Статистика національного доходу

Статистика національного доходу

Зміст
Вступ
1. Теоретична частина: статистика рівня життянаселення в Рівненській області
2. Кореляційне дослідження
3. Практична частина
Висновок
Список використаної літератури

Вступ
Слово«статистика» (від лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових,насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикою називають такожнауку, яка об'єднує принципи та методи роботи з масовими числовими —кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.)
Розвитокбухгалтерського обліку та первинної реєстрації фактів, нагромадження масовихданих і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту на інформацію — ось тічинники, що сприяли формуванню статистики як науки. З розвитком математики,передусім теорії ймовірностей, удосконалювалися методи статистичного аналізу ірозширювалась сфера їх використання. У XX ст. статистичні методи почализастосовуватися майже в усіх галузях знань. Сьогодні статистику використовують,вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи підприємницькіта фінансові ризики, у маркетингових дослідженнях, страхуванні тощо.
Отже, об'єктамистатистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільногожиття. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільнимиявищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв'язку.
У наведеномувизначенні предмета статистики підкреслюються дві принципові його особливості.По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вонавивчає не поодинокі, а масові явища.
Метою створенняданої курсової роботи є дослідження поняття рівня життя на прикладі Рівненськоїобласті та поглиблення знань з загальної теорії статистики.

1.Теоретична частина: статистика рівняжиття в Рівненській області
Рівень життянаселення розглядають у вузькому та широкому розумінні слова. Рівень життя увузькому розумінні — досягнутий рівень споживання населенням матеріальних благта послуг, що обумовлюється відповідними рівнями та структурою доходів.Напрямки статистичного вивчення цих аспектів рівня життя нами розглянуті у двохпопередніх підрозділах.
Рівень життя вширокому розумінні слова включає в себе весь комплекс соціально-економічнихумов життя. І якщо вивченню економічних умов виробництва, розподілу таспоживання матеріальних благ присвячені різні розділи статистичних досліджень,то деякі аспекти статистики соціальних умов життя вперше розглядаються самезараз.
Наданнясоціальних послуг як і оцінка рівня їх розвитку та ступеню впливу на рівеньжиття у зв'язку з численними видами цих послуг потребують специфічного підходудо розрахунку статистичних показників та їх аналізу. При цьому виходять з того,що послуга — це корисна діяльність чи корисний ефект, що створюється у ходіцілеспрямованої діяльності, яка направлена на задоволення певних потреб.Послуги відбиваються в особливих споживчих вартостях, які можуть задовольнитипотреби тільки в процесі створення послуг, коли витрачається праця для наданняпослуг.
У свою чергусоціальні показники визначаються з урахуванням конкретних галузей і повиннібути спрямовані на одержання інформації, необхідної для прийняття фактичнихзаходів для задоволення соціальних потреб.
У практицірозроблені і використовуються різні системи соціальних показників. Структуратакої системи визначається її призначенням. Базовою для інших систем є системадля соціальної та демографічної статистики (ССДС), яка була розробленаСтатистичним бюро ООН у 1975 році та організована за принципом життєвого циклу.Поширений в Європі Перелік соціальних показників (ОЕРС) побудований запринципом соціальних цілей, а Система основних соціальних показників (РЕВ), якавикористовується з невеликими вдосконаленнями і в нашій країні, — за принципомпрограмного розвитку. Відмінності в принципах побудови породжують, у своючергу, і відмінності в змісті конкретних підсистем або блоків соціальнихпоказників.
1. ССДС як базова пропонує розподілпоказників на такі підсистеми:
2. Чисельність та склад населення,народжуваність, смертність та міграція.
3. Сім'ї та домогосподарства.
4. Соціальні класи.
5. Розподіл доходів, споживання танагромадження.
6. Житловий фонд.
7. Розподіл часу та використаннядозвілля.
8. Соціальне забезпечення та соціальнадопомога.
9. Освіта.
10.  Зайнятість та безробіття.
11.  Охорона здоров'я та медичнеобслуговування.
12.  Громадський порядок: безпеката правопорушення.
Статистикажитлового фонду повинна розглядатися ширше, ніж тільки статистика наявності тазмін, які відбуваються в забезпеченні населення помешканнями для проживання.Для оцінки задоволення життєво-побутових потреб населення та створеннянеобхідних умов для повноцінного відпочинку людей слід виділити розділ, якийможна назвати статистикою житлово-комунального господарства (ЖКГ), а показникийого умовно можуть бути віднесені до таких груп:
· житловийфонд, нове будівництво, реконструкція та знесення;
· житловіумови проживання;
· обслуговуваннята фінансування житлового фонду.
Джерелами статистичноговивчення житлового фонду є: звіти житлових організацій, інвентаризація тапереписи (або одночасні обліки) житлового фонду. Інвентаризацію проводятьспеціальні організації (бюро технічної інвентаризації), що знаходяться в складіжитлових та комунальних організацій місцевих адміністрацій. При цьому одержуютьдані про місцезнаходження, призначення, належність та оцінку будови, її головнібудівельні ознаки, дату спорудження будови та її технічний стан. Дляхарактеристики житлового фонду за окремими ознаками провадять його статистичнегрупування. Типи групувань при цьому такі:
· запризначенням приміщень — житлові, нежитлові;
· за правомвласності — місцевих адміністрацій, кооперативних підприємств, в особистійвласності;
· за типомбудови — щодо матеріалу стін та перекриття;
· заповерховістю — мало- (1—2), середньо- (3—5), багато
· (6—15) тависоко поверхові (вище 15 поверхів);
· завнутрішнім благоустроєм — електричне освітлення, вода, газ, каналізація,сміттєпровід та ін.;
· затехнічним станом — показники рівня зносу.
Підтримання в постійносправному стані самої будівлі та створення необхідних умов мешканцям, що в нихживуть, визначають завдання статистики експлуатації. Господарсько-фінансовіплани та річні бухгалтерські звіти будинкоуправлінь містять необхіднуінформацію для вивчення експлуатаційної діяльності житлового господарства. їїаналіз виявляє структуру доходів та витрат житлового господарства, середні їхрівні на одиницю площі, дозволяють побудувати ряди динаміки, а також вивчитифактори, що впливають на зміну доходів та витрат житлового господарства.
Вивчення житловихумов має важливе значення для визначення розмірів, розміщення, структурижитлового будівництва, для визначення типів будинків та типів квартир. Прицьому вивчення житлових умов провадиться в трьох напрямках: кількісна та якіснахарактеристика житлових умов, економічні умови користування житлом.
Кількіснахарактеристика житлових умов дозволяє визначити рівень забезпеченості населенняжитлом. Щільність заселення характеризується середньодушовою забезпеченістюжитловою площею. Показник ізольованості житла залежно від завдань дослідженняможе бути виражений у вигляді процентного співвідношення чисельності сімей таодинаків, що мають окрему квартиру, до загальної кількості сімей та одинаків(коефіцієнт посімейного розселення), або у вигляді відношення квартир, щозаселені однією сім'єю до загальної кількості заселених квартир (коефіцієнтізольованості жител).
Для повнотихарактеристики житлових умов населення необхідно оцінити економічні умовикористування житлом, тобто визначити витрати населення, пов'язані зкористуванням квартирою. Поряд з абсолютним показником житлових витрат та їхпитомою вагою в доходах сім'ї, обчислюють відносний показник — коефіцієнтжитлових витрат — в якому береться до уваги чисельність сімей.
Статистика освітиузагальнює й аналізує статистичну інформацію про систему освіти, навчальнізаклади, учнів та викладачів, витрати на освіту, характеристики рівня освітинаселення. Згідно з Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО) є 5ступенів, 6 рівнів та 7 категорій освіти. У нашій країні прийнятий такий розподілосвітніх рівнів:
· рівень І— початкова освіта;
· рівень II— першого ступеня: неповна середня; другого ступеня: середня;
· рівеньIII — першого ступеня: молодші спеціалісти; другого ступеня: бакалаври; третьогоступеня: спеціалісти, магістри.
Показники, щохарактеризують освіту, відносять до таких груп:
1. Показникирівня освіти і грамотності.
2. Показникиконтингенту осіб, що навчаються, і тих, які завершили освіту.
3. Показникисистеми освіти та професійної підготовки з виділенням та аналізом джерел фінансуванняосвіти.
4. Показникипедагогічних кадрів порівняно з кількістю учнів.
Статистикаохорони здоров'я та медичного обслуговування об'єднані в одному підрозділі.Оскільки стан здоров'я людини залежить від таких факторів, як: станнавколишнього середовища та економічні умови життя; статура людини, спадковістьта перенесені хвороби; розвиток медичної допомоги й доступність медичногообслуговування, показники статистики охорони здоров'я можуть бути віднесені дотаких груп:
1. Показникиздоров'я (захворюваності) та тривалість життя.
2. Показникистану медичного обслуговування та використання медичних закладів. До цієї групивключають показники, які характеризують відвідування населенням медичнихзакладів та використання різних видів послуг системи охорони здоров'я:кількість відвідувань у розрахунку на одного лікаря; чисельність осіб, щопройшли вакцинацію в розрахунку на 1000 осіб населення; кількість відвідуваньамбулаторій і т. ін.
3. Показникизасобів медичного обслуговування: кількість лікарів різних спеціальностей тамолодшого медичного персоналу в розрахунку на 10 тис. осіб населення; місткістьмедичних установ (кількість лікарняних ліжок на 1000 осіб населення).
4. Доходи тавитрати, пов'язані з медичним обслуговуванням: частка ВВП, що направлена на охоронуздоров'я; рівень та індекс урядових та приватних витрат на медичнеобслуговування в поточних та незмінних цінах; загальні та середньодушовіспоживацькі витрати на охорону здоров'я.
Нижче наведеніпоказники охорони здоров’я (Таб.1, 2.1)
 

Таблиця 1.Основні показники охорони здоров`я
/>
Таблиця 2.1Мережа та кадри закладів охорони здоров`я
/>
Статистикагромадського порядку і безпеки є розділом соціальної статистики, який вивчаєстан громадського порядку і рівень правового захисту законних прав та інтересівнаселення, і використовує для цього такі показники:
· частотаокремих правопорушень і кількість жертв;
· характеристикаправопорушників і поводження з ними, що характеризує стан і діяльністьправоохоронних органів.
Доходи населення— як їх загальний обсяг, так і рівень — являють собою вихідний пункт дляоцінювання й прогнозування процесу відтворення національного продукту, а, отже,національного доходу та національного багатства країни. Безперервність процесу«виробництво — споживання — виробництво» зумовлюється, з одного боку,виробництвом продукції, що за структурою та якістю відповідає потребамнаселення, а з іншого — наявністю у відповідних категорій населення достатніхдоходів для придбання цієї продукції за цінами, що дозволяють виробникампрацювати з рівнем прибутковості не нижчим за середній. Як відомо, зниженняцього рівня зменшує конкурентоспроможність виробника і здебільшого призводитьдо його банкрутства. Додатковий прибуток за перевищення середнього рівняприбутковості окремим виробником підлягає перерозподілу. Такий перерозподілзгідно з податковим законодавством мас на меті забезпечити значну частку загальнодержавнихпотреб. Але зрозуміло, що в цьому разі не йдеться про вирівнювання доходів тогочи іншого підприємства і доходів його працівників, а про забезпеченнязагальносоціальних потреб суспільства, насамперед за рахунок тих його осіб, яків змозі працювати ефективніше, ніж інші. У такому напрямку діють податковісистеми переважної більшості розвинених країн світу, де застосовуєтьсяпрогресивна система оподаткування.
 Отже доходиокремих фізичних осіб (населення) необхідно розглядати з урахуванням розмірусплачуваних податків. Доходи окремих категорій населення істотно різні заструктурою, що впливає як на рівень цих доходів, так і на стабільність їходержання. Різниця доходів зумовлюється такими чинниками:
· вік тастать, які визначають фізичні можливості особи щодо працевлаштування, авідповідно — й одержання доходу;
· робота занаймом чи у власному бізнесі;
· схильністьдо ризику.
· Зрозуміло,що ці три чинники взаємозв'язані, але можна відзначити і їх вплив окремо наскладові доходу, які можуть бути об'єднані в такі збільшені групи:
· зарплата;
· дохід відпідприємницької діяльності, який лишається в розпорядженні того, хто одночасноє власником капіталу та працівником фірми (включаючи фермерів);
· дохідособи як власника капіталу, що вкладений у цінні папери, нерухомість, землю чивідповідні фонди (пенсійний, страховий
і т. ін.);
· доходиокремих осіб за рахунок виплат з державного бюджету (студенти, пенсіонери,інваліди та інші);
· іншідоходи.
Заробітна плата —це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовимдоговором власник або уповноважений ним орган (наймач) виплачує працівникові завиконану роботу.
Номінальназаробітна плата — сума грошей, що нарахована протягом відповідного періоду завиконану працівником роботу. Заробітна плата нараховується згідно зустановленими нормами оплати праці — ставками, окладами, іншими чинними формамита системами,
Залежно відскладових частин виокремлюють:
· валовузаробітну плату (брутто);
· чистузаробітну плату (нетто), тобто за відкиданням обов'язкових податків.
Не цитуючиІнструкції про склад коштів, спрямованих на споживання, яка затверджена наказомМінстату України за № 150 від 27.06.94, достатньо зауважити, що перші 4наведені групи доходів утворюють фонд споживання, який являє собою головнускладову сукупного оподаткованого доходу для нарахування прибуткового податку.
Окремо слідспинитися на останньому пункті цієї структури «Інші доходи». До нього будутьвіднесені доходи, які одержуються здебільшого поза контролем з боку держави таподаткових служб. Тому, якщо перші 4 складові можуть бути доволі точнорозраховані на підставі бухгалтерських та статистичних звітів, то «Інші доходи»обчислюються з допомогою статистичних оцінок та з використанням спеціальнихметодик для виконання відповідних розрахунків. Це оцінка доходів від незаконноїпідприємницької діяльності та доходів, одержаних злочинним шляхом. В умовахперехідної економіки, за недосконалості законів та слабкості виконавчихдержавних структур, ця частина доходів в Україні, за різними оцінками,коливається в межах 30—50% від загальної суми доходів населення, що значноперевищує 10—12%, притаманних розвиненим країнам. Така структура доходів,значна частина яких виведена за межі офіційного обліку та управління, негативновпливає як на прийняття державою управлінських рішень у всіх сферах діяльності,так і на провадження контролю за їх виконанням, а також провокує розвитоккриміногенних структур.
У статистицірівня життя використовують різні показники доходів: номінальні, реальні, кінцеві,сукупні, мобільні й т. ін.
Під споживаннямрозуміють використання товарів та послуг для задоволення індивідуальних таколективних потреб. Розрізняють виробниче, або споживання засобів виробництвадля виготовлення певного продукту та невиробниче споживання, більшу частинуякого становить особисте споживання — використання людиною виробленого продуктудля забезпечення своєї життєдіяльності.

Таблиця 3. Доходита витрати населення
/>
/>
Діаграма 1. Структура витрат тазаощаджень населення (2006 р.)
Статистичнийаналіз узагальнює факти, що спостерігаються, виявляє фактори, від яких залежатьрівень та структура споживання, будує моделі споживання і на цій основі описуєвідповідні закономірності й тенденції. Результати статистичного аналізувикористовують як для формального описування минулих тенденцій, так і дляпрогнозування розвитку виробництва з метою задоволення потреб населення.
Системастатистичних показників споживання будується згідно із завданням спостереженняі регулювання споживання на макро- та мікрорівнях розвитку економіки.
Основнимикатегоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес.Демографічна подія — це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливаєна зміну чисельності й складу всього населення, відтворення його поколінь.
Демографічнимиподіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення.Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.
Отже,демографічний процес — це множина однорідних демографічних подій, щовідбуваються з населенням у цілому (народжуваність, смертність, шлюбність,розлученість). Демографічний процес, як процес руху населення, може набуватиоднієї з трьох форм:
· природногоруху — процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення(смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність тарозлученість);
· механічногоруху — процес зміни чисельності та складу населення за рахунок йоготериторіального переміщення (урбанізація, еміграція, іміграція);
· соціальногоруху — процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного такультурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).
Метастатистичного дослідження цих процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеняпоширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку тавзаємозв'язку. Для цього застосовується система статистичних методів, якіумовно поділяють на три групи:
· методиекстенсивного аналізу — визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їхсередній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури таспіввідношення, диференціації та концентрації), а також закономірностівзаємозв'язку та розвитку; 
· методиінтенсивного аналізу — визначають ступінь по
ширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. Воснову їх покладено систему взаємозв'язаних
відносних величин інтенсивності;
· методимоделювання — дозволяють прогнозувати розвиток демографічних процесів, а такожробити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічнихтаблиць, метод умовного та реального поколінь тощо). Оскільки методдемографічних таблиць, а також методи умовного та реального покоління сутоспецифічні, то вони потребують хоча б стислого пояснення.
Методдемографічних таблиць — побудова теоретичної моделі процесу відтвореннянаселення на підставі таблиць, що містять імовірнісні показники.
Прикладом такихтаблиць можуть бути: таблиці смертності і середньої очікуваної тривалостіжиття, таблиці шлюбності, а також таблиці плідності. В основу цих таблицьпокладено ймовірнісні показники зміни демографічного стану, які враховуютьреально існуючий режим вимирання населення, укладення шлюбів, порядокнародження чергової дитини тощо.
2.Кореляційне дослідження
Завдання: Обратисамостійно два показники за сім періодів чи за такою ж кількістю об’єктів (одинз показників має характеризувати досліджуване теоретичне питання), визначитиякий показник буде результуючий, а який факторний та дослідити показникизв’язку при парній кореляції.
Згідно теми моєїкурсової роботи я обрала такі показники як кількість лікарів усіхспеціальностей та кількість осіб, яким надано допомогу, щоб дослідити зв'язкиміж цими показниками.
Таблиця 4. Розрахункова таблиця дляобчислення показників кореляціїРоки Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення) Кількість осіб, яким надано допомогу (амбулаторно і під час виїздів)(тис.) Розрахункові дані
/>
/>
/>
/>/> 1 2 3 4 5 6 7 2000 38,7 335,9 12999,33 1497,69 112828,81 351,34 2003 39,4 371 14617,4 1552,36 137641 360,49 2004 39,5 367,8 14528,1 1560,25 135276,84 361,8 2005 40,6 382,9 15545,74 1648,36 146612,41 376,18 2006 41,9 385,4 16148,26 1755,61 148533,16 393,19 Разом 200,1 1843 73838,83 8014,27 680892,22 1843 Середні 40,02 368,6 14767,77 1602,85 136178,44 168,6
Параметрирівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів складеної і системидвох рівнянь з двома невідомими:
/>  />
  />
Розв’язавшисистему рівнянь, отримаємо такі значення параметрів:
/>      />;
Визначимопараметри:
/>
/>
Тоді вирівнянезначення рівня товарообороту матиме вигляд:
/>
/>
/>
/>
/>
/>
Отже зізбільшенням кількості лікарів на одиницю кількість осіб, яким надано допомогузростає на 130,8.
Послідовнопідставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки х, отримаємо теоретичнізначення результативної ознаки Yx. На основі отриманих результатів побудуємографік, де покажемо вирівнювання графічно.
/>
Графік №1. Графік залежностікількості осіб, яким надано допомогу, від кількості лікарів
Для вимірюваннятісноти зв’язку і визначення напрямку при лінійній залежності використаємолінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:

/>
Всі дані дляобчислення лінійного коефіцієнта кореляції є в таблиці 1:
/>
/>
/>
Перевіримо задопомогою іншої формули:
/>
Це означає, щоміж кількістю лікарів і кількістю осіб, яким надано допомогу, існує тісний /> прямий />зв’язок.
Обчислимокоефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:
/>
Отже, змінирозміру кількості осіб, яким надано допомогу на 68,61% залежать від кількостілікарів усіх спеціальностей.
3.Практична частина
Завдання № 1
В-27. [27-47],[57-62].

Таблиця 5. Дані про автотранспортніпідприємства№ авто підприємств Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання вантажівок Виробіток на 100 машинотон. т/км 27 452 601 1261 28 472 621 1311 29 211 611 1714 30 392 784 1593 31 492 713 1482 32 764 703 1321 33 412 641 1442 34 794 703 1824 35 674 621 1392 36 251 611 1452 37 291 693 1402 38 221 723 1593 39 291 611 1482 40 362 662 1321 41 422 774 1442 42 452 693 1824 43 804 641 1392 44 724 682 1321 45 764 621 1633 46 653 611 1522 47 382 784 1492 57 633 662 1674 58 704 774 1241 59 291 682 1452 60 331 662 1402
На основі данихпо 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:
1) Групування АТПза кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з різнимиінтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи взагальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на однеАТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажнихавтомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої зурахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
 2) Здійснитикомбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтомвикористання вантажних автомобілів, використовуючи результати першогогрупування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризуватиодержані дані і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробитивисновки.
1. Групування АТПза кількістю вантажних автомобілів:
Крок зміни за (кількістювантажних автомобілів):
/>
А [ 21-35,75 ) 21,25,29,22,29,29,33.
В [ 35,75-50,5 ) 45,47,39,49,41,36,42,45,38.
С [ 50,5-65,25 ) 65,63.
Д [ 65,25-80] 76,79,67,80,72,76,70.
Число АТП длякожної групи:
І – 7
ІІ – 9
ІІІ – 2
ІV – 7
Питома вага групив загальній чисельності АТП:
І. 100% — 25     ІІ.100% — 25
 Х% — 7    х% — 9
/>   />

ІІІ. 100% -25   IV.100% — 29
Х% — 2     х% — 7
/>/>
Кількістьвантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
/>
/>
/>
/>
Середняпродуктивність для кожної групи:
/>
/>
/>
/>
Середній процентвикористання вантажних автомобілів для кожної групи:
/>
/>
/>
/>

Таблиця 6.Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів Кількість АТП Питома вага, % Середня к-ть на 1 АТП Середній продукт Середній процент використання [ 21-35,75 ) 7 28 26,86 149,71 65,43 [ 35,75-50,5 ) 9 36 42,4 146,11 69,44 [ 50,5-65,25 ) 2 8 64 159,50 63,5 [ 65,25-80 ] 7 28 74,3 144,43 67,57 Всього 25 100% 207,59 - - /> /> /> /> /> /> /> /> />
Висновки: Провівшигрупування АТП за вантажними автомобілями, я виявила, що питома вага у першійгрупі вантажівок становить 28%, тобто 7 АТП у цій групі, у другій – 36% — в ційгрупі знаходилось 9 АТП, у третій – 8%, тобто 2 АТП, а в четвертій – 28% — вцій групі знаходиться 7 АТП. В середньому на кожне АТП першої групи припадає26,86 вантажних автомобілів, другої – 42,4, третьої – 64, четвертої – 74,3. Середнійпроцент використання вантажівок становить: у першій групі – 65,43%, у другій –69,44%, у третій – 63,5%, у четвертій – 67,57.
2. Групування закоефіцієнтом використання вантажних автомобілів:
Крок зміни (закоефіцієнтом використання вантажних автомобілів)
/>
І – [60-64,5) (10)60,62,61,64,62,61,61,64,62,61;
ІІ – [ 64,5-69) (5) 66,68,66,68,66;
ІІІ – [69-73,5) (6) 71,70,70,69,72,69
ІV – [73,5-78] (4) 78,77,78,77.
Комбінаційнийрозподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використаннявантажних автомобілів.

Таблиця 7. Показники варіації кількостівантажних автомобілівКількість вантажних автомобілів  Коефіцієнт використання автомобілів Разом [ 60-64,5 ) [ 64,5-69 ) [ 69-73,5 ) [ 73,5-78] [ 21-35,75 )  ///  //  // 7 [35,75-50,5)  /// /  // /// 9 [50,5-65,25)  / / 2 [65,25-80]  /// /  // / 7 Разом 10 5 6 4 25
Висновок:
Згіднокомбінаційного розподілу ми можемо сказати, що більшим попитом користуютьсямашини підприємств з кількістю машин 35,75-50,5, а найбільш розповсюдженийкоефіцієнт використання – 60-64,5.
Завдання №2
За результатамитипологічного групування розрахувати:
1) середню кількістьвантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
 2) моду імедіану за допомогою формул та графічно;
 3) показникиваріації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне іквадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнтосциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100машинотон та середню з групових дисперсій, між групову і загальну дисперсії зацією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність сумисередньої з групових і між групової дисперсій загальній; коефіцієнтдетермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортнихпідприємств третьої групи.
 Зробитивисновки.
1) Середнякількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо.

Таблиця 8.Кількість вантажних автомобілів. Кіль- кість АТП (¦)  Розрахункові величини
 /> 
 />
/>
/>
/>
 />
/> 21-35,75 7 28,38 198,63 -20,06 140,42 2816,83 805,14 5635,98 35,75-50,5 9 43,13 388,13 -5,31 47,79 253,76 1859,77 16737,89 50,5-65,25 2 57,88 115,75 9,44 18,88 178,23 3349,52 6699,03 65,25-80 7 72,63 508,38 24,19 169,33 4096,09 5274,39 36920,73  Разом 25 ¾ 1210,88 ¾ 376,42 7344,91 ¾ 65993,64
Середня кількістьвантажних автомобілів для всієї сукупності:
/>
Середня кількістьвантажних автомобілів для кожної групи окремо:
/>
/>
/>
/>
2).Мода:
fmax=9, модальнийінтервал: 35,75-50,5
/>
[ 35,75-50,5 ] /> 

/>/>
Графік №2.Графічне зображення моди.
Медіана:
/>
f /2= 2?5/2=12,5
медіальнийінтервал: 35,75 – 50,5
/>
/>/>
Графік№3.Графічне зображення медіани

Таблиця 9.Кількість вантажних автомобілів Кількість АТП Накопичена частота(f кум) Середина інтервалу [ 21-35,75 ) 7 7 28,38 [ 35,75-50,5) 9 16 43,13 [50,5-65,25) 2 18 57,88 [ 65,25-80 ) 7 25 72,63 Разом 25 ¾
3). Показникиваріації кількості вантажних автомобілів:
Розмах варіації
/>
/>
Обчислимо середнюкількість вантажних автомобілів за формулою середньої арифметичної зваженої:
/>
Середнє лінійневідхилення:
/>
Середнєквадратичне відхилення:
/>

Визначаємодисперсію:
А) як квадратквадратичного відхилення:
/>
 Б) як різницюквадратів:
/>
 В) за методоммоментів:
/>, де /> і />/>
/>– середина інтервалу,який відповідає найбільшій частоті />-величина інтервалу.
  За /> вибираємочисло, яке знаходиться посередині варіаційного ряду:
/> - ширина інтервалу, />;/>/>
/>

/>
/>.
Коефіцієнтосциляції:
/>
/>,
Квадратичнийкоефіцієнт варіації:
/>,
Оскільки />, тостатистична сукупність не є однорідною.
Лінійнийкоефіцієнт варіації:
/>

Групування завиробітком на 100 машинотон:
Крок зміни ( завиробітком на 100 машин ):
/>
[124 – 138,5) (6)126,131,132,132,132,124;
 [138,5 – 153) (12)148,144,139,145,140,148,144,139,152,149,145,140;
 [153 – 167,5)(3) 159,159,163;
 [167,5 – 182] (4)171,182,182,167.

Таблиця 10.Кількість вантажних автомобілів  Виробіток на 100 машинотон Разом [124-138,5 ) [138,5-153 ) [153-167,5 ) [167,5-182] [21-35,75 )    ///// / / 7 [35,75-50,5)  /// //// / / 9 [50,5-65,25)   / / 2 [65,25-80]  /// // / / 7 Разом 6 12 3 4 25
Таблиця 11. Розрахунок в таблиці дляобчислення групових дисперсійКількість вантажних автомобілів Виробіток на 100 машин
Кількість АТП /> Розрахункові дані
/>
/>
/>
/> 1 2 3 4 5 6 7 21-35,75
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
5
1
1
131,25
145,75
160,25
174,75
728,75
160,25
174,75
-20,71
-6,21
8,29
22,79
193,09
68,65
519,19 Разом
/> 7
/> 1063,75
/> 780,93 35,75-50,5
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
3
4
1
1
131,25
145,75
160,25
174,75
393,75
583
160,25
174,75
-14,5
14,5
19
630
210,25
841 Разом
/> 9
/> 1311,75
/> 1682 50,5-65,25
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
1
1
131,25
145,75
160,25
174,75
145,75
174,75
-29
14,5
14,5
210,25
210,25 Разом
/> 2
/> 320,5
/> 420,5 65,25-80
124-138,5
138,5-153
153-167,5
167,5-182
3
2
1
1
131,25
145,75
160,25
174,75
393,75
291,5
160,25
174,75
14,5
14,5
29
630,75
210,25
841 Разом
/> 7
/> 1020,25
/> 1682 Всього по сукупності 25 - 3716,25 - 4565,43
Розрахуємосередній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:

/>.
Розрахуємосередній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
/>
/>
/>
/>
Обчислимовнутрішньогрупові дисперсії:
/>
/>
/>
/>
/>
Середня звнутрішньогрупових дисперсій:
/>
Міжгруповудисперсія:
/>

/> — групові середні
/> — загальна середня длявсієї сукупності
/> — чисельність окремихгруп
/>
/>
/>
Перевіримоотриманий результат, обчисливши загальну дисперсію як 19середньозважену:
/>
Результатизбіглися.
182,62/19,2=9,51,як бачимо з розрахунку, вплив кількості вантажних автомобілів в 9,51 разівменший ніж вплив інших факторів на виробіток на 100 авто.
Обчислимокоефіцієнт детермінації:
/>.
 Це означає що9,5% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістювантажних автомобілів, а решта 90,5% зумовлено іншим фактором.
Емпіричнекореляційне відношення:
/>,

тобто залежністьміж середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів.
Розрахуємодисперсію частин АТП третьої групи.
Часткапідприємств третьої групи складе:
/>
Тоді дисперсія:
/>
Висновок:
Згідно обрахунківдосліджувана статистична сукупність є не однорідною, обчислення були достатньоточними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величинобрахованих різними способами. Зв’язок між виробітком на 100 машинотон і кількістюавтомобілів дуже незначний, якщо при лінійній функціональній залежності (колиодна величина повністю залежить від іншої) коефіцієнт кореляції дорівнює 1, тов нашому випадку він дорівнює 0,308.
Завдання №3
А.) Виробництвопродовольчих товарів в Україні, кг.
Таблиця 12.№ Вид продукції
/>
/>
/>
/>
/> 57 М’ясні напівфабрикати 20,3 23,8 20,1 119,8 19,0
Розрахуйте дляряду динаміки:
1) — середнєзначення рівня ряду;
2) — заланцюговою і базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютніприрости, коефіцієнти зростання, темпи приросту, темпи зростання, абсолютнізначення одного проценту приросту;
3) — середніузагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середнійкоефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значенняодного проценту приросту.
Середнє значеннярівня ряду:
/>
Показники аналізуряду динаміки, обчислені ланцюговим методом:
Таблиця 13.№ Показники
/>
/>
/>
/>
/> 1 М’ясні ніпівфабрикати 20,3 23,8 20,1 119,8 19,0 2
Абсолютний приріст /> ¾ 3,5 -3,7 99,7 -100,8 3
Коефіцієнт зростання /> ¾ 1,17 0,84 5,96 0,16 4
Темп зростання /> ¾ 117% 84% 596% 16% 5
Темп приросту /> ¾ 17% -16% 496% -84% 6
Абсолютне значення першого відсотку приросту /> ¾ 0,2 0,24 0,2 1,2
Показники аналізуряду динаміки, обчислені за базовою схемою рахунку:
Таблиця 14.№ Показники
/>
/>
/>
/>
/> 1 М’ясні напівфабрикати 20,3 23,8 20,1 119,8 19,0 2
Абсолютний приріст
/> ¾ 3,5 -0,2 99,5 -1,3 3
Коефіцієнт зростання
/> ¾ 1,17 0,99 5,9 0,94 4
Темп зростання
/> ¾ 117% 99% 590% 94% 5
Темп приросту/> ¾ 17% -1% 490% -6%
Середнійабсолютний приріст:
/>
/> - абсолютне зменшення
Середнійкоефіцієнт зростання:
/>
/> 
Середній темпзростання:
/>
/>
/>
Середній темпприросту:
/>

/>
Середнє абсолютнезначення першого приросту:
/> 
/>/> />
Висновки: В результатідослідження характеристик ряду динаміки за останні роки ми оцінили різніпоказники: середній рівень ряду дорівнює 40,6; абсолютний приріст має від’ємнізначення у зв’язку з спаданням показників ряду динаміки; середній абсолютнийприріст -0,33.Дослідили, що темп зростання дорівнює 98%, а коефіцієнт зростання0,98. Середній темп приросту має від’ємне значення –2%, а середнє абсолютнезначення одного процента приросту рівне 0,46, найбільший темп зростання запередостанній рік (496%).
Графік №4.Лінійний графік динамічного ряду.
Б.) На основіданих підприємств про витрати на рекламу за три роки (базовий, минулий,звітний) поквартально провести аналіз сезонних коливань витрат на рекламу,використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і методаналітичного вирівнювання. Розрахувати показники сезонної хвилі та зобразити їїграфічно. Обчислити показники варіації сезонної хвилі.
Таблиця 15. Дані про витрати на рекламупідприємства “Вік” Період Розрахункові показники Витрати на рекламу
Ступін-
часта середня Плинна середня
/>
/>
/>
/> Базовий
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
505
506
506
507 505,67
¾
505,67
506,33
507,33
-11
-9
-7
-5
121
81
49
25
-5555
-4554
-3542
-2535
503,73
505,1
506,47
507,83 Минулий
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
509
510
511
513
508,67
512,67
508,67
510
511,33
512,67
-3
-1
1
3
9
1
1
9
-1527
-510
511
1539
509,20
510,57
511,93
513,3 Звітний
І квартал
ІІ квартал
ІІІ квартал
IV квартал
514
516
518
520 518
514
516
518
5
7
9
11
25
49
81
121
2570
3612
4662
5720
514,67
516,03
517,4
518,77 Разом 6135 ¾ ¾ 572 391 6135
/>
/>/>
/>/>
/>

/>
Графік №5 Фактичні та розрахованірівні ряду.
/>
Графік6. Витрати на рекламу (фактичніта вирівняні ряди)

Показникисезонних хвиль  Показники варіації
Таблиця 16.Періоди
Витрати
(y) Y Індекси сезонності Періо-ди І
/>
/>
Для /> Для Y Базовий
І
ІІ
ІІІ
IV
505
506
506
507
503,73
505,1
506,47
507,83
99,8
100
100
100,2
99,55
99,82
100,09
100,36
І
ІІ
ІІІ
IV
99,8
100
100
100,2
0,45
0,18
0,09
0,36
0,2
0,03
0,01
0,13 Минулий
І
ІІ
ІІІ
IV
509
510
511
513
509,20
510,57
511,93
513,3
99,66
99,85
100,05
100,44
99,7
99,96
100,23
100,5
І
ІІ
ІІІ
IV
99,66
99,85
100,05
100,44
0,3
0,04
0,23
0,5
0,09
0,05
0,25 Звітний
І
ІІ
ІІІ
IV
514
516
518
520
514,67
516,03
517,4
518,77
99,42
99,81
100,19
100,58
99,55
99,81
100,08
100,34
І
ІІ
ІІІ
IV
99,42
99,81
100,19
100,58
0,45
0,19
0,08
0,34
0,2
0,03
0,01
0,12 Разом 6135 6135 ¾ ¾ Разом 1200 3,21 1,13
/>
/>
/>
Узагальнюючіхарактеристики сезонних коливань:
Амплітудаколивань:
/>
/>
Середнє лінійневідхилення:

/>
/>
Середнєквадратичне відхилення:
/>
Дисперсіясезонних коливань:
/>

Коефіцієнтваріації:
/>
/>
Графік №7 Графічне зображенняіндексів сезонності.

Висновок:
На графікудинамічного ряду видно що за звітний період обсяги м’ясних напівфабрикатівзнизились. На графіку витрат на рекламу видно, що вирівняні значення Y дуженагадують пряму тренду, також видно що витрати на рекламу значно зросли зазвітний період. Найбільш варіюючою вийшла крива емпіричних значень, всі іншіближчі до прямої. Графіки індексів сезонності показують розбіжність яку даютьрізні способи обчислення (відношення емпіричного значення до середнього тавідношення емпіричного значення до вирівняного).
Завдання №4
Необхідновизначити:
1). Індивідуальнііндекси цін, кількості проданого товару та товарооборот;
2)загальнийіндекс фізичного обсягу реалізації;
3)загальнийіндекс товарооборот;
4)загальнийіндекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни;
5)прирісттоварооборот за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.
Потрібно зробитивисновок і показати взаємоєв’язок між обчисленими індексами.
А. Дані прореалізацію товарів:
Таблиця 17.№ Назва товару Кількість реалізації товару (тон) Середньорічна ціна за 1 тону, тис. грн. Базовий Звітний Базовий Звітний 1 2 3 4 5 6 57 М’ясні напівфабрикати 54613 60074 54,81 60,29 58 М’ясо говяже 9800 10780 10 11

1.Індивідуальнііндекси
Індивідуальнііндекси цін:
/>
/>
/>
Ціни на м’яснінапівфабрикати і м’ясо говяже зросли на 10%.
Індивідуальнііндекси кількості проданого товару:
/>
/>
Обсяги продажукруглого рису і рису не шліфованого зросли на 9,9%
Індивідуальнііндекси товарообороту:
/>
/>
/>
Товарообороткруглого рису і рису не шліфованого збільшився на 21%.
2. Загальнийіндекс фізичного обсягу реалізації:

/>
Фізичний обсягреалізації зріс на 10%.
Загальний індекстоварообороту:
/>
/>
Товарооборотзбільшився на 21%.
Загальний індексцін:
/>
/>
Ціни зросли на10%.
Сума економії чиперевитрат від зміни цін:
/>
— сума перевитратвід зміни цін.
Змінатоварообороту за рахунок зміни кількості проданого товару:
/> — приріст кількостіпроданого товару.

5. Змінатоварообороту:
/>
/>
Б). За даними прозміну в заробітній платі й чисельності працівників малих підприємств області подеяким галузям народного господарства потрібно визначити:
1) на скількипроцентів змінилась середньомісячна заробітна плата працівників по двох галузяхнародного господарства;
2) що більшоюмірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо накожній галузі чи зміни в структурі чисельності працівників галузей.
Таблиця 18.Галузі Середньорічна кількість працівників (чол.) Середньорічна заробітна плата одного працівника, тис. грн.
/>
/>
/> Базовий Звітний Базовий Звітний 1 2 3 4 5 6 7 8 57 214 235 54 59 11556 13865 12326 58 456 502 114 125 51984 62750 57000 Разом 670 737 168 184 63540 76615 69626
1. />
/>
Середньорічназаробітна плата працівників по 2-х галузях народного господарства зросла на 3%.

2. />
/>
За рахунок змінирівня заробітної плати окремо на кожну галузь середня заробітна плата зросла на3%.
3. />
/>
За рахунок змінисередньої чисельності працівників середня заробітна плата не зміниться.
/>
1,1=1,1
Ця рівністьпоказує взаємозв¢язок між індексами. Отже, вплив зміни рівня заробітної платиокремо по кожній галузі на 10% більший ніж вплив зміни в структурі чисельностіпрацівників.
Висновок:
Обрахункипоказали що індивідуальні індекси продуктів збігаються з загальними. В завданніБ математично доведено залежність між індексами: індекс середньої величинидорівнює добутку співмножників (індекс за рахунок зміни рівня заробітної платита індекс за рахунок зміни рівня чисельності працівників).

Висновки
Провівши ряддосліджень, я можу сказати, що дана курсова робота є прикладом практичногозастосування дисципліни «Статистика». Завданнями моєї курсової роботиє охоплення різноманітних напрямків статистичних досліджень та розрахунків. Данакурсова охоплює такі розділи загальної теорії статистики як «Зведення йгрупування статистичних матеріалів», «Ряди розподілу»,«Середні величини», «Показники варіації», «Рядидинаміки» та індекси й основні теми соціально-економічної статистики.Шляхом виконання даної роботи були вирішені наступні завдання:
· закріпленотеоретичні знання з раніше вивченої дисципліни «Вища математика»;
· засвоєно основніпоняття та терміни дисципліни «Статистика»;
· оцінено можливостіпрактичного застосування набутих теоретичних знань для розв’язання конкретнихекономічних задач;
· засвоєні методисистематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників;
· набутовміння оцінювати ряди динаміки;
· вивченоіндексний метод;
· вивченокореляційний зв'язок між показниками;
· закріпленізнання з основних розділів соціально-економічної статистики.
Отже, дана роботаохоплює великий обсяг роботи, та сприяє закріпленню теоретичних знань напрактиці.

Список використаної літератури
1. Уманець Т.В. Пігарєва Ю.Б. Статистика:Навч. посіб. – 2-ге вид., випр… – К: Вікар, 2003. – 623с. – (Вища освіта XXстол.)
2. «Статистичний щорічник Рівненськоїобласті за 2006 рік. Державний комітет статистики Укр.» / За ред. Ю.В. Мороза.К: — в-цтво «консультант» — 2007р.
3. Методичні вказівки до виконання курсовоїроботи з курсу «Статистика» для студентів спеціальності 7.050.106«Облік і аудит» заочної форми навчання /Кушнір Н. Б., Горбачук Ю. А.,― Рівне: РДТУ.2001.― 36с.
4. Статистика. / С.С. Герасименко таін.; ― К.: КНЕУ, 2000.
5. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.М. Єріна та ін..; За наук.ред. д-ра екон. Наук С.С. Герасименка– 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 467с.