Зміст
1. Етапидослідження економічної кон'юнктури
2. Особливостідослідження кон’юнктури окремих видів ринків
3. Інформаційнезабезпечення дослідження кон'юнктури
4. Класифікаціяметодів аналізу економічної кон’юнктури
5. Організаціярозробки кон'юнктурних прогнозів
1. Етапи дослідження економічної кон'юнктури
Методика дослідження кон'юнктури — це послідовність дій і сукупністьконкретних прийомів дослідження, що забезпечують аналіз сформованої ситуації наринку і виявлення найближчих перспектив його розвитку. На практиці такедослідження має дати відповідь на запитання: де, коли і за якими цінами можнапродати або купити товари.
Перед тим як розпочати вивчення кон'юнктури, необхідно з'ясувати якісніхарактеристики економічного процесу, дотримуючись таких вимог.
1. Тенденції одного економічного процесу не варто механічно переносити наінші, а тенденції загальногосподарської кон'юнктури — на галузеві або регіональніринки.
2. Нестійкість кон'юнктури потребує постійного і безупинного спостереженняза ринком.
3. Виявлення динаміки економічної кон'юнктури (тренду) неможливе безстворення інформаційної бази, що описує досліджуваний економічний процес.
Методика вивчення економічної кон'юнктури передбачає такі види робіт:
— визначення об'єкта (вид ринку або його частини) дослідження; дослідженняосновних рис і особливостей ринку;
— визначення переліку показників кон'юнктури;
— формування інформаційної бази аналізу кон'юнктури;
— визначення методів дослідження;
— аналіз результатів дослідження;
— визначення методів прогнозування кон'юнктури;
— упорядкування кон'юнктурного прогнозу.
Наведені види робіт щодо вивчення економічної кон'юнктури розташовано упорядку етапів їхньої розробки. Кон'юнктурні дослідження належить здійснювати увизначенійпослідовності. Прийнято виділяти такі стадії вивчення економічної кон'юнктури.
І. Дослідження основних рис і особливостей ринку.
II. Розроблення методики вивчення кон'юнктури.
III. Збір і накопичення кон'юнктурної інформації.
IV. Аналіз кон'юнктури.
V. Прогноз кон'юнктури.
На першій стадії визначаються особливості досліджуваного ринку, йогоякісні характеристики, встановлюється коло економічних показників, що характеризуютьринок. Особливості ринку характеризують якісні відмінності в динаміціоднотипних економічних процесів.
Джерелами інформації на першій стадії є:
— монографії, спеціальні статті у періодичній пресі;
— довідники і навчальні посібники з економічної кон'юнктури, економікигалузей і окремих видів ринків.
Друга стадія зосереджується на методиці вивчення кон'юнктури ринку:
— визначення видів і типів економічної кон'юнктури, методів дослідженнядинаміки економічного процесу;
— виявлення основних тенденцій розвитку ринку;
— оцінювання потенціалу й основних пропорцій ринку;
— економічна інтерпретація динаміки економічного процесу — якісна оцінкаекономічної кон'юнктури.
Визначення типу і виду економічної кон'юнктури необхідне у зв'язку зрозходженням кон'юнктуротвірних показників та різноманітних підходів доінтерпретації тенденції динамічних коливань економічного процесу. Наприклад,для оцінювання динаміки загальногосподарської кон'юнктури застосовуються одніоб'ємні агрегатні показники (національне багатство, ВНП, ВВП), а для оцінкидинаміки простої спеціальної кон'юнктури — агрегатні показники темпів випускупродукції і прибутків підприємств.
Залежно від виду економічної кон'юнктури і завдань кон'юнктурногодослідження застосовуються різноманітні методи кон'юнктурних спостережень.Причому їх використання залежить від визначеного завдання аналізу кон'юнктуриконкретного виду ринку. Кожне з них може вирішуватися самостійно.
Як уже зазначалося раніше, основними завданнями дослідження ринковоїкон'юнктури є:
— встановлення основних тенденцій розвитку ринку, його коливання, сезонностій циклічності;
— виявлення поведінки суб'єктів, що діють на ринку;
— оцінювання й аналіз потенціалу та основних пропорцій ринку.
Саме за цими позиціями провадиться аналіз ринкової кон'юнктури і побудовайого методики.
Особливе місце у кон'юнктурних дослідженнях займає перша стадія аналізу —інтерпретація кількісних характеристик динамічних процесів, тобто побудоватеорії кон'юнктури динамічного процесу. Це найважливіший і найскладніший моментдослідження. Як правило, інтерпретація проводиться з використанням накопиченогодосвіду і формально-логічних висновків експертів.
Джерелами інформації другої стадії досліджень кон'юнктури є спеціальнімонографії, посібники і періодична література, присвячені методам економічногоаналізу динамічних процесів, що містять також розділи математичної статистики,математико-статистичних методів прогнозування, загальної й економічноїстатистики, загальноекономічних методів аналізу тощо.
Третя стадія вивчення кон'юнктури закладає якісні характеристики аналізу.Від повноти і достовірності інформації залежить правомірність інтерпретаціїспрямованості економічної кон'юнктури. Ця стадія передбачає:
— формування структури інформаційної бази даних і методику збору інформації;
— періодичність збору інформації;
— методику опрацювання інформації.
Джерелами інформації на цій стадії кон'юнктурної роботи слугують:
— статистичні видання;
— публікації вітчизняної і зарубіжної періодики з питань кон'юнктурних спостережень;
— спеціальні довідкові видання з окремих видів ринків і видання організованихринків;
— комп'ютерні кон'юнктурні огляди спеціалізованих фірм;
— інформація з комп'ютерних мереж про кон'юнктуру організованих ринків(товарних і фондових бірж).
На четвертій стадіїдослідження кон'юнктури за обраною методикою обчислюються статистичніхарактеристики і на основі того або іншого методу аналізу інтерпретуєтьсяспрямованість кон'юнктури.
На останній — п'ятій стадії вивчення кон'юнктури складається її прогнозна певну перспективу.
2. Особливості дослідження кон’юнктури окремих видів ринків
За кон'юнктурними спостереженнями ринки класифікуються у такий спосіб:
— за ступенем організації ринкової інфраструктури;
— за функціональним призначенням товару;
— за територіальною ознакою;
— за обсягом продажу товарів, масштабом і рівнем конкуренції.
З огляду на ступінь організації ринкової інфраструктури ринки поділяютьсяна організовані й неорганізовані. До організованих ринків вартовіднести біржову і банківську системи, товарні ярмарки, системунауково-технічних послуг тощо. Неорганізовані ринки функціонують в основному запринципом прямих зв'язків контрагентів ринку.
Головною особливістю організованих ринків з точки зору вивченнякон'юнктури є наявність визначеної інформації про характер попиту і пропозиції.Наприклад, на товарно-сировинних і фондових біржах інформація про кон'юнктуру,що складається, є повнішою, ніж про позабіржовий ринок, завдяки сформованійсистемі урахування біржових угод. Біржі публікують інформацію про торги ізабезпечують певний аналіз кон'юнктури на основі індексів.
Повна інформація про напрямок ринкової кон'юнктури дає можливість швидшереагувати на її зміни, що у свою чергу робить кон'юнктуру порівняно нестійкоювідносно середніх показників. Водночас біржові коливання мають меншу дисперсію.
Неорганізовані ринки меншою мірою схильні до різких коливань кон'юнктури,проте розкид показників кон'юнктури у них більший, ніж на організованих ринках.
Класифікацію ринків залежно від функціонального призначення товарівнаведено на рис. 1.
/>Рис. 1.Класифікація ринків за функціональним призначенням товару
Прикладом характеристики ринків за обсягом продажів товарів, масштабами іступенем конкуренції може бути матриця (табл. 1). Матриця заповнюється відповіднодо фактичних даних про стан ринку.
Таблиця1. Характеристика ринків за обсягом продажів товарів і ступенем конкуренціїТип ринку Кількість споживачів Кількість виробників Вид товару Контроль за цінами Нецінова конкуренція Чиста.конкуренція Дуже багато Дуже багато Стандартний Немає Немає Конкурентний ринок Багато Дуже багато Стандартний Немає Реклама і т. ін. Монополістична конкуренція Багато (трохи) Декілька (багато) Диференційований Обмежений Реклама і т. ін. Олігополія Багато Декілька Стандартний або диференційований Обмежений Різноманітні форми Чиста монополія Небагато (багато) Один Унікальний Повний Консюмеризм
Кожний із функціональних і територіальних ринків має власну організаційнуструктуру, що й обумовлює істотні розходження за методами і показниками оцінкиїхньої кон'юнктури.
3. Інформаційне забезпечення дослідження кон'юнктури
Якість аналізу і прогнозу ринкової кон'юнктури залежить від повноти ідостовірності інформації. Незалежно від мети і завдань аналізу кон'юнктуриінформаційна база має відповідати певним вимогам:
— матиорганізовану структуру бази даних; обновлятися з необхідною періодичністю;
— матирепрезентативний ступінь охоплення ринку.Сьогодні організація кон'юнктурних спостережень неможливабез використання ЕОМ і спеціалізованих АРМ. Є достатньо ефективні програмнірозробки, що дають змогу оперативно використовувати накопичену інформацію дляцілей кон'юнктурного аналізу.
Структура інформаційної бази залежить від ступеня організованості ринку.Організовані ринки самі забезпечують визначений набір показників, томунеобхідність організації власної інформаційної бази виникає лише для з'ясуваннядетального характеру динаміки процесу.
З метою дослідження неорганізованого ринку кожний із контрагентів організовуєвласну інформаційну базу даних. Структура інформаційної бази у цьому випадкузалежатиме від конкретного досліджуваного ринку і доступності інформації пройого функціонування.
Періодичність реєстрації інформації тісно пов'язана з коефіцієнтом ліквідностій обіговості запасів досліджуваного товару, оскільки перший указує на кількісністорони кон'юнктури, а другий — на тимчасові умови її динаміки.
Для вивчення кон'юнктури неорганізованих ринків дуже важливим є ступіньохоплення ринку. Як правило, досліджуються 20% загальновизнаних потужних,середніх і слабких контрагентів ринку, сумарна частка охоплення котрихвідповідно до ефекту Парето становить 80% (80/20).
4. Класифікація методів аналізу економічної кон’юнктури
Методи кон'юнктурних спостережень поділяються на такі основні групи:
1) методи економічного загальносистемного аналізу;
2) економіко-математичні методи;
3) економіко-статистичні і методи математичної статистики.
Основними методами загальносистемного аналізу економічної кон'юнктури є:порівняння; візуально-графічні методи; балансовий; формально-логічний метод.
Метод порівняння заснований на зіставленні моментів стану економічноїкон'юнктури як за допомогою кількісних, так і якісних характеристик процесу.Кількісні порівняння здійснюються за допомогою абсолютних і відносних показників(темпи зростання, приросту, середні розміри, дисперсія і середньоквадратичневідхилення). Особливу роль в аналізі тренду кон'юнктури відіграють перша ідруга похідна кривої кон'юнктури.
У кон'юнктурному аналізі самостійне значення приділяється візуально-графічнимметодам. У цілому ці методи зводяться до побудови таблиць і графіків, якізавдяки своїй наочності дуже ефективні в аналізі кон'юнктури. Приклад побудовибалансу попиту і пропозиції наведено у табл. 2.
Таблиця2.Стан ринку пшениці США у 1989 р., млн тПропозиція Попит
Збір 49,6
Перехідні запаси на початок року 57,3
Імпорт 0,4
Внутрішнє споживання (продовольство, корми, промисловість, насіння) 32,8
Перехідні запаси на кінець року і початок наступного 35,9 Загальна пропозиція 107,3 Перевищення пропозиції над попитом 38,6 Можливий експорт 38,6 Загальний баланс 107,3 Загальний баланс 10,3
До формально-логічних методів варто віднести методи експертнихоцінок та інші методи теорії масового попиту. До експертних методів відносятьсяі різноманітні рейтингові розрахунки. Сутність рейтингів полягає в укладанніупорядкованих списків (за зменшенням або зростанням функціонального чинника)суб'єктів аналізованої сукупності (наприклад, висок найрозвиненіших країн затемпами приросту ВНП).
Прийнято виділяти якісні і кількісні рейтинги. Як правило,якісні рейтинги складаються на основі важко вимірюваних або дуже складних показників.Наприклад, список облігацій фондового ринку США, що складається компанією“Стандарт енд Пурс". Всі облігації списку позначаються буквеними індексами(ААА, АА, А, ВВВ, ВВ, В, ССС, СС, С) у порядку зниження якості облігацій.
Найчастіше у системі рейтингів використовується бально-ваговий метод розрахункурангів:
/> (1)
де R— місце (ранг) певної одиницісукупності у загальному списку;
Wi — вага і-го показника у загальній оцінці сукупностіоб'єктів;
Хi—ранг (кількість балів, місце) одиниці сукупності у загальному списку сукупностіі-го показника, і = 1, ..., n.
Приклад. Одним із піонерів упорядкування і публікації рейтингів найбільшихкомпаній став американський часопис “Fortune”, що опублікував список 500 найбільших американськихпромислових компаній у 1955 р.
Основою критерію часопису “Fortune” у 80-ті роки були: для промисловості — обсяг продажів; дляторгівлі — оборот; для фінансових компаній — активи. Сьогодні єдиним критеріємрозміру компанії є обсяг продажів.
Критерієм оцінки діяльності 500 американських компаній часопису “Forbes” є сума рангів за низкоюкількісних показників. За основу кількісних показників беруться усереднені за останні п'ять років темпи прироступрибутковості компаній, темпи зростання обсягів продажів, прибутковість акцій, а також абсолютні значення обсягівпродажів, чистого прибутку і частки прибутку в ціні за останній рік. Крімсписків за кількісними показниками, часопис “Forbes” відзначає окремі компанії за низкоюкількісних критеріїв, укладаючи на їхній основі список «вихіднихзірок» бізнесу.
Газета “Finansial Times” складає список 500 найбільшихєвропейських компаній, 100 американських і 100 японських компаній за критеріємпоказника їхньої капіталізації або ринкової вартості. Цей самий показник використовуєщотижневик “Business Week” для упорядкування рейтингу 1000найбільших компаній світу.
Російський часопис «Експерт» за основні критерії вибрав двіознаки: обсяг продажів за результатами року (список № 1) і ринкову вартістьпідприємства на початок жовтня 1995 р, (список № 2). Для повнішої картини використовуєтьсяранжирування за обсягами прибутку, темпами зростання відсотків за акціями,чисельністю зайнятих.
До економіко-математичних методів вивчення кон'юнктури відносятьсязагальноматематичні методи розрахунків економічних показників і методи математичногомоделювавання. При цьому слід підкреслити особливе значення методів оцінюванняризиків, фінансових і комерційних розрахунків для кон'юнктурного аналізу.
На рис. 2 наведено класифікацію економіко-статистичних методів, щозастосовуються при аналізі економічної кон'юнктури.Аналіз динаміки кон'юнктури: Регресійно-кореляційні показники: Експертні методи
Метод відносних величин
Метод середніх величин
Індексний метод
Аналіз рядів динаміки
Аналіз часових коливань
Зведення і групування
Вибіркове спостереження
Прості показники зв'язку
Регресія
Кореляція
Рис. 2. Класифікація економіко-статистичних методіваналізу економічної кон'юнктури
Метою аналізу економічної кон'юнктури є виявлення тенденції економічних показниківі з'ясування причин змін на ринку.
Вивчення кон'юнктури провадиться у такій послідовності:
—визначення поведінки суб'єктів, що діють на ринку;
— оцінюванняй аналіз потенціалу та основних пропорцій ринку;
— визначенняосновних тенденцій розвитку ринку, його коливання, сезонності й циклічності.
Вивчення поведінки суб'єктів, що діють на ринку, передбачає аналіз:
— попиту і пропозиції;
— виробництва;
— стану торгівлі;
— цін.
Аналіз попиту і пропозиції товару ґрунтується на урахуванні обсягів тадинаміки попиту і пропозиції товару в цілому та в регіонах. Завдання такогоаналізу — розкрити основні причини зміни місткості ринку.
Аналіз виробництва передбачає використання показників, що характеризуютьобсяги виробництва товару в цілому і основними виробниками.
Аналіз стану торгівлі зосереджує в собі вивчення динаміки світового експортуй імпорту в цілому, в окремих країнах, сегментацію внутрішнього ринку ідинаміку торгівлі на ньому.
Аналіз цін забезпечуєвиявлення тенденцій їх динаміки та основних чинників, що спричинили їх зміну —зростання або зниження витрат виробництва, співвідношення попиту і пропозиції,вплив монополій тощо.
Після встановлення основних тенденцій виробництва аналізується вплив наринок основних кон'юнктуротворних чинників. Оцінюються циклічні чинники зурахуванням даних про загальногосподарську кон'юнктуру.
5. Організація розробки кон'юнктурних прогнозів
Мета прогнозу як найважливішого етапу дослідженнякон'юнктури полягає у визначенні найімовірніших оцінок стану кон'юнктури умайбутньому. Основним завданням прогнозу є визначення тенденцій розвиткучинників, що впливатимуть на ринок протягом визначеного відрізку часу умайбутньому.
Прогноз кон'юнктури є ймовірним результатом і здійснюється у такій послідовності.
1. Вибір горизонту прогнозування.
2. Визначення параметрів прогнозування.
3. Вибір методів прогнозування.
4. Проведення розрахунків прогнозних параметрів.
5. Інтерпретація прогнозу.
Горизонт прогнозування передбачає різні часовівідрізки. Вибір терміну прогнозу є одним з найважливіших етапів прогнозування.Специфіка розробки кон'юнктурних прогнозів полягає в тому, що їх термін не можеперевищувати 1,5 року.
Горизонт прогнозування — це термін, на який складається прогноз. Тривалішікон'юнктурні прогнози вважаються малоймовірними через швидку змінюваністьринку. Тому періодизація кон'юнктурних прогнозів докорінно відрізняється відузвичаєної для прогнозування інших видів. У кон'юнктурних дослідженнях головнимє упорядкування прогнозу. Як правило, короткострокові прогнози кон'юнктуринеобхідні для вибору поведінки на ринку з урахуванням її зміни.Середньостроковий прогноз (місяць, квартал, до року) необхідний для укладанняфорвардних угод та оцінки перспектив розвитку кон'юнктури. Довгостроковийпрогноз кон'юнктури залежить насамперед від вибору стратегії суб'єктагосподарювання й експертної оцінки зміни ситуації на ринку в цілому. Томудовгостроковий прогноз не пов'язаний з оцінкою тенденцій, а в основному націленийна експертизу якісних змін ринкової ситуації.
Після того, як період прогнозування вибрано, настає етап визначення параметрівпрогнозування. На цьому етапі встановлюються оцінюваний сегмент ринку іпоказники кон'юнктури. Для короткострокових і середньострокових прогнозів якосновні показники оцінки кон'юнктури використовуються рівні і дані динамікикон'юнктури ринку. Саме тому основними методами короткострокового ісередньострокового прогнозування є економіко-статистичні методи прогнозування.
Економічне прогнозування ґрунтується на таких основних припущеннях:
— якщо система перебуває у стані рівноваги, то її поведінка підпорядковуєтьсявнутрішнім законам розвитку;
— якщо система вийшла зі стану рівноваги, то прогнозування її поведінкизалежить від стану зовнішніх чинників.
Для економіки — це плин соціально-економічних процесів; економічні закониінертні за своєю сутністю.
Виходячи з наведеного, усі методи прогнозування кон'юнктури можна поділитина три основні групи:
— методи екстраполяції;
— методи експертних оцінок;
— методи економічного моделювання.
Методи екстраполяції базуються на гіпотезі збережені сформованих взаємозв'язків іїхньому поширенні на прогнозований період.
Методи експертних оцінок припускають різноманітний вірогідний розвиток системи іґрунтуються на використанні знань та інтуїції спеціалістів (експертів), щозаймаються вивченням і прогнозуванням того або іншого економічного явища.Основна відмітна риса цього методу полягає в тому, що оцінка ймовірного значеннякон'юнктурних показників подається у вигляді суджень і думок експертів.
Методи економічного моделювання передбачають створення моделей взаємодії різноманітнихчинників, що визначають ринкову кон'юнктуру.
Наведений розподіл методів прогнозування досить умовний, оскільки вониможуть взаємодоповнюватись і переплітатися. Так, моделювання може використовуватигіпотезу екстраполяції, а значення деяких чинників встановлюються експертним шляхом.
У прогнозуванні кон'юнктури дуже поширені математико-статистичні методи.Так, основною проблемою експертних методів є оцінка компетенції й узгодженостіекспертів.
З позицій математичної логіки оцінка компетентності експертів встановлюєтьсяза формулою
/> (2)
де Xij.— оцінка і-м експертом.відносної важливості j-го елемента, балів;
Кi—коефіцієнт компетентності i-го експерта, що враховує ступінь обізнаності з обговорюваним питанням (Кз)і аргументованість відповіді (Ка):
/> (3)
де і == 1, ..., т — номери експертів, т — числоекспертів;
j= 1, ..., n; п— номери досліджуваних елементів.
Середнє значення відповіді варіює між 1 і 100 балами:
1 Xj
Чим більше Xj, тим більша важливість j-го елемента. Узгодженість думок експертів можна оцінити за допомогою дисперсії експертних оцінок або коефіцієнтаконкордації Кендела:
/> (4)
де W — коефіцієнт конкордації;
m — кількість експертів;
п —число оцінюваних чинників;
/> (5)
де Xij— формально-числова оцінка і-го чинника j-м експертом.
Одним із різновидів експертних оцінок є метод «мозковогоштурму». На відміну від анкетних опитувань за методом «Дельфі» при «мозковомуштурмі» експерти роблять свої висновки в ході засідання, що значно спрощує процедуру експертизи. Прицьому всі присутні на засіданні діляться на дві групи: перша — генератори ідей іоцінок; друга — аналітики. За оперативним варіантом експертні оцінки можна проводити у формі кон'юнктурнихнарад.
Статистичні методи екстраполяції в основному зводяться до використання розрахунковихфункціональних залежностей динамічного ряду показника кон'юнктури абокореляційних залежностей ряду кон'юнктурних показників (кореляційно-регресійнізалежності). Основним розрахунковим методом виявлення функцій тренду є так званий метод найменших квадратів(МНК). Сутність цього методу полягає у гіпотезі про те, що розрахункова функціянайбільш достовірно описує фактичний тренд кон'юнктури, якщо відхилення фактичнихїї моментів максимально наближені до розрахункових значень, обчислених загіпотетичною функцією тренду. Тобто має виконуватися така умова:
/> (6)
Де Уфакт— фактичні значення кон'юнктурного показника;
Урозр — розрахункові значення того самого показника;
n — кількість рівнів тренду.
Вважається, що «реальне» значення прогнозованого рівняпоказника повинно перебувати у межах:
К'-tσtσ (7)
де К'— прогнозований рівень показника;
t— значення розподілу Стьюдента для певного динамічного ряду з імовірноюможливістю прогнозу;
σ— середньоквадратичне відхилення фактичних рівнів ряду відрозрахункових.
На заключному етапі прогнозування здійснюєтьсяінтерпретація й оцінка достовірності прогнозу, складеного на основі того абоіншого методу. Чим більший термін прогнозування, тим менша достовірністьпрогнозу. Інтерпретація прогнозу полягає в оцінці тенденцій зміни кон'юнктуриринку на основі розрахункових показників.
Література
1. Авдулов П.В., Гойзман Э.И.,Кутузов В.А. и др. Экономико- математические методы и модели для руководителя.М.: Экономика,2008
2. Акофф Р. Планирование будущегокорпорации. – М.: Прогресс, 2007
3. Ансофф И. Стратегическоеуправление. – М.: Экономика, 2008.
4. Багриновский К.А., Рубцов В.А.Модели и методы прогнозирования и долгосрочного планирования: Учеб. пособие. — М.,2009.
5. Л.П. Владимирова. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебноепособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательский Дом «Дашков и К», 2009. – 308 с.
6. Гальчинський., Наєць В.,Семиноженко В. Україна: реалії та інновацційний розвиток. – К., 2008.