Міністерствоосвіти та науки України
Житомирськийдержавний технологічний університет
Кафедраменеджменту
Контрольнаробота
зкурсу: «Стратегічний менеджмент»
Варіант№ 5 (5; 5,20; 5)
Виконала: студентка V курсу
групи ЗМО-10 м
Карпінська Н. В.
зал. книжка № 20107126
Перевірив:
Фіщук Олександр Леонідович
Житомир
2010
Зміст
Завдання 1.Наведіть визначення 5 термінів з поданого переліку. 3
Завдання 2.Розкрийте зміст питань (по 2 кожному студентові) 4
Завдання 3.Ситуаційне завдання 5 – Виробництво продукції легкої промисловості 11
Списоквикористаної літератури. 17
Завдання 1.Наведіть визначення 5 термінів з поданого переліку
Корпоративна стратегія –– стратегіябагатогалузевої організації. Її ще називають загальною або портфельною, тому щовона визначає рівень і характер інвестицій організації, обсяги вкладеннякапіталу, тобто формує певний склад і структуру інвестиційного портфеляорганізації. Виділяють такі види корпоративної стратегії: стратегіястабільності (різновид стратегія виживання), стратегія росту (концентрованогоросту, інтегрованого росту, диверсифікованого росту), стратегія скорочення,комбінована стратегія. Відповідальними за розроблення цієї стратегії єкерівники вищого рівня, а кінцеві рішення ухвалює рада директорів (правління).
Бізнесова стратегія –– ще називаютьконкурентною; являє собою стратегію поведінки підприємства в конкурентномусередовищі, тобто план його активних дій для досягнення ринкового успіху йодержання конкурентної переваги над іншими фірмами. Запропоновані М. Портеромзагальні конкурентні стратегії мають універсальний характер. Відповідно до йоготеорії виділяється три основних конкурентних стратегії: лідерство в зниженнівитрат, стратегія диференціації продукту або послуги, стратегія зосередження(фокусування). Коли організація спеціалізується на одному виді діяльності,бізнес стратегія формується як частина корпоративної. Якщо організація маєкілька підрозділів для кожного з них формується конкретна бізнес стратегія. Розробляютьстратегію генеральні директори чи керівники підрозділів.
Маркетингові стратегії –– (різновидфункціональних стратегій) стратегія, спрямована на визначення і врахуваннявимог зовнішнього середовища (передусім споживачів) до діяльності організації,у якій знаходить вираз певне поєднання окремих складових маркетинговогокомплексу (marketing mix). ЇЇ вважають ключовою у стратегічному плануванні,вона дає змогу врахувати вимоги ринку до продукції, що випускає чи можевипускати фірма. При її визначенні керівництво вирішує який бізнеспродовжувати, який бізнес припинити, до якого бізнесу перейти.
Регіональна структура –– різновиддивізійної структури; одна із структур, що використовується в стратегічномууправлінні. За Г. Мінцбергом, є об’єднанням квазіавтономних підрозділів, створенихза ознакою «географічний регіон», підпорядкованих централізованомуоргану управління. Відповідальність за діяльність компанії розподіляється міжсамостійними регіональними підрозділами. Ці підрозділи координують діяльністьдочірніх збутових і виробничих компаній у своєму регіоні за всіма видамипродукції, дотримуючись вказівок вищого керівництва та центральних служб.
Матрична структура –– (поєднує лінійну іпрограмно-цільову) одна зі структур, що застосовується у стратегічномууправлінні (у ході розробки стратегій, нових продуктів, диверсифікаціївиробництва, нових програм). Головною характеристикою та структуроутворюючимелементом є мета, спосіб досягнення якої має визначити та здійснити цільовагрупа. Найчастіше така група складається з фахівців різних спеціальностей, щодає змогу комплексно підходити до вирішення питань. Вона відображає два напрямкикерівництва –– вертикальний (управління структурними підрозділами) ігоризонтальний (управління окремими проектами). Існує розподіл прав менеджерів,що здійснюють управління підрозділами (виробництво, конструювання, НДР..) таменеджерів, які керують виконанням проекту (проект 1, проект 2…).
Завдання 2.Розкрийте зміст питань (по 2 кожному студентові)
Структурування бізнес-середовищаорганізації.
Бізнес-середовище підприємства являє собоюсукупність активно діючих суб'єктів і сил, що знаходяться поза сфероюбезпосереднього контролю з боку керівництва підприємства і можуть впливати найого стратегію.
Відносини підприємства з бізнес-середовищемдуже динамічні, та в практиці його роботи не буває моментів, коли це середовищестатичне. Тому ситуація на підприємстві постійно змінюється. Звідси, кожнепідприємство потребує оцінки того, які зміни у зовнішньому середовищі чекаютьйого в майбутньому.
Аналіз бізнес-середовища являє собоюпроцес, за допомогою якого керівництво встановлює, оцінює та контролює зовнішніу відношенні до організації фактори, щоб визначати можливості та загрози для їїдіяльності.
За своїм змістом аналіз зовнішньогосередовища передбачає дослідження за такими рівнями:
мезо — безпосереднє оточення
макросередовище — опосередковане оточення;
Структурування мезосередовища підприємствадозволяє виділити такі об'єкти аналізу:
продукція підприємства;
ринок, на якому функціонує підприємство;
споживачі;
конкуренти.
В свою чергу, макросередовище складається знабагато більшої кількості факторів (табл. 1).
В ідеальному варіанті було б бажаниманалізувати та оцінювати всі фактори макросередовища на стадії стратегічногопланування. Але це зробити досить важко. Тому необхідно їх склад обмежити.
Таблиця 1
Склад факторів макросередовища№ групи Група факторів Склад факторів І Економічне середовище Стабільність національної валюти Сальдо платіжного балансу Рівень зайнятості Грошові доходи домогосподарств та їх розподіл Наявність та доступність кредитних засобів Співвідношення попиту та пропозиції на галузевому ринку Рівень процентних ставок на капітал ІІ Політичне середовище Політична стабільність Митне, податкове та інше законодавство Система податкових пільг та заохочень Валютне регулювання Захист оточуючого середовища III Ринкові фактори Демографічні зміни в регіонах і державі Життєвий цикл продукції Рівень конкуренції в галузі IV Технологічні фактори Рівень асигнувань на НДДКР Зношення основних виробничих фондів Оцінка рівня розвитку технології Конкурентоспроможність технології на зовнішньому ринку V Географічне середовище Географічні відмінності в структурі розподілу доходу Кліматичні умови в регіонах Доступність сировинних ресурсів Подорожчання енергоносіїв Транспортні умови Відкритість міжнародних ринків VI Соціально-культурне середовище Зміна соціальних настанов до культурних цінностей Відношення соціальних груп до підприємництва Нові можливості у виробництві продукції VII Міжнародні фактори Міжнародна конкуренція Міжнародні інвестиції Система державного регулювання ЗЕД Заходи інших держав із захисту внутрішнього ринку
Як показує практика, загрози та можливості,з якими стикається організація, як правило, можуть бути представлені такимигрупами факторів: економічне, політичне, технологічне, конкурентне, ринкове,географічне, соціально-культурне та міжнародне середовища. Вказані факторисправляють різний вплив на діяльність фірми. Вони можуть діяти як у взаємодіїодне з одним, так і окремо.
Бізнес-мережа
Процеси реструктуризації підприємств танеобхідність забезпечення взаємодії з окремими агентами зовнішнього середовищапризвели до появи сітьових (мережевих) організацій і, відповідно, мережевихструктур. Мережева організаційна структура ще називається бізнес-мережею, аджеявляє собою структуру, де встановлені стійкі відносини координації та взаємодіїміж самокерованими фірмами.
Мережева структура означає, що організаціядезагригує свої основні функції (виробництво, продаж, фінанси, науково-дослідніі дослідно-конструкторські роботи) між окремими компаніями, що працюють законтрактом, посередником яких виступає невелика головна організація. Мережевіорганізації відрізняються від організацій інших типів низкою ознак:
мережеві організації більше покладаються наринкові механізми, ніж на адміністративні форми управління потоками ресурсів;
багато розроблених мереж передбачаютьдієвішу і зацікавленішу роль учасників;
у переважній більшості галузей мережі єоб'єднанням організацій, заснованим на кооперації та взаємному володінніакціями учасників групи, — виробниками, постачальниками, торговими іфінансовими компаніями;
мережева структура відрізняєтьсянадзвичайною гнучкістю (зміна продукції і власне учасників мережі без втратикерованості системи).
Прикладами бізнес-мереж є спільніпідприємства, домовленості про участь в спільних дослідницьких проектах тавиробничих програмах, консорціуми, франчайзингові угоди.
Серед основних причин вступу фірми добізнес-мережі виділяють наступні:
доступ до ноу-хау і розвитоквисокотехнологічної промислової бази;
зниження ринкової невизначеності та доступдо ринків збуту;
зниження витрат та розподіл ризиків заучасті в дослідницьких та промислових програмах;
зростання потреби в організаційнійгнучкості та необхідність управління великою кількістю культур.
Мануель Кастелье виділяє п’ять типів мереж:
Мережі постачальників –– засновані насубпідрядах, домовленостях по первинному виробництву обладнання (OEM ––Original Equipment Manufacturing) та первинному проектуванню (ODM –– OriginalDesign Manufacturing) між головною компанією та її постачальниками;
Мережі виробників –– виникають в результатідомовленості, щодо спільного виробництва, між конкуруючими виробниками з метоюрозширення свої продуктових портфелів та географії поставок;
Споживчі мережі –– зв'язки виробничихкомпаній з дистриб’юторами, посередниками та кінцевими споживачами наекспортних чи внутрішніх ринках;
Коаліції стандартів –– укладаються з метоюпереходу якомога більшої кількості фірм на стандарти продукції компанії–ініціаторастворення коаліції;
Мережі технологічної кооперації –– підтримуютьспільну розробку продуктового дизайну і виробничих технологій, обмін науковимизнаннями і результатами НДДКР.
Зараз існують різні типи мережевихорганізаційних структур: вертикально-інтегровані зовнішні мережеві об’єднання«вперед» та «назад» (рис. 1.), динамічні багатоструктурнімережі –– зовнішні та внутрішні (рис. 2.). Ці варіанти мереж можуть бути більшабо менш стабільними, тісними або розгалуженими, залежно від ситуації таприйнятих рішень. Позначені організаційні формування мають суто ринковуспрямованість, базовану на добровільних засадах. Основою таких мереж є чітковизначені, цілеспрямовані та структуровані зв’язки. Такі зв’язки оформлюються увигляді контрактів різного типу. Контрактна форма більш гнучка, передбачаєучасть у встановленні повноважень та відповідальності всіх сторін, які формуютьмережу.
/> а
/> б
Рис. 1. Принципова схемавертикально-інтегрованих зовнішніх мережних об’єднань: а — мережа, інтегрована«назад»; б — мережа, інтегрована «вперед»
/> а
/> б
Рис. 2. Принципова схема динамічнихбагатоструктурних мереж: а — зовнішня динамічна багатоструктурна мережа; б —внутрішня динамічна мережа. Примітка: штриховими лініями позначені інформаційнізв’язки.