Вдосконалення маркетингової діяльності

ЗМІСТ
 
ВСТУП                                                                                                    1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИОРГАНІЗАЦІЇ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ1.1 Теоретична сутність маркетинговоїдіяльності та її особливості в ринкових відносинах                                                                                             1.2. Формування стратегії збуту товарів усистемі товаропросування    1.3. Вплив факторів маркетинговоїдіяльності на підвищення економічної ефективності підприємства                                                                                 
1.4.Сучасний стан та проблеми розвиткумаркетингу на вітчизняних підприємствах                                                                                                
2. АНАЛІЗ  МАРКЕТИНГОВОЇДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «АФ ІМЕНІ МІЧУРІНА»
2.1 Природно-економічна характеристика підприємства                    
2.2  Аналіз виробництвата собівартості продукції господарства           
2.3 Аналіз складу та динаміка виручки відреалізації продукції             
2.4 Маркетингова оцінка потенціалу підприємства                            
3. ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВТОВ „АФ ІМЕНІ МІЧУРІНА”                                                                                            
3.1 Маркетингове дослідження ринкусільськогосподарської продукції64
3.2 Проектування організаційної структури служби маркетингу на підприємстві                                                                                                   
3.3 Впровадження міні цеху для виробництвакруп                                   
4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ                                                               
4.1 Організація охорони праці на підприємстві                                           
4.2 Облік коштів, які витрачаються на охоронупраці.                       5. ПРАВОВЕРЕГУЛЮВАННЯ                                                            
ВИСНОВКИ ТА ПРОПЗИЦІЇ                                                              
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                     
ВСТУП
Болючість ринкових перетворень ваграрній сфері, надмірна тривалість періоду ринкової трансформації та відноснабайдужість широких селянських мас до її здійснення деякою мірою пояснюютьсявідсутністю чіткої, науково обґрунтованої програми розбудови нової,орієнтованої на ринкові відносини, організаційної структури сільськогогосподарства України.
Незважаючи на наявність здобутків вченихаграрників, все ще не існує чіткого розуміння механізму, завдяки якомусільськогосподарські товаровиробники можуть вижити в умовах, коли державапоступово відходить від таких функцій, як заготівля та збутсільськогосподарської продукції. Тут найбільш ефективним буде створення самимитоваровиробниками засобів які б сприяли організації маркетингової діяльності напідприємстві, що суттєво підвищить ефективність виробництва продукції.
Саме тому мною була вибрана тема дипломногопроекту – “вдосконалення маркетингової діяльності”, її актуальність в наш час єбезперечною.
У сучасній економічній теорії та практицірозвинутих країн світу вже звичним стало поняття маркетинг. Все більшзрозумілим та вживаним воно стає в Україні. При цьому, якщо раніше це явищеекономічного життя було своєрідною екзотикою, то тепер його розвиток – головнаумова виходу підприємств із кризи та досягнення поставлених ринкових цілей. Вузагальненому вигляді маркетинг – це система організації і збуту товарів,спрямована на задоволення потреб конкретних споживачів і користувачів та наодержання прибутку підприємством на основі дослідження і прогнозування ринку.
Для цього нам необхідно визначити теперішнюситуацію ТОВ “АФ імені Мічуріна” опираючись на:
-    річні звіти;
-    статистичні звіти;
-    звіт про фінансову інформацію.
Проаналізувавши теперішній стан підприємстванам необхідно розробити шляхи підвищення економічної ефективності виробництвапродукції.
Головною метою дипломного проекту є розробказаходів які б сприяли підвищенню прибутків підприємства, а, відповідно,збільшити економічну ефективність виробництва.
Основними завданнями є:
-    розглянути теоретичні аспекти організаціїмаркетингової діяльності;
-    розглянути сучасний стан економічної діяльностіпідприємства;
-    провести маркетингові дослідження збутусільськогосподарської продукції;
-    провести вдосконалення організаційно-управлінськоїструктури;
-    провести впровадження переробки зерна на крупу впідприємстві, що підвищить ефективність діяльності підприємства.Дипломнаробота написана на 103 сторінках, містить 31 таблицю та 12 рисунків.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ1.1     Теоретична сутність маркетингової діяльності та їїособливості в ринкових відносинах
Трансформація вітчизняної економіки відкомандно-адміністративної до ринкової спричинила безпрецедентні зміни у всіхсферах діяльності. Необхідність суттєвого підвищення рівня життя народу,відродження та піднесення вітчизняної економіки, утвердження іміджу Українипотребують знання та розумного застосування надбань світової економічної теоріїі практики стосовно виробничо-господарської і комерційної сфер діяльності,вивчення ринку, його структури, формування та функціонування/ 6, с.23/.
Термін “маркетинг” походить від словаанглійського походження “marketing”,що означає продаж, збут, ринкова діяльність. Його появу  пов’язують замериканськими фермерами, які шукаючи ринок збуту продукції, ввели поняття “Market Getting”, що означало оволодіння ринком. Пізніше це словосполучення дало єдинеслово – “маркетинг”/25, с. 6/.
Більш глибоке розуміння суті маркетингупередбачає розгляд його з економічної, господарської і комерційної сторін.
Економічна сторона маркетингу полягає узастосуванні фірмою наступних умов:
-    наявність фізичних і юридичних осіб;
-    можливості комунікативних зв’язків, які базуютьсяна порядності, чесності і добросовісності партнерів;
-    вільний вибір альтернативних рішень і, відповідно,прийняття або відхилення пропозицій;
-    можливості реально впливати на покращенняекономічного становища власної фірми, партнерів і конкурентів на ринку товарів.
Господарська сторона маркетингу зводиться дорозподілу виробничо-технологічних і збутових функції з метою пріоритету наринку і успішного задоволення потреб споживачів. Воно охоплює:
-    підготовку виробництва;
-    процес виготовлення товарної продукції;
-    забезпечення відповідних функцій служб і відділів;
-    систему фінансово-економічних заходів фірми / 31, с.87/.
Комерційна сторона маркетингу означаєформування особливого способу мислення, спрямованого на задоволення початковогопопиту, тобто зацікавленості у купівлі і споживанні товарів. Комерціяпідпорядковує і скеровує виробника виробляти тільки те, що можна продати, незабуваючи про постійно зростаючи потреби і вимоги покупців на ринку. Данафункція маркетингу включає:
-    виявлення потреб і різних груп покупців, розробку івиготовлення товарів;
-    встановлення ціни та інших стимулюючих факторів;
-    виявлення раціональних шляхів доставки товарів употрібній кількості, упаковці та з відповідним інформативним супроводженням/26, с.112/.
В узагальненому виді маркетинг – це системаорганізації і збуту товарів, спрямована на задоволення потреб конкретнихспоживачів і користувачів та на одержання прибутку фірмою на основі дослідженняі прогнозування ринку.
Застосування маркетингу підприємствамиздійснюється з врахуванням принципів, цілей і специфічних функцій, які нимвиконуються у виробничо-збутовій діяльності.
Основними принципами, завдяки яким маркетингвиконує відповідні функції, є:
1.   Великий вибір мети і стратегії функціонування та розвитку;
2.   Концентрація зусиль на досягнення кінцевих результатіввиробничо-збутової діяльності та оволодіння часткою ринку;
3.   Відкритість до споживачів, їх потреб і побажань та активнепристосування і вплив на них;
4.   Комплексний підхід до вирішення проблем відповідно до наявних ресурсіві можливостей підприємства;
5.   Постійний пошук та реалізація резервів для оптимального та ефективноговикористання управлінських кадрів збутової сфери;
6.   Науковий підхід до вирішення маркетингових проблем, випередженняконкурентів, систематичне проведення маркетингових досліджень;
7.   Гнучкість у досягненні поставленої мети через реакцію на постійні зміниу макросередовищі ринку;
8.   Активність, наступальність та підприємництво, що дозволяють швидко іефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища підприємства.
Завдяки перерахованим принципам підприємствамають можливість обирати цілі своєї діяльності. Цілі поділять на загальні таконкретні/31, с. 51/.
До загальних цілей маркетингу зараховують:
-    дослідження максимально можливого високогоспоживання, що сприяє максимальному зростанню виробництва, зайнятості ізбагаченню;
-    досягнення максимального споживчого задоволення;
-    надання широкого вибору товарів та послуг;
-    підвищення якості життя.
До конкретних цілей маркетингу зараховують:
-    задоволення вимог споживачів і покупців;
-    задоволення частки ринку;
-    забезпечення росту обсягів збуту;
-    досягнення переваг над конкурентами;
-    вдосконалення маркетингових структур управліннязбутом;
-    застосування нових методів дослідження ринку.
Отже, основні завдання маркетингу можна звестидо наступних:
-    виявлення існуючих і потенціальних побажань тапопиту на товари і послуги;
-    планування і координація виробничої, збутової тафінансової діяльності підприємства;
-    організація і вдосконалення системи та методівзбуту продукції;
-    реалізація політики ціноутворення;
-    комунікації маркетингу;
-    аналіз маркетингової діяльності та контроль їїздійснення /31, с. 53/.
Згідно з наведеними завданнями основнимифункціями маркетингу є:
1.   аналіз навколишнього середовища;
2.   дослідження ринку і його середовища;
3.   виявлення і детальний аналіз потреб споживачів;
4.   довго- і короткострокове планування товарної номенклатури і їїреалізації;
5.   організація товаропропускання і розподіл продукції;
організація механізму ціноутворення;
6.   забезпечення соціальної відповідальності перед суспільством;
7.   організація стимулювання збуту, реклами і післяпродажногообслуговування;
8.   управління і контроль маркетингу.
Функції маркетингу, які виконують окремісуб’єкти, взаємоповязують їх у процесі ринкових і комунікативних зв’язків.  Схема взаємовідносин суб’єкті в і їх  відношення до товарів і послуг  зображено  на  рисунку1.1. /33, с.180/.

/>Рис.1.1.Взаємовідносини суб’єктів маркетингу у виробництві і збуті товарів та послуг
1.2.Формування стратегії збуту товарів у системі товаропросування
Для забезпечення ефективної реалізаціївиробленої продукції підприємства здійснюють комплекс заходів, який забезпечуєпереміщення та розподіл товарної маси у ринковому просторі, доведення товарівдо споживачів і організацію їх ефективного споживання. Все це присутнє урозробці маркетингової збутової стратегії / 7, с. 25 /.
Слід враховувати, що збут – це один ізголовних елементів маркетингу, який стоїть позаду таких елементів як виявленняспоживчих потреб, розробка товарів і встановлення на них відповідної ціни,налагодження системи їх ефективного стимулювання / 43, с.208/.
Роль збуту у маркетинговій діяльностіобумовлена наступними обставинами:
1.        у сфері збуту визначається результат комерційноговиробництва;
2.        пристосування збутової мережі до запитів споживачіввпливає на перемогу у конкурентній боротьбі;
3.        збутова мережа продовжує процес виробництва, беручина себе функцію доробки товару, зберігання і сортування /6, с. 44/ .
Дослідження основних форм і методів збутуспрямоване на пошук перспективних засобів просування товарів від виробника докінцевого споживача і організацію роздрібної торгівлі на основі всебічногоаналізу і оцінки ефективності використовуваних каналів і способів розподілу ізбуту.
Основними критеріями каналів збуту є:
-    швидкість товаропросування;
-    рівень витрат обігу;
-    обсяги реалізації товарів.
Ефективною вважається така система підібранихканалів збуту і методів, яка доводить товар до місця реалізації за дужекороткий термін, затрати на організацію мінімальні, обсяги продажу та прибуткумаксимально високі. Головною метою відбору методів і каналів збуту є скороченнясумарної величини збутових витрат, які залежать від рівня комерційної роботи іслужби збуту / 7, с. 56/.
Розробка і реалізація збутової стратегіїпередбачає вирішення наступних питань:
-    вибір каналів збуту;
-    обґрунтування оптимального методу збуту і вибірпосередників.
Маркетингова політика розподілу – цедіяльність підприємства щодо планування, реалізації та контролю за переміщеннямтоварів, сировини і матеріалів через широку мережу посередницьких пунктів доспоживача.
Корисність маркетингової політики розподілу тазбуту полягає в забезпеченні своєчасного пропонування товару (корисність часу),доставки товарів до місць попиту (корисність місць), зміна форми і виглядутоварів (корисність форми), можливості придбання товарів (корисність власності)/31, с. 156 /.
У практичній діяльності спеціалісти –маркетологи здійснюють прогнозування збуту за такими показниками: загальнийобсяг, насичення ринку (верхня межа), ціни, збут кожного виду продукції, збутза географічним принципом, ціни конкурентів, рівень запасів.
Прогнозування здійснюють за наступнимиметодами:
-    аналіз тренду;
-    аналіз частки ринку;
-    опитування споживачів;
-    опитування продавців;
-    метод послідовних співвідношень;
-    метод нарощування ринку;
-    метод статистичного аналізу / 32, с. 188/.
У процесі формування стратегії збутупідприємство змушене враховувати наступні фактори:
1.   наявність повної інформації про кількість та концентрацію покупців,величину разової закупівлі, рівень доходів, закономірність поведінки у моменткупівлі;
2.   фінансові можливості свого підприємства, конкурентоспроможність,основні напрямки ринкової стратегії, масштаби виробництва та наявністьпотужностей;
3.   повна характеристика товарів – вид, середня ціна, сезонністьвиробництва та попиту;
4.   ступінь конкуренції і збутова політика конкурентів, їх чисельність,збутова стратегія і тактика;
5.   особливості ринку, його фактична місткість, торгівельний досвід;
6.   порівняльна вартість різноманітних збутових систем.
Головною метою вибору методів і каналів збутує скорочення сумарної величини збутових витрат, яка залежить від рівнякомерційної роботи і служби збуту / 6, с. 38 /. 1.3. Вплив факторів маркетинговоїдіяльності на підвищення економічної ефективності підприємства
 
Розглянемо основний зміст і структурусистемоутворюючих факторів маркетингового середовища в умовах ринковоїекономіки.
Маркетингове середовище підприємств АПК –сукупність факторів, діючих за межами підприємства і які впливають на йогоможливості, які необхідно враховувати при організації маркетингової діяльності/7, с.157/.
Розвиток підприємств АПК залежить не тількивід співвідношення і протиборства комплексів маркетингу, які застосовуютьсярізними підприємствами, але і тенденцій і подій, маючих місце в маркетинговомусередовищі /2, с.34/.
В маркетинговому середовищі виділяютьмікросереду та макросереду.
Макросереда підприємства представленафакторами більш широкого соціального плану, які впливають на мікро середу –демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і культурногохарактеру.
/>

Рис.1.2. Маркетингове середовище підприємства.
Мікросереда представлена силами, які маютьбезпосереднє відношення до підприємства, його можливостям по обслуговуваннюспоживачів, тобто постачальникам, маркетинговими посередниками. Клієнтами,конкурентами і контактними аудиторіями. Всі фактори зовнішнього середовищадіяльності підприємств взаємозалежні і взаємопов’язані / 26, с. 256 /.
До характеристики зовнішньої середи діяльностіпідприємств АПК можна віднести:
-    взаємопов’язаність факторів – сила, з якою зміниодного фактора впливають на інші фактори;
-    важкість зовнішнього середовища – число факторів,на які підприємство зобов’язане реагувати, і рівень змінності кожного фактору;
-    рухомість зовнішнього середовища – швидкість, зякою проходять зміни в оточенні підприємства;
-    невизначеність – кількість інформації про середу івпевненість в її достовірності.
Таблиця 1.1
Системоутворюючі фактори маркетинговогосередовища діяльності підприємств АПКГрупи факторів Фактори, які враховуються в діяльності підприємств АПК 1 2
Макросереда
Економічні Ринковий попит і пропозиція; ціни; фінанси, податки, дотації, відсоткова ставка, форми власності, підприємницький ризик, інтенсифікація, спеціалізація, кооперація, обсяги фінансування, виробнича інфраструктура, регіональні фінансові фонди, механізм банкрутства. Політико-правові Аграрна і продовольча політика держави, регіональна політика, міжнародне положення, кон’юнктура світового ринку, закони та інші нормативні акти, експорт та імпорт товарів, мито, державна підтримка і регулювання. Демографічні Трудові ресурси і робоча сила, демографічна ситуація, соціальна інфраструктура. Природні Кліматичні умови (тепло, світло, волога, ґрунти, рельєф, водяний режим, тривалість вегетаційного періоду), біокліматичний потенціал продуктивності рослин, біологічні (селекція, генетична інженерія, захист рослин, біостимулятори), екологічні (захист ґрунтів, водних ресурсів, запобігання забруднення продукції). Фактори культури Освіта і культура, загальноприйняті і застосовані на практиці стандарти поведінки. Науково-технічні Наукове обслуговування і забезпечення, розвиток техніки і технології, науково-технічна інформація, вітчизняний і закордонний досвід.
Мікросередовище
Постачальники Розвиток транспорту, енергетики, зв’язки, сервіс, розмір складських запасів, наявність грошей на рахунках, обсяг продаж, природні ресурси, труд, капітал, основні і оборотні засоби, ціна на ресурси. Посередники Розмір, залежність, умови, альтернативні канали, їх довжина, кількість затрати. Конкуренти Кількість, ринкова доля, конкурентні переваги. Інші контактні аудиторії Фінансові органи, державні організації, засоби масової інформації, акціонери, суспільні організації, кількість, їх взаємозалежність с підприємствами АПК, ступінь доступної інформації.
Механізм впливу окремих системоутворюючихфакторів на діяльність підприємств АПК визначається їх економічним змістом.Більшість факторів в умовах ринкової економіки неодноманітні за змістом, авідповідно і механізму сприйняття /2 с, 38 /.
В умовах ринкової економіки при розробцібудь-яких планів, програм, прогнозів і реформ в першу чергу необхідно провестиоцінку конкурентів і конкурентноздатності товарної продукції. Вагропромисловому виробництві така оцінка займає провідне місце в стратегіїмаркетингу, так як від її достовірності в багатому залежить комерційний успіхна ринку.
Аналіз факторів зовнішньої і внутрішньоїсереди дозволить приймати рішення, які забезпечують досягнення поставленихцілей. Для цього фактори поділяють на контрольовані і неконтрольовані.
Зовнішні фактори не знаходяться під впливомпідприємств АПК, і тому завдання служби маркетингу – слідкувати за їх змінами,враховувати, передбачати і за можливістю впливати на них. До контрольованихфакторів можна віднести фактори внутрішнього середовища – кадри, фінанси,технології і т.п., тобто основні елементи, можливі для контролю самим підприємством/ 2, с.40 /.
1.4. Сучасний станта проблеми розвитку маркетингу на вітчизняних підприємствах
 
         Неважко помітити, що найбільшапроблема української економіки полягає в тому, що вона повільно пристосовуєтьсядо роботи в умовах вільного підприємництва. Поява в Україні фінансової кризи — це не проблема економічних реформ, це проблема їх відсутності. З невідомоїпричини всі зусилля зосереджуються на досягненні фінансо­вої стабілізації, асфери виробництва і продажу вітчизняних товарів і послуг залишаються поза полемзору державних органів влади. Досвід країн з ринковою орієнтацією показує, щовсі зазначені аспекти вирі­шуються комплексно та у взаємозв'язку з маркетингом./49, с. 105/.
Проведені дослідження підтверджують, щорівень маркетинго­вої діяльності фірм України не забезпечує вимог ринку. Такийвисновок зроблено на підставі аналізу опитування 208 респондентів — фірмУкраїни, про сутність марке­тингу.
Розподіл відповідей на запитання: „Якийзміст у основному, ви вкладаєте в поняття „маркетинг”?” — представлено в табл. 1.
Як бачимо, класичне визначення змоглидати ледь більш як 12 % опитаних, і 2,3 % зовсім не змогли відповісти. Багатохто з них не змогли дати визначення маркетингу. /5, с. 76/
Таблиця 1.2
Результати опитування українських підприємців щодо їх думкипро суть маркетингуХарактеристика поняття
Позитивна відповідь,
% Організація успішного збуту товарів (послуг) 17,8 Вивчення ринку, його можливостей 15,7 Задоволення нестатків і потреб клієнта 12,6 Вибір товарів (послуг), з якими можна успішно вийти на ринок 11,8 Визначення методів найбільш ефективного розподілу товарів (послуг) 11,5 Організація ефективної реклами 10,5 Визначення оптимальної ціни на товар 8,0 Аналіз відносин, що складаються усередині фірми, між фірмою і постачальниками, конку­рентами, клієнтами, контактними аудиторіями 6,4 Інше 3,4 Важко відповісти 2,3
Не краще становище склалося у фірмах, щозаймаються маркетин­гом, у їх забезпеченні фахівцями і наявності в структурахфірм маркетингових служб. Структуру фірм за наявністю в них фахівців і служб,що займаються маркетингом, видно що, з-поміж опитаних (це 208 людей) лише 30 %повідомили, що в їх фірмах є маркетингові служби або є фахівці-маркетологи.
Істотним аспектом підвищення ролі тазначущості маркетингу і маркетингових досліджень на рівні підприємств в умовахстановлен­ня ринку виступає формування служб маркетингу. У ході опитуванняреспондентів просили висловити свою думку про необхідність мар­кетингових службдля роботи фірми на ринках. 49 % респондентів погодилися з твердженням, щослужба маркетингу необхідна; 42 % опитаних вважають, що ефективно працювати безслужби маркетин­гу на ринку дуже важко, 2 % вважають, що служба маркетингу непотрібна; 7 % респондентів не змогли відповісти на запитання. /49, с.112/
На фірмах, де відсутні маркетинговіслужби і фахівці-маркетоло­ги, їх функціональні обов'язки в 30 % випадківвиконує керівник підприємства, у 18 % — заступник керівника (комерційнийдиректор), у 4 % — відділ реклами, у 15 % — відділ збуту. У 23 % фірм маркетингомніхто не займається, у 10 % — усі співробітники підприємства виконуютьмаркетингові завдання без наявності відповідних професійних знань.
Далі була з'ясована практика стосовно наявностіфахової ос­віти з маркетингу. На питання респондентам: „Чи мають співробітникислужб маркетингу або фахівці-маркетологи спеціальну маркетингову освіту?” — з208 опитаних 51 % респондентів відповіли, що співробітники, які займаютьсямаркетингом на фірмі, не мають фахової освіти. 15 % співробітників закінчилискорочені курси з маркетингу, 14 % — факультет маркетингу у вузах, 8 % маютьекономічну освіту, 2 % — освіту психолога, 10 % мають зовсім іншу фаховуосвіту./6, С. 76/.
Ефективність роботи маркетингових служббагато в чому визна­чається використанням у підприємствах спеціальнихкомп'ютерних програм для дослідження і прогнозування ринкових ситуацій. Рес­пондентамзадавалося питання про використання в підприємствах спеціальних комп'ютернихпрограм для роботи в сфері маркетинго­вої діяльності. 11 % респондентів утруднилисявідповісти на це пи­тання, 68 % відповіли, що спеціальне програмне забезпеченняв них на фірмі відсутнє, тільки 21 % респондентів відповіли позитивно.
Як показують дані таблиці, маркетинговапроблематика підприємств має різнобічний характер. Але слід зазначити, що 80 %респондентів за­явили, що неможливо обійтися без маркетингових досліджень.

Таблиця 1.3
 Проблеми, що вивчаються в ході маркетингових дослідженьПроблема
Частка в
дослідженнях, % Цінова політика 11,9 Збут 10,6 Реакція споживачів на новий товар 9,4 Потенційні можливості ринку 9,1 Ефективність реклами 8,2 Діяльність конкурентів 8,2 Характеристика ринку 8,0 Пошук партнерів 7.3 Товарна номенклатура 5,3 Проблеми поінформованості споживачів 4,7 Стратегія стимулювання збуту 4,4 Суспільні потреби і ціннісні орієнтації населення 3,8 Соціальні та політичні проблеми 2,6 Розподіл частки між фірмами 2,0 Соціально-демографічний портрет споживача 1,8 Комплексне дослідження проблем розвитку бізнесу 1,8 Тенденції ділової активності 0,9
Результати опитування свідчать про те,що маркетинг як один з напрямків економічної реформи сприяє продуктивномурозвитку бізнесу / 8, С.4/.
Основними причинами незацікавленостіУкраїни в маркетингу і маркетингових дослідженнях є такі:
-                елементарна відсутність знань промаркетинг узагалі;
-                нерозвинена конкуренція на ринку;
-                відсутність інформаційного забезпечення.
Проблемна ситуація насільськогосподарських підприємствах характеризується в такий спосіб.
У сучасних умовах господарювання головнезавдання підприємства — продати свою продукцію. „Спочатку знайти замовлення, апотім розгорнути виробництво” —девіз підприємства в умовах ринку. Звідси івимоги до функцій маркетингу — він стає основною світоглядною політикоюпідприємства /8, С.5/.
Головна проблема в галузі маркетингу — проблема збуту продукції, що викликана, у свою чергу, такою сукупністю проблем:
-  утрата традиційних ринків збуту, розривтрадиційних зв'язків зі споживачами;
-  низька платоспроможність споживачів;
-  низька конкурентоспроможність продукції,що утруднює її просування на нові ринки;
-  слабка поінформованість потенційнихпокупців про продукцію і про умови її постачання;
-  неефективна цінова політикапідприємства, зумовлена, зокрема, різким подорожчанням енергоносіїв, сировини,матеріалів, які комплектуються, і гострим дефіцитом обігових коштів;
-  нерозвиненість збутової сферипідприємства, застарілі організаційні схеми збуту продукції;
-  занепад у оптовій ланці, яка існувалараніше;
-  нерівні умови і «правила гри» для різнихпідприємств, особливо порівняно з підприємствами-імпортерами;
-  „неповоротність” підприємств у освоєнніпродукції, що користується підвищеним платоспроможним попитом;
-  відсутність у підприємства чіткоїстратегії розвитку тощо.
Для подолання названих вище труднощів іпроблем служба маркетингу на сучасному підприємстві повинна вирішувати цілийкомп­лекс взаємозалежних завдань.
 Комплексне розв'язання таких завданьозначає реалізацію функцій маркетингу на підприємстві. Визначення складу ізмісту основних функцій маркетингу — найважливіший етап інноваційної політикипідприємства в даній сфері.
Постановка функцій маркетингу напідприємстві повинна починатися з конкретизації конкурентних переваг компанії,з виявлення вимог ринку, оцінки сильних і слабких сторін конкурентів підприємства/31, С.48/.
Подальша робота пов'язана зформулюванням місії підприємства, що являє собою сутність, масштаби компанії,перспективи зростан­ня, відмінності від конкурентів. Місія фокусує увагу наспоживачеві, а не на товарі чи послузі, тому що місія (філософія) бізнесуповинна визначатися в термінах купівельного інтересу, у термінах потреб і за­питів,що задовольняються даним бізнесом /32, С. 68/.
Таким чином, першочерговим завданням єпридбання знань про маркетинг керівниками підприємств, організація службмаркетингу на підприємстві та проведення широкомасштабних маркетинговихдосліджень.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ  МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ«АФ ІМЕНІ МІЧУРІНА»
 
2.1Природно-економічна характеристика підприємства
 
В Михайлівському районі функціонують155 господарств різних форм власності, а  саме: підсобних господарств – 4,  ТОВ– 21, ВАТ – 2,  СВК – 4,     КООП – 3, СК – 1,  ДП – 1, МП – 1,  ПП – 9,  МСХП– 4, фермерські господарства – 105. Об’єктом нашого дослідження є ТОВ АФ „іменіМічуріна”, яке знаходиться в смт Михайлівна, яка одночасно є центром району івіддалений від залізничної станції Пришиб на відстань 7 км.
Господарство має компактну форму.Протяжність його з півночі на південь 15 км, зі сходу на захід біля 8 км. Господарство має зручний виробничий зв'язок з основними сільськогосподарськимиугіддями. Населений пункт має міжгосподарський зв'язок з обласним центром черездерждорогу   смт Михайлівна – м Василівка – м Запоріжжя.
Територія господарства знаходиться впомірно посушливій степній зоні країни. Клімат характеризується високимитемпературними ресурсами і недостатнім зволоженням. Середньомісячна температурасамого холодного місяця січня складає – 4,7 0С, самого теплого липня+22,6 0С. Середньомісячна кількість опадів 412 мл. Більше всьоговипадає опадів в червні і липні. Влітку часто опади мають ливневий характер.Сніговий покрив утворюється щорічно, але залягає нестійко.
Рельєф території представляє майже плоскеводо роздільне плато з невеликими пониженнями. Глибина понижень незначна до 0,5 м. Різноманітні елементи рельєфу неоднаково впливають на перерозподіл атмосферних опадів.
Основними джерелами зволоження ґрунтівявляються атмосферні опади.
В рамках господарств поширенічорноземи звичайні,  чорноземи південні, чорноземи слабо солонцюваті.
Як видно, з цієї характеристикигосподарство  розташоване у сприятливому районі для вирощування більшостізернових і технічних культур. При правильному і раціональному користуванніресурсами підприємство матиме перспективи для свого подальшого успішногорозвитку.
Необхідно чітко уявити діяльністьгосподарства, його розмір, виробниче направлення, рівень інтенсивностісільськогосподарського виробництва, економічну ефективність процесуінтенсифікації. Це дає можливість у подальшому визначити галузі виробництва,найбільш важливі для даного господарства.
Розмір сільськогосподарського підприємствавпливає на впровадження сучасної техніки, наукової організації праці,підвищення його продуктивності, рівень собівартості продукції. Прямимпоказником розміру сільськогоспо­дарського підприємства прийнято вважати об'ємвалової продукції. Також до показників розміру підприємства відносять й площусільськогосподарських угідь. Середньорічна вартість основних виробничих фондівй вартість оборот­них фондів, а також чисельність середньорічних робітників таінші показники відображені в таблиці 2.1.
Аналізуючи розмір господарства можна зробитивисновок, що площа сільськогосподарських угідь за період з 2000 р. по 2004р.     зменшилась на  4,2%.
Вартість основних виробничих фондівзбільшилась на 28 %., а вартість оборотних фондів збільшилась на 36,9 %.
Простежується тенденція зменшеннясередньорічної чисельності робітників. Цей показник зменшився за період з 2000р. по 2004 р. на 77,3 % та складає в 2004 р. 46 чол.Таблиця 2.1Розміри господарстваПоказники 2000р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2004 р. в % до 2000р. 1 2 3 4 5 6 7 Площа сільськогосподарських угідь, га 3875,4 3822 3822 3716 3714 95,8 Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн. 3246,5 4504 4416 4470,5 4156 128,0 Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн. 1006 1193,5 1133,5 1194,5 1378 136,9 Чисельність середньорічних робітників, чол. 203 193 141 86 46 22,7 Валова продукція сільського господарства  в співставних цінах 2000 р., тис. грн. 2096 2490 2460 1917 1639 78,2 Виручка від реалізації, тис.грн. 2049,8 2228 2960 1599 1366 66,6 Прибуток (збиток) 1152 241 128 593 163 14,1
При цьому за останні п’ять років обсягвиробництва і реалізації продукції в рослинництві збільшувався не поступово, азазнав значних коливань по рокам. Так за період з 2000 по 2003 рік обсягвиробництва і реалізації зростав, з 2003 по 2004 зменшувався і (рис. 2.1).
За досліджений період знизився показниквиручки від реалізації на 33,4 %, внаслідок цього зменшується прибуток, в 2004році господарство отримало лише 163 тис. грн… прибутку, тоді як в 2000 році –1152 тис.грн., тобто на 85,8% менше.
У сільському господарстві земля — це основнийзасіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукціїрослинництва і тваринництва.
/>
Рис. 2.1 – Динаміка обсягу виробництва іреалізації продукції
Земля одночасно є предметом і засобом праці, аотже, і головним засо­бом виробництва.
Земля наочною мірою визначає темпи розвитку ірівень ефективності сільськогосподарського виробництва.
Земля має низку особливостей, які їївідрізняють від інших засобів виробництва.
Якщо для таких ресурсів сільськогосподарськоговиробництва як трудо­ві і матеріально-технічні, притаманна визначенавзаємозамінність, то земля — не замінний засіб виробництва.
При правильному використанні вона не тільки непогіршиться, але і зда­тна підвищувати свої виробничі зусилля (інші засобивиробництва фізично і морально зношуються).
Забезпеченість земельними ресурсами ТОВ «АФімені Мічуріна»  наведена в таблиці 2.2
Таблиця 2.2Склад та структура земельних угідь  господарстваУгіддя 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004р.
  Площа, га Питома вага, % Площа, га Питома вага, % Площа, га Питома вага, % Площа, га Питома вага, % Площа, га Питома вага, % 2004 в % до 2000 року 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Загальна земельна площа 4117,4 100 4044 100 4404 1100 3862 100 3855 100 93,62 Всього сільськогосподарських угідь 3875,4 94,92 3822 94,51 3382 94,51 3716 96,21 3714 96,35 95,8
із них:
рілля 3765 91,44 3778 93,42 3778 93,42 3716 96,21 3714 96,35 98,64 сіножаті 16 0,39 - - - - - - - - - пасовища 6,4 0,16 44 1,09 44 11,09 - - - - - Багаторічні насадження 88 2,14 - - - - - - - - - ліс 102 2,48 102 2,52 102 2,52 89 2,31 85 2,2 83,4 Інші землі 140 3,4 120 2,97 120 2,97 57 1,48 56 1,45 40 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
За даними таблиці 2.2 можна зробити висновок,що з 2000р. по 2004р. загальна земельна площа господарства зменшилась на 292,4 га або на 6,38 %.
Площа сільськогосподарських угідь такожзменшилась на 4,2 %. Площа ріллі зменшилась на 51 га або на 1,36%. Площа під  пасовища та сіножаті в останні роки не відводилися, а  площа лісузменшилася на 16,6 %.
Підвищення продуктивності праці і ефективностісільськогосподарсько­го виробництва невіддільні від дальшого поглиблення йогоспеціалізації. В умовах спеціалізації сільськогосподарського виробництвавідкриваються ши­рокі можливості для впровадження комплексної механізації іавтоматизації виробництва, переведення галузей на індустріальну технологію,застосування прогресивних методів організації виробництва і праці,раціонального і ритмічного використання засобів і предметів праці.Проаналізуємо структуру товарної продукції господарства на основі даних таблиці2.3.
                                                                            (2.1)
де Кс — коефіцієнт спеціалізації;
     Рі   — доля і-тої галузі усумі виручки від реалізації продукції;
     і   — порядковий номер галузі вранжованому ряді за їх питомої вагою, починаючи з найвищого.
Розраховуємо рівень спеціалізації для даногогосподарства:
Кс =    100­­­           =0,13
         437,34
За даними таблиці 2.3 можназробити висновок, що з 2000р. по 2004р. вартість товарної продукції зменшиласьна 683,8 тис. грн. Найбільшу частку в структурі товарної продукції займаєрослинництво 57,14 %.Найбільшу питому вагу в структурі продукції рослинництвазаймає вартість соняшнику (24,65) та зерна 23,57 %. В середньому за 5 роківвартість продукції тваринництва становила 25,85 %  в структурі товарноїпродукції, але слід зазначити, що в 2004 році підприємство вже не вирощує ВРХ,а тому не виробляє ні м'ясо ні молоко. Господарство почало розвивати галузьбджільництво, поки що ця галузь займає найменшу частку в товарній продукції0,05 %. Також значну частку в товарній продукції займають роботи та послуги насторону (15,48 %).
Таким чином, можна сказати, що господарствоспеціалізується на виробництві зерна та соняшнику, а також надає послуги насторону.
Визначивши за формулою рівень спеціалізаціїсільськогосподарського виро­бництва, який становить 0,13, можна сказати, щогосподарство має низький рівень спеціалізації.