--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--Зберігають цукор у сухих, чистих, добре провітрених складах. При збереженні цукру повинне дотримуватися товарне сусідство. Не допускається збереження разом з продуктами, що мають різкий запах.
В приміщення для зберігання цукор у мішках і ящиках укладають у штабелі на дерев'яні стелажі, піддони підлоги, які покривають брезентом або папером. Відносна вологість повітря на рівні нижнього ряду не повинна перевищувати для цукру-піску 70%, для цукру-рафінаду — 80%. Під час зберігання підтримують постійну температуру 20—22 °С[37].
З 1987 р. введений у дію ДСТУ 26907, яким встановлені терміни тривалого зберігання: цукру-піску в опалювальних складах — до 8 років, у неопалюваних 1,5-4 роки; цукру-рафінаду — відповідно до 8 і 5років; цукру-піску в силосах — не більше 2 років. Температура повітря в опалювальних складах для тривалого зберігання упакованого цукру не повинна бути нижче 12 °С.
Транспортні засоби для перевезень цукру повинні відповідати санітарним вимогам. При перевезеннях цукру не допускається зволоження, ушкодження, забруднення тари. Застосовування тари-устаткування для внутрішньоміських перевезень цукру, упакованого в споживчу тару, дозволяє удосконалювати транспортування, збереження і реалізацію його в торгівлі. Однак паперові пакети з цукром не захищені від механічних ушкоджень і забруднень у шарах, що прилягають до стінок тари-устаткування. Щоб запобігти втратам цукру, потрібно удосконалити конструкцію самої тари-устаткування і технологію фасування цукру.
Управління якістю цукру під час реалізації вимагає чіткого дотримання встановлених вимог і правил зберігання, порушення яких веде до зниження якості цукру. В свою чергу зниження якості цукру веде не тільки до зменшення прибутку, але й завдає матеріальних збитків. Торговельне підприємство зацікавлене у закупівлі якісного цукру та збереженні цієї якості аж до реалізації безпосередньо кінцевому споживачеві.
Розділ 2. Товарознавча характеристика цукру, що виробляється в Житомирській області
2.1. Матеріали та методи дослідження
Сьогодні на ринку України з'являється багато різноманітної продукції з різними показниками споживчих властивостей, але далеко не всі вони задовольняють сучасні потреби споживача. І тут основним чинником виступають, поряд з кількісними, якісні характеристики продукції. Випускаючи продукцію з підвищеними показниками споживчих властивостей, виробництво задовольняє в більшій мірі певні потреби населення і цим стимулює інтерес виробників до виготовлення якісно нової продукції.
Для визначення показників якості цукор-піску, що виробляється різними підприємствами України в Житомирської області, нами були взяті зразки Корнинського цукрового заводу, Чуднівського цукрового заводу та цукрового заводу ім. Цюрупи (с.Андрушки). Для дослідження нами був обраний цукор-пісок в транспортній упаковці даних виробників.
Оцінку якості цукру-піску здійснювали протягом 2002-2005 років в лабораторіях кафедри товарознавства та експертизи продовольчих товарів Київського національного торговельно-економічного університету, на цукрового заводу ім. Цюрупи та в магазині ТД ”Дарниця” м. Києва.
Оцінку якості цукру-піску різних виробників здійснювали за органолептичними, фізико-хімічними показниками та показниками безпеки відповідно до ДСТУ 2316.
Приймання партії цукру-піску в магазині та відбір проб і підготовку їх до аналізу здійснювали за ДСТУ 32824.
Органолептичні показники якості визначали за такими показниками: зовнішній вигляд, смак і запах, сипучість, колір, чистоту розчину за ГОСТ 12576 сенсорним методом за розробленою нами 5-ти бальною системою оцінки. Шкала балової оцінки наведена в табл. 2.1.
Фізико-хімічні показники якості цукру-піску визначали наступними методами;
— масову часку цукрози — йодометричним методом за ДСТУ 3661;
— кольоровість — фотометричним методом за ДСТУ 2075;
— масову частку золи — методом спалювання в муфельній печі при температурі 400-4500С за ГОСТ 12574;
— масову частку редукуючих речовин — йодометричним методом– за ГОСТ 12575;
— масу нетто пакування — шляхом зважування за ГОСТ 26521.
Вміст токсичних елементів цукру-піску визначали фотометричним методом на цукровому заводі ім. Цюрупи за допомогою співробітників заводу: ртуті – за ГОСТ 26927, миш’яку — за ГОСТ 26930, міді – за ГОСТ 26931, свинцю – за ГОСТ 26932, кадмію – за ГОСТ26933, цинку – за ГОСТ 26934. Визначення пестицидів здійснюють згідно з СаНПиН 42-123-4540.
Мікробіологічні показники цукру визначали за ГОСТ 26968, СаНПиН 42123-49-40. Кількість мезофільних, аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів визначали методом посіву в чашки Петрі в поживне середовище за ГОСТ 26983.
Визначення показників якості проводили у трьохкратній повторності. Отримані результати результати обробляли методом варіаційної статистики.
Таблиця 2.1
Шкала балової оцінки органолептичних показників якості
цукру-піску
Показники
Бали
5
4
3
2
1
Зовнішній вигляд
Однорідний
кристалічний порошок
Однорідний
кристалічний порошок
Кристалічний порошок з порушеними гранями
Кристалічний порошок з порушеними гранями
Кристалічний порошок з порушеними гранями
Колір
Білий
Білий з жовтуватим відтінком
Білий із значним жовтуватим відтінком
Білий із сірувато-жовтуватим відтінком
Сірувато-жовтий з бурим відтінком
Сипучість
Сипучий
Сипучий
Сипучий, але має грудки, що, розпадаються при легкому надавлюванні
Сипучий, але має грудки, що розпадаються при значному надавлюванні
Сипучий, але має тверді грудки
Смак і запах
Солодкий, без сторонніх присмаку і запаху, як в сухому цукрі, так і в його водному розчині
Солодкий, без сторонніх присмаку і запаху, як в сухому цукрі, так і в його водному розчині
Солодкий, без сторонніх присмаку і запаху, в сухому цукрі, але з легким стороннім запахом в водному розчині
Солодкий, з легким стороннім запахом як в сухому цукрі, так і в його водному розчині
Солодкий, але з відчутним стороннім запахом як в сухому
цукрі, так і в його водному розчині
Чистота розчину
Розчин цукру є прозорим, без осаду і інших домішок
Розчин цукру має слабу опалесценцію
без нерозчинного осаду, механічних або інших сторонніх домішок
Розчин цукру має слабу опалесценцію
і незначний нерозчинний осад, без механічних або інших сторонніх домішок
Розчин цукру
злегка мутний, має незначний нерозчинний осад та сторонні домішки
Розчин цукру
мутний, має значний нерозчинний осад та сторонні домішки
2.2. Якість цукру, що виробляється в Житомирській області
2.2.1. Органолептичні показники
При формуванні споживчих властивостей цукру-піску важливе місце займають органолептичні показники.
Перед початком проведення дослідів оцінюємо пакування та маркування за ДСТУ 2316.
Цукор-пісок різних виробників Житомирської області був упакований в мішки масою 50 кг. Відхилення від маси нетто транспортної тари усіх трьох виробників знаходиться в межах норми і не перевищує 0,25% до маси мішка.
Цукор-пісок Корнинського та Чуднівського цукрових заводів упакований в нові тканинні мішки за ГОСТ 8516, а цукор-пісок заводу ім. Цюрупи — в тканинні мішки з внутрішнім поліетиленовими вкладишами товщиною не більше 0,100 мм, розміром 109*59 см за ГОСТ 19360. Поліетиленовий вкладиш герметично запакований. Мішки всіх виробників нові, чисті, без надривів.
Маркування нанесено на ярлики, які пришиті до мішка в шов.
В маркуванні нанесені такі дані:
— назва і товарний знак підприємства – виробника, його адреса;
— назва продукції;
— позначення стандарту — ДСТУ 2316;
— маса нетто і брутто;
- категорія мішка;
— номер місця;
— маніпуляційний знак „Берегти від вологи”.
В маркуванні цукру-піску усіх трьох виробників відсутній знак відповідності. Згідно наказу Держспоживстандарту України цукор повинен пройти обов’язкову сертифікацію відповідно до системи УкрСЕПРО.
Оцінка якості цукру-піску різних виробників за органолептичними властивостями наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Порівняльна характеристика цукру-піску різних виробників Житомирської області за органолептичними показниками
Показники
Виробники
Корнинський цукровий завод
Чуднівський
цукровий
завод
Цукровий
завод
ім.Цюрупи
Зовнішній вигляд
Кристалічний порошок
Кристалічний порошок
Кристалічний порошок
Колір
Білий жовтуватим відтінком
Білий
Білий
Сипучість
Мало сипучий, має грудки, що погано розпадаються при легкому надавлюванні
Сипучий, має грудки, що розпадаються при легкому надавлюванні
Сипучий
Смак і запах
Солодкий, з легким стороннім запахом в сухому цукрі і в його водному розчині
Солодкий, без сторонніх присмаку і запаху, в сухому цукрі, має незначний сторонній запах в водному розчині
Солодкий, без сторонніх присмаку і запаху в сухому цукрі і в його водному розчині
Чистота розчину
Розчин цукру злегка мутний, має незначний нерозчинний осад цукрози та сторонні домішки
Розчин цукру має слабу опалесценцію, без нерозчинного осаду, механічних та інших сторонніх домішок
Розчин цукру є прозорим, без домішок і осаду
З даних таблиці видно, що цукор-пісок усіх трьох виробників є кристалічним порошком, білий колір має цукор-пісок виробництва Чуднівського та Цюрупинського заводів. Цукор-пісок виробництва Корнинського заводу має жовтий відтінок, що свідчить про недостатню його очистку в процесі виробництва.
Цукор-пісок Цюрупинського заводу сипучий, солодкий, без сторонніх присмаку і запаху в сухому цукрі і в його водному розчині, розчин цукру є прозорим, без домішок і осаду, він відповідає вимогам стандарту.
Цукор-пісок Чуднівського заводу сипучий, має грудки, що розпадаються при легкому надавлюванні, солодкий, без сторонніх присмаку і запаху, в сухому цукрі, має незначний сторонній запах в водному розчині, розчин цукру має слабу опалесценцію, без нерозчинного осаду, механічних та інших сторонніх домішок. Всі ці характеристики свідчать, що під час виробництва були допущені недоопрацювання та недоліки, що призвели до погіршення якості, але всі показники знаходяться в межах норми стандарту і відповідають вимогам цукру-піску для споживання. Цукор-пісок Корнинського заводу мало сипучий, має грудки, що погано розпадаються при легкому надавлюванні, солодкий, з легким стороннім запахом в сухому цукрі і в його водному розчині, розчин цукру злегка мутний, має незначний нерозчинний осад цукрози та сторонні домішки. За цими показниками можна сказати, що управління якістю на заводі знаходиться на низькому рівні, недотримано правил виробництва, технологічний процес потребує вдосконалення, а цукор-пісок відповідає вимогам цукру-піску для промислової переробки.
Балова оцінка органолептичних показників цукру-піску різних виробників наведена в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Балова оцінка якості цукру-піску за органолептичними показниками за 5-ти бальною шкалою
Показники
Виробники
Корнинський цукровий завод
Чуднівський
цукровий
завод
Цукровий
завод
ім.Цюрупи
Зовнішній вигляд
5
5
5
Колір
4
5
5
Сипучість
3
5
5
Смак і запах
2
4
5
Чистота розчину
2
4
5
Всього:
16
23
25
Отже, дослідження якості цукру-піску за органолептичними показниками різних виробників показали, що цукор-пісок заводу ім. Цюрупи за усіма показниками відповідає стандарту. Він набрав максимальну загальну кількість балів. Якість цукру-піску Чуднівського цукрового заводу дещо поступається цюрупинському цукру, зокрема за запахом. Даний цукор має незначний сторонній запах в водному розчині. За якістю він відповідає добрій якості. Що стосується цукру-піску Корнинського цукрового заводу, то цукор-пісок за смаком і запахом, кольором, сипучістю, чистотою розчину не відповідає вимогам стандарту для цукру-піску, призначеного для реалізації, а відповідає цукру-піску для промислової переробки.
2.2.2. Фізико-хімічні показники
Проблема забезпечення якості продукції у світовій практиці вирішується шляхом оцінювання її відповідності або декларацією про відповідність чи сертифікацією, яка в останні десятиліття переросла в норму торговельних відносин будь-якого рівня. Тож ми провели фізико-хімічні дослідження показників якості цукру-піску різних виробників з метою встановлення їх відповідності ДСТУ 2316, дані навели в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Фізико-хімічні показники якості цукру-піску різних виробників Житомирської області за органолептичними показниками
виробники
Показник
Норма стандарту
ДСТУ 2316
Корнинський цукровий
завод
Чуднівський
цукровий
завод
Цукровий
завод
ім. Цюрупи
Масова частка цукрози (в перерахунку на суху речовину), %
не менше
99,75
99,58
99,74
99,77
Масова частка редукуючи речовин (в перерахунку на суху речовину), %
не більше
0,050
0,050
0,050
0,050
Кольоровість, ум. од:
не більше 0,8
0,81
0,72
0,70
Масова частка вологи, %
не більше 0,14
0,149
0,138
0,131
Масова частка золи (в перерахунку
на суху речовину), %
не більше 0,04
0,05
0,04
0,036
З отриманих даних видно, що масова частка цукрози цукру-піску різних виробників коливається від 99,77 до 99,58. Найменша кількість цукрози містить цукор виробництва Корнинського заводу і відповідає за стандартом цукру-піску для промислової переробки. Цукор-пісок Чуднівського та Цюрупинського заводів відповідає цукру, призначеного для споживання.
Кольоровість, масова частка вологи і золи цукру-піску Чуднівського та Цюрупинського заводів відповідає вимогам стандарту. Якість цукру-піску Чуднівського цукрового заводу дещо нижча за якість Цюрупинського. Так, масова частка цукрози менша на 0,03%, кольоровість на 0,2 ум. од. більша, масова частка вологи більша на 0,7%, а масова частка золи на 0,04%. Дані показники знаходяться в межах норми стандарту. У цукру-піску Корнинського цукрового заводу кольоровість на 0,1 ум. од. більша, масова частка вологи більша на 0,9%, а масова частка золи на 0,01%, ніж дозволено стандартом.
Отже, оцінка якості цукру-піскуКорнинського, Чуднівського та Цюрупинського заводів за фізико-хімічними показниками підтверджує отримані нами результати органолептичної оцінки. З проведеного дослідження встановлено, що цукор-пісокЧуднівського та Цюрупинськогозаводів відповідає вимогам стандарту і відноситься до цукру призначеного для реалізації споживачам, а цукор-пісок Корнинського заводу відповідає вимогам стандарту для цукру-піску, що призначений для промислової переробки.
2.2.3. Показники безпеки
За мікробіологічними показниками цукор-пісок відповідає вимогам, що вказані в табл. 2.5 для цукру усіх трьох зразків.
Таблиця 2.5
Характеристика цукру-піску різних виробників Житомирської області за мікробіологічними показниками
Показники
Норма
Виробники
Корнинський цукровий завод
Чуднівський
цукровий
завод
Цукровий
завод
ім. Цюрупи
Кількість мезофільних, аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмі, КСО в 1 г
не більше
1,0 х 103
840
825
800
Дріжджі, КСО в 1г
не більше
1,0 х 10
4,8
4,1
3,7
Плісняві гриби, КСО в 1 г
не більше
10 *10
8,4
7,3
6,1
Патогенні мікроорганізми, в тому мислі бактерії роду
Не допускаються
Не виявлено
Не виявлено
Не виявлено
Сальмонела, в 25г
Не допускаються
Не виявлено
Не виявлено
Не виявлено
Бактерії групи кишкових паличок (каліформи), в 1г
Не допускаються
Не виявлено
Не виявлено
Не виявлено
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK-- Пропозиція цукрових буряків у 2004/2005 році проти 1998/1999 р. зменшилась на 10,5 % і становитиме 13,9 млн. т. Пропозиція цукру із цукрових буряків у 2004/2005 році становить 1640 тис. т, що на 14,7 % менше проти 1998/1999 р. Обсяги переробки тростинного сирцю зростуть на 3,3 %. У 2005 році загальна пропозиція цукру зменшиться на 7,2 %. Прогнозується скорочення обсягів загального використання цукру у 2005 році на 1,1 %. Перехідні запаси цукру на початок року зросли в 11,9 рази. На кінець року прогнозується їх зменшення в 7,7 рази. Імпорт цукру очікується в межах 1 тис. т. Збережеться низька активність експорту цукру. Його обсяги очікуються на рівні 100 тис.т. Середній рівень ціни на цукор на ринках у I кварталі 2005 р. знаходився в межах 3-3.5 грн./кг.
Таблиця4.1
Баланс попиту і пропозиції цукру в Україні
Показники
Роки
2000/2001
2002/2003
2003/2004
В тис. тон.
Запаси на початок року
17
13
155
Виробництво
2128
2136
1860
З цукрових буряків
2032
1923
1640
З тростинного сирцю
96
213
220
Імпорт
3
24
1
Загальна пропозиція
2148
2173
2016
Загальне використання:
2135
2018
1996
На продовольче споживання
1566
1553
1541
Переробка на нехарчові цілі
335
335
335
Експорт
214
110
100
Втрати
20
20
20
Запаси на кінець маркетингового року
13
155
20
Пропозиція цукру із цукрових буряків у 2005 році очікується на рівні 1640 тис.т, що на 14,7 % менше проти 1999/2000 р. Обсяги переробки тростинного сирцю зростуть на 3,3 %.
У 2005 році загальна пропозиція цукру зменшиться на 7,2 %. Внутрішній ринок цукру формують цукрові заводи, сільськогосподарські виробники та посередники в особі комерційних структур, які отримали цукор в результаті бартерних операцій.
Імпорт цукру у 2005р. знизиться порівняно з попереднім роком на 23 тис.т. Обсяг імпорту цукру у 2005 р. прогнозується знизити до 1 тис.т[48].
Щодо попиту на цукор, то цукор користується значним постійним жвавим попитом на внутрішньому ринку та низькою активністю попиту на нього на зовнішньому ринку. Продовольче споживання цукру та використання його для переробки на нехарчові цілі формують попит на внутрішньому ринку.
Стосовно продовольчого споживання. Збережеться тенденція скорочення обсягів продовольчого споживання цукру. Воно зумовлене як зменшенням чисельності населення в Україні так і зниженням рівня споживання цукру у розрахунку на душу населення. У 2005 р. його абсолютна величина очікується на рівні 31 кг за рік (на рівні попереднього року) проти 38,3 кг науково обґрунтованих нормою споживання. Зниження рівня споживання цукру зумовлене ростом цін на нього і низькою купівельною спроможністю населення.
Очікується, що у 2005 р. на нехарчові цілі буде перероблено 335 тис.т цукру (на рівні попереднього року). В основному цукор на нехарчові цілі застосовується при виробництві вин, ліків, горілки тощо. Обсяги цукру, що використовуються в медицині (виробництво таблеток, мікстур, мазей, розтирань тощо) та при виробництві вибухових речовин, незначні. Збережеться низька активність експорту українського цукру. Його обсяги очікуються на рівні 100 тис.т. Основними імпортерами українського цукру залишаються країни колишнього СРСР[19].
У 2005 році абсолютна величина втрат цукру прогнозується на рівні попереднього року і становитиме 20 тис.т. Втрати цукру зумовлені як втратами цукрових буряків при прийманні і транспортуванні, так і втратами цукру у виробництві, високим вмістом цукру в мелясі.
Скорочення загального попиту на цукор у 2005 році порівняно з 1998/1999 р. зменшиться на 1,1 %, це зумовлено зменшенням обсягів його експорту та використання на внутрішньому ринку[20].
Перехідні запаси цукру на початок 2005р. року зросли в 11,9 рази. На кінець маркетингового року прогнозується їх зменшення в 7,7 раз. Їх питома вага в загальних обсягах використання прогнозується на рівні 0,01 % загального обсягу використання.
За період з 1991 по 2004 р. бурякосіючі господарства вимушено (через відсутність обігових коштів у цукрових заводів) перейшли від продажу цукрових буряків до переробки їх на давальницьких умовах. Давальницька схема переробки сировини не вигідна ні цукровим заводам, ні бурякосіючим господарствам. Але при хронічних неплатежах за реалізовану сільськогосподарську продукцію переробка сировини на давальницьких умовах дає можливість господарствам хоч на мінімальному рівні забезпечити себе пально-мастильними матеріалами, добривами, засобами захисту рослин та насінням.
За період з 1999 по 2003 р. обсяг проданих буряків зменшився в 11,3 рази (табл.4.2). У структурі проданих буряків зростає частка бартерних угод, реалізації на ринку, населенню, у рахунок оплати праці (таб 4.2).
Ціна реалізації цукрових буряків коливається як по роках, так і в розрізі маркетингових каналів. У 2004 р. найвища ціна реалізації цукрових буряків склалася при реалізації їх цукровим заводам — 84,8 грн./т, найнижча — при реалізації населенню у рахунок оплати праці — 71,5 грн./т. За досліджуваний період найвищі темпи росту ціни реалізації цукрових буряків (125 %) були при реалізації їх на ринку та населенню в рахунок оплати праці (ціна реалізації цукрових буряків цукровим заводам збільшилася на 21 %, за бартерними угодами — на 10 %. У порівнянні з попереднім роком темпи росту ціни на цукрові буряки цукровим заводам і на ринку склали 121 %, за бартерними угодами — 120 %, населенню в рахунок оплати праці — 119 %.
Таблиця 4.2
Обсяги продажу цукрових буряків та питома вага каналів реалізації
Ціна на цукрові буряки урожаю 2005 р. прогнозується у розмірі 116 грн./т. За попередніми даними у 2002 р. порівняно з 2000 р. знизився рівень збитковості цукрових буряків у господарствах Міністерства АПК на 2,4 пунктів. У 2005 р. рівень збитковості коренеплодів очікується в розмірі (-7,9 %), що на 4 пункти менше, порівняно з попереднім роком (табл.4.3).
Давальницька схема переробки буряків зумовила перехід господарств від реалізації цукрових буряків до реалізації цукру[19].
У 2005р. господарствами суспільного сектора було продано 797,7 тис.т цукру, що на 25,6 % менше порівняно з попереднім роком. Основні обсяги цукру (43,1 %) бурякосіючі господарства реалізували за бартерними угодами. Частка цукру, реалізованого цукровим заводам склала 29 %, населенню в рахунок оплати праці — 27,9 %. Слід відмітити, що за останні три роки частка цукру реалізованого за бартерними угодами зменшилася на 8,9 пунктів. На 6 пунктів збільшилася частка цукру, реалізованого на ринку, на 3,9 пункти — населенню в рахунок оплати праці. Обсяги цукру реалізованого споживкооперації і зарубіжним країнам, незначні[20].
Таблиця 4.3
Динаміка ефективності виробництва цукрових буряків у господарствах
За даними Міністерства АПК України
За січень-жовтень 2004 року цукровими заводами України було виготовлено 1532 тис.тон цукру-піску, що на 73,9 тис.тон або на 5,1% більше, ніж за відповідний період минулого року.
Із загальної кількості цукру 1336 тис… тон виготовлено з цукрових буряків, це на 14,3 тис.тонн (на 1,1%) менше торішнього. З 19 областей-виробників в 10 перевищено обсяги минулого року, найбільше — в Хмельницькій, Львівській (на 63- 68%), Волинській, Рівненській, Тернопільській (на 30-50%), Чернігівській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Харківській (на 7-17%). Поряд з цим зменшили обсяги виробництва підприємства Одеської, Кіровоградської, Миколаївської областей на 41-49%, Київської, Черкаської, Дніпропетровської, Вінницької — на 15-22%[8].
З імпортної сировини (цукрової тростини) виготовлено 196 тис.тонн, що складає 12,8% загального виробництва цукру-піску в Україні. Переробкою імпортної сировини займались окремі підприємства Київської, Миколаївської, Одеської, Рівненської і Черкаської областей.
У 2004 році переробка цукрових буряків нового врожаю почалася пізніше ніж торік. На 20 вересня 2004р. працювало 57 цукрових заводів (у попередньому — 70). За даними концерну «Укрцукор» на 25 листопада 2004р. 159 заводів вже закінчили переробку цукрового буряку, у минулому році — 135. Через відсутність мазуту призупинено виробництво цукру на 3 заводах Київської, Кіровоградської областей. Станом на 8 листопада 2004р в сільськогосподарських підприємствах накопано 12,4 млн.тонн коренів, що на 2,2 млн.тонн (15%) менше попереднього року. Площі посіву цукрової сировини скоротились на 17,6 тис.га (2%)
На цукрові заводи станом на 25 жовтня 2004 продано 92,7 тис.тонн цукрових буряків, що у 6 разів менше торішнього. За відсутності квот продажу та грошових коштів у переробних підприємств основна частка солодких коренів надходила на давальницьких засадах. Так, за жовтень 2004 року 71% цукру виготовлено з давальницької сировини. Загалом на переробні підприємства надійшло 11,8 млн.тонн цукрових буряків, або на 20% більше, ніж за такий же період минулого року.
В цьому сезоні якість солодких коренів гірша ніж торік, їх цукристість становить 16,34% проти 16,48% у 2003 році, відповідно, вихід цукру — 12,35% проти 12,72%. За розрахунками концерну «Укрцукор» за 2004 рік одержали 1,63 млн.тонн цукру-піску з цукрових буряків.
У роздрібній торгівлі продано 109,5 тис.тонн цукру, що складає 99,8 % від рівня минулого року. За січень-жовтень 2004 року до відповідного періоду минулого року ціна на цукор зросла на 28,8%. У жовтні 2004 року ціна на цукор становила грн. 3,50 за 1 кг[48].
За даними, підготовленими на основі вантажних митних декларацій, за 9 місяців 2004р Україна експортувала 66,9 тис.тонн цукру на суму 21,5 млн.дол. США у 12 країн світу (за 9 місяців 2000 року відповідно 39,9 тис.тонн, 15,5 млн.дол., 29 країн світу). Найбільший торгівельний партнер — Російська Федерація, в яку експортовано 44,3 тис.тонн цукру на суму 13,2 млн.доларів (за 9 місяців 2000 року відповідно 11,8 тис.тонн, 4,4 млн.дол.). Найкрупніші поставки цукру здійснювались також в Туркменістан та Азербайджан.
За звітний період цукор надійшов із 25 країн світу в розмірі 292,3 тис.тонн на суму 60 млн.дол. (за цей же період минулого року відповідно 138,7 тис.тонн, 37,9 млн.дол., 20 країн світу). Найбільші торгівельні партнери — Бразилія, Куба, Сальвадор та Гватемала[66].
Отже, проаналізувавши вищевикладений матеріал, можна зробити висновки, що стан ринку цукру в Україні знаходиться не на тому рівні, на якому б хотілося. Вітчизняному виробнику тяжко боротися з імпортерами цукру, адже ціна імпортованого цукру на порядок нижче за ціну нашого виробника. Відзначимо також тенденцію скорочення обсягів, як внутрішнього споживання цукру, так і зниження активності попиту на зовнішньому рівні. Нажаль, зі скороченням загального обсягу виробництва цукру знижується також і обсяг експорту, а обсяги імпорту залишаються все ще порівняно великими. На нашу думку всі ці проблеми зумовлені нестабільним економічним становищем та застарілою матеріально-технологічною базою, малими обсягами інвестування в цукрову галузь. І це не зважаючи на те, що Україна має всі передумови для того, щоб стати одним із лідерів виробництва цукру: багаті земельні ресурси, висококваліфіковані кадри, технологічну базу. Що стосується ринку цукру, то Україні слід створити такі умови, щоб інвестор був зацікавлений в довгострокових інвестиціях.
Аналіз та оцінка ефективності організації торгівлі цукром в ТД ”Дарниця”
ТД ”Дарниця” забезпечує стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів на рівні, що відповідає санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним нормам, установленим для приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів.
Торговельно-технологічне обладнання, що використовується при організації продажу продовольчих товарів, забезпечує збереження їх якості цукру і його товарного вигляду протягом усього терміну його реалізації.
Транспортні засоби для перевезення харчових продуктів мають санітарний паспорт, чисті, у справленому стані. Кузов автомашини має спеціальне покриття, що легко піддається миттю.
Працівники, що здійснюють транспортування, зберігання й продаж, мають спеціальну освіту (підготовку), підлягають обов'язковому медичному огляду. Кожен працівник має особисту медичну книжку. Працівники забезпечені форменим одягом або іншим одягом, що відповідає вимогам.
Підприємство має санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал і санітарні книжки працівників, а також Книгу відгуків та пропозицій.
Усі продовольчі товари в господарюючого суб'єкта оформлені відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або копія зазначеного сертифіката, завірена господарюючим суб'єктом, що відпустив товар, який підлягає обов'язковій сертифікації, тощо).
У разі придбання споживачем цукру неналежної якості продавець зобов'язується замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені їм гроші.
Неякісні, небезпечні, фальсифіковані, неправильно марковані харчові продукти (в тому числі й цукор), ті харчові продукти, які не отримали позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи та сертифіката відповідності або рядків придатності до споживання яких закінчився, а також харчові продукти, на які відсутні документи, що підтверджують їхню якість та безпеку, повинні бути вилучаються з обігу та при потребі передані на відповідну експертизу для визначення шляхів їх подальшого використання, утилізації чи знищення в порядку, визначеному законодавством[32].
Не допускаються до продажу, фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти без маркування державною мовою України, які повинні містити інформацію про:
♦ загальну назву харчового продукту;
♦ номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маси, об'єму тощо);
♦ склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук;
♦ енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);
♦ дату виготовлення;
♦ час придатності до споживання чи дату закінчення рядок придатності до споживання; умови зберігання;
♦ позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва;
♦ найменування та адресі виробника й місце виготовлення;
♦ умови використання (якщо такі передбачені);
відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок;
♦ застереження щодо вживання харчового продукту дітьми, якщо він не є дитячим харчуванням, а підстави для такого застереження є[37].
продолжение
--PAGE_BREAK--Маркування харчових продуктів штриховими кодами відповідає встановленому порядку.
Приміщення як правило типові, відповідають вимогам нормативних документів щодо санітарії, охорони праці, техніки безпеки, естетичним вимогам, архітектурно вписуються у навколишнє середовище.
Магазин забезпечений відповідним інвентарем та обладнанням, а засоби вимірювання, що використовуються при продажі цукру знаходяться в справному стані, мають чітке державне повірочне тавро та в установленому порядку періодично перевіряються.
Працівники, які здійснюють продаж цукру, відпускають його покупцям повною мірою і вагою за готівку. Ваговимірювальні прилади знаходяться на видному для покупця місці. На вимогу покупця продавець надає йому можливість перевірити ваги відпущеного товару, а також ознайомитися з документами, що підтверджують ціну та якість товару.
Забороняється змушувати покупців до придбання будь-яких додаткових товарів до основної покупки або одержання замість здачі будь-яких товарів[6].
ТД ”Дарниця” протягом усього робочого дня забезпечує безперебійний продаж цукру.
Для приймання цукру обладнуються розвантажувальні площадки і механізовані рампи, вантажно-розвантажувальні прорізи з навісами, які захищають продукцію від атмосферних опадів.
При надходженні цукру до роздрібного підприємства обов'язково звертають увагу на стан його перевезення. Продукт має бути надійно захищеними від атмосферних опадів та іншого зовнішнього впливу.
Зберігають цукор у сухих, чистих, без сторонніх запахів, у добре вентильованих приміщеннях не уражених амбарними шкідниками, без різких коливань температури, що не перевищує 20 °С, при відносній вологості повітря не більше 70%.Цукор ізолюють від сильнопахучих, а також вологих продуктів.
До торговельного залу цукор подають попередньо перевіреним та підготовленим до продажу, його відпускають як у розфасованому вигляді, так і шляхом зважування в присутності покупця.
На товари, що одержані для продажу, в обов'язковому порядку
мають:
♦товарно-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, приймальні акти, заборонні листи з зазначенням назви, сорту, кількості, ціни та загальної вартості товару;
♦копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання іноземного сертифіката в державній системі сертифікації, завірені печаткою господарюючого суб'єкта, від якого одержані товари, що підлягають обов'язковій сертифікації;
♦копії гігієнічних висновків, завірених печаткою господарюючого суб'єкта, від якого одержані ці товари, стосовно товарів, які не підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до затвердженого Міністерством охорони здоров'я України переліку;
♦документи, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам нормативних документів (для імпортних товарів — копії сертифікатів, викладені мовою країни-експортера й українською або російською мовою та завірені печаткою господарюючого суб'єкта, від якого одержані ці товари).
Перевіряється справність ваговимірювальних приладів, електронних контрольно-касових апаратів та інвентарю.
Організація ефективного й раціонального товаропостачання магазину є однієї з найважливіших завдань роздрібних торговельних організацій. Під товаропостачанням роздрібної торговельної мережі розуміється система заходів, що представляє собою складний комплекс організаційних і технологічних операцій по доведенню товарів до підприємств роздрібної торгівлі.
Завдяки раціонально організованому товаропостачанню в магазинах забезпечується повнота й стійкість асортименту товарів, необхідний рівень товарних запасів, задоволення попиту населення, а також високі фінансово-економічні показники[1].
Товаропостачання ТД ”Дарниця” базуєтьсяся на наступних основних принципах: планомірність, ритмічність, оперативність, економічність, технологічність Планомірність означає, що процес товаропостачання повинен носити планомірний характер, потік товарів у магазини повинен здійснюватися на основі планових графіків завезення з обліком їхнього асортиментного профілю. Ритмічність постачання припускає завезення товарів через відносно однакові проміжки часу. Ритмічність доставки сприяє прискоренню оборотності, виключає утворення зайвих товарних запасів, необхідних для забезпечення безперебійної
Оперативність постачання передбачає, що ритм завезення може наростати або скорочуватися залежно від впливу на них сезонних й інших коливань, для цього ТД ”Дарниця” вчасно подає інформацію постачальникам, про стан товарних запасів і хід реалізації товарів.
Економічність товаропостачання означає мінімальні затрати робітника часу, матеріальних і коштів на весь процес доставки товарів.
Технологічність передбачає використання на всіх етапах товаропостачання прогресивних технологічних рішень.
При організації товаропостачання ТД ”ДАРНИЦЯ” враховує наступні основні вимоги:
♦забезпечення найкоротших шляхів руху товарів;
♦застосування найбільш доцільних форм руху й доставки товарів;
♦завезення товарів повинне здійснюватися у відповідності з попитом;
♦кількість завезених товарів повинне визначатися його потужністю, характеризуємої обсягом товарообігу., мірами торговельних площ (оснащеність торгово-технологічним устаткуванням);
♦використання найбільш зручних й економічних видів транспорту.
Тож враховуючи вищезазначені критерії ТД ”Дарниця” обрав постачальників з Житомирської області, а саме цукровий завод „ім. Цюрупи”, Корнинський та Чуднівський цукрові заводи.
Одноденний товарооборот ТД”Дарниця” становить в середньому 15000 грн. Одноденна реалізація цукру близько 100 грн. Отже частка реалізуємого цукру в одноденному товарообороті становить 0,66%. Середня реалізація в день 40 кг. Для ТД ”Дарниця”, як магазину, що знаходиться в великому житловому масиві, не має конкурентів, що знаходяться поряд, це доволі малі обсяги реалізації. Реалізація цукру за 2004 рік в ТД ”Дарниця” наведена в табл. 4.4
Таблиця 4.4
Динаміка реалізація цукру за 2004 рік в ТД ”Дарниця”
Показники
1 квартал
2 квартал
3 квартал
4 квартал
Товарообіг, в грн.
1373670
1401400
1469650
1374100
Частка цукру в загальному т/о, у %
0,65
0,64
0,86
0,66
Що стосується цінової політики щодо цукру, то в ТД ”Дарниця” ніяких сучасних методів ціноутворення не впроваджується. Ціни на цукор формуються в залежності від ціни закупки, затрат на доставку та націнки.
Середня ціна на цукор коливається в межах від 3.10 грн. До 3,40 грн. за 1кілограм.
Щодо асортиментної політики, то ТД ”Дарниця” реалізує лише цукор-пісок в споживчій упаковці вагою 1кг, 2кг і3 кг, що виробляється цукровими заводами „ім. Цюрупи”, Корнинським та Чуднівським.
Організація розміщення й викладення товарів у торговельному залі, ефективність роботи магазинів, якість обслуговування покупців багато в чому залежать від раціонального розміщення товарів у торговельному залі. Воно дозволяє правильно спланувати купівельні потоки, скоротити час на відбір товарів, збільшити пропускну здатність магазина, зменшити витрати праці персоналу магазина при поповненні товарних запасів у торговельному залі.
При розміщення товарів в ТД ”Дарниця” враховують наступні основні вимоги:
♦ надання покупцям можливості орієнтуватися в розміщенні комплексів, мікрокомплексів і товарних груп і здійснення покупки в мінімально короткий строк;
♦ надання покупцям необхідної інформації й широкого кола додаткових послуг;
♦ створення умов комфортності під час перебування покупців у магазині;
♦ організація раціональних товарних потоків і розрахункових операцій з покупцями;
¨оптимальне використання торговельних площ магазина;
¨забезпечення зберігає мості товарно-матеріальних цінностей;
♦ дотримання товарного сусідства з урахуванням частоти спільного придбання товарів різних видів, найменувань і дотримання основних сполучень товарів у комплексних покупках;
♦ розосередження товарів, що користуються підвищеним попитом, по різних зонах торговельного залу й торговельних поверхів.
За кожною товарною групою закріплюють постійне місце. Товари, які підготовляють до продажу в магазині, розміщають ближче до зони, де виконуються підготовчі операції (фасувальні цехи). Великогабаритні товари розміщують поруч із зоною розрахунку або виходом з торговельного залу. Товари, що вимагають тривалого ознайомлення з ними покупців, розташовують у глибині торговельного залу, щоб не створювалися перешкоди руху купівельних потоків. З дотриманням цього принципу розміщають і товари, що користуються частим попитом (наприклад, хлібобулочні вироби, молоко й молочні продукти, гастрономічні).
Товари з високою оборотністю розташовують ближче до джерел поповнення, а товари більше рідкого попиту (консерви, напої, кондитерські вироби й ін.), яким потрібна менша площа, як правило, розміщають наприкінці руху потоку покупців. Деякі дрібні товари (плитки шоколаду, спеції, сірника й т.д.) розміщують в зоні розрахункового вузла. Однорідні товари краще розміщати концентровано. Але якщо ті самі товари входять до складу різних комплексів, а також якщо їхня концентрація приводить до затримки купівельного потоку, то припустимо їхнє розміщення в різних місцях торговельного залу.
Реалізація принципів і правил розміщення товарів у торговельному залі має свої особливості залежно від виду угруповання товарів, застосовуваної при формуванні товарних асортиментів магазина.
При викладенні товарів в ТД ”Дарниця” вміло сполучають їхні розміри, форму, вид, кольори впакування й т.д. Викладення товарів привертає увагу покупців, спонукає їх до здійснення покупки, прикрашає магазин.
Із всіх способів викладення найчастіше використаються два: горизонтальний і вертикальний.
При горизонтальному способі кожній групі або підгрупі товарів приділяється одна полиця, наприклад: верхня для одного найменування печива, середня — для іншого, нижня — для третього. Великі й грузомісткі товари розташовують на нижній полиці.
При вертикальному способі викладення площина гірки ділять на три-чотири частин і заповнюють різними товарами. Однойменні товари, таким чином, розташовуються один під одним.
При викладенні товарів забезпечують максимальне використання площі й об'єму, повну завантаженість устаткування, для того щоб товари займали весь простір між полками. Протягом робочого дня робочі запаси товарів систематично поповнюють. Не слід становити піраміди та інші фігурні спорудження, тому що це створює незручність для покупців. Різні штучні спорудження з товарів, а також занадто строгий порядок (без інтервалів) їхнього розташування покупці боятися порушувати. Товари варто викладати вільно, як би створюючи враження, що частина товарів уже розкуплена. Вона вселяє їм довіру до товару. Покупців притягає масове викладення товарів.
ТД ”Дарниця” — магазин традиційного типу (через прилавок), використається декоративне викладення. Товари викладають пірамідами, колонами, стопками, віялом, сходами й т.д. Декоративне викладення використовують для показу товарів у найбільш привабливому виді, підкреслюючи їх естетичні властивості.
При викладенні товарів на торговельному устаткуванні враховують наступні основні принципи:
♦ однорідні товари викладають по вертикалі, тим самим забезпечуючи їхню кращу видимість;
♦ доцільно застосовувати найпростіші прийоми викладення товарів (пряму укладання, навалом і т.д.);
♦ декоративне викладення товарів рекомендується використати тільки з рекламною метою.
Основні правила продажу.
До моменту відкриття торговельне підприємство підготовлене до роботи: у торговельному залі забезпечене викладення товарів у повному асортименті, наявному в магазині, підтримуваному протягом усього робочого дня; підготовлені відповідний інвентар і пакувальні матеріали, контрольно-касові машини; товари постачені однаковими, правильно оформленими цінниками (найменування товару, його сорт, ціна за вагу або одиницю товару, підпис матеріально-відповідальної особи або печатка організації, дата оформлення цінника).
Забороняється продаж товарів з підсобних і складських приміщень, а також до початку й по закінченні встановлених годин роботи магазину.
У торговельному залі магазину на доступному для покупців місці встановлені контрольні ваги. Ціна продовольчих товарів, що продаються на розвіс (цукор), визначається по вазі нетто.
Покупець має право перевірити правильність ціни, ваги й міри відпущених йому товарів, а також строки зберігання продовольчих товарів і наявність сертифіката. Адміністрація підприємства створює для цього необхідні умови. На всі реалізовані товари, що підлягають сертифікації, підприємство торгівлі має сертифікати встановленої форми, видані уповноваженими на те органами, що засвідчують якість товарів, їхня безпека для життя й здоров'я людей.
Грошові розрахунки з населенням за товари здійснюються з обов'язковим застосуванням контрольно-касових машин.
Контрольно-касові машини зареєстровані в податкових органах за місцем перебування підприємств торгівлі у встановленому порядку.
Розрахунки з покупцями виробляються в наступному порядку:
♦ касир друкує чек на контрольно-касовій машині, на якому вказуються найменування підприємства, номер касового апарата, дата, ціна покупки;
♦ касир повідомляє покупцеві загальну вартість покупок;
♦ касир чітко називає суму отриманих грошей і кладе їх окремо на очах у покупця;
♦ касир називає суму належної здачі й видає її разом із чеком;
♦ касир, після остаточного розрахунку, кладе отримані від покупця гроші в касовий ящик.
Забороняється закриття кас у робочий час для підрахунку виторгу при наявності черг. При надходженні від покупця претензії по розрахунках касир сповіщає про це адміністрації підприємства[6].
В цілому організація торгівлі в ТД ”Дарниця” знаходиться на досить високому рівні. Проте, враховуючи сучасні умови торгівлі, організація торгівлі в ТД ”Дарниця” має деякі суттєві недоліки. Головним чином це стосується асортиментної та цінової політики, а також форми організації продажу товарів, що є застарілою, в даному випадку – ТД ”Дарниця” — магазин традиційного типу (через прилавок). Тож, виходячи з проведеної нами роботи, ми хотіли б нижче вказати основні напрями вдосконалення організації торгівлі цукром в ТД ”Дарниця”.
4.3. Основні напрями вдосконалення організації торгівлі цукром в ТД”Дарниця”
У торгівлі рівень культури обслуговування покупців безпосередньо позначається на ефективності роботи кожного магазина. Тож на нашу думку основним напрямом вдосконалення організації торгівлі цукром в ТД ”Дарниця” є саме підвищення культури торгівлі.
Культура торгівлі — поняття ємне. В основі її лежить всебічна турбота про споживача. Сутність всіх вимог споживачів в остаточному підсумку зводиться до того, щоб з найменшими витратами часу й найбільших зручностей придбати в торговельній мережі все необхідне. Якість торговельного обслуговування впливає на ефективність використання засобів, вкладених у розвиток матеріально-технічної бази торгівлі, а також у виробництво товарів народного споживання.
Поліпшення обслуговування населення на підприємствах торгівлі має важливе соціальне значення. Зменшення витрат часу трудящих на придбання покупок дає можливість збільшити їхній вільний час, необхідне для підвищення культурного рівня, участі в суспільному житті. Отже, правильна організація продажу товарів, культурне обслуговування населення — важлива державна справа.
Важливою умовою високої культури торгівлі є постійна наявність у продажі всіх необхідних населенню товарів у різноманітному асортименті й високій якості. Але однієї лише наявності товарів недостатньо. Потрібно створити сприятливі умови для їхнього придбання шляхом раціональної організації й розміщення роздрібної торговельної мережі, розвитку мережі магазинів з універсальними асортиментами товарів і зручним режимом роботи, впровадження в них прогресивних методів продажу[5].
Завдання торговельних працівників полягає у впровадженні прогресивних методів продажу, удосконалюванні торговельного процесу, у розширенні додаткових послуг, підвищенні ефективності роботи магазинів.
Уміле господарювання, зразкове ведення справ, ощадлива витрата засобів, боротьба із втратами, одержання високого прибутку — найважливіші показники культури торгівлі.
Важливим засобом підвищення культури й ефективності торгівлі є оснащення магазинів новітнім устаткуванням, у тому числі відкритими холодильними прилавками й гірками, що підсумують касовими машинами, електронними вагами, підйомно-транспортним устаткуванням, що полегшує й прискорює вантажно-розвантажувальні роботи й переміщення товарів усередині магазина.
продолжение
--PAGE_BREAK--