоснова системногопідходу дообгрунтуваннякількісно-якіснихпараметрівдієтотерапіїзапропонованафункціонально-гомеостатичнаконцепція, щоадаптованадо специфікисанаторноїреабілітації.Її вихіднимискладовимиелементамиє загальнізакони проведенняаліментарнихзаходів, а такожпостулатитеорії збалансованогоі адекватногохарчування.Показано, щов клініко-патогенетичномуаспекті можнавиділити триланки біологічноїдії їжі на організмосіб, що оздоровлюютьсяв санаторнихвідділенняхреабілітації: специфічну, що запобігаєаліментарнимзахворюванням, неспецифічну, що перешкоджаєрозвитку іпрогресуваннюнеінфекційнихзахворюваньі фармако-динамічну, що відбудовуєпорушені хворобоюгомеостаз ідіяльністьфізіологічнихсистем організму.
Біологічнийефект аліментарнихпрограм забезпечуєтьсяв процесі виконанняїжею притаманнихїй функцій. Їхреалізаціядосягаєтьсяшляхом впровадженняв практикусанаторіївфізіолого-гігієнічнихвимог до харчовогораціону і режимухарчування, при розробціяких необхідновраховуватикомплекс біологічних, екологічнихі соціальнихчинників, щомодифікуютьхарчові потреби.
Біологічніаспекти організаціїсанаторногохарчуванняпісляін-фарктниххворих. Приорганізаціїхарчуваннянеобхідновраховуватистать, вік, антропометричнийстатус осіб, що підлягаютьреабілітації.Відповіднодо “Норм фізіологічнихпотреб...” (1991) потребав їжі у чоловіків, в середньому, на 12% вища, ніжу жінок. У кардіологічнихсанаторнихвідділенняхоздоровлюютьсяздебільшогочоловіки, питомавага яких складає95,8%. З віком метаболізмнутрієнтівзазнає закономірноїзміни. За йогоонтогенетичнимизмінами всенаселенняумовно можнарозподілитина 3 вікові групи:18-29 років, 30-39 роківта особи 40 роківі старші. Виходячиз наведеногоположення, віковий складконтрольногоконтингентумає свої особливості.До санаторіївнаправляються, здебільшого, особи старшоговіку (після 40років). Квота1-ої і 2-ої віковихгруп складає0,2% і 6,0% відповідно.
При обґрунтуваннінормативівхарчування, відборі волонтерівдля натурнихдослідженьзгідно вимогметода стандартіві шкал регресіїорієнтувалисьна, так звані, стандартніпоказникифізичногорозвиткупісляінфарктниххворих: зріст170,6±0,3 см (s=2,8 см), вага тіла- 73,6±0,5 кг(s=4,7 кг), переважнийтип конституції- нормостенічний.Зазначенісередньозваженіваго-зростовізначення можнавважати типовимидля сукупності, що вивчалась, оскільки вмежах М±1sзнаходилосьмайже 70% окремихвеличин.
Фонова (принадходженнів санаторій)забезпеченістьрегламентованиминутрієнтамихворих, що перенеслиінфаркт міокарда.В ході натурногодослідження, що ставилосвоєю метоювивчити фоновіпоказникихарчовогостатусу осіб, що надходятьна реабілітацію, установленийнизький рівеньальбумінів(38,0±1,5 г/л), що призводитьдо паралельногонівелюваннядо 1,16±0,06коефіцієнтаАГ. Причому у3,2 — 7,4% осіб, щодосліджувалися, зазначеніпоказники булинижчі від мінімальноїфізіологічноїконстанти, щов кінцевомупідсумку, зурахуваннямгомеостатичноговпливу регулюючихметаболізмнутрієнтівсистем, можерозглядатисяяк раннійдіагностичнийсимптом порушеннясинтезу і пластичноїфункції білків.Це підтверджуєтьсяданими екскреціїпродуктівазотистогообміну: зменшеннямвмісту азотусечовини вдобовій сечідо 5,3г і ПБЙ до74±1мг. Прианалізі електрофореграмвиявлені зміниу глобуліновихфракціях: порядзі зниженнямвмісту g-глобулінівзменшилисяb і, особливо,a-глобуліни.
Одним ізнезалежнихчинників ризикуІМ є дисліпідемії.У волонтерівконтрольноїгрупи діагностованапомірнагіперхолестеринемія: вміст ХС склав, в середньому,5,8±0,3 ммоль/л, перевищуючина 11,5% оптимальнезначення. ЗафіксованаконцентраціяТГ в крові 3,9±0,1ммоль/л, що свідчитьпро напруженийстан їх метаболізму.У персоніфікованомурозрізі ліпіднийстатус характеризувавсярізко вираженимдисбалансом(концентраціяХС >6,2 ммоль/л, ТГ>11,0 ммоль/л) у20-25% осіб. Фоновийвміст ХС ЛПВЩв крові (0,81±0,04ммоль/л) наближавсядо нижньої межінорми. Порядз цим, середньогруповезначення ХСЛПНЩ (3,2±0,2ммоль/л) на 23,1%перевищилогомеостатичнийрівень, зумовившиспіввідношенняХС ЛПВЩ до ХСЛПНЩ 1 до 4. У контекстінаведених данихнеобхідновідзначити, що концентраціяТГ, що перевищує2,3 ммоль/л, на фоніспіввідношенняХС ЛПНЩ до ХСЛПВЩ>5, супроводжуєтьсявисоким ризикомрозвитку нефатальногоінфаркта, атакож смертювід ІХС. Наведенеположеннярозповсюджуєтьсямайже на 50%післяінфарктниххворих, що надходятьдо санаторіїв.В цілому середконтингенту, що направляєтьсядо відділеньреабілітації, біля 100% осіб маютьрізного ступенювираженостігіперліпопротеїнемію, здебільшогоІІб і IV типів.
Значну рольв етіопатогенезіІМ відіграєнедостатнєспоживаннявітамінів тамінеральнихречовин. Зменшеннярівня аскорбіновоїкислоти в кровідо 4,1±0,3 мг/лвказує на неадекватненадходженнязазначеногонутрієнта ворганізм, щореєструєтьсяу 94,6% досліджуванихосіб. Квотаосіб з недостатністювітаміну С(рівень в кровіменш 4 мг/л) склала63,8%, в т.ч. з глибокимдефіцитом(менше 2 мг/л) 5,1%.Аналогічназакономірністьвиявлена прианалізі данихпро метаболізмвітамінів групиВ. За середнімивеличинамипоказникизабезпеченостітіаміном, рибофлавіномі піридоксином, відповідно, на 10,4%, 1,7% і 24,4% булинижчими відвстановленихнормативів(частота реєстраціїдефіциту 57,7-69,3%).Середньозваженавеличина екскреціїз сечею N1-МНА, а також вміств крові вітамінуВ12 і фолієвоїкислоти відповідалидіапазонуколивань норми, проте у значноїчастини осіб, яких обстежено(16,1-51,4%), їх рівеньдосягав 80-90% мінімальногофізіологічногозначення. Неадекватнехарчуванняосіб, що обстежувалися, у передсанаторнийперіод малисуттєвий негативнийвплив на забезпеченістьїх жиророзчиннимивітамінами, найбільш вираженіформи якогореєструвалисяу відношеннікаротиноїдів(вміст в крові0,95±0,11 мг/лз реєстрацієюбіохімічнихпроявів дефіцитуу 42,1% осіб) і вітамінуЕ ( 9,5±0,4 мг/л,16,4%).
Показано, що в цілому укогорти, щообстежувалась, вміст кальціюі магнію в кровізнаходивсяна рівні аботрохи нижчемінімальноїмежі норми(відповідно2,16±0,05 ммоль/лі 0,82±0,01 ммоль/л).Разом з тим, звертає на себеувагу наявністьбіохімічнихпроявів недостатностіпершого з зазначенихмакроелементівв 22,3% хворих наІМ. Результативизначенняконцентраціїв крові заліза(14,8±1,2 ммоль/л), доповненіданими про ОЖССі НЖСС (60,5±3,4мкмоль/л і31,5±2,2%), свідчатьпро високу, вцілому дляхворих, потенційнуможливістьприхованоїформи дефіцитумікроелемента, що реєструєтьсяна момент проведеннянатурногодослідженняу 12,3 — 16,5% волонтерів.Нераціональністьстаціонарногохарчуваннязумовила 27,4%частоту реєстраціїдефіциту цинкуі 8,2% — гіпотиреоїдногостану. Причому, залежність, що встановленаміж кількістюйоду в сечі ійого надходженнямз харчовимираціонами(0,74:1 — 0,78:1), дозволилавиключити увигляді причинногофактора патологіюу функціонуванніщитовидноїзалози.
Такі основніхарактерніриси фоновоїзабезпеченостінутрієнтамихворих, якінадходять насанаторнуреабілітаціюпісля інфарктаміокарда, щовизначаютьнаправленістьаліментарнихкоригуючихзаходів.
Закономірності, що склалисяу фактичномухарчуваннів санаторнихкардіологічнихвідділеннях.На фоні складеноїструктурираціонів, їхенергоцінність, в середньому, за рік становить4023 ккал, перевищуючирекомендованізначення в 1,6рази. Гіперкалорійністьхарчуванняпов’язана знадлишковимспоживаннямбілків — в 1,5 рази, жирів в 2,3 разиі вуглеводів- в 1,2 рази вищенорми. В ціломусанаторнадієтотерапіямає білково-жировуорієнтаціюз енергетичноюквотою Б: Ж: В всередньомуза рік 15,3:40,5:44,2. Їїспецифічноюособливістює вміст білківтваринногопоходження, що перевищуєфізіологічнірівні (+78%), поєднанийз дефіцитомПНЖК w-3 іw-6 (в середньому-72%), харчовихволокон (-20%в зимово-веснянийперіод року)при надлишковості(в 5,8 — 8,6 разів) моно-, дисахаридіві холестерину(на 60%).
Харчовіраціони характеризуютьсясуттєвою (14-80%)недостатністюпрактично всіхвітамінів(виняток складаютьвітаміни Є іВ6), а такожйоду і цинку(на 20% і 71,5% нижчезначень, щорегламентуються).Таким чином, хімічний складфактичногохарчуванняпісляінфарктниххворих на етапісанаторно-курортноїреабілітаціїне тільки невідповідаєїх фізіологічнимпотребам, алеі є істотнимризик-чинникомпрогресуванняІХС.
Фізіологічнапотреба в енергіїпісляінфарктниххворих на етапісанаторно-курортноїреабілітації.У спеціалізованихсанаторіяххворі проходятьреабілітаціюна фоні поступовозростаючихза рівнем складностіоберігаючогота оберігаючетренуючогорежимів руховоїактивності.Найбільшенергоємкими, з урахуваннямдобового бюджетучасу, є лікувальнагімнастика(коефіцієнтфізичної активності(КФА) у чоловіків2,314 — 3,157 і жінок 2,361 — 3,183), теренкур(КФА, відповідно,2,742 — 3,257 і 2,910 — 3,474), легкаі помірна активністьв ході різноманітнихвидів відпочинку(КФА 2,713 — 3,228 і 2,354 — 3,151; 4,405 — 4,497 і 4,400 — 4,575). Установлено, що сумарнаенергетичнапотреба чоловіківі жінок на I, II, IIIі IV рівні руховогорежиму і в середньомуза періодоздоровлення, відповідно, складає (ккал/доб):2388 і 2006, 2511 і 2107, 2737 і 2287, 2841 і2418, 2612 і 2205, при КФА1,282 і 1,302, 1,351 і 1,367, 1,473 і 1,484, 1,529і 1,569, 1,402 і 1,431.
Зважаючина існуючуорганізаціюхарчуванняв санаторіях(специфікафінансуванняаліментарноїпрограми, єдинийлімітованийпродуктовийнабір, принципиформуванняхарчових раціонівта інше) і біохімічніпоказникипісляінфарктниххворих, принормуваннікалорійностіофіційної дієти№10 і (3-й раціон)доцільна орієнтаціяна єдину середньозваженувеличину. Враховуючи, що квота жінокзнаходитьсяна рівні біля5%, санаторно-курортніраціони повиннібазуватисяна середньодобовійфізіологічнійпотребі в енергіїчоловіків, якадорівнює 2600 ккал.При зазначенійбазисній величиніризик несприятливоговпливу заснованихна ній раціонівна гомеостазорганізму, уокремих осіббуде вкрайнизьким, внаслідокне тількиадаптаційнихзакономірностейповедінки, алеі наявностіфізіолого-біохімічнихпроцесів, щорегулюютьенергетичнийбаланс.
Рекомендованірівні споживаннянутрієнтівпісляінфарктнимихворими, щорекомендуютьсяв спеціалізованихсанаторнихвідділеннях.Регламентуванняхімічногоскладу дієтотерапіїздійснено в2 етапи. На першомуетапі факторіальнимметодом (способом), що базуєтьсяна специфіціметаболізмунутрієнтівяк у загальнобіохімічномуаспекті, такі в прив’язцідо патології, що розглядається, розрахованікалоричнікоефіцієнтипо кожній харчовійречовині. Уподальшомув натурнихдослідженняхзгідно з загальноприйнятимиуніфікованимиметодикамиНДІ харчуванняРАМН і МОЗ України(Бондарєв Г.І.і співавт. 1986, Висоцький В.Г.і співавт., 1991, Смоляр В.І., 1989) ірекомендаціямиекспертівФАО/ВОЗ (1966, 1987) звикористаннямізокалорійнихраціонів, послідовновзаємопов’язанихі варійованихза хімічнимскладом в напрямкубілки®жири, вуглеводи®вітаміни®мінеральніречовини посхемі 0,75®1,0®1,25(при необхідностізі зменшенням“кроку” зміндо 10% в межах 1,25) з врахуваннямрозрахунковихнормативів, обгрунтованіадекватно-превентивнінорми споживаннянутрієнтівхворих на ІМ.Мегакалорія, що представляєїх, збалансованапо основниххарчових речовинах, має такі значення: білки, в т.ч.тваринні; жири, в т.ч. ПНЖК w-6, ПНЖК w-3; вуглеводи, вт.ч. моно-, дисахариди, харчові волокна(г/1000 ккал), відповідно,38,46; 19,23; 30,77; 9,23; 1,54; 7,69; 142,31; 25,0; 11,5; вітаміни(мг/1000 ккал): вітамінА (ретінолеквівалент), вітамін Є (токоферолеквівалент), вітамін С, тіамін, рибофлавін, вітамін В6, ніацин (ніацинеквівалент), вітамін В12, фолат, відповідно,0,38, 7,69, 38,46, 0,77, 0,85, 1,23, 9,61, 0,001, 0,077; мінеральніречовини (мг/1000ккал): кальцій, фосфор, магній, залізо, цинк, йод, калій інатрій, відповідно,384,61; 461,54; 230,77; 5,77; 7,69; 0,077; не менше1920 і не більше1540. В ході аналізубіохімічнихзрушень в біологічнихсередовищахволонтеріввстановлено, що ефективністьдієтологічнихпрограм, якадосягнута набазі наведенихданих, маємаксимальнізначення: нормалізувалиськоефіцієнтальбуміни/глобуліни, концентраціяв крові ХС ЛПВЩ, аскорбіновоїкислоти, тіаміну, рибофлавінуі піридоксальфосфату; досяг “зониоптимальності”фізіологічнихмеж коливаньрівень вітамінуА, каротиноїдів, вітаміну Є, рибофлавіну, вітаміну В12, заліза, цинкуі ПБЙ, реєструваласьстатистичнодостовірнатенденція дооптимізаціїХС, ТГ і ХС ЛПНЩ.Збільшенняабо зниженнярекомендованогорівня споживаннянутрієнтів, не тільки несупроводжувалосядодатковоюпозитивноюмедико-біологічноюефективністю, але і по рядуаспектів виявлялонегативну дію.Так, зі збільшеннямвмісту азотув раціонах, екскреція азотусечовини ікреатинінузбільшилася, відповідно, з 167,1 ммоль/добі 5,7 ммоль/доб(споживанняазоту 12 г/доб)до 204,6 ммоль/добі 6,0 ммоль/доб(13,9 г/доб), досягнувши, в кінцевомупідсумку 244,0ммоль/доб і 6,5ммоль/доб (16,0г/доб), що можерозглядатисяяк реалізаціяполігону розподілуфізіологічнихбіохімічнихконстант. ВизначенняПБЙ виявилонаступну залежність: при екзогенномунадходженнібілка 75 г/добі 87 г/доб ПБЙзнаходивсянижче оптимальногоі субадекватногозначень, приспоживанні100±2 г/добвін досягавоптимальногорівня (78,9%), повністюкомпенсуючогопотреби в елементі(креатиніновийкоефіцієнтсклав 27,8).
На фоні досліднихраціонів, щомістять біологічноактивні речовинив межах 0,75% рекомендованихвеличин, частотареєстраціїбіохімічногодефіциту вітамініві мінеральнихречовин склала, відповідно14,3 — 71,4% і 14,3 — 28,6%. Під впливомдодатковогоприйому нутрієнтів(+0,25N) вдалосянормалізуватиїх статус, подальшаоптимізаціяякого при збільшеннікоригуючоїдози +0,5N не відзначалася.
Підтримкагомеостазуорганізму, можливістьйого адекватноїреакції наризик-чинникивеликою міроюзалежить відстану перекисногоокисленняліпідів (ПОЛ).Вивчення спектраФЛ МЕ на фоніхарчування, що варіює зажировим і вітаміннимскладом, в напрямку0,75N®N показалодостовірне(p
Фізіолого-гігієнічні вимоги до середньодобового санаторного набору харчових продуктів для хворих, що перенесли інфаркт міокарда. Вихідними даними при обгрунтуванні і складанні середньодобового набору продуктів стали енергетичні і нутрієнтні потреби контрольного контингенту, втрати харчових речовин при тепловій кулінарній обробці, закономірності, що склалися в споживанні окремих продуктів з урахуванням перспектив виробництва і постачання, можливість виготовлення різноманітного асортименту страв. Згідно з зазначеними базовими матеріалами, хімічний склад харчових раціонів має такі значення: білки, в тому числі тваринні, — 106 г і 53 г; жири, в тому числі ПНЖК w-6, w-3, НЖК — 89,6 г, 26,9 г, 4,5 г і 22,4 г; вуглеводи, в тому числі моно- і дисахариди — 403,3 і 70,9 г, харчові волокна — 30 г, загальна енергоцінність — 2860 ккал, вітаміни: А — 1,3 мг, Є — 22,4 мг, С — 160,0 мг, тіамін — 2,6 мг, рибофлавін — 2,6 мг, В6 — 3,5 мг, ніацин — 30,0 мг, В12 — 3,6 мг, фолат — 0,26 мг; мінеральні речовини: кальцій — 1120 мг, фосфор — 1356 мг, магній — 678 мг, залізо — 17 мг, цинк — 23 мг, йод — 0,3 мг. Адекватний наведеним показникам середньодобовий продуктовий набір, максимально збалансований (в межах допустимих можливостей) відповідно до специфіки аліментарних програм післяінфарктних хворих, на нашу думку може бути таким: хліб житній — 150, хліб пшеничний — 150, борошно пшеничне — 15, крохмаль картопляний — 5, макаронні вироби — 10, крупи, бобові — 75, картопля — 350, овочі — 450, фрукти свіжі, ягоди — 200, соки фруктові — 200, кефір — 200, сметана — 20, сир твердий — 20, сир — 70, яйце — 1/3 шт, риба і рибопродукти — 100, м’ясо і субпродукти — 95, ковбасні вироби — 5, птиця — 25, масло вершкове — 30, олія — 30, томат-паста — 3, дріжджі — 1, чай — 2, какао — 1.
Особливуувагу слідприділятивмісту в раціонахнатрію хлориду: обмеження до7 г/доб (2 г в продуктаххарчуванняі до 5 г на руки).Враховуючижорстке лімітуванняцукру, длязабезпеченняналежних смаковихякостей напоїв, рекомендуєтьсявикористовуватицукрозамінювачі.Щоб не допуститипри цьому збільшенняенергетичноїцінності їжі, бажано не включатидо рецептуристрав цукрозамінювачі, солодкістьяких нижча заїї значенняу сахарози.
Вимоги доорганізаціїхарчуванняпісляінфарктниххворих на етапісанаторно-курортноїреабілітації.В натурнихдослідженняхпоказано, щов санаторнихвідділенняхреабілітаціїнайбільш раціональнимє п’ятиразовехарчування: перший сніданоко 8-9 год. (25% енергетичноїцінності раціону), другий — о 11-12 год.(15%), обід — о 14-15 год.(35%), вечеря — о 18-19год. (20%) і о 21 год.- склянка кисломолочногонапою (до 5%). Необхідно, щоб відхиленнявід фіксованогографіка харчуванняне виходилиза межі 30 хвилинпри перервахміж їжею (невважаючи нічнуперерву) небільше чотирьох-п’ятигодин. На першийсніданок і обідслід відводитине менше 30 хвилин, на другий сніданокі вечерю — 10-15 і 20хвилин.
На основізакономірностей, що сформувалисяв санаторнійдієтотерапії, рекомендованогопродуктовогонабору, і вимогдо режиму харчування, розробленийалгоритм складаннядобового раціонупісляінфарктниххворих: закуска- сніданок, обід; перша страва- обід; другастрава — сніданок, обід, вечеря; напій або десерт- сніданок, другийсніданок, обід, вечеря; на ніч- кисломолочнийнапій; буфетніпродукти і/абопечені кулінарнівироби — сніданок, другий сніданок, обід, вечеря.Зважаючи нарегламентованівимоги до організаціїхарчуванняконтрольногоконтингентуз урахуваннямдосвіду країнЗахідної Європиі Америки, розробленоуніверсальнебазисне орієнтовнесемиденне менюдля відділеньреабілітаціїкардіологічногопрофілю. В йогооснову покладенірецептури блюдзгідно з “Єдиноюреспубліканськоюкартотекоюблюд для їдаленьсанаторно-курортнихзакладів”(Одеса, 1991).
Медико-біологічніоснови застосуваннябіологічноактивних добавок(БАД) до санаторниххарчових раціонівпісляінфарктниххворих. ГоловнимкритеріємобгрунтованостізастосуванняБАД є знанняспецифікиметаболічнихпорушень приІХС і ІМ. Додатковаумова — досягненняоптимальногопоєднання їхбіологічноїдії з особливостямимеханізмулікувального(дієтичного)впливу базовоїдієти. З урахуваннямвищезазначенихположень, потенціюванняБАД позитивногомедико-біологічногоефекту регламентованоїу відділенняхреабілітаціїаліментарноїпрограми доцільнопроводитизадвома напрямками:1) приведенняза допомогоюнутріцевтиківекзогенногонадходженнянутрієнтіву відповідністьдо фізіологічнихпотреб осібтематичноїгрупи, включаючи, у випадкунеобхідності,і додатковіпрофілактичнірівні споживання;2) підсиленнягомеостатичногопотенціалудієтотерапії.Вибір парафармацевтиківпри цьому переслідуємету: а) оптимізаціїстану і функціональнихможливостей“критичних”органів і систем; б) нормалізаціїметаболічнихпроцесів і, відповідно, біохімічнихпоказниківбіологічнихсередовищорганізму; в)мінімізаціїабо усуненняефектів патогенноїдії екзогеннихі ендогеннихетіопатогенетичнихризик-чинників.Парадігманаукових основзастосуванняБАД санаторниххарчових раціонівпісляінфарктниххворих представленана схемі.
Натурнеобґрунтуванняконцептуальноїсхеми підвищенняефективностісанаторно-курортноїдієтотерапіїхворих на інфарктміокарда задопомогою БАД.Нутріцевтики.Оптимізаціяліпідногоскладу харчовихраціонів.Аліментарнимшляхом фізіологічнапотреба хворихна ІМ в ПНЖКw-3 можебути задоволенамаксимум на50%. Для нівелюваннявказаногодефіциту апробованопрепарат жируморських риб- ейконол, кожнакапсула якогомістить 25% ПНЖКw-3 і вітамінЄ в кількості2,5 мг на 1 г
ПНЖК. Длянатурних дослідженьбула обранасхема курсовогоприйому БАД:8 капсул на день, у тому числі3, 4 і 1, відповідно, після сніданку, обіду і вечері.При цьому рівеньПНЖК w-3 враціонах збільшивсяз 2 до 4 г, співвідношенняw-6:w-3склало 6:1, замістьфонового — 12:1. Підвпливом дієтотерапіїз включеннямейконола докінця реабілітаційногокурсу відзначаласяпозитивнадинаміка (p0,05), зниження ПГЕдо 1,7% (p
Оптимізаціявітамінногоскладу дієтотерапії.Скоригованийв максимальнодопустимихмежах санаторнийраціон, що складенийз натуральнихпродуктів, незабезпечуєв повному обсязіпотреби післяінфарктниххворих у вітамінах: рекомендованийрівень екзогенногонадходженнявітаміну С, тіаміну, рибофлавінуі ніацинуреалізуєтьсяне більше, якна 72-86%. Враховуючидосвід використаннявітамінів іполівітаміннихпрепаратівдля профілактикидефіцитнихстанів населення, рекомендаціїміжвідомчоїради по профілактицізахворюваньі зміцненнюздоров’я населення, об’єднаногоПленуму науковихрад АМН по медичнихпроблемаххарчування, з широкогоспектру преміксівнеобхідногохімічногоскладу намидля натурноїапробації бувобраний “Ундевіт”.
Результатибіохімічнихдослідженьволонтерів, які отримуютьфактичне санаторнехарчування, показали, щохарактерноюособливістюїх вітамінногостатусу єполігіповітаміноз.Так, відноснакількістьхворих на ІМ, що мали дефіцитвітамінів С, В1, В2 і ніацину, складала 70,0%,63,3%, 43,3% і 30,0%. Оптимізаціяструктурипродуктовогонабору покращилазабезпеченістьвітамінамиосіб контрольноїгрупи, яка проте, не досягнулаадекватногорівня. Про цесвідчить якзначний процент(23,3 — 60,0%) осіб, щодосліджувалися, з дефіцитнимипоказникамибіологічнихсередовищ, такі відсутністьдостовірнихзмін (за виняткомАК) в середньогруповихвеличинахзабезпеченостілімітованиминутрієнтамина фоні фактичногоі скоригованогораціонів. Додатковепризначеннядо рекомендованогохарчування1 драже “Ундевіта”на добу, ліквідувавшинедостатністьекзогенногонадходженнявітамінів, забезпечилонормалізаціюїх метаболізму.Достовірне(p
Оптимізаціямінеральногоскладу дієтотерапії.Профілактикаартеріальноїгіпертензії(АГ) як одногоз провіднихризик-чинниківІМ. До пріоритетнихетіопатогенетичнихкомпонентівАГ відносятьсяпорушеннямінеральногообміну. Загальновизнанимє тісний кореляційнийзв’язок міжвмістом в організмікалію, кальцію, магнію і рівнемАТ, частотоюреєстраціїАГ. Для забезпеченняпрофілактичнихрівнів споживаннязазначенихелементів зурахуваннямфінансовихвитрат на коригуючідієтологічнізаходи, їх медичноїефективності(засвоєннянутрієнтів,їх біологічноїактивностіта ін.) пропонуєтьсявикористання“Пшеничнихзародковихпластівцівхарчовогопризначення”, що містять в100 г: кальцію ікалію по 1000 мг, магнію — 260 мг.Фізіолого-біохімічнообгрунтованасхема прийомуБАД: 60 г/доб — по20 г під час основнихприйомів їжі, з паралельнимвилученнямз раціону 100 гпшеничногохліба. Перевагоюзазначеноїсхеми є можливістьадекватноїцілеспрямованоїкорекції фактичногосанаторногохарчуванняхворих на ІМ.
В ході натурноїапробації БАДз участю хворихна ІМ з АГ установлено, що її тритижневийприйом ініціювавпозитивнізрушення взабезпеченніконтрольногоконтингентузазначенимимінеральнимиречовинами, склавши покальцію +15,3%, магнію+30,2% і калію +30,6% вихіднихгематологічнихі +11,3...+70,0% — ренальнихрівнів (p
Динаміканаведенихмаркернихпоказниківметаболізмуконтрольнихмакроелементівпри прийомірегламентованоїдієтотерапіїбез БАД нехарактеризуваласярепрезентативнимизрушеннямиі мала в аспекті, що розглядався, в 2-4 раза меншвираженийгомеостатичнийпотенціал.
Парафармацевтики.Детоксикаціяорганізму, профілактикаекологіч-нихуражень хворихна ІМ. На медико-біологічнуефективністьсанаторноїреабілітаціїзначний негативнийвплив справляютьполіказуальніантропогеннімікроінтоксикації, що реєструютьсяу осіб, якіпоступаютьз промисловихрегіонів зантропопресієюі денатурацієюнавколишньогосередовища.У цьому випадкудо спектрулікувальнихзаходів повиннівключатисязасоби індивідувальноївторинноїпрофілактикиз детоксикуючимі гомеостатуючимпотенціалом.До числа останніхвідносятьсяБАД. Завданняцього фрагментудослідженьполягало вобгрунтуваннідоцільностіі методикипарафармацевтичноїдетоксикаціїорганізму, профілактицінаслідківекологічногоушкодженняхворих на ІМ.Як модельніксенобіотикибули обраніважкі метали(ВМ) 1 класу небезпеки(свинець, кадмійі ртуть), що єпровіднимитоксикантами, які надходятьв організм знавколишньогосередовища,і мають вкрайнебезпечнібіологічніособливості.При апробаціїБАД враховуєтьсяне лише їїдетоксикуючийефект, але іпобічний впливна гомеостазорганізму, фармакокінетикулікарськихзасобів. Згідноз зазначенимивідбірковимикритеріями, а також з складеноюфактичноюдієтотерапєюу відділенняхреабілітаціїбула відібраналікувально-оздоровчапрограма “NewLife” фірми “Team Up”(США), курс якоїв часовомуаспекті адекватнийперіоду оздоровленняв сучаснихсанаторно-курортнихзакладах. Дляхворих на ІМбула розробленасхема, що модифікуваласявідносно прийомупарафармацевтиків, які входятьв БАД: а) формулаА (Aloe spikata, Aloe ferox, Cassia officinalis, Rhammuspurshiana, Berberis vulgaris, Zingiber officinalis, Allium sativum,Capsium ofricanum, Foeniculum vulgare) з 1-го по24-й день за обідомчи зразу післянього. Принеобхідностіпередбачаєтьсязбільшеннядозування на1-2 капсули в деньдля забезпеченняналежногофункціональногостану шлунково-кишковоготракту; б) формулаВ (Linum usitalissium, Malus communis, Ulmus fulva, Altheaofficialis, Clycyrrhiza glabra, Foeniculum vulgare, Salix alba) з8-го по 20-й деньпо 1 ковпачку(знаходитьсяв упаковці), розведеногов 75 мл води чисоку порошка2 рази на деньза півгодинидо і/або черезгодину післяприйому їжі; в) формула С(Plantago ovatum, Avena sativum, Ozuza sativum, Malus communis,Cyamopsis, Cassia officinalis, Ficus carica, Midicago sativa, Hordeumvulgare, Ceratonia siligua, Glycyrrhia glabra, Mentha piperita,Zingeber officinale, Carcia papaya, Juglans nigra, Berberis vulgaris,Allium sativum) з 20-го по 24-йдень по 1 ковпачкурозведеногов 75 мл води чисоку порошка2 рази на день.Зв’язок вживанняформули С зприйомами їжіне регламентується.Прийом формулВ і С передбачаєпаралельнеспоживання75 мл води чи сокупри обмеженнівільної рідинив раціоні до0,7 л.
Фоновимидослідженямиустановлено, що майже у 60% хворихна ІМ, які надходятьв санаторіїз промисловорозвиненихрегіонів, середньозваженийрівень в мг/лТМ в біосередовищахперевищуєпоказники“норми”, тобтоприродноговмісту, обумовленогонаявністю їхяк мікроелементів,і може бутиінтерпретованийяк, так зване“носійство”(кров: свинець0,08-0,09 мг/л, кадмій0,191-0,234 мг/л, ртуть0,058-0,062 мг/л; сеча: свинець 0,144-1,517 мг/л, кадмій 0,053-0,057 мг/лі ртуть 0,108-0,109 мг/л).При цьому необхідновідзначити, що у 20-25% осіб ТМреєструвалисьв крові в концентраціях, що перевищуютьяк Європейськістандарти, такі опублікованіза матеріаламидослідженьу техногеннихрегіонах значення.Комплекснасанаторно-курортнареабілітаціязабезпечилазниження рівнясвинцю, кадміюі ртуті в кровіі сечі осібгрупи контролю, відповіднона 16-30%, 4-13% і 44-46%. Разомз тим, незважаючина досить значнесередньозважененівелюванняконцентраційТМ, зареєстрованізрушення вбільшостівипадків немали репрезентативногохарактеру.ПризначенняБАД дозволилозначно посилитинаведену тенденціюдо детоксикаціїорганізмухворих на ІМ.Вміст ТМ в крові, по відношеннюдо контролю, знизився додатково, в середньомуна 20-25% (p
Відомо, щоекологічнеураження населеннясупроводжуєтьсяпослабленнямімунного захистуорганізму. Увигляді йогоосновних проявіву осіб, що спостерігалися, можна визначитипідвищенийвміст в кровіJgG (136,6 — 143,1 мкмоль/л)при паралельномузниженні концентраціїJgA до нижньоїмежі норми (5,6мкмоль/л). Дисбалансв гуморальномуімунітеті єнаслідкомнегативноїдії ТМ на Т-, В-системи лімфоцитів(відносна кількістьЕ-РОК і ЄАС-РОКсклала, відповідно,40,2-44,8% і 26,1-27,3%), їх функціональнуактивністьв реакції РБТЛ(46,2-50,8%). Проведенідослідженняпоказали, щореалізаціяпрограми “NewLife” забезпечилазбільшенняТ-клітиннихпопуляцій на16,2% і 22,6% зниженнярівня b-клітин, що за рівнемоптимальностізрушень у середньомуна 10% вище показниківконтролю. Паралельноз нормалізуючоютенденцієюклітиннихчинників природноїрезистентностіреєструваласяоптимізаціяїх головнихефектів гуморальноїскладової(зниження рівняJgG на 28,5% з приведеннямйого у відповідністьдо загальноприйнятихгомеостатуючихмеж варіабельності, збільшенняконцентраціїJgA на 33,3% протианалогічнихпоказниківу контролі — 22,9% і +31,7% ).
Значнийінтерес представляваналіз модифікаціїліпідногоспектру кровіпри прийоміБАД. Установлено, що на моментвиписки з санаторіювизначенозниження вмістуХС, ХС ЛПНЩ, ХСЛПДНЩ і ТГ призбільшенніХС ЛПВЩ у контрольноїі дослідної(з БАД) групах, відповідно, на -9,2% і -14,3%; -11,8%, -7,6% і -18,2% — 9,7%; -8,2%+3,7% і -11,4%, +5,8% (різницяпо ХС, ХС ЛПНЩі ТГ репрезентативні,p
Одним з основнихефектів діїТМ на рівніорганізму єпорушеннякровотворення.Для фоновихзагальнихпоказниківкрові хворихна ІМ з мікроінтоксикацієюхімічногогенезу характернізниження рівнягемоглобінув середньомудо 120 г/л, лейкоцитоз, тромбоцитозі ретикулоцитоз.Комплекснасанаторно-курортнареабілітаціязабезпечилапозитивнізрушення вскладі периферичноїкрові волонтерів, більш вираженіпри прийоміБАД. Так, рівеньгемоглобінузбільшивсяна 15,2%, вміст лейкоцитів, тромбоцитіві ретикулоцитівзнизився, відповідно, на 8,9%, 9,1% і 17,0%, склавши8,2ґ109/л,298,8ґ109/л,1,17% і забезпечивширепрезентативне(за вийняткомлейкоцитів)збільшеннясприятливихгематологічнихтенденцій внапрямку “контроль”® “досвід”.
Таким чином, викладеніматеріалисвідчать, щодля хворих наІМ, які зазнаютьвпливу техногенногопресингу, доцільнимє включенняв реабілітаційнупрограмупарафармацевтиківдетоксикуючоїспрямованостіу поєднанніз призначеннямБАД “New Life” фірми“Team Up”. Це забезпечуєреальний позитивнийбіологічнийефект.
Експериментальневивчення ефективностіпарафармацевтичноїкорекціїгіперхолестеринемії.Завданнямданого фрагментудослідженьбув вибір БАД, що виявляєспрямованупротекторнудію при провідномуризик-факторіІМ — гіперхолестеринемії.Внаслідоквивчення механізмуі інтенсивностігіперхолестеринемічноїдії різноманітнихБАД, з врахуваннямматеріалівпроведеногоексперименту, для апробаціїв умовах кардіологічногосанаторноговідділеннянами був відібранийпарафармацевтик“Пента концентрат”(чистий препарат(99% і більше) рослиниGunostemma Pentaphyllum сім’їCurcurbitacea) фірми “ТeamUp”. У ході 24-денногоекспериментальногодослідженняна 75 білих інбреднихщурах-самцяхмасою 260-290 г звідтвореноюмоделлю аліментарноїгіперліпопротеїдемії(інтрагастральневведення холестерину, розчиненогов рафінованійсоняшниковійолії, з розрахунку, відповідно,4% і 25% дієти) установлено, що додатковийприйом тваринами1 капсули БАДна добу дозволивзначно нівелюватибіохімічніпрояви надлишковогоспоживанняХС. Констатованіпроцеси нормалізаціїгематологічногорівня ХС і сумиЛПНЩ і ХС ЛПДНЩ(регрес по відношеннюдо контролюсклав 0,74 ммоль/лі 0,71 ммоль/л або- 23,6% і — 28,6%), частковепоновленнязниженої АОА, підвищеногоПОЛ у серцевомум’язі (відповідно+9,8% і -34,6% по МДА, -14,3% поПК) і корелюючогоз ними ПГЕ (зрушення- 7,4%).
Парафармацевтичнаоптимізаціяпротиатеросклеротичноїефектив-ностідієтотерапії.Основнимиточками прикладаннядії парафармацевтиківв біохімічномуакспекті єоптимізаціяліпідногостатусу, в т.ч.стану ПОЛ, показниківсистеми згортаннякрові, клітинногоі гуморальногоімунітету, атакож енергетичнихі окислювальнихпроцесів, зменшеннягіпоксії ідеструктивнихявищ в міокарді.Скринінг дозволенихМОЗ Українидо практичноговикористанняБАД з урахуваннямданих експериментальногодослідженнязумовив вибіру вигляді апробованихдобавок “Пентаконцентрат”(“ПК”) і “КоферментКу 10” (основа- чистий препарат(99% і більше) коферментаКу 10, що є складникоммітохондрій)виробництвафірми “Bioenergy Nutrients”, США. Прийом БАДздійснювавсяпо такій схемі:“ПК” — 3 рази надень по 3 капсули(2-а група); “ПК”по схемі 2-ї групиі “Ку 10” — 3 разина день по 120 мг(3-я група). Першагрупа слугувалаконтролем.Необхідновідзначити, що як в даному, так і в попередніхдослідженнях, фармакологічнакорекція метаболічнихпроцесів ібіохімічнихпоказниківбіосередовищне проводилася.Одержані такірезультати.Додавання дорекомендованоїдієтотерапії“ПК” інтенсифікувалоїї антиатерогеннудію: рівень ХС, ХС ЛПНЩ і ТГ повідношеннюдо передінфарктнихпоказниківзнизився на20,3%, 23,0% і 26,7% (p
Прийом “ПК”ініціював повідношеннюдо контролюзниженнягіперфібриногенеміїі протромбіновоїактивності, міра інтенсивностіякого, відповідно, склала — 4,2% і — 2,5%(p
ВключенняБАД в схемусанаторноїреабілітаціїпотенціювалопозитивні змінив імунномустатусі, основніпрояви якихбули зареєстрованіпри прийомі“ПК” і “Ку 10”і укладалисяв таких нормалізуючихтенденціяху клітинномуі гуморальномуімунітеті: зменшенняЕАС-РОК, JgG на 19,7%і 24,3% при паралельномузростаннізначень РБТЛ,JgA і лізоцимана 24,3%, 44,8% і 54,5%. Необхідновідзначити, що крім біохімічнихзрушень в гомеостазіорганізму, прийом “Ку 10”забезпечив»5-10% додатковеполіпшенняпоказниківцентральноїгемодинаміки, фізичноїпрацездатності,інформаціяпро які будепредставленанижче. Завершуючирозділ про рольБАД в санаторнійреабілітаціїхворих на ІМ, хотілось бипідкреслити, що своїм завданнямми, в першу чергу, ставили опрацюваннясхеми їх практичногозастосування, в т.ч. регламентуванняспектру і розмірностііндикаторнихбіохімічнихпоказниківдля оцінки йогомедичноїефективності.Паралельнобув розробленийвикладенийвище базиснийваріант робочоїпрограми призначенняБАД. Вони, по-перше, можуть призначатисяв повному абофрагментарномуобсязі, залежновід конкрентноїситуації; по-другеможлива заміназазначенихБАД на їх аналогиза спрямованістюі ефективністюмедико-біологічноїдії після відповідноїконсультаціїз лікарем-дієтологом.
Медичнаефективність(натурна апробація)розробленихдієтологічнихрекомендацій(загальноклінічні, загальноадаптаційні, функціональніі психопатологічніаспекти). У ходікомплексногонатурноговипробуваннявстановлено, що на фонідієтотерапії, яку рекомендовано, маса тілаобстежуванихпротягом всьогоконтрольногоперіоду коливалисьу добовомурозрізі в межах±500 г. Ознаканаболічногоабо катаболічногохарактеру змінїї підсумковихпоказниківу жодного волонтеравиявлено небуло. ПіслязакінченняреабілітаціїзареєстрованозбільшенняУО, ХО і ФВ, більшвиражена (p
При проведенніпроби PWC встановлено, що з корегуваннямдієтотерапіїчисло метаболічниходиниць наостанньомурівні навантаженнязбільшилосьна 32,0% (p
Під впливомреабілітаційнихзаходів значнопокращилосясамопочуттяхворих. До кінцясанаторноголікування восновній групіреєструвалосязменшення чиприпиненняприступівстенокардії, що виникаютьпри фізичнійчи емоційнійнапрузі у 96%випадків, перебоївв роботі серця-у 93%, задишки — у90%, серцебиття- у 95%, головногоболю — у 79%, порушеннясну — у 90% і підвищеноїдратівливості- у 92%. Зазначенатенденція єрезультуючимелементомкомплексноїреабілітації.Про значенняв її підсумковомуефекті оптимізованоїдієтотерапіїговорить тойфакт, що в групіконтролю регрессуб’єктивнихсимптомів ІХСбув на 3-11% меншвиражений.Адекватнафізіологічнимпотребам корекціяхарчуваннясприяла значному(з 45,7% до 20,3%) зменшеннючисла осіб змікросимптомамивітамінногодефіциту, підтверджуючи, тим самим, репрезентативністьвстановлениханалітичнимшляхом закономірностей.
Додатковіпозитивнізрушення вфункціональномустані обстежуванихосіб основноїгрупи по відношеннюдо контролю, мали істотнийопосередкованийвплив на їхпсихопатологічнийпрофіль. Згідноодержанихданих, якщо досанаторноїреабілітаціїсередньозваженавираженістьпсихічних змінв основній іконтрольнійгрупах оцінювалася, відповідно, в 2,2 і 2,0 бали, топісля оздоровленнявона становила0,7 і 1,0 бали, що свідчитьпро 1,4-кратнуінтенсифікаціюпозитивнихклінічних змінпри модифікаціїдієтологічноїпрограми. Середвалового спектрувивченихпсихопатологічнихсиндромівнайбільшоїуваги заслуговуєпереведеннятаких показників, як почуттятривоги, іпохондріїі астенії, звираженої мірипрояву (3 бали)до стану зперіодичним, нерізко вираженимхарактером(1 бал).
Для інтегральноїоцінки реабілітаційногоефекту санаторно-курортногоетапу, вивченостан індивідуальноїадаптації уконтрольногоконтингентуна момент виписки.Ми виходилиз того, що контрольованінами механізмиадаптогенезує квінтесенцієюдіяльностіорганізму вцілому, передусім, за двома параметрами: метаболічнимі гомеостатичним, суттєве місцев реалізаціїяких займаєчинник харчування.Аналіз ЕСК іСПІ в контекстіформуваннясистемногоструктурного“сліду” адаптаціїпоказав, що восновній групітільки у 8% обстежуванихреєструвався4-й рівень напруги, для якої характернанедостатністьадаптаційнихмеханізмів.В контролі станнезадовільноїадаптації, приякому функціональніможливостіорганізмузнижені, відзначавсяв 2,5 рази частішеі сягав 20% відчисла спостережень.
Таким чином, результатиапробаціїрекомендованихвимог до аліментарноїпрограми хворихна ІМ, показали, що їх впровадженняв санаторно-курортнихзакладах дозволитьзначно підвищитимедичну ефективністьцих заходів.
ВИСНОВКИ
продолжение
--PAGE_BREAK--
1. Одним з головнихелементівкомплекснихвідновлюванихпрограм у санаторнихвідділенняхдля післяінфарктниххворих є адекватнадієтотерапія.Оптимізаціяїї біологічноїдії неможливабез використаннябіологічноактивних добавок.Розробленігігієнічнівимоги щодохарчових раціонів, режиму харчування, призначеннянутріцевтиківта парафармацевтиківмають суттєвийгомеостатичнийпотенціал тазабезпечуютьпідвищеннямедичної ефективностісанаторноїреабілітаціїпри інфарктіміокарда.
2. Методологічноюосновою парадигмиорганізаціїсанаторно-курортноїдієтотерапіїпісляінфарктниххворих є використанняфункціонально-гомеостатичноїконцепції, якарозробленаз урахуваннямспецифікивідповіднихсанаторно-курортнихзакладів ідозволяє реалізуватифункції харчуванняна рівні, щовідповідаєстану та функціональнимможливостям“критичних”органів і систем.
3. У відділенняхреабілітаціїоздоровлюютьсяособи здебільшого(93,8%) старшого віку(після 40 років), чоловічої статі(95,8%), ростом 170,6±0,3см (s=2,8 см)і масою тіла73,6±0,5 кг(s=4,7 кг) зпереважаючимнормостенічнимтипом конституції(64,8%), превалюючимихарактернимиособливостямифонового (принадходженніна реабілітацію)харчовогостатусу, у якихє субоптимальнезаповнення, що свідчитьпро ранні проявидисбалансуанаболічнихі катаболічнихпроцесів, потребиорганізму вбілку (показникбілковогохарчування74±1, коефіцієнтальбуміни/глобуліни1,16±0,06); гіперліпопротеїнеміюІІБ або 1V типів, що поєднуєтьсяз недостатністювітамінів — до94,6% і мінеральнихречовин — до27,4% обстежених.
4. Фактичнісанаторніраціони післяінфарктниххворих характеризуютьсяперевищуючимфізіологічніпотреби вмістоменергоємкихнутрієнтів- білків, жирів, вуглеводів- в 1,2...2,3 рази, в томучислі: білківтваринногопоходженняв 1,8 рази, насиченихжирних кислотв 2,5 рази, моно-і дисахаридівв 2,3 рази, на фоні14...80% дефіцитувітамінів (завинятком Є іВ6) і дисбалансумінеральнихречовин, критичнимипоказникамиякого є 20,0% недостатністьцинку і 71,5% — йоду.
5. При регламентуваннібазисної енергетикихарчуванняконтрольногоконтингентув рамках санаторноїгрупової дієти10і необхідноорієнтуватисяна його середньозваженіенерговитрати, що дорівнюють2600 ккал/24 год.
Оптимальний середньозважений рівень споживання післяінфарктними хворими харчового білка, обгрунтований факторіальним методом і експериментально підтверджений, складає 100 г/доб, в т.ч. 50 г/доб — тваринного походження.
Рекомендоване споживання жирів, що забезпечує оптимізацію їх метаболізму і перекисного окислення, аліментарну профілактику впливу ризик-факторів ІХС і інфаркта міокарда, становить 80 г/доб, в т.ч. ПНЖК w-6, ПНЖК w-3 і НЖК, відповідно, 24 г/доб, 4 г/доб і 120 г/доб.
Адекватним, з точки зору міжнутрієнтних взаємозв’язків і превентивної дієтотерапії при патології, що вивчалася, є вміст вуглеводів в добових раціонах, в середньому, 370 г, в т.ч. 65 г повинно приходитися на моно-, і дисахариди. Потреба в харчових волокнах складає 30 г.
Споживання вітамінів в кількостях, що дорівнюють по вітамінах А, Е, С, тіаміну, рибофлавіну, В6, ніацину, В12 і фолату, відповідно,: 1,0; 20,0; 100,0; 2,0; 2,2; 3,2; 25,0; 0,003 і 0,2 (мг/доб) забезпечує оптимізацію вітамінного статусу досліджуваного контингенту.
Аліментарне надходження макро-, мікроелементів, що складає (мг/доб): калій — не менш 5000, натрій — не більш 4000, кальцій — 1000, фосфор — 1200, магній — 600, залізо -15, цинк — 20, йод — 0,2, забезпечує належний біологічний ефект призначеної для післяінфарктних хворих дієтотерапії.
Специфікація орієнтованого, середньодобового набору продуктів, максимально збалансованого за харчовими речовинами стосовно фізіологічних потреб осіб групи спостереження, складає (г/доб): хліб житній — 150, хліб пшеничний — 150, борошно пшеничне — 15, крохмаль картопляний — 5, макаронні вироби — 10, крупи, бобові — 75, картопля — 350, овочі — 450, фрукти свіжі, ягоди — 200, соки фруктові — 200, кефір — 200, сметана — 20, сир твердий — 20, сир — 70, яйце — 1/3 шт, риба і рибопродукти — 100, м’ясо і субпродукти — 95, ковбасні вироби — 5, птиця — 25, масло вершкове — 30, олія — 30, томат-паста — 3, дріжджі — 1, чай — 2, какао — 1.
З урахуванням особливостей метаболічних процесів післяінфарктних хворих і технічних можливостей їдалень сучасних санаторіїв, в тематичних спеціалізованих відділеннях найбільш раціональним є п’ятиразове харчування з таким розподілом валової енергоцінності за окремими прийомами їжі: перший сніданок о 8-9 год. — 25% калорійності раціону, другий сніданок о 11-12 год. — 15%, обід о 14-15 год. — 35%, вечеря о 18-19 год. — 20%, на ніч о 21 год. — склянка кисломолочного напою (5%).
В аспекті розвитку наукових даних про нутрієнтні потреби осіб, що проходять реабілітацію, рекомендований продуктовий набір та режим харчування, розроблені модель-схема харчових раціонів і орієнтовне універсальне семиденне меню. Їх натурною апробацією встановлено, що для оптимізації хімічного складу та протекторно-фармакодинамічного ефекту аліментарних впливів в контексті комплексної реабілітаційної програми доцільним є застосування біологічно активних добавок до їжі за розробленими схемами:
а) Нутрицевтиків– для нормалізаціїстатусу лімітованихнутрієнтів: ПНЖК w-3 — “Ейконол” (8капсул на добупо 1 г); вітамінівС, тіаміну, рибофлавіну, ніацину — “Ундевіт”(1 драже на добу); мінеральнихречовин — калію, кальцію і магнію- пшеничні зародковіпластівці (60 гна добу). Їх прийому поєднанніз скорегованимхарчуваннямзабезпечуєзниження рівняХС, ХС ЛПНЩ іТГ на 9-20%, а такожгіперфібріногенеміїта протромбіновоїактивностіна 9,2%, при збільшеннікоефіцієнтуПНЖК/НЖК і квотиПНЖКw-3 вмембранахеритроцитіві тромбоцитіввідповіднодо 0,77 і 8,42%, 0,90 і 7,36%; досягненніконцентраціямилімітованихвітамінів таїх метаболітів, мінеральнихречовин в біологічнихсередовищахфізіологічнихзначень, щозумовило нівелюванняв крові рівняпаратгормонана 34,3 пг/мл, клінічнихпроявів дефіцитувітаміну С на40% і вітамінівгрупи В на 26,7%;
б) Парафармацевтиків– для інтенсифікаціїдієтотерапіїантиатерогенної(“Пента концентрат”фірми “Team Up” (США))та нормалізуючоїфункціональнийстан серцево-судинноїсистеми (“КоферментКу 10” фірми“Bioenergy Nutrients” (США)) дії, а також детоксикаціїорганізму, нормалізаціїфункціональногостану “критичних”гомеостатуючихсистем у осіб, що поступаютьз регіонів ззабрудненимнавколишнімсередовищем(програма “NewLіfe” фірми “Team Up”(США)). Основнимипроявамипотенціюваннягомеостатичноїспрямованостіхарчових раціонівзазначенихбіологічноактивних добавокна рівні біологічнихсередовищ єдодатковесередньозважене(на 5-10%) збільшенняоптимізуючихтенденцій уліпідному, антиоксидантному,імунному статусах, складі фосфоліпідівклітиннихмембран, загальнихпоказникахкрові припаралельномузниженні уринарногота гематологічноговмісту ксенобіотиків, збільшеннікількостіхворих з їхфізіологічноюконцентрацієювідповіднона 20-25% і 10-35%. В цілому, вживання біологічноактивних добавокзбільшує квотуосіб з біохімічнимипоказникамибіологічнихсередовищ вмежах фізіологічнихколивань в1,2-1,4 рази.
Впровадження рекомендованної дієтологічної програми біологічно активних добавок, забезпечує паритетність анаболічних і катаболічних процесів в організмі, додаткове позитивне зрушення значень показників центральної гемодинаміки, функціональних можливостей організму (фізичної та розумової працездатності) – в середньому на 10-30%, при 20-відсотковому збільшенні кількості осіб з вираженими (темп приросту зрушення показника більше 25%) параметрами відновлювального характеру за приведеними критеріями, а також інтенсифікацію відносно контролю сприятливої динаміки субўєктивних проявів при клінічних синдромах ІХС та інфаркта міокарда, наявності мікросимптомів недостатнього харчового статусу (середньозважений регрес при відхиленні від норми – 13%), психопатологічному профілі (1,4-х кратне зниження вираженості індикаторних психопатологічних синдромів), стані адаптогенезу до негативних факторів екзо-, ендоекології (зменшення в 2,5 рази відносної квоти осіб з недостатністю метаболічних та гомеостатичних адаптаційних механізмів).
* *
*
Автор висловлюєглибоку вдячністьАбрамову ВікторуВасильовичу, доктору медичнихнаук, професору, проректоруз навчальноїта позабюджетноїроботи Дніпропетровськоїмедичної академіїза підтримкув організаціїі проведенніклінічнихдосліджень, консультативнудопомогу воформленнідисертації, теплоту тадоброзичливістьу відношенняхпри виконанніданої роботи.
СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії
Санаторно-курортная диетотерапия больных, перенесших инфаркт миокарда/ В.И.Пономаренко, Г.В.Дзяк, В.В.Ванханен, В.В.Абрамов.-Запорожье: Видавець, 1997. — 144с. (главы 4, 5, 6 — С. 81-131 — самостоятельные).
Биологически активные добавки в санаторно-курортной диетотерапии больных ишемической болезнью сердца/ В.И.Пономаренко, Г.В.Дзяк, В.В.Абрамов, В.В.Ванханен. – Киев: Тамед, 1998.-160с. (главы 3, 4, 5, 6, 7 — С. 70-132 — самостоятельные).
Статті внаукових виданнях
Нова концепція санаторно-курортної дієтотерапії /В.В.Ванханен, В.І.Поно-маренко, Н.М.Денисенко, А.П.Штепа // Медичні перспективи. — 1996. — № 1. — С.79-81.
Абрамов В.В., Пономаренко В.І., Ванханен В.В. Вплив оптимізації дієтотерапії на медико-біологічну ефективність санаторно-курортного етапу реабілітації післяінфарктних хворих//Медичні перспективи. — 1997. — Т.2, № 1. — С.54-58.
Энергетика питания постинфарктных больных на этапе санаторно-курортной реабилитации/ Пономаренко В.И., Ванханен В.В., Полянчиков В.А. и др.// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. — 1997. — № 1. — С.55-57.
Пономаренко В.І. Фоновий харчовий статус хворих, що перенесли інфаркт міокарда, які надходять до санаторно-курортних закладів// Медичні перспективи. — 1997. — Т.2, № 4. — С.77-80.
Пономаренко В.И. Экспериментальное обоснование антиатерогенного действия биологически активной добавки “Пента концентрат” и возможности повышения эффективности санаторной диетотерапии// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. — 1997. — № 4. — С.32-34.
Эпидемиологические аспекты алиментарного фактора в этиопатогенезе ишемической болезни сердца и инфаркта миокарда/В.В.Абрамов, В.В.Ванханен, В.И.Пономаренко, В.В.Коломиец//Международный мед.журнал. — 1997.- № 3. — С.85-86.
Пономаренко В.И. Биологические аспекты организации питания постинфарктных больных на этапе санаторно-курортной реабилитации// Проблемы профилактической медицины: Сб.статей. — Донецк: Лыбидь, 1997. — С.94-97.
Пономаренко В.И.Функционально-гомеостатическая теория питания: моди-фицированная система взглядов на питание здорового и больного человека// Актуальные проблемы санаторно-курортной диетотерапии: Сб. науч.тр. — Запорожье, 1997. — С.9-13.
Пономаренко В.И. Роль санаторного этапа в общей системе реабилитации больных инфарктом миокарда// Там же.- С. 55-60.
Пономаренко В.И. Роль пищевых жиров в оптимизации медико-биологической эффективности санаторной диетотерапии постинфарктных больных //Там же. — С.60-63.
Роль биологически активных добавок в оптимизации эффективности вторичной алиментарной профилактики эссенциальной артериальной гипертензии у больных инфарктом миокарда на этапе санаторно-курортной реабилитации / Пономаренко В.И., Ванханен В.В., Коломиец В.В. и др.// Вестник гигиены и эпидемиологии. — 1998. — Т.2, № 1. — С.58-64.
Ванханен В.В., Пономаренко В.И. Требования к биологически активным добавкам, применяемым в санаторных отделениях реабилитации постинфарктных больных// Вестник гигиены и эпидемиологии. — 1998. — Т.2, №1, приложение. — С.36.
Пономаренко В.И. Возможности повышения эффективности санаторно-курортной диетотерапии постинфарктных больных с помощью биологически активных добавок к пищевому рациону//Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. — 1998. — № 1. — С. 10-15.
Пономаренко В.І., Абрамов В.В., Ванханен В.В. Роль біологічно активних додатків у забезпеченні вітамінної повноцінності дієтотерапії у санаторних відділеннях кардіологічного профілю//Медичні перспективи. — 1998. — Т.III, № 2. — С.89-92.
Включение препарата эйконол в пищевой рацион постинфарктных больных на санаторно-курортном этапе реабилитации/ Ванханен В.В., Пономаренко В.И., Цуцков В.Е. и др.// Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. — 1998. — № 3.- С. 34-36.
Роль биологически активных добавок в алиментарной профилактике антропогенных химических микроинтоксикаций и их неблагоприятного воздействия на эффективность санаторно-курортной реабилитации постинфарктных больных/Пономаренко В.И., Ванханен В.В., Денисенко Н.М., и др.// Вестник гигиены и эпидемиологии. — 1998. – Т.2, № 2. – С. 183-189.
Тези
Семеренко С.А., Пономаренко В.И., Ванханен В.В. Гигиенические аспекты оптимизации нутриентного состава рационов массового питания с целью алиментарной профилактики неинфекционной заболеваемости// Тез. доп. III міжнар. конф. “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур.-Дніпропетровськ, 1996.-Т. 2, Ч.2. – С. 24-25.
Парадигма санаторно-курортной диетотерапии/ В.И.Пономаренко, В.В.Ванханен, В.Е.Цуцков, А.П.Штепа// Материалы науч.-практ.конф. “Актуальные вопросы профилактической медицины”. — Харьков: ХГМУ, Хар.обл.СЭС. — 1996. — С.64-69.
Пономаренко В.И., Ванханен В.В., Цуцков В.Е. Энергетика питания контингента, оздоравливающегося в специализированных санаторно-курортных учреждениях//Тез. докл.науч.-практ.конф. “Актуальные вопросы курортологии”. — Евпатория, 1996. — С.60.
Пономаренко В.И. Состояние Бердянской курортно-рекреационной зоны и перспективы ее развития//Тез.докл. Междун. науч.-практ.конф. “Природные лечебные ресурсы, современная теория и практика бальнеогрязелечения, правовые аспекты охраны и эксплуатации месторождений минеральных вод и лечебных грязей”.- Саки. — 1996. С.45.
Состояние фактического питания постинфарктных больных на этапе санаторно-курортной реабилитации/Ванханен В.В., Пономаренко В.И., Денисенко Н.М. и др.//Матеріали наук.-практ.конф. “Гігієнічні проблеми охорони здоров’я населення”. — Дніпропетровськ: Поліграфіст. — 1997. — С.278-280.
Пономаренко В.И. Принципы организации питания постинфарктных больных в санаторно-курортных учреждениях// Там же. — С.289-292.
Пономаренко В.И. Физиолого-гигиенические требования к санаторным алиментарным программам постинфарктных больных//Матеріали Української наук.-практ. конф. з між.участю “Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці”. — Ч.1. — 1997. — С.33-36.
Пономаренко В.И. Научные основы вторичной алиментарной профилактики инфаркта миокарда в современных специализированных санаторно-курортных учреждениях (отделениях)// Там же. — С.80-85.
Пономаренко В.И. Значение адекватного витаминного статуса для оптимизации эффективности реабилитации алиментарных программ в специализированных санаторно-курортных отделениях кардиологического профиля // Там же.- Ч. II.- С. 107-112.
Санаторно-курортная диетотерапия: новая теория методологических принципов организации/ В.В.Ванханен, В.И.Пономаренко, В.А.Полянчиков, В.Е.Цуцков//Сб. науч. тр. “Вопросы валеологии и экологии в традиционной и нетрадиционной медицине”. — Днепропетровск: Полиграфист. — 1997. — С.36.
Ванханен В.В., Пономаренко В.И., Цуцков В.Е. Методические аспекты применения биологически активных добавок к пищевым рационам в техногенно напряженной зоне// Тез. докл. междун. экосимпозиума “Программа выживания в условиях техногенного прессинга”. — Днепропетровск. — 1998. — С.13-14.
Ванханен В.В., Пономаренко В.И., Цуцков В.Е. Физиолого-гигиенические основы применения биологически активных добавок к пищевым рационам при сердечно-сосудистых заболеваниях // Сб. науч.-практ. статей.- Днепропетровск.-1998. — С. 306-307.
13. Гигиеническиетребованияк режиму питанияи структурерационов приорганизациидиетотерапиив специализированныхсанаторно-курортныхучреждениях/Ванханен В.В., ПолянчиковВ.А., ПономаренкоВ.И. и др.// Матеріалинаук.-практ.конф. “Навколишнесередовищеі здоров’янаселення”.- Дніпропетровськ: Поліграфіст.-1998.- С.86-87.
Анотації:
ПономаренкоВ. І. Аліментарнареабілітаціяхворих, що перенеслиінфаркт міокарда, в санаторно-курортнихзакладах. — Рукопис.
Дисертаціяна здобуттянауковогоступеня докторамедичних наукза спеціальністю14. 02. 01 – гігієна, медичні науки.- Національниймедичний університет, Київ, 1999.
Дисертаціяприсвяченапитаннямобгрунтуваннягігієнічнихвимог до санаторноїаліментарноїреабілітаціїхворих, що перенеслиінфаркт міокарда.В роботі приведенінові науковообгрунтованірезультатита здійсненінові розробкив областінутріціологіїпри інфарктіміокарда, щобазуються нафункціонально-гомеостатичнійконцепції.Розглянутіметодологічніпередумовидо регламентуванняхарчуванняконтрольногоконтингента, обгрунтованорівні споживанняенергії танутрієнтівз адаптацієюдо їх значеньдіючого продуктовогонабору. Отрималирозвиток вимогидо режимудієтотерапії, структурираціонів, щоконсолідованов універсальномуорієнтовномусемиденномуменю. Приведенапарадигмапотенціюваннямедичної ефективностіаліментарноїпрограми задопомогоюбіологічноактивних добавок.
Ключові слова: профілактика,інфаркт міокарда, харчування, біологічноактивні добавки.
* **
Ponomarenko V. I. Alimentary reabilitation of thepost-infarction patients in the health resort establishments.Manuscript.
The dissertation for Doctor of Medicine Science Degreeof speciality 14. 02. 01. – Hygiene, Medical sciences. –The National Medical University, Kiev, 1999.
The dissertation is devoted to the questions ofsubstantiation of the hygienic requirements of the post-infarctionpatients. The new scientific substantiated results are described inthe dissertation besides the new working outs in the field ofclinical diet of the post-infarction patients based on thefunctional-homeostatic conception are mentioned in the research-work.
The metodological divrequisites to the requlations ofnutrition of the tasted contingent are given, the levels of consumingof energy and nutrients with an adaptation to their meanings of thefunctioning product-set are substantiated in the research-work.
The requirements to the regime of diet theory, structureof the rations have been developed. They were described on theexample of universal proximate 7-day menu.
The paradigm of potentiality of effectiveness alimentaryprogram with a help of biological active aditions are given in theresearch-work.
Key words: health resorts, infarction-miokarda,nutrition, biological active aditions.
* **
ПономаренкоВ.И. Алиментарнаяреабилитацияпостинфарктныхбольных всанаторно-курортныхучреждениях.- Рукопись.
Диссертацияна соисканиеученой степенидоктора медицинскихнаук по специальности14.02.01 – гигиена, медицинскиенауки.- Национальныймедицинскийуниверситет, Киев, 1999.
Диссертацияпосвященавопросам обоснованиягигиеническихтребованийк санаторнойалиментарнойреабилитациипостинфарктныхбольных. Предложенафункционально-гомеостатическаяконцепциярегламентированияпищевых программ, основаннаяна учении офункциях пищии ее биологическомдействии наорганизм. Показано, что важнойпредпосылкойполного использованияпрофилактическихи лечебныхсвойств диетотерапииявляется учетонтогенетическихи половыхособенностейобменных процессов, антропометрическогои пищевогостатуса оздоравливаемогоконтингента.В отделенияхреабилитациинаходятся, преимущественно,(93, 8%) лица старшихвозрастов(после 40 лет), мужского пола(95,8%), с преобладающимтипом конституциинормостеническим(64,8%). Превалирующимитрофическимиособенностямипоступающихбольных являетсядисбалансанаболическихи катаболическихпроцессов, гиперлипопротеинемияIIб или IV типов, сочетающиесяс гиповитаминознымии гипомикро-, макроэлементознымисостояниями.Фактическиесанаторныерационы, имеющие1,2…2,3-х кратныйизбыток энергонесущихнутриентовна фоне 14…18% и20…72% дефицита, соответственно, витаминов имикроэлементов, не обеспечиваютдолжной вторичнойалиментарнойпрофилактикиинфаркта миокарда.В ходе комплексныхнатурных исследованийдоказано, чтопри регламентированиипитания контрольногоконтингентанеобходимоориентироватьсяна его средневзвешенныеэнерготраты, равные 2600 ккал/24ч, потребности(г/сут) в белках-100, жирах-80, в т.ч. ПНЖКw-6, ПНЖКw-3 и НЖК-24,4, 20; углеводах– 370, в т.ч. моно-, дисахаридах-65; пищевых волокнах-30, витаминах А, Е, С, тиамине, рибофлавине, В6, ниацине, В12, и фолате(мг/сут) – соответственно1,0; 20,0; 100,0; 2,0; 2,2; 3,2; 25,0; 0,003 и 0,2; минеральныхвеществах: калии, натрии, кальции, фосфоре, магнии, железе, цинке и йоде(мг/сут) – не менее5000, не более 4000, 1000,1200, 600, 15, 20 и 0,2. С учетомэнергетическихи нутриентныхпотребностей, особенностейметаболическихпроцессов исанаторнойкомплекснойреабилитационнойпрограммыобоснованыпримерныйсуточный наборпродуктов ирежим питания.Установлено, что общепринятымалиментарнымпутем практическиневозможноудовлетворитьпотребностьпостинфарктныхбольных в ПНЖКw-3, витаминахС и группы В; целесообразнадополнительная, превентивнойнаправленностиоптимизациястатуса кальция, калия и магния.Кроме того, необходимопотенцированиемер по детоксикацииорганизма всвязи с высокойраспространенностьюантропогенныхмикроинтоксикацийи нивелированиювлияния риск-факторовтематическойпатологии.Показано, чтоих быстрая иэффективнаяреализацияосуществимапри использованиибиологическиактивных добавок(БАД). Разработаныпарадигманаучных основпримененияБАД, а такжебазисный вариантназначениянутрицевтикови парафармацевтиковведущих отечественныхи зарубежныхфирм. Внедрениерекомендуемойдиетотерапии, дополненнойБАД, обеспечилоснижение в 2,5раза относительнойквоты лиц снедостаточностьюметаболическихи гомеостатическихадаптационныхмеханизмов, а также, в среднемдо 10%, увеличениефункциональныхвозможностейволонтеров.
Ключевыеслова: профилактика, инфаркт миокарда, питание, биологическиактивные добавки.