Вступ
Моніторинг - це спеціальна система зборуінформації про стан господарюючих процесів, прогнозування на підставіоб’єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробканауково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовнопідвищення ефективності функціонування даної програми(проекту).
Monitoring (англ.)– «старанне спостереження, контроль за роботою».
Предметоммоніторингу світового ринку готельних і рестораннихпослуг виступає кон’юнктурний механізм функціонування готельних і рестораннихгосподарств, а також фактори, які визивають зміну цього механізму вкороткостроковій та довгостроковій перспективі.
Дана темаіндивідуальної роботи актуальна так, як формування успішної стратегії розвиткуресторанного господарства неможливе без постійного моніторингу структурних змінмережі закладів ресторанного господарства (ЗРГ) і виявлення, на основі такогоаналізу, основних тенденцій її розвитку.
Рестораннасправа є однією з найбільш значущих складових індустрії харчування, яка, у своючергу, орієнтована на споживача, задоволення потреб якого є кінцевимрезультатом ділової активності підприємства. Поряд із ресторанами до закладівхарчування належать: кафе, бари (гриль-бари, пивні бари, фітобари,коктейль-бари й ін.), їдальні, фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, буфети,шашличні, продовольчі магазини та кіоски кулінарії і т.д.
1. Моніторинг ресторанногобізнесу в Україні
На сьогоднішнійдень ресторанний бізнес в усьому світі вважається одним з найбільш швидкоокупних напрямків інвестування. Порівняно невеликі капітальні витрати встворення ресторану можуть окупитися, за словами фахівців, за 2-3 роки. Проте уряді випадків — особливо якщо мова йде про «дорогі ресторани» — вони є свогороду бізнесом «для душі» і не припускають швидкої окупності і високоїрентабельності. У той же час, ресторанний бізнес є одним з найбільшризикованих, оскільки помилка, допущена лише в одному з багатьох ключовихфакторів успіху, може зумовити збитковість бізнесу в цілому.
Сучасний етапрозвитку ресторанного ринку України можна охарактеризувати як періодстановлення. Особливо вільні нижній і середній ціновий сегменти, розвиток якихпов'язаний із зростанням середнього класу.
Формуванняуспішної стратегії розвитку ресторанного господарства неможливе без постійногомоніторингу структурних змін мережі закладів ресторанного господарства (ЗРГ) івиявлення, на основі такого аналізу, основних тенденцій її розвитку.Ресторанна справа є однією з найбільш значущих складових індустрії харчування,яка, у свою чергу, орієнтована на споживача, задоволення потреб якого єкінцевим результатом ділової активності підприємства. Поряд із ресторанами дозакладів харчування належать: кафе, бари (гриль-бари, пивні бари, фітобари,коктейль-бари й ін.), їдальні, фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, буфети,шашличні, продовольчі магазини та кіоски кулінарії і т.д.
Рестораннасправа – це вид діяльності, який пов’язаний з функціонуванням ресторанів, щовключає обслуговування споживачів, поєднуючи в собі харчування з організацієювідпочинку.
Рестораннасправа, з одного боку, є одним із засобів високоліквідного використаннякапіталу, а з іншого – середовищем із високим ступенем конкурентності. У всьомуцивілізованому світі це є одним із найбільш розповсюджених видів малогобізнесу, тому підприємства ведуть між собою постійну боротьбу за утриманняпостійних і пошук нових споживачів їхніх послуг.
Розрізняютьтакі типи ресторанів:
1.Ресторани швидкого обслуговування або фаст-фуд, що спеціалізуються наприготуванні однієї основної страви (гамбургери, піца, млинці і т.д.).
2.Ресторани сімейного типу, які організовуються за принципом старомоднихкав’ярень.
3.Ресторани національної кухні (у США називаються етнічні) користуються великоюпопулярністю у туристів, оскільки представлені стравами місцевої кухні.
4. Тематичніресторани, які розробляють певну тему інтер’єру та дизайну, наприклад музику чифутбол. Їх головна ціль – створення відповідної атмосфери.
Починаючи з 2006року, темп росту ринку ресторанних послуг складав 20%. Вже в 2008 році, заданими компанії «Ресторанний консалтинг» ресторанний ринок зріс на 17% і склав17,8 млрд. грн. Проте зростання тривало до середини 2009 року, за підсумками2009 року ресторанний ринок впав на 40-50%, а елітні заклади втратили 15-30%обороту. Найменше втратили заклади швидкого обслуговування, фаст-фуди (тількина 3-4%).
За останніпівроку 2010 лише в Києві закрилися більше десяти закусочних, кав’ярень таклубів, серед них: «Кофе Хаус», «Шоколадниця», «Підкова», «Гурме», «Ля Рюсс»,мережа Баскін Роббінс. Проте про масове закриття ресторанів говорити рано,оскільки кризу не змогли пережити ті, що працювали на межі рентабельності таорендували приміщення. Іншою причиною для непоганих перспектив розвитку є те,що український ринок ресторанних послуг ще зовсім не насичений, і навіть якщопопит впав, це не означає, що люди перестали відвідувати ресторани, вони простоходять рідше та замовляють менше.
Щоб вижити вперіод кризи, дорогі столичні ресторани оптимізували штати, ресторани сегментусередніх цін — заманювали знижками, а низькоцінові — скорочували «привілеї» дляклієнтів.
Таблиця 1.1-Антикризові заходи столичних ресторанів, в %опитаних (газета Бізнес) Захід по привабленню клієнтів Елітні ресторани Ресторани із середніми цінами Ресторани із низькими цінами Підвищення цін 65 30 15 Скорочення персоналу 80 15 5 Зменшення порцій 40 40 20 Перегляд постачальників 40 40 20 Зменшення привілеїв для клієнтів 15 25 60 Оновлення меню 40 40 20 Скорочення витрат на рекламу 35 35 30 Збільшення знижок 15 60 25
Деякі компаніїпротягом 2010 року аналізували свою діяльність, роботу колег і навітьсистематизували цей антикризовий досвід. Зокрема, у кінці 2010 року «Київськаасоціація шеф-кухарів (м. Київ; з 2007 р.; 95 членів) оприлюднила цікаведослідження «рецептів виживання» столичних закладів громадського харчування.
Асоціаціяпроаналізувала роботу 90 столичних ресторанів, в рівних частках тих, щопредставляють елітні, середньоцінові та низькоцінові заклади.
За словами ІгоряБрагіна, президента «Київської асоціації шеф-кухарів»«в поле зрения Ассоциации попали главным образом либо рестораны в центре городаКиева, либо в районах, близких к центру. С развитием кризиса именно этизаведения последними почувствовали отток клиентов, и уже на ошибках коллегпопытались выработать идеальную модель антикризисного поведения».
Згідно з данимидослідження, майже увесь набір антикризових заходів, у тому числі і підвищенняцін, найактивніше використовували елітні заклади. Так, ціни підвищили 65%опитаних ресторанів, що позиціонують себе у високій ціновій категорії. З тих,що взяли участь в дослідженні низькоцінових закладів на такий крок відважилисялише 15% точок, що цілком зрозуміло. Ресторатори знають: переважна більшістьклієнтів дорогих ресторанів, підтримуючи реноме, гроші на харчування і іміджнавіть в скрутні часи особливо не вважають.
Тому, ціни велітних ресторанах росли прямо пропорційно росту закупівельних цін. А осьдемократичні ресторани собі подібній розкоші дозволити не могли — аж надточутливий їх клієнт до будь-яких цінових коливань. Власники таких закладів, щобне втратити клієнта, більш охоче йшли на зниження власної маржі. Проте близько40% високоцінових ресторанів все-таки намагалися утримати вартість блюд,зменшуючи масу дорогих інгредієнтів.
Низькоціновізаклади, щоб вижити, активно скорочували так звані «привілеї» для гостей — наприклад, практиковану до кризи для підвищення лояльності клієнтів роздачубезкоштовних газованих напоїв, соків, шоколадок, дрібних презентів. В елітнихзакладах це робили не так масово. Як правило, в цій категорії закладів в якостіпривілею для клієнта найчастіше пропонується безкоштовна страва від шеф-кухаря.
Досить активноресторатори оптимізували і кількість персоналу. Згідно з даними дослідження,сміливіше за інших скорочували персонал елітні ресторани, які, вірогідно,повинні забезпечувати клієнтові високий сервіс. Річ у тому, що у елітнихзакладів, як правило, штат був роздутий за рахунок різного роду помічників, яків умовах відтоку клієнтів виявилися зайвими.
Систему знижок вперіод розвитку кризи найактивніше застосовували середньоцінові ресторани, якісильно постраждали від втрати клієнтів. Правда, розміри знижок в порівнянні здокризовим рівнем помітно скоротилися — з 25-30% до 15-20%.
А ось зпостачальниками продуктів харчування в рівній мірі «розбиралися» заклади усіхкатегорій. З початком кризи і зниженням обсягів продажів майже на усіхпродовольчих ринках між постачальниками продуктів харчування дуже сильнопосилилася конкуренція. Сьогодні рестораторам не складає великих труднощівзнайти постачальника, що пропонує нижчі ціни і привабливіші умови постачаннятовару, що при цьому зберігає високу якість.
Говорячи пророзширення асортименту, то в кінці 2009 року ТОВ «Метро Медіа», що працює всегменті японської кухні за демократичними цінами під ТМ «Япона Хата», відкрилосвій новий ресторан «Тільки ложки», де запропонувала відвідувачам супи. Щеодним відкриттям стало кафе на фуд-корті хлібопекаря «Мілльвілль», дезапропонована чеська кухня знову ж таки за демократичними цінами.
Що стосуєтьсяхвилі відкриттів японських ресторанів, то цей сегмент вже практично заповнений,вважає маркетинг-директор компанії Fast Food Systems (ТМ «Піца«Челентано», «Картопляна Хата» і «Япі») Галина Кащеєва: «Вже немає сенсувідкривати стандартні концепції ресторанів японської кухні. Необхідно думатипро якісь інновації і нові диференціюючі ідеї».
Варто такожвідмітити, що 2010 року деякі власники елітних ресторанів почали пропонуватидодаткові послуги. Так, за словами Маргарити Сичкарь, співвласниці ресторанів«Тампопо» (м. Київ; з 2003 р.; «Піраміда» ) і «Комунальна квартира» (м. Київ; з2009 р.; 40 чол.), кейтерингові послуги, які почав надавати ресторан, складаютьблизько 15% в структурі товарообігу закладу. «Деякі спроможні клієнти вважаютьза краще замовляти страви додому. Це стосується як індивідуальних, так іколективних замовлень».
Кейтеринг — цевид діяльності, при якому ресторанне обслуговування організується практично вбудь-якому місці. Це може бути виїзний банкет, фуршет, барбекю на природі,корпоративна вечірка або інша форма обслуговування. При цьому організаціябанкету рестораном виїзного обслуговування практично не поступається класичномуформату заходу.
А ось внизкькоцінових закладах напрям кейтерингу досі буксує. За словами АндріяІванова, генерального директора і співвласника мережі ресторанів «Євро-хата»,на початку 2010 року втрати обороту по кейтерингу досягли приблизно 70%, ітільки до жовтня компанія змогла вийти на рівень 2009 року.
Ресторанніреалії та перспективи
Як відомо,споживання продуктів харчування в ресторанах не є саме по собі потребою першоїнеобхідності і залежить від динаміки доходів населення.
Криза спочаткувдарила по ресторанному ринку зниженням оборотів закладів внаслідок зменшеннявідвідуваності (в окремих випадках на 50%) і суми середнього чека. Азафіксовані в доларах орендні ставки в умовах девальвації стали тим фактором,який додав негативу.
Незважаючи ні нащо, 2010 р. став роком пожвавлення (після 15,6%-го падіння в 2009-му), заданими Держслужби статистики, оборот ресторанного господарства (з урахуваннямобороту фізичних осіб-підприємців) склав 17,6 млрд. грн. з приростом +3,5% впорівнянні з попереднім роком.
Вартовідзначити, що збільшення обороту ресторанного бізнесу відбулося почасти черезподорожчання продуктів харчування та алкогольних напоїв. З іншого боку, ціни вресторанах істотно не підвищувалися через страх відлякати відвідувачів. Узв'язку з цим страждає прибутковість самих закладів, яка постійно зменшується.
Втім,пожвавлення на цьому ринку спостерігалося вже з весни 2009 р., коли українціпочали «відтавати» від першого посткризового шоку. За попередніми оцінками, наданий момент 70% ресторанної аудиторії вже повернулося до закладів, ще 30%фактично випали з обороту.
За прогнозамифахівців, в 2011-му році підприємства ресторанного бізнесу зможуть збільшитивиручку до 20 млрд. грн. або майже на 14%. Це все можливо при стабільномузростанні економіки, про що зараз можна говорити з високою часткою умовності.Поки ж можна прогнозувати, що поточний рік для рестораторів буде мінімум негірше попереднього. Між тим, зумовлюють розвиток цього ринку в основномузагальноекономічні фактори, а саме факт введення нового Податкового кодексу,подорожчання продуктів харчування та енергоносіїв і т.п.
У зв'язку з тим,що значна частина операторів ресторанного ринку використовує ПП як формуорганізації бізнесу загроза полягає в подальшому реформуванні цієї системи, щозмусить підприємців організаційно міняти форму господарювання. Позитивом можнавважати те, що з 1 квітня 2010 року для нових підприємств (створених до 1квітня 2011 р., але не старше трьох років) з об'ємом доходу до 3 млн. грн. ікількістю працівників до 20 осіб або тих, хто раніше працював на єдиномуподатку, почнуться податкові «канікули» щодо сплати податку на прибуток.
Інші пільгиресторанного ринку поки не загрожують. Хоча в кінці 2010 р. уряд заявляв, щопланують звільнити від сплати податку на прибуток строком на 5 роківпідприємства громадського харчування в чотирьох областях та обласних центрах,де пройдуть матчі Євро-2012, але наміри Кабміну поки так і залишилися на папері(частині готелів до Євро-2012 пільги все-таки дали). Втім, сам факт проведенняв конкретному місті матчів футбольної першості вже саме по собі є пільгою.
Судячи з усього,істотної корекції тенденцій минулого року в 2011-му не буде і будутьрозвиватися в основному сегменти середній і нижче середнього, а такожеконом-класу. Це ще більше посилить і так високий рівень конкурентної боротьбиза кожного клієнта
Українськийресторанний ринок поки не досяг граничного рівня своєї консолідації, алемайбутнє за ресторанними мережами та ресторанними комплексами, а не яскравими,але все ж одиночними закладами.
Кругообігресторанів на ринку
Криза багато вчому допомогла подальшому розвитку ресторанного ринку. З нього пішлинепрофесійні і випадкові оператори, найчастіше немережеві заклади, які незмогли впоратися з наслідками кризи. Криза в цьому сегменті ринку випробуваланасамперед лояльність аудиторії та правильність обраної закладом тієї і чиіншої концепції (цільова аудиторії, цінова категорія закладу, тип кухні,характер обслуговування, інтер'єр).
Ресторани зхорошою репутацією і лояльними відвідувачами відчули в основному зміну перевагвідвідувачів (стали замовляти менше) і зниження середнього чека. Ті, хтозалишився на ринку за останніх два роки добре засвоїли антикризові уроки(ресторатори активно шукали маркетингові ходи по утриманню відвідувачів,уважніше ставиться до якості обслуговування і т.п.), і тепер локальніпертурбації їм особливо не страшні.
Хоча на ресторанномуринку відбувається постійна ротація: одні заклади відкриваються, а іншізакриваються, але сукупно з 1990 р. кількість закладів громадського харчування(сюди входять як ресторани, так і заводські їдальні) постійно зменшується.Тільки за 2008-2009 рр..їх кількість зменшилася на 900 підприємств — до 24 тис.
Згідно зпопередніми оцінками, в 2010 році в Україні закрилося 600 закладів, що працюютьу сфері ресторанного бізнесу. Що стосується ресторанів середньо-івисокоціновому сегмента, то їх рідко закривають у прямому сенсі цього слова.Частіше за все на їх місці з'являється інший аналогічний заклад, але з іншимиформатом та цільовою аудиторією.
Навіть закриттяабо продаж ресторану (вихід з бізнесу) не завжди є причиною його недостатньоїприбутковості. Ресторани вже давно вважаються способом нехай іноді невеликого,але відносно стабільного заробітку, і частина бізнесменів до кризи розширювалисвої сфери діяльності без необхідних на те знань. Криза показала помилковістьтакого підходу, і частині з них довелося вийти з ресторанного бізнесу, щобзосередиться на спасінні своєї основної діяльності.
Продажамресторанів сприяло і те, що вартість активів упала, а їх власникам найчастішетерміново потрібні були живі гроші, що робило їх більш поступливими щодо вартостісвого бізнесу.
Незважаючи навсі посткризові негативи ресторанний бізнес продовжує залишатися досить цікавимдля інвестицій. Знизилася на 30-40% — до 400-500 тис. грн. (для невеликихорендованих приміщень) вартість виходу на цей ринок стимулювало приплив новихінвестицій. Цьому сприяло зниження орендних ставок, падіння вартостібудівельних робіт і витрат на персонал.
Проперспективність ринку також говорить той факт, що в даний час багаторесторанних проектів знаходиться в стадії проектування, узгодження ібудівництва. З метою запуску нових проектів через 1-2 роки іде скупка приміщеньпід ресторани, які подешевшали.
Однаквищезгадані переваги швидко можуть зникнути, якщо поліпшення економічноїситуації дасть змогу говорити про повернення ділової активності на докризовийрівень. Крім того, нові оператори намагаються якомога менше додатковоінвестувати в ресторанний бізнес і прагнуть якомога швидше окупити своїінвестиції, і тому попитом користуються формати, які не вимагають великихкапіталовкладень. Ще один важливий факт — через зниження прибутковостіресторанних проектів збільшився термін окупності, який до кризи в середньомустановив близько двох років.
«Ощадливість»інвесторів відбивається на площі знову відкритих закладів. В даний час основнамаса планованих до відкриття підприємств ресторанного бізнесу не перевищує 500кв.м., тоді як до кризи планувалися закладу з набагато більшими площами.
За прогнозамимаркетологів ресторанний бізнес в Україні розвивається на початку 2011 року безпрояву будь-яких несподіванок. Так, відкриття нових елітних закладів знизилосяабо загальмувалося, тоді як середній ціновий сегмент (середній чек 50-70 грн.на особу) продовжує бути найбільш популярним. Через вплив макроекономічногочинника елітні ресторани не можуть формувати нову аудиторію, їм залишаєтьсяділити одну і ту ж клієнтуру. Макроекономічні фактори істотно впливають нарозвиток ресторанного бізнесу в Києві і інших містах України. Легкопростежується зв'язок між розвитком закладів елітного і середнього сегмента ірозвитком великого або середнього бізнесу.
У Києві нижнійціновий сегмент за темпами розвитку поступається середньому. Є вагомі причинидля такої тенденції. Заклад даного сегмента виграє за рахунок обороту, а цедосягається, у свою чергу, за рахунок приміщення (і місця розташування) звеликими пасажиропотоками (не менше 1500-2000 осіб на годину). Якщо ці факторипрацюють, то на даний момент формати дешевих закладів можуть бути успішними.
Особливоюпопулярністю користуються заміські заклади, переважно ті, які знаходяться наключових трасах — Одеській, Обухівській, Житомирській. Крім того, слідзазначити, що в літній період, під час уїк-ендів ресторани, розташовані в межахміста, порожніють, тоді як заміські — переповнені. Ця тенденція стає все більшпомітною з кожним роком. Зростає кількість кав'ярень-кондитерських і чайних. За2010 рік їх у Києві відкрилося 10.
У цілому,змінюються цілі відвідування кафе та ресторанів, все більш зводячись дохарчування і спілкування, що його супроводжує.
ресторанний бізнес моніторинг товарооборот
2. Моніторинг ринкуресторанного господарства в Україні
Для дослідженнятенденції розвитку ресторанного господарства в Україні було проведено аналізресторанного господарства за наступними показниками: наявність об'єктів ресторанногогосподарства на кінець року, оборот ресторанного господарства та роздрібнийтоварооборот ресторанного господарства порегіонам.
За таблицею 2.1визначимо кількість об’єктів ресторанного господарства в Україні з 1990-2010роки та проаналізуємо приведені показники.
Таблиця 2.1 — Наявність об'єктів ресторанного господарства в УкраїніРоки Наявність об'єктів ресторанного господарства (ресторани, кафе, бари, їдальні тощо) підприємств – юридичних осіб на кінець року, одиниць. 1990 62700 1991 61800 1992 54600 1993 48400 1994 44300 1995 40300 1996 37800 1997 38300 1998 36900 1999 34300 2000 33100 2001 32000 2002 30600 2003 28900 2004 27900 2005 27300 2006 26800 2007 26200 2008 24900 2009 24000 2010 23400
Аналізуючипоказники приведені в табл. 2.1 визначено порівняну тенденцію зменшеннякількості підприємств ресторанного господарства. За 20 років (з 1990-2010 рр.)кількість підприємств зменшилась на 39300 одиниць. Для прогнозування розвиткукількості підприємств на найближчі три роки будуємо лінію тренду, яка показує,що буде спостерігатися подальше зменшення кількості підприємств ресторанногогосподарства (достовірність трендової моделі вихідним даним R2= 0,873).
Оборотресторанного господарства
Оборот ресторанного господарства – цепродаж купованих товарів і продукції власного виробництва (роздрібний таоптовий продаж продукції власного виготовлення, а також внутрішньосистемнийвідпуск).
За таблицею 2.2. визначимо тапроаналізуємо оборот ресторанного господарства в Україні за 2007-2010 рр.
Таблиця 2.2 — Оборот ресторанногогосподарства в УкраїніРоки Оборот ресторанного господарства, млн.грн. % до відповідного попереднього року 2007 11392 114,7 2008 15374,5 104,6 2009 15509,9 84,4 2010 17637,9 103,5
Аналізуючипоказники приведені в табл. 2.2 і рис. 2.2 визначено порівняну тенденціюзбільшення обороту ресторанного господарства. Лише значне зниження оборотуспостерігалося в 2009 році (кризовий період) до 15,6% по відношенню до 2008року, але в 2010 почалося пожвавлення (збільшення товарообороту в порівнянні з2009 роком на 3,5 %). Лінія тренду на рис. 2.2 прогнозує в майбутньомузбільшення обороту ресторанного господарства (достовірність трендової моделівихідним даним R2= 0,874). Збільшення росту обороту в даній галузі викликано підвищенням цін напродукти, енергоносії тощо.
/>
Рис. 2.2. — Оборот ресторанного господарства в Україні
Роздрібнийтоварооборот ресторанного господарствапо регіонам, млн.грн.
Роздрібний товарооборот ресторанногогосподарства – це продаж безпосередньо населенню купованих товарів і роздрібнийпродаж продукції власного виготовлення.
За даними таблиці 2.3. спостерігаєтьсяпідвищення рівня роздрібного товарообороту в Україні. Лідером по роздрібномутоварообороту являється м. Київ. В ньому реалізується найбільший продаж продукціїв підприємствах ресторанного господарства. Найменш розвинений роздрібнийтоварооборот в Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Сумській,Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій областях і в м.Севастополь. Загальмувався ріст роздрібного товарообороту в 2009 році, вінпідвисився лише на 489 млн. більше, ніж в 2008 році через кризу. Нижчий рівеньв 2009 році порівняно з 2008 роком спостерігалося в Київській, Кіровоградськійобл. і в м. Севастополь.
Таблиця 2.3. — Роздрібний товарооборотресторанного господарства України порегіонам Роздрібний товарооборот ресторанного господарства, млн. грн.
2000
2005
2007
2008
2009
Україна
1203
2378
3781
5009
5498 АРК 66 97 147 187 222 області Вінницька 30 36 54 69 86 Волинська 27 30 32 51 85 Дніпропетровська 69 145 258 370 394 Донецька 79 148 234 313 345 Житомирська 41 63 81 101 131 Закарпатська 11 17 21 23 52 Запорізька 48 96 128 151 134 Івано-Франківська 20 28 29 35 51 Київська 89 145 220 300 248 Кіровоградська 12 13 19 33 24 Луганська 23 33 55 64 78 Львівська 75 130 205 284 288 Миколаївська 27 44 77 86 99 Одеська 73 125 220 282 337 Полтавська 28 44 43 72 106 Рівненська 31 77 115 140 146 Сумська 23 32 44 56 57 Тернопільська 15 17 23 25 42 Харківська 57 133 218 323 357 Херсонська 11 15 24 27 39 Хмельницька 12 19 23 27 32 Черкаська 23 36 46 45 92 Чернівецька 19 29 24 35 42 Чернігівська 46 62 79 100 115 міста Київ 239 746 1330 1773 1860 Севастополь 10 18 32 37 36
/>
Рис. 2.3 — Роздрібнийтоварооборот ресторанного господарства Українипорегіонам.
Висновки
Сучасний етапрозвитку ресторанного ринку України можна охарактеризувати як періодстановлення. Особливо вільні нижній і середній ціновий сегменти, розвиток якихпов'язаний із зростанням середнього класу.
Середособливостей розвитку ресторанного господарства в Україні можна виділитинаступні тенденції: скорочення закладів ресторанного господарства, підвищенняобороту за рахунок підвищення цін на продукти, алкогольні напої, електроенергіютощо.
Українськийресторанний ринок поки не досяг граничного рівня своєї консолідації, алемайбутнє за ресторанними мережами та ресторанними комплексами, а не яскравими,але все ж одиночними закладами.
рестораннийринок товарообіг моніторинг
Списоквикористаної літератури
1. http://zexy-999.ru/item/items28506.html.
2. http://ru.wikipedia.org/wiki/Monitoring.
3. http://www.ukrstat.gov.ua.
4. http://intercredit.com.ua/103/article6151.
5. 5ballov.qip.ru/referats/preview/90187.