--PAGE_BREAK--
SHAPE \* MERGEFORMAT
Мал. 2 Елементи маркування
Текст як форма письмової інформації є найбільш поширеним елементом маркування. Для тексту характерними є високий ступінь доступності інформації про товар для всіх суб`єктів ринкових відносин. Він виконує всі основні функції маркування, але більше йому притаманні інформаційна та ідентифікаційна функції.
Малюнок не завжди є елементом маркування, проте він має високий ступінь доступності і в основному мотиваційну та емоційну функції. У вигляді малюнків може подаватися інформація, пов`язана з експлуатацією чи використанням товару.
Умовні позначення характеризуються логічністю, невеликою площею при достатній інформативності, проте інформація не завжди є доступною. У більшості випадків вони потребують спеціального декодування, що буде розглядатися окремо.
Виробничим маркуванням називають маркування, яке наноситься виробником продукції на товар, упаковку чи інші носії інформації. Вимоги до виробничого маркування встановлюються в основному стандартами на маркування та упакування, а також загальних технічних умов на продукцію. Окрім стандартів вимоги до складу маркування окремих груп товарів встановлюються Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими та продовольчими товарами та Правилами торговельного обслуговування населення.
Носіями виробничого маркування можуть бути етикетки, кол’єретки, вкладиші, ярлики, бирки, контрольні стрічки, тавра, штампи.
Торговим маркуванням називають текст, умовні позначення чи малюнок, нанесені продавцем на упаковку чи інші носії інформації.
Основними носіями торгового маркування є цінники, торгові та касові чеки. На відміну від виробничого, торгове маркування наноситься не на товар, а на згадані носії чи експлуатаційні документи.
Особливість торгового маркування полягає в тому, що воно більше пов`язане з даними про продавця, ніж з даними про товар. Це зумовлене особливостями носіїв торгового маркування – невеликими розмірами, заповненням при кожному акті купівлі-продажу, іноді обмеженими технічними можливостями нанесення інформації на носій. Торгове маркування є основою для пред`явлення претензій продавцю у разі виявлення прихованих дефектів товарів і нанесення шкоди споживачеві.
Інформаційними знаками називають умовні позначення, призначені для ідентифікації окремих або сукупних характеристик товару. Інформаційним знакам характерні лаконічність, виразність, наочність і впізнавання.
Інформаційні знаки охоплюють великий блок інформаційних даних про товар. У зв`язку з цим постає питання про їх класифікацію.
Інформаційні знаки
Товарні (обслуговування) назва місць походження
Знаки відповідності (якості) штрихові коди
Компонентні розмірні
Експлуатаційні (споживання) маніпуляцій ні
Попереджувальні екологічні
Конструкційні інші
Мал. 3 Види інформаційних знаків
Товарними знаками називаються позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів та послуг інших осіб.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Мал. 4 Класифікація товарних знаків
Під назвою місць походження товарів розуміють назву країни, населеного пункту, місцевого чи іншого географічного об`акта, що використовується для маркування товару, особливі властивості якого винятково чи головним чином визначаються характерними для даного географічного об`акта природними умовами, технологічними та людськими чинниками одночасно. Знаки країн походження поділяють на міжнародні та національні.
Знаком відповідності називають відповідним чином захищений знак, який застосовується або виданий відповідно до правил системи сертифікації. Це знак інформує про те, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що дана продукція відповідає певним вимогам стандарту чи іншого нормативного документа. Залежно від сфери застосування розрізняють національні та транснаціональні знаки відповідності.
Штриховий код – це інформаційний знак, призначений для автоматизованих способів ідентифікації та обліку інформації про товар, яка закодована у вигляді комбінації послідовно розміщених паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами.
Штриховий код наносять на транспортне або споживче упакування товарів друкарським способом або у вигляді етикетки чи ярлика, що приклеюється.
Таблиця 1
Структура штрихових кодів EAN
Експлуатаційними називають інформаційні знаки, які передбачені для надання споживачеві інформації про правила експлуатації, способи догляду, монтажу чи налагоджування споживчих товарів. Такі знаки наносяться на етикетки, ярлики, бирки, упаковки, контрольні стрічки чи безпосередньо на товар.
Попереджувальними називаються інформаційні знаки, призначені для забезпечення споживача відомостями про товари, експлуатація яких є потенційно небезпечною для нього чи навколишнього середовища. Ці знаки або попереджують небезпеку, або вказують на дії, що попереджують небезпеку. Відповідно попереджувальні знаки поділяють на два види:
· знаки, що попереджують небезпеку;
· знаки, що попереджують про дію з безпечного використання виробу.
Маніпуляційні знаки – інформаційні знаки, передбачені для інформування користувачів про способи поводження з товарами (див. додаток 2). Маніпуляцій ні знаки можуть бути додатковим елементом ідентифікації товарів і вантажів. Вони наносяться на транспортну тару.
Низку інформаційних знаків, які інформують про особливості будови виробів, застосування оригінальних вузлів чи блоків доцільно відзначити окремо як конструкційні. Конструкційні інформаційні знаки надають споживачеві можливість зробити власні висновки щодо споживчих властивостей виробів, які сформовані саме завдяки застосуванню певного конструкційного елементу.
Важливим засобом товарної інформації є технічні документи. Залежно від інформації, яку вони містять їх поділяють на товарно-супровідні та експлуатаційні.
Товарно-супровідні документи (ТСД) – це документи, які містять необхідну інформацію для ідентифікації товарних партій на всьому шляху просування товару. ТСД призначені для виробників і продавців, тому їх відносять до комерційної інформації.
ТСД, залежно від того, які характеристики товару містять, поділяють на кількісні, якісні, комплексні, розрахункові.
Експлуатаційні документи (ЕД) – це документи, призначені для передавання та зберігання інформації про правила експлуатації складно технічних товарів. Вони розраховані на осіб, які не проходили спеціальної підготовки щодо використання та обслуговування цих товарів.
Швейні вироби маркірують шляхом прикріплення товарного ярлика з картону, щільного паперу чи тканинної стрічки.
До виробів верхнього та легкого одягу, спецодягу пришивають тканинну стрічку з зображенням товарного знаку. На деякі вироби наносять клеймо фарбою.
На ярликах з картону, щільного паперу чи тканинної стрічки повинні бути відпечатані типографічним способом наступні реквізити: товарний знак підприємства-виробника; найменування та місце знаходження підприємства-виробника; найменування виробу; номер моделі, стандарту, технічних умов на виріб; розмір; ріст; повнота; артикул виробу; артикул тканини; сорт; дата випуску. Крім того, обов`язково вказують ціну 1-го сорту, найменування та вартість надбавки та роздрібна ціна виробу.
В залежності від виду виробу окремі реквізити в ярлику можуть бути виключені, замінені чи доповнені іншими по погодженню виробника з споживачем (див додаток 3).
Вказують повноти швейних виробів тільки головними літерами: мала – М, середня – С, велика – В, дуже велика – ДВ.
У комплектних виробах маркірують тільки основний виріб. Якщо частини комплекту виготовлені з тканин різних артикулів, то кожний виріб маркірують окремо.
На пачки з закритими торцями та коробки нашивають чи наклеюють ярлик з тими ж даними, що і на кожному виробі, але з додатковою вказівкою найменування та кількості виробів, вхідних в упаковку.
В маркуванні виробів, виготовлених з матеріалів, які мають хімічні волокна, а також з використанням флізеліну та інших клейових матеріалів, за допомогою умовних позначень повинні бути вказані способи догляду за виробами. Крім того, до цих виробів прикладають пам`ятки-інструкції по догляду за ними.
На лицьовій стороні товарного ярлику атестованих виробів розміщують державний Знак якості; на зворотній стороні – номер спеціального державного стандарту, утвердженого для атестованої продукції. Сорт та категорію якості на ярлику не вказують.
Запасні ґудзики до виробу й відрізок основної тканини повинен бути упакований у поліетиленовий пакет.
Упаковка всіх швейних виробів повинна забезпечувати збереженість їх товарного вигляду й відповідати естетичним вимогам. Перед пакуванням вироби складають у відповідності з вимогами стандарту. В коробку чи пачку вкладають виріб однієї моделі, одного розміру, росту, артикула тканини, ціни, сорту.
Вироби, які не мають первинної упаковки, укладають у ящики, котрі вистилають з середини папером.
Пальто чи півпальто з всіх видів тканини та матеріалів, крім паперово-целюлозних тканин, плащі з вовняних та шовкових тканин, куртки та жакети з вовняних тканин, костюми з всіх видів тканин і матеріалів транспортують при місцевих перевезеннях в підвішеному вигляді. При перевозках в інші міста в контейнерах шовкові плащі та плащі з капронової тканини з плівковим покриттям упаковують в коробки та м`яку тару; вовняні плащі – в пачки по 5 шт. Дно, стінки та верх контейнерів вистилають папером.
Умови зберігання виробів повинні забезпечувати збереження їх товарного вигляду.
1.3 Товарна інформація на швейних виробах торговельного підприємства
Швейні вироби в залежності від призначення та умов експлуатації повинні задовольняти технічні, гігієнічні, естетичні та економічні вимоги.
Технічні вимоги включають вимоги до якості матеріалів і пошиву виробів.
Основні та допоміжні матеріали повинні відповідати вимогам стандартів, гармоніювати між собою по фактурі й кольору. Деталі одягу повинні бути викроєні, як правило, по основі, а з ворсових тканин – по ворсу. Пошив виробів повинен відповідати утвердженим методам обробки. Одяг повинен зберігати надану йому форму, не стримувати рухи людини, бути стійким до дії прання та хімічної чистки.
Гігієнічні вимоги. Одяг повинен забезпечувати нормальну життєдіяльність організму, благоприятный мікроклімат в під одяговому просторі (31-33°С при будь-якій температурі зовнішньої середи).
Основними властивостями, які забезпечують гігієнічність одягу, являються теплозахищенність, повітря-, газо- та паронепроникне, пилеємкість та забруднюваність, електризованість. Більшість властивостей визначаються властивостями матеріалів, з яких виготовлений одяг, та його конструкцією.
На гігієнічну оцінку одягу впливає її маса: чим важчий одяг, тим більші затрати енергії при його експлуатації.
Естетичні вимоги виявляються у задоволенні художніх смаків споживачів. Поняття про красу одягу змінюються й залежать від стилю та моди. Стиль – стійка сукупність прийомів та засобів художньої виразності оформлення предметів споживання, яка склалася історично. У рамках одного стилю проходять обновлення одягу у зв`язку з побутовими та естетичними вимогами. Одяг повинен відповідати вимогам моди даного періоду.
Економічні вимоги визначають рентабельність виробництва одягу й доступність покупки одягу широкими масами населення при її високій якості.
По якості швейні вироби повинні відповідати вимогам стандартів, технічних вимог та описів. Стандарти розроблені на окремі види готових швейних виробів та на близькі за призначенням та виробничими особливостями групи виробів.
На основі викладених в стандартах вимог на кожну утверджену для проникнення у виробництво модель одягу складаються технічні описи, які включають конкретні вимоги до якості пошиву й фасону одягу. В опису викладаються особливості зовнішнього виду та конструкції моделі, технічні дані прийнятого та утвердженого художньою радою зразка. За допомогою технічного опису та конфекційних карт, які додаються до договору постачання, вирішуються спірні питання приймання швейних виробів по якості.
Охарактеризуємо швейні вироби та їх інформаційне забезпечення на прикладі 3 зразків.
Зразок №1 «Пальто» — жіночий верхній одяг індивідуального пошиву (див. додаток 4).
Склад: 100% поліестр.
Колір – темно-синій з червоною ниткою.
Розмір – 44-46.
Даний виріб відповідає технічним умовам даного підприємства.
Матеріал виробництва виготовленого зразка відповідає вимогам нормативно-технічної документації на матеріали. В основу моделі взята комбінація кашеміру та натуральної шкіри. Виріб розкроєний в поперечному напрямі, має утеплюючу прокладку з синтипону, волокна якої не мігрують через матеріал верху; бортів та лацканів не має. Застібка даного зразка являю собою блискавку. Частота машинної строчки швів верху та підкладки близько 20 стібків на 5см, зовнішньої прострочки – 22 стібка. Витачки виробу мають однакову довжину та симетричне розташування. У низу рукавів по лінії підгибки та по низу виробу проложена підкладка з флізеліну. Підкладка відповідної довжини, без перекосів, має темно-синій колір, гармонює з верхом виробу. Підкладковий матеріал має стійкість фарбування до води, поту, прасування, хімічної чистки та прання. Дане пальто має напівприлягаючий силует та класичну форму без вторинних складних деталей. Пальто має ворот стійкою, який має прокладку парусини. Даний зразок має внутрішню кишеню, яка має застібку блискавку. Пояс, манжети та плечові деталі виготовлені з натуральної шкіри та прострочені ниткою в тон.
Маркування даного виробу містить маркувальні ярлики, що містять найменування виробу, його розмір, країну походження, підприємство-виробника та маніпуляційні знаки щодо прання, прасування, зберігання та носіння даної продукції ( максимальна температура прання — 40°, температура нижньої плити праски не більше 110°, хімічне чищення може здійснюватися із застосуванням усіх загальноприйнятих органічних розчинників, відбілювання засобами, які виділяють хлор, заборонено).
продолжение
--PAGE_BREAK--